🌍Світові вузькі місця нафтових маршрутів
Понад 90% світових морських перевезень сирої нафти проходять через кілька стратегічних вузьких маршрутів. Нижче - про те, які з них, зокрема Ормузька та Малаккська протоки, мають вирішальне значення для глобального ринку.
Малаккська протока між Малайзією та Індонезією є найзавантаженішим нафтовим маршрутом у світі - через неї проходить близько 29,1% усієї світової морської торгівлі нафтою.
Через Ормузьку протоку проходить приблизно п’ята частина глобального споживання нафти.
Близько 84% сирої нафти, що транспортується через Ормуз, прямує на ринки Азії.
Світовий нафтовий ринок залежить від невеликої кількості вузьких морських проходів, які забезпечують безперервність поставок. Саме ці транспортні "вузли" є критично важливими артеріями глобальної енергосистеми, через які щодня проходять десятки мільйонів барелів. Візуалізація показує найважливіші нафтові маршрути світу та їхню частку у світовій морській торгівлі нафтою.
Дані для цієї інфографіки надані Управлінням енергетичної інформації США (EIA). У ній наведено обсяги сирої нафти та нафтопродуктів, що проходили через ключові морські вузькі місця у першій половині 2025 року, у мільйонах барелів на добу, а також їхню частку в загальному обсязі світової морської торгівлі нафтою.
Загалом через головні морські нафтові маршрути проходило близько 73 млн барелів на добу, що становить більшість усієї нафти, якою торгують морем у світі.
Малаккська протока - найзавантаженіший нафтовий коридор
Малаккська протока між Малайзією та Індонезією є головним нафтовим коридором планети. У першій половині 2025 року через цей вузький морський канал проходило приблизно 23,2 млн барелів на добу, або близько 29,1% світової морської торгівлі нафтою.
Малаккська протока з’єднує Індійський океан із Південнокитайським морем, тому є критично важливим маршрутом для постачання нафти до Китаю, Японії та Південної Кореї. Через вузькість і надзвичайно інтенсивний рух цей коридор особливо вразливий до перевантаження та геополітичних ризиків.
Ормузька протока - критична артерія світової енергетики
Ормузька протока, розташована між Оманом та Іраном, у першій половині 2025 року забезпечувала транспортування близько 20,9 млн барелів на добу. Це приблизно відповідає одній п’ятій усього світового споживання нафти. Вона з’єднує Перську затоку з Оманською затокою та Аравійським морем і має достатню глибину та ширину, щоб через неї проходили найбільші у світі нафтові танкери.
Приблизно 84% сирої нафти, яка йде через Ормуз, спрямовується на азійські ринки - передусім до Китаю, Індії, Японії та Південної Кореї. Саме тому будь-які перебої на цьому напрямку здатні миттєво сколихнути глобальні нафтові ціни.
Інші важливі вузли світового нафтового трафіку
Окрім Малакки та Ормуза, важливу роль у глобальних поставках відіграють і інші маршрути. Суецький канал і трубопровід SUMED транспортували близько 4,9 млн барелів на добу, поєднуючи Червоне море із Середземним. Поруч Баб-ель-Мандебська протока забезпечувала перевезення ще близько 4,2 млн барелів на добу, з’єднуючи Червоне море з Аденською затокою.
У Європі Данські та Турецькі протоки залишаються важливими воротами для експорту російської та каспійської нафти - через них проходить приблизно 4,9 млн і 3,7 млн барелів на добу відповідно.
Водночас Панамський канал обслуговував приблизно 2,3 млн барелів на добу, а довші альтернативні маршрути, такі як шлях навколо мису Доброї Надії, забезпечували перевезення близько 9,1 млн барелів на добу, коли танкери курсували між Атлантичним та Індійським океанами.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Понад 90% світових морських перевезень сирої нафти проходять через кілька стратегічних вузьких маршрутів. Нижче - про те, які з них, зокрема Ормузька та Малаккська протоки, мають вирішальне значення для глобального ринку.
Малаккська протока між Малайзією та Індонезією є найзавантаженішим нафтовим маршрутом у світі - через неї проходить близько 29,1% усієї світової морської торгівлі нафтою.
Через Ормузьку протоку проходить приблизно п’ята частина глобального споживання нафти.
Близько 84% сирої нафти, що транспортується через Ормуз, прямує на ринки Азії.
Світовий нафтовий ринок залежить від невеликої кількості вузьких морських проходів, які забезпечують безперервність поставок. Саме ці транспортні "вузли" є критично важливими артеріями глобальної енергосистеми, через які щодня проходять десятки мільйонів барелів. Візуалізація показує найважливіші нафтові маршрути світу та їхню частку у світовій морській торгівлі нафтою.
Дані для цієї інфографіки надані Управлінням енергетичної інформації США (EIA). У ній наведено обсяги сирої нафти та нафтопродуктів, що проходили через ключові морські вузькі місця у першій половині 2025 року, у мільйонах барелів на добу, а також їхню частку в загальному обсязі світової морської торгівлі нафтою.
Загалом через головні морські нафтові маршрути проходило близько 73 млн барелів на добу, що становить більшість усієї нафти, якою торгують морем у світі.
Малаккська протока - найзавантаженіший нафтовий коридор
Малаккська протока між Малайзією та Індонезією є головним нафтовим коридором планети. У першій половині 2025 року через цей вузький морський канал проходило приблизно 23,2 млн барелів на добу, або близько 29,1% світової морської торгівлі нафтою.
Малаккська протока з’єднує Індійський океан із Південнокитайським морем, тому є критично важливим маршрутом для постачання нафти до Китаю, Японії та Південної Кореї. Через вузькість і надзвичайно інтенсивний рух цей коридор особливо вразливий до перевантаження та геополітичних ризиків.
Ормузька протока - критична артерія світової енергетики
Ормузька протока, розташована між Оманом та Іраном, у першій половині 2025 року забезпечувала транспортування близько 20,9 млн барелів на добу. Це приблизно відповідає одній п’ятій усього світового споживання нафти. Вона з’єднує Перську затоку з Оманською затокою та Аравійським морем і має достатню глибину та ширину, щоб через неї проходили найбільші у світі нафтові танкери.
Приблизно 84% сирої нафти, яка йде через Ормуз, спрямовується на азійські ринки - передусім до Китаю, Індії, Японії та Південної Кореї. Саме тому будь-які перебої на цьому напрямку здатні миттєво сколихнути глобальні нафтові ціни.
Інші важливі вузли світового нафтового трафіку
Окрім Малакки та Ормуза, важливу роль у глобальних поставках відіграють і інші маршрути. Суецький канал і трубопровід SUMED транспортували близько 4,9 млн барелів на добу, поєднуючи Червоне море із Середземним. Поруч Баб-ель-Мандебська протока забезпечувала перевезення ще близько 4,2 млн барелів на добу, з’єднуючи Червоне море з Аденською затокою.
У Європі Данські та Турецькі протоки залишаються важливими воротами для експорту російської та каспійської нафти - через них проходить приблизно 4,9 млн і 3,7 млн барелів на добу відповідно.
Водночас Панамський канал обслуговував приблизно 2,3 млн барелів на добу, а довші альтернативні маршрути, такі як шлях навколо мису Доброї Надії, забезпечували перевезення близько 9,1 млн барелів на добу, коли танкери курсували між Атлантичним та Індійським океанами.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
☭ Масштабна корупція при Сталіні: СРСР - країна хабарів
“Сталіна на вас нєт!” або “При Сталінє бил порядок: не воровали, не было взяток и коррупции” можна було почути від людей літнього віку в пострадянських країнах. Цю мантру радянська, а сьогодні російська пропаганда повторює роками — мовляв, репресії були “жорсткі, але справедливі”, злочинність викорінили, країну очистили.
А тепер уявіть іншу картину. 1940-ві: люди в евакуації не можуть отримати паспорт, прописку чи картки на їжу без “подяки” чиновнику. На залізниці за місце у вагоні беруть гроші, харчі, одяг — інколи відбирають у біженців останнє. За житло — окрема такса: ордери продають, квартири “перерозподіляють”, а чиновник одним підписом робить вас або мешканцем, або бездомним. Навіть суди й трибунали мають свій прайс: справу можна “пом’якшити”, якщо занести потрібним людям.
І це не про маргіналів. У корупційних схемах спливають герої радянської вітрини: знаменитий льотчик, популярний поет, зірки естради — всі “вирішують питання” через посередників і хабарі.
У цьому відео розберемо головний міф сталінської епохи: чому “залізний порядок” насправді тримався на хабарях, подарунках і круговій поруці — і як система, що карала за жменю зерна, роками заплющувала очі на корупцію згори донизу. Тоталітаризм не може бути ефективним у боротьбі з корупцією, лише демократія, лише політична конкуренція, лише економічна свобода.
Дивіться нове відео Ціни держави
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
“Сталіна на вас нєт!” або “При Сталінє бил порядок: не воровали, не было взяток и коррупции” можна було почути від людей літнього віку в пострадянських країнах. Цю мантру радянська, а сьогодні російська пропаганда повторює роками — мовляв, репресії були “жорсткі, але справедливі”, злочинність викорінили, країну очистили.
А тепер уявіть іншу картину. 1940-ві: люди в евакуації не можуть отримати паспорт, прописку чи картки на їжу без “подяки” чиновнику. На залізниці за місце у вагоні беруть гроші, харчі, одяг — інколи відбирають у біженців останнє. За житло — окрема такса: ордери продають, квартири “перерозподіляють”, а чиновник одним підписом робить вас або мешканцем, або бездомним. Навіть суди й трибунали мають свій прайс: справу можна “пом’якшити”, якщо занести потрібним людям.
І це не про маргіналів. У корупційних схемах спливають герої радянської вітрини: знаменитий льотчик, популярний поет, зірки естради — всі “вирішують питання” через посередників і хабарі.
У цьому відео розберемо головний міф сталінської епохи: чому “залізний порядок” насправді тримався на хабарях, подарунках і круговій поруці — і як система, що карала за жменю зерна, роками заплющувала очі на корупцію згори донизу. Тоталітаризм не може бути ефективним у боротьбі з корупцією, лише демократія, лише політична конкуренція, лише економічна свобода.
Дивіться нове відео Ціни держави
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
🇮🇳🛢Російська нафта знову прямує до Індії: війна з Іраном відновила поставки - Bloomberg
Два танкери з російською нафтою, які спочатку планували прямувати до Східної Азії, змінили маршрут і попрямували до Індії. Про це свідчать дані відстеження суден. Така зміна може свідчити про те, що Нью-Делі знову готовий активніше купувати російську нафту на тлі загострення конфлікту на Близькому Сході.
За інформацією сервісів Kpler і Vortexa, цього тижня в індійських портах мають розвантажитися два танкери із сумарним вантажем близько 1,4 млн барелів нафти марки Urals. Раніше ці судна сигналізували, що їхній кінцевий пункт призначення розташований значно далі на схід.
На початку року індійські нафтопереробні компанії суттєво скоротили закупівлі російської нафти. Це було пов’язано з небажанням ускладнювати торговельні переговори зі США, які чинять тиск на Нью-Делі з вимогою зменшити імпорт російської сировини. Через це Росія була змушена активніше шукати покупців у Китаї.
Однак нова хвиля напруженості на Близькому Сході змінює ситуацію. Війна в регіоні та фактична зупинка судноплавства через Ормузьку протоку створюють ризик дефіциту нафти на світовому ринку. У таких умовах індійські нафтопереробники знову звертають увагу на російську нафту.
Танкерні маршрути змінилися після початку війни
Згідно з даними відстеження суден, танкери Odune та Matari змінили курс на Індію після початку конфлікту на Близькому Сході.
Танкер Odune класу Suezmax, який перевозить приблизно 730 тис. барелів, прибув до порту Парадіп на східному узбережжі Індії у середу. Поки що невідомо, чи вже розвантажено його вантаж.
Танкер Matari класу Aframax, що транспортує понад 700 тис. барелів, має прибути до порту Вадінар на заході Індії у четвер.
Нафта Urals, яка відвантажується з портів Балтійського та Чорного морів, раніше користувалася великим попитом серед індійських нафтопереробників. Однак цього року її постачання різко скоротилися через тиск США на Індію з вимогою обмежити імпорт російської нафти.
Можливі нові зміни маршрутів
Ймовірно, це не останні випадки зміни напрямку танкерів. Ще один танкер — Indri, який перебуває в Аравійському морі й раніше сигналізував про курс на Сінгапур, цього тижня різко змінив маршрут і повернув на північ у напрямку Індії. На його борту перебуває близько 730 тис. барелів нафти Urals.
Усі три судна — Odune, Matari та Indri — минулого року потрапили під санкції Великої Британії та Європейського Союзу.
Компанії, пов’язані з управлінням і власністю цих танкерів, поки не надали коментарів журналістам. Зокрема, не відповіли на запити менеджери суден Global Ship Solutions, Anchor Elite Shipmanagement і Stellar Ship Solutions, а також власники суден — компанії Sylvarn Fleetline Ltd., Oasis Bloom Corp та Veyronda Seaborne Ltd.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Два танкери з російською нафтою, які спочатку планували прямувати до Східної Азії, змінили маршрут і попрямували до Індії. Про це свідчать дані відстеження суден. Така зміна може свідчити про те, що Нью-Делі знову готовий активніше купувати російську нафту на тлі загострення конфлікту на Близькому Сході.
За інформацією сервісів Kpler і Vortexa, цього тижня в індійських портах мають розвантажитися два танкери із сумарним вантажем близько 1,4 млн барелів нафти марки Urals. Раніше ці судна сигналізували, що їхній кінцевий пункт призначення розташований значно далі на схід.
На початку року індійські нафтопереробні компанії суттєво скоротили закупівлі російської нафти. Це було пов’язано з небажанням ускладнювати торговельні переговори зі США, які чинять тиск на Нью-Делі з вимогою зменшити імпорт російської сировини. Через це Росія була змушена активніше шукати покупців у Китаї.
Однак нова хвиля напруженості на Близькому Сході змінює ситуацію. Війна в регіоні та фактична зупинка судноплавства через Ормузьку протоку створюють ризик дефіциту нафти на світовому ринку. У таких умовах індійські нафтопереробники знову звертають увагу на російську нафту.
Танкерні маршрути змінилися після початку війни
Згідно з даними відстеження суден, танкери Odune та Matari змінили курс на Індію після початку конфлікту на Близькому Сході.
Танкер Odune класу Suezmax, який перевозить приблизно 730 тис. барелів, прибув до порту Парадіп на східному узбережжі Індії у середу. Поки що невідомо, чи вже розвантажено його вантаж.
Танкер Matari класу Aframax, що транспортує понад 700 тис. барелів, має прибути до порту Вадінар на заході Індії у четвер.
Нафта Urals, яка відвантажується з портів Балтійського та Чорного морів, раніше користувалася великим попитом серед індійських нафтопереробників. Однак цього року її постачання різко скоротилися через тиск США на Індію з вимогою обмежити імпорт російської нафти.
Можливі нові зміни маршрутів
Ймовірно, це не останні випадки зміни напрямку танкерів. Ще один танкер — Indri, який перебуває в Аравійському морі й раніше сигналізував про курс на Сінгапур, цього тижня різко змінив маршрут і повернув на північ у напрямку Індії. На його борту перебуває близько 730 тис. барелів нафти Urals.
Усі три судна — Odune, Matari та Indri — минулого року потрапили під санкції Великої Британії та Європейського Союзу.
Компанії, пов’язані з управлінням і власністю цих танкерів, поки не надали коментарів журналістам. Зокрема, не відповіли на запити менеджери суден Global Ship Solutions, Anchor Elite Shipmanagement і Stellar Ship Solutions, а також власники суден — компанії Sylvarn Fleetline Ltd., Oasis Bloom Corp та Veyronda Seaborne Ltd.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
🛢💥 Експорт російської нафти паралізували атаки дронів і негода, тож Москва не може скористатися зростанням цін - Reuters
Росія не змогла отримати вигоду від різкого зростання світових цін на нафту цього тижня. Причина — серія атак українських дронів і сильні зимові шторми, які суттєво обмежили можливості країни експортувати нафту, повідомили джерела в галузі.
У понеділок нафтоналивний термінал Шесхаріс у порту Новоросійськ припинив завантаження нафти після атаки українського безпілотника. Унаслідок удару спалахнула пожежа на паливному терміналі, а також було пошкоджено десятки будівель, повідомили російські та українські чиновники, а також три джерела серед трейдерів.
Тим часом світові ціни на нафту продовжують зростати. У вівторок основні еталонні марки нафти подорожчали приблизно на 8%, причому це вже третя сесія поспіль із різким підвищенням. Ринок реагує на розширення конфлікту між США, Ізраїлем та Іраном, що порушує постачання пального та посилює побоювання щодо можливих перебоїв у поставках нафти й газу з Близького Сходу.
Попри зростання цін, Росія не може швидко наростити експорт. Це створює додаткові проблеми для бюджету країни, який уже стикається з дефіцитом через падіння доходів від нафти й газу, що забезпечують майже чверть бюджетних надходжень.
Термінал у Новоросійську залишається закритим
За даними LSEG, ціна російської нафти Urals у балтійських портах у понеділок піднялася до 51,6 долара за барель, і трейдери очікують подальшого зростання.
Однак російські експортери не можуть скористатися цією ситуацією. Через атаки дронів і складні погодні умови робота ключових об’єктів експорту порушена.
Термінал Шесхаріс, через який цього місяця планували відвантажувати приблизно 500 тисяч барелів нафти на добу, у вівторок залишався закритим. Коли саме відновиться завантаження, поки що невідомо. За словами одного з трейдерів, роботу можуть відновити не раніше 5–6 березня.
Оператор російських магістральних нафтопроводів «Транснефть» і адміністрація порту Новоросійськ поки не прокоментували ситуацію.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Росія не змогла отримати вигоду від різкого зростання світових цін на нафту цього тижня. Причина — серія атак українських дронів і сильні зимові шторми, які суттєво обмежили можливості країни експортувати нафту, повідомили джерела в галузі.
У понеділок нафтоналивний термінал Шесхаріс у порту Новоросійськ припинив завантаження нафти після атаки українського безпілотника. Унаслідок удару спалахнула пожежа на паливному терміналі, а також було пошкоджено десятки будівель, повідомили російські та українські чиновники, а також три джерела серед трейдерів.
Тим часом світові ціни на нафту продовжують зростати. У вівторок основні еталонні марки нафти подорожчали приблизно на 8%, причому це вже третя сесія поспіль із різким підвищенням. Ринок реагує на розширення конфлікту між США, Ізраїлем та Іраном, що порушує постачання пального та посилює побоювання щодо можливих перебоїв у поставках нафти й газу з Близького Сходу.
Попри зростання цін, Росія не може швидко наростити експорт. Це створює додаткові проблеми для бюджету країни, який уже стикається з дефіцитом через падіння доходів від нафти й газу, що забезпечують майже чверть бюджетних надходжень.
Термінал у Новоросійську залишається закритим
За даними LSEG, ціна російської нафти Urals у балтійських портах у понеділок піднялася до 51,6 долара за барель, і трейдери очікують подальшого зростання.
Однак російські експортери не можуть скористатися цією ситуацією. Через атаки дронів і складні погодні умови робота ключових об’єктів експорту порушена.
Термінал Шесхаріс, через який цього місяця планували відвантажувати приблизно 500 тисяч барелів нафти на добу, у вівторок залишався закритим. Коли саме відновиться завантаження, поки що невідомо. За словами одного з трейдерів, роботу можуть відновити не раніше 5–6 березня.
Оператор російських магістральних нафтопроводів «Транснефть» і адміністрація порту Новоросійськ поки не прокоментували ситуацію.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Що таке нафтопровід «Дружба» і чому він гальмує нові санкції ЄС проти Росії? - Reuters
Зупинка останніх поставок російської нафти до Європи через нафтопровід «Дружба» спричинила гострий геополітичний конфлікт. Суперечка довкола трубопроводу фактично заблокувала ухвалення нового пакета санкцій ЄС проти Росії, а також виділення життєво важливого фінансування для України.
Що таке «Дружба»?
«Дружба» — це магістральний нафтопровід, яким російська сира нафта транспортується до країн Центральної та Східної Європи через територію України. У радянські часи він був одним із ключових маршрутів постачання нафти із Західного Сибіру до індустріально розвинених держав Європи — зокрема Білорусі, Німеччини, Угорщини, Польщі, Словаччини, Чехії та України.
За даними «Транснефті», у період пікової завантаженості «Дружба» забезпечувала транспортування понад 1 млн барелів нафти на добу — приблизно 1% світової пропозиції.
Після початку повномасштабної війни у 2022 більшість країн ЄС відмовилися від імпорту російської нафти. Водночас Угорщина та Словаччина зберегли поставки: на початок 2026 через «Дружбу» вони отримували близько 200 тис. барелів на добу, згідно з офіційними даними.
Будапешт і Братислава, на відміну від більшості членів ЄС, підтримують відносно тісні економічні зв’язки з Москвою. Їхні уряди пояснюють це тим, що альтернативна нафта обходиться дорожче та створює ризики для енергетичної безпеки.
12 лютого уряд України повідомив про призупинення транзиту нафти через «Дружбу» більш ніж на два тижні — починаючи з 27 січня. Подібні перебої траплялися й раніше, але зазвичай інформація про них з’являлася протягом кількох годин.
Київ поклав відповідальність за пошкодження інфраструктури на Росію, заявивши про атаку безпілотників. Натомість Москва, а також Угорщина й Словаччина звинуватили Україну у затягуванні ремонту з політичних причин.
Який масштаб пошкоджень?
Україна не розкриває деталі руйнувань і не називає дату відновлення транзиту, наголошуючи, що ремонт триває, але ускладнюється через загрозу нових російських обстрілів.
У документі, представленому 25 лютого на технічній зустрічі урядів країн ЄС і який опинився в розпорядженні Reuters, зазначається, що 27 січня російські удари пошкодили нафтоперекачувальну станцію поблизу Бродів, а також технологічне й допоміжне обладнання «Дружби».
Незалежно перевірити масштаби пошкоджень Reuters не змогло через відсутність доступу до місця події.
Чому це блокує санкції?
Угорщина цього тижня наклала вето на новий пакет санкцій ЄС проти Росії та заблокувала надання чергового кредиту Україні, що стало ударом по європейській єдності напередодні четвертої річниці повномасштабної війни.
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, чия партія перед виборами 12 квітня поступається опозиції в опитуваннях, звинуватив Україну в «нафтовій блокаді». Він заявив, що вибори стануть вибором між «війною і миром», і стверджує, що його опоненти прагнуть втягнути Угорщину в конфлікт.
На тлі суперечки навколо «Дружби» Словаччина припинила постачання аварійної електроенергії в Україну.
Які можливі сценарії?
ЄС поки що не запропонував чіткого виходу з глухого кута: переговори міністрів у понеділок завершилися безрезультатно.
Хорватія запропонувала альтернативу — замістити поставки через «Дружбу» транзитом через нафтопровід Adria, який отримує нафту танкерами. Оператор Janaf заявляє, що Adria здатен транспортувати до Угорщини та Словаччини до 280 тис. б/доб — цього достатньо для заміщення нинішніх 200 тис. барелів із Росії.
Угорська компанія MOL раніше наголошувала, що пропускна здатність Adria обмежена, а поставки через «Дружбу» критично важливі для її роботи. Наразі MOL і Janaf розпочали тестування технічних можливостей Adria під наглядом міжнародних експертів.
Додатковий тиск на російський експорт
Зупинка транзиту поки що не спричинила дефіциту пального в Угорщині та Словаччині — країни поповнили резерви. Скорочення поставок через «Дружбу» погіршує становище російського нафтовидобутку та експорту.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Зупинка останніх поставок російської нафти до Європи через нафтопровід «Дружба» спричинила гострий геополітичний конфлікт. Суперечка довкола трубопроводу фактично заблокувала ухвалення нового пакета санкцій ЄС проти Росії, а також виділення життєво важливого фінансування для України.
Що таке «Дружба»?
«Дружба» — це магістральний нафтопровід, яким російська сира нафта транспортується до країн Центральної та Східної Європи через територію України. У радянські часи він був одним із ключових маршрутів постачання нафти із Західного Сибіру до індустріально розвинених держав Європи — зокрема Білорусі, Німеччини, Угорщини, Польщі, Словаччини, Чехії та України.
За даними «Транснефті», у період пікової завантаженості «Дружба» забезпечувала транспортування понад 1 млн барелів нафти на добу — приблизно 1% світової пропозиції.
Після початку повномасштабної війни у 2022 більшість країн ЄС відмовилися від імпорту російської нафти. Водночас Угорщина та Словаччина зберегли поставки: на початок 2026 через «Дружбу» вони отримували близько 200 тис. барелів на добу, згідно з офіційними даними.
Будапешт і Братислава, на відміну від більшості членів ЄС, підтримують відносно тісні економічні зв’язки з Москвою. Їхні уряди пояснюють це тим, що альтернативна нафта обходиться дорожче та створює ризики для енергетичної безпеки.
12 лютого уряд України повідомив про призупинення транзиту нафти через «Дружбу» більш ніж на два тижні — починаючи з 27 січня. Подібні перебої траплялися й раніше, але зазвичай інформація про них з’являлася протягом кількох годин.
Київ поклав відповідальність за пошкодження інфраструктури на Росію, заявивши про атаку безпілотників. Натомість Москва, а також Угорщина й Словаччина звинуватили Україну у затягуванні ремонту з політичних причин.
Який масштаб пошкоджень?
Україна не розкриває деталі руйнувань і не називає дату відновлення транзиту, наголошуючи, що ремонт триває, але ускладнюється через загрозу нових російських обстрілів.
У документі, представленому 25 лютого на технічній зустрічі урядів країн ЄС і який опинився в розпорядженні Reuters, зазначається, що 27 січня російські удари пошкодили нафтоперекачувальну станцію поблизу Бродів, а також технологічне й допоміжне обладнання «Дружби».
Незалежно перевірити масштаби пошкоджень Reuters не змогло через відсутність доступу до місця події.
Чому це блокує санкції?
Угорщина цього тижня наклала вето на новий пакет санкцій ЄС проти Росії та заблокувала надання чергового кредиту Україні, що стало ударом по європейській єдності напередодні четвертої річниці повномасштабної війни.
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, чия партія перед виборами 12 квітня поступається опозиції в опитуваннях, звинуватив Україну в «нафтовій блокаді». Він заявив, що вибори стануть вибором між «війною і миром», і стверджує, що його опоненти прагнуть втягнути Угорщину в конфлікт.
На тлі суперечки навколо «Дружби» Словаччина припинила постачання аварійної електроенергії в Україну.
Які можливі сценарії?
ЄС поки що не запропонував чіткого виходу з глухого кута: переговори міністрів у понеділок завершилися безрезультатно.
Хорватія запропонувала альтернативу — замістити поставки через «Дружбу» транзитом через нафтопровід Adria, який отримує нафту танкерами. Оператор Janaf заявляє, що Adria здатен транспортувати до Угорщини та Словаччини до 280 тис. б/доб — цього достатньо для заміщення нинішніх 200 тис. барелів із Росії.
Угорська компанія MOL раніше наголошувала, що пропускна здатність Adria обмежена, а поставки через «Дружбу» критично важливі для її роботи. Наразі MOL і Janaf розпочали тестування технічних можливостей Adria під наглядом міжнародних експертів.
Додатковий тиск на російський експорт
Зупинка транзиту поки що не спричинила дефіциту пального в Угорщині та Словаччині — країни поповнили резерви. Скорочення поставок через «Дружбу» погіршує становище російського нафтовидобутку та експорту.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Запросили до Офісу Президента обговорити тему санкцій.
Докладніше пост буде пізніше.
А ось фото презентації окремих деталей, які показували іноземним посольствам, або вони ефективніше протидіяли постачанню компонентів зі своїх країн для потреби ВПК РФ
До речі, чи хотіли, щоб ми зробили окреме відео на нашому ютуб-каналі? Серед тем наступні:
1) санкції і економіка рф - 4 роки впливу
2) як ми працюємо з компонентами російських дронів і ракет. конкретні приклади неотримання рф компонентів
3) тіньовий флот - чому це все так складно
4) українські санкції - як готуються рішення
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Докладніше пост буде пізніше.
А ось фото презентації окремих деталей, які показували іноземним посольствам, або вони ефективніше протидіяли постачанню компонентів зі своїх країн для потреби ВПК РФ
До речі, чи хотіли, щоб ми зробили окреме відео на нашому ютуб-каналі? Серед тем наступні:
1) санкції і економіка рф - 4 роки впливу
2) як ми працюємо з компонентами російських дронів і ракет. конкретні приклади неотримання рф компонентів
3) тіньовий флот - чому це все так складно
4) українські санкції - як готуються рішення
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
🛡 Оборонні витрати на душу населення за країнами: Україна у топ-10
Світові військові витрати зазвичай порівнюють через загальні бюджети, де домінують США та Китай. Але якщо подивитися на оборону в розрахунку на одного мешканця, картина кардинально змінюється: у лідери виходять відносно невеликі, але орієнтовані на безпеку держави.
📊 Ця візуалізація показує, скільки кожна країна витрачала на оборону на одного громадянина у 2024 році. Дані підготовлені на основі статистики Стокгольмського міжнародного інституту дослідження проблем миру (SIPRI).
🔎 Ключові висновки
🥇 Ізраїль очолює світовий рейтинг із показником майже $5 000 на людину — найвищий рівень оборонних витрат на душу населення у світі.
🌐 Країни з невеликим населенням і підвищеними безпековими ризиками часто витрачають на одного громадянина більше, ніж великі військові держави.
📈 Порівняння «на людину» дозволяє по-новому оцінити військові пріоритети різних країн.
🇮🇱 Чому Ізраїль на першому місці
У 2024 році Ізраїль витрачав $4 989 на одного мешканця. Такий рівень пояснюється постійними загрозами безпеці та системою обов’язкової військової служби. Хоча загальний оборонний бюджет країни становив $47 млрд, що значно менше, ніж у глобальних наддержав, саме витрати на душу населення є безпрецедентними.
🏆 Топ-12 країн за оборонними витратами на особу
Серед 30 найбільших військових бюджетів світу за показником витрат на громадянина лідирують:
🇮🇱 Ізраїль — $4 989
🇺🇸 США — $2 895 (загальні витрати $997 млрд)
🇸🇬 Сінгапур — $2 591
🇸🇦 Саудівська Аравія — $2 386
🇳🇴 Норвегія — $1 880
🇺🇦 Україна — $1 728 (загальні витрати $65 млрд)
🇩🇰 Данія — $1 670
🇰🇼 Кувейт — $1 596
🇳🇱 Нідерланди — $1 276
🇦🇺 Австралія — $1 272
🇫🇮 Фінляндія — $1 245
🇬🇧 Велика Британія — $1 186
🌎 Як виглядають великі держави
США посідають друге місце у світі за витратами на людину, поєднуючи найбільший у світі оборонний бюджет із чисельним населенням.
Китай, попри сукупні витрати понад $300 млрд, має лише $221 на особу — значно менше, ніж більшість країн першої десятки.
🇪🇺 Європейські держави — Німеччина, Франція, Велика Британія — перебувають у середині рейтингу, поєднуючи оборонні зобов’язання з великим населенням.
🧭 У підсумку, аналіз витрат на оборону на душу населення показує: військова «вага» країни не завжди визначається лише розміром бюджету — важливо й те, яку частку ресурсів держава спрямовує на безпеку кожного свого громадянина.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Світові військові витрати зазвичай порівнюють через загальні бюджети, де домінують США та Китай. Але якщо подивитися на оборону в розрахунку на одного мешканця, картина кардинально змінюється: у лідери виходять відносно невеликі, але орієнтовані на безпеку держави.
📊 Ця візуалізація показує, скільки кожна країна витрачала на оборону на одного громадянина у 2024 році. Дані підготовлені на основі статистики Стокгольмського міжнародного інституту дослідження проблем миру (SIPRI).
🔎 Ключові висновки
🥇 Ізраїль очолює світовий рейтинг із показником майже $5 000 на людину — найвищий рівень оборонних витрат на душу населення у світі.
🌐 Країни з невеликим населенням і підвищеними безпековими ризиками часто витрачають на одного громадянина більше, ніж великі військові держави.
📈 Порівняння «на людину» дозволяє по-новому оцінити військові пріоритети різних країн.
🇮🇱 Чому Ізраїль на першому місці
У 2024 році Ізраїль витрачав $4 989 на одного мешканця. Такий рівень пояснюється постійними загрозами безпеці та системою обов’язкової військової служби. Хоча загальний оборонний бюджет країни становив $47 млрд, що значно менше, ніж у глобальних наддержав, саме витрати на душу населення є безпрецедентними.
🏆 Топ-12 країн за оборонними витратами на особу
Серед 30 найбільших військових бюджетів світу за показником витрат на громадянина лідирують:
🇮🇱 Ізраїль — $4 989
🇺🇸 США — $2 895 (загальні витрати $997 млрд)
🇸🇬 Сінгапур — $2 591
🇸🇦 Саудівська Аравія — $2 386
🇳🇴 Норвегія — $1 880
🇺🇦 Україна — $1 728 (загальні витрати $65 млрд)
🇩🇰 Данія — $1 670
🇰🇼 Кувейт — $1 596
🇳🇱 Нідерланди — $1 276
🇦🇺 Австралія — $1 272
🇫🇮 Фінляндія — $1 245
🇬🇧 Велика Британія — $1 186
🌎 Як виглядають великі держави
США посідають друге місце у світі за витратами на людину, поєднуючи найбільший у світі оборонний бюджет із чисельним населенням.
Китай, попри сукупні витрати понад $300 млрд, має лише $221 на особу — значно менше, ніж більшість країн першої десятки.
🇪🇺 Європейські держави — Німеччина, Франція, Велика Британія — перебувають у середині рейтингу, поєднуючи оборонні зобов’язання з великим населенням.
🧭 У підсумку, аналіз витрат на оборону на душу населення показує: військова «вага» країни не завжди визначається лише розміром бюджету — важливо й те, яку частку ресурсів держава спрямовує на безпеку кожного свого громадянина.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Закінчувався четвертий рік великої війни рф проти України. Виявилось, що друга армія світу не може воювати проти всією НАТО і колективного Заходу (вони подають війну не як проти України, а як проти цілого блоку руками України) без технологій клятого Заходу.
"Вот ета поворот"
P.S. Передові технології можуть виникнути лише у демократичному суспільстві, де панує економічна свобода та вільноринкова економіка. Бо політична конкуренція йде рука об руку із підприємницькою конкуренцією.
У закритих суспільствах конкуренцвію підміняє корупція, кумовство, протекціонізм тощо.
Не треба наводити приклад КНР, який виник завдяки експорту капіталу та технології до селянського Китаю, скористався всіма перевагами економічної свободи і потім почав її порушувати. І попри все це він все ще не здатний розвиватися від крадіжки технологій та промислового шпіонажу.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
"Вот ета поворот"
P.S. Передові технології можуть виникнути лише у демократичному суспільстві, де панує економічна свобода та вільноринкова економіка. Бо політична конкуренція йде рука об руку із підприємницькою конкуренцією.
У закритих суспільствах конкуренцвію підміняє корупція, кумовство, протекціонізм тощо.
Не треба наводити приклад КНР, який виник завдяки експорту капіталу та технології до селянського Китаю, скористався всіма перевагами економічної свободи і потім почав її порушувати. І попри все це він все ще не здатний розвиватися від крадіжки технологій та промислового шпіонажу.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
🇺🇸🇩🇰Як США придбали данську колонію в Західній півкулі і до чого тут Гренландія
У XVII ст. Данія долучилася до загальноєвропейської практики створювати власні Ост- та Вест-Індські компанії для торгівлі в різних регіонах світу. У 1672 Данська Вест-Індська компанія закріпила за собою карибський острів Сент-Томас, а у 1718-му - Сент-Джон. У 1733 в французів викупили Санта-Крус. На острови масово завозили поневолених африканців, і данські володіння перетворилися на типові карибські "цукрові острови" з плантаціями цукрової тростини та рабською працею. У 1754 управління колонією перейшло від збанкрутілої компанії безпосередньо до данської корони.
У 1848 данці - одночасно з французами - скасували рабство, однак це не принесло відчутного покращення становища працівників. Згодом карибська цукрова галузь почала занепадати через конкуренцію з дешевшим буряковим цукром, і в Данії дедалі частіше обговорювали ідею позбутися збиткового колоніального активу.
Після поразки Данії у війні за Шлезвіг проти Пруссії та Австрії у 1864, Копенгаген у останній спробі втримати територію на мирних переговорах запропонував Пруссії забрати Вест-Індію замість Шлезвіга - пруссаки відмовилися.
У 1867 США купили Аляску у Росії за $7,2 млн. Того ж року данський парламент підтримав ідею схожої угоди щодо Вест-Індії вже за $7,5 млн. У 1868 на островах відбувся референдум: 98,26% виборців (1244 людини) висловилися за приєднання до США. Проте Сенат США зрештою не ратифікував угоду, і колонія залишилася під данським контролем.
Наступний продаж намагалися оформити у 1902, коли Данія та США погодили новий договір на $5 млн. Цього разу угоду зірвав уже данський парламент.
Остаточно питання вирішила Перша світова війна. У Вашингтоні побоювалися, що німці можуть захопити Данську Вест-Індію і таким чином створити загрозу щойно відкритому Панамському каналу. Данії запропонували $25 млн і, додатково, визнання данського суверенітету над Гренландією. У 1916 знову провели референдуми — і в метрополії, і в самій колонії. У Данії за явки 37,42% продаж підтримали 64,2% виборців. У Вест-Індії за приєднання до США проголосували 99,83% ( 4027 голосів).
Офіційну передачу островів здійснили 31 березня 1917 року — за тиждень до вступу США у війну. Отримані $25 млн через кілька років Данія вклала в облаштування Північного Шлезвіга (Південної Ютландії), який повернувся до складу країни за підсумками референдуму 1920.
Колишню Данську Вест-Індію перейменували на Американські Віргінські острови й надали статус неінкорпорованої організованої території. Нині там проживає близько 90 тис. осіб. Основою економіки є туризм; зокрема саме тут розташований приватний острів Літл-Сент-Джеймс, також відомий як "острів Епштейна".
Мешканці обирають губернатора та місцевий парламент, але не голосують на виборах президента США. Їхній єдиний делегат у Палаті представників може брати участь у дебатах, однак не має права голосу — так само, як представники округу Колумбія, Пуерто-Рико, Гуаму, Північних Маріанських островів та Американського Самоа.
Посилання на сам договір
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
У XVII ст. Данія долучилася до загальноєвропейської практики створювати власні Ост- та Вест-Індські компанії для торгівлі в різних регіонах світу. У 1672 Данська Вест-Індська компанія закріпила за собою карибський острів Сент-Томас, а у 1718-му - Сент-Джон. У 1733 в французів викупили Санта-Крус. На острови масово завозили поневолених африканців, і данські володіння перетворилися на типові карибські "цукрові острови" з плантаціями цукрової тростини та рабською працею. У 1754 управління колонією перейшло від збанкрутілої компанії безпосередньо до данської корони.
У 1848 данці - одночасно з французами - скасували рабство, однак це не принесло відчутного покращення становища працівників. Згодом карибська цукрова галузь почала занепадати через конкуренцію з дешевшим буряковим цукром, і в Данії дедалі частіше обговорювали ідею позбутися збиткового колоніального активу.
Після поразки Данії у війні за Шлезвіг проти Пруссії та Австрії у 1864, Копенгаген у останній спробі втримати територію на мирних переговорах запропонував Пруссії забрати Вест-Індію замість Шлезвіга - пруссаки відмовилися.
У 1867 США купили Аляску у Росії за $7,2 млн. Того ж року данський парламент підтримав ідею схожої угоди щодо Вест-Індії вже за $7,5 млн. У 1868 на островах відбувся референдум: 98,26% виборців (1244 людини) висловилися за приєднання до США. Проте Сенат США зрештою не ратифікував угоду, і колонія залишилася під данським контролем.
Наступний продаж намагалися оформити у 1902, коли Данія та США погодили новий договір на $5 млн. Цього разу угоду зірвав уже данський парламент.
Остаточно питання вирішила Перша світова війна. У Вашингтоні побоювалися, що німці можуть захопити Данську Вест-Індію і таким чином створити загрозу щойно відкритому Панамському каналу. Данії запропонували $25 млн і, додатково, визнання данського суверенітету над Гренландією. У 1916 знову провели референдуми — і в метрополії, і в самій колонії. У Данії за явки 37,42% продаж підтримали 64,2% виборців. У Вест-Індії за приєднання до США проголосували 99,83% ( 4027 голосів).
Офіційну передачу островів здійснили 31 березня 1917 року — за тиждень до вступу США у війну. Отримані $25 млн через кілька років Данія вклала в облаштування Північного Шлезвіга (Південної Ютландії), який повернувся до складу країни за підсумками референдуму 1920.
Колишню Данську Вест-Індію перейменували на Американські Віргінські острови й надали статус неінкорпорованої організованої території. Нині там проживає близько 90 тис. осіб. Основою економіки є туризм; зокрема саме тут розташований приватний острів Літл-Сент-Джеймс, також відомий як "острів Епштейна".
Мешканці обирають губернатора та місцевий парламент, але не голосують на виборах президента США. Їхній єдиний делегат у Палаті представників може брати участь у дебатах, однак не має права голосу — так само, як представники округу Колумбія, Пуерто-Рико, Гуаму, Північних Маріанських островів та Американського Самоа.
Посилання на сам договір
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
🇺🇦☄️💩Україна обговорює можливість енергетичного перемирʼя з РФ – FT
Україна та США обговорюють пропозицію до Росії про запровадження енергетичного перемирʼя, за яким будуть припинені атаки на тіньовий флот РФ та нафтобази в обмін на зупинку атак енергетики України, однак перемовини навряд дадуть результат.
Про це повідомляє Financial Times із посиланням на власні джерела.
Високопоставлений американський чиновник заявив FT, що тристороння зустріч, як очікується, відбудеться в п'ятницю 23 січня та суботу 24 січня в столиці ОАЕ Абу-Дабі.
В Офісі Президента зазначили, що тристороння зустріч ще не була повністю підтверджена і що українська та американська сторони чекають на відповідь Росії.
Формат, який, за словами Росії, запропонує Путін, схожий на переговори, що відбулися в Абу-Дабі в листопаді минулого року, де українські та російські переговірники зустрілися окремо з американськими чиновниками, але не спілкувалися безпосередньо між собою.
США і Україна обговорили пропозицію до Росії про обмежене перемир'я, за яким Москва припинить удари по енергетичній інфраструктурі в обмін на припинення Києвом атак на російські нафтопереробні заводи і танкери "тіньового флоту".
Переговори з Росією щодо цієї пропозиції не перебувають на просунутій стадії, зазначило одне з джерел FT, додавши, що Путін навряд чи погодиться, оскільки вважає тиск на українську енергетичну інфраструктуру важливим важелем впливу.
Високопоставлений український чиновник сказав газеті, що Україна також вагається щодо енергетичного перемир'я, оскільки його програма використання безпілотників дальньої дії успішно вражає російські нафтогазові об'єкти та танкери "тіньового флоту".
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Україна та США обговорюють пропозицію до Росії про запровадження енергетичного перемирʼя, за яким будуть припинені атаки на тіньовий флот РФ та нафтобази в обмін на зупинку атак енергетики України, однак перемовини навряд дадуть результат.
Про це повідомляє Financial Times із посиланням на власні джерела.
Високопоставлений американський чиновник заявив FT, що тристороння зустріч, як очікується, відбудеться в п'ятницю 23 січня та суботу 24 січня в столиці ОАЕ Абу-Дабі.
В Офісі Президента зазначили, що тристороння зустріч ще не була повністю підтверджена і що українська та американська сторони чекають на відповідь Росії.
Формат, який, за словами Росії, запропонує Путін, схожий на переговори, що відбулися в Абу-Дабі в листопаді минулого року, де українські та російські переговірники зустрілися окремо з американськими чиновниками, але не спілкувалися безпосередньо між собою.
США і Україна обговорили пропозицію до Росії про обмежене перемир'я, за яким Москва припинить удари по енергетичній інфраструктурі в обмін на припинення Києвом атак на російські нафтопереробні заводи і танкери "тіньового флоту".
Переговори з Росією щодо цієї пропозиції не перебувають на просунутій стадії, зазначило одне з джерел FT, додавши, що Путін навряд чи погодиться, оскільки вважає тиск на українську енергетичну інфраструктуру важливим важелем впливу.
Високопоставлений український чиновник сказав газеті, що Україна також вагається щодо енергетичного перемир'я, оскільки його програма використання безпілотників дальньої дії успішно вражає російські нафтогазові об'єкти та танкери "тіньового флоту".
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
🇬🇱🇺🇸Трамп оголосив про домовленості щодо Гренландії: суверенітет Данії формально залишається
Президент США Дональд Трамп заявив про досягнення рамкової угоди щодо Гренландії, яку він обговорив із генеральним секретарем НАТО Марком Рютте. За інформацією джерел Axios, домовленості не передбачають формальної втрати суверенітету Данією над островом.
Водночас угода містить низку положень, що істотно посилюють американську військову та стратегічну присутність у регіоні. Зокрема, пропонується оновити договір про оборону Гренландії 1951 року. За даними The Telegraph, у межах цього перегляду Вашингтон може отримати фактичний суверенний контроль над власними військовими базами в окремих районах острова.
Крім того, рамкова домовленість передбачає розгортання на території Гренландії американської системи протиракетної оборони «Золотий купол», нарощування присутності НАТО в Арктиці, а також розширення видобутку корисних копалин, що підсилює економічну складову угоди.
Таким чином, хоча юридично Гренландія залишається під суверенітетом Данії, запропонована модель значно зміцнює вплив США та Альянсу в Арктичному регіоні.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Президент США Дональд Трамп заявив про досягнення рамкової угоди щодо Гренландії, яку він обговорив із генеральним секретарем НАТО Марком Рютте. За інформацією джерел Axios, домовленості не передбачають формальної втрати суверенітету Данією над островом.
Водночас угода містить низку положень, що істотно посилюють американську військову та стратегічну присутність у регіоні. Зокрема, пропонується оновити договір про оборону Гренландії 1951 року. За даними The Telegraph, у межах цього перегляду Вашингтон може отримати фактичний суверенний контроль над власними військовими базами в окремих районах острова.
Крім того, рамкова домовленість передбачає розгортання на території Гренландії американської системи протиракетної оборони «Золотий купол», нарощування присутності НАТО в Арктиці, а також розширення видобутку корисних копалин, що підсилює економічну складову угоди.
Таким чином, хоча юридично Гренландія залишається під суверенітетом Данії, запропонована модель значно зміцнює вплив США та Альянсу в Арктичному регіоні.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
💪👌🫡США затримали 7-ий російський «тіньовий» танкер
21 січня в Карибському морі американські військові зупинили танкер Sagitta, який перевозив нафту, що перебуває під санкціями. Про це повідомило Південне командування Збройних сил США. Це вже сьоме судно, затримане американською стороною з грудня 2025 року в межах заходів із запобігання порушенню режиму так званого «карантину» щодо Венесуели.
У Збройних силах США наголосили, що чергове затримання судна, яке діяло всупереч карантину для підсанкційних кораблів у Карибському басейні, запровадженому президентом Дональдом Трампом, є чітким сигналом рішучості Вашингтона. За словами військових, Сполучені Штати наполягають на тому, щоб з Венесуели експортувалася виключно та нафта, транспортування якої відбувається легально та з дотриманням усіх вимог законодавства.
Добре, що по цьому напрямку США послідовні. Дякуємо на цьому. Бо доходи РФ від нафти щотижня падають.
@costukrainehttps://x.com/Southcom/status/2013718812424630376
21 січня в Карибському морі американські військові зупинили танкер Sagitta, який перевозив нафту, що перебуває під санкціями. Про це повідомило Південне командування Збройних сил США. Це вже сьоме судно, затримане американською стороною з грудня 2025 року в межах заходів із запобігання порушенню режиму так званого «карантину» щодо Венесуели.
У Збройних силах США наголосили, що чергове затримання судна, яке діяло всупереч карантину для підсанкційних кораблів у Карибському басейні, запровадженому президентом Дональдом Трампом, є чітким сигналом рішучості Вашингтона. За словами військових, Сполучені Штати наполягають на тому, щоб з Венесуели експортувалася виключно та нафта, транспортування якої відбувається легально та з дотриманням усіх вимог законодавства.
Добре, що по цьому напрямку США послідовні. Дякуємо на цьому. Бо доходи РФ від нафти щотижня падають.
@costukrainehttps://x.com/Southcom/status/2013718812424630376
🛢📉Експорт російської нафти впав до чотиримісячного мінімуму через скорочення закупівель з боку Індії - Bloomberg
Морські поставки російської нафти знизилися до найнижчого рівня з серпня: Москві дедалі складніше збувати барелі своєму ключовому покупцеві — Індії. У грудні імпорт до цієї країни опустився до мінімуму більш ніж за три роки.
Валова вартість експорту Москви за 28 днів до 18 січня впала до $900 млн на тиждень, знизившись на 5% порівняно з періодом до 11 січня.
За чотири тижні до 18 січня Росія в середньому відвантажувала 3,16 млн барелів на добу, свідчать дані суднового моніторингу Bloomberg. Це приблизно на 700 тис. барелів на день менше за передріздвяний пік і на 260 тис. барелів нижче, ніж у період до 11 січня.
Перше за 16 тижнів підвищення експортних цін лише частково компенсувало падіння обсягів. Сукупна вартість поставок знижується вже четвертий тиждень поспіль і досягла мінімуму за весь період від початку війни проти України.
Найпомітніше скоротився потік нафти до Індії. У грудні постачання в індійські порти впали приблизно до 37 млн барелів, або близько 1,2 млн барелів на добу. Для порівняння: у листопаді імпорт становив 1,78 млн барелів на добу — тоді покупці, ймовірно, поспішали укласти угоди до набуття чинності санкціями США проти «Роснєфті» та «Лукойлу». Грудневий показник став найнижчим із листопада 2022 року.
Один із державних НПЗ Індії — завод у Мангалорі — повністю зупинив переробку російської нафти. За даними трекінгу, з листопада до порту Нью-Мангалор не заходили танкери з російською сировиною. Ще навесні 2025 року сюди надходило понад 6 млн барелів на місяць (близько 200 тис. барелів на добу), зокрема Urals та арктичні сорти.
Скорочення постачань спричинило накопичення танкерів із російською нафтою в морі. Щонайменше 11 суден простоюють між Оманом і островом Сокотра або далі в Аравійському морі — на одне менше, ніж тижнем раніше. За останній тиждень чотири танкери залишили цей район, однак розвантажитися змогло лише одне судно. Два прямують на схід із невідомими пунктами призначення, ще одне наблизилося до узбережжя Індії. До тих, що очікують, додалися ще три танкери.
Затримки з розвантаженням, а також переорієнтація частини флоту на довші рейси до Китаю замість Індії призвели до різкого зростання обсягів російської нафти, що перебуває «на воді».
Додатковий тиск на індійський імпорт створює заборона Європейського Союзу, яка набуває чинності 21 січня: ЄС припиняє ввезення нафтопродуктів, вироблених із російської нафти. Принаймні частина індійських переробників коригує роботу з огляду на ці обмеження.
Зокрема Reliance Industries, що володіє найбільшим у світі нафтопереробним комплексом у Джамнагарі, ще в листопаді повідомила: переробку російської нафти обмежать однією частиною заводу, яка працює виключно на внутрішній ринок. Уся продукція на експорт із повністю ізольованого об’єкта у спеціальній економічній зоні Джамнагара вироблятиметься лише з неросійської сировини.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Морські поставки російської нафти знизилися до найнижчого рівня з серпня: Москві дедалі складніше збувати барелі своєму ключовому покупцеві — Індії. У грудні імпорт до цієї країни опустився до мінімуму більш ніж за три роки.
Валова вартість експорту Москви за 28 днів до 18 січня впала до $900 млн на тиждень, знизившись на 5% порівняно з періодом до 11 січня.
За чотири тижні до 18 січня Росія в середньому відвантажувала 3,16 млн барелів на добу, свідчать дані суднового моніторингу Bloomberg. Це приблизно на 700 тис. барелів на день менше за передріздвяний пік і на 260 тис. барелів нижче, ніж у період до 11 січня.
Перше за 16 тижнів підвищення експортних цін лише частково компенсувало падіння обсягів. Сукупна вартість поставок знижується вже четвертий тиждень поспіль і досягла мінімуму за весь період від початку війни проти України.
Найпомітніше скоротився потік нафти до Індії. У грудні постачання в індійські порти впали приблизно до 37 млн барелів, або близько 1,2 млн барелів на добу. Для порівняння: у листопаді імпорт становив 1,78 млн барелів на добу — тоді покупці, ймовірно, поспішали укласти угоди до набуття чинності санкціями США проти «Роснєфті» та «Лукойлу». Грудневий показник став найнижчим із листопада 2022 року.
Один із державних НПЗ Індії — завод у Мангалорі — повністю зупинив переробку російської нафти. За даними трекінгу, з листопада до порту Нью-Мангалор не заходили танкери з російською сировиною. Ще навесні 2025 року сюди надходило понад 6 млн барелів на місяць (близько 200 тис. барелів на добу), зокрема Urals та арктичні сорти.
Скорочення постачань спричинило накопичення танкерів із російською нафтою в морі. Щонайменше 11 суден простоюють між Оманом і островом Сокотра або далі в Аравійському морі — на одне менше, ніж тижнем раніше. За останній тиждень чотири танкери залишили цей район, однак розвантажитися змогло лише одне судно. Два прямують на схід із невідомими пунктами призначення, ще одне наблизилося до узбережжя Індії. До тих, що очікують, додалися ще три танкери.
Затримки з розвантаженням, а також переорієнтація частини флоту на довші рейси до Китаю замість Індії призвели до різкого зростання обсягів російської нафти, що перебуває «на воді».
Додатковий тиск на індійський імпорт створює заборона Європейського Союзу, яка набуває чинності 21 січня: ЄС припиняє ввезення нафтопродуктів, вироблених із російської нафти. Принаймні частина індійських переробників коригує роботу з огляду на ці обмеження.
Зокрема Reliance Industries, що володіє найбільшим у світі нафтопереробним комплексом у Джамнагарі, ще в листопаді повідомила: переробку російської нафти обмежать однією частиною заводу, яка працює виключно на внутрішній ринок. Уся продукція на експорт із повністю ізольованого об’єкта у спеціальній економічній зоні Джамнагара вироблятиметься лише з неросійської сировини.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
⛴️ $22 млрд коштуватиме будівництво лінкора класу «Трамп» - Bloomberg
Сполученим Штатам може знадобитися до $22 млрд на будівництво першого ракетного лінкора нового покоління — класу «Трамп». Це потенційно один із найдорожчих військових кораблів в історії американського флоту.
За задумом, новий лінкор буде більшим за всі крейсери й есмінці, які ВМС США будували після Другої світової війни. Водночас за розмірами він становитиме приблизно третину від авіаносця «Джеральд Форд» — нині найдорожчого військового корабля США, на створення якого витратили $13 млрд.
Аналітик Бюджетного управління Конгресу США Ерік Лабс оцінює можливі витрати на перший корабель у діапазоні від $15,1 млрд до $22 млрд. Остаточна сума залежатиме від рішень щодо водотоннажності, чисельності екіпажу та озброєння — ці параметри поки що не визначені.
Про плани запустити нову серію таких кораблів Дональд Трамп оголосив у грудні у своїй резиденції Мар-а-Лаго (Флорида). Президент представив проєкт як частину програми «Золотий флот», яка має на меті відродити американське суднобудування та модернізувати військово-морські сили США. Він визнав, що ці кораблі будуть дорогими, але наголосив на їхній винятковій важливості та потужності.
😄Цікаво, що торік тоді ще міністр оборони США Піт Гегсет наказав керівництву Пентагону і збройних сил розробити плани щорічного скорочення оборонного бюджету на 8% протягом наступних 5 років. Це означає, що за цей період він має зменшитись на приблизно 34%. Бюджет Пентагону на 2025 рік становив близько $850 млрд.
А вже у січні цього року Дональд Трамп запропонував збільшити бюджет Пентагону одразу у півтора раза на додаткові $500 млрд.
Цікаво як від гасел до скорочення видатків перейшли до масштабного збільшення бюджетних трат )
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Сполученим Штатам може знадобитися до $22 млрд на будівництво першого ракетного лінкора нового покоління — класу «Трамп». Це потенційно один із найдорожчих військових кораблів в історії американського флоту.
За задумом, новий лінкор буде більшим за всі крейсери й есмінці, які ВМС США будували після Другої світової війни. Водночас за розмірами він становитиме приблизно третину від авіаносця «Джеральд Форд» — нині найдорожчого військового корабля США, на створення якого витратили $13 млрд.
Аналітик Бюджетного управління Конгресу США Ерік Лабс оцінює можливі витрати на перший корабель у діапазоні від $15,1 млрд до $22 млрд. Остаточна сума залежатиме від рішень щодо водотоннажності, чисельності екіпажу та озброєння — ці параметри поки що не визначені.
Про плани запустити нову серію таких кораблів Дональд Трамп оголосив у грудні у своїй резиденції Мар-а-Лаго (Флорида). Президент представив проєкт як частину програми «Золотий флот», яка має на меті відродити американське суднобудування та модернізувати військово-морські сили США. Він визнав, що ці кораблі будуть дорогими, але наголосив на їхній винятковій важливості та потужності.
😄Цікаво, що торік тоді ще міністр оборони США Піт Гегсет наказав керівництву Пентагону і збройних сил розробити плани щорічного скорочення оборонного бюджету на 8% протягом наступних 5 років. Це означає, що за цей період він має зменшитись на приблизно 34%. Бюджет Пентагону на 2025 рік становив близько $850 млрд.
А вже у січні цього року Дональд Трамп запропонував збільшити бюджет Пентагону одразу у півтора раза на додаткові $500 млрд.
Цікаво як від гасел до скорочення видатків перейшли до масштабного збільшення бюджетних трат )
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
📈Світова економіка на $117 трлн
Економіка США обсягом $30,6 трлн перевищує сукупний ВВП Китаю, Німеччини та Японії разом узятих. При цьому реальний ВВП Сполучених Штатів, за прогнозами, зросте на 2% уже цього року.
Для порівняння, економіка Індії, як очікується, додасть 6,6%, що є одним із найвищих темпів серед найбільших економік світу. Випереджає її лише Ірландія: завдяки зростанню експорту її ВВП у 2025 році може зрости на вражаючі 9,1%.
Ця візуалізація показує стан світової економіки у 2025 році на основі прогнозів з останнього огляду World Economic Outlook Міжнародного валютного фонду.
Економіка США за останні 25 років зросла майже на 70% у реальному, скоригованому на інфляцію вимірі. У середньому це близько 2,1% на рік — третій найвищий показник серед десяти найбільших економік світу.
🇮🇳Для порівняння, Індія зростала більш ніж утричі швидше впродовж цього ж періоду, що дозволило їй наростити ВВП до $4,1 трлн. Уже наступного року вона, за прогнозами, обжене Японію та стане четвертою найбільшою економікою світу.
🇩🇪 Натомість Німеччина протягом десятиліть демонструє вкрай мляві темпи зростання. У 2023 та 2024 роках її економіка скорочувалася, а в 2025-му очікується приріст лише 0,2%. На тлі слабкого зростання продуктивності промисловий сектор країни перебуває у спаді з 2018 року.
Подібна ситуація характерна і для багатьох європейських країн загалом: за останні 25 років вони в середньому зростали менше ніж на 2% на рік. Так, Італія, восьма економіка світу, демонструвала середнє зростання ВВП лише 0,4%, а Франція — близько 1,2%.
📩 Підписуйся на "Ціну держави"https://www.imf.org/en/publications/weo/issues/2025/10/14/world-economic-outlook-october-2025
Економіка США обсягом $30,6 трлн перевищує сукупний ВВП Китаю, Німеччини та Японії разом узятих. При цьому реальний ВВП Сполучених Штатів, за прогнозами, зросте на 2% уже цього року.
Для порівняння, економіка Індії, як очікується, додасть 6,6%, що є одним із найвищих темпів серед найбільших економік світу. Випереджає її лише Ірландія: завдяки зростанню експорту її ВВП у 2025 році може зрости на вражаючі 9,1%.
Ця візуалізація показує стан світової економіки у 2025 році на основі прогнозів з останнього огляду World Economic Outlook Міжнародного валютного фонду.
Економіка США за останні 25 років зросла майже на 70% у реальному, скоригованому на інфляцію вимірі. У середньому це близько 2,1% на рік — третій найвищий показник серед десяти найбільших економік світу.
🇮🇳Для порівняння, Індія зростала більш ніж утричі швидше впродовж цього ж періоду, що дозволило їй наростити ВВП до $4,1 трлн. Уже наступного року вона, за прогнозами, обжене Японію та стане четвертою найбільшою економікою світу.
🇩🇪 Натомість Німеччина протягом десятиліть демонструє вкрай мляві темпи зростання. У 2023 та 2024 роках її економіка скорочувалася, а в 2025-му очікується приріст лише 0,2%. На тлі слабкого зростання продуктивності промисловий сектор країни перебуває у спаді з 2018 року.
Подібна ситуація характерна і для багатьох європейських країн загалом: за останні 25 років вони в середньому зростали менше ніж на 2% на рік. Так, Італія, восьма економіка світу, демонструвала середнє зростання ВВП лише 0,4%, а Франція — близько 1,2%.
📩 Підписуйся на "Ціну держави"https://www.imf.org/en/publications/weo/issues/2025/10/14/world-economic-outlook-october-2025
🇰🇿Казахстан закликав Україну припинити удари по терміналу КТК після зупинки експорту нафти - Reuters
Казахстан у неділю звернувся до України із закликом припинити атаки на чорноморський термінал Каспійського трубопровідного консорціуму (КТК), через який проходить більш ніж 1% світових обсягів нафти. Заява пролунала після масштабної атаки морськими дронами, що призвела до зупинки експорту та серйозного пошкодження інфраструктури завантаження.
КТК — консорціум, серед акціонерів якого є Росія, Казахстан та США — підтвердив, що зупинив роботу після того, як один із причалів російського терміналу в акваторії Чорного моря був суттєво пошкоджений українською атака морського дрона.
Протягом цього року Україна регулярно здійснює удари по російських нафтопереробних заводах і терміналах, намагаючись підірвати один із ключових джерел доходів російської воєнної економіки.
МЗС Казахстану заявило, що це вже третя атака, спрямована на «винятково цивільний об’єкт, діяльність якого захищена нормами міжнародного права».
АТАКА НА КРИТИЧНУ ІНФРАСТРУКТУРУ
«Казахстан висловлює протест у зв’язку з черговим цілеспрямованим ударом по критичній інфраструктурі міжнародного Каспійського трубопровідного консорціуму в акваторії порту Новоросійськ», — заявили в міністерстві.
«Ми розцінюємо інцидент як такий, що завдає шкоди двостороннім відносинам між Казахстаном та Україною, і очікуємо, що українська сторона вживе ефективних заходів, аби запобігти подібним випадкам у майбутньому».
Україна офіційно ситуацію поки не коментувала.
Через КТК проходить близько 80% усього нафтового експорту Казахстану, який у минулому році становив 68,6 млн тонн.
Трубопровід транспортує нафту з родовищ Тенгіз, Карачаганак і Кашаган до термінала «Південна Озеріївка» в Новоросійську. Основний обсяг забезпечує Казахстан, але консорціум також перекачує сировину російських компаній.
ТАНКЕРИ ВИВЕДЕНО З АКВАТОРІЇ КТК
Магістральний трубопровід КТК протяжністю 1500 км має акціонерів у Росії, Казахстані (державна KazMunayGas), а також Chevron, Lukoil і ExxonMobil.
Як повідомили у КТК, атака морського дрона 29 листопада “серйозно пошкодила” систему одноточкового швартування (SPM-2) — плавучу платформу, через яку танкери здійснюють завантаження нафти.
«Подальша експлуатація SPM-2 неможлива», — йдеться в заяві. Усі завантажувальні операції призупинено, а танкери виведено з району термінала.
«Ми вважаємо атаку на КТК ударом по інтересах усіх країн-учасниць консорціуму», — зазначили в компанії.
РЕАКЦІЯ РОСІЇ
Україна наполягає, що її удари по російській інфраструктурі є легітимними, адже країна веде війну за власне існування проти агресора, який системно атакує українську енергосистему перед зимою.
Російські чиновники називають ці удари «тероризмом» і звинувачують європейські держави в участі у «гібридній війні» проти РФ, зокрема — у допомозі Україні західними розвідданими для наведення ударів по цілях у глибині Росії.
🇺🇦 Ми, своєю чергою, наполягаємо, щоб Казахстан закрив усі потоки для паралельного імпорту для РФ.
@costukrainehttps://www.reuters.com/world/asia-pacific/kazakhstan-criticises-ukraine-over-drone-attack-cpc-oil-terminal-2025-11-30/
Казахстан у неділю звернувся до України із закликом припинити атаки на чорноморський термінал Каспійського трубопровідного консорціуму (КТК), через який проходить більш ніж 1% світових обсягів нафти. Заява пролунала після масштабної атаки морськими дронами, що призвела до зупинки експорту та серйозного пошкодження інфраструктури завантаження.
КТК — консорціум, серед акціонерів якого є Росія, Казахстан та США — підтвердив, що зупинив роботу після того, як один із причалів російського терміналу в акваторії Чорного моря був суттєво пошкоджений українською атака морського дрона.
Протягом цього року Україна регулярно здійснює удари по російських нафтопереробних заводах і терміналах, намагаючись підірвати один із ключових джерел доходів російської воєнної економіки.
МЗС Казахстану заявило, що це вже третя атака, спрямована на «винятково цивільний об’єкт, діяльність якого захищена нормами міжнародного права».
АТАКА НА КРИТИЧНУ ІНФРАСТРУКТУРУ
«Казахстан висловлює протест у зв’язку з черговим цілеспрямованим ударом по критичній інфраструктурі міжнародного Каспійського трубопровідного консорціуму в акваторії порту Новоросійськ», — заявили в міністерстві.
«Ми розцінюємо інцидент як такий, що завдає шкоди двостороннім відносинам між Казахстаном та Україною, і очікуємо, що українська сторона вживе ефективних заходів, аби запобігти подібним випадкам у майбутньому».
Україна офіційно ситуацію поки не коментувала.
Через КТК проходить близько 80% усього нафтового експорту Казахстану, який у минулому році становив 68,6 млн тонн.
Трубопровід транспортує нафту з родовищ Тенгіз, Карачаганак і Кашаган до термінала «Південна Озеріївка» в Новоросійську. Основний обсяг забезпечує Казахстан, але консорціум також перекачує сировину російських компаній.
ТАНКЕРИ ВИВЕДЕНО З АКВАТОРІЇ КТК
Магістральний трубопровід КТК протяжністю 1500 км має акціонерів у Росії, Казахстані (державна KazMunayGas), а також Chevron, Lukoil і ExxonMobil.
Як повідомили у КТК, атака морського дрона 29 листопада “серйозно пошкодила” систему одноточкового швартування (SPM-2) — плавучу платформу, через яку танкери здійснюють завантаження нафти.
«Подальша експлуатація SPM-2 неможлива», — йдеться в заяві. Усі завантажувальні операції призупинено, а танкери виведено з району термінала.
«Ми вважаємо атаку на КТК ударом по інтересах усіх країн-учасниць консорціуму», — зазначили в компанії.
РЕАКЦІЯ РОСІЇ
Україна наполягає, що її удари по російській інфраструктурі є легітимними, адже країна веде війну за власне існування проти агресора, який системно атакує українську енергосистему перед зимою.
Російські чиновники називають ці удари «тероризмом» і звинувачують європейські держави в участі у «гібридній війні» проти РФ, зокрема — у допомозі Україні західними розвідданими для наведення ударів по цілях у глибині Росії.
🇺🇦 Ми, своєю чергою, наполягаємо, щоб Казахстан закрив усі потоки для паралельного імпорту для РФ.
@costukrainehttps://www.reuters.com/world/asia-pacific/kazakhstan-criticises-ukraine-over-drone-attack-cpc-oil-terminal-2025-11-30/
🤦♀️США відклали питання безпекових гарантій для України, натомість лякають ЄС російськими ракетами
Державний секретар США Марко Рубіо повідомив європейським партнерам, що Вашингтон готовий обговорювати будь-які гарантії безпеки для України лише після укладення мирної угоди з Росією. Про це пише Politico з посиланням на європейського дипломата та ще одного співрозмовника, знайомих з перебігом переговорів.
За інформацією видання, аналогічну умову містили й пропозиції, які США передали Києву минулого тижня. Саме це й викликає тривогу серед країн ЄС та в Україні — там переконані, що безпекові гарантії мають бути передумовою для будь-яких домовленостей із Москвою, а не навпаки.
Рубіо також натякнув, що існує низка інших питань, які Вашингтон планує вирішувати вже після підписання угоди.
Водночас США прагнуть пришвидшити досягнення мирної домовленості й знаходять для цього нові аргументи. Як пише The New York Times, під час зустрічі в Києві з дипломатами західних країн міністр армії США та новий ключовий переговорник щодо України Деніел Дрісколл наголосив: урегулювання потрібно досягти якомога швидше через зростаючу загрозу російських ракет.
За словами Дрісколла, якщо раніше Росія запускала ракети приблизно в тому ж темпі, в якому виробляла, то тепер вона нарощує запаси далекобійного озброєння. Співрозмовники газети зазначили, що його попередження «знайшло відгук» серед учасників зустрічі.
🇭🇺 До речі, як тоді відбувались переговори навколо Будапештського меморандуму: як на нас тиснув весь світ і американці, погрожуючи санкціями рівня КНДР ми докладно описували у відео Повернути ядерну зброю Україні : чи реально це і потрібно?
📩 Підписуйся на "Ціну держави"https://youtu.be/kzJjT3qhweU
Державний секретар США Марко Рубіо повідомив європейським партнерам, що Вашингтон готовий обговорювати будь-які гарантії безпеки для України лише після укладення мирної угоди з Росією. Про це пише Politico з посиланням на європейського дипломата та ще одного співрозмовника, знайомих з перебігом переговорів.
За інформацією видання, аналогічну умову містили й пропозиції, які США передали Києву минулого тижня. Саме це й викликає тривогу серед країн ЄС та в Україні — там переконані, що безпекові гарантії мають бути передумовою для будь-яких домовленостей із Москвою, а не навпаки.
Рубіо також натякнув, що існує низка інших питань, які Вашингтон планує вирішувати вже після підписання угоди.
Водночас США прагнуть пришвидшити досягнення мирної домовленості й знаходять для цього нові аргументи. Як пише The New York Times, під час зустрічі в Києві з дипломатами західних країн міністр армії США та новий ключовий переговорник щодо України Деніел Дрісколл наголосив: урегулювання потрібно досягти якомога швидше через зростаючу загрозу російських ракет.
За словами Дрісколла, якщо раніше Росія запускала ракети приблизно в тому ж темпі, в якому виробляла, то тепер вона нарощує запаси далекобійного озброєння. Співрозмовники газети зазначили, що його попередження «знайшло відгук» серед учасників зустрічі.
🇭🇺 До речі, як тоді відбувались переговори навколо Будапештського меморандуму: як на нас тиснув весь світ і американці, погрожуючи санкціями рівня КНДР ми докладно описували у відео Повернути ядерну зброю Україні : чи реально це і потрібно?
📩 Підписуйся на "Ціну держави"https://youtu.be/kzJjT3qhweU
🇺🇸Дрісколл привіз росіянам план без Донбасу, амністії та скорочення ЗСУ на перемовини в Абу-Дабі - Politico
Міністр армії США Ден Дрісколл у вівторок проведе переговори з російськими представниками в Абу-Дабі щодо мирного плану для завершення війни в Україні — це рідкісний контакт між високопосадовцями обох країн, у якому не беруть участь держсекретар Марко Рубіо чи інші ключові американські дипломати.
За словами високопоставленого посадовця США, Дрісколл передасть російській стороні рамкову угоду, яку США та Україна узгодили в неділю.
Ця зустріч стане важливим етапом нової спроби адміністрації Трампа завершити війну. І, ймовірно, найскладнішим пунктом тижневого турне самого Дрісколла — після Києва та Женеви — адже він має представити суперечливий план без широкої команди американських дипломатів і військових радників, які супроводжували його раніше.
За даними двох поінформованих співрозмовників, оновлена версія плану скорочена з початкових 28 пунктів до приблизно 19. Із документа вилучили вимоги щодо офіційної передачі Росії Донбасу та інші питання, що стосуються української території. Ці теми залишено для особистого обговорення між президентом США Дональдом Трампом та Президентом України Володимиром Зеленським.
«Уся команда президента Трампа, включно з держсекретарем Рубіо, спеціальним посланцем Віткоффом та багатьма іншими, вже десять місяців працює як єдиний механізм, щоб покласти край цій безглуздій і руйнівній війні», — зазначено в заяві Державного департаменту.
Пентагон переадресував усі запитання до Білого дому. Речниця Анна Келлі заявила, що Трамп «високо цінує зусилля міністра Дрісколла, який збирає позиції як російської, так і української сторін для формування угоди, що забезпечить міцний та контрольований мир».
Дрісколл — несподівана фігура на міжнародних переговорах, якого Трамп називає своїм «дрон-гай» через його роботу над модернізацією армійських технологій — прибув до Абу-Дабі в понеділок увечері. Минулого тижня він перебував у Києві, де зустрічався із Зеленським і десятками послів, а також відвідав Женеву разом із Рубіо та європейськими лідерами.
Рубіо та головний переговорник щодо України Стів Віткофф уже повернулися до Вашингтона. Радник Трампа та його зять Джаред Кушнер також вилетів до США. Верховний головнокомандувач НАТО Алексус Ґринкевич вирушив до Брюсселя для консультацій з союзниками.
Позиція Росії давно відома, і початковий американський план частково з нею збігався. Зокрема, йшлося про обмеження чисельності Збройних сил України, заборону на вступ до НАТО та передачу Росії частини українських територій, які вона навіть не окупувала під час вторгнення. Київ та партнери по НАТО відкинули ці пункти.
Представники Великої Британії, Франції, Німеччини, Італії та європейських інституцій окремо проводили консультації з американською та українською сторонами протягом вихідних після двосторонніх перемовин США та України.
«Не певні, куди це рухатиметься, але певний прогрес у Женеві був», — сказав один із європейських дипломатів. — «Шлях ще довгий, а росіяни точно тиснутимуть».
У вівторок відбудеться термінове онлайн-засідання «коаліції охочих» — групи з близько 50 держав, які підтримують Україну, — щоб оцінити стан переговорів та узгодити нові пакети військової допомоги.
Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер, який очолює коаліцію, заявив:
«Усі абсолютно зосереджені на головному — досягти справедливого й тривалого миру».
За даними одного зі співрозмовників, Дрісколл прибув до Києва з доволі жорсткою вимогою: Україна має погодитися на 28-пунктний план до Дня подяки, інакше США можуть скоротити військову підтримку.
📩 Підписуйся на "Ціну держави"https://www.politico.com/news/2025/11/24/driscoll-meets-russians-abu-dhabi-ukraine-00667374
Міністр армії США Ден Дрісколл у вівторок проведе переговори з російськими представниками в Абу-Дабі щодо мирного плану для завершення війни в Україні — це рідкісний контакт між високопосадовцями обох країн, у якому не беруть участь держсекретар Марко Рубіо чи інші ключові американські дипломати.
За словами високопоставленого посадовця США, Дрісколл передасть російській стороні рамкову угоду, яку США та Україна узгодили в неділю.
Ця зустріч стане важливим етапом нової спроби адміністрації Трампа завершити війну. І, ймовірно, найскладнішим пунктом тижневого турне самого Дрісколла — після Києва та Женеви — адже він має представити суперечливий план без широкої команди американських дипломатів і військових радників, які супроводжували його раніше.
За даними двох поінформованих співрозмовників, оновлена версія плану скорочена з початкових 28 пунктів до приблизно 19. Із документа вилучили вимоги щодо офіційної передачі Росії Донбасу та інші питання, що стосуються української території. Ці теми залишено для особистого обговорення між президентом США Дональдом Трампом та Президентом України Володимиром Зеленським.
«Уся команда президента Трампа, включно з держсекретарем Рубіо, спеціальним посланцем Віткоффом та багатьма іншими, вже десять місяців працює як єдиний механізм, щоб покласти край цій безглуздій і руйнівній війні», — зазначено в заяві Державного департаменту.
Пентагон переадресував усі запитання до Білого дому. Речниця Анна Келлі заявила, що Трамп «високо цінує зусилля міністра Дрісколла, який збирає позиції як російської, так і української сторін для формування угоди, що забезпечить міцний та контрольований мир».
Дрісколл — несподівана фігура на міжнародних переговорах, якого Трамп називає своїм «дрон-гай» через його роботу над модернізацією армійських технологій — прибув до Абу-Дабі в понеділок увечері. Минулого тижня він перебував у Києві, де зустрічався із Зеленським і десятками послів, а також відвідав Женеву разом із Рубіо та європейськими лідерами.
Рубіо та головний переговорник щодо України Стів Віткофф уже повернулися до Вашингтона. Радник Трампа та його зять Джаред Кушнер також вилетів до США. Верховний головнокомандувач НАТО Алексус Ґринкевич вирушив до Брюсселя для консультацій з союзниками.
Позиція Росії давно відома, і початковий американський план частково з нею збігався. Зокрема, йшлося про обмеження чисельності Збройних сил України, заборону на вступ до НАТО та передачу Росії частини українських територій, які вона навіть не окупувала під час вторгнення. Київ та партнери по НАТО відкинули ці пункти.
Представники Великої Британії, Франції, Німеччини, Італії та європейських інституцій окремо проводили консультації з американською та українською сторонами протягом вихідних після двосторонніх перемовин США та України.
«Не певні, куди це рухатиметься, але певний прогрес у Женеві був», — сказав один із європейських дипломатів. — «Шлях ще довгий, а росіяни точно тиснутимуть».
У вівторок відбудеться термінове онлайн-засідання «коаліції охочих» — групи з близько 50 держав, які підтримують Україну, — щоб оцінити стан переговорів та узгодити нові пакети військової допомоги.
Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер, який очолює коаліцію, заявив:
«Усі абсолютно зосереджені на головному — досягти справедливого й тривалого миру».
За даними одного зі співрозмовників, Дрісколл прибув до Києва з доволі жорсткою вимогою: Україна має погодитися на 28-пунктний план до Дня подяки, інакше США можуть скоротити військову підтримку.
📩 Підписуйся на "Ціну держави"https://www.politico.com/news/2025/11/24/driscoll-meets-russians-abu-dhabi-ukraine-00667374
Наша сьогоднішня проблема полягає у тому, що донедавна, попри зовнішні чинники (зміна політичного керівництва у США, припинення фінансової і військової допомоги тощо) все одне наступні події у протидії України російській агресії залежали переважно від внутрішніх чинників (протидія агресору, ресурси на армію тощо).
Поточні події із розкриттям масштабної корупції (що по собі дуже і дуже добре у довгостроковій перспективі для України, бо це очищення держави і підвищення вимог для майбутніх керівників держави) при неправильних кроках вищого політичного керівництва можуть похитнути нашу стійкість і вже виключно зовнішні чинники визначатимуть нашу долю.
Наші вороги і недруги (не лише на території РФ) відсутність рішучих дій для виправлення ситуації використають для просування наративу України як failed state із відповідними наслідками (відмова у фінансовій та військовій підтримці, примус до "миру будь-якою ціною).
І що робити в цій ситуації (у т.ч. суспільству) невідомо. Готової і правильної відповіді, на жаль, немає.
P.S. хто напише в коментарях, що Україна і є недієздатною державою, той відправиться у вічний бан.
@costukraine
Поточні події із розкриттям масштабної корупції (що по собі дуже і дуже добре у довгостроковій перспективі для України, бо це очищення держави і підвищення вимог для майбутніх керівників держави) при неправильних кроках вищого політичного керівництва можуть похитнути нашу стійкість і вже виключно зовнішні чинники визначатимуть нашу долю.
Наші вороги і недруги (не лише на території РФ) відсутність рішучих дій для виправлення ситуації використають для просування наративу України як failed state із відповідними наслідками (відмова у фінансовій та військовій підтримці, примус до "миру будь-якою ціною).
І що робити в цій ситуації (у т.ч. суспільству) невідомо. Готової і правильної відповіді, на жаль, немає.
P.S. хто напише в коментарях, що Україна і є недієздатною державою, той відправиться у вічний бан.
@costukraine
😡Спецпосланець Трампа з питань України Келлог залишить посаду у січні — Reuters
Ще одна не дуже приємна для нас новина
Спеціальний посланець президента США Дональда Трампа з питань України Кіт Келлог повідомив своїх колег про намір піти у відставку в січні. Про це агентству Reuters розповіли чотири джерела. Його від’їзд означатиме втрату одного з ключових прихильників України в адміністрації Трампа.
Статус спеціального президентського посланця є тимчасовим, і для перебування на посаді понад 360 днів необхідне затвердження Сенатом. За словами джерел, Келлог вказував, що саме січень виглядає «природним моментом» для завершення його мандату, з огляду на чинне законодавство.
Його відставка стане неприємною новиною для Києва. Європейські дипломати — зокрема й українські — сприймали відставного генерал-лейтенанта як людину, чутливу до позиції України. Це контрастувало з тим, що окремі представники адміністрації Трампа часом схилялися до інтерпретацій Москви щодо причин війни.
Повідомлення про можливий від’їзд Келлога з’являється на тлі погіршення дипломатичної ситуації для України.
Два джерела у середу повідомили Reuters, що США дали сигнал президенту Володимиру Зеленському: Україна має прийняти підготовлену Вашингтоном «рамку» завершення війни, яка передбачає відмову Києва від частини територій та певних видів озброєння. Ці пропозиції, що включають і скорочення чисельності української армії, стали б серйозним ударом для Києва.
Цю рамкову пропозицію розробляв спецпосланець США з питань мирних місій Стів Віткофф, і, судячи з усього, Келлог не брав участі в її підготовці.
Келлог і Віткофф часом конфліктували
Келлог засуджував російські атаки на українську цивільну інфраструктуру значно жорсткіше за багатьох інших представників адміністрації Трампа. Він періодично вступав у суперечки з Віткоффом, який публічно повторював деякі тези російського президента Володимира Путіна й давно просував ідею «нерівноцінного обміну територіями» у рамках майбутньої угоди про мир.
Серед важливих досягнень Келлога співрозмовники називають його роль у звільненні десятків заручників, утримуваних білоруським лідером Олександром Лукашенком, в обмін на обмежене послаблення санкцій.
Білий дім і Держдепартамент не надали коментарів.
Одна з осіб, знайома з рішенням Келлога, зазначила, що він ніколи не планував залишатися в адміністрації надовго.
Підхід Трампа до України коливається
Хоча Трамп послідовно декларує прагнення якнайшвидше завершити війну, його підходи до цього завдання різко змінювалися.
У березні він на певний час обмежив обмін розвідданими з Україною, але згодом відновив його. Останніми місяцями він навіть посилив певні канали обміну інформацією з Києвом.
Попри створення нової програми, за якою європейські союзники можуть купувати американську зброю для України, Трамп фактично згорнув більшість програм військової підтримки, започаткованих Джо Байденом.
Прийшовши до влади, Трамп наполягав на негайному припиненні вогню, проте відмовився від цієї вимоги після зустрічі з Путіним на Алясці в серпні. У жовтні він знову заговорив про припинення вогню вздовж лінії фронту — після зустрічі із Зеленським у Вашингтоні.
Остання пропозиція, розроблена командою Віткоффа, якщо її підтримають інші сили в адміністрації, може означати черговий зсув у бік поступок Росії.
Окремо американська делегація на чолі з міністром армії Деном Дрісколлом перебуває в Києві з «місією зі збирання фактів», повідомило посольство США. До складу делегації входить і начальник штабу армії генерал Ренді Джордж. За інформацією джерела Reuters, вони мають зустрітися з Зеленським у четвер.
Джерела зазначають, що Келлог зберіг добрі стосунки з Трампом. Водночас він помітно відсутній під час жовтневої зустрічі Трампа із Зеленським — деякі союзники пояснюють це внутрішніми конфліктами в адміністрації.
Наразі невідомо, хто — і чи взагалі хтось — замінить Келлога. США досі не призначили посла в Україні, затвердженого Сенатом. У травні на чолі дипмісії в Києві стала тимчасова повірена у справах, кар’єрна дипломатка Джулі Фішер.
📩 Підписуйся на "Ціну держави"https://www.reuters.com/world/europe/trumps-ukraine-envoy-kellogg-leave-post-january-sources-say-2025-11-19/
Ще одна не дуже приємна для нас новина
Спеціальний посланець президента США Дональда Трампа з питань України Кіт Келлог повідомив своїх колег про намір піти у відставку в січні. Про це агентству Reuters розповіли чотири джерела. Його від’їзд означатиме втрату одного з ключових прихильників України в адміністрації Трампа.
Статус спеціального президентського посланця є тимчасовим, і для перебування на посаді понад 360 днів необхідне затвердження Сенатом. За словами джерел, Келлог вказував, що саме січень виглядає «природним моментом» для завершення його мандату, з огляду на чинне законодавство.
Його відставка стане неприємною новиною для Києва. Європейські дипломати — зокрема й українські — сприймали відставного генерал-лейтенанта як людину, чутливу до позиції України. Це контрастувало з тим, що окремі представники адміністрації Трампа часом схилялися до інтерпретацій Москви щодо причин війни.
Повідомлення про можливий від’їзд Келлога з’являється на тлі погіршення дипломатичної ситуації для України.
Два джерела у середу повідомили Reuters, що США дали сигнал президенту Володимиру Зеленському: Україна має прийняти підготовлену Вашингтоном «рамку» завершення війни, яка передбачає відмову Києва від частини територій та певних видів озброєння. Ці пропозиції, що включають і скорочення чисельності української армії, стали б серйозним ударом для Києва.
Цю рамкову пропозицію розробляв спецпосланець США з питань мирних місій Стів Віткофф, і, судячи з усього, Келлог не брав участі в її підготовці.
Келлог і Віткофф часом конфліктували
Келлог засуджував російські атаки на українську цивільну інфраструктуру значно жорсткіше за багатьох інших представників адміністрації Трампа. Він періодично вступав у суперечки з Віткоффом, який публічно повторював деякі тези російського президента Володимира Путіна й давно просував ідею «нерівноцінного обміну територіями» у рамках майбутньої угоди про мир.
Серед важливих досягнень Келлога співрозмовники називають його роль у звільненні десятків заручників, утримуваних білоруським лідером Олександром Лукашенком, в обмін на обмежене послаблення санкцій.
Білий дім і Держдепартамент не надали коментарів.
Одна з осіб, знайома з рішенням Келлога, зазначила, що він ніколи не планував залишатися в адміністрації надовго.
Підхід Трампа до України коливається
Хоча Трамп послідовно декларує прагнення якнайшвидше завершити війну, його підходи до цього завдання різко змінювалися.
У березні він на певний час обмежив обмін розвідданими з Україною, але згодом відновив його. Останніми місяцями він навіть посилив певні канали обміну інформацією з Києвом.
Попри створення нової програми, за якою європейські союзники можуть купувати американську зброю для України, Трамп фактично згорнув більшість програм військової підтримки, започаткованих Джо Байденом.
Прийшовши до влади, Трамп наполягав на негайному припиненні вогню, проте відмовився від цієї вимоги після зустрічі з Путіним на Алясці в серпні. У жовтні він знову заговорив про припинення вогню вздовж лінії фронту — після зустрічі із Зеленським у Вашингтоні.
Остання пропозиція, розроблена командою Віткоффа, якщо її підтримають інші сили в адміністрації, може означати черговий зсув у бік поступок Росії.
Окремо американська делегація на чолі з міністром армії Деном Дрісколлом перебуває в Києві з «місією зі збирання фактів», повідомило посольство США. До складу делегації входить і начальник штабу армії генерал Ренді Джордж. За інформацією джерела Reuters, вони мають зустрітися з Зеленським у четвер.
Джерела зазначають, що Келлог зберіг добрі стосунки з Трампом. Водночас він помітно відсутній під час жовтневої зустрічі Трампа із Зеленським — деякі союзники пояснюють це внутрішніми конфліктами в адміністрації.
Наразі невідомо, хто — і чи взагалі хтось — замінить Келлога. США досі не призначили посла в Україні, затвердженого Сенатом. У травні на чолі дипмісії в Києві стала тимчасова повірена у справах, кар’єрна дипломатка Джулі Фішер.
📩 Підписуйся на "Ціну держави"https://www.reuters.com/world/europe/trumps-ukraine-envoy-kellogg-leave-post-january-sources-say-2025-11-19/
Просвітницький проект аналітичного центру CASE Україна http://case-ukraine.com.ua, який роз'яснює українцям скільки коштує їм держава і на що йдуть їхні податки
Створено: 22 травня 2025
Відповідальні:
Даний канал ретранслює дані з наступного публічно-доступного джерела: https://t.me/costukraine, з метою його популяризації та збільшення аудиторії його підписників.
Переходьте за посиланнями в дописах для отримання повної інформації про Автора, чи предмет допису.