🇮🇷Цивільна економіка Ірану руйнується, а військова - багатієСкорочений переклад статті з The Economist:Поки США та Ізраїль б’ють по інфраструктурі Ірану, країна дедалі чіткіше розділяється на дві реальності. В одній - звичайні іранці, які втрачають роботу, доходи, доступ до товарів і нормального життя. В іншій - режим та Корпус вартових ісламської революції, які, попри війну, не слабшають економічно, а в окремих сегментах навіть заробляють більше.Після ударів по військових базах, кораблях, збройових заводах і залишках ядерної інфраструктури США та Ізраїль тепер дедалі більше говорять про атаку на економічні двигуни Ірану. Мета - порушити повсякденне життя, скоротити податкові надходження режиму і таким чином підірвати його спроможність воювати та відновлювати ядерну програму в майбутньому.Але проблема в тому, що режим майже не залежить від цивільної економіки, яка й до війни перебувала в жалюгідному стані. Основне джерело сили для влади та КВІР - не добробут громадян, а їхня власна комерційна імперія. І, парадоксально, війна для неї виявилася вигідною.Для звичайних іранців ситуація стрімко погіршується. Після років західних санкцій і попередніх ізраїльських бомбардувань економіка Ірану і так просіла. Торік вона скоротилася, а 6 із 10 людей працездатного віку, за оцінками, залишалися без роботи. Це вже спричинило протести в січні. Імпортні товари стають таким самим дефіцитом, як працівники та інформація. Нафтові танкери Ірану ще проходять через Ормуз, тож експорт енергоносіїв не зупинився. Але поставки товарів із Азії та країн Перської затоки майже завмерли.Іранський ріал, який і до того майже нічого не коштував, із початку війни впав ще на 8% до долара на чорному ринку. Річна інфляція перед війною була трохи нижче 50%, а відтоді ціни зросли ще на 6%, за даними центробанку. Уряд майже не пом’якшує удар по населенню. Щоб латати дефіцит, влада знову вмикає друкарський верстат.Війна фінансується не з податків звичайних громадян, а з доходів режиму та КВІР, які ізольовані від проблем решти економіки. Їхні гроші надходять із трьох основних джерел: продаж нафти, внутрішнє виробництво та нелегальна торгівля.У 2025 КВІР контролював близько половини іранського нафтового експорту - щонайменше на $30 млрд. Через девальвацію ріалу та знецінення інших державних витрат цінність \"нафтового пайка\" військових лише зросла. Більшість поставок іде до Китаю, а платежі маскуються через тисячі фірм-прокладок і складні схеми в банківських системах Росії та Китаю. Іран, попри війну, експортує щонайменше не менше нафти, ніж у середньому торік, але заробляє на цьому майже вдвічі більше.Друге джерело - внутрішній бізнес. Кожне з п’яти крил КВІР контролює великі конгломерати з частками приблизно в половині іранських компаній. Вони займаються всім - від будівництва трубопроводів до продажу житла, продуктів харчування, фармацевтики, сталі, алюмінію та механічних деталей. Через зникнення іноземної конкуренції та стрибок цін прибутки цих компаній швидко ростуть.Третє джерело - контрабанда. КВІР контролює порти, аеропорти та прикордонні переходи, а отже має майже монополію на нелегальні потоки. Порушення морських перевезень лише підняло \"премію\" на контрабанду. Прибутки КВІР від міжнародного наркобізнесу зараз теж ростуть. Крім того, КВІР планує офіційно стягувати $2 млн з кожного судна, що проходить через Ормузьку протоку. Навіть якщо трафік відновиться лише до половини довоєнного рівня - приблизно 140 суден на добу, - це дасть близько $50 млрд на рік.Так, війна завдає режиму і втрат. Від початку березня під потужним вогнем перебувають збройові заводи КВІР. 2 квітня зупинилися два найбільші металургійні комбінати Ірану, що вибило майже 70% виробничих потужностей. Але загальна картина поки що така: цивільна економіка руйнується швидше, ніж виснажуються фінансові ресурси військової машини.📩 Підписуйся на \"Ціну держави\" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
https://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1