AgroPortal

Свою продукцію представили 15 сироварень з різних регіонів України: Європейська сироварня, Сирне ательє родини Кириленків, Сироварня за склом, Смаколики від Ксюні, Ферма-агросадиба «Ясна», Сироман, Гарбузовий рай, Будз баран, Чесниківськасироварня, Артіль сиру, fаrm YАКІМ, Фільварок, Моншер, Алькозара та Чизарня. Гості могли не лише скуштувати й придбати сир, а й поговорити безпосередньо з сироварами про технологію, визрівання та поєднання сиру з українським вином. Малі сироварні в Україні продовжують працювати попри відключення електроенергії, повітряні тривоги, ускладнену логістику та брак працівників. Для них фестивалі стають одним із ключових каналів збуту та прямого контакту зі споживачем, сприяє популяризації українських ремісничих сирів, підвищенню впізнаваності виробників: тут з'являються нові постійні клієнти, партнери та відчуття, що їхня праця потрібна. «Кожен проданий кілограм сиру на цьому фестивалі означає, що ще одна українська сироварня має змогу працювати далі. Ми щиро вдячні гостям, які обирають українське й крафтове, та нашим швейцарським партнерам, завдяки яким сировари отримали обладнання, що дозволяє якісно презентувати сир», — зазначила президентка Асоціації виробників сиру України Тетяна Дядечко. Цього року сировари працювали з новими професійними холодильними вітринами, наданими в межах програми QFТР. Стабільний температурний режим забезпечує безпечність крафтового сиру та зберігає його смак і текстуру. Вітрини й надалі використовуватимуться на подіях Асоціації виробників сиру України.Для довідки: участь сироварів у Кyіv Fооd аnd Wіnе Fеstіvаl стала можливою за підтримки Швейцарії в межах швейцарсько-української програми «Розвиток торгівлі з вищою доданою вартістю в органічному та молочному секторах України» (QFТР), що впроваджується Дослідним інститутом органічного сільського господарства (FіВL, Швейцарія) у партнерстві із SАFОSО АG (Швейцарія). Джерело фото: Асоціація виробників сиру України (АВСУ) 

Повернення старих сортів підтримують помологи та фермери, які шукають забуті різновиди на занедбаних фермах, в архівних каталогах розсадників і старих документах. Відновлені дерева зберігають шляхом щеплення, що дає змогу продовжувати вирощування сортів, історія яких налічує століття.Інтерес до таких яблук пов’язаний насамперед із різноманіттям смаків і текстур. Наприклад, Аshmеаd’s Кеrnеl має щільну м’якоть і виразний кислуватий смак, а Кnоbbеd Russеt вирізняється незвичною горбкуватою шкіркою. Серед старовинних різновидів є й Каndіl Sіnар — сорт, виявлений поблизу Чорного моря близько 1800 року.Водночас старі сорти мають і ринкові особливості: їхній зовнішній вигляд часто відрізняється від звичних покупцям гладких і яскравих яблук. Тому виробники організовують дегустації та пропонують плоди за смаковими характеристиками — солодкі, кислі для споживання свіжими або для випікання.На відміну від деяких сучасних комерційних сортів, вирощування яких регулюється ліцензіями та патентами, старовинні різновиди залишаються доступними для розмноження. Це дає змогу невеликим господарствам працювати з нішевою продукцією, а також зберігати генетичне й сортове різноманіття яблуні.Джерело: Тhе Nеw Yоrk Тіmеs

Гарбузи займають близько 70 соток. За словами агронома господарства Сергія Соценка, плоди не призначені для споживання: вони пустотілі, а збирають їх переважно під замовлення. Стиглі гарбузи можуть довго залишатися на полі без псування.Спочатку господарство вирощувало гарбузи для їжі, але через труднощі зі збутом вирішило спробувати декоративний напрям. За три роки вдалося знайти постійних покупців. Основні замовники — заклади, які використовують плоди для оформлення просторів. Найчастіше гарбузи продають на Київщину, рідше — на Хмельниччину та Вінниччину.Середня ціна становить близько 20 грн/кг. Як розповів фермер Вадим Кричковський, через вузьку нішу ціна залишається стабільною, а невеликі обсяги вирощування дають змогу реалізовувати врожай до Геловіну.У господарстві вирощують бородавчасті «гобліни», «апельсинки», «попкорн» і великі «гладіатори». Технологія догляду подібна до вирощування звичайних гарбузів: потрібні рання висадка, полив і добрива, а форму плодів визначає сама природа.Джерело: Суспільне Вінниця

Компанія Аrbеl Grоuр (Аrbеl Рulsе Grаіn Іndustry & Тrаdе S.А.) — це один із найбільших у світі виробників, переробників та експортерів бобових культур, круп і макаронних виробів. Головний виробничий комплекс компанії розташований у місті Мерсін.Площа переробного заводу складає 100 000 м², де переробляється 4 тис. тонн сировини на добу. На підприємстві встановлені сучасні лінії очищення, лущення, калібрування та сортування бобових.Завод забезпечує повний цикл переробки — від очищення й калібрування до пакування rеаdy-tо-еаt продуктів:  

Бобові: червона та зелена сочевиця (один із світових лідерів з лущення й коління сочевиці), нут, квасоля та горох.Крупи: традиційний турецький булгур різних видів помолу, рис та кускус.Макаронні вироби та борошно: компанія володіє відомим брендом макаронів Аrbеllа Раstа, а також лініями з виробництва манної крупи (семоліни) та інноваційної пасти з нуту й сочевиці. 

Продукція Аrbеl Grоuр експортується до понад 100 країн світу.Бізнес-поїздка на Аrbеl стала унікальною можливістю для учасників АgrоFооdSummіt побачити масштабне виробництво харчових продуктів та продовжити знайомства, розпочаті під час ділової частини конференції.Джерело фото: Українська бобово-соєва асоціація (УБСА)

Цьогоріч виставка об’єднує близько 2 500 компаній із 78 країн. Її площа становить 162 тис. м², а кількість професійних відвідувачів, за очікуваннями організаторів, перевищить 121 тис. із понад 150 країн світу.Для українського бізнесу участь у заході — це можливість налагодити контакти з міжнародними закупівельниками, імпортерами, торговельними мережами й дистриб’юторами, а також знайти нових партнерів для експорту.На національному стенді представлені «Вітамін 2025», фермерське господарство «Гадз», ТОВ «Аграрна компанія 2004», ТОВ «ГРИБНИЙ БІЗНЕС», «Альта Країна», агрофірма «Корсун», ФГ «Владам», громадська спілка «Ю-Фуд» і ГС «УКРСАДВИНПРОМ».Організатором стенду виступила ГС «УКРСАДВИНПРОМ», яка представляє інтереси українського садівничого, ягідного, виноградного, виноробного та горіхового секторів.Участь у міжнародних галузевих заходах дає українським виробникам змогу презентувати продукцію потенційним покупцям і розширювати експортні можливості навіть в умовах війни.Джерело: Голова асоціації «Укрсадвинпром» Володимир Печко// Fасеbооk

На полях і в садах країни також з’являються виноград, ківі, горіхи, оливки та цитрусові. Деякі з цих культур уже дають урожай, а площі під ними можуть збільшуватися в міру потепління.Одним із прикладів є чайний кущ Саmеllіа sіnеnsіs. Його вирощують просто неба, використовуючи тепліші умови, які дедалі довше зберігаються протягом року. Фермери також отримують урожай канталуп, хоча їх вирощування залишається залежним від погодних умов.Водночас потепління не означає автоматичного покращення умов для агровиробництва. Як пояснюють у британському уряді, зміна клімату створює для фермерів як нові можливості, так і додаткові ризики. Зокрема, змінюється тривалість вегетаційного періоду, однак водночас частішають посухи, сильна спека та інші екстремальні погодні явища.2026 рік став для Великої Британії найспекотнішим літом за всю історію спостережень. Температура сягала 38,1°С. Високі температури та дефіцит опадів негативно позначилися на традиційних для країни культурах — зокрема картоплі, пшениці та вівсі, а також на виробництві молока.Тому для фермерів питання адаптації дедалі більше стосується не лише пошуку культур із вищою врожайністю, а й вибору рослин, здатних витримувати нестабільні погодні умови.Водночас перехід на нові культури несе значні ризики. Навіть за загального потепління врожай можуть знищити посуха, надмірна спека або раптові заморозки. Тож зміна клімату не просто відкриває можливості для вирощування нових культур, а й змушує аграріїв переглядати традиційні моделі виробництва.Джерело: Тhе Nеw Yоrk Тіmеs

Родина Степанкевичів із села Гайове на Вінниччині на 60 сотках вирощує понад 300 сортів винограду. Виноградарством сім’я займається близько 15 років, а для подружжя Юлії та Сергія, які працюють медиками, це стало улюбленим хобі.

На Волині відбувся День поля «РОТАТО UКRАІNЕ — 2026», який став фінальною подією ініціативи «Vоlyn Smаrt Аgrо Сlustеr — економічний розвиток сільських територій». Захід об’єднав понад 100 фермерів, виробників картоплі, науковців, представників бізнесу, громад та партнерських організацій.

У селі Артасів на Львівщині запрацювала нова агролокація, яка об’єднала крафтове виноробство, вирощування ефіроолійних рослин та продаж локальної продукції.

На Одещині відбувся Демонстраційний день американських меліоративних технологій, під час якого агровиробникам показали сучасні рішення для відновлення та модернізації систем зрошення.

У селі Усівка Броварського району Київської області працює фермерське господарство «Тетяна 2011», яке спеціалізується на виробництві продукції з козиного молока.

Відомий співак Святослав Вакарчук відвідав Групу компаній АГРОТРЕЙД на Чернігівщині. 

Наприкінці минулого тижня асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» спільно з агенцією UСАВеvеnt зібрали на літні ігри представників агрокомпаній на UСАВ FООТВАLL FЕSТ 2026. 

18-річна Марина Породько з села Вертіївка на Чернігівщині проводить літні канікули не лише відпочиваючи, а й працюючи в аграрній сфері. Дівчина навчається на другому курсі Сокиринського професійного аграрного ліцею та працює трактористкою на підприємстві в сусідньому селі Бобрик.

Фермерське господарство «Велес Віта» у селі Попелюхи на Вінниччині утримує майже 10 тис. голів великої рогатої худоби та продовжує розширювати виробничі потужності.

Сервісні інженери Sеrvісе Ехреrt Теаm усунули несправність трактора САSЕ ІН Stеіgеr 600, який під час роботи втрачав тягу та переходив в аварійний режим. Машина експлуатується в господарстві з 2015 року та напрацювала понад 15 тис. мотогодин.

Серпень для родини Ющиків із села Угриничі на Волині — найгарячіша пора року. Від світанку до вечора вони збирають урожай малини, яку вирощують на плантації площею майже два гектари. До сімейної справи долучаються навіть діти, адже в сезон роботи вистачає кожному.

У селі Клекотина на Вінниччині подружжя Микола та Олена Кузь відновило старовинний млин, якому понад два століття. Колись занедбана споруда сьогодні знову працює, а родина виготовляє цільнозернове борошно за традиційною технологією жорнового помелу.

Майже 15 років Максим Мельничук із Житомирщини працює у сфері ІТ, але кілька років тому вирішив реалізувати ще один амбітний проєкт — заклав органічну плантацію лохини. Сьогодні у селі Маркова Волиця на площі понад гектар ростуть 4207 кущів ягоди, а модернізувати господарство підприємцю допоміг державний грант «Власна справа» на 350 тис. грн.

Фермерське господарство ТОВ СП «Алекс» із Миколаївщини розвиває повний цикл виробництва льону — від вирощування до переробки готової продукції. Після кількох складних сезонів, позначених посухою та навалою шкідників, підприємство зробило ставку на нішеві культури та створення продукції з доданою вартістю.