❗️Податки, корупція, ФОП і держбанки: що насправді прописано в новому меморандумі з МВФКолонка Олега Гетмана, координатора Економічної експертної платформи, асоційованого експерта CASE Україна про нові вимоги МВФ, за які мають проголосувати депутати.Ключові тези:🔹Держбанки. МВФ вимагає, щоб у разі переходу несистемного банку у державну власність його не докапіталізували коштом бюджету. Такі банки мають передаватися до Фонду гарантування вкладів для врегулювання або ліквідації. Ідея зрозуміла: держава не повинна знову витрачати мільярди на порятунок проблемних банків.🔹Посилення відбору наглядових рад держбанків. До кінця лютого 2026 мають посилити процедуру добору: відкриті конкурси, міжнародні рекрутингові компанії, чіткі критерії незалежності, відсутність конфлікту інтересів, досвід у фінансах і корпоративному управлінні, а також регулярна оцінка роботи наглядових рад. Це частина реформи корпоративного управління і підготовки держбанків до майбутньої приватизації.🔹Наймасштабніший блок - податковий пакет на 2026-2027 роки, який уряд має ухвалити до кінця березня 2026. Саме тут зосереджені найчутливіші для бізнесу й громадян зміни.🔹Податок на доходи з цифрових платформ. Йдеться про Uber, Bolt, Glovo, Uklon, Кабанчик та подібні сервіси. Це не стосується дошок оголошень на кшталт OLX чи Авізо, які не беруть комісію з факту продажу. Ідея в тому, щоб офіційно вивести з тіні понад 400 тис. людей. При цьому саме платформи стануть податковими агентами, тож фізособам не доведеться окремо реєструватися чи подавати декларації.🔹Зміна спрощеної системи. Меморандум передбачає поступову трансформацію спрощенки, щоб великий бізнес менше використовував її як інструмент мінімізації податків. Планується виключення так званих ризикових видів діяльності. Але тут є серйозний ризик: під це формулювання можуть потрапити й ті види діяльності, які критично важливі для нормальної роботи малого бізнесу. Тому цей пункт потребує доопрацювання разом із бізнес-асоціаціями та аналітичними центрами.🔹Окрема тема - ПДВ для ФОП. Найбільш скандальна ідея в новій версії меморандуму пом’якшена: тепер перехід на ПДВ передбачено не з 1 млн грн обороту, а орієнтовно з 4 млн грн, і лише з 1 січня 2027. Це краще, ніж попередній варіант, але все одно занизький поріг для перехідного періоду до вступу в ЄС. Якщо такий рівень затвердять, це може стимулювати ще більше дроблення малого бізнесу та приховування оборотів.Саме тому ще один важливий блок - боротьба зі штучним дробленням бізнесу, коли великий бізнес ділиться на десятки або навіть сотні псевдо-ФОПів, щоб платити менше податків. Ідея правильна, але ключове питання - критерії. Вони мають бути чіткими, зрозумілими, заснованими на світовому досвіді й адаптованими до українських реалій, аби не вдарити по справжньому малому бізнесу.🔹Ще одна важлива зміна - скасування пільги на міжнародні посилки до 150 євро і перехід на систему IOSS. Це означає, що ПДВ сплачуватиметься відразу під час купівлі на маркетплейсі. Для держави й українського бізнесу це ще важливіше: така система вирівнює конкуренцію з дешевим імпортом, зокрема з Китаю, і наближає Україну до правил ЄС, де таку пільгу скасували ще у 2021.🔹Окремий структурний маяк - митниця. До кінця березня 2026 уряд має призначити постійного керівника Державної митної служби. І це критично, бо втрати бюджету від \"сірого імпорту\" оцінюються у 105-120 млрд грн на рік. Перезавантаження митниці передбачене ще законом №3977-IX, ухваленим восени 2024, але досі не реалізоване повною мірою.🔹До червня 2026 Україна має подати зміни до Податкового кодексу щодо трансфертного ціноутворення та імплементації директиви ЄС ATAD, спрямованої проти агресивного податкового планування міжнародних компаній. Але тут теж є ризики: нинішні напрацювання Мінфіну містять чимало норм, що розширюють дискрецію податкових органів і можуть створити додатковий тиск на бізнес та інвесторів.🔹У фінансовому секторі до червня 2026-го мають запровадити і контроль ризиків третіх сторін - насамперед аутсорсингу, ІТ-провайдерів та інших зовнішніх партнерів фінансових установ.
https://case-ukraine.com.ua/publications/porivnyalnyj-analiz-fiskalnogo-efektu-vid-zastosuvannya-instrumentiv-uhylyannya-unykannya-opodatkuvannya-v-ukrayini/