👨🔬16,2 млрд грн витрачено з держбюджету на розвиток науки у 2025 - Мінфін
7,6 млрд грн – на організацію та проведення пріоритетних наукових досліджень Національною академією наук та національними галузевими академіями наук;
0,744 млрд грн – на грантову підтримку науковців за результатами проведених Національним фондом досліджень конкурсних відборів;
1,133 млрд грн – на підтримку пріоритетних наукових досліджень та науково-технічних (експериментальних) розробок закладів вищої освіти;
0,558 млрд грн – на забезпечення вивчення навколишнього середовища Антарктичного регіону, забезпечення належних умов для проведення наукових досліджень на антарктичній станції «Академік Вернадський»;
0,227 млрд грн – на модернізацію дослідницької інфраструктури.
Звісно, що такі кошти на науку - це смішно. У той час як розвинуті країни витрачаєють 3-4% ВВП, в Україні це десь на рівні 0,3-0,5% ВВП.
Але як розподіляються ці кошти: 7,6 ярдів на Академію наук, де майже немає наукових досліджень. А якщо і є, то друкуються результати у журналі "Мурзілка". Де левова частка витрачається на зарплати, премії шанованих членів академії та на утримання численних споруд.
Тобто гроші йдуть у трубу.
І, водночас, на грантову підтримку науковців за результатами проведених Національним фондом досліджень конкурсних відборів лише 0,744 млрд грн.
Насправді, найправильніший розподіл коштів на науку - це грантові конкурси, коли прописуються чіткі КРІ (кількість публікацій в міжнародних наукових рецензованих виданнях, зокрема) виконання цього дослідження. Якщо не виконав, то більше грошей не отримаєш. І, на жаль, на цей інструмент дається у 10 разів менше коштів, ніж на "музей мумій".
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
7,6 млрд грн – на організацію та проведення пріоритетних наукових досліджень Національною академією наук та національними галузевими академіями наук;
0,744 млрд грн – на грантову підтримку науковців за результатами проведених Національним фондом досліджень конкурсних відборів;
1,133 млрд грн – на підтримку пріоритетних наукових досліджень та науково-технічних (експериментальних) розробок закладів вищої освіти;
0,558 млрд грн – на забезпечення вивчення навколишнього середовища Антарктичного регіону, забезпечення належних умов для проведення наукових досліджень на антарктичній станції «Академік Вернадський»;
0,227 млрд грн – на модернізацію дослідницької інфраструктури.
Звісно, що такі кошти на науку - це смішно. У той час як розвинуті країни витрачаєють 3-4% ВВП, в Україні це десь на рівні 0,3-0,5% ВВП.
Але як розподіляються ці кошти: 7,6 ярдів на Академію наук, де майже немає наукових досліджень. А якщо і є, то друкуються результати у журналі "Мурзілка". Де левова частка витрачається на зарплати, премії шанованих членів академії та на утримання численних споруд.
Тобто гроші йдуть у трубу.
І, водночас, на грантову підтримку науковців за результатами проведених Національним фондом досліджень конкурсних відборів лише 0,744 млрд грн.
Насправді, найправильніший розподіл коштів на науку - це грантові конкурси, коли прописуються чіткі КРІ (кількість публікацій в міжнародних наукових рецензованих виданнях, зокрема) виконання цього дослідження. Якщо не виконав, то більше грошей не отримаєш. І, на жаль, на цей інструмент дається у 10 разів менше коштів, ніж на "музей мумій".
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
😀У 10-ти регіонах РФ шкільні вчителі мають затримки частини заробітної плати через бюджетні проблеми.
Йдеться про невиплату в січні доплат за класне керівництво.
Затримки зафіксовані, зокрема, у Челябінській, Іркутській, Ростовській, Архангельській, Тамбовській та Рязанській областях, а також у Забайкальському й Хабаровському краях, Карелії та Удмуртії.
Йдеться про федеральні надбавки:
5 тис. рублів — для вчителів у містах із населенням понад 100 тисяч осіб;
10 тис. рублів — для педагогів у населених пунктах із населенням менше 100 тисяч.
У школах, де кошти не надійшли, адміністрації доручили провести з працівниками «роз’яснювальну роботу». Учителям розіслали повідомлення, в яких зазначено, що фінансування доплат із федерального бюджету надійшло від Міністерства освіти і науки не в повному обсязі, тому виплати затримуються.
Проблеми з нарахуванням грошей виникли на тлі різкого зростання дефіциту як федерального, так і регіональних бюджетів.
За підсумками 2025 року сукупний дефіцит бюджетної системи Росії досяг історичного максимуму — 8,291 трлн рублів ($108,03 млрд).
Федеральний бюджет завершив рік із дефіцитом 5,625 трлн рублів — це у п’ять разів більше, ніж передбачалося початковим планом.
Водночас сумарний дефіцит бюджетів регіонів склав 1,5 трлн рублів — рекордний показник за два десятиліття доступної статистики.
Нагадаємо, у нас є відео 🧑🏻🏫Чому українська школа деградує? Бідний учитель = слабка країна, в якому роз'яснюємо, що економія на шкільній освіти - це шлях до деградації країни.
Чому ми звернули увагу побічну для нас тему? По-перше, затримка з виплатами бюджетникам - один із найкращих індикаторів, що грошей бракує. До яких суспільно-політичних наслідків призведе - складно сказати.
По-друге, у нас навпаки з моменту відео вчителі отримали підвищення. Не таке, яке ми вимагали, а реальне десь на 10-15%.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Йдеться про невиплату в січні доплат за класне керівництво.
Затримки зафіксовані, зокрема, у Челябінській, Іркутській, Ростовській, Архангельській, Тамбовській та Рязанській областях, а також у Забайкальському й Хабаровському краях, Карелії та Удмуртії.
Йдеться про федеральні надбавки:
5 тис. рублів — для вчителів у містах із населенням понад 100 тисяч осіб;
10 тис. рублів — для педагогів у населених пунктах із населенням менше 100 тисяч.
У школах, де кошти не надійшли, адміністрації доручили провести з працівниками «роз’яснювальну роботу». Учителям розіслали повідомлення, в яких зазначено, що фінансування доплат із федерального бюджету надійшло від Міністерства освіти і науки не в повному обсязі, тому виплати затримуються.
Проблеми з нарахуванням грошей виникли на тлі різкого зростання дефіциту як федерального, так і регіональних бюджетів.
За підсумками 2025 року сукупний дефіцит бюджетної системи Росії досяг історичного максимуму — 8,291 трлн рублів ($108,03 млрд).
Федеральний бюджет завершив рік із дефіцитом 5,625 трлн рублів — це у п’ять разів більше, ніж передбачалося початковим планом.
Водночас сумарний дефіцит бюджетів регіонів склав 1,5 трлн рублів — рекордний показник за два десятиліття доступної статистики.
Нагадаємо, у нас є відео 🧑🏻🏫Чому українська школа деградує? Бідний учитель = слабка країна, в якому роз'яснюємо, що економія на шкільній освіти - це шлях до деградації країни.
Чому ми звернули увагу побічну для нас тему? По-перше, затримка з виплатами бюджетникам - один із найкращих індикаторів, що грошей бракує. До яких суспільно-політичних наслідків призведе - складно сказати.
По-друге, у нас навпаки з моменту відео вчителі отримали підвищення. Не таке, яке ми вимагали, а реальне десь на 10-15%.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Українці активніше інтегруються до ринку праці Німеччини
Републікуємо тексти двох (№1, №2) постів професора КШЕ Олега Нів'євського:
Гортаючи провідний німецький часопис Der Spiegel (Дзеркало, але не Дзеркало тижня:), натрапив на цікаву статтю про програму успішної інтеграції мігрантів Job-Turbo, яка діє в Німеччині з жовтня 2023 року, але яку хочуть припинити. Я пішов шукати першоджерело і знайшов свіже і хірургічної точності дослідження. Суть Job-Turbo полягає в тому, що місцеві Центри працевлаштування (Job Centers) активніше таргетують тих, хто вже пройшов інтеграційні мовні курси. Програма розповсюджена не лише на українців. Там ще якісь були деталі, кому цікаво - прошу проглянути статтю, дуже цікава насправді. Дані - з центрів працевлаштування Німеччини. Цікаві результати такі:
1) Ми бачимо, що непрацюючих українців багато, але менше за інші категорії. З іншого боку, по графіку непрацюючих українців біля 150 тис, це біля 13% від 1,2 млн українців біженців, зареєстрованих в Німеччині. Тобто решта вже працює? Хоча я читав десь, що тільки третина всіх біженців працевлаштована.
2) І хоча лінії показників працевлаштування видаються доволі стабільними для всіх груп на рисунку А, рисунок D, наприклад, показує, наскільки українці почали більше найматись на роботу, - з 1,5% до 4%. Цікаво, що науковці бачуть це ефект для українців у всіх розрізах (і стать, і вік, і рівень освіти та навичок), а ось для інших біженців - лише для чоловіків низько кваліфікованої праці.
3) Що це означає? Треба звичайно більше часу, але бачимо українці ніби проснулись в 2023 і активніше інтегруються до ринку праці Німеччини.
Від себе додамо: з точки зору іміджу України та українців - це позитивна річ. Це наших співгромадян вигідно відрізняє від інших мігрантів, які не надто активні у працевлаштуванні та користуються соціальною підтримкою держави. Що власне і є тригером ультраправих тенденцій серед виборців. Також з позитивного: здобутий в Німеччині досвід може бути принагідним під час повоєнного відновлення в Україні, коли співвідношення "зарплата - податки = чистий дохід" рівень життя, які можна буде собі забезпечити, перевищуватимуть німецькі реалії.
Звісно, це все за умови реформування країни та економічного розвитку (нагадаємо наше соцопитування, де економіка грає першочергову роль у втриманні українців в Україні). Ми не ниємо, а робимо. А ви можете нам допомогти у впровадженні змін.
📩 Підписуйся на "Ціну державиhttps://sciety-labs.elifesciences.org/articles/by?article_doi=10.31235/osf.io/px9ew_v1
Републікуємо тексти двох (№1, №2) постів професора КШЕ Олега Нів'євського:
Гортаючи провідний німецький часопис Der Spiegel (Дзеркало, але не Дзеркало тижня:), натрапив на цікаву статтю про програму успішної інтеграції мігрантів Job-Turbo, яка діє в Німеччині з жовтня 2023 року, але яку хочуть припинити. Я пішов шукати першоджерело і знайшов свіже і хірургічної точності дослідження. Суть Job-Turbo полягає в тому, що місцеві Центри працевлаштування (Job Centers) активніше таргетують тих, хто вже пройшов інтеграційні мовні курси. Програма розповсюджена не лише на українців. Там ще якісь були деталі, кому цікаво - прошу проглянути статтю, дуже цікава насправді. Дані - з центрів працевлаштування Німеччини. Цікаві результати такі:
1) Ми бачимо, що непрацюючих українців багато, але менше за інші категорії. З іншого боку, по графіку непрацюючих українців біля 150 тис, це біля 13% від 1,2 млн українців біженців, зареєстрованих в Німеччині. Тобто решта вже працює? Хоча я читав десь, що тільки третина всіх біженців працевлаштована.
2) І хоча лінії показників працевлаштування видаються доволі стабільними для всіх груп на рисунку А, рисунок D, наприклад, показує, наскільки українці почали більше найматись на роботу, - з 1,5% до 4%. Цікаво, що науковці бачуть це ефект для українців у всіх розрізах (і стать, і вік, і рівень освіти та навичок), а ось для інших біженців - лише для чоловіків низько кваліфікованої праці.
3) Що це означає? Треба звичайно більше часу, але бачимо українці ніби проснулись в 2023 і активніше інтегруються до ринку праці Німеччини.
Від себе додамо: з точки зору іміджу України та українців - це позитивна річ. Це наших співгромадян вигідно відрізняє від інших мігрантів, які не надто активні у працевлаштуванні та користуються соціальною підтримкою держави. Що власне і є тригером ультраправих тенденцій серед виборців. Також з позитивного: здобутий в Німеччині досвід може бути принагідним під час повоєнного відновлення в Україні, коли співвідношення "зарплата - податки = чистий дохід" рівень життя, які можна буде собі забезпечити, перевищуватимуть німецькі реалії.
Звісно, це все за умови реформування країни та економічного розвитку (нагадаємо наше соцопитування, де економіка грає першочергову роль у втриманні українців в Україні). Ми не ниємо, а робимо. А ви можете нам допомогти у впровадженні змін.
📩 Підписуйся на "Ціну державиhttps://sciety-labs.elifesciences.org/articles/by?article_doi=10.31235/osf.io/px9ew_v1
Приємна новина: Міністерство освіти і науки внесло наші електронні інструменти до "Методичних рекомендацій щодо викладання історії, громадянської освіти та правознавства у 2025/2026 н.р."
симулятори бюджетів (України, громади, школи) та калькулятори (бізнес, пенсійний) проєкту «Ціна держави» (https://cost.ua/)
📩 Підписуйся на "Ціну держави"https://www.schoollife.org.ua/metodychni-rekomendatsiyi-shhodo-vykladannya-istoriyi-gromadyanskoyi-osvity-ta-pravoznavstva-u-2025-2026-n-r/
симулятори бюджетів (України, громади, школи) та калькулятори (бізнес, пенсійний) проєкту «Ціна держави» (https://cost.ua/)
📩 Підписуйся на "Ціну держави"https://www.schoollife.org.ua/metodychni-rekomendatsiyi-shhodo-vykladannya-istoriyi-gromadyanskoyi-osvity-ta-pravoznavstva-u-2025-2026-n-r/
🧑🏻🏫Чому українська школа деградує? Бідний учитель = слабка країна
🚨 Українська школа деградує. Учитель бідний, демотивований і перевантажений. Молодь тікає від педагогіки, кваліфіковані кадри йдуть у репетиторство чи за кордон. Діти вчаться не для життя, а для тестів. І суспільство мовчки звикає до цього.
А тепер — головне питання: що станеться з країною, де вчитель отримує менше за касира в супермаркеті чи збирача полуниці за кордоном?
Відповідь проста: така країна програє майбутнє.
У цьому відео ми показуємо, чому нинішня політика щодо освіти — це стратегічна помилка, яка б’є по економіці, суспільству та національній безпеці.
Чому бідний учитель = слабка країна? Чому «зекономлені» на школі гроші сьогодні — це десятиліття втрат завтра?
Це відео про виживання України у світі, де знання — головна валюта. Що треба зробити, аби врятувати українських дітей від поганої освіти і закласти основи для економічного дива країни.
🤝Реклама та співпраця: malukha@case-ukraine.com.ua
🤝Підтримати нашу роботу:
💰Спонсорство на YouTube: https://www.youtube.com/channel/UC0AAh4OM7Ihs8hwk4vcJjtg/join
💰Ставайте патронами https://www.patreon.com/costua
💰Переказ карткою https://secure.wayforpay.com/donate/d5e2a1b2ed342
💰 PayPal: jesfor.malukha@gmail.com (вказати "на відео")
@costukrainehttps://youtu.be/4BNlODqmg08
🚨 Українська школа деградує. Учитель бідний, демотивований і перевантажений. Молодь тікає від педагогіки, кваліфіковані кадри йдуть у репетиторство чи за кордон. Діти вчаться не для життя, а для тестів. І суспільство мовчки звикає до цього.
А тепер — головне питання: що станеться з країною, де вчитель отримує менше за касира в супермаркеті чи збирача полуниці за кордоном?
Відповідь проста: така країна програє майбутнє.
У цьому відео ми показуємо, чому нинішня політика щодо освіти — це стратегічна помилка, яка б’є по економіці, суспільству та національній безпеці.
Чому бідний учитель = слабка країна? Чому «зекономлені» на школі гроші сьогодні — це десятиліття втрат завтра?
Це відео про виживання України у світі, де знання — головна валюта. Що треба зробити, аби врятувати українських дітей від поганої освіти і закласти основи для економічного дива країни.
🤝Реклама та співпраця: malukha@case-ukraine.com.ua
🤝Підтримати нашу роботу:
💰Спонсорство на YouTube: https://www.youtube.com/channel/UC0AAh4OM7Ihs8hwk4vcJjtg/join
💰Ставайте патронами https://www.patreon.com/costua
💰Переказ карткою https://secure.wayforpay.com/donate/d5e2a1b2ed342
💰 PayPal: jesfor.malukha@gmail.com (вказати "на відео")
@costukrainehttps://youtu.be/4BNlODqmg08
Просвітницький проект аналітичного центру CASE Україна http://case-ukraine.com.ua, який роз'яснює українцям скільки коштує їм держава і на що йдуть їхні податки
Створено: 22 травня 2025
Відповідальні:
Даний канал ретранслює дані з наступного публічно-доступного джерела: https://t.me/costukraine, з метою його популяризації та збільшення аудиторії його підписників.
Переходьте за посиланнями в дописах для отримання повної інформації про Автора, чи предмет допису.