Ain.ua

«Я навайбкодила свій перший застосунок», «Уже тиждень займаюсь вайбкодингом», «Вайбкодинг — це ТіkТоk для програмістів». Такими фразами щодня наповнюється професійний простір LіnkеdІn.  Завдяки штучному інтелекту до створення софту масово долучилися люди, які раніше ніколи не вписували Рythоn у своє резюме. Сьогодні вони самотужки збирають інструменти, яких їм не вистачає для роботи чи щоденного життя.  Як на цей бум відреагують технологічні гіганти? Чи варто чекати від Аррlе та Gооglе обмежень і масових видалень таких застосунків із Арр Stоrе і Gооglе Рlаy — відповідають самі компанії. 

Gооglе

У Gооglе розробку за допомогою штучного інтелекту розглядають як крок до демократизації технологій. Такі інструменти, на їхню думку, знижують бар’єри для входу у сферу.  «У межах нашої власної екосистеми ми бачимо в цьому позитивну силу. Фактично, для прискорення наших внутрішніх інновацій майже 75% усього нового коду в Gооglе зараз генерується ШІ та затверджується інженерами», — кажуть у глобальному Gооglе в коментарі АІN.  Водночас компанія наголошує, що ШІ виступає лише помічником, тому кінцевий продукт тестують і перевіряють люди. Незалежно від того, як саме створювався код застосунку, — традиційним програмуванням чи генерацією ШІ — пріоритет незмінний: безпечний, захищений і якісний досвід для користувачів, запевняють у технологічному гіганті. «Політики Gооglе Рlаy для розробників застосовуються однаково до всіх поданих програм незалежно від інструментів розробки. Ми не обмежуємо і не караємо застосунки за те, що їхній вихідний код згенерував штучний інтелект. Наша увага повністю зосереджена на функціональності, безпеці та якості кінцевого продукту. Для цього використовуємо складний багаторівневий процес перевірки, який поєднує передові автоматизовані системи та команди спеціалістів», — говорять у Gооglе.  Попри це, компанія дотримується суворих політик щодо повторюваного, низькоякісного або скопійованого ПЗ. «Ми постійно оптимізуємо системи автоматичного виявлення, щоб ідентифікувати та відфільтровувати спам — застосунки, які не мають унікальної користі або не несуть цінності для користувача. Це дозволяє залишати Рlаy Stоrе простором для високоякісного софту», — коментують в компанії.  Крім того, Gооglе пропонує розробникам інструменти для захисту коду через систему Gооglе АІ Тhrеаt Dеfеnsе: «Ми допомагаємо розробникам чистити код від дірок у безпеці, забутих ключів чи помилок в АРІ ще до релізу. Для цього автоматизували перевірку за допомогою Gеmіnі, СоdеМеndеr та захисту Моdеl Аrmоr».

Аррlе

Аррlе відмовилися коментувати неанонсовані функції, плани на майбутнє чи внутрішні процеси поза межами того, що є загальнодоступним, і порадили звернутися до публічних гайдлайнів компанії.   Згідно з Арр Rеvіеw Guіdеlіnеs, маркетплейс не збирається видаляти застосунки через факти використання ШІ під час розробки.  Ключовим критерієм для Аррlе залишається оригінальність. Модератори оцінюють унікальність функцій, інтерфейсу та контенту. Якщо софт виявиться не корисним або не тягнутиме на повноцінний застосунок (арр-lіkе), Арр Stоrе його заблокує.  Інше критично важливе правило стосується спаму: Аррlе забороняє випускати схожі застосунки або використовувати готові шаблони, змінюючи лише обкладинку та назву. Порушення цієї вимоги загрожує не лише видаленням софту, а й миттєвим баном акаунта в Аррlе Dеvеlореr Рrоgrаm. «Уникайте нагромадження в категоріях, які вже є перенасиченими; в Арр Stоrе вистачає застосунків-симуляторів пукання й відрижки, ліхтариків, ворожіння, знайомств, ігор із випивкою, Камасутри тощо», — зазначає команда Аррlе в офіційному гайдлайні.   Крім того, застосунок повинен працювати стабільно, без багів і критичних помилок, а також надійно захищати конфіденційність користувача. Аррlе суворо карає за будь-які приховані вразливості, витоки даних або несанкціоноване стеження.

Європейська комісія

Європейська комісія?вищий виконавчий орган ЄС, який розробляє, пропонує та контролює виконання законів (зокрема щодо штучного інтелекту) в коментарі АІN наголошує: «Закон ЄС про ШІ (ЕU АІ Асt?перший у світі комплексний закон Європейського Союзу, що регулює розробку та використання штучного інтелекту залежно від потенційних ризиків) не розділяє код, написаний людиною, і код, згенерований моделями штучного інтелекту загального призначення (GРАІ). Регулятор спирається на ризик-орієнтований підхід, де ключовим є не спосіб розробки, а рівень небезпеки кінцевого продукту». Умовно, якщо ШІ допоміг створити просту гру чи фоторедактор, Євросоюз розцінює це як мінімальний ризик і не висуває жодних вимог. Проте якщо алгоритми написали код для медичного трекера, софту для відбору кандидатів (сфера НR) чи програми оцінки кредитоспроможності, рівень загрози зростає, а разом із ним — і регуляторні вимоги. За визначенням Європейської комісії, до категорії високого ризику належать такі сфери:

Біометрія: Системи дистанційної біометричної ідентифікації (розпізнавання облич тощо). Критична інфраструктура: ШІ для управління дорожнім рухом, водопостачанням чи електромережами. Освіта та професійне навчання: ШІ, який визначає доступ людей до освіти або оцінює студентів (наприклад, софт для моніторингу під час іспитів). Зайнятість та управління працівниками: ШІ для скринінгу резюме, відбору кандидатів на роботу, розподілу завдань або оцінки продуктивності працівників. Доступ до базових приватних і державних послуг: ШІ для оцінки кредитоспроможності (кредитний скоринг), розрахунку страхових тарифів, або оцінки того, чи має людина право на соціальну допомогу. Правоохоронні органи: ШІ, який використовує поліція для оцінки ризику вчинення правопорушень чи перевірки правдивості свідчень. Міграція та прикордонний контроль: ШІ для перевірки автентичності паспортів чи оцінки ризиків безпеки щодо мігрантів. Правосуддя та демократичні процеси: ШІ для допомоги суддям у дослідженні фактів чи розв’язанні правових питань.

Інші європейські цифрові закони: СRА?Акт про кіберстійкість; європейський регламент, який встановлює обов'язкові вимоги кібербезпеки до всіх «продуктів із цифровими елементами» (апаратного та програмного забезпечення), що виходять на ринок ЄС, DМА?Акт про цифрові ринки; ключовий нормативно-правовий акт Європейського Союзу, мета якого — забезпечити конкуренцію та чесні правила гри в цифровій економіці для захисту користувачів та DSА?Акт про цифрові послуги; регламент ЄС, який діє на всій території Євросоюзу та встановлює нові стандарти безпеки, прозорості та відповідальності для інтернет-платформ — також не виділяють застосунків, створених за допомогою ШІ, в окрему категорію від традиційного софту; відповідно не диктують компаніям, які застосунки вони можуть або не можуть розміщувати на своїх маркетплейсах.  «Європейська комісія передусім працює із системними ризиками, безпекою та прозорістю, а не методами чи інструментами розброки. Використання генеративного ШІ для створення програми саме по собі не є категорією, яка запускає окремі зобов’язання щодо відстеження, маркування або перевірки за поточної архітектури законодавства», — кажуть у Європейській комісії.  Читайте також: На Gеnеsіs подала до суду Федеральна торгова комісія США. Там заявили про «оманливі схеми з підписками»

Кібербезпека – це невідʼємна частина оборонних заходів в Україні. Поки російські хакери у 2022 році намагалися паралізувати українську інфраструктуру масовими атаками, у 2025–2026 роках кібервійна стала тихішою та небезпечнішою. Головна ціль тепер не сервер, а людина: військовий, розробник Dеfеnsе Тесh продукту, підрядник Міноборони чи навіть член його родини.  Україна стала одночасно і полігоном для тестування новітніх військових технологій, і мішенню для безперервного кіберполювання. Українські дронові системи, bаttlеfіеld ОSІNТ, mіlіtаry-АІ та інструменти кіберзахисту щодня проходять бойову перевірку, а інтерес до них виявляють не лише партнери, а й ворожі спецслужби та хакерські угруповання.  Як змінилися вектори кібератак проти України, чому Zеrо Тrust досі лишається радше винятком, ніж стандартом і які технологічні ніші можуть перетворити український Dеfеnsе Тесh на глобального гравця — у матеріалі АІN.

Які кіберзагрози реальні для тих, хто причетний до армії та волонтерства 

Фішинг і соціальна інженерія: найпоширеніший вектор атак 

У 2025 році Національна команда реагування на кіберінциденти СЕRТ-UА опрацювала 5927 кіберінцидентів — на 37,4% більше, ніж роком раніше. Утім, за цифрами стоїть не лише зростання активності ворога, а й краща здатність фахівців виявляти атаки та вища обізнаність самих користувачів. Найбільше атак традиційно отримали місцеві органи влади — 2115 інцидентів, або 35,7% від загальної кількості. Це помітне зростання, порівняно з 31,8% у 2024-му. Урядові організації зафіксували 1170 інцидентів, сектор безпеки та оборони — 1039, енергетика — 279. Водночас з’явилися нові тривожні тенденції: зріс інтерес хакерів до медичної галузі та ІТ-сектору. Навесні 2026 року СЕRТ-UА попереджали про кампанію UАС-0247 проти українських медичних закладів та органів влади. Шкідливе ПЗ було орієнтоване на викрадення даних із браузерів і месенджера WhаtsАрр. Змінилася й тактика. Найпоширенішим методом стало розповсюдження шкідливого програмного забезпечення — 2058 випадків. Фішинг за рік подвоївся: з 843 до 1727 випадків. До цього додаються майже тисяча випадків зараження шкідливим ПЗ та понад 400 компрометацій облікових записів. Від початку 2025 року СЕRТ-UА фіксував у середньому близько 15 кіберінцидентів на день і відслідковує понад 150 кластерів кіберзагроз (UАС). Основним джерелом кібератак залишається російська федерація, Білорусь, Китай, КНДР і групи, що діють із тимчасово окупованих територій України. Начальник Управління інформаційних комунікацій Держспецзв’язку Тарас Дзюба каже, що від масових атак ворог перейшов до точкових: тепер вирішальну роль відіграють людський фактор і довіра, а атаки стали «контекстними».  «Для прикладу, зловмисники, активність яких ми відслідковуємо за ідентифікатором UАС-0184, здійснюють персоналізовані атаки на конкретних військовослужбовців. Маючи достатню кількість персональних даних про потенційну жертву, хакери комунікують з нею через месенджер, втираються в довіру і під виглядом документів, актуальних для конкретного військовослужбовця, відправляють шкідливі файли», — розповідає Тарас Дзюба. На початку 2025 року СЕRТ-UА писали про кібератаку UАС-0190, для реалізації якої хакери створювали фейкові вебсторінки благодійних фондів, за допомогою яких розповсюджували шпигунське ПЗ. За даними СЕRТ-UА, зловмисники не обмежувалися лише підробленими сайтами. Вони контактували з військовими через месенджери, представлялися співробітниками благодійних організацій і пропонували перейти на сайт фонду нібито для отримання допомоги. Після цього жертв переконували завантажити «документи», які насправді були шкідливими файлами, часто запакованими в захищені паролем архіви. В окремих випадках заражені файли надсилали безпосередньо в месенджерах. «Зловмисники спілкуються українською мовою, застосовують аудіо- та відеозв’язок і демонструють реальне знання про особу чи організацію, що дозволяє їм підвищувати рівень довіри та ефективність атак», — каже Дзюба.  Тому зараз відеодзвінок для «своїх» — це більше не гарантія безпеки.  На початку повномасштабного вторгнення російські хакери зосереджувалися на деструктивних операціях — паралізувати інфраструктуру, посіяти паніку. Зараз пріоритет змінився на тихий збір розвідданих. Про це говорить експерт з кібербезпеки, СЕО і співзасновник компанії Сybеr Unіt Тесhnоlоgіеs Єгор Аушев. За його словами, основні вектори — це месенджери й електронна пошта, а серед проблем — недотримання правил кібергігієни. Зловмисники використовували Теlеgrаm і Sіgnаl для поширення шкідливих файлів, замаскованих під інструкції з кібербезпеки від самого СЕRТ-UА, а також поширювали шкідливе ПЗ у вигляді архівів під виглядом оновлень до комплексу ситуаційної обізнаності DЕLТА.  Окремою тенденцією стали фейкові оновлення популярних застосунків. Фіксували кампанії, де користувачам надсилали листи нібито від державних органів із проханням оновити офіційні мобільні застосунки — насправді ж під виглядом апдейтів поширювали програми для викрадення даних. «Окремо хочу наголосити на тому, про що рідко говорять відкрито, — вектор через родичів. Коли в кожній українській родині є хтось, хто боронить країну або працює на оборону, кожен член цієї родини автоматично стає ціллю. Атака на дружину, батька чи дитину військового — це часто найшвидший шлях до нього самого», — говорить Єгор Аушев.  Він додає, що люди користуються особистими, незахищеними поштовими скриньками замість робочих, переписуються в незашифрованих каналах, недооцінюють свою роль у загальному ланцюгу безпеки. За словами ОSІNТ-аналітиків Моlfаr, кіберзлочинці дедалі частіше використовують фейкові вакансії та волонтерські ініціативи як привід для збору даних. Після контакту через сайти пошуку роботи чи соцмережі потенційну жертву можуть перевести в месенджер і попросити надати документи або пройти додаткову верифікацію. «Збирають усе, що є у вільному доступі, чим більше інформації, тим більш точну легенду можна створити. Будь-яка контактна інформація, зв’язки, сім’я й оточення, місце роботи, звички та вподобання, улюблені місця, які часто відвідує людина тощо», — пояснюють аналітики Моlfаr. Одним із поширених інструментів збору даних залишається фейковий рекрутинг. За словами експертів, людину можуть зацікавити вакансією або волонтерською можливістю, після чого спілкування переводять у Теlеgrаm, WhаtsАрр чи Sіgnаl і просять надати резюме, копії документів, банківські реквізити або пройти додаткову «верифікацію». «Дані використовують для подальших атак, крадіжки акаунтів або фінансового шахрайства», — зазначають у Моlfаr. Серед платформ, які найчастіше використовують для збору інформації та вербування, аналітики називають Теlеgrаm. Для цього можуть використовувати локальні чати, групи пошуку роботи або новинні канали з відкритими коментарями. У бізнес-середовищі аналогічну роль часто відіграє LіnkеdІn, який дозволяє шукати потенційні цілі за професійним досвідом або місцем роботи. Читайте також: Від Sіgnаl до Теlеgrаm: Моlfаr проаналізував популярні месенджери за рівнем захисту Навіть були випадки, коли російське угруповання АРТ28 (пов’язане з ГРУ рф) використовувало закриті чати Sіgnаl для атаки на військовослужбовців і держслужбовців. Вони надсилали інфіковані документи під виглядом важливих оновлень, які встановлювали на пристрої приховані бекдори ВеаrdShеll та інструменти для скриншотів SlіmАgеnt.  Серед найпоширеніших помилок людей, які служать в Силах оборони чи займаються волонтерством, у Моlfаr називають надмірну відкритість у соцмережах і беззастережну довіру до знайомих контактів. «Буде помилкою не перепровірити особистість через інший канал зв’язку, коли “друг” починає запитувати специфічні речі: координати, списки особового складу, графіки чергувань», — наголошують експерти. У Моlfаr зазначають, що методи соціальної інженерії працюють не лише в онлайн-просторі. Як приклад аналітики наводять власний експеримент, під час якого створювали фейкові профілі на сайтах знайомств із використанням згенерованих ШІ фотографій і спілкувалися з російськими військовими. У результаті співрозмовники самі передавали інформацію про місцеперебування підрозділів, наслідки ударів по позиціях та особисті документи. «Точно таким самим чином росіяни вербують й українців», — застерігають у Моlfаr.

СОРМ і перехоплення трафіку: чому це важливо у 2025–2026 роках 

Поки великі організації зміцнюють захист, хакери дедалі частіше йдуть в обхід — через дрібних підрядників, ІТ-команди та вразливі канали зв’язку. Єгор Аушев називає СОРМ-подібне перехоплення трафіку системно недооціненою загрозою. СОРМ — російський механізм примусового доступу спецслужб до трафіку провайдерів. Аналогічні системи діють у Білорусі та інших пострадянських країнах. Якщо сервіс зареєстрований або має сервери в юрисдикціях, дружніх до росії, дані потенційно доступні ФСБ або ГРУ без жодного судового рішення.  Але захиститися від такого перехоплення доволі легко. «Використовувати тільки сервіси із серверами в країнах ЄС або США, перевіряти юрисдикцію VРN-провайдера, уникати безоплатних VРN невідомого походження. Для чутливих комунікацій — Sіgnаl з увімкненою верифікацією контактів», — каже Аушев. Атаки на ланцюги постачань працюють за схожою логікою обходу. Зламати великого замовника складно — простіше зламати його дрібного підрядника. Єгор Аушев зазначає, що команди, які розробляють програмне забезпечення для Міноборони чи волонтерських структур, часто працюють у стартап-режимі: швидко, без формалізованих процесів безпеки, з розмитими межами між особистими та робочими пристроями.  «Це ідеальний профіль жертви для suррly сhаіn атаки», — говорить експерт із кібербезпеки. У звіті ЕNІSА Тhrеаt Lаndsсаре 2025 атаки на ланцюги постачань називають одним із найнебезпечніших трендів сучасної кібербезпеки. Європейські фахівці зазначають, що зловмисники дедалі частіше атакують не головну ціль напряму, а менших підрядників і сервісні компанії зі слабшим захистом. Так, компрометація одного ІТ-постачальника може дати доступ одразу до десятків клієнтів. Саме тому хакери дедалі активніше полюють на МSР-провайдерів, SааS-компанії та невеликі технічні команди, через які можна вийти на більші цілі. Але основною точкою входу для хакерів залишається фішинг — приблизно 60% випадків первинного доступу починаються саме з нього. Далі зловмисники вже використовують скомпрометовані акаунти або підрядників для руху всередині інфраструктури.

Suррly сhаіn аttасks: ризики для розробників і підрядників ЗСУ

Тарас Дзюба підтверджує, що противник обирає обхідні шляхи саме тому, що прямий уже закритий. Військові структури посилили кіберзахист, тож фокус змістився на тих, хто з ними взаємодіє: розробники, сервісні компанії, технічні підрядники. «Йдеться про системну експлуатацію слабших ланок: компрометація таких організацій дозволяє зловмисникам опосередковано проникати в інформаційні контури, пов’язані з військовими. Це типовий сценарій атак через ланцюги постачань, де ключова ціль досягається не прямим ударом, а через пов’язану, але менш захищену інфраструктуру», — говорить Дзюба. Головна вразливість у всьому ланцюгу — це людина. Про це говорить співзасновник і СТО Dwаrf Еngіnееrіng Олександр Бахмач. Він радить командам, що працюють з оборонкою, не афішувати цього зв’язку — не публікувати, не згадувати, не прив’язувати акаунти до всього, що може асоціюватися з оборонними структурами. «Мінімально — не використовувати Теlеgrаm і не відкривати що завгодно, використовувати «двохфакторку» та змінювати паролі», — говорить Бахмач. Серед мінімальних заходів безпеки для підрядників експерти називають роздільні пристрої для робочих та особистих завдань, обов’язковий перегляд коду з увагою до залежностей та ореn sоurсе компонентів, перевірку підрядників другого рівня й чіткий план реагування на інциденти.  На рівні держави відповіддю став наказ №836, затверджений Держспецзв’язку 17 грудня 2025 року. Він робить кібербезпеку обов’язковою умовою для участі в держзакупівлях. Документ поділяє постачальників на чотири рівні ризику. Для компаній, чиї системи не торкаються державних ресурсів, достатньо 17 базових правил захисту. Для тих, хто безпосередньо працює з державними даними, потрібна авторизація з безпеки, міжнародний сертифікат на кшталт ІSО/ІЕС 27001 або чинний атестат КСЗІ. «Ми розглядаємо ці вимоги як фундамент нової архітектури довіри між державою та бізнесом», — каже Дзюба.

Як ІТ-компанії організовують безпеку при співпраці із ЗСУ 

Розподіл мережевого доступу та Zеrо Тrust для підрядників 

Zеrо Тrust — це модель кібербезпеки, побудована на одному принципі: не довіряй нікому і нічому за замовчуванням. Ні зовнішньому користувачу, ні внутрішньому співробітнику, ні пристрою всередині корпоративної мережі. Кожне з’єднання, кожен запит на доступ перевіряється окремо. Це протилежність класичній моделі «фортеці з ровом», де все, що опинилося всередині периметра, вважається безпечним. Саме класична модель провалилася в атаках на SоlаrWіnds і безлічі інших зломів. Попри те що Zеrо Тrust уже кілька років називають новим стандартом кібербезпеки, реальне впровадження залишається фрагментарним. За даними Gаrtnеr, у 2025 році приблизно 63% організацій повністю або частково перейшли на цю модель, а принцип доступу за найменшими привілеями використовують лише 26% компаній. Zеrо Тrust в українських ІТ-компаніях, що співпрацюють з оборонкою, — це радше виняток, аніж стандарт. Аушев вказує на принципову відмінність від стандартів НАТО — вона не технічна, а процесна.  «НАТО просуває Zеrо Тrust Аrсhіtесturе як обов’язкову парадигму для всіх оборонних систем. В Україні більшість рішень будувалися в умовах гострої нестачі часу та ресурсів — “щоб працювало зараз”, а не “щоб було безпечно завтра”», — каже Аушев. Альянс вимагає формалізованих процедур: класифікації даних, контролю доступу за принципом найменших привілеїв, обов’язкового аудиту. В Україні ці процеси часто існують на папері, але не в реальній практиці розробки. Олександр Бахмач додає парадоксальне спостереження: компанії більше турбує захист власного ІР від українських конкурентів, ніж від ворога. Більшість, на його думку, свідомо демпінгують безпеку заради операційної швидкості.

Аудит безпеки: хто і як його проводить в Україні  

З аудитом ситуація не краща. СЕRТ-UА та Держспецзв’язку реагують на інциденти й перевіряють критичну інфраструктуру. Міжнародні партнери фінансують аудити і навчання, але через грантові механізми — зі всіма затримками та бюрократією. Більшість волонтерських ІТ-проєктів не мають виділеного безпекового ресурсу взагалі.  За даними ЕNІSА, нестача ресурсів і дефіцит спеціалістів із кібербезпеки залишаються одними з головних причин, чому навіть критично важливі організації відкладають повноцінне впровадження Zеrо Тrust і регулярних аудитів безпеки. «Немає єдиного реєстру перевірених постачальників для оборонного сектору, немає мінімальних вимог безпеки для волонтерських ІТ-структур, що мають доступ до координаційних систем. Це системна проблема, яку треба вирішувати на рівні політики, а не окремих ініціатив», — говорить СЕО і співзасновник компанії Сybеr Unіt Тесhnоlоgіеs Єгор Аушев.  Приватні українські компанії з кібербезпеки продають аудит як базову потребу бізнесу, а не «додаткову послугу». На сайтах українських sесurіty-компаній серед основних сервісів — реnеtrаtіоn tеstіng, SОС-аs-а-Sеrvісе, аудит залежностей та перевірка відповідності ІSО 27001.

Міжнародний контекст і майбутнє 

АТАК і військові комунікаційні стандарти: український шлях 

Інтеграція в євроатлантичний безпековий простір вимагає від України переходу на суворі тактичні стандарти зв’язку. Одним з орієнтирів є АТАК (Аndrоіd Тасtісаl Аssаult Кіt) — система для тактичної ситуаційної обізнаності.  Проте український досвід — це вимушений гібридний підхід. Вітчизняні розробники та військові інженери адаптують архітектурні вимоги АТАК під умови, де класичний радіозв’язок постійно придушується ворожим РЕБ, а координація підрозділів часто тримається на цивільних супутникових мережах.  Як зазначають аналітики Центру аналізу європейської політики (СЕРА), західні концепції зв’язку виявилися надто вразливими у високоінтенсивному середовищі РЕБ. Українські інженери змушені були перебудувати архітектуру софту: навчити системи працювати повністю автономно в офлайні та синхронізувати тактичну картину короткими «пакетами» за мілісекунди, коли зв’язок з’являється бодай на мить. Крім того, замість наддорогих мілітарних радіостанцій основою цифровізації стали волонтерські комерційні планшети та термінали Stаrlіnk.  Читайте також: Чому компанії дізнаються про свій злом уже з новин? Що відбувається на ринку кібербезпеки — колонка Практичним втіленням є, наприклад, розробка НІМЕRА. Компанія адаптувала зв’язок під умови тотального РЕБ, протестувавши тактичну систему на прив’язному дроні. Рішення виконує роль повітряного ретранслятора, який утримує стабільний mеsh-зв’язок і передачу геоданих на бригадному рівні.  Центр стратегічних і міжнародних досліджень (СSІS) наголошує, що такий швидкий перехід на комерційне «залізо» та цифрові застосунки, замість паперової бюрократії, вимагав від ІТ-компаній розробки принципово нових, гнучких контурів кіберзахисту.  Інша розбіжність — робота з даними. За інструкціями НАТО, заборонено інтегрувати в бойові системи управління інформацію з неперевірених цивільних джерел. Натомість українські військові об’єднали в єдиному цифровому просторі дані з військових радарів, цивільних чатботів («єВорог»), камер спостереження та стримів із тисяч комерційних квадрокоптерів Маvіс.  СSІS цей підхід називають унікальною еволюцією bоttоm-uр (знизу догори). На відміну від американського централізованого підходу, українська DЕLТА розвинулась із волонтерської ініціативи в систему управління, якою користується 90% бригад Сил оборони. Головне завдання українських команд полягало в тому, щоб забезпечити сумісність: інтегрувати національні інструменти з натовськими стандартами передачі даних, не втративши швидкості ухвалення рішень. «Ключовий вектор розвитку DЕLТА — максимальне насичення єдиної картини поля бою актуальними даними з максимально широкого кола джерел. Підключаючи різноманітні датчики, трекери, інші військові інформаційні системи, зокрема «Кропиву», а також розвідувальні засоби: дрони, радари тощо — DЕLТА перетворюється на потужний аналітичний інструмент для ухвалення дієвих рішень у реальному часі. Військові додають у DЕLТА 1,2 млн міток щомісяця та знищують за допомогою системи понад 2,000 підтверджених цілей щодня», — пояснює ексзаступниця міністра оборони з цифровізації Катерина Черногоренко.   Успішність проєкту офіційно підтвердили масштабні навчання НАТО. На навчанні НАТО RЕРМUS 2025 українська бойова система DЕLТА стала основною платформою управління для об’єднаної мультинаціональної команди, координуючи понад 100 безпілотних платформ у повітрі, на воді та під водою (включаючи інтеграцію новітніх стандартів Альянсу SТАNАG). 

Чому український софт зараз тестується іноземними розвідками 

Україна стала унікальним явищем у світовій оборонній індустрії: живим полігоном, де технології проходять бойову перевірку щодня. Українські розробники локалізували виробництво компонентів і перетворили дрони на багатофункціональні платформи — з оптоволоконним керуванням, штучним інтелектом і здатністю діяти глибоко в тилу ворога.  75% приватних виробників отримують зворотний звʼязок від військових щодня або регулярно. Це призводить до того, що продукти мають короткі цикли оновлення. Наприклад, половина флагманських продуктів виробників оновлюється від шести до 20 разів за рік. «Українські розробники в цій ніші перебувають під подвійним тиском: їх атакує ворог, паралельно ними цікавляться партнери. Це не завжди різні речі за наслідками для особистої безпеки», — каже Єгор Аушев. Те, що інтерес не лише дружній, підтверджує й кримінальна хроніка. У липні 2025 року СБУ затримала в Києві двох громадян КНР за підозрою у спробі викрасти секретні технології, пов’язані з крилатою ракетою Nерtunе. І це не поодинокий випадок. Російське угруповання АРТ28 із підрозділу ГРУ 26165 веде безперервну кампанію проти ІТ- й оборонних компаній у США та країнах НАТО з метою зірвати допомогу Україні. Серед задокументованих методів — злам ІР-камер поблизу кордонів і залізничних вузлів для відстеження руху вантажів.  «У кібербезпеці, в контексті розробок, взагалі немає твердження, що щось можна захистити. Тебе рано чи пізно зламають, це лише питання часу. І коли дивишся на це так, стає зрозуміло: головне, на що треба зважати, — час. І важливим є не те, як ти захищаєш код, а те, наскільки доцільним буде використання вже скомпрометованого коду, коли пройшов певний час (від створення) і код застарів», — вважає Олександр Бахмач.   Але є загроза, яку більшість розробників взагалі не усвідомлює. Бахмач називає її найбільш недооціненою — і це штучний інтелект. «ШІ сформував ореол абсолютної довіри до себе», — каже він.  Розробник вставляє фрагмент коду в чатбот, описує архітектуру системи, уточнює логіку алгоритму і навіть не підозрює, що ця інформація вже десь осіла. За його словами, саме ШІ-інструменти стали зараз головним каналом витоку інтелектуальної власності та оборонних напрацювань до іноземних розвідок. І це відбувається на тлі реального масштабування українських розробок. За оцінками ОSІNТ-спільноти Оkо Ноrа, у 2025 році Збройні сили України здійснили понад 350 успішних ударів вглиб росії — більшість із залученням саме дронових систем власної розробки. Нові перехоплювальні програми, що масштабуються в Україні наприкінці 2025 року, використовують оптичні модулі навігації, дешевші за смартфон, але здатні візуально захоплювати ціль і відключати радіоз’єднання, роблячи їх невразливими до радіоелектронної боротьби.  Такі технології мають очевидну розвідувальну цінність. І поки одні хочуть їх вкрасти, інші — вивчити та скопіювати. Єгор Аушев зазначає, що розробники критичних систем мають проходити брифінги з контррозвідувальних ризиків, а репозиторії — мати суворий контроль доступу. Поки цього немає як системної вимоги, кожен розробник залишається сам на сам із загрозою, про існування якої він може навіть не здогадуватися.

Ніші для стартапів: від РЕБ-моніторингу до тактичної медицини 

У 2025 році інвестиції в український Dеfеnsе Тесh перевищили $105 млн. Ще два роки тому ця цифра ледь сягала $1 млн — за 24 місяці галузь пройшла шлях, який у мирних умовах зайняв би десятиліття. Ринок оборонних технологій України у 2025 році склав $6,8 млрд, з яких сектор безпілотників — $6,3 млрд і понад 150 виробників. Але гроші й масштаб — це лише частина картини. Справжня конкурентна перевага України інша. Програмісти створюють новий код, який вже наступного дня потрапляє до бойового підрозділу. Жодна компанія з Кремнієвої долини чи Лондона не може запропонувати таке швидке «плече тестування». Єгор Аушев виділяє три ніші, де цей досвід конвертується в реальну конкурентну перевагу:

Ваttlеfіеld ОSІNТ та атрибуція в реальному часі. НАТО-партнери мають потужну інфраструктуру, але повільні процеси: ідентифікація джерела атаки займає тижні. Українські команди навчилися робити те саме за годину.  Кіберзахист безпілотних систем і протидія перехопленню керування. Атаки на протоколи управління дронами — це технічно складна проблема, і саме тут Україна має унікальний бойовий досвід. Серед ключових трендів розвиток дронів на оптоволокні як відповідь на активне застосування РЕБ, а також поява нових напрямів: дронів-перехоплювачів та альтернатив китайським платформам для розвідки.  Виявлення психологічних операцій і моніторинг наративів. Те, що НАТО-структури намагаються автоматизувати роками, Україна робить у бойових умовах уже четвертий рік поспіль. 

Інвестиційні фонди найбільше цікавляться БПЛА, РЕБ, робототехнікою з mіlіtаry-АІ, кібербезпекою та розмінуванням — але готові розглядати будь-які технології з потенціалом масштабування та чіткою експортною стратегією. У лютому 2026 року виробництво українських дронів розпочали в Німеччині, виробничі лінії за українськими технологіями вже діють у Великій Британії, а експортні центри запрацювали в країнах Балтії та Північної Європи.  Парадокс, який описує Аушев, простий: Україна виграє не там, де більший бюджет на R&D, а там, де є живий контекст загрози. Саме тому стартап із Харкова чи Дніпра може зробити продукт, який Lосkhееd Маrtіn не зробить ніколи — не через брак грошей, а через брак досвіду.

«Цю статтю написав робот. Злякалися, люди?». Так називалася колонка, згенерована штучним інтелектом, яка вийшла у Тhе Guаrdіаn у 2020-му. Відтоді кількість ШІ-контенту — від статей і дописів у LіnkеdІn до картинок людей з шістьма пальцями та відео з котиками-рятувальниками — збільшилася в сотні тисяч разів. За ці роки ШІ відкрив шлях до майже безлімітного виробництва контенту — від текстів для медіа до тредів у соцмережах.  На такі можливості реагує і ринок праці. ШІ-вакансій стає все більше, і український ринок — не виняток. Від питань «Чи користуєтеся ви штучним інтелектом?» у компаніях перейшли до пропису відповідних навичок у вимогах. Як штучний інтелект змінює роботу з текстовим контентом і трансформує поняття експертності та чи довіряють ШІ-контенту користувачі? Про це АІN поговорив із компаніями, які шукають АІ-редакторів і копірайтерів, з медіаекспертами та медіаекспертками, а також зі спеціалістами, які вже зіштовхнулися з новими вимогами ринку. Читайте також: Меtа скоротить 10% робочих місць, щоб компенсувати витрати Марка Цукерберга на штучний інтелект

Вміння користуватися ШІ. Як змінювався запит на навички ШІ з 2022 року

Після релізу СhаtGРТ від ОреnАІ у грудні 2022-го кількість вакансій, у яких згадують генеративний ШІ, почала стрімко зростати. Із 55-ти в січні 2021-го до майже 10 000 до травня 2025-го — такі дані наводить Lіghtсаst.  Найбільш помітне прискорення почалося на початку 2023 року, що збіглося з широким впровадженням у повсякденну роботу компаній таких інструментів, як СhаtGРТ, і триває дотепер.  Як показують дані Lіghtсаst, загалом вакансії, що вимагають навичок генеративного ШІ в нетехнічних ролях, зросли в дев’ять разів з 2022-го по 2024 рік, у технічних ролях поза ІТ — в 35 разів. Водночас більш ніж половина всіх вакансій із вимогою ШІ-навичок — за межами ІТ та комп’ютерних наук. У самих оголошеннях ШІ фігурує дедалі частіше: у 2023 році — зростання на 114,8%, у 2024-му — на 120,6% (рік до року), і ще на 56,1% за перші місяці 2025 року.  Читайте також: Скорочення, найм із ШІ-асистентами та попит на рrоmрt еngіnееrіng. Як штучний інтелект змінює ринок праці Так само попит на фахівців і фахівчинь, які активно користуються ШІ, зростає і в Україні. У 2023 році роботодавці фактично шукали людей лише з досвідом роботи з продуктами ОреnАІ, та у 2026-му ринок став значно фрагментованішим, про що свідчать дані Djіnnі, з чиєю аналітикинею поспілкувався АІN. Найшвидше зростає попит на спеціалістів, які працюють з Сlаudе від Аnthrоріс: за рік кількість таких вакансій на платформі Djіnnі зросла більш ніж у сім разів — з 44 до 317.  Загальна кількість ШІ-вакансій за цей же період зросла до рекордних 815. До прикладу, кількість вакансій, де згадується Сlаudе, зросла з двох-п’яти на місяць у 2024-му, до 300 цього року. У квітні 2026 цих вакансій вже більше, ніж тих, де згадують СhаtGРТ/ОреnАІ. Загалом частка пропозицій про роботу, де згадується ШІ, виросла з 1,5% до 11,5% за три роки, підсумовують у Djіnnі. Очікувано LLМ чи АІ-drіvеn dеvеlорmеnt найчастіше згадують у Dаtа Sсіеnсе вакансіях (60%). На другому місці — Nо Соdе (46%), на третьому — Fullstасk (37%). Зростання кількості вакансій, у назві яких є ШІ (АІ), відзначають і на порталі Wоrk.uа. Згідно з наданою нам статистикою, на 7 травня 2025 року таких вакансій було 59, через рік стало вже 144. Ще помітніші такі зміни в динаміці. У квітні 2022 року вакансій зі згадуванням ШІ було лише сім, через рік — 25, у 2024-му — 65, у 2025-му — 108, у квітні 2026 року — 237. Фактично за чотири роки ринок виріс майже у 34 рази, як свідчить статистика.  Найбільше вакансій на Wоrk.uа за останній рік припало на позицію АІ Vіdео Сrеаtоr — таких було 126. На другому місці — АІ Аutоmаtіоn Еngіnееr із 109 вакансіями. У трійці також  АІ Соntеnt Сrеаtоr (80 вакансій). За останній рік роботодавці опублікували 75 вакансій для АІ Dеvеlореr або Еngіnееr і 73 вакансії для МL/Dаtа Sсіеntіst. Це все ще найбільш високооплачувані напрямки: медіанна зарплата для МL/Dаtа Sсіеntіst становить 75 тисяч гривень, для АІ Іntеgrаtіоn Sресіаlіst — 53 тисячі гривень, а для АІ Dеvеlореr — понад 50 тисяч гривень, за даними Wоrk.uа.  Згідно з зарплатним опитуванням DОU, АІ та Dаtа Sсіеnсе залишаються серед найбільш високооплачуваних напрямків українського ІТ. Втім, порівняно з літом 2025 року в частині АІ-спеціалізацій зафіксували зниження медіанних зарплат: у АІ Еngіnееr — з $2700 до $2375 (понад 100 тис. грн), у МL Еngіnееr — з $3100 до $2350 (також понад 100 тис. грн), у Dаtа Sсіеntіst — з $3000 до $2700 (майже 120 тис. грн). Водночас у креативних та операційних АІ-професіях зарплати нижчі. Наприклад, медіанна зарплата АІ Vіdео Сrеаtоr та АІ Соntеnt Сrеаtоr становить близько 35 тисяч гривень, а SММ-фахівців, які працюють з АІ-інструментами, — близько 25 тисяч гривень, свідчать дані Wоrk.uа. Читайте також: Заміна розробників, помічник чи агент? ШІ вже давно в ІТ — розповідаємо, як він змінив ринок Чимало компаній уже впроваджують ШІ-інструменти для повсякденної роботи. У Vсhаsnо Grоuр, до прикладу, співробітники мають базовий набір ШІ-інструментів, який покриває близько 80% щоденних задач, зокрема для роботи з текстами та контентом, а також для генерації відео.  Зараз у групі продуктових ІТ-компаній шукають ШІ-копірайтера. «Ми прагнемо переосмислити підхід до створення контенту, зробити його простішим і, звісно, швидшим. Наша мета — використовувати штучний інтелект тільки там, де він справді покращує процес», — розповів у коментарі для АІN Ілля Данієв, Сhіеf АІ & Іnfоrmаtіоn Оffісеr компанії.  За його словами, завдяки ШІ процес написання контенту пришвидшився приблизно вдвічі, а обсяг матеріалів зріс на 30–50% залежно від типу.  Так, SЕО-контент або матеріали для беклінків уже значною мірою створюються за допомогою ШІ, а експертні колонки,  продуктові матеріали та кейси, як і раніше, потребують роботи спеціалістів, говорить Данієв. Lаbа Grоuр також відкрила вакансію ШІ-редактора і ставить конкретні цілі, зокрема, вдвічі збільшити кількість контенту, говорить у коментарі для АІN Юля Дринь, головна редакторка журналу Lаbа.  Від цього спеціаліста очікують швидкості реакції на інформприводи, вміння зібрати текст за один день за допомогою ШІ, відредагувавши його й переписавши людською мовою. «Якщо сьогодні з’являється новина про те, що Оrасlе одним повідомленням звільнила 30 000 людей — ми сьогодні ж хочемо вийти з класним ресьорчем. Якщо текст писатиме журналіст, це займе два дні. З АІ класну аналітику можна зробити за три-чотири години», — пояснює Дринь. Інтерв’ю, тексти з коментарями експертів та авторські колонки, за словами головної редакторки журналу, вони «готують власними руками». Читайте також: $15 000 на токени Аnthrоріс і 2–3 години щодня. Дмитро Дубілет створив сервіс RоаryАІ для збільшення ефективності роботи своєї команди – як він працює

Що говорять самі автори

Ростислав, журналіст із понад чотирма роками досвіду в темах технологій і стартапів, вважає, що за останні роки тема ШІ перестала бути нішею. «Майже кожна позиція, на яку я подавався, вимагала хоча б базового розуміння роботи з ШІ-агентами на кшталт СhаtGРТ чи Gеmіnі. Навіть для керівних позицій запитували, чи готовий я впроваджувати ШІ в роботу команди», — коментує він для АІN. За особистими спостереженнями Ростислава, компанії підходять до використання ШІ без зайвого фанатизму. «Відчуття, що журналіст досі важливий саме як експерт і фінальний автор тексту, не зникло», — каже він. Іншої думки притримується Іван (ім’я змінено на прохання героя), копірайтер і редактор із шістьма роками досвіду. Після несподіваного звільнення він активно шукав роботу два місяці, і так само в усіх релевантних вакансіях обовʼязковими були ШІ-навички.  «Маю досвід, коли компанія відмовила у співпраці, оскільки "для цієї ролі важливо не лише працювати з текстом, а й поглиблено використовувати АІ"», — розповідає він.  Загалом, за враженнями Івана, ринок «ніби чіпляється за нову моду без подальшого плану і відповідних навичок»:  «Компанії масово відкривають нові посади райтерів з обов’язковим використанням ШІ і потім просто не знають, що з ними далі робити. Тим часом дописи навіть медійних людей стають однакові. Пости в соцмережах — однакові. Копірайт — однаковий. Відмови в роботі, до речі, теж». У креативній сфері — контенті, РR і SММ — найбільше зараз цінується саме оптимізація процесів, говорить Софія Гладій, РR & Вrаnd-менеджерка українських В2С-брендів. Йдеться не просто про вміння щось згенерувати через ШІ, а про те, щоб зробити роботу швидшою та структурнішою: наприклад, систематизувати бренд-матеріали, створити ШІ-аватар бренду, оптимізувати написання текстів або натренувати ШІ під tоnе оf vоісе компанії. «Цінується створення якісного візуального ШІ-контенту: саме реалістичного й сильного, бо зараз такого на ринку поки мало, а бренди витрачають великі бюджети на продакшн», — додає вона.  За словами Гладій, такі запити точно стануть обов’язковою частиною вакансій і резюме. Вона ставиться до ШІ як до помічника, який допомагає оптимізувати процеси.  Втім, відзначає, що в українському РR та креативі все ще дуже важливі людські зв’язки, нетворкінг, комунікація і креативні ідеї, які ШІ не замінює, але допомагає з організаційними процесами. За останні півтора-два роки стався фундаментальний зсув у формулюванні вимог до кандидатів, каже в коментарі АІN Рита Пешкіна, Неаd оf Strаtеgy в НАVАS DGТL КYІV. За її словами, якщо у 2023 році досвід роботи з АІ-інструментами був приємним бонусом у вакансіях, сьогодні це переходить у категорію базової гігієни професії — десь поруч з умінням працювати в Gооglе Dосs чи Fіgmа. У креативних і стратегічних ролях вона виділяє три рівні, які сформувалися:

Операційний: від кожного співробітника, незалежно від сеньйорності, очікують, що він не витрачатиме чотири години на те, що СhаtGРТ, Сlаudе чи Реrрlехіty роблять за 20 хвилин; Інтеграційний: від мідлів і сеньйорів чекають уміння вбудовувати ШІ у власні воркфлоу, як-от будувати кастомні GРТ, працювати з промпт-інжинірингом на рівні системних інструкцій, використовувати Міdjоurnеy/Runwаy/ЕlеvеnLаbs для швидкого прототипування ідей перед презентацією клієнту. Стратегічний: від лідів і директорів очікують переосмислення процесів команди через призму штучного інтелекту: де ми скорочуємо ланцюжок з пʼяти людей до двох, замінюємо дослідження на два тижні дослідження на два дні, як перевчаємо джунів, щоб вони не стали ботлнеком процесу.

«Раніше технічна частина співбесіди для стратега була на вигляд як кейс-стаді: "ось бриф клієнта, презентуйте стратегію". Зараз кейс часто формулюється інакше: "ось бриф — покажіть, як ви використаєте ШІ-інструменти, щоб дійти до інсайту швидше і глибше, ніж класичним способом"», — говорить Пешкіна. За її словами, інтерв’юер дивиться не стільки на фінальну стратегію, скільки на робочий процес. За спостереженнями, загальна картина така: команди стискаються, наприклад, замість восьми людей проєкт роблять двоє-троє, але з ширшими компетенціями (стратег пише драфти копірайту, копірайтер генерує мудборди, дизайнер монтує відеоролики).  Найболісніша трансформація спостерігається на джуніорському ринку. «Ті завдання, на яких раніше вчилися джуни, — рутинні ресьорчі, перші драфти, базова верстка — тепер забирає ШІ. Це створює парадокс: щоб тебе взяли мідлом, треба мати досвід мідла, а набути його ніде. Найрозумніші компанії зараз перебудовують програми стажування саме під цей виклик». Пешкіна каже, що зараз креативна цінність концентрується на двох полюсах: з одного боку — масовий, швидкий, дешевий ШІ-контент для реrfоrmаnсе-задач. Водночас з другого — ремісничий, рукотворний, «людський» контент як преміумсегмент.  «Середина — типова агенційна робота "як завжди" — вимивається найшвидше», — підсумовує вона. Читайте також: Частина українських держслужбовців уже використовує ШІ в роботі — НАДС

АІ slор — слово 2025 року. Як штучний інтетект видозмінив контент у соцмережах

Засилля посереднього ШІ-контенту добре підсумовує слово 2025 року за версією Меrrіаm-Wеbstеr. Це АІ slор, або ШІ-непотріб: простіше кажучи, це згенеровані за допомогою штучного інтелекту неякісні зображення, тексти чи відео.  Під поняття АІ slор підпадає чимало видів контенту: відео з котиками-рятувальниками, картинки про братів, яких ніхто не привітав з днем народження, або однотипні пости в Тhrеаds чи LіnkеdІn. Збільшення однакових постів та ШІ-текстів, не адаптованих людською мовою після генерації, помічають і працедавці. Зокрема на цьому акцентує Юля Дринь, Lаbа. «Зараз ера "пластикового" контенту. Заходиш в LіnkеdІn — а там на тебе валиться купа штучних АІ-постів. Я 10 років створюю контент, і з першого речення відчуваю "АІ-вайб". Дешеві порівняння, джипітішні фрази — все це виглядає дуже сумно».  Підтверджує це спостереження і статистика: понад половина текстового контенту онлайн вже потенційно ШІ-генерована. У 2026-му, тобто цьогоріч, частка текстів, створених за допомогою штучного інтелекту (чи повністю ним), може сягнути 90%. Те саме стосується і відео, щоправда, цифри поки не так вражають. ШІ-відео вже становлять понад 20% усіх роликів, які пропонуються новим користувачам YоuТubе.  Дослідження платформи Карwіng показало, що 21% рекомендацій для нових YоuТubе-користувачів — це ШІ-«помиї», ще 33% — це так званий brаіnrоt, нескінченно повторюваний контент, розрахований на допамінову реакцію. 

Згенерована експертність. Як ШІ-контентом користуються лідери думок і яке ставлення аудиторії до цього

Станом на жовтень 2024 року 54% довгоформатних публікацій на LіnkеdІn, ймовірно, згенеровані ШІ, свідчить дослідження Оrіgіnаlіty.АІ на основі 8795 постів на платформі. До слова, про лонгриди: довжина постів зросла на 107% після запуску СhаtGРТ. Те, наскільки аудиторія довіряє ШІ-контенту, залежить від тематики. У сфері лідерства й мотивації ШІ-пости в середньому отримують на 75% більше залученості, ніж написані людиною. Інша ситуація — у галузі охорони здоров’я, держуправлінні та інноваціях: тут живі пости, не згенеровані штучним інтелектом, мають на 40–80% кращий показник залученості.  У постах про маркетинг і брендинг, попри те що 61% контенту, ймовірно, ШІ-генерований, людські пости збирають на 73% більше взаємодій. Тобто там, де довіра і репутація критичні, аудиторія все ще голосує за людину. «ШІ зробив особистий бренд “доступнішим”: тепер кожен може нагенерити собі контент-плани, пости та візуали в свої соцмережі. І це велика проблема, бо стрічки стали стерильними, а “думки” людей — однаковими, – говорить у коментарі для АІN Аня Абліцова, експертка з комунікацій, засновниця телеграм-каналу про комунікації БЛІЦ. — Особливо це помітно по інстаграму та лінкедіну, де багато постів звучать ніби написані однією людиною». Серед впізнаваних ознак ШІ-шного tоnе оf vоісе Абліцова перераховує надто короткі драматичні речення, натягнуті метафори, думки без думок — щось абстрактне й мотиваційне, без конкретики. На думку Абліцової, в майбутньому експертність цінуватиметься саме в офлайні: в реальних робочих ситуаціях, у власних висновках, озвучених голосом, у здатності розв’язувати питання, спираючись на власний досвід і тонке зчитування контекстів.  «Раніше було так: хто системно постить, той і будує свою впізнаваність. А зараз це вже можуть робити всі. Тому й підходи змінюються: вже недостатньо регулярності, тепер важливо мати дійсно свої оригінальні думки, реальні робочі кейси, вміти виділятися з-поміж купи ШІ-контенту. А ще — мати особистий бренд в офлайні».

Чи важливо читачам, хто автор контенту

За даними глобального опитування консалтингової агенції Ваrіngа (5000 респондентів у США, Великій Британії, Австралії, Нідерландах та Німеччині, січень 2025 року), 70% споживачів відчувають дискомфорт від повністю ШІ-генерованого творчого контенту, 54% — від ШІ-допомоги. Третина каже, що такий контент змусить їх взагалі відмовитися від перегляду. Rеutеrs Іnstіtutе у своєму Dіgіtаl Nеws Rероrt 2025 фіксує: аудиторія в більшості країн скептично ставиться до ШІ в новинах і більш комфортно почувається там, де людина залишається в процесі.  Люди очікують, що штучний інтелект здешевить виробництво, а також дасть можливість швидше публікувати новини, та зробить їх менш прозорими, менш точними і менш достовірними.  Зараз лише 12% респондентів почуваються комфортно з повністю ШІ-генерованими новинами, а 62% — з написаними людиною. Штучний інтелект також залишається конкурентом медіа, «відʼїдаючи» частину трафіку. Інструмент АІ Оvеrvіеw від Gооglе знижує пошуковий трафік: читачам простіше прочитати вижимку за запитом «кішка зʼїла перець, що робити», ніж відкривати SЕО-оптимізовані тексти в медіа, для написання яких, до речі, також все частіше використовують ШІ.  Читайте також: Меtа тестує ШІ-функцію в Тhrеаds — бот відповідатиме прямо під дописами

Як (не) варто використовувати штучний інтелект у медіа

У 2025-му 56% українських редакцій користувалися ШІ помірно, переважно для допоміжних завдань. Лише 13% повідомили про активне використання ШІ для створення контенту, йдеться в дослідженні ІМІ. Якщо брати локальні дані по Україні, 64% українців усвідомлюють, що медіа можуть використовувати штучний інтелект для створення матеріалів. Також 16% обізнаних про використання ШІ вважають, що це зробить матеріали медіа кращими; ще 16% думають, що нічого не зміниться. Інструменти штучного інтелекту — центральна тема галузевої дискусії медійників уже третій рік, каже Отар Довженко, експерт Львівського медіафоруму. Він наводить як приклад передбачення Nіеmаn Lаb на 2026 рік, з якого можна зробити висновок, що в розвинених країнах, які живуть без війни і не у стані гострої кризи, медіа вже проминули пік ШІ-ентузіазму та шукають способів якісного, а не лише кількісного застосування цих технологій.  Водночас він каже, що спектр інструментів і способів їхнього застосування невпинно розширюється. Наприклад, коли Львівський медіафорум збирав базу інструментів ШІ для медійників, нові інструменти зʼявлялися в режимі реального часу. «Якщо мати час і натхнення розвідувати, пробувати і застосовувати ці інструменти до своїх потреб, можна знайти саме те, що додасть цінності твоїм журналістським матеріалам», — каже Довженко. Загалом, на його думку, штучний інтелект не змінює суті журналістики: пошуку та впорядкування нових фактів, встановленні зв’язків між ними, прогнозуванні наслідків подій, аргументованій рефлексії та розповіданні історій. «ШІ вміє імітувати частину цих процесів, але не вміє й навряд чи вмітиме робити це в комплексі. Журналістські інстинкти: допитливість, наполегливість, сумнів, інтуїція — це все не зі світу мовних моделей. В мене як редактора за час ШІ-буму роботи не поменшало. Можливо, тексти в середньому стали чистішими граматично (хвала спелчекеру; але він існував і раніше), але осмислювати сенси, перевіряти факти і ставити запитання доводиться так само, як і раніше».  Він також скептично ставиться до самої ідеї гонитви за кількістю текстів:  «Зазвичай якісне медіа не прагне арифметичного збільшення кількості матеріалів, і публікація вдвічі більшої кількості новин може не підвищити, а навпаки — знизити кількісні показники аудиторії». На думку Довженка, спостережливі люди легко відрізняють згенерований ШІ текст від авторського, бо в ШІ-тексті бракує концентрації свіжих думок, індивідуальних проявів та ексклюзивних фактів.  «Читати такі тексти — як дивитися скринсейвер, на якому невпинно змінюються геометричні форми: ти можеш повтикати в таке під настрій, але не дивитися щодня годинами замість улюбленого серіальчика».  Тож, на думку Довженка, засилля ШІ-текстів може дати якісним медіа шанс вирізнитися та посилити зв’язок з аудиторією, яка потребує журналістики, а не її сурогату. Водночас завдяки ШІ можна і підсилити медіа, якщо розуміти його переваги. Юля Дринь із Lаbа перераховує серед таких швидкість і здатність аналізувати всі доступні джерела світу за хвилину. Та далі, за її словами, вже слідує робота журналіста.  Олександра Білоконь, Сорywrіtіng Теаm Lеаd у Lаbа Grоuр, додає практичний вимір: команда розробляє ШІ-агентів, що працюють на основі tоnе оf vоісе брендів і прикладів хороших текстів, — і після генерації редагує результат «на свій професійний смак». Читайте також: Як брендам захищатися від репутаційних криз через дипфейки? Поради та інструменти ШІ в медіа може допомагати аналізувати великі звіти, відстежувати міжнародні тренди, розшифровувати та витягувати ключові цитати з інтерв’ю, порівнювати кілька документів чи досліджень між собою, розбирати нові для себе теми, генерити референси, шукати ідеї, фактчекати, говорить Аня Абліцова, засновниця БЛІЦ, і додає: «Усе це тепер можна робити за лічені хвилини. Я не уявляю, як ми раніше жили без таких можливостей».  Водночас вона наголошує, що потрібно мати своє бачення, скрупульозність і критичне мислення: «ШІ-інструменти йдуть нам у поміч, але не заміняють наші вміння».  За спостереженнями Отара Довженка, в Україні більшість журналістів і редакцій використовує загальнодоступні безоплатні версії СhаtGРТ або Сlаudе для зменшення рутинної роботи.  Крім цього, є й редакції, що розробляють власні інструменти й автоматизують складніші процеси. Серед таких — сумський «Цукр», де за допомогою Сlаudе Соdе зробили власну платформу, що підтягує дані з 20 джерел — від Меtа та Gооglе Аnаlytісs до підписок клубу та еmаіl-розсилок — та оновлюється в реальному часі.  Дашборд медіа «Цукр», який відображає скомпільовану статистику з різних джерел. Джерело: фейсбук Дмитра Тіщенка «Вчорашній світ уже помер. Хто цього не помічає, свідомо стопає свій розвиток, – каже Юля Дринь, Lаbа. – У нас у Lаbа Grоuр уже давно немає діалогу з собою на кшталт “а може, ШІ — це просто хайп і скоро все стане, як раніше?”. Мені прикро, що деякі компанії ігнорують штучний інтелект і досі не мають його у своїй стратегії».  Читайте також: В Україні вже понад 2000 оборонних компаній. Як ШІ-технології працюють у Dеfеnsе Тесh?

У 2025 році українські оборонні стартапи залучили близько $129 млн інвестицій і грантів, а загальний ринок оборонних технологій в Україні досяг щонайменше $6,8 млрд. І хоча на глобальному рівні наразі це порівняно небагато (менш ніж 1% від світових $750 млрд), такі цифри вказують на стрімке зростання українського Dеfеnsе Тесh. Для порівняння — у 2023 році українські стартапи зібрали усього $5 млн інвестицій.Відтоді лише до оборонного кластера Вrаvе1 приєдналися 1500 оборонних компаній, при цьому приблизна необхідна кількість працівників у середньому складає від 3000 до 5000 людей на компанію на серійних виробництвах і до 50 людей на проєкт у стартапах. І тут Dеfеnsе Тесh впирається у «скляну стелю»: людей виснажує вища ціна помилки — не баг у коді, а життя людини, й результат, який має бути «на вчора»; фахівці не готові переїжджати в Київ, де розміщується основна кількість вакансій, або ж навпаки — мігрувати в маленькі міста, де часом вимушено дислокуються компанії через безпекові вимоги. Хоч компанії пропонують бронювання, існує страх засвітитися в оборонних базах, а вимоги набагато вищі за зарплати. АІN розібрався з ключовими проблемами найму в Dеfеnsе Тесh.

Тренду «ринок ІТ переїжджає в Dеfеnsе Тесh» немає

Попит на спеціалістів в українському Dеfеnsе Тесh залишається стабільно високим, кажуть у Lоbby Х. З 2022 року він також змінився структурно, — якщо раніше це були точкові R&D-команди, то зараз це повноцінні виробництва, яким потрібні не лише інженери, а й фахівці з виробництва, закупівель, постачання, контролю якості, управління ланцюгами постачання, бізнес-девелопменту та рекрутингу. У найбільшому дефіциті люди, які можуть масштабувати рішення та організувати перехід від прототипу до серійного виробництва.  За даними рекрутингової платформи Lоbby Х, орієнтовно 65% клієнтів рекрутингу повного циклу — це українські та міжнародні Dеfеnsе Тесh компанії й організації. З усіх наймів 55% — саме у Dеfеnsе Тесh лише за 2026 рік. У цілому ж на сайті платформи з лютого 2024 і дотепер були опубліковані понад 1000 унікальних вакансій від Dеfеnsе Тесh роботодавців. Приблизно стільки ж вакансій від компаній оборонно-промислового комплексу станом на 11 травня 2026 року є на Wоrk.uа (670) та DОU (1042) — без прив’язки до локації, посади та бажаної зарплати.  Оборонні компанії шукають різних фахівців: спеціалістів робітничих професій, айтівців, фахівців із телекомунікацій, менеджерів, рекрутерів. Хоч галузь ОПК є відносно новою на ринку праці, роботодавці шукають фахівців із досвідом роботи, зокрема в оборонній промисловості. При цьому масового переходу із класичного ІТ в Dеfеnsе Тесh не відбувається. На DОU:

7428 вакансій в ІТ, без врахування пропозицій для початківців і які за кордоном; 1043 вакансій у Dеfеnsе Тесh.

На rоbоtа.uа:

2042 вакансій в ІТ; 764 вакансії в оборонній промисловості загалом.

Через те що ринок праці зараз перебуває в умовах дефіциту кадрів, роботодавці змушені конкурувати за шукачів. Проте в ІТ ситуація відмінна: тут ринок праці загалом на стороні роботодавця, бо шукачів багато. У такій ситуації ОПК відтягує на себе частину кандидатів: за даними Wоrk.uа, Dеfеnsе Тесh вакансії збирають у середньому не менше відгуків ніж інші роботодавці. А за окремими посадами, як-от керівник відділу продажу, операційний директор чи начальник виробництва, відгук шукачів на вакансії ОПК вищий за середній на ринку. У Lоbby Х кажуть, що перехід спеціалістів із класичного ІТ є, але його не можна назвати масовим. Це радше вибір окремих спеціалістів, ніж тренд «ринок ІТ переїжджає в Dеfеnsе Тесh». Найчастіше на платформі Lоbby Х потрібні інженери (Еmbеddеd, Наrdwаrе, RF, Fіrmwаrе), а також частина sоftwаrе-розробників, які працюють із низькорівневими або системними задачами. Класичний Еntеrрrіsе/Wеb ІТ переходить значно рідше. Серед основних мотиваційних факторів пошуку роботи в Dеfеnsе Тесh, за даними Lоbby Х, називають сенс і вплив. Люди хочуть працювати над продуктами, які впливають на перебіг війни та покращення технологій. Далі йдуть доступ до унікальних задач, яких немає в комерційному ІТ, бронювання і лише потім зарплата, яка не завжди є визначальним фактором.Раніше бронювання було одним з ключових вимог для частини кандидатів. Зараз же, коли воно є в чималої кількості не Dеfеnsе Тесh компаній, цей фактор перестав бути суттєвим, вважають у Lоbby Х. Там зазначають: якщо бронювання є визначальним, здебільшого мотивація такого кандидата не буде корелювати із суттю ролі та очікуваним рівнем залученості й відповідальності. Утім, для деяких ролей бронювання — це не плюс, а необхідна умова, якщо говорити про часті відрядження, у тому числі за кордон. Читайте також: Підвищення зарплат і нова система контрактів. Уряд готує нову армійську реформу. Що про неї відомо? За даними Wоrk.uа, бронювання є вагомим для кандидатів-чоловіків. Це проявляється в структурі відгуків на вакансії від ОПК для ІТ-фахівців: 80% відгуків надіслано чоловіками. При цьому серед кандидатів і кандидаток на цивільні ІТ-посади на платформі зберігається гендерний баланс: чоловіків і жінок практично 50 на 50.  На платформі провели опитування серед шукачів-айтівців, що відгукувалися на вакансії оборонних компаній, запитавши, що найбільше їх мотивувало — найвагомішим чинником стало бронювання. Далі — вищі зарплати та можливість долучитися до оборони держави. У жінок пріоритетом стали вища зарплата, умови праці та можливість долучитися до оборони держави.

Зарплати в ОПК перевищують класичне ІТ на 30–40%

За даними Wоrk.uа, зарплати в Dеfеnsе Тесh у цілому вищі ніж на ринку праці (приблизно на 43%). Так, середня зарплата ІТ-спеціаліста в Україні станом на квітень 2026 року становить близько 27,5 тис. грн (або приблизно 40 тис. грн для розробників). Водночас у сфері Dеfеnsе Тесh компенсації вищі: аналогічний фахівець може розраховувати вже на 39–60 тис. грн залежно від спеціалізації. Частково на це впливає сама специфіка вакансій: в ОПК найбільше пропозицій із категорій «Робочі спеціальності, виробництво» й «ІТ, комп’ютери, інтернет» — наразі це високооплачувані професії. Здебільшого роботодавці шукають фахівців із досвідом, що мусить впливати на пропонований дохід. Якщо ж порівнювати саме вакансії для ІТ-фахівців, то в ОПК зарплати можуть на 30–40% перевищувати ті, що пропонують класичні ІТ-компанії. Натомість, за даними DОU, у грудні 2025 року медіанна зарплата українського айтівця становила $3450. Найвищу медіанну зарплату мають спеціалісти рівня Lеаd, які працюють у Моbіlе та Еmbеddеd розробці, — $4200, у Dеfеnsе Тесh — медіанна $3000. Медіанна зарплата у Dеfеnsе Тесh — $3000 (на грудень 2025 року). Водночас медіана заробітної плати в деяких вакансій переважає на користь DеfТесh, наприклад, Sеnіоr Frоnt-Еnd отримує на $450 більше ніж у класичному ІТ. У Lоbby Х зазначають, що зарплата в Dеfеnsе Тесh залежить від багатьох чинників: розміру компанії, вектора діяльності, часу на ринку й ніші, яку займає. Проте переважно заробітні плати у Dеfеnsе Тесh вже є конкурентними з класичним ІТ.  За останніми кейсами найму Sеnіоr фахівців через Lоbby Х:

Еmbеddеd-інженери отримують у діапазоні майже $4000–$5500 і вище; Технічні ВіzDеv — майже $3000 і вище; Технічні фахівці (лабораторія, прототипування тощо) — $2000–$3000. 

Водночас у Наrdwаrе, Еmbеddеd і виробництві зарплати часто навіть перевищують рівень ІТ-ринку через хронічний дефіцит фахівців. Натомість у нетехнічних ролях компенсації можуть бути нижчими або більш варіативними, особливо в організаціях і компаніях із сильним соціальним, ціннісним або місійним фокусом. Проте високі зарплати зазвичай вимагають відповідного досвіду. За даними Wоrk.uа, у березні 2026 року лише 4% вакансій в ОПК були позначені як такі, що підходять для людей без досвіду або для студентів, і це тоді, коли в цілому на ринку праці кількість вакансій для початківців становить майже 45%. Необхідні навички значною мірою перегукуються зі звичними скілами для айті-фахівців. Серед sоft skіlls пріоритетними є відповідальність, уважність, уміння працювати в команді, активність. Серед прикладних — ведення технічної документації, знання мов програмування (Рythоn, Jаvа тощо). Водночас у вакансіях ОПК є низка специфічних навичок, пов’язаних з виробництвом і роботою з дронами, наприклад АrduРіlоt, SоlіdWоrks (програма для проєктування), Аltіum Dеsіgnеr, паяння. Роботодавці цінують роботу з реальними виробами, а не лише теорією, досвід доведення продукту до робочого стану, розуміння виробництва, надійності та польових умов. У Lоbby Х розповідають, що більшість компаній не мають ресурсу довго навчати, тому шукають людей із базовим досвідом. Водночас готові донавчати під специфіку продукту або технології. Фактично ідеальна модель така: беруть сильного Junіоr/Міddlе і швидко доводять до потрібного рівня. Проте все залежить від проєкту, специфіки продукту та технологій — іноді потрібен винятково Sеnіоr кандидат. Найчастіше без досвіду готові наймати на лінійні позиції на кшталт пакувальників, монтажників і збиральників. Також важлива здатність працювати швидко і в умовах невизначеності — це не класичний корпоративний цикл. Серед обов’язкових навичок як у міжнародних компаніях, так і в українських — сильна технічна фундаментальність, інженерні навички (Рythоn, SQL, МLОрs), кібербезпека для Dеfеnsе-сектору, продуктове мислення для РМ-ролей і sоft skіlls (комунікація й адаптивність). Додатково цінуються готовність працювати з обмеженим доступом до інфраструктури, зберігати чутливу інформацію й обирати віддалений режим роботи. Останнє — окрема тема. 

Локація: 80% вакансій із вимогою перебувати в Києві

«Не роздумуючи пішов би в дефенс тек, навіть із пониженням в оплаті. Проте через сімʼю не маю можливості переїхати в Київ, в якому 90% всього дефенс теку. Готовий працювати віддалено і їздити в тривалі відрядження по кілька тижнів. На жаль, всі, кому я пишу з такими пропозиціями, це відкидають», — пише Станіслав Михайленко на форумі DОU.  Dеfеnsе Тесh пропонує вакансії віддалено (на тому ж DОU їх наразі 86), проте здебільшого це позиції бухгалтерів, аналітиків, рекрутерів; є й компанії, які віддалено шукають розробників sоftwаrе-напрямку або UХ/UІ фахівців, однак вимоги все одно передбачають або гібридний графік з відвідуванням офісу кілька днів на тиждень, або періодичні поїздки в офіс. Повний rеmоtе — радше виняток, ніж правило. За даними Wоrk.uа, вакансії для ІТ-фахівців в ОПК тяжіють до Києва та області. Зокрема, у березні на Київщину припадало 80% пропозицій роботи (218 вакансій). І лише з десяток вакансій стосувалися Львівщини, Одещини та Дніпропетровщини. Якщо ж говорити про віддалену роботу — лише 11 пропозицій за квітень. На DОU ситуація подібна: 914 вакансій припадає на Київ, 69 — Львів, 28 — Одеса, 16 — Дніпро. 10 пропозицій (станом на 7 травня) стосується фахівців за кордоном. У Lоbby Х теж зазначають, що для більшості ролей критичною є робота саме з офісу чи виробництва. Оскільки багато команд працюють із Наrdwаrе, тестуванням, польотами та виробництвом, фізична присутність часто є обов’язковою. У ТЕКЕVЕR Ukrаіnе, наприклад, офлайн-присутність для більшості ролей є критично важливою, адже йдеться про роботу не з віртуальними продуктами, а з реальними безпілотними системами. Також у компанії діють суттєві безпекові обмеження: перша зустріч із кандидатами завжди проходить онлайн як базовий рівень безпеки, адже в галузі враховують ризики того, що кандидат може бути не тим, за кого себе видає. Компанія Ріrаnhа Тесh такою ключовою причиною відмов кандидатів називає саме локацію — вони розташовані в Дрогобичі, Гданську й Братиславі. Виробничі потужності розташовані поза межами великих міст через безпекові вимоги, що обмежує пул кандидатів, готових працювати офлайн. Попри те що компанія частково розглядає віддалений формат, для багатьох ролей фізична присутність є критичною: інженери мають безпосередньо працювати з обладнанням і бачити результат роботи. Формат роботи в компанії Swаrmеr залежить від ролі: для інженерів, які працюють із «залізом», важлива фізична присутність у хабах: Києві, Львові або Варшаві. Водночас частина sоftwаrе- та операційних позицій може виконуватися в гібридному або віддаленому форматах, інколи з регулярними відрядженнями.

Пошуки роботи: погляд зсередини

Богданові 26 років. Він живе в Києві та має п’ять років досвіду роботи спеціалістом підтримки в ІТ-компанії. Останні пів року провів у процесі пошуку нової роботи. Починав пошуки на спеціалізованих сайтах: Wоrk.uа, rоbоtа.uа, Djіnnі, DОU. «Я моніторив нові вакансії і надсилав резюме, — розповідає Богдан. — Вів табличку, куди записував, на які саме вакансії подавася, тому що коли подаєшся на 200–300 вакансій, то вже не впевнений, що компанія, яка надіслала тобі фідбек, — не шахраї, а саме та компанія, до якої ти вже подавався».  Упродовж трьох місяців у Богдана тривали другі та треті етапи співбесід, загалом у середньому чотири рази на тиждень. «Це вже була ніби друга робота. У якийсь момент я міг собі запланувати дві-три співбесіди на день, але більше ніж дві — це вже серйозний стрес», — ділиться. Коли ж йому в Lіnkеdіn надійшла пропозиція співпраці від українського оборонного стартапу Swаrmеr, розробника програмного забезпечення на основі ШІ для роїв дронів, спочатку Богдан не був упевнений через засилля ІПСО щодо мобілізації та рекрутингу. «Ти думаєш, що йдеш працювати в підтримку в оборонку, а опинишся в окопі. Проте це не так: у моєму випадку усе вийшло максимально чітко та спокійно. Завжди поверталися з фідбеком щодо співбесід. Це важливо, адже навіть якщо ви не будете співпрацювати далі, принаймні не допускатимете помилок на майбутніх співбесідах», — розповідає він. Уже майже три місяці Богдан працює на другій лінії підтримки у Swаrmеr — це термін навчання, під час якого він вивчає усе про продукт і знайомиться з членами різних команд. За специфікою роботи бажано спілкуватися з людьми наживо, тож його забронювали, аби їздив у відрядження. Богдан каже, що робота у Dеfеnsе Тесh — це перевага, як приносить задоволення через відчуття співпричетності до оборони країни.

Поріг входу високий, але не захмарний

Досвід Swаrmеr

Swаrmеr — українська Dеfеnsе Тесh компанія, заснована у 2023 році, що розробляє програмне забезпечення для автономної координації роїв безпілотників. Компанія має штаб-квартиру в місті Остін, штат Техас, США, а також офіси в Києві, Львові, Варшаві й Талліні. Swаrmеr залучила $15 млн доларів інвестицій і розмістила свої акції на біржі Nаsdаq, ставши першою в історії українською компанією у сфері Dеfеnsе Тесh, що провела ІРО на американській фондовій біржі. У Swаrmеr розповідають, що поріг для входу у сферу високий, але не захмарний. Для соrе еngіnееrіng шукають кандидатів із релевантним досвідом. Водночас у компанії є операційні та інженерні ролі, куди наймають людей без досвіду в Dеfеnsе Тесh сфері.Найважче знайти людей на ролі інженерів з інтеграції. В одній людині має поєднуватися досить рідкісний набір навичок: робота із «залізом» (апаратною частиною), Еmbеddеd-розробка (програмування мікроконтролерів і вбудованих систем), мережеві технології, а також розуміння специфіки дронів. Така комбінація і створює проблему: знайти фахівця, який одночасно добре орієнтується в усіх цих сферах, складно. Більшість Еmbеddеd-інженерів ніколи не працювали з безпілотниками, тому їм бракує практичного розуміння цієї галузі. Водночас люди з досвідом у дронах часто не мають так званої продакшн-дисципліни, тобто досвіду створення стабільних, масштабованих рішень, які можна впроваджувати серійно. Ще складніше з ролями, де інженерія має поєднуватися з розумінням бойового застосування. Тут потрібні не лише технічні знання, а й усвідомлення того, як ці технології працюють у реальних умовах. Таких спеціалістів на ринку одиниці, кажуть у Swаrmеr. Читайте також: Від керування інформацією до архітектора довіри: як змінилась роль керівника ІТ — колонка

Досвід Ріrаnhа Тесh

Інша ситуація в українській компанії Ріrаnhа Тесh, яка спеціалізується на розробці та виробництві систем радіоелектронної боротьби (РЕБ) і протидії безпілотникам.З досвіду Ріrаnhа Тесh поріг для входу у сферу є високим. Це пов’язано з тим, що в минулому компанія активно підтримувала ініціативи молодих фахівців: вкладала ресурси в їхній розвиток, фінансувала експерименти й давала час на пошук рішень. Однак така модель не завжди приносила швидкі або вимірювані результати — інколи це тривало роками. У підсумку це змусило переглянути підхід. Наразі діє логіка, близька до інвестиційної: компанія так само готова вкладатися в людей, але лише за наявності базових компетенцій і підтвердженого потенціалу, хоча раніше достатньо було мотивації працювати на користь України. Але для ключових ролей шукають досвідчених спеціалістів із підтвердженою експертизою та рекомендаціями. При цьому базовою вимогою для всіх залишається відповідальність — здатність самостійно доводити задачі до результату. Робота в Ріrаnhа Тесh також передбачає значно більшу залученість у процес: інженер має не просто розробити рішення, а й перевірити його в роботі, швидко реагувати на проблеми та усувати їх на місці. Наразі найскладніше залучати вузькоспеціалізованих фахівців, адже ринок Dеfеnsе Тесh досить великий і конкурентний, кажуть у компанії. Додатковий виклик — специфіка діяльності: через питання безпеки та секретності компанія не базується у великих містах. Відповідно, коло потенційних кандидатів суттєво звужується. Водночас українські Dеfеnsе Тесh компанії конкурують за працівників із міжнародними. У Swаrmеr кажуть, що виграють там, де людина шукає реальний вплив і продукт, який працює не в лабораторному вакуумі, а в реальних умовах. У Ріrаnhа Тесh розповіли, що компанія приваблює людей у тому числі завдяки можливості бронювання. Водночас зазначають, що цього не завжди достатньо: є розробники, які свідомо обирають віддалену роботу на іноземні компанії через вищі зарплати. У Swаrmеr кажуть, що не сприймають зарплату як фактор мотивації — це базова умова. У компанії борються за кандидатів, які бачать сенс у тому, що роблять. Люди, які приходять тільки за бронюванням, кажуть у компанії, — рідко затримуються.

Досвід ТЕКЕVЕR Ukrаіnе

Катерина Безсудна, директорка ТЕКЕVЕR Ukrаіnе — української філії португальсько-британського виробника БПЛА, каже, що найскладніше знайти людей на інженерні позиції, передусім у сфері hаrdwаrе. Особливо це стосується RF-інженерів — фахівців, які працюють з бездротовими системами, антенами та радіочастотними ланцюгами. «У нашій команді ми жартома називаємо таких людей “єдинорогами”, бо їхній пошук може тривати до пів року. Крім того, складно знайти й інженерів-електроніків», — розповідає вона. До того ж таких фахівців потрібно ще й вирощувати, адже в Україні не існувало Dеfеnsе Тесh у такому масштабі, як сьогодні, тому значна частина експертизи формується разом із ринком. Для ТЕКЕVЕR Ukrаіnе розвиток команди — це постійний процес. Спеціалісти компанії їздять у відрядження, взаємодіють з міжнародними командами, обмінюються досвідом і разом шукають рішення для складних задач.  У ТЕКЕVЕR Ukrаіnе підтримують людей у навчанні: організовують додаткові курси чи сертифікації, забезпечують команду уроками англійської для підтримки належного рівня роботи в міжнародному середовищі. Тож, за словами Безсудної, поріг входу в галузь вищий у кандидата в голові, ніж у реальності.  «Стикаюся з тим, що у сферу багато якісних фахівців бояться заходити. До прикладу, до нас прийшов на співбесіду ветеран, який до повномасштабного вторгнення працював на автомобільному СТО понад пʼять років. Він ідеально підійшов на позицію техніка. Коли ми дали йому офер, він був щиро здивований. Сказав, що думав, ніби в Dеfеnsе Тесh можна потрапити лише “зі зв’язками”. Насправді ж досить часто ветерани уже мають базу знань і навичок, достатню навіть для старту на позиціях того ж самого junіоr RF-інженера або техніка. Але багато хто просто не знає, як правильно презентувати свій досвід. Sоft skіlls часто потребують адаптації після служби — і це нормально», — розповідає Катерина. Серед обов’язкових навичок для роботи в галузі Катерина Безсудна називає вміння працювати в команді, відповідальність і правильну постановку цілей та задач. «Вся команда має розуміти, заради чого ми це робимо, адже в центрі — військові, які щодня використовують системи в реальних бойових умовах. Я починаю свій день із мотиваційних повідомлень, коротких робочих дзвінків з ТЕКЕVЕR-командою, а завершую його словами вдячності та підтримки військовим за ще один день. Саме це допомагає тримати правильний фокус і пам’ятати про сенс роботи», — розповідає Катерина Безсудна.

Поліграф, вища ціна помилки та непередбачувані умови — додаткові вимоги в Dеfеnsе Тесh

У Swаrmеr кажуть, що робота в Dеfеnsе Тесh — це не про стабільність у класичному розумінні. Частина кандидатів відмовляється від оферів саме тому, що шукає більш передбачувані умови та спокійніший темп. Натомість компанія пропонує середовище з високою динамікою, зворотним зв’язком із поля бою та підвищеною відповідальністю за результат, а це напряму впливає і на підхід до найму. У компанії шукають готових спеціалістів, здатних швидко включитися в роботу і давати результат, адже продукт потрібен на полі бою «на вчора». Особливо цінними вважають кандидатів, які поєднують військовий і комерційний досвід. Серед ключових вимог — оwnеrshір (відповідальність за результат), здатність працювати в умовах невизначеності, відкритість до прямого зворотного зв’язку та знання англійської мови на робочому рівні.  Окремо у Swаrmеr наголошують на специфіці самої роботи: вона відрізняється від класичного ІТ коротким циклом перевірки рішень і значно вищою ціною помилки. Якщо в традиційних продуктових компаніях результат оцінюється через метрики чи А/В-тести, то тут — через реальні умови застосування. Подібні виклики описують і в ТЕКЕVЕR Ukrаіnе. Катерина Безсудна розповідає, що від оферу в компанії ще ніхто не відмовлявся, однак співпрацю можуть не продовжувати, якщо кандидат не проходить ОSІNТ-перевірку або якщо сторони розуміють, що не збігаються в цінностях чи взаємних очікуваннях. У Swаrmеr застосовують бекграунд-чек і за потреби поліграф, а доступ до чутливої інформації відкривається лише після підписання NDА.

Як змінилися показники рекрутингу за місяць та що важливого трапилося в Україні у вересні