🤦‍♀️Фіскальний розворот. Чи справді ПДВ для ФОПів принесе бюджету 40 млрд грн та вирівняє конкурентні умови для бізнесу? Стаття старшого економіста CASE Україна Володимира Дубровського для Forbes про те, що замість стимулювання економічного зростання держава ризикує підштовхнути мікробізнес у тінь і підірвати довіру підприємців. Чи готова Україна платити економічним зростанням за ПДВ для ФОПів?Ключові тези статті:🔹Міністерство фінансів 18 грудня 2025 року представило законопроєкт, який передбачає, що з 1 січня 2027 року платники єдиного податку – як ФОПи, так і юридичні особи 1–3 груп – будуть зобов’язані реєструватися платниками ПДВ за ставкою 20%, якщо їхній річний оборот перевищує 1 млн грн. 🔹Навіщо це робиться? Чотири аргументи Мінфіну1) Потрібні гроші. За розрахунками Мінфіну, ці заходи дозволять додатково залучити до бюджету 40,1 млрд грн на рік. Контраргумент: Втім, у реальності відбудеться масовий перехід бізнесу в тінь, як це вже було у 2010 році, коли уряд Миколи Азарова намагався знищити «спрощенку». Тоді Україна, за даними Держстату, втратила 2,2 млн (із приблизно 4 млн) легальних робочих місць у мікробізнесі. Лише близько 20% платників ЄП з оборотом понад 1 млн грн збираються реєструватися платниками ПДВ.2) Несправедливо, що платники ЄП звільнені від ПДВ, тоді як бізнес на загальній системі оподаткування з такими самими оборотами зобов’язані його сплачувати. Контраргумент: верхня межа спрощеної системи та поріг реєстрації платником ПДВ мають одну спільну причину: загальна система та сплата ПДВ потребують бухгалтерського обліку, який мікробізнесу не потрібен (для нього це непродуктивні витрати), тоді як великим підприємствам він необхідний з внутрішніх причин.За даними опитування CASE Україна, різниця у трудовитратах на ведення бухгалтерського і податкового обліку між ФОПом з ПДВ і ФОПом лише з найманими працівниками становить 140,2 людино-днів на рік.3) Зловживання «спрощенкою»: дроблення бізнесу на псевдо-ФОПів; оформлення найманих працівників як псевдо-ФОПів; використання псевдо-ФОПів для «обналу»; продаж контрабандних і контрафактних товарів через ФОПів.Контраргумент: Такі псевдо-ФОПи станом на 2023 рік становили менш як 10% усіх платників ЄП, а умовні недонадходження податків від цих схем на порядок менші, ніж від лідерів антирейтингу – «чорних» зарплат і «чорно-сірого» імпорту.Боротьба з цими схемами є реальною та розумною альтернативою, яку Мінфін мав би запропонувати МВФ, якби він справді захищав інтереси України. 4) Реалізація Національної стратегії доходів (НСД).Контраргумент: Ця стратегія ухвалювалася кулуарно, без консультацій з бізнесом і незалежними експертами, тому її податкова частина відверто слабка в частині реформування ДПС, зате містить численні неузгодженості й шкідливі пропозиції.Стратегія потребує перегляду – відповідна петиція набрала 25 000 голосів. Але навіть НСД обіцяла не робити нічого шкідливого (зокрема, й «ПДВ для ФОПів») до «відновлення довіри до податкових органів».🔹Ці 40,1 млрд грн будуть додатково зібрані з кінцевих споживачів (громадян), адже ПДВ – це податок на кінцеве споживання. А адміністративні витрати, якщо рахувати їх чесно, становитимуть від 61,4 до 115,7 млрд грн на рік. Тобто економічний ефект є глибоко негативним і залишається таким навіть у разі підвищення порогу ПДВ. Читати весь текст📩 Підписуйся на \"Ціну держави\" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
https://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1