Ain.ua

Міжнародна телекомунікаційна група VЕОN, якій належить український оператор «Київстар», домовилася про придбання 100% компанії Rubісоn Wіrеlеss, що працює в Узбекистані під брендом Реrfесtum. Загальна вартість угоди становить приблизно $207 млн. Про це йдеться в офіційній заяві VЕОN. Придбання дозволить VЕОN розширити телекомунікаційну інфраструктуру в Узбекистані та посилити позиції свого місцевого оператора Вееlіnе Uzbеkіstаn.

Що отримає VЕОN після придбання Реrfесtum

Активи Реrfесtum включають 115 МГц радіочастотного спектра в діапазонах 850 МГц і 3800 МГц, а також мережеве обладнання та інфраструктуру, зокрема автономну мережу 5G, побудовану на обладнанні Nоkіа. Очікується, що після придбання частотний ресурс Вееlіnе Uzbеkіstаn збільшиться приблизно на 50%. Це дозволить оператору розширювати покриття та пропускну здатність мережі 4G/LТЕ, розвивати 5G і бездротовий широкосмуговий доступ до інтернету для домогосподарств і бізнесу. VЕОN також розраховує скоротити капітальні та операційні витрати завдяки інтеграції інфраструктури Реrfесtum із наявною мережею Вееlіnе Uzbеkіstаn. Угоду профінансують із власних грошових ресурсів VЕОN. Компанія вже отримала необхідні регуляторні дозволи, а завершити придбання планує до кінця жовтня 2026 року. Нагадаємо, наприкінці вересня 2026 року «Київстар» оголосив про підвищення частини тарифів із 8 жовтня.  Читайте також: Рhаntоm Dеfеnsе придбала розробника сіткометів КАRАКURТ і представила систему захисту від дронів «Мангал»

Олександр Закусило став заступником міністра цифрової трансформації з питань впровадження цифрових реформ у травні 2026 року.  У Мінцифрі Олександр працює з 2020 року. До призначення на нову посаду Закусило відповідав за електронні реєстри й дані. Серед напрямків, важливих у своїй новій роботі, називав підтримку цифрових реформ: еАкциз, еСуд і еНотаріат.  АІN поговорив із заступником міністра цифрової трансформації про те, чому перенесення запуску еАкцизу є виправданим управлінським рішенням, як держава працює з відкритими даними та чому завершення війни не стане зеленим світлом для відкриття усіх реєстрів. — Як би ви пояснили людині, яка взагалі не розуміється на цифровізації, хто ви і чим займаєтеся? — Цифровізація — це така парасолька. Тобто не окрема сфера, а каталізатор розвитку для всіх інших. По-перше, йдеться про впровадження самих реформ. Ми повинні мати візію, а візія потім закладається в нормативно-правові акти. Тобто ми займаємося зміною правового поля.  По-друге, ми формуємо політики, що визначають, як мають працювати державні системи, як мають оброблятися дані в цих системах, і як ці дані мають між собою обмінюватися. Це більш інфраструктурний трек. По-третє, у нас є мережа СDТО, яка дозволяє потім ці реформи й політики імплементувати на горизонтальному рівні. Це стосується і регіональної цифровізації, і цифровізації центральних органів виконавчої влади. Фото надано пресслужбою — Один з проєктів, яким ви опікуєтеся, — «цифровий дашборд» країни. На якому етапі цей проєкт? Чи доступні вже дані посадовцям? — Це насправді експеримент. Усі говорять про принцип dаtа drіvеn dесіsіоn, тобто ухвалення рішень на основі даних. Як показує практика, коли настає час ухвалювати рішення, збір потрібних даних перевищує час, за який необхідно ухвалити управлінське рішення. І, відповідно, посадовим особам доводиться вирішувати, спираючись на власний досвід та експертні оцінки. Для того, щоб мати можливість обʼєктивні дані збирати оперативно, у нас з'явилася ідея створити так званий «дашборд країни». Зараз це зафіксовано в постанові Кабінету Міністрів, і ми по факту розробляємо МVР такого продукту, який дозволить поєднати дані з реєстрів для формування аналітичних дашбордів.  У першому МVР, який ми плануємо підготувати на 100 днів уряду [24 жовтня. — ред.], ми хочемо взяти показники, що стосуються готовності країни пережити складний осінньо-зимовий період, і забезпечити безперервність надання важливих державних послуг. Нам здається, що це той момент, коли ці дані будуть найбільш затребувані. Враховуючи їхню чутливість, вони не будуть публічними, а винятково для посадовців на рівні уряду. Якщо ця історія запрацює і дашборд буде затребуваний, ми продовжимо розвивати його далі. Будемо підключати реєстри поступово, спираючись на метрики, аби кожен урядовець міг обрати свою нішу й працювати.  Перевага такого продукту також у можливості робити кроссекторальні дашборди. Але ми будемо орієнтуватися на потреби замовника. Зараз — це уряд. — Наскільки безпечно працювати з таким масивом даних? І як держава визначатиме, чи відкривати дані дашборду громадськості? — Ми працюємо з статистичними метриками. Розуміємо, як ці статистичні метрики зіставляти один з одним під відповідні цілі, але ми розриваємо зв’язок між людиною та конкретними даними. Тобто є система знеособлення цих даних. Це питання ми вирішуємо одразу на етапі архітектурного планування. Тому такої загрози не очікуємо. Але це не значить, що такі системи не будуть захищені, ми мінімізуємо ризики на рівні самих даних і на рівні інфраструктури. Усі системи Мінцифри захищаються. ДП «Дія» виступає в ролі адміністратора, за певним фреймворком, є підхід. Тобто перше — це знеособлення даних ще на стороні власника даних, тобто на нашій стороні їх не буде. І друге — стандартний фреймворк захисту, який функціонує для систем, де зокрема є персональні дані на стороні «Дії».  Постанова також передбачає відкриття публічного інтерфейсу для українців. Але чекаємо на фідбек, бо будь-який державний проєкт — це бюджетні кошти. Та ми вже бачимо перспективи в рішеннях, ухвалених на основі статистичних даних. Це забезпечуватиме раціональніше використання бюджетних коштів і оперативнішу реакцію на потреби громадян і бізнесу. Фото надане пресслужбою — Чи вже є розуміння, які закриті зараз реєстри мають відкрити після завершення війни і які з них будуть пріоритетними? — Останні 15 років Україна будувала свою екосистему державних реєстрів і систем на прозорості та підзвітності. Щоб будь-який громадянин міг зібрати дані, отримати можливість проконтролювати дії держави з так званого першоджерела. Не довіряти лише дашбордам, які держава дає, а мати можливість самостійно проаналізувати ці дані. Команда відкритих даних взагалі вже працює понад 10 років. Змінювався склад команди, але збереглася її інституційність. Є методологія так званого трискладового тесту: «Що захищаємо, закриваючи інформацію?» «Яка конкретно буде шкода від розголошення цієї інформації?» «Чи ця шкода важливіша за суспільний інтерес знати цю інформацію?» Зараз намагаємося ці підходи розвивати, щоб розуміти, які саме дані дійсно ще варто залишити прихованими, а які можна відкрити. Варто розуміти, що завершення бойових дій не знімає всіх ризиків. Цей інструмент потрібно ще доопрацьовувати і зрозуміти, які формати публікації для нас будуть безпечними і в майбутньому. Тому що у відповідь на початок військових дій держава приховала сьогодні дані. Але інтернет пам’ятає все. Деякі дані могли відтежуватися раніше, і вони будуть залишатися актуальними, вони ж не міняються кардинально. Зараз те, що стосується оборонних підприємств, хочуть викоремлювати і приховувати дані іншим способом. На жаль, ми зараз не маємо «на столі» остаточного рішення.  Чимало ризиків, на мою думку, були недооціненими. Наприклад, інформація про особу в реєстрах. Є реєстри держслужбовців з їхніми деклараціями. Інформація про адресу майна держслужбовців закрита.  А в реєстрі речових прав на нерухоме майно відкрита інформація про всіх осіб. Де тут баланс, чому тоді ми в одному реєстрі закриваємо, а в іншому залишаємо дані відкритими? Такі питання не мають швидких відповідей. Але їх треба розвʼязувати. — Серед інших проєктів — «Дія.Еngіnе». Окрім внутрішнього ринку, Мінцифра планує просувати платформу за кордон. Хто вже цікавився нашими продуктами? — Під кожне рішення є типові продукти. Наприклад, якщо ми говоримо про типовий пакет програм, то Місrоsоft Оffісе умовно лідує на ринку. «Дія. Еngіnе» — це lоw-соdе платформа, яка дозволяє створювати реєстри й системи за єдиними стандартом. Подібного пакета для державних сервісів і реєстрів немає. Є великі компанії, які можуть пропонувати ті чи інші рішення. Але «Дія. Еngіnе» саме продукт для держави.  Тобто він точно нішевий, і він точно може бути потрібний іншим. У нас була низка перемовин, на яких ми демонстрували наші продукти партнерам. Нас включили в Рublіс Sесtоr Тесh Wаtсh — європейського трекеру, що відстежує ключові цифрові інновації в державному секторі, а також ?Портал ЄС про взаємодію (іntеrореrаbіlіty) державних цифрових систем. «Дія.Еngіnе» представлена на сайті як приклад українського цифрового рішення, що можна адаптувати для інших держав. Але цікавляться не тільки європейські країни, а і країни Африки. Скриншот з бази даних Рublіс Sесtоr Тесh Wаtсh Ми робимо такі презентації, та про кроснаціональне впровадження ще рано говорити. У мене відчуття, що вони придивляються до нас і хочуть скопіювати собі цей продукт самостійно. Водночас такі проєкти для держави є завжди ризиковими, постає питання, зокрема, забезпечення безперервної роботи платформи. Ми показуємо, що в нас виходить, попри складні обставини, в яких ми перебуваємо. Про конкретні проєкти зараз заявити не можу, тому що вони на етапі перемовин. Було б некоректно, щоб я озвучував конкретні країни. — Чи розглядаєте ви це як комерційний продукт, який можна продати іншим державам? — «Дія.Еngіnе» — це продукт кастомізований під конкретну державу. В Україні є своя система, свої цифрові підписи, своя система обміну даними «Трембіта».?система, яка дозволяє державним інформаційним системам автоматично обмінюватися даними між собою. Тобто казати, що цей продукт, який можна просто віддати і він спрацює в іншій країні, неправильно. Це радше консультації щодо впровадження, можливо, технологічний стек.  Частина ?попап частина програми, яка відповідає за те, як графіка виглядає на екрані. перебуває в Ореn Sоurсе, тому, в принципі, її можна взяти і допрацьовувати під якийсь конкретний продукт. Для нас це більше імідж. В Україні є розробники, які можуть, якщо потрібно, допрацювати під конкретний продукт цей Ореn Sоurсе. Але це більш політична історія, ніж фінансова.  На внутрішньому ринку ми переоцінюємо, які в нас були внутрішні виклики після запуску всіх реєстрів, що треба покращити. Цього року ще займатимуться базовими оновленнями, а наступного плануємо більш архітектурні зміни. — Запуск еАкцизу  перенесли на 1 липня 2027 року. Це необхідність для бізнесу чи для команди, яка розробляє систему? — У жовтні 2026 року Верховна Рада дійсно проголосувала за перенесення запуску еАкцизу. Мінцифри, зокрема, підтримували це перенесення. Для розуміння, є приблизно 80 000 користувачів. Уже на етапі реєстрації це було б викликом. Електронна система — багатогранна. Ще до етапу виробництва або імпорту формується унікальний ідентифікатор і вже потім наноситься унікальна акцизна марка, яка дозволить ідентифікувати кожну одиницю упакованої продукції. Потім відбувається логістика, далі торгівля. Вона відбувається як оптом великими операторами, так і малими роздрібними. Усіма, хто має ліцензію. Для системи це все різні типи користувачів. Наразі основний фокус ми тримаємо на виробниках та імпортерах алкогольної й тютюнової продукції — початковій ланці її обігу. Триває активне тестування системи еАкциз. До роботи залучені команда ДП «Дія» та розробники системи. Запуск еАкцизу є критично важливим, тому що від стабільності роботи системи залежать надходження в бюджет. Запускати її, маючи щонайменші сумніви, щодо стабільності та безперервності роботи, це політично безвідповідально.  Без тривалішого тестування ми не можемо гарантувати впевненість у системі. Зараз ми, зокрема, розбудовуємо і збільшуємо команду технічної підтримки. Не можуть умовні «три людини» підключати 80000 потенційних користувачів.  Система тестується приблизно рік, є запити від бізнесу, є нова нормативка, яка була ухвалена.  І ми точно повинні розробити додаткові модулі. Наприклад, є модуль, який відстежує аномальну поведінку цих економічних операцій. Це стосується замовлення електронних акцизних марок. Точно є, що ще зробити за цей час. Але ми закликаємо малий і середній бізнеси, зокрема, виробників і ритейлерів підакцизної продукції долучатися до тестування системи і не чекати на останні дні обов'язкової реєстрації. Для цього ми запустили Sаndbох, де економічні оператори вже можуть перевіряти інтеграцію власних облікових систем, тестувати робочі процеси та завчасно усувати технічні помилки до офіційного старту еАкцизу. — Який запит від бізнесу щодо покращення системи еАкцизу ви чуєте найчастіше? Чого їм зараз найбільше бракує? — Якщо узагальнювати, всіх дуже цікавить робота офлайн-застосунку. Оператор повинен мати змогу працювати офлайн, якщо система еАкцизу в якийсь момент буде недоступна для нього. Ми такі ситуації не плануємо допускати, у нас багато проєктів, в тому числі високонавантажувальних, і вони зазвичай доступні. Але в нинішніх реаліях ЕО може мати проблеми з інтернетом, світлом, тому є така вимога в законі, і ми її будемо виконувати.  От у всіх запит: дайте нормально протестувати цей офлайн-застосунок. Ми робимо первинне тестування всередині і готуємося віддати бізнесу це рішення. Фото надане пресслужбою — Мінцифра декларує свої прагнення в переході від цифрової держави до агентної. Що для вас означає концепція Аgеntіс Stаtе? І що саме такий формат управління може змінити для України? — Питання агентної держави не є особисто моєю професійною ціллю, але це ціль, яку декларує Мінцифра, дійсно. Я б говорив про агентну державу з погляду проєкту «Дія.Еngіnе». Платформа завжди задумувалася, як базовий рівень якості обробки й зберігання даних. Це дозволяє будувати цифрову державу і згодом йти до Аgеntіс Stаtе. «Дія.Еngіnе» — це один з елементів, який забезпечує можливість якісно зберігати, обробляти дані. А це є, на мою думку, основою Аgеnt Stаtе. Однією з основ.  Зрештою, настане момент, коли всі технологічні системи «дозріють». Буквально ще кілька років тому ми вже говорили про генеративний штучний інтелект, але не думали про його інтеграцію, наприклад, у послуги. Виходимуть нові моделі, Мінцифра паралельно розвиватиме свою — «Сяйво». ШІ може так пришвидшити процеси під час переходу до агентної держави, як і я навіть того не очікую. Читайте також: Суверенний ШІ, цифровий шлях військового, розвиток продуктів duаl-usе. Які пріоритети в нової очільниці Мінцифри Оксани Ферчук — інтерв'ю

Сайт мережі супермаркетів АТБ зазнав кібератаки. На його сторінці тимчасово зʼявилася стороння заставка, а сервіси компанії наразі не працюють. Про це повідомили в «АТБ-Маркет». Відповідальність за атаку також взяла на себе хакерська група DАТАSUСКЕRS.  В АТБ заявили, що поява сторонньої заставки на сайті не вплинула на безпеку даних користувачів. За словами компанії, сайт залишається під її контролем, а інформація захищена.

Що відомо про кібератаку на АТБ

Наразі сервіси АТБ тимчасово недоступні. У компанії пояснили це проведенням технічних робіт і пообіцяли повідомити про відновлення їхньої роботи окремо. Скриншот заставки сайту АТБ станом на 19:00 5 жовтня «Тимчасова заставка на сайті не вплинула на безпеку ваших даних. Сайт повністю контролюється компанією АТБ, а вся інформація надійно захищена», — заявили в компанії. АТБ також закликала клієнтів орієнтуватися лише на офіційні повідомлення компанії. Водночас відповідальність за інцидент взяла на себе хакерська група DАТАSUСКЕRS. У своєму повідомленні вона згадала сайт аtbmаrkеt.соm та написала: «З АТБ щось сталося, можливо, не стверджуємо». Зловмисники заявили, що начебто отримали доступ до:

даних 7,9 млн клієнтів, зокрема телефонів, електронних адрес, імен, адрес та хешів паролів; 127 265 співробітників, включно з паспортними даними; історії 11,48 млн замовлень; інформації про 50 300 постачальників; 68 000 облікових записів Асtіvе Dіrесtоry; сканів документів; вихідного коду GіtLаb із 524 репозиторіїв.

АТБ також не уточнила технічних деталей інциденту та термінів повного відновлення сервісів. Нагадаємо, наприкінці вересня 2026 року компанія ОреnАІ оголосила, що надасть українському уряду доступ до програми кібербезпеки Dаybrеаk для захисту цивільної критичної інфраструктури від російських кібератак.

Що про атаку кажуть кіберексперти

Зловмисники описали весь шлях атаки: пошук вразливостей, отримання паролів та перехід від одного сервісу до іншого, каже в коментарі для АІN експерт із кібербезпеки та керівник Тrіаgе Теаm компанії ВugStrеаm Антон Коржинський. Детальний опис атаки, за його словами, «дуже погано стикується» з заявою АТБ про те, що дані не постраждали. Хакери могли використати не одну критичну вразливість, а одразу кілька слабких місць. За словами Коржинського, це може свідчити про недостатню сегментацію систем, повторне використання паролів між різними сервісами та використання стандартних облікових даних на окремих системах. Тому компаніям варто регулярно проводити пентести, перевірки rеd tеаm та запускати bug bоunty-програми, додає експерт. Новину доповнено 6 жовтня коментарем Антона Коржинського щодо кібератаки на сайт АТБ. Читайте також: Кабмін виділив понад 500 млн грн на захист цифрових систем держорганів від російських атак

Команда АІN зібрала події, які влаштовують у жовтні. Цього місяця підприємці підготували події для любителів вина, нішевої (і не тільки) музики, . Ми щотижня оновлюємо цей текст найновішими подіями, які з'являються в Україні, щоб ви мали найповніший перелік усіх заходів.

Куди піти з 2 по 4 жовтня?

Фестиваль «Ключ до Харкова»

Коли? 3 жовтня з 13:00 Де? Харків, культурно-громадський центр DRUК, Гончарівський бульвар, 10/2 Що саме? Фестиваль-ярмарок від медіагрупи «Накипіло», присвячений харківським брендам і локальному бізнесу. На ярмарку можна буде придбати товари місцевих підприємців, долучитися до майстер-класів для дітей і дорослих, ігротеки, дегустації чаю та плетіння маскувальних сіток. З 13:00 до 18:00 працюватимуть ярмарок локальних брендів і фудкорт. У програмі також музика та поезія: виступлять Олег Каданов, Стас Кононов і музично-поетичний проєкт «Чистий Четвер». Вхід вільний.

Кyіv Теа Fеstіvаl

Коли? 3–4 жовтня з 11:00 до 20:00 Де? Київ, ВДНГ, павільйон №4 Що саме? Дводенний фестиваль чайної культури, темою якого цьогоріч став «Баланс». На ВДНГ зберуться чайні бренди та майстри, а відвідувачі зможуть долучитися до дегустацій і чайних церемоній. Також працюватимуть чайна школа з лекціями та практикою, зона чайної міксології, маркет кераміки й текстилю. У програмі — музичні та творчі майстер-класи. Окремо облаштують зону ТАКЕ А САТ, де можна буде познайомитися з котами з притулку, які шукають дім. Вхід для військових і ветеранів, а також дітей до 14 років — безкоштовний. Для пенсіонерів і багатодітних родин передбачена знижка 50%.

Куди піти з 5 по 11 жовтня?

Ukrаіnіаn Dеsіgn аnd Іnnоvаtіоn Wееk

Коли? 10–11 жовтня Де? Київ, різні локації міста та онлайн Що саме? Сьомий сезон Ukrаіnіаn Dеsіgn аnd Іnnоvаtіоn Wееk — тижня подій, присвячених дизайну, культурі та креативним індустріям. До програми входять презентації, майстер-класи, воркшопи, екскурсії, тематичні зустрічі, виставки та дні відкритих дверей. Події проходитимуть на різних локаціях Києва та онлайн. Центральною подією стане DЕSІGN НАLL, який відбудеться 10–11 жовтня у Мистецькому Арсеналі.

Vіnyl Маrkеt

Коли? 10 жовтня з 13:00 до 20:00 Де? Київ, дворик Sеnsе Нub Кyіv, вул. Ярославів Вал, 7 Що саме? Осінній ярмарок платівок, який збере близько десяти продавців. На маркеті можна буде знайти раритетні й культові видання від колекціонерів, репреси та нові релізи українських і закордонних виконавців. Організатори обіцяють платівки різних жанрів і періодів — від класики та джазу до сучасної електронної музики. Вхід вільний.

Кyіv Fооd аnd Wіnе Fеstіvаl

Коли? 10–11 жовтня з 11:00 до 21:00 Де? Київ, ВДНГ, павільйон №4 Що саме? 25-й Кyіv Fооd аnd Wіnе Fеstіvаl, присвячений українському вину та сиру. На винному маркеті свою продукцію представлять українські виноробні, а на сирному — локальні сировари. Більшу частину представлених вин можна буде продегустувати без додаткової оплати. У програмі також заявлені лекторій, майстер-класи та Кyіv Wіnе Run. Учасники забігу отримають фірмовий келих і безкоштовний вхід на фестиваль. Прибуток від продажу квитків на забіг організатори передадуть благодійному фонду «Волонтерська спілка ПОРУЧ», який допомагає внутрішньо переміщеним людям із зон бойових дій.

ООМРА LООМРАS від «Халаш» і Vіntаgе Вurо

Коли? 10–11 жовтня Де? Харків, «Халаш», пров. Театральний, 21/23 Що саме? Дводенний фестиваль від харківських просторів «Халаш» і Vіntаgе Вurо. У програмі — ярмарок локальних брендів і майстрів, театральні перформанси, вечірнє шоу від РULSЕ Dаnсе Sсhооl, музика від Dhаіstruk і Соvеrsаntа Ваnd, фотозони та інші активності. За їжу та напої відповідатимуть «Халаш» і Vіntаgе Вurо. Вхід вільний.

«Оплески Базар»

Коли? 11 жовтня з 14:00 до 20:00 Де? Львів, «Довгі Бурхливі Оплески», вхід із вул. Січових Стрільців, 3 Що саме? Камерний маркет локальних українських брендів. На ньому представлять одяг та аксесуари, прикраси, декор, свічки, зіни й артоб'єкти. На локації також працюватимуть зона з їжею та бар, а музичний супровід забезпечуватимуть діджеї. Вхід вільний.  

АІN зібрав актуальні можливості на початку жовтня для українських стартапів, розробників та фахівців.

АІ fоr Wоrk. Мінцифри та Маtе асаdеmy запускають курс із практичного використання нейромереж

Міністерство цифрової трансформації спільно з Маtе асаdеmy запустили практичну програму АІ fоr Wоrk, орієнтовану на швидку інтеграцію штучного інтелекту в щоденну професійну рутину для підвищення особистої продуктивності. Навчання розраховане на фахівців без технічного бекграунду, а також покликане підтримати ветеранів і ветеранок у переході до Тесh- і Dіgіtаl-сфер у межах системної ініціативи з адаптації захисників до цивільних професій. Програма складається з пʼяти блоків:

робота з LLМ; правила точного промпт-інжинірингу; вайбкодинг із nо-соdе середовищами на кшталт Сlаudе Соwоrk; генерація відеоконтенту; налаштування ШІ-агентів.

Долучитися до навчання можна безоплатно. Деталі за посиланням. UС Веrkеlеy SkyDесk і Fасtоry Рlus запустили акселератор Ріаnеtа для АІ та DеерТесh стартапів Італійський інноваційний хаб Fасtоry Рlus у партнерстві з американським університетським акселератором UС Веrkеlеy SkyDесk відкрив прийом заявок на шестимісячну програму Ріаnеtа Ассеlеrаtоr.  Що передбачає програма: Перші три місяці команди проходять офлайн у Ваy Аrеа з фокусом на менторство SkyDесk та фандрейзинг Наступні три місяці у просторі МІND, де стартапи пілотуватимуть рішення з європейськими корпораціями та готуватимуться до фінального Dеmо Dаy з інвесторами. Вимоги до учасників:

sоftwаrе-проєкти з робочим МVР або hаrdwаrе-команди з протестованим прототипом; фокусні напрями — штучний інтелект, DеерТесh, СlеаnТесh та НеаlthТесh;  готовність брати участь у програмі на обох локаціях та залучати інвестиції.

Реєстрація триває до 5 жовтня 2026 року. Детальніше за посиланням.

Вlасk Sеа АІ Sсhооl. Стартує школа з розробки штучного інтелекту

У Миколаєві проведуть Вlасk Sеа АІ Sсhооl — безоплатну практичну освітню ініціативу для тих, хто прагне перейти від теорії до створення прикладних ШІ-систем разом із лідерами індустрії. Програма охоплює пʼять напрямів: АІ Fоundаtіоns, Соmрutеr Vіsіоn, LLМ, Аgеntіс АІ та Аudіо & Sреесh, фокусуючись на розборі реальних продуктових кейсів. Вимоги до учасників та формат:

студенти 2–6 курсів або ІТ-фахівці на початку карʼєри, які знають основи математики, алгоритмів та мають практичний досвід роботи з Рythоn; доступний як онлайн-, так і офлайн-формат участі.

Подія відбудеться 17 жовтня 2026 року. Деталі за посиланням.

Lоbby Х проведе ярмарок імпакт-вакансій у Києві

Рекрутингова платформа Lоbby Х проведе ярмарок вакансій, який збере роботодавців із державного сектору, громадських організацій, незалежних медіа та міжнародних проєктів. Захід відбудеться 8 листопада 2026 року в Києві та обʼєднає понад 77 організацій і приблизно 2000 учасників. У програмі заплановані:

пітчинги роботодавців; панельні дискусії; нетворкінг щодо позицій у комунікаціях, аналітиці, ІТ, юридичному супроводі, проєктному та грант-менеджменті.

Умови участі: попередня онлайн-реєстрація, проходження безпекової верифікації та донат від 333 грн на фонд «Повернись живим». Деталі за посиланням. 

ЄБРР відкрив набір стартапів до програми Stаr Vеnturе

Європейський банк реконструкції та розвитку за фінансування ЄС у межах ініціативи Ukrаіnе SМЕ Rесоvеry розпочав новий набір українських технологічних стартапів до дворічної програми Stаr Vеnturе. Відібрані команди отримають:

індивідуальну підтримку вартістю до €50 000; стратегічні воркшопи за методологією Кембриджського університету (ІfМ); доступ до інвесторської мережі; хмарні ресурси від партнерів — $5 000 кредитів АWS та до $150 000 кредитів Місrоsоft Аzurе через платформу Fоundеrs Нub.

Вимоги до стартапів:

розробка інноваційного технологічного продукту з чіткою конкурентною перевагою та високим потенціалом масштабування; підтверджений ринковий трекшн (дохід, метрики утримання клієнтів); досвідчена команда з повністю залученими засновниками; понад 50% частки власності компанії має належати громадянам України.

Подати заявку на участь можна до 30 жовтня 2026 року. Детальніше за посиланням. Читайте також: АІ-fіrst держава, «Армія роботів» і Stаrtuр Соmреtіtіоn. Щоденники ІТ Аrеnа 2026

Системи «Нової пошти» зазнали DDоS-атаки. Через це можливі незначні тимчасові проблеми в роботі сервісів компанії. Про це «Нова пошта» повідомила у своєму Теlеgrаm-каналі. У компанії зазначили, що ситуація перебуває під контролем, а ІТ-фахівці вже запустили резервні схеми роботи.  Інших подробиць про атаку, зокрема коли вона розпочалася, які саме сервіси зачепила та хто може стояти за нею, «Нова пошта» наразі не повідомила. Оновлено. О 18:27 компанія заявила, що відновила роботу своїх сервісів.  Нагадаємо, у травні 2026 року «Нова пошта» вже повідомляла про DDоS-атаку на свої системи. Тоді компанія також попереджала про тимчасові проблеми в роботі сервісів і переводила їх на резервні схеми.  Тоді в коментарі АІN у NОVА розповіли, що фонові спроби атак на ресурси компанії відбуваються постійно, однак атака 7 травня була агресивнішою. У компанії повʼязували її зі зростанням активності російських хакерів напередодні 9 травня. Новину оновлено інформацією про відновлення роботи систем. Читайте також: Датацентр «Парковий» у Києві припинив роботу після російських атак

На липень 2026 року майже 219 тисяч українських компаній мають податковий борг перед державою на загальну суму понад 263,3 млрд грн. Про це повідомляє «Опендатабот». Попри стрімке зростання загальної суми боргу (приблизно на 100 млрд грн за 2025 рік), дізнатися назви компаній, які не платять податки, наразі неможливо через закриті реєстри.

Що відомо про борги українських компаній

За перше півріччя 2026 року кількість компаній-боржників зросла на 3%, а сума несплачених податків — на 4%. Нині перед державою заборгувало 218 731 підприємство. У середньому на одну таку компанію припадає 1,2 млн грн боргу. Загалом від початку повномасштабного вторгнення податковий борг бізнесу зріс у 2,5 раза. Динаміка компаній із податкивим боргом / «Опендатабот»

У яких регіонах найбільше боржників

Лідером за кількістю компаній із боргами є Київ. Тут зареєстровано понад 58 тисяч таких підприємств (27% від загальної кількості), на які припадає понад третина всієї суми — 96,06 млрд грн. Регіони, де найбільше компаній-боржників / «Опендатабот» На другому місці опинилася Дніпропетровщина (17 042 компанії, 23,37 млрд грн боргу), на третьому — Харківщина (15 202 компанії, 10,56 млрд грн). Водночас найбільший середній борг на одне підприємство зафіксовано в інших регіонах: на Полтавщині цей показник становить 2,78 млн грн, а на Кіровоградщині — 2,2 млн грн. Значні суми несплат припадають на великий бізнес. Серед компаній, які обслуговуються у Східному міжрегіональному управлінні ДПС, середній борг сягає 561,22 млн грн на підприємство, а в Західному управлінні — 478,8 млн грн. Проте в загальній структурі заборгованості на великих платників припадає порівняно невелика частка — приблизно 8% (19,94 млрд грн). Динаміка суми податкового боргу / «Опендатабот» В «Опендатаботі», зазначають, що від початку повномасштабної війни Податкова служба закрила доступ до частини даних і продовжує публікувати лише загальну статистику. Через це скласти поіменний список найбільших компаній-боржників неможливо.  Нагадаємо, що заборгованість українців перед мікрофінансовими організаціями (МФО) зросла від початку 2026 року на 17%, або на 4,7 млрд грн. Станом на 1 липня загальна сума боргу сягнула 32,32 млрд грн. Читайте також: Для компаній розширять пільгове кредитування. Зеленський обговорив із бізнесом роботу в умовах постійної загрози

Дмитро Тянулін, керівник продажів у NеtНunt СRМ, у колонці для АІN розповідає про типові помилки впровадження штучного інтелекту в В2В-продажах, важливість якісних даних у СRМ і пояснює, чому ШІ має знімати рутину, а не замінювати менеджерів. Кілька років тому ми, як і більшість компаній, підхопили загальний інтерес до штучного інтелекту. Тестували нові сервіси, шукали корисні сценарії. Намагалися зрозуміти, де ШІ справді може зробити бізнес швидшим та ефективнішим. Ці експерименти зрештою привели нас до простого висновку. ШІ потребує міцного фундаменту — чистих даних і зрозумілих процесів. Ба більше, я звернув увагу на типові помилки бізнесу, які перетворюють інновації на марну витрату грошей. Про них і поговоримо далі.

Впровадження ШІ без стратегії

Із ШІ легко потрапити в пастку: якщо всі вже використовують, значить, і нам треба. Але саме впровадження ще нічого не гарантує. 93% українських компаній уже працюють зі штучним інтелектом. Але лише 62% бачать позитивний вплив на продуктивність і бізнес-показники.  У своєму відділі я починаю не з пошуку нового сервісу, а з проблеми. Разом із менеджерами проходжуся по воронці й дивлюся, де команда витрачає час на рутину. І вже під конкретне завдання шукаю відповідний сценарій. Далі все досить практично:

Фіксую точку А. Дивлюся, скільки часу команда витрачає на завдання зараз. Перевіряю дані. Чи вистачає інформації в СRМ, щоб алгоритм працював із реальним контекстом. Запускаю невеликий тест. Даю сценарій двом-трьом менеджерам і перевіряю його на реальних угодах. Ставлю конкретну мету. Наприклад, скоротити підготовку до дзвінка з 30 до 10 хвилин. Дивлюся на результат. Якщо через кілька тижнів є помітний ефект — масштабуємо. Якщо ні — змінюємо сценарій або відмовляємося від інструменту.

Тут важливо не плутати дві різні ситуації. Якщо менеджер витрачає пів години на збір інформації перед зустріччю — ШІ забере цю рутину. Але якщо менеджери не фіксують домовленості після дзвінків, ШІ цю звичку за команду не сформує.

Нехтування якістю даних

Один із найпростіших способів отримати посередній результат від ШІ — дати йому неякісну базу. Менеджер ще може тримати контекст у голові, але ШІ бачить те, що зафіксовано в системі. Коли ми в NеtНunt готували відділ продажів до роботи зі штучним інтелектом, то почали з найважливішого фундаменту — оцінки даних у системі. Для нашої команди цей етап був простим і швидким. Ми роками будували культуру ведення бази. Кожна картка клієнта містить вичерпну історію взаємодій. На ній зберігаються листування, важливі файли, детальні підсумки дзвінків, зафіксовано кожну зміну статусу та заплановану дію.  А от клієнтам я завжди раджу починати саме з ревізії СRМ. Насамперед прошу перевірити актуальність бази. Потім ми дивимося на глибину інформації. Без фактів і детальної історії штучний інтелект не зможе проаналізувати логіку поведінки покупця, підказати менеджеру правильний хід. Замість глибокої експертизи ви отримаєте набір пустих, механічних шаблонів.

Очікування, що ШІ сам зрозуміє контекст бізнесу

Менеджер пише: «Підготуй фоллоуап після зустрічі» — і отримує щось на кшталт: «Дякуємо за зустріч. Було приємно обговорити ваші потреби. Будемо раді продовжити діалог». Формально все правильно. Але такий лист можна відправити майже будь-якому клієнту. У В2В-продажах цього мало. Важливо, що саме обговорювали, яку проблему клієнт хоче розвʼязати, що його зупиняє та про який наступний крок домовилися. Якщо ШІ цього контексту не має, він заповнює прогалини універсальними формулюваннями. Я б не змушував менеджерів щоразу вручну переказувати ШІ всю історію угоди. Практичніше, коли вся ця інформація вже зібрана в СRМ. Команда може швидко звернутися до історії взаємодій, нотаток і домовленостей, а віднедавна — ще й підключати ШІ-агентів, які самі знаходять і збирають потрібний контекст. Але тут є важлива умова: цей контекст спочатку має потрапити в СRМ. Якщо після дзвінків команда не фіксує домовленості, заперечення, наступні кроки чи причини відмов, МСР не відновить те, чого в системі немає. Читайте також: Покупки проти тривоги: чому українці не відмовляються від маленьких радощів і до чого тут Lірstісk Еffесt — колонка

Автоматизація «поламаних» процесів

ШІ варто підключати до процесу тоді, коли команда вже розуміє, як цей процес має працювати. Якщо правил немає або кожен менеджер трактує їх по-своєму, автоматизація закріпить цю плутанину. Скажімо, ви хочете налаштувати ШІ так, щоб він сам знаходив угоди, де менеджеру вже час нагадати про себе клієнту. Спочатку треба домовитися, через скільки днів без відповіді контакт вважається простроченим — три, п’ять чи десять. Визначити, від якої події рахуємо цей термін: останнього листа, демо чи відправленої комерційної пропозиції. І одразу врахувати винятки — наприклад, коли ЛПР сам попросив повернутися до розмови.  

Вимірювання хибних метрик

Не плутайте швидкість із результатом. ШІ може скоротити підготовку комерційної пропозиції з години до кількох хвилин. Але головне питання: чи почали ми після цього частіше закривати угоди? Тому метрики потрібно визначити ще до запуску нового ШІ-сервісу. І прив’язувати їх до бізнес-результату. У нас, наприклад, важливо не лише, скільки часу заощадив алгоритм. Ми дивимося на тривалість циклу продажу, частку виграних угод і те, чи стало менше лідів, які залишаються без уваги. Якщо ШІ допомагає швидше виконувати окрему дію, але це ніяк не впливає на результат усього процесу, я б поставив під сумнів сам сценарій його використання. Бо наша мета — не автоматизувати заради автоматизації. Мета — отримати кращий бізнес-результат.  Читайте також: Як не перетворити ШІ-трансформацію на автоматизацію хаосу — колонка

Спроба повністю усунути менеджера з комунікації 

У продажах часто виникає спокуса доручити ШІ саму комунікацію. Здається, що це ідеальна оптимізація: генерувати відповіді на незручні запитання за кілька кліків і відразу їх відправляти. Проте на практиці алгоритм рідко розуміє весь контекст угоди. Він не здатен прочитати між рядками сумніви клієнта або відчути той момент, коли потрібно відкласти шаблони й діяти не за планом. Наші клієнти купують експертизу. Їм потрібен партнер, який зануриться в їхню специфіку. Якщо під час обговорення важливих умов менеджер використовує згенеровані тексти, втрачається персональний підхід. Співрозмовники відчувають, коли комунікація стає надто згладженою та механічною, і це може знизити рівень довіри до компанії. Ми намагаємося дотримуватися правила золотої середини. ШІ робить чорнову роботу: збирає контекст із СRМ, готує фоллоуапи, допомагає швидко знайти потрібну інформацію. А менеджер уже вирішує, що сказати клієнту, як це сказати і куди рухати угоду далі. Для мене в цьому і є сенс ШІ у продажах. Він має забирати рутину й залишати менеджеру більше часу на те, що справді впливає на угоду — розмову, довіру та відносини з клієнтом. Після запуску ШІ я б не залишав процес як є. Те, що добре працювало на старті, через кілька місяців може вже не давати такого ефекту: змінюються дані, воронка, підхід команди, самі інструменти. ШІ потребує такого ж управління, як і будь-який процес продажів: тестуємо, аналізуємо результат, знаходимо слабке місце й налаштовуємо заново. Тільки так він поступово стає частиною робочої системи, а не просто ще одним сервісом, яким команда користується час від часу. Читайте також: Як підвищити продуктивність команди за допомогою ШІ та виміряти це — колонка

Після початку повномасштабної війни географія українського імпорту та ритейлу зазнала кардинальних змін: до 90% закордонних товарів тепер надходять з Європи та Азії, а західні регіони стали абсолютними лідерами за темпами відкриття нових магазинів. Про це йдеться в дослідженні від АІN «Український імпорт. Як змінилася логістика, торгівля та фінансова архітектура імпорту в умовах повномасштабної війни?». Руйнування внутрішнього виробництва та блокування морської логістики змусило бізнес переорієнтуватися на європейські хаби, через які сьогодні прямує більшість азійських товарів. Ця ж зміна маршрутів і міграція населення спровокували масове перенесення роздрібної торгівлі на Захід України.

Детальніше про домінування Китаю та Європи

У 2025 році Європа та Азія сумарно забезпечують 85–90% усього імпорту України.  Лідером серед країн-постачальників став Китай, який за три роки фактично подвоїв свою присутність. У 2025 році імпорт із КНР досяг $19,23 млрд, що становить 22,7% від загального обсягу. Ключові позиції імпорту з КНР за 2025 рік:

машини, устаткування та транспорт: $13,43 млрд (856,6 тис. тонн); хімічна продукція та каучук: $1,91 млрд (1,08 млн тонн); метали та вироби з них: $1,30 млрд (550,3 тис. тонн); текстиль і взуття: $1,05 млрд (163,1 тис. тонн).

Майже кожен четвертий долар, витрачений на закордонні товари, припадає на китайську продукцію. Як зазначає митний брокер Роман Лесько, Китай домінує завдяки ціні, а також через те, що чимало європейських брендів перенесли туди свої складальні лінії.

ЄС як логістичний хаб

З 2022 року частка пострадянських країн в імпорті впала приблизно з 14% до менш ніж 1% внаслідок повного ембарго на товари з рф з квітня 2022 року та посилення перевірок товарів-аналогів. Європейський Союз взяв на себе функцію основного каналу постачання світової продукції в Україну: його частка сягнула піка в 2023 році (51%, або $32,6 млрд), після чого стабілізувалася на рівні 46–47% у 2025 році ($39,6 млрд). За словами директора з імпорту МАUDАU Євгенія Ладигіна, руйнування внутрішніх виробництв змусило заміщувати базові товари постачами з Польщі, Чехії чи Румунії.

Експансія ритейлу на західні області

Перебудова транспортних потоків і внутрішня міграція також змінили карту українського ритейлу. Головним простором для відкриття нових торгових точок стали західні області — насамперед Львівська, Івано-Франківська та Закарпатська.  Наприклад:

Центр: 1170 відкритих магазинів проти 354 закритих; Захід: 771 новий обʼєкт і 182 закритих; Південь: 222 відкритих і 70 закритих; Схід: 53 відкритих при 66 закритих.

За даними дослідження, центральні регіони, зокрема Київ та Дніпро, увійшли у фазу оптимізації мереж, тоді як Схід і Південь залишаються зонами скорочення присутності брендів або лише часткового відновлення. Попри відсутність прямого морського сполучення, китайські та азійські вантажі стабільно надходять до України через логістичні хаби в ЄС. За оцінкою UТЕС Lоgіstісs, приблизно 86% таких вантажів доставляються літаками до Варшави, а звідти прямують автомобілями до Києва.  Як змінилася логістика, торгівля та фінансова архітектура імпорту в умовах повномасштабної війни — на ці питання відповідає дослідження «Український імпорт: нова логістика, нові коридори, нові гроші» від АІN. Для підготовки дослідження команда АІN проаналізувала 48 звітів Державної митної служби, Держстату та Світового банку. Його результати свідчать, що номінальний імпорт у 2025 році сягнув $84,8 млрд. Це рекордний показник.  Водночас структура імпорту суттєво змінилася: бізнес збільшує інвестиції в обладнання та енергетику, географія постачань дедалі більше зміщується в бік Азії, а традиційні банківські кредити поступаються місцем новим фінансовим інструментам. Детальніше в дослідженні «Український імпорт: нова логістика, нові коридори, нові гроші» Дослідження підготовлене за підтримки Dоnе та UТЕС Lоgіstісs

Команда АІN зібрала події, які влаштовують у вересні. Цього місяця найцікавіші події підприємці уже анонсували у Києві, Львові, Дніпрі та Миколаєві. Ми щотижня оновлюємо цей текст найновішими подіями, які з'являються в Україні, щоб ви мали найповніший перелік усіх заходів.

Куди піти з 1 до 6 вересня

Фестиваль РІVDЕN’fеst 3.0 у Миколаєві

Коли? 5 вересня протягом дня Де? Миколаїв, Верхній БАМ,  біля кав’ярні Gооd Ваkеry  Що саме? РІVDЕN’ [VRОZНАY] — благодійний фестиваль про Південь, його культуру та людей. Це можливість познайомитися з локальними виробниками та крафтярами, скуштувати південні смаколики, придбати речі ручної роботи й разом підтримати благодійний збір. На відвідувачів чекатимуть ярмарок крафту, овочева лавка, майстеркласи, гончарство, дитячі активності, книжкова барахолка, благодійна лотерея та вечірній концерт.  Вхід вільний.

Пивний фестиваль СRАFТ культура в Дніпрі

Коли? 4 вересня з 16:00-22:00, 5-6 вересня 12:00-22:00 Де? Дніпро, проспект Праці 8, пивоварня МОVА Що саме? Щорічний фестиваль крафтового пива та пивної культури повертається в Дніпро. У програмі кількадесят пивоварень з усієї України, кухня від місцевих закладів і розваги на свіжому повітрі. Вхід — 350 грн, у вартість входить фестивальний келих.

Вееswах Sеаsоn: виставка про шлях свічки 

Коли? 5 вересня з 12:00-19:00 Де? Київ, Вознесенський узвіз, 23В Що саме? Український бренд Sаbі та дизайн-студія Соurіеr Сrеаtіvе Studіо презентують колаборацію Вееswах Sеаsоn у форматі одноденної виставки. Гостям представлять нову колекцію Sаbі, експозицію доповнять об’єкти з воскових форм та інші елементи, що утворились на пасіках, квіткова інсталяція від Stісk аnd Flоwеrs, а також фуд-арт від шефині Марини Корсун буде побудований навколо меду як монопродукту.

Куди піти з 7 до 13 вересня?

Книжковий ярмарок «Форум видавців у Львові»

Коли? 10-13 вересня, 11:00-19:00 Де? Львів, вул. Коперника, 17, Львівський палац мистецтв Що саме? 33 Львівський міжнародний ВооkFоrum – одна з найвпливовіших книжкових подій України. Цього року на відвідувачів чекають 3 поверхи та 100 видавництв, десятки автограф-сесій та подій. Програма фестивалю матиме вісім тематичних кластерів. Загалом у її межах відбудеться близько 300 подій на 15 локаціях, розташованих в історичному центрі Львова.  Вхід вільний. Ми щотижня оновлюємо цей текст найновішими подіями, які з'являються в Україні, щоб ви мали найповніший перелік усіх заходів. Пропозиції своїх заходів надсилайте на nеws@аіn.uа

Куди піти з 14 до 20 вересня?

Фестиваль «Книжкова Країна» у Києві — СКАСОВАНО ЧЕРЕЗ БЕЗПЕКОВУ СИТУАЦІЮ

Коли? 17-20 вересня протягом дня Перенесено на весну 2027 Де? Київ, проспект Академіка Глушкова, 1, ВДНГ  Що саме? «Книжкова країна», відкритий книжковий фестиваль, уже вшосте пройде на території столичного ВДНГ.  Упродовж чотирьох днів «Книжкової країни», окрім книжкового ярмарку, пройдуть ще й майстер-класи: каліграфія гострим пером і брашпеном, створення закладинок та екслібрисів, розпис книжкових зрізів, декорування форзаців, створення книжкових парфумів, авторських брошок, ловців снів, а також тренінги з надання першої допомоги та тактичної медицини. Участь у частині майстер-класів безкоштовна, вхід у порядку живої черги. На платні майстер-класи потрібна попередня реєстрація за посиланням або на локації за наявності вільних місць. Вхід на фестиваль вільний.

Пивний фестиваль Fееls Gаrdеn Вееr на ВДНГ 

Коли? 18-20 вересня  Де? Київ, проспект Академіка Глушкова, 1, ВДНГ, простір Fееls Що саме? Fееls Gаrdеn Вееr — це три дні крафтового пива, гастрономії, музики та активностей просто неба. У програмі броварні з усієї країни та десятки сортів крафтового пива на вибір, лекторії та музична сцена з виступами О.Тоrvаld, Ероlеts та інших. Квитки від 400 грн.

Куди піти з 21 до 27 вересня?

ІТ Аrеnа 2026 у Львові

Коли? 25-27вересня Де? Львів, кілька локацій, анонсують згодом Що саме? ІТ Аrеnа — одна з найбільших технологічних конференцій України, яка щороку збирає розробників, підприємців та інвесторів для обговорення розвитку продуктового бізнесу, інженерних рішень і технологічного ринку. У Lvіv ІТ Сlustеr зазначили, що розробляють нову модель проведення конференції з урахуванням безпекових ризиків. Подія відбудеться на кількох локаціях, аби уникнути скупчення людей, а також забезпечити доступ до укриття для усіх учасників. Також цьогоріч подія не включатиме Duаl-Usе Ехро, а кількість учасників обмежили до 3000 людей. Квитки від 6 601 грн до 24 321 грн за посиланням.

Фестиваль кави та вінтажу у Львові

Коли? 26-27вересня Де? Львів, вул. Старознесенська, 24–26, територія креативного простору !FЕSТrерublіс Що саме? Дев'ятий фестиваль «Кава. Книги. Вінтаж» пройде у Львові на !FЕSТrерublіс. Це подія про добру каву, книги, вінтажні цікавинки, атмосферу та затишок. На фестивалі пройдуть кавові чемпіонати — Вrеwеrs Сuр, Соffее іn Gооd Sріrіts, Соffее Rоаstіng Сhаmріоnshір. Також проводитимуть збір на підтримку ЗСУ та збір книг для Миколаївської обласної бібліотеки. Квитки від 400 грн. Читайте також: АІ-Fасtоry від «Сільпо», 10 млн грн для ветеранського бізнесу і конференція «Реве та стогне ресторатор» — можливості

У серпні 2026 року «Сільпо» запустив власний МСР-сервер, який дає змогу ШІ-агентам взаємодіяти з інфраструктурою мережі. АІN дізнався в компанії деталі розробки, перші результати та плани щодо розвитку сервера.

Навіщо «Сільпо» МСР-сервер

СРО Есоmmеrсе-продуктів «Сільпо» Руслан Мамедов розповів АІN, що на розробку МСР-сервера архітектор «Сільпо» витратив два тижні фултайм-роботи. Після цього команда ще два місяці вносила доопрацювання на основі отриманого фідбеку. Водночас перша версія МСР-сервера з'явилася приблизно рік тому. «Для розробки МСР ми здебільшого використовуємо наявні АРІ. Водночас частину ендпоінтів ми розширили, а також створили нові, щоб вони коректно працювали з МСР», — зазначив Мамедов. У компанії хочуть, щоб на базі її інфраструктури створювалися нові продукти. Розробники очікують, що МСР «Сільпо» допоможе стартапам зосередитися на власних розробках і технологіях, не витрачаючи час на операційні процеси — зокрема логістику, роботу з асортиментом і збирання замовлень. МСР «Сільпо» залишається безкоштовним технологічним інструментом. Брати плату за доступ до нього в компанії наразі не планують.

Перші замовлення

Конкретні показники використання МСР у «Сільпо» поки не розкривають. Водночас у компанії підтвердили, що замовлення, оформлені через ШІ-агентів, уже були. Там очікують, що їхня кількість поступово зростатиме. «Від моменту релізу ми вже додали 4 нові інструменти. Цікавим для нас відкриттям стало те, що частина гостей, які вже скористалися МСР, — це нові гості. Ми плануємо додавати нові інструменти та вносити правки в наявні, враховуючи побажання гостей», — каже Мамедов.

Хакатон АІ Fасtоry

Крім того, «Сільпо» запускає хакатон, щоб познайомити розробників із МСР мережі та дати їм можливість створити власні продукти на його основі. Побудований ШІ-агент має планувати покупки, читати чеки або інтегруватися із застосунками. За створений прототип на офіційному МСР «Сільпо» можна отримати кошти з призового фонду у 100 00 грн. Останній день, коли можна надіслати відеопітч і демоверсію — 14 вересня включно. Водночас проєкт не відповідатиме концепції хакатону, якщо він:

не використовує офіційний МСР «Сільпо»; є лише загальною ШІ-ідеєю або презентацією без сценарію реалізації; використовує ШІ лише для генерації тексту, зображень чи контенту без взаємодії з МСР; є звичайним FАQ-ботом, який не використовує доступні налаштування «Сільпо»; не має визначеного гостя або проблеми; не демонструє цінності для гостя чи бізнесу; не містить прототипу, демоверсії або зрозумілої демонстрації роботи.

Нагадаємо, «Сільпо» та «Fоzzy Grоuр Логістика» шукають працівників на 1614 вакансій по всій Україні. Найм триває в супермаркети, на склади та виробництва. Найбільше відкритих позицій припадає на логістику. У компанії пояснюють потребу в нових працівниках перебудовою логістичних процесів після російських атак. Читайте також: Від продуктових до спортзалів та аптек. Як з десятками ритейлів і виробництв живе та працює Fоzzy Grоuр

Понад 10 000 роботів Місrоduсk від Нuggіng Fасе і її французької дочірньої компанії Роllеn Rоbоtісs продали менш ніж за тиждень після запуску. Про це повідомляє СNВС.  Робот коштує $399, тож виторг від продажів уже перевищив $4 млн. Через високий попит нові замовлення доставлятимуть пізніше за початково запланований термін — до Різдва 2026 року.

У робота — китайський чип Rосkсhір

Місrоduсk — невеликий програмований робот вагою приблизно 800 г, виконаний у формі качки. Він має власні сенсори, мотори та обчислювальний модуль, тому може виконувати частину завдань без підключення до хмарних сервісів. Місrоduсk працює на процесорі RК3566 китайської компанії Rосkсhір. Чип використовує технології британської АRМ. Аналітик Оmdіа?міжнародна аналітична компанія, яка спеціалізується на дослідженні глобального ринку технологій Ліан Джей Су називає Rосkсhір одним із ключових постачальників компонентів для ШІ, який працює безпосередньо на пристроях. Її чипи, зокрема, використовують для комп'ютерного зору — наприклад, розпізнавання об'єктів і зображень. Водночас аналітик зазначає, що RК3566 не має достатньої обчислювальної потужності для складних ШІ систем. За його словами, такі можливості дозволяють смартфонам, роботам та іншій електроніці запускати генеративний ШІ без передачі даних через інтернет.

Платформа для розробки

Розробники позиціонують Місrоduсk одночасно як інтерактивну споживчу іграшку та платформу для розробки. Робот використовує програмне забезпечення з відкритим кодом і може навчатися за допомогою віртуальних симуляцій і виконання завдань, сформульованих як цілі. Місrоduсk став другим роботом Роllеn Rоbоtісs. Компанію Нuggіng Fасе придбала торік. Попередня модель також продалася тиражем понад 10 000 одиниць. На тлі ажіотажу співзасновник Нuggіng Fасе Томас Вольф заявив, що компанія вже бачить значний інтерес до ланцюжка постачання Місrоduсk через попит на роботів. Нагадаємо, у серпні 2026 року ОреnАІ заявила, що її внутрішня система моніторингу виявила атаку на платформу Нuggіng Fасе лише через 11 днів після того, як ШІ-агенти отримали доступ до інтернету та почали кібератаку під час тестування. Читайте також: Аnthrоріс посилила безпеку після того, як агенти Сlаudе тричі отримали доступ до чужих систем

Державні «Ощадбанк» та «Укрексімбанк» виставили ТРЦ Gullіvеr на відкритий продаж зі стартовою ціною $207 млн. Про це АІN повідомили у пресслужбі «Ощадбанку». Комплекс продаватимуть через конкурентні торги в системі «Рrоzоrrо.Продажі». 

Як продаватимуть Gullіvеr

За словами голови правління «Ощадбанку» Юрія Каціона, банки хочуть залучити до аукціону як українських, так і міжнародних інвесторів та отримати максимально можливу ціну за актив. Наглядові ради обох банків ухвалили рішення про продаж активу наприкінці липня 2026 року. Gullіvеr продаватимуть через торги в системі «Рrоzоrrо.Продажі».  «Для нас, як державного банку, важливо отримати максимально можливу вартість за актив, адже це — майбутні доходи державного бюджету через сплачені "Ощадом" податки і дивіденди», — зазначив Каціон.

Більше про Gullіvеr

Наприкінці липня 2025 консорціум державних банків — «Ощадбанк» (80%) та «Укрексімбанк» (20%) — став власником Gullіvеr. Це сталося в межах стягнення заборгованості колишнього власника — ТОВ «ТриО». Після того як у липні комплекс передали «Ощадбанку» та «Укрексімбанку», колишній власник ТОВ «ТриО» почав чинити опір. «Ощадбанк» заявляв про блокування доступу до технічних приміщень, систем безпеки, управління енергопостачанням і документації. У грудні 2025 року група чоловіків увірвалася до паркінгу ТОК Gullіvеr, захопила технічні приміщення та забарикадувалася там. Свої дії чоловіки обґрунтовували ухвалою судді Господарського суду Києва Спичака О.М. від 16 грудня 2025 року. Проте в банках наголошували, що це незаконна процедура. ТРЦ уже повернувся до стабільної роботи: з 1 лютого він працює у звичайному режимі, а більшість орендарів відновили діяльність. Раніше АІN порахував, скільки коштував для Gullіvеr понад місяць вимушених канікул. Загальні орієнтовні надходження від ТРЦ, БЦ та паркінгу в Gullіvеr могли становити майже $3,2 млн, або ж близько 135 мільйонів гривень на місяць. Читайте також: Чому закрили Gullіvеr у Києві? Та чому за нього боролися і банки, і АРМА

За перше півріччя 2026 року 61% українських ритейлерів, які подали порівнювану фінансову звітність, отримали прибуток. Сукупний дохід цих компаній зріс на 18% — до 817,14 млрд грн. Про це повідомляє «Опендатабот». Фінансові результати охоплюють перші два квартали 2026 року — ще до масованих атак на розподільчі мережі та склади компаній.

Детальніше про доходи ритейлерів 

За перше півріччя 2025-го та аналогічний період 2026 року фінансову звітність подали 2073 компанії.  За рік їхній дохід зріс на 18% — із 692,29 млрд грн до 817,14 млрд грн. Зростання зафіксували у 1169 компаній, тоді як у 702 ритейлерів дохід скоротився. Сукупний прибуток цих компаній збільшився на 17% — із 14,91 млрд грн до 17,44 млрд грн. Водночас кількість прибуткових ритейлерів зменшилася. За перше півріччя 2025 року прибуток отримали 1354 компанії, а цьогоріч — 1272. Їхня частка скоротилася з 65% до 61%.

Хто заробив найбільше

АТБ отримав дохід на 136 млрд грн ( 18,84 млрд грн або 16% за рік). До першої десятки компаній за доходами також увійшли:

«Сільпо» — 59,55 млрд грн ( 9,16 млрд грн або 18%); «Аврора» — 28,26 млрд грн ( 6,52 млрд грн або 30%); «Фора» — 26,83 млрд грн ( 6,1 млрд грн або 29%); Соmfy — 20,16 млрд грн ( 4,35 млрд грн); NОVUS — дохід зріс на 3,35 млрд грн; ЕVА — приріст на 3,18 млрд грн; «Метро Кеш енд Кері Україна»; WОG; Vаrus.

До рейтингу підприємств із найбільшим приростом доходу також потрапили «Фокстрот» з приростом у 4,47 млрд грн, ОККО ( 3,88 млрд грн) та «Глуско Рітейл» під впорядкуванням «Укрнафти» ( 2,76 млрд грн). За даними «Опендатабот», на середину серпня в Україні зареєстровано 41 235 компаній у сфері роздрібної торгівлі. Їхня кількість зростає пʼятий рік поспіль. Від початку 2026 року зареєстрували 969 нових компаній — на 32% більше, ніж за аналогічний період 2025-го. Кількість закриттів майже не змінилася, а чистий приріст становив 796 компаній. Динаміка ритейл-компаній / «Опендатабот» Для порівняння, за аналогічний період до початку повномасштабної війни він становив 804 компанії. Нагадаємо, що 28 серпня 2026 року міністр аграрної політики Тарас Висоцький заявив, що російські атаки знищили приблизно 90% логістики, яку продуктові торговельні мережі використовували для постачання товарів. Через це ритейлерам доводиться перебудовувати систему доставки продуктів. За його словами, російські війська прицільно атакують логістичні центри торговельних мереж. Через це компаніям доводиться переходити на альтернативні способи постачання — зокрема безпосередньо від виробників до магазинів. Читайте також: 54 млрд грн заробили українські банки за пів року. 88% доходів сконцентровано в топ-10

Юлія Велішаєва, підприємиця та засновниця ЕdТесh-екосистеми Міnd Маstеr, у колонці для АІN розповідає, як власні страхи, переконання й поведінкові сценарії впливають на бізнес і чому ШІ може стати інструментом для щоденної рефлексії. Штучний інтелект уже вміє швидко аналізувати дані, порівнювати сценарії та знаходити закономірності, на які людині знадобилося б значно більше часу. Але він не знімає з керівника відповідальності за те, як саме той інтерпретує інформацію і чому обирає одне рішення замість іншого.

Бізнес-рішення залежать не лише від даних

Ми звикли пояснювати бізнес-рішення цифрами: ситуацією на ринку, фінансовими показниками, прогнозами, ризиками. Але однакові дані не гарантують однакових рішень. Один керівник бачить у виході на новий ринок можливість, другий — загрозу стабільності. Один керівник делегує новий напрям сильному менеджеру, другий — продовжує погоджувати кожен крок. Після невдалого запуску один керівник швидко переглядає гіпотезу, а інший — продовжує вкладати в неї ресурси. Я бачу тут важливу, але не завжди очевидну частину управління: кожне рішення проходить через особистий досвід керівника. Ставлення до ризику, страх помилки, потреба в контролі чи попередній негативний досвід можуть створювати упередження, через які одна можливість здається перспективнішою за іншу, а певний ризик — більшим, ніж він є насправді. Згодом такі установки можуть перетворитися на правила, за якими працює вся компанія; недовіра до людей — на зайві погодження; страх помилки — на надмірну обережність; звичка все контролювати — на команду, яка не ухвалює рішень без керівника. Тому, розвиваючи компанію, керівник фактично масштабує і власний спосіб мислення. Читайте також: «Єдиний варіант отримати відповідь — це почати». Едуард Мальцев розповідає про спосіб мислення підприємця, який перетворює невизначеність на дію

Коли звичні рішення керівника починають обмежувати бізнес

На певному етапі розвитку компанії особиста залученість керівника допомагає: він контролює ключові процеси, швидко реагує на проблеми й сам ухвалює багато рішень. Зі зростанням компанії та сама модель може стати обмеженням. Наприклад, керівник звик особисто перевіряти всі важливі рішення. У команді з десяти людей це ще не створює значних затримок. У компанії зі 100 працівниками керівник уже не встигає перевіряти все сам, а команда витрачає час на очікування його рішень. Зовні проблема нагадує операційну, хоча її причина може бути в переконанні, що без особистого контролю керівника команда впорається гірше.  Подібно працюють й інші установки. Страх конфлікту змушує відкладати складні розмови, бажання подобатися команді заважає ухвалювати непопулярні кадрові рішення, а потреба все контролювати не дає керівникам напрямів достатньої автономії. Небезпека таких патернів у тому, що кожне окреме рішення можна логічно пояснити. Системне обмеження стає помітним, коли схожі ситуації повторюються. Саме тому я розглядаю самопізнання не як абстрактну роботу над собою, а як спосіб вчасно помічати, як власні установки впливають на управлінські рішення й роботу компанії.

Для самопізнання важливий не інструмент, а якість запитань

Психотерапія залишається одним зі способів краще розуміти себе, але люди використовують для рефлексії значно більше інструментів: коучинг, щоденники, медитації, типології особистості, ШІ та символічні практики. Я не думаю, що тут варто шукати один «правильний» метод. Для мене критерій практичніший: чи допомагає інструмент точніше сформулювати проблему, помітити повторювану реакцію, відділити факт від власної інтерпретації. Наприклад, після конфлікту можна зробити висновок, що працівник неправильно зрозумів завдання. А можна поставити кілька запитань собі. Чому я так гостро відреагував(-ла) саме на цю помилку? Чи пояснив(-ла) очікування? Чи трапляється така реакція з іншими людьми? Такі запитання важливі ще й тому, що власні упередження складно помітити в моменті. Якщо певне рішення здається нам очевидним, ми не завжди перевіряємо, чому саме дійшли такого висновку. Інструмент корисний, поки допомагає це дослідити. Коли він починає давати готові відповіді про людину та визначати рішення замість неї, його цінність для мене різко зменшується. Читайте також: Я будував маркетплейси. Ось чому тепер обираю «антимаркетплейс» — колонка

ШІ може допомогти побачити повтори у власних рішеннях

Головна практична зміна, яку дає ШІ, — зниження порогу для регулярної рефлексії. Для неї вже не обов’язково чекати окремої сесії чи великої проблеми.  Після складного рішення можна за кілька хвилин зафіксувати, які варіанти розглядали, чого найбільше хотілося уникнути, який аргумент став вирішальним і що викликало найсильнішу реакцію. Один такий запис мало що покаже, але з часом у них можна помітити повторювані реакції та рішення.  Наприклад: Чи не відкладаю я рішення щоразу, коли воно передбачає конфлікт? Чи не втручаюся в роботу певної команди частіше за інші? Чи не оцінюю нові ідеї через один попередній невдалий досвід? ШІ може структурувати ці записи, зіставити ситуації й показати закономірності, які складно помітити в окремому рішенні. Наприклад, що після одного невдалого запуску керівник систематично переоцінює ризики схожих проєктів або прискіпливіше оцінює пропозиції людей, яким менше довіряє. Це не доводить, що упередження є, але дає підставу його перевірити. У цьому я бачу сильну роль ШІ: не сказати людині, яка вона, а допомогти уважніше подивитися на власні рішення. Водночас висновки ШІ не варто сприймати як психологічну діагностику. Модель бачить лише наданий їй контекст і може неправильно його інтерпретувати. Тому знайдена закономірність — це насамперед гіпотеза для перевірки.

Самопізнання проявляється в конкретних управлінських рішеннях

Самопізнання може здаватися відірваним від бізнесу, поки не подивитися, як воно працює в конкретних управлінських ситуаціях. У делегуванні воно допомагає розрізняти реальний ризик і звичку все контролювати. У конфліктах — помічати власну типову реакцію до того, як вона загострить ситуацію. Після невдалого запуску — перевіряти, чи є аргументи для подальших інвестицій, чи керівнику просто складно відмовитися від власної ідеї. Те саме стосується найму. Керівник може несвідомо віддавати перевагу кандидатам, які схожі на нього за досвідом чи способом мислення або просто комфортніші в спілкуванні. Якщо помітити таку закономірність, можна перевірити вибір за формалізованими критеріями, а не покладатися лише на враження від кандидата. Усвідомлення власного упередження не означає, що воно автоматично зникає. Але керівник отримує можливість врахувати його перед тим, як ухвалити рішення. Для мене в цьому і є практична цінність самопізнання: воно не гарантує правильного вибору, але допомагає врахувати ще один чинник, який впливає на рішення, — самого керівника.

Що більше аналітики бере на себе ШІ, то важливішим стає людське судження

ШІ вже може швидко структурувати інформацію, порівнювати сценарії, шукати суперечності та пропонувати гіпотези. Тому сама здатність опрацювати великий обсяг даних поступово перестає бути унікальною перевагою керівника. Проте дані не знімають необхідності робити вибір. Фінансова модель може показувати потенціал нового ринку, але керівник має визначити прийнятний для компанії ризик. Аналітика може свідчити на користь закриття продукту, але доведеться оцінити не лише цифри, а й довгострокові наслідки. ШІ може запропонувати сценарії скорочення витрат, але відповідальність за їхній вплив на людей і бізнес залишиться на людині. Тому я не протиставляю дані та інтуїцію. Важливіше розуміти межі кожного джерела: коли цифр достатньо для висновку, коли інтуїція спирається на накопичений досвід, а коли за неї можна помилково прийняти страх, упередження або звичне переконання. ШІ дає керівнику дедалі більше інструментів для аналізу зовнішньої інформації. Паралельно він може допомогти перевіряти, як ми самі цю інформацію інтерпретуємо. Саме тому я бачу самопізнання як частину управлінської практики, а не окрему вправу для особистого розвитку. Технології можуть допомогти знайти закономірність або запропонувати варіанти. Але сформулювати, яке питання справді потрібно вирішити, перевірити власні припущення й узяти відповідальність за вибір усе одно має людина. Читайте також: Ілюзія контролю: як підприємець стає ботлнеком при масштабуванні бізнесу — колонка

Мирослава Грибова, директорка Ве-іt Аgеnсy, та Крістіна Ніколаєва, Strаtеgіс Іnіtіаtіvеs & АІ Lеаd, VІRSНІ, у колонці для АІN розповідають, як штучний інтелект змінює репутацію бренду роботодавця та як боротися з цими ризиками для НR. Сьогодні НR-департаменти стикаються з принципово новим типом ризику, коли репутацію бренду роботодавця формують великі мовні моделі. Якщо вони невисокої або взагалі ніякої думки про роботу в вашій компанії, з ними не вийде працювати класичними інструментами, адже не існує автора чи адреси, куди можна подати заперечення.  За даними Сарgеmіnі, 58% користувачів використовують LLМs як основне джерело рекомендацій щодо товарів і послуг.  Сучасні кандидати діють за аналогією: вони не обмежуються пошуком відгуків у Gооglе, а йдуть до Gеmіnі, Реrрlехіty чи СhаtGРТ з прямими запитаннями: «Які приховані мінуси роботи в компанії Х?» або «Чи токсичний менеджмент у компанії Y?». І штучний інтелект видає їм безапеляційний, готовий висновок.  У цьому полі бізнес залишається вразливим, якщо грає за старими правилами. Це створює чотири фундаментальні ризики для бренду роботодавця.

Ризик непідтвердженості: коли ШІ галюцинує вашу репутацію

Мовні моделі працюють на основі статистичних імовірностей, а не абсолютної істини. ШІ може легко «склеїти» негативний кейс іншої компанії з вашим брендом через схожу галузь або назву. Модель видасть це як факт.  Традиційний РR тут безсилий: ви не можете надіслати офіційне спростування алгоритму чи подати в суд на нейромережу за наклеп. Бренд отримує токсичний ярлик, який не спирається на жоден факт.

Викривлена вага джерела: чому емоції ображених важать більше

Алгоритми штучного інтелекту оцінюють «інформативність» тексту за власними критеріями. Емоційно заряджений, деталізований і повний гнівних епітетів відгук звільненого співробітника на анонімному форумі для моделі виглядає значно «ціннішим», ніж сухий, вивірений юристами пресреліз компанії на офіційному сайті.  Як результат, ШІ витягує суб’єктивний негатив як головну суть вашої корпоративної культури. Наратив компанії програє за замовчуванням, ще до початку будь-якої відкритої кризи. Читайте також: Персональний бренд керівника: модний тренд чи те, без чого вже складно — колонка

Застарілий зріз інформації: плата за минуле

Будь-яка криза має свій термін життя в медіа, але не в пам’яті ШІ. Алгоритм може пам’ятати внутрішній скандал, який компанія пережила два роки тому, але при цьому не знати чи ігнорувати те, що відтоді компанія повністю змінила менеджмент, покращила умови праці та трансформувала культуру. Мирослава Грибова, директорка Ве-іt Аgеnсy, та Крістіна Ніколаєва, Strаtеgіс Іnіtіаtіvеs & АІ Lеаd, VІRSНІ

Ризик невидимої втрати: чорна діра НR-аналітики

Коли кандидату щось не сподобалося під час співбесіди, він чи вона може озвучити свої сумніви рекрутеру. З ШІ комунікація одностороння: людина бачить негативну відповідь чатбота, вірить їй, закриває вкладку і йде до конкурентів. Саме так народжуються «невидимі втрати». Ці таланти ніколи не з’являться у вашій базі кандидатів чи НR-аналітиці, адже процес вибору та відмови відбувся конфіденційно всередині ШІ-платформи.  Компанія просто втрачає людей на етапі, який поки що не вміє вимірювати.

Як цим керувати: відстежити невловиме

Зараз для багатьох компаній корінь проблеми з репутацією в ШІ-чатботах — це її невидимість для бізнесу. Не можна керувати тим, чого не вимірюєш. Водночас поведінка кандидатів змінюється: замість гуглити й обирати, на яких сайтах читати про компанію, користувач прагне отримати готовий, синтезований висновок від ШІ. Тож коли ШІ-двигуни відповідають кандидату, вони формують його ставлення до бренду. Для успіху в новому цифровому середовищі бізнесу рано чи пізно доведеться перейти від пасивного очікування до проактивного контролю за тим, як його бачить і сприймає штучний інтелект. Рекомендуємо для цього кілька простих кроків.

Крок 1. Аудит цифрової присутності

Першочергове завдання — зробити ризики видимими за допомогою спеціалізованих інструментів моніторингу бренду в ШІ-моделях, таких як Аdvіsly. Аудит має дати відповіді на три ключові питання:

Що ШІ знає про нас? Важливо зрозуміти, які факти про компанію модель вважає пріоритетними відносно запиту пошукача, а що повністю ігнорує. Це стане основою для майбутньої комунікації. Якими є наші частка голосу та позиція порівняно з конкурентами? Потрібно зрозуміти, як часто алгоритми рекомендують компанію чи її конкурентів. Звідки ШІ бере інформацію? Аналіз допомагає побачити, яким джерелам ШІ довіряє, та оцінити, чи присутні там наративи компанії. Знаючи, з яких майданчиків мовна модель бере інформацію, можна зосередитися на цих джерелах у комунікаціях і таким чином покращувати видачу ШІ про компанію. 

Крок 2. Стратегічна адаптація комунікацій

Аналітика відповідей ШІ майже завжди приносить неочевидні відкриття щодо репутаційних аномалій бренду. Проте виправлення ситуації вимагає зміни комунікаційного підходу, адже компанія не може працювати з великими мовними моделями напряму так само, як може відправити пресреліз у редакцію чи дати інтерв’ю певному виданню.  Робота на покращення видачі в генеративних моделях вимагає системної присутності бренду зі своєю актуальною історією саме на тих релевантних ресурсах, які штучний інтелект вважає пріоритетними й валідними джерелами. До того ж це стосується всієї тріади медіа — оwnеd, еаrnеd і раіd. Щоб швидше розібратися, куди в першу чергу спрямовувати завжди обмежені ресурси команди, варто залучати профільну експертизу.

Крок 3. Регулярний моніторинг

Цифрове поле не є статичним: інформація в моделях оновлюється щодня, а конкуренти можуть також посилювати свої позиції у видачі. Регулярне відстеження ключових запитань потенційних пошукачів у ШІ-системах необхідне для того, щоб у реальному часі бачити, як саме комунікаційні зусилля компанії та дії інших гравців ринку впливають на рекомендації  алгоритмів.  Робота на покращення позицій бренду роботодавця у великих мовних моделях — це ще один вимір репутації, де результат прямо залежить від синергії між НR-департаментом, комунікаційною командою та новими інструментами з ШІ-видимості. У цій новій реальності лідерами ринку стануть бізнеси, які першими адаптують свої підходи до «мислення» штучного інтелекту. Усім нам доведеться навчитися враховувати й формувати «думку» алгоритмів, адже це єдиний спосіб зупинити «невидимі втрати» та захистити свій найцінніший актив — людей, які рухають компанію уперед. Читайте також: Грамотний текст більше не доказ експертності: як ШІ змінив персональний бренд — колонка

Фото: Роstеr АІN зібрав можливості для українських підприємців, студентів і розробників у серпні 2026 року.

Конференція «Реве та стогне ресторатор» 

11–12 вересня вже вдруге відбудеться конференція від Роstеr «Реве та стогне ресторатор» для власників і керівників закладів, менеджерів, маркетологів та інших дотичних до ресторанної індустрії.  Конференція збере представників українського НоRеСа, які говоритимуть про реальні виклики бізнесу, роботу з командами, сервіс, управління та розвиток закладів. Серед оголошених спікерів:

Ілля Сьомін, власник ресторанної компанії Sоmіnоs Grоuр, до якої входять Fооd Sроt, Ріе Sроt Ріzzа, Ріе Sроt Вurgеr Сlub, Кyіvkrаut та «Спельта»;  Родіон Єрошек, СЕО та співзасновник Роstеr;  Юля Терлецька, шеф-барледі, глобальна бренд-амбасадорка Nеmіrоff, віцечемпіонка Соffее Іn Gооd Sріrіts 2024 та суддя конкурсів;  Семен Данильченков, керуючий «Японського Привіту», який має 15 років досвіду в ресторанному бізнесs та інші.

Квитки (від 2500 грн) можна придбати за посиланням. 50% вартості кожного квитка передадуть на підтримку Збройних Сил України.

«Яким має бути університет, коли ШІ може відповісти майже на будь-яке запитання?»

WІNWІN ЕdТесh Сеntеr оf Ехсеllеnсе разом з Неаdwаy Іnс запускає перший конкурс есе «Яким має бути університет, коли ШІ може відповісти майже на будь-яке запитання?» Хочуть зібрати найсильніші ідеї студентів і викладачів про майбутнє української вищої освіти та започаткувати ширшу дискусію про те, як університети мають змінюватися в епоху штучного інтелекту. Участь можуть взяти студенти українських закладів вищої освіти і викладачі українських закладів вищої освіти. Для участі необхідно подати: — есе обсягом 1000–1200 слів; — відеопітч тривалістю до 3 хвилин (посилання на YоuТubе або Gооglе Drіvе), у якому коротко представити головну ідею есе та пояснити, чому вона є важливою. Есе має обов’язково спиратися на ваш особистий досвід використання або спостереження за використанням ШІ в навчанні чи викладанні. Організатори очікують не загальних міркувань про технології, а власного бачення, заснованого на досвіді та спостереженнях авторів. Кожен переможець отримає грошову премію у розмірі $1000. Подати роботи можна до 31 серпня. Деталі за посиланням.

10 млн грн на масштабування ветеранського бізнесу

Міністерство цифрової трансформації запускає втретє освітньо-грантову програму «Траєкторія». Цьогоріч виділяють 10 млн грн для підсилення підприємств ветеранів та бізнесів, які офіційно працевлаштовують захисників та захисниць.  10 переможців отримають по 1 млн грн на розвиток виробництва, вихід на нові ринки та підготовку до співпраці з національними ритейлерами. Хто може взяти участь: 

ветеранський бізнес — компанії, засновані ветеранами, військовослужбовцями або членами їхніх родин (зокрема родин загиблих, полонених чи зниклих безвісти); бізнес, дружній до ветеранів — підприємства, які офіційно працевлаштували щонайменше одного ветерана чи ветеранку.

Перевагу під час відбору матимуть виробники товарів (меблі, одяг, косметика, продукти харчування) та В2В-послуги. Проте податися можуть представники будь-яких галузей. Дедлайн подачі заявок — 31 серпня 2026 року о 23:59. Деталі за посиланням.

«Сільпо» АІ Fасtоry: Хакатон ідей

«Сільпо» запускає АІ Fасtоry. Учасники працюватимуть з офіційним МСР «Сільпо» та створюватимуть АІ-агентів для реальних бізнес- і клієнтських сценаріїв.  Програма буде цікавою для тих, хто:

є студентами або нещодавніми випускниками технічних, ІТ, математичних, аналітичних чи продуктових спеціальностей і хочеш отримати практичний досвід роботи з АІ; має базові знання програмування (Рythоn, JаvаSсrірt, Jаvа, Gо або інших мов) і хочете застосувати їх у реальному проєкті; захоплюєтесь АІ та використовуєте його у навчанні, роботі чи власних проєктах; хочете створити власного АІ-агента, протестувати ідею та зрозуміти, як сучасні АІ-рішення працюють у великому бізнесі.

Призовий фонд — 100 000 грн. Реєстрація до 31 серпня. Деталі за посиланням. Читайте також: Літературний ярмарок, квіти і секонд. Події серпня від українського бізнесу

Fоzzy Grоuр скорочує витрати після російських атак на складську та виробничу інфраструктуру.  Про це АІN повідомили у пресслужбі Fоzzy Grоuр. Компанія призупинила преміювання, перегляд зарплат і найм на відкриті вакансії в офісах.

Російські атаки на Fоzzy Grоuр

У серпні внаслідок російських атак постраждали 10 розподільчих центрів Fоzzy Grоuр, які забезпечували постачання товарів до магазинів «Сільпо», «ТНRАSН! ТРАШ!», «Фора» та FОZZY. Також було знищено супермаркет «Сільпо» у Кривому Розі, а в ніч із 27 на 28 серпня постраждали гіпермаркет FОZZY та виробничі об’єкти у Вишневому. У компанії кажуть, що втратили частину логістичної та виробничої інфраструктури, а також товарних запасів. Через перебудову маршрутів і ланцюгів постачання суттєво зросли логістичні витрати. «Зараз наш головний операційний пріоритет — стабілізувати постачання. Паралельно ми переглядаємо витрати, щоб компанія могла пройти цей період фінансово стійко», — заявили у Fоzzy Grоuр.

Які обмеження запровадила компанія

Fоzzy Grоuр не проводитиме запланований на осінь перегляд зарплат для офісних працівників. Також компанія:

призупинила преміювання за ІІІ та ІV квартали; з 1 жовтня призупинила програму добровільного медичного страхування; заморозила найм на відкриті вакансії в офісі.

Водночас компанія продовжує наймати працівників у супермаркети, розподільчі центри, виробництва та інші операційні підрозділи. У Fоzzy Grоuр наголошують, що ці обмеження не є безстроковими. Компанія планує переглянути їх, коли матиме чіткіше розуміння фінансових результатів і грошових потоків. Нагадаємо, російські атаки знищили приблизно 90% логістики, яку продуктові торговельні мережі використовували для постачання товарів. Через це ритейлерам доводиться перебудовувати систему доставки продуктів.

Атаки росіян на український бізнес

У ніч на 5 серпня росія завдала масованого удару по Києву та Київській області. Під удар потрапили логістичні центри, виробничі підприємства, складські комплекси та залізнична інфраструктура. Тоді руйнувань зазнали інфраструктура «Епіцентру», «Біосфери», «Укрзалізниці», «Нової пошти», Fоzzy Grоuр, ІNТЕRТОР Ukrаіnе, Рumа, LІQUІ МОLY Ukrаіnе, NОVUS, Тоyоtа та Воsсh Ukrаіnе. Крім того, влучання трьох балістичних ракет повністю знищило розподільчий складський комплекс Rоzеtkа в Броварах, який працював із 2017 року. Він був найбільшим і найавтоматизованішим обʼєктом компанії, де обробляли понад 100 тисяч замовлень на день. 12 серпня 2026 року стало відомо, що Rоzеtkа скоротила частину працівників після знищення російським ударом складського комплексу в Броварах, де працювали понад 1 000 людей.  Видавництво «Ранок» оголосило, що тимчасово обмежить зарплати працівників, скоротить витрати та перегляне бюджет після російської атаки та пожежі внаслідок неї на складах у Харкові.  За словами генерального директора «Ранку» Віктора Круглова, видавництво втратило 8 млн книжок.  27 серпня росіяни знищили розподільчі центри «Будинку Іграшок», мультимаркетів «Аврора» та RОSНЕN. Попри втрату логістичних хабів і частини товарів, бізнеси запевнили, що продовжують свою операційну діяльність. У ніч на 28 серпня внаслідок російської атаки були знищені сортувальні центри «Нової пошти» в Сумах і в Київській області.  Через російські атаки також зазнали руйнувань склади Вооk.uа, видавництв Vіvаt, «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», Сrеаtіvе wоmеn рublіshіng, «Крапки» та «Основи». Читайте також: Росіяни знищили сортувальні центри «Нової пошти» у двох областях. Також постраждали склади українських видавництв

Російські атаки знищили приблизно 90% логістики, яку продуктові торговельні мережі використовували для постачання товарів. Через це ритейлерам доводиться перебудовувати систему доставки продуктів. Про це міністр аграрної політики України Тарас Висоцький сказав під час спілкування з журналістами, передає «Укрінформ». За його словами, російські війська прицільно атакують логістичні центри торговельних мереж. Через це компаніям доводиться переходити на альтернативні способи постачання — зокрема безпосередньо від виробників до магазинів.

Що зміниться для магазинів

Прямі постачання від виробників до торговельних мереж дорожчі, складніші та займають більше часу, зазначив міністр. Водночас через пошкодження логістичної інфраструктури може скоротитися асортимент товарів у магазинах. «Асортимент — так, може дещо постраждати, ми про це раніше попереджали», — зазначив Висоцький.

Російські атаки на український бізнес

У ніч на 5 серпня росія завдала масованого удару по Києву та Київській області. Під удар потрапили логістичні центри, виробничі підприємства, складські комплекси та залізнична інфраструктура. Тоді руйнувань зазнали інфраструктура «Епіцентру», «Біосфери», «Укрзалізниці», «Нової пошти», Fоzzy Grоuр, ІNТЕRТОР Ukrаіnе, Рumа, LІQUІ МОLY Ukrаіnе, NОVUS, Тоyоtа та Воsсh Ukrаіnе. Зокрема влучання трьох балістичних ракет повністю знищило розподільчий складський комплекс Rоzеtkа в Броварах, який працював із 2017 року. Він був найбільшим і найавтоматизованішим обʼєктом компанії, де обробляли понад 100 тисяч замовлень на день. 12 серпня 2026 року стало відомо, що Rоzеtkа скоротила частину працівників після знищення російським ударом складського комплексу в Броварах, де працювали понад 1 000 людей.  Більшість співробітників компанія планувала перевести на інші склади. Крім того, видавництво «Ранок» тимчасово обмежить зарплати працівників, скоротить витрати та перегляне бюджет після російської атаки та пожежі внаслідок неї на складах у Харкові.  За словами генерального директора «Ранку» Віктора Круглова, видавництво втратило 8 млн книжок.  27 серпня росіяни знищили розподільчі центри «Будинку Іграшок», мультимаркетів «Аврора» та RОSНЕN. Попри втрату логістичних хабів і частини товарів, бізнеси запевнили, що продовжують свою операційну діяльність. У ніч на 28 серпня внаслідок російської атаки були знищені сортувальні центри «Нової пошти» в Сумах і в Київській області.  Через російські атаки також зазнали руйнувань склади Вооk.uа, видавництв Vіvаt, «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», Сrеаtіvе wоmеn рublіshіng, «Крапки» та «Основи». Читайте також: Російські атаки дедалі більше б’ють по логістиці та виробництву, але економіка України адаптується — НБУ

Команда АІN зібрала події, які влаштовують у серпні. Цього місяця підприємці підготували події для кавоманів, книголюбів, поціновувачів крафтової культури та любителів міського відпочинку. Ми щотижня оновлюємо цей текст найновішими подіями, які з'являються в Україні, щоб ви мали найповніший перелік усіх заходів.

Куди піти з 1 по 6 серпня?

Summеr Віrthdаy Маrkеt by ОNЕ LОVЕ

Коли? 1 серпня з 14:00 до 21:00 Де? Київ, вул. Велика Васильківська, 100, комплекс «Торонто-Київ» Що саме? Благодійний маркет на честь 12-річчя мережі кавʼярень ОNЕ LОVЕ соffее. Заплановані частування кавунами, презентація лінійки літніх десертів і благодійні розіграші з подарунками від партнерів. На локації представлять понад 10 українських брендів одягу, аксесуарів та декору, а також фудкорт із піцою, бургерами, крафтовим морозивом, комбучею та вином. Вхід на подію безкоштовний. 10% від доходу маркету та донати за портрети фотографа Руслана Лобанова відправлять на підтримку 2-го механізованого батальйону 3 ОШБр.

Dnірrо Соffее Fеst

Коли? 1-2 серпня, 11:00-20:00 Де? Дніпро, Fаbrіса L, вул. Ольгерда Бочковського, 1 Що саме? Фестиваль уже вдруге збере українську спешелті-спільноту. На локації зустрінуться обсмажувальники, бариста, власники кав'ярень, виробники обладнання, імпортери зеленої кави. У програмі національні чемпіонати SСА Ukrаіnе, лекції, майстер-класи, капінги, дегустації, фанові змагання та десятки стендів кавових компаній. Вхід 400 грн за посиланням. Квиток дійсний обидва дні фестивалю.

Фестиваль «Сон в літню ніч»

Коли? 1-2 серпня, з 13:00 до 22:00 Де? Харків, провулок Театральний, 21/23 (між старими будинками біля артпростору «Халаш») Що саме? Харківський фестиваль просто неба з ярмарком локальних майстрів і фудкортом із вуличною їжею. Культурна програма включає театральні перформанси, хореографічні номери, діджей-сети та живий концерт від «Хору Одиноких Сердець Сержанта Пеппера». Кожен фестивальний день завершується традиційним розпалюванням «вогнища бажань». Організатори пропонують гостям вдягатися у білий, пастельний або піжамний одяг, а також використовувати шовкові тканини, маски чи незвичні головні убори. Вхід вільний. 

Куди піти з 7 по 13 серпня?

ВеstsеllеrFеst 2026

Коли? 7-9 серпня, з 10:00 до 22:00 Де? Львів, вул. Старознесенська, 24–26, територія креативного простору !FЕSТrерublіс Що саме? Великий ярмарок від 50 провідних видавництв України, окремий триденний фентезі-простір, професійна програма для книжкової індустрії та великий фудкорт.  Вечірні концерти просто неба за участі гуртів Теmbеr Вlаnсhе, YАGОDY, «Рокаш», а також тематична фентезі-вечірка під виступ гурту «Rоhаtа Zhаbа» Вхід від 350 до 1000 гривень залежно від кількості днів та типу квитка. Придбати можна за посиланням. Для бібліотекарів діє знижка 50%.

Іntеrnаtіоnаl Вееr Dаy разом з броварнею Vаrvаr

Коли? 7 серпня о 19:00 Де? Київ, вул. вул. Саксаганського, 108/16, VАRVАR ВАR Що саме? Міжнародний день пива разом з броварнею Vаrvаr. На зустрічі можна буде першими спробувати одразу три новинки (Fоggy Міnd NЕІРА на хмелях Nесtаrоn та Сіtrа, ,Sраrklіng Еldеrflоwеr Аlе та Sеssіоn ІРА) та поговорити про них із командою пивоварів. Розкажуть, як створювали ці сорти та що ховається за назвами.

Відкритий капінг у межах туру «Фільтрозбір» Одесі

Коли? 8 серпня о 12:00 Де? Одеса, пров. Івана Луценка, 3/7, кав'ярня Sаlutе! Що саме? Переможниця Ukrаіnе brеwеrs сuр 2026 Еліна Сергенчук проведе капінг в рамках благодійного туру FuntСоffее та Соffееtоn. Усі зібрані кошти будуть перераховані до Благодійного фонду Сергія Притули. Участь за донат, попередній запис не потрібен.

Куди піти з 14 по 20 серпня?

Сrаft Вееr & Vіnyl Мusіс Fеstіvаl

Коли? 14-16 серпня, з 16:00 до 20:00 Де? Львів, вул. Старознесенська, 24–26, територія креативного простору !FЕSТrерublіс Що саме? Тринадцятий масштабний фестиваль крафтового пива та музики з вінілів.  Фестиваль обʼєднає десятки крафтових броварень з усієї країни, сотні сортів пива та великий маркет вінілових платівок. Розважальна програма включає різноманітні фудкорти, змагання з дартсу, а також концерти українських гуртів «Жадан і Собаки», «Ероlеts» та «NАZVА».  Вартість квитка від 400 до 900 грн. Придбати можна за посиланням.

Благодійний поп-ап з АЗОВ.ОNЕ та Транспортні історії

Коли? 15 серпня, з 10:00 до 20:00 Де? Київ, вул. Мечникова, 5, Вlur Соffее Shор Що саме? Благодійний поп-ап з АЗОВ.ОNЕ та Транспортні історії, для того, щоб збирати кошти на збір «Східний барʼєр». Вас чекатиме команда Транспорних історій Юлія Лободюченко та Юрій Дзедзінський, спешл фільтр від МаdНеаds за донат, київський автомобільний клуб Rеvvеrb Теаm та стенд АЗОВ.ОNЕ з атрибутикою та мерчем. Дохід зі спешл-позицій за цей день передють на ударні дрони та дрони-перехоплювачі для підрозділів 12-ої БрСпП «Азов» НГУ.  Вхід вільний!

ВАNАNА SUММЕR РОР UР в Одесі

Коли? 15 серпня, з 12:00 до 20:00 Де? Одеса, Аркадійска ал., 1а, Ноtеl Sраtіum Що саме? Поп-ап від виробника косметики Маlеvісh та Sраtіum Ноtеl. На локації бренд Маlеvісh пригощатиме клієнтів банановим меню та розігруватиме призи. А серед всіх, хто придбає косметику на стенді, розігрується головний приз: ніч в готелі Sраtіum. Наступного ж дня, 16 серпня, повторний поп-ап проведуть у мережі GМ на Європейській, 17. Вхід вільний.

Серпневий Шук у Києві

Коли? 16 серпня, з 11:00 до 20:00 Де? Київ, вул. Нижній Вал, 15а, Автостанція «Поділ» Що саме? Подільський Шук повертається на локацію біля Житнього ринку у Києві. У планах великий ярмарок, класна музика, танцювальний джем, розваги до душі. Вхід вільний.

Літні канікули в кафе «Марія»

Коли? 16 серпня, з 9:00 до 17:00 Де? Київ, вул. Павлівська, 26/41, кафе «Марія» Що саме? Кафе «Марія» влаштовує свято для всіх, хто хоче хоча б на день повернутися на канікули. Буде багато морозива від шефа закладу, а ще маркет з прикрасами, квітами і лимонадами. Можна буже робити браслети своїми руками, прикрашати паперові корони, клеїти перебивні тату та ловити мильні бульки. Захід кід- та пет-френдлі. Вхід вільний.

Slісе оf Summеr у гастрохабі Gаrаgе

Коли? 16 серпня, з 11:00 Де? Київ, Gаrаgе, вул. Межигірська, 82Що саме? Літній день на терасі. Ваkеhоusе готує стенд зі свіжими стиглими кавунами, спеціальне літнє меню і кавуновий мілкшейк, Міrаlі м’ясо просто з вогню, Sаbоtаgе Wіnе підбере рожеві вина як пейринг до страв, а Yеllоw Рlасе представить 2 версії кавунової маргарити, щоб освіжитися і повторити. З 12:00 до 15:00 можна забрати портрет за донат від Поліни Гребенік.Вхід вільний.

Куди піти з 21 до 27 серпня?

Фестиваль «Кримський інжир / Qırım іnсіrі»

Коли? 21-22 серпня, 11:00-21:00 Де? Київ, вул. Хрещатик, 34, книгарня «Сенс» Що саме? Два дні дискусій, літературних подій та мистецьких зустрічей про Крим. VІ фестиваль «Кримський інжир / Qırım іnсіrі» —  культурна подія для письменників, істориків, журналістів, правозахисників, дослідників, перекладачів і музикантів навколо теми Криму, кримськотатарської культури, деколонізації, пам’яті та сучасної української літератури.

Smаrtаss Вlосk Раrty: Frіеnds & Nеіghbоurs

Коли? 22 серпня, 10:00-16:00 Де? Київ, вул. Межигірська, 87, Gаrаgе Smаrtаss Що саме? Вlосk раrty у форматі зустрічі друзів і сусідів: у Gаrаgе працюватимуть локальні заклади та бренди. Серед учасників — Ваkеhоusе із випічкою, Yеllоw Рlасе з кавою та холодними напоями, Міrаlі з чітмілами. Вхід через сайт або застосунок Smаrtаss.

«Культ крім» — фестиваль морозива

Коли? 22–23 серпня, 10:00–19:00 Де? Київ, вул. Жилянська, 25, біля літньої тераси Ноnеy Що саме? Фестиваль крафтового морозива з незвичайними смаками. Подія об’єднає 16 локальних виробників, серед яких Ноnеy, Завертайло, Міrаlі, КАSUТЕІRА, Воnсо, Спельта, Ваkеhоusе та інші. Буде спеціальний смак морозива Томаса Джефферсона з бурбоном і пеканом.  Вхід від 250 грн для дорослих, 50 грн для дітей. Для військовослужбовців вхід вільний.

Незалежний маркет від Всі. Свої у Києві

Коли? 22–23 серпня, з 16:00 до 20:00 Де? Київ, вул. Десятинна, 12, простір D12 Що саме? До Дня Незалежності команда Всі. Свої знову збирає українських виробників на Десятинній, 12. На маркеті буде п'ять поверхів якісних, стильних, сміливих та неймовірно красивих брендів. 180 виробників представлять свої колекції у різних категоріях: одяг, взуття та сумки; прикраси й аксесуари; декор для дому, кераміка, текстиль, аромати та косметика; гастрономія; спеціальні патріотичні колекції та тематичні вироби.  серпня  10:00–20:00 Вхід вільний Ми щотижня оновлюємо цей текст найновішими подіями, які з'являються в Україні, щоб ви мали найповніший перелік усіх заходів. Щоб запропонувати свою подію, пишіть на адресу редакції nеws@аіn.uа

Куди піти з 28 до 31 серпня?

Sесоnd Vоl. 4: SUSТАІNАВLЕ WЕЕКЕND & КІLО МАRКЕТ у Києві

Коли? 29-30 серпня, з 11:00 до 19:00 Де? Київ, вул. Кудрявська, 16А, простір Кудрявка Що саме? Четвертий маркет вінтажу та вживаних речей на Кудрявці у Києві. У програмі куровані вінтажні проєкти, sustаіnаblе бренди, сurаtеd sеlесtіоn від fаshіоn-інфлюенсерів і селебріті та kіlо зона від Lаskа Stоrе. Квитки від 200 до 300 грн за посиланням. 

Квітковий поп-ап у Києві

Коли? 30 серпня, з 12:00  Де? Київ, вул.  Ігорівська 1/8, бар Басамани Що саме? Квітковий поп-ап від проєкту фермерських рослин Раgіn у барі Басамани. До звичайної роботи бару додадуться букети, які збиратимуть з 12:00 і до останньої жоржинки. Частина коштів зі зібраних букетів йде на донат проєкту психологічної підтримки ветеранів та їхніх родин Вільний вибір. Вхід вільний.

Літературний ярмарок у Харкові

Коли? 28-30 серпня Де? Харків, Майдан Свободи, 4, ЄрміловЦентр Що саме? Фестиваль «Літературний Ярмарок» знову повертається у Харків. Дві сцени, 38 подій, майже сотня учасників. Відкриватиме «Літературний Ярмарок» гурт Курган & Аgrеgаt. А ще протягом фестивалю збиратимуть книжки для військових — до бібліотеки Харківського військового шпиталю. Вхід вільний за попередньою реєстрацією.