AgroPortal

Про це повідомляє Rоbоtісs & Аutоmаtіоn Nеws.Платформа створює синтетичні навчальні дані на основі інформації, зібраної під час реальних сільськогосподарських операцій. Нещодавно робот Еlеmеnt навчився працювати із салатом у симуляції, після чого його підготували до роботи в полі менш ніж за тиждень.Еlеmеnt працює на сонячній енергії з резервним живленням від акумулятора. За допомогою камер і штучного інтелекту він розпізнає культурні рослини та бур’яни, які механічні маніпулятори видаляють із коренем без гербіцидів.Робот також збирає дані про кількість і стан рослин, забур’яненість посівів та може виявляти ознаки хвороб і грибкових інфекцій. Залежно від потреб господарства його оснащують двома, трьома або чотирма маніпуляторами. Система здатна видаляти бур’яни з листям діаметром до 15 см, зокрема між рядами та під пологом культур.За словами співзасновника та генерального директора Аіgеn Кенні Лі, компанія адаптує комплектацію роботів до площ, культур і цілей господарства. Технологія має поєднати точність ручного прополювання з масштабом механізованої обробки та забезпечити прогнозовані витрати.Аіgеn уже виготовила понад 100 роботів, які напрацювали більш як 15 тис. годин автономної роботи в Каліфорнії, Міннесоті та Північній Дакоті. Їх випробовували на сої, томатах, цукрових буряках, салаті та бавовнику.

Про це повідомляє Німецьке сільськогосподарське товариство (DLG).Валентина Болоховська понад 50 років працює у сфері біотехнологій. Під її керівництвом ВТU розвиває біологічні рішення для сільського господарства, зокрема продукти на основі мікроорганізмів і ферментів, які допомагають підвищувати продуктивність культур, відновлювати родючість ґрунтів і підтримувати стале виробництво.Цьогоріч на премію подали понад 170 заявок із 62 країн. Нагороди присуджували в чотирьох категоріях.Фермерство:1 місце — Маріанна ван ден Хук-Хейсбрегт (Нідерланди): фермерка, яка розробила систему збирання та підземного зберігання дощової води для зрошення.2 місце — Лаванда Одени (Кенія): підприємниця, яка розвиває вирощування грибів і переробку сільськогосподарських відходів.3 місце — Марлен Аркестейн (Нідерланди): засновниця міської екологічної ферми з вирощування овочів без пестицидів.Агробізнес:1 місце —  Іфеома Оконкво (Нігерія): підприємиця, яка переробляє місцеві культури на харчові продукти та перетворює агровідходи на біогаз і добрива.2 місце — Накалема Ассумпа (Уганда): засновниця компанії, що розробляє обладнання для птахівництва.3 місце — Валентина Болоховська (Україна): співзасновниця ВТU, яка розвиває біотехнологічні рішення для агросектору.Освіта:1 місце — Валерія Юдіна (Казахстан): розвиває освітні програми та підготовку фахівців для агросектору.2 місце — Шерон Монеті (ПАР): підтримує жінок і молодь через навчання сталому землеробству та гідропоніці.3 місце — Марія Вікторія Бланко (Колумбія): ветеринарка й фахівчиня з розвитку сільських територій, яка працює над відновленням екосистем.Технології та дослідження:1 місце — Катаріна Унгер (Австрія): розробляє технології переробки органічних відходів за допомогою комах.2 місце — Дун Сяося (Китай): досліджує цифрові технології та стале виробництво молока.3 місце — Мір'ям Лехнер (Німеччина): розробляє інструменти для моніторингу здоров’я та добробуту тварин; Шоаїб (Пакистан): досліджує біологічні засоби захисту рослин.Церемонія нагородження відбудеться 11 листопада 2026 року на міжнародній виставці ЕurоТіеr у Ганновері, Німеччина. Премію спільно заснували DLG та журнал Wоmеn іn Аg Маgаzіnе. Її проводять уже вп’яте, а цьогорічна відзнака відбувається в Міжнародний рік жінки-фермера, проголошений ООН.

Про це повідомляє Аssосіаtеd Рrеss.Дослідники виявили 347 генів, пов’язаних із розвитком коренів і накопиченням вуглецю, та використали їх для створення рослин, корені яких проникають глибше в ґрунт. Це може допомагати сої отримувати воду з нижніх шарів ґрунту під час посухи та залишати вуглець глибше під землею.За попередніми лабораторними оцінками, один гектар такої сої може додатково накопичувати близько 1 т СО₂ на рік. Водночас дослідники ще мають визначити, скільки вуглецю реально зберігатиметься в польових умовах і як довго.Наразі глибококореневу сою випробовують на полях в Іллінойсі, Міссурі, Канзасі та Айові. В Іллінойсі за допомогою сенсорів і підземних камер науковці відстежують розвиток коренів та зміни вмісту вуглецю в ґрунті.На польові дослідження та оцінку стійкості рослин до посухи й інших кліматичних стресів команда отримала $18 млн від Веzоs Еаrth Fund.За оцінкою дослідників, масштабне вирощування культур із глибшою кореневою системою — сої, кукурудзи, бавовнику та ріпаку — потенційно може забезпечити видалення близько 1 млрд т СО₂ на рік до 2040 року в країнах, де вже вирощують генетично модифіковані культури. Водночас остаточний ефект технології ще мають підтвердити польові випробування.

Фермер із міста Чучжоу в Китаї втратив увесь урожай кунжуту після того, як скористався порадами штучного інтелекту (ШІ) щодо боротьби з бур'янами та шкідниками.

Ель-Ніньйо найближчими місяцями може спричинити ще більше екстремальних погодних явищ у різних регіонах світу.

У Лондоні відкриють першу у світі громадську сауну, яка працюватиме на біогазі, отриманому з харчових відходів місцевих жителів. Проєкт є частиною екологічної ініціативи із розвитку міського фермерства та циркулярної економіки.

Науковці Італії проводять експерименти з озимим висівом цукрового буряку, намагаючись адаптувати культуру до нових кліматичних умов Середземномор’я.

Китайська компанія К2 ТЕСН (Qоgоrі) розпочала випробування робота для збору томатів у теплицях Європи. Розробка покликана допомогти виробникам подолати дефіцит робочої сили та знизити витрати на збирання врожаю.

Вихованець Шосткинської станції юних техніків, одинадцятикласник Єрмак Роговий розробив систему автоматизованого моніторингу бджолиних сімей, яка дозволяє контролювати стан вулика зі смартфона через Теlеgrаm-бот.

Дослідники Університету штату Північна Кароліна (NС Stаtе Unіvеrsіty) створили систему штучного інтелекту та комп’ютерного зору, яка допомагає виробникам лохини оцінювати врожайність і визначати ступінь стиглості ягід прямо в полі.

Австралійські виробники полуниці випробовують нову технологію захисту врожаю від птахів — дрон RоВіrd, який імітує політ хижаків та змушує пернатих уникати плантацій.

Бразильські виробники цитрусових тестують автономні системи збирання врожаю за допомогою дронів. Технологію ізраїльської компанії Теvеl, яку постачає Dаl Тесnоlоgіа, вже протягом двох років випробовують у великих апельсинових господарствах країни.

Популярність альтернатив м’ясу зменшується, тому рослинний білок знаходить своє використання в інших продуктах харчування.