👨🔬16,2 млрд грн витрачено з держбюджету на розвиток науки у 2025 - Мінфін
7,6 млрд грн – на організацію та проведення пріоритетних наукових досліджень Національною академією наук та національними галузевими академіями наук;
0,744 млрд грн – на грантову підтримку науковців за результатами проведених Національним фондом досліджень конкурсних відборів;
1,133 млрд грн – на підтримку пріоритетних наукових досліджень та науково-технічних (експериментальних) розробок закладів вищої освіти;
0,558 млрд грн – на забезпечення вивчення навколишнього середовища Антарктичного регіону, забезпечення належних умов для проведення наукових досліджень на антарктичній станції «Академік Вернадський»;
0,227 млрд грн – на модернізацію дослідницької інфраструктури.
Звісно, що такі кошти на науку - це смішно. У той час як розвинуті країни витрачаєють 3-4% ВВП, в Україні це десь на рівні 0,3-0,5% ВВП.
Але як розподіляються ці кошти: 7,6 ярдів на Академію наук, де майже немає наукових досліджень. А якщо і є, то друкуються результати у журналі "Мурзілка". Де левова частка витрачається на зарплати, премії шанованих членів академії та на утримання численних споруд.
Тобто гроші йдуть у трубу.
І, водночас, на грантову підтримку науковців за результатами проведених Національним фондом досліджень конкурсних відборів лише 0,744 млрд грн.
Насправді, найправильніший розподіл коштів на науку - це грантові конкурси, коли прописуються чіткі КРІ (кількість публікацій в міжнародних наукових рецензованих виданнях, зокрема) виконання цього дослідження. Якщо не виконав, то більше грошей не отримаєш. І, на жаль, на цей інструмент дається у 10 разів менше коштів, ніж на "музей мумій".
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
7,6 млрд грн – на організацію та проведення пріоритетних наукових досліджень Національною академією наук та національними галузевими академіями наук;
0,744 млрд грн – на грантову підтримку науковців за результатами проведених Національним фондом досліджень конкурсних відборів;
1,133 млрд грн – на підтримку пріоритетних наукових досліджень та науково-технічних (експериментальних) розробок закладів вищої освіти;
0,558 млрд грн – на забезпечення вивчення навколишнього середовища Антарктичного регіону, забезпечення належних умов для проведення наукових досліджень на антарктичній станції «Академік Вернадський»;
0,227 млрд грн – на модернізацію дослідницької інфраструктури.
Звісно, що такі кошти на науку - це смішно. У той час як розвинуті країни витрачаєють 3-4% ВВП, в Україні це десь на рівні 0,3-0,5% ВВП.
Але як розподіляються ці кошти: 7,6 ярдів на Академію наук, де майже немає наукових досліджень. А якщо і є, то друкуються результати у журналі "Мурзілка". Де левова частка витрачається на зарплати, премії шанованих членів академії та на утримання численних споруд.
Тобто гроші йдуть у трубу.
І, водночас, на грантову підтримку науковців за результатами проведених Національним фондом досліджень конкурсних відборів лише 0,744 млрд грн.
Насправді, найправильніший розподіл коштів на науку - це грантові конкурси, коли прописуються чіткі КРІ (кількість публікацій в міжнародних наукових рецензованих виданнях, зокрема) виконання цього дослідження. Якщо не виконав, то більше грошей не отримаєш. І, на жаль, на цей інструмент дається у 10 разів менше коштів, ніж на "музей мумій".
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
😀У 10-ти регіонах РФ шкільні вчителі мають затримки частини заробітної плати через бюджетні проблеми.
Йдеться про невиплату в січні доплат за класне керівництво.
Затримки зафіксовані, зокрема, у Челябінській, Іркутській, Ростовській, Архангельській, Тамбовській та Рязанській областях, а також у Забайкальському й Хабаровському краях, Карелії та Удмуртії.
Йдеться про федеральні надбавки:
5 тис. рублів — для вчителів у містах із населенням понад 100 тисяч осіб;
10 тис. рублів — для педагогів у населених пунктах із населенням менше 100 тисяч.
У школах, де кошти не надійшли, адміністрації доручили провести з працівниками «роз’яснювальну роботу». Учителям розіслали повідомлення, в яких зазначено, що фінансування доплат із федерального бюджету надійшло від Міністерства освіти і науки не в повному обсязі, тому виплати затримуються.
Проблеми з нарахуванням грошей виникли на тлі різкого зростання дефіциту як федерального, так і регіональних бюджетів.
За підсумками 2025 року сукупний дефіцит бюджетної системи Росії досяг історичного максимуму — 8,291 трлн рублів ($108,03 млрд).
Федеральний бюджет завершив рік із дефіцитом 5,625 трлн рублів — це у п’ять разів більше, ніж передбачалося початковим планом.
Водночас сумарний дефіцит бюджетів регіонів склав 1,5 трлн рублів — рекордний показник за два десятиліття доступної статистики.
Нагадаємо, у нас є відео 🧑🏻🏫Чому українська школа деградує? Бідний учитель = слабка країна, в якому роз'яснюємо, що економія на шкільній освіти - це шлях до деградації країни.
Чому ми звернули увагу побічну для нас тему? По-перше, затримка з виплатами бюджетникам - один із найкращих індикаторів, що грошей бракує. До яких суспільно-політичних наслідків призведе - складно сказати.
По-друге, у нас навпаки з моменту відео вчителі отримали підвищення. Не таке, яке ми вимагали, а реальне десь на 10-15%.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Йдеться про невиплату в січні доплат за класне керівництво.
Затримки зафіксовані, зокрема, у Челябінській, Іркутській, Ростовській, Архангельській, Тамбовській та Рязанській областях, а також у Забайкальському й Хабаровському краях, Карелії та Удмуртії.
Йдеться про федеральні надбавки:
5 тис. рублів — для вчителів у містах із населенням понад 100 тисяч осіб;
10 тис. рублів — для педагогів у населених пунктах із населенням менше 100 тисяч.
У школах, де кошти не надійшли, адміністрації доручили провести з працівниками «роз’яснювальну роботу». Учителям розіслали повідомлення, в яких зазначено, що фінансування доплат із федерального бюджету надійшло від Міністерства освіти і науки не в повному обсязі, тому виплати затримуються.
Проблеми з нарахуванням грошей виникли на тлі різкого зростання дефіциту як федерального, так і регіональних бюджетів.
За підсумками 2025 року сукупний дефіцит бюджетної системи Росії досяг історичного максимуму — 8,291 трлн рублів ($108,03 млрд).
Федеральний бюджет завершив рік із дефіцитом 5,625 трлн рублів — це у п’ять разів більше, ніж передбачалося початковим планом.
Водночас сумарний дефіцит бюджетів регіонів склав 1,5 трлн рублів — рекордний показник за два десятиліття доступної статистики.
Нагадаємо, у нас є відео 🧑🏻🏫Чому українська школа деградує? Бідний учитель = слабка країна, в якому роз'яснюємо, що економія на шкільній освіти - це шлях до деградації країни.
Чому ми звернули увагу побічну для нас тему? По-перше, затримка з виплатами бюджетникам - один із найкращих індикаторів, що грошей бракує. До яких суспільно-політичних наслідків призведе - складно сказати.
По-друге, у нас навпаки з моменту відео вчителі отримали підвищення. Не таке, яке ми вимагали, а реальне десь на 10-15%.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Українці активніше інтегруються до ринку праці Німеччини
Републікуємо тексти двох (№1, №2) постів професора КШЕ Олега Нів'євського:
Гортаючи провідний німецький часопис Der Spiegel (Дзеркало, але не Дзеркало тижня:), натрапив на цікаву статтю про програму успішної інтеграції мігрантів Job-Turbo, яка діє в Німеччині з жовтня 2023 року, але яку хочуть припинити. Я пішов шукати першоджерело і знайшов свіже і хірургічної точності дослідження. Суть Job-Turbo полягає в тому, що місцеві Центри працевлаштування (Job Centers) активніше таргетують тих, хто вже пройшов інтеграційні мовні курси. Програма розповсюджена не лише на українців. Там ще якісь були деталі, кому цікаво - прошу проглянути статтю, дуже цікава насправді. Дані - з центрів працевлаштування Німеччини. Цікаві результати такі:
1) Ми бачимо, що непрацюючих українців багато, але менше за інші категорії. З іншого боку, по графіку непрацюючих українців біля 150 тис, це біля 13% від 1,2 млн українців біженців, зареєстрованих в Німеччині. Тобто решта вже працює? Хоча я читав десь, що тільки третина всіх біженців працевлаштована.
2) І хоча лінії показників працевлаштування видаються доволі стабільними для всіх груп на рисунку А, рисунок D, наприклад, показує, наскільки українці почали більше найматись на роботу, - з 1,5% до 4%. Цікаво, що науковці бачуть це ефект для українців у всіх розрізах (і стать, і вік, і рівень освіти та навичок), а ось для інших біженців - лише для чоловіків низько кваліфікованої праці.
3) Що це означає? Треба звичайно більше часу, але бачимо українці ніби проснулись в 2023 і активніше інтегруються до ринку праці Німеччини.
Від себе додамо: з точки зору іміджу України та українців - це позитивна річ. Це наших співгромадян вигідно відрізняє від інших мігрантів, які не надто активні у працевлаштуванні та користуються соціальною підтримкою держави. Що власне і є тригером ультраправих тенденцій серед виборців. Також з позитивного: здобутий в Німеччині досвід може бути принагідним під час повоєнного відновлення в Україні, коли співвідношення "зарплата - податки = чистий дохід" рівень життя, які можна буде собі забезпечити, перевищуватимуть німецькі реалії.
Звісно, це все за умови реформування країни та економічного розвитку (нагадаємо наше соцопитування, де економіка грає першочергову роль у втриманні українців в Україні). Ми не ниємо, а робимо. А ви можете нам допомогти у впровадженні змін.
📩 Підписуйся на "Ціну державиhttps://sciety-labs.elifesciences.org/articles/by?article_doi=10.31235/osf.io/px9ew_v1
Републікуємо тексти двох (№1, №2) постів професора КШЕ Олега Нів'євського:
Гортаючи провідний німецький часопис Der Spiegel (Дзеркало, але не Дзеркало тижня:), натрапив на цікаву статтю про програму успішної інтеграції мігрантів Job-Turbo, яка діє в Німеччині з жовтня 2023 року, але яку хочуть припинити. Я пішов шукати першоджерело і знайшов свіже і хірургічної точності дослідження. Суть Job-Turbo полягає в тому, що місцеві Центри працевлаштування (Job Centers) активніше таргетують тих, хто вже пройшов інтеграційні мовні курси. Програма розповсюджена не лише на українців. Там ще якісь були деталі, кому цікаво - прошу проглянути статтю, дуже цікава насправді. Дані - з центрів працевлаштування Німеччини. Цікаві результати такі:
1) Ми бачимо, що непрацюючих українців багато, але менше за інші категорії. З іншого боку, по графіку непрацюючих українців біля 150 тис, це біля 13% від 1,2 млн українців біженців, зареєстрованих в Німеччині. Тобто решта вже працює? Хоча я читав десь, що тільки третина всіх біженців працевлаштована.
2) І хоча лінії показників працевлаштування видаються доволі стабільними для всіх груп на рисунку А, рисунок D, наприклад, показує, наскільки українці почали більше найматись на роботу, - з 1,5% до 4%. Цікаво, що науковці бачуть це ефект для українців у всіх розрізах (і стать, і вік, і рівень освіти та навичок), а ось для інших біженців - лише для чоловіків низько кваліфікованої праці.
3) Що це означає? Треба звичайно більше часу, але бачимо українці ніби проснулись в 2023 і активніше інтегруються до ринку праці Німеччини.
Від себе додамо: з точки зору іміджу України та українців - це позитивна річ. Це наших співгромадян вигідно відрізняє від інших мігрантів, які не надто активні у працевлаштуванні та користуються соціальною підтримкою держави. Що власне і є тригером ультраправих тенденцій серед виборців. Також з позитивного: здобутий в Німеччині досвід може бути принагідним під час повоєнного відновлення в Україні, коли співвідношення "зарплата - податки = чистий дохід" рівень життя, які можна буде собі забезпечити, перевищуватимуть німецькі реалії.
Звісно, це все за умови реформування країни та економічного розвитку (нагадаємо наше соцопитування, де економіка грає першочергову роль у втриманні українців в Україні). Ми не ниємо, а робимо. А ви можете нам допомогти у впровадженні змін.
📩 Підписуйся на "Ціну державиhttps://sciety-labs.elifesciences.org/articles/by?article_doi=10.31235/osf.io/px9ew_v1
Приємна новина: Міністерство освіти і науки внесло наші електронні інструменти до "Методичних рекомендацій щодо викладання історії, громадянської освіти та правознавства у 2025/2026 н.р."
симулятори бюджетів (України, громади, школи) та калькулятори (бізнес, пенсійний) проєкту «Ціна держави» (https://cost.ua/)
📩 Підписуйся на "Ціну держави"https://www.schoollife.org.ua/metodychni-rekomendatsiyi-shhodo-vykladannya-istoriyi-gromadyanskoyi-osvity-ta-pravoznavstva-u-2025-2026-n-r/
симулятори бюджетів (України, громади, школи) та калькулятори (бізнес, пенсійний) проєкту «Ціна держави» (https://cost.ua/)
📩 Підписуйся на "Ціну держави"https://www.schoollife.org.ua/metodychni-rekomendatsiyi-shhodo-vykladannya-istoriyi-gromadyanskoyi-osvity-ta-pravoznavstva-u-2025-2026-n-r/
🧑🏻🏫Чому українська школа деградує? Бідний учитель = слабка країна
🚨 Українська школа деградує. Учитель бідний, демотивований і перевантажений. Молодь тікає від педагогіки, кваліфіковані кадри йдуть у репетиторство чи за кордон. Діти вчаться не для життя, а для тестів. І суспільство мовчки звикає до цього.
А тепер — головне питання: що станеться з країною, де вчитель отримує менше за касира в супермаркеті чи збирача полуниці за кордоном?
Відповідь проста: така країна програє майбутнє.
У цьому відео ми показуємо, чому нинішня політика щодо освіти — це стратегічна помилка, яка б’є по економіці, суспільству та національній безпеці.
Чому бідний учитель = слабка країна? Чому «зекономлені» на школі гроші сьогодні — це десятиліття втрат завтра?
Це відео про виживання України у світі, де знання — головна валюта. Що треба зробити, аби врятувати українських дітей від поганої освіти і закласти основи для економічного дива країни.
🤝Реклама та співпраця: malukha@case-ukraine.com.ua
🤝Підтримати нашу роботу:
💰Спонсорство на YouTube: https://www.youtube.com/channel/UC0AAh4OM7Ihs8hwk4vcJjtg/join
💰Ставайте патронами https://www.patreon.com/costua
💰Переказ карткою https://secure.wayforpay.com/donate/d5e2a1b2ed342
💰 PayPal: jesfor.malukha@gmail.com (вказати "на відео")
@costukrainehttps://youtu.be/4BNlODqmg08
🚨 Українська школа деградує. Учитель бідний, демотивований і перевантажений. Молодь тікає від педагогіки, кваліфіковані кадри йдуть у репетиторство чи за кордон. Діти вчаться не для життя, а для тестів. І суспільство мовчки звикає до цього.
А тепер — головне питання: що станеться з країною, де вчитель отримує менше за касира в супермаркеті чи збирача полуниці за кордоном?
Відповідь проста: така країна програє майбутнє.
У цьому відео ми показуємо, чому нинішня політика щодо освіти — це стратегічна помилка, яка б’є по економіці, суспільству та національній безпеці.
Чому бідний учитель = слабка країна? Чому «зекономлені» на школі гроші сьогодні — це десятиліття втрат завтра?
Це відео про виживання України у світі, де знання — головна валюта. Що треба зробити, аби врятувати українських дітей від поганої освіти і закласти основи для економічного дива країни.
🤝Реклама та співпраця: malukha@case-ukraine.com.ua
🤝Підтримати нашу роботу:
💰Спонсорство на YouTube: https://www.youtube.com/channel/UC0AAh4OM7Ihs8hwk4vcJjtg/join
💰Ставайте патронами https://www.patreon.com/costua
💰Переказ карткою https://secure.wayforpay.com/donate/d5e2a1b2ed342
💰 PayPal: jesfor.malukha@gmail.com (вказати "на відео")
@costukrainehttps://youtu.be/4BNlODqmg08
Просвітницький проект аналітичного центру CASE Україна http://case-ukraine.com.ua, який роз'яснює українцям скільки коштує їм держава і на що йдуть їхні податки
Created: 22 May 2025
Responsible:
This channel relays data from the next publicly available source: https://t.me/costukraine, for the purpose of popularizing it and increasing the audience of its subscribers.
Follow the links in the posts to get complete information about the Author or the subject of the post.