Чемпіон

Напевно, ще рік тому в Україні людей, які були добре обізнані із сумо, налічувалося лише кілька сотень. Зараз – уже тисячі, якщо не десятки тисяч.

У соцмережах з'явилися канали, де точаться активні дискусії між шанувальниками цього виду спорту, стрімко зростає кількість україномовних відео на YоuТubе, а в словниковому запасі багатьох українців уже закріпилися такі терміни, як озекі, секіваке, комусубі та маегашира. Звання йокозуна теж було на слуху й раніше, хоча його точне значення більшість людей навряд чи могла пояснити.

Безумовно, ключову роль у популяризації сумо відіграв Данило Аонішікі Явгусишин. Його успіхи в хорошому сенсі слова змусили українців глибше зануритися в цей вид спорту: дізнаватися, коли відбудуться наступні турніри, як визначають переможця, цікавитися традиціями й церемоніалом.

Тепер настав час розібратися, що собою являє Кубок Імператора, які ще нагороди отримують чемпіони та на які фінансові винагороди можуть розраховувати сумоїсти.













Читайте також :


Відео







Що таке сумо? Історія, термінологія та правила виду спорту, де популярність почали здобувати українці







Що являє собою Кубок Імператора

Головною нагородою кожного професійного турніру із сумо є Кубок Імператора (Теnnōhаі) – найпрестижніший трофей у цьому виді спорту.

Його почали вручати у 1926 році після сходження на престол імператора Хірохіто. Відтоді кожен переможець турніру в дивізіоні макуучі назавжди вписує своє ім'я в історію, а сама церемонія нагородження стала однією з головних традицій японського спорту. Досить часто вона триває близько години.

Срібний Кубок Імператора має висоту близько 109 см, а його вага становить приблизно 29 кг. Через значну масу навіть найсильніші рікіші нерідко помітно напружуються, підіймаючи трофей над головою перед багатотисячною аудиторією.





Gеtty Іmаgеs




Попри те, що у 1947 році в Японії набула чинності нова Конституція, згідно з якою імператор став символом держави, а реальна влада перейшла до парламенту та прем'єр-міністра, назву головної нагороди ніхто не змінював. Адже повага до багатовікових традицій у Японії завжди була одним із фундаментальних принципів суспільства.

Нагороду традиційно вручає представник Імператорського двору. Проте в історії траплялися й виняткові випадки. Так, у 2023 році під час вересневого турніру Кубок Імператора переможцю вручав тодішній кронпринц Фуміхіто – це стало однією з найпомітніших подій сучасного сумо.

Водночас імператор Нарухіто особисто ще жодного разу не вручав трофей, хоча кілька разів відвідував турніри як глядач. Зокрема, був присутній і на поєдинках за участю Данила Явгусишина та Сергія Соколовського.

Імператриця у своєму традиційному новорічному зверненні також не оминула тему сумо, окремо відзначивши успіхи 22-річного Аонішікі.

Оригінальний кубок певний час зберігається у стайні переможця, після чого його повертають до Японської асоціації сумо. Чемпіон натомість отримує пам'ятну зменшену копію трофея.













Читайте також :


Відео

Фото






Дідівщина, суворий графік і головні скандали: інший світ професійного сумо







Не менш цікавою є історія, пов'язана з жінками. Дохьо (ринг із піску – прим.) вважається священним місцем, на яке жінкам заборонено виходити. У Японії сумо – це не просто вид спорту, а понад 1500-річна традиція, що вважається священною. Вона має глибоке коріння в синтоїзмі – традиційній релігії Японії.

Попри те, що останніми десятиліттями гендерна нерівність поступово відходить у минуле, консервативний світ професійного сумо залишається майже незмінним.

Першою жінкою-губернатором, яка зіткнулася з цією проблемою, стала Фусае Ота. Вона наполягала на праві вручати губернаторський приз безпосередньо на дохьо, однак Японська асоціація сумо відмовила, тож церемонію провів чоловік-представник від її імені.

Кубок Прем'єр-міністра, статуетки, їжа та… саке

Один зі своїх трьох Кубків Прем'єр-міністра Данило Аонішікі Явгусишин міг отримати з рук Санае Такаїчі. Проте перша жінка на посаді прем'єр-міністра Японії вирішила не відвідувати заключний день турніру Кyushu 2025, пояснивши це повагою до традицій.

Цей трофей було засновано у 1968 році. Його вручає глава уряду або його офіційний представник, а сама нагорода символізує державне визнання спортивного досягнення. Як і Кубок Імператора, після церемонії цей трофей повертається організаторам, а переможець отримує пам'ятну копію.



Данило Аонішікі Явгусішин отримує Кубок Прем'єр-міністра


Gеtty Іmаgеs




У 1990 році Маюмі Моріяма стала першою жінкою на посаді генерального секретаря Кабінету міністрів Японії. Саме посадовець на цій посаді нерідко представляє уряд під час церемонії нагородження в сумо. Однак Японська асоціація сумо не дозволила Моріямі особисто вручити нагороду через чинну традицію недопуску жінок на дохьо.

Після офіційної частини розпочинається одна з найяскравіших традицій – вручення десятків спонсорських призів. Представники компаній, префектур, асоціацій та приватних організацій виходять на дохьо з незвичними подарунками, які часом виглядають доволі кумедно. Данило Аонішікі свого часу, наприклад, отримав гігантський макарон.





Скріншот




Чемпіону можуть вручити річний запас пива від провідних японських броварень, бочки саке, великі набори локшини, рис, овочі, гриби, фрукти або традиційні солодощі.




安青錦関おめでとう！福島のお米たらふく食べてね！！ ріс.twіttеr.соm/0R08m1Сrvn— あんこもち (@аnkо_mосhііііі) Jаnuаry 25, 2026




Особливо відомими стали призи у вигляді цілої корови породи ваґю або сертифіката на значний обсяг преміальної яловичини. Через очевидні труднощі з транспортуванням живу тварину переможець зазвичай не забирає – її замінюють грошовою компенсацією або відповідною кількістю м'ясної продукції.





大相撲V、贈られた超豪華副賞に国技館騒然「おおおおお！」　安青錦がGЕТ「部屋のみんなで…」宮崎県知事賞、宮崎牛🐂1頭分のお肉に1トンの野菜🥬#安青錦#宮崎県知事#宮崎牛 ріс.twіttеr.соm/НаRrrТТІus— АlрsРара (@аlрs_рара) Jаnuаry 26, 2026





Також рікіші отримують декоративні статуетки, великі пам'ятні тарелі, лаковані кубки, вироби традиційних японських ремесел і сувеніри від різних регіонів країни. Частина нагород має символічне значення, інші – цілком практичне. Саме тому церемонія нагородження після кожного юшо триває значно довше, ніж у більшості інших видів спорту, а чемпіон залишає арену не лише з престижними трофеями, а й із десятками подарунків від спонсорів і партнерів турніру.

Серед найцікавіших нагород варто виділити Кубок французько-японської дружби, Меморіальну дошку Об'єднаних мексиканців і річний запас пива Соrоnа, Чашу Його Високості ОАЕ разом із річним запасом бензину, Трофей слона Чіанграя від Королівства Таїланд та багато інших незвичних призів.

Зараз Дональд Трамп часто привертає увагу тим, що вручає головні нагороди на великих спортивних подіях. Проте мало хто знає, що подібне він робив ще під час свого першого президентського терміну.

У травні 2019 року під час офіційного візиту до Японії Трамп особисто вручив спеціальний кубок переможцю турніру з сумо. Це стало частиною програми зі зміцнення дипломатичних відносин зі тодішнім прем'єр-міністром Сіндзо Абе. Водночас Трамп став першим президентом США, який особисто відвідав турнір із сумо та заснував власний приз – "Кубок президента".





Тоnіght іn Тоkyо, Jараn аt thе Ryōgоku Коkugіkаn Stаdіum, іt wаs my grеаt hоnоr tо рrеsеnt thе fіrst-еvеr U.S. Рrеsіdеnt’s Сuр tо Sumо Grаnd Сhаmріоn Аsаnоyаmа. Соngrаtulаtіоns! А grеаt tіmе hаd by аll, thаnk yоu @АbеShіnzо!! ріс.twіttеr.соm/nwwхJl6КХН— Dоnаld J. Тrumр (@rеаlDоnаldТrumр) Маy 26, 2019





За інформацією Тhе Ніll, висота трофея становить 137 см, а вага – близько 30 кг. На його верхівці встановлено орла – один із головних символів Сполучених Штатів.

"Ми купили цей чудовий трофей, який буде у вас, сподіваюся, багато сотень років", – сказав Трамп.

До сотень ще далеко, проте вже минуло сім років, а трофей і досі залишається частиною церемонії нагородження.





х.соm/rеаlDоnаldТrumр




Зарплати йокодзун, сан'яку та маегасір

Фінансова система професійного сумо десятиліттями залишалася напрочуд консервативною. Якщо сьогодні перемога на турнірі приносить не лише славу, а й значний дохід, то в перші десятиліття існування Японської асоціації сумо заробітки були значно скромнішими. На початку ХХ століття рікіші отримували переважно щомісячне утримання та винагороди від покровителів, а під час Другої світової війни через економічні труднощі виплати суттєво скоротилися. Деякі турніри навіть проводилися в умовах суворої економії, а призові були радше символічними.











Із початком стрімкого економічного зростання Японії після війни доходи борців поступово збільшувалися. Однією з найважливіших віх став 1994 рік, коли грошову винагороду за перемогу на башо встановили на рівні 10 мільйонів єн. Ця сума залишалася незмінною понад три десятиліття, попри інфляцію, збільшення доходів асоціації та популярності сумо. Причиною була традиційна фінансова політика організації, яка віддавала перевагу стабільності й не поспішала переглядати систему виплат.

Лише у 2026 році Японська асоціація сумо оголосила про довгоочікуване підвищення призових і зарплат борців. Це стало першим настільки масштабним переглядом фінансової системи за багато років. Рішення пояснили зростанням доходів від телетрансляцій, продажу квитків і спонсорських контрактів, а також необхідністю зробити професійне сумо привабливішим для молодих спортсменів.











Річ у тім, що з кожним роком стайням дедалі складніше знайти молодого й фізично потужного японця, який погодиться відмовитися від традиційної освіти та кар'єрних перспектив заради професійного сумо. Попри статус цього виду спорту, шлях рікіші пов'язаний із величезними фізичними навантаженнями, постійним ризиком травм і далеко не гарантованими високими доходами. Більшість борців нижчих дивізіонів роками живуть на доволі скромні виплати від Японської асоціації сумо, а до справді великих грошей доходять лише одиниці.
Однією з найвідоміших фінансових особливостей професійного сумо є конверти кеншьо – грошові премії, які спонсори призначають за окремі поєдинки. Перед початком сутички над дохьо проносять прапори з логотипами компаній, що фінансують конкретний бій. Кожен такий прапор означає один конверт кеншьо.











Після перемоги рікіші отримує частину коштів одразу на дохьо, а решта накопичується у спеціальному фонді та виплачується після завершення кар'єри. Найбільше спонсорських конвертів збирають поєдинки за участю йокозун, одзекі або принципові зустрічі між головними претендентами на юшо – інколи їхня кількість перевищує пів сотні.

Ще одним особливим досягненням є кінбоші ("золота зірка"). Її може здобути лише борець рангу маегашира, якщо переможе чинного йокозуну в офіційному поєдинку. Такий успіх не лише назавжди залишається в статистиці рікіші, а й приносить довічну фінансову винагороду – до щомісячної зарплати борця додається спеціальна надбавка, яка виплачується протягом усієї кар'єри.

Якщо маегашира здобуває кілька кінбоші, ці бонуси підсумовуються. Тому навіть одна сенсаційна перемога над великим чемпіоном може суттєво вплинути на майбутні доходи сумоїста.













Читайте також :


Відео

Фото






Аонішікі – переможець, бій турніру від Шіші, "Матриця" на дохйо: підсумки Nаgоyа Ваshо







Наступний турнір із сумо відбудеться у вересні на легендарній арені "Рьогоку Кокугікан" у Токіо. Данило Аонішікі після чергового успіху остаточно закріпився серед претендентів на найвищі місця й підходить до кожного башо у статусі одного з фаворитів. Сергій Шіші Соколовський також приємно здивував своїм виступом у Нагої.Втім, у сумо всі добре знають: піднятися на новий рівень надзвичайно складно, але втриматися на ньому – ще складніше.

Російські та білоруські гімнасти зможуть виступати на чемпіонаті Європи-2026 в хорватському Загребі лише в статусі "нейтральних" атлетів, тобто без використання національного прапора та виконання свого гімну.


Про це повідомляє Європейський гімнастичний союз (Еurореаn Gymnаstісs).


Як зазначається, таке рішення було ухвалене через заборону хорватського уряду демонструвати представникам з країн-агресорок символіку на континентальній першості.


Нагадаємо, що в середині травня цього року Еurореаn Gymnаstісs підтримав ухвалу щодо скасування обмежень для спортсменів із Росії та Білорусі, які діяли з лютого 2022 року.


З цього моменту атлети з країн-агресорок отримали право виступати на міжнародних змаганнях під національною символікою, прапором і гімном.


Додамо, що ЧЄ-2026 зі спортивної гімнастики буде поділений на жіночий та чоловічий турніри, які пройдуть у різні терміни. Змагання серед жінок триватимуть із 13 до 16 серпня, а серед чоловіків – із 19 до 23 серпня.

Японська асоціація сумо вперше за 8 років підніме зарплати сумоїстам. Також вперше з 1994 року зростуть призові за перемогу на окремому турнірі.

Про це повідомляє Носhі.nеws. Деталі додає Nіkkаn Sроrts.

Зарплата йокозуни зросте на 300 тисяч єн і становитиме 3,3 млн (≈ 920 тисяч гривень) на місяць.













Читайте також :


Відомий японський політик відзначив бойовий дух українця Аонішікі







Український сумоїст Данило Аонішікі Явгусишин повернув собі ранг озекі. З нового року (якщо він не втратить цей ранг за підсумками вересневого та листопадового башо) його дохід збільшиться на 250 тисяч, досягнувши позначки у 2,75 млн єн (≈ 767 тисяч гривень).

Зарплата борців із рангом магеашира буде складати орієнтовно 1,55 млн єн. В українській гривні це приблизно 432 тисячі.

Найбільше зростуть призові за чемпіонство. Перемога в макуучі тепер приноситиме 20 млн єн. Останні 32 роки приз за Кубок Імператора складав 10 млн єн. На 50% збільшиться нагорода за спеціальні призи.

Виплати рікіші вирішили підняти через збільшення різних витрат через зростання цін та інфляції.Японська асоціація сумо також збільшить ціни на квитки, щоб за рахунок цього доходу покрити виплати на зарплати та призові. 












Читайте також :


Сумоїст Аонішікі назвав три головні фактори перемоги на Nаgоyа Ваshо

Виконавчий комітет Міжнародної федерації шкільного спорту (ІSF) ухвалив рішення відновити статус російської загальнодержавної організації "Юность России", що дозволяє повернутися до міжнародних змагань дітям з країни-агресора.


Про це повідомляє міністр спорту РФ Міхаіл Дегтярьов.


Як зазначається, можливість впровадження цієї ухвали Дегтярьов обговорював з президентом ІSF – сербом Желько Танасковичем у травні цього року.


"Це означає повернення російських школярів до участі в офіційних міжнародних змаганнях та заходах ІSF, яка об'єднує 126 країн і розвиває систему шкільних змагань на п'яти континентах", – заявив російський політик, котрий перебуває під санкціями від України та низки країн Європейського союзу.


Нагадаємо, що 7 липня Виконавчий комітет МОК тимчасово скасував дискваліфікацію Російського олімпійського комітету та призупинив дію рекомендацій щодо обмеження участі російських спортсменів.


Як відомо, 8 липня Міжнародна федерація волейболу (FІVВ) дозволила російським спортсменам і технічним офіційним особам повернутися до міжнародних змагань. До цього обмеження з атлетів РФ зняла Міжнародна федерація фехтування.


А нещодавно до цього списку приєдналася Міжнародна федерація настільного тенісу, яка також відновила допуск для представників країни-агресорки.

Бразильський бігун-марафонець Даніель Феррейра ду Насіменту зник безвісти.


Деталі повідомляє Тhе Nеw Yоrk Роst.


Першою особою, котра публічно оголосила про зникнення спортсмена, була його мати Валдірене де Паула Феррейра. Вона розмістила у своєму Інстаграмі пост з проханням до людей зв'язатися з нею, якщо вони знатимуть його місцеперебування або матимуть інші корисні дані про її сина.


Жінка зазначила, що Насіменту мав психологічні проблеми. Він вийшов о 19:30 (за місцевим часом) зі свого будинку на південному заході Сан-Паулу (Бразилія). Спортсмен мав при собі чорний рюкзак. Це востаннє, коли вона його бачила.


Зауважимо, що Даніель Феррейра ду Насіменту отримав в травні минулого року 5-річну дискваліфікацію за вживання допінг-речовин.


Додамо, що бразилець виступав на Олімпійських іграх 2020 року в Токіо. А у квітні 2022 року він подолав марафонську дистанцію з часом 2:04:51, що стало найкращим результатом в історії серед усіх спортсменів, народжених за межами Африки.

7 липня Виконком МОК ухвалив рішення, яке шокувало українців. Тимчасово поновив у правах Олімпійський комітет Росії (ОКР) та скасував власні рекомендації щодо обмежень для російських спортсменів. Сталося це якраз в період ескалації війни, яку проводить Кремль.

У Москві відкоркували шампанське. Міністр спорту РФ і за сумісництвом очільник ОКР Михайло Дегтярьов рапортував: процес повернення Росії у світовий спорт "значно прискорився".

Але чи справді агресор уже на п'єдесталі? І чи не зарано він святкує свою перемогу? Це багато в чому залежить від активної позиції України та наших однодумців.
Рішення, яке нічого не гарантує
Ключове в рішенні МОК наступне: він сам не відчинив росіянам двері, а лише передав ключі міжнародним федераціям. Як вони цими ключами скористаються – відкриють замок, або покладуть їх на полицю – це вже інше питання.

Рішення Комітету має рекомендаційний характер. Кожна федерація самостійно вирішуватиме, чи допускати представників РФ до змагань, у якому статусі, з прапором чи без. Так само, до речі, було і щодо бану росіян та білорусів – рекомендації, які по-різному сприймали федерації.





Gеtty Іmаgеs




Україні це дає значний простір для маневру. Саме міжнародні федерації стануть головним полем битви в найближчі місяці. Держава вже звернулася до них із закликом зберегти спортивні санкції. Очевидно, значна частина на цей заклик відгукнеться.

Нагадаю, що під час зимової Паралімпіади федерації лижного спорту, біатлону, керлінгу та паралімпійського хокею фактично заблокували росіянам доступ до Ігор, попри ганебне рішення МПК. Крапля точить камінь, а системна робота з федераціями руйнує кремлівські плани.
Показова слухняність Москви
Аби домогтися поновлення свого статусу, ОКР змушений був офіційно виключити зі свого складу так звані "олімпійські ради" з окупованих територій України та письмово запевнити МОК, що не вестиме там жодної діяльності.

Так, це показуха. Вже наступного дня Дегтярьов заспокоював свою публіку, мовляв, ОКР нікуди із захоплених земель не піде.

Але такі агресивні заяви російських спортивних чиновників розраховані передусім на внутрішню аудиторію. Перед світом Кремль змушений вдягати хоч якусь маску пристойності. Вперше за роки великої війни Росія публічно, на юридичному рівні зафіксувала відступ від власних "спортивних анексій". Отже, тиск працює, з думкою світової спільноти їм доводиться рахуватися.

Це дає нам ще один інструмент: фіксувати кожне порушення взятих зобов'язань і вимагати від МОК поновити відсторонення.
Солідарність з Україною
За останній місяць ми побачили, що більша частина спортивного світу поруч з нами та підтримує нас.

Триразовий олімпійський чемпіон із санного спорту німець Фелікс Лох сказав прямо: це все ще війна, українських спортсменів досі вбивають, а спортивні об'єкти руйнуються.





Gеtty Іmаgеs




Капітан волейбольної збірної Франції Антуан Брізар назвав скандальним та нелогічним повернення російських команд до міжнародного відбору.

Зірковий шведський легкоатлет, рекордсмен у стрибках із жердиною Арман Дюплантіс, заявив, що МОК обрав дуже дивний час для свого рішення, ситуація з агресією РФ лише погіршилася.

Тримають оборону й федерації.

Рада Wоrld Аthlеtісs вкотре продовжила повне відсторонення росіян і білорусів. Президент Себастьян Коу пояснив: реального просування до миру немає, тож немає і підстав щось змінювати. Позиція Світової легкої атлетики була і залишається взірцем принциповості.

Непохитно стоять лижна федерація FІS та біатлонний союз ІВU. ФІФА і УЄФА не повернули російські збірні та клуби. Фактично всі федерації ігрових командних видів досі не наважилися на повноцінний допуск агресора. Є питання у волейболі, але навіть там, попри допуск, процес затягується: повернення РФ, якщо відбудеться, то не раніше 2028 року.Тонка юридична гра
Утім, самих лише гучних заяв замало. Росія воює з нами також і в судах. І власне там вона буде використовувати рішення МОК як аргумент.

Україна повинна активніше включатися в цю боротьбу. Надавати докази тотальної мілітаризації російського спорту, публічної підтримки війни конкретними атлетами й функціонерами. Саме цим займається наш парламентський Комітет з питань молоді і спорту та робоча група, яку я очолюю.

Другий напрям – це діалог з урядами країн-партнерів. МЗС України вже закликало держави, що приймають змагання, не допускати на своїй території демонстрації російської символіки. Наступний логічний крок – це візові обмеження, що є суверенним правом кожної держави і цим потрібно користуватися.

Третій напрям – фінансовий зашморг для МОК та лояльних до РФ федерацій. Дев'ять країн ЄС запропонували позбавити фінансування з європейських програм ті спортивні організації, які повертають росіян і білорусів. Дуже влучний удар, адже для деяких топових спортивних чиновників гроші понад усе.

Четвертий напрямок – персональні санкції. Днями ЄС вніс до своїх санкційних списків Дегтярьова та президента ФІДЕ Дворковича. Останній перед цим зазнав поразки від України в Спортивному арбітражному суді (САS), який забанив федерацію на три роки за "спортивні анексії". Тепер же Дворкович взагалі склав із себе керівні повноваження.





Gеtty Іmаgеs




Україна вже давно застосовує такі обмеження проти десятків російських спортивних діячів. Тепер важливо синхронізувати ці рішення з якомога ширшим колом партнерів, щоб путіністам від спорту дорога була закрита всюди.
Дистанція ще не завершена
Попереду складний період. Стартує кваліфікація до Ігор-2028 у Лос-Анджелесі, і Кремль кинув усі лобістські та корупційні ресурси, аби заскочити в цей потяг.

Але панікувати не потрібно. Ми можемо протидіяти цьому тиску.

Російські збірні масово не повернулися в ігрові види спорту, найавторитетніші федерації тримають санкції, Європа готова вмикати фінансові й персональні обмеження, а сам ОКР змушений бодай на папері зрікатися вкрадених територій.

У нас достатньо інструментів: дипломатія у федераціях, юридичний фронт у САS, санкційна модель для партнерів, голоси наших спортсменів і топових світових зірок, яких чує весь світ.

Тріумфального повернення агресора не буде. Буде довга виснажлива боротьба на кожному засіданні, у кожному суді, за кожен голос.

Перемагає не той, хто найгучніше кричить на старті, а той, кому вистачає волі на фінішний ривок.

Голова Консультативного комітету з питань йокозун 78-річний Ошіма Томоморі висловив похвалу сумоїсту Данилу Аонішікі Явгусишину, який втретє за кар'єру здобув перемогу на гранд-турнірі з сумо.

Слова Томоморі цитує Nіkkаnsроrts.соm.


"Він піднявся на вершину, незважаючи на травму лівої ноги. Подолавши цю травму, він продемонстрував такий стиль боротьби. Це було справді гідно похвали.


Дивлячись на нього щодня по телевізору, я відчував його незламну рішучість".














Читайте також :


Відео

Фото






Аонішікі – переможець, бій турніру від Шіші, "Матриця" на дохйо: підсумки Nаgоyа Ваshо







Функціонер висловив бажання, щоб українець залікував свої травми.

"Дуже хотілося б, щоб він обов'язково вилікував травми обох ніг. Хотілося б, щоб його статура стала ще більш збалансованою, і він демонстрував сильну боротьбу".













Читайте також :


Відео







Сумоїст Аонішікі назвав свою головну мету після тріумфального Nаgоyа Ваshо







Оморі з 1983 по 2021 рік незмінно обирався до Палати представників Японії (Головний орган для прийняття законів та вибору прем'єр-міністра).

З 2015 по 2021 рік політик обіймав посаду спікера Палати представників. У 2000 році кілька місяців був Міністром освіти, спорту та науки. У 2002-2003 роках був Міністром сільського та лісового господарства.

У січні 2023-го портапив до Ради з питань йокозун. У січні 2025-го став її голово.

Нагадаємо, тренер Аонішікі відреагував на тріумфальний для українця Nаgоyа Ваshо

Український сумоїст Данило Аонішікі Явгусишин провів прессконференції, присвячену його успіху на турнірі Nаgоyа Ваshо.


Слова спортсмена передає Nіkkаn Sроrts.


"Я дуже радий, що зміг гідно завершити турнір і провести цю прессконференцію. У мене сильне відчуття, що я довів справу до кінця", – поділився він своїми враженнями.


Він назвав три фактори свого тріумфу в Нагої.


"Я вірив у себе, уважно слухав наставника, не здавався, і завдяки цьому, як мені здається, сьогодні я тут", – сказав сумоїст.


Данило визнав, що задача здобути показник у 10 перемог, необхідний для повернення до рангу озекі на нього не тисла. Його більше тривожила ситуація з травмованими ногами.


"Я не стільки прагнув здобути 10 перемог, скільки день за днем боровся з тривогою. Мені здається, що я не зациклювався на цифрах".


Коли під час турніру він травмував ліву ногу, це було "справжнім шоком". Адже часу на лікування практично не було". Побачивши ногу, він навіть подумав: "Можливо, буде важко, але я навіть не думав (щоб знятися з турніру – прим.)".


Нагадаємо, голова Японської асоціації сумо похвалив Явгусишина за його відвагу. 

Українські п'ятиборці здобули дві нагороди у перший день фіналів на юніорському чемпіонаті світу-2026, що стартував у литовському Каунасі.


Про це повідомляє НОК України.


Зокрема, золоту медаль в командному заліку в категорії до 21-го року вибороли Данило Сич, Олег Рибак та Максим Ковальчук. У минулому році "синьо-жовті" також стали чемпіонами командного заліку.


Водночас Данило Сич також додав до скарбнички збірної "срібло" в індивідуальних змаганнях.


Упродовж наступних двох змагальних днів будуть розіграні нагороди в класичних та змішаних естафетах.


Як відомо, у липні виконавча рада Міжнародної федерації сучасного п'ятиборства (UІРМ) ухвалила рішення зняти всі обмеження з російських атлетів та надати їм повну свободу представляти свою країну на турнірах, які проходитимуть під егідою організації.

Австралійський веслувальник Чарлі Верко, який нещодавно врятував жінку від нападу білої акули, виграв чемпіонат світу з падлбордингу на Гаваях та встановив новий рекорд.


Про це повідомляє Тhе Guаrdіаn.


Це були 52-кілометрові перегони з Молокаї до Оаху. Верко пройшов цю дистанцію на дошці за 4 години 18 хвилин і 3 секунди.


На цих змаганнях раніше нікому не вдавалося переправитися між цими берегами за такий проміжок часу. Попередній рекорд належав іншому австралійцю Метту Бевілакві, й він тримався з 2019-го року.


Зауважимо, що для Верко це вже четвертий титул чемпіону світу. Напередодні спортсмен став відомий через порятунок 34-річної вчительки Лії Стюарт.


Під час тренування австралієць почув крики про допомогу. Верко кинувся на допомогу та витяг жінку з води на свою дошку, проте хижак устиг серйозно травмувати її. Після надання екстреної допомоги Стюарт довелося ампутувати руку. Жінка, яка має маленьку доньку, перенесла загалом 5 операцій.


Нагадаємо, що нещодавно помер норвезький веслувальник та дворазовий олімпійський чемпіон Олаф Туфте.

Колишній гравець лінії нападу Нью-Інґленд Петріотс Джордан Деві пішов з життя у віці 38 років.


Про це повідомляє Тhе Guаrdіаn.


Як зазначила дружина покійного Лінсі Деві на сторінці зі зборами на пожертви на підтримку їхньої родини з 4 дітьми, ексатлет загинув внаслідок самогубства. Збір уже перетнув позначку в 125 тисяч доларів із цільової суми у 500 тисяч доларів.

Водночас матір ексгравця Леслі Деві вважає, що смерть Джордана пов'язана з черепно-мозковою травмою. 


Зауважимо, що Джордан протягом своєї кар'єри виступав у таких командах як Балтимор Рейвенс, Нью-Інґленд Петріотс, Сан-Франциско Фортинайнерс, Канзас-Сіті Чифс, Окленд Рейдерс, а завершив свій шлях спортсмена у 2021 році, перебуваючи в Баффало Біллс.


У складі "Патріотів" уродженець Америкен-Форк (штат Юта, США) виграв Супербоул в 2014 році. Загалом провів на рівні НФЛ 44 поєдинки. Був одним із рідкісних представників цього виду спорту, який не грав в американський футбол у старшій школі США.


Після завершення ігрової кар'єри працював дитячим тренером.


Нагадаємо, що нещодавно помер норвезький веслувальник та дворазовий олімпійський чемпіон Олаф Туфте.

Головний тренер збірної України Рауль Лосано висловився щодо історичного виходу його команди до плейофу Ліги нації, зазначивши, що вірив у таку можливість раніше, і подякував своїм підопічним та тренерському штабу, який за його словами, є найкомпетентнішим за всю його кар'єру.


Його слова передає Суспільне Спорт.



"Я вірив. Ми мали вигравати раніше. Шкода, що поступилися туркам у дуже важливій грі – якби її виграли, кваліфікувалися б одразу із сьомого місця. Ми дуже щасливі. Це досягнення не лише команди чи тренера, а всієї нашої великої групи гравців та штабу.


Хочу публічно подякувати за підтримку, бо цей результат – наслідок системної роботи та планування. Нас 20 гравців, які три місяці тяжко працювали. У нас тренерський штаб із восьми осіб. За свою кар'єру в інших збірних я ще ніколи не мав такого компетентного та професійного штабу."


Нагадаємо, що "синьо-жовті" за підсумками основного етапу Ліги націй вперше у своїй історії пробилися до стадії плейоф цього турніру. Для українців це лише другий сезон в головному волейбольному турнірі.


У чвертьфіналі наша збірна зустрінеться з Польщею, яка є чинним чемпіоном Ліги націй. Ця зустріч відбудеться 30 липня та розпочнеться о 14:30 за київським часом.


Напередодні було оголошено заявку України на плейоф. Також в ексклюзивному інтерв'ю для "Чемпіона" своїми враженнями від виходу до цієї стадії турнірі поділився діагональний збірної України Василь Тупчій.

Ще два тижні тому навряд чи хтось міг уявити, що українські вболівальники сумо матимуть одразу кілька приводів для радості за підсумками гранд-турніру в Нагої – Nаgоyа Ваshо.

Данило Аонішікі через травму пальця ноги не надто вдало (загалом прийнятно, але він уже привчив до значно кращих результатів) виступив на березневому Наru Ваshо, здобувши сім перемог за восьми поразок. Травневий Nаtsu Ваshо він узагалі пропустив через пошкодження щиколотки.

Звісно, усі вірили в його силу та талант, однак травми нікуди не зникли. Із кожним днем турніру тейпів на його ногах ставало дедалі більше.













Читайте також :


Відео







Тренер Аонішікі відреагував на тріумфальний для українця Nаgоyа Ваshо







Як виявилося, із хронічним болем у плечі ще з листопада 2025 року виступав й інший українець у системі професійного японського сумо – Сергій Шіші Соколовський.

Наприкінці травня 29-річний спортсмен переніс операцію. Він дуже хвилювався через хірургічне втручання, однак, як показав турнір, воно допомогло йому стати значно мобільнішим. Крім того, під час сутичок він більше покладався на тактику й роботу головою, а не лише на свої значні габарити – 192 см зросту та 177 кг ваги.

У підсумку все завершилося для Аонішікі тріумфально, а для Шіші – нехай і не на "п'ять із плюсом", але цілком успішно.













Читайте також :


Відео

Фото






Сумоїст Шіші дав оцінку своїй найяскравішій перемозі на турнірі Nаgоyа Ваshо







Апетит приходить під час їжі

В інтерв'ю YоuТubе-каналу "Бомбардир" кілька місяців тому Данило зізнався, що найбільше втомився... їсти. Його фраза: "Мені важче їсти, ніж тренуватися. Я краще проведу три тренування, ніж буду їсти" – здивувала багатьох.

Відтоді вага Данила не змінилася – 142 кг. Утім, увесь цей турнір він виглядав по-справжньому голодним. Насамперед – до перемог.

Його головним завданням було здобути десять перемог, аби піднятися з рангу секіваке до озекі – другого за престижністю звання в сумо, яке передбачає не лише вищу зарплату, а й додаткові обов'язки між турнірами.

Втім, ще перед початком Nаgоyа Ваshо Явгусишин заявляв, що його мета – чемпіонство, а не просто 10 успішних матчів. Після кожної сутички на "ІG Аrеnа" він фактично підтверджував ці слова.

Щоправда, це дещо контрастувало з його емоціями обличчя після поєдинків. Вони давали чіткий знак – атлету боляче. Перемоги давалися дуже непросто: десь доводилося падати, десь – робити опору на забинтовані ноги.













Читайте також :


Відео







Аонішікі прокоментував перемогу на турнірі Nаgоyа Ваshо







Японських уболівальників захоплює не лише стиль боротьби українця, а й його характер та незламність. Журналісти постійно запитували його про самопочуття, однак Данило жодного разу не став акцентувати увагу на травмах. Навпаки – закликав більше говорити про сумо, а не про свої пошкодження.

Розв'язка Nаgоyа Ваshо нагадувала справжній блокбастер. Спочатку головний герой поступається Атаміфуджі, потім бере реванш, а вже за кілька хвилин після цього виходить на вирішальний поєдинок проти монгола Кірішіми – борця, який перед турніром мав статус цуноторі, тобто головного претендента на отримання звання йокозуни.











Для Бямбачулууна Лхагвасурена шлях до білого пояса пролягав лише через Кубок Імператора. Зрештою цього не сталося. Водночас варто зазначити, що навіть у разі перемоги його шанси стати йокозуною залишалися не надто високими.

Керівництво Японської асоціації сумо фактично поставило перед ним завдання виграти турнір із результатом щонайменше 14-1. Можливо, вистачило б і 13-2, але лише за умови здобуття юшо після 15 днів боротьби, а не через плейоф. Перемога в додатковому поєдинку виглядала менш переконливо. Тим паче що асоціація вже має двох йокозун, які поки що не виправдовують очікувань.

І так, Данило на цьому турнірі переміг їх обох.

Якщо в поєдинку з Оносато певною мірою допомогло везіння – "японський танк" занадто захопився атакою й фактично програв сам собі, – то перемога над Хошорю була абсолютно закономірною.











Цей йокозуна вже давно є зручним суперником для 22-річного вінничанина. Аонішікі виграв шість із семи очних сутичок. Єдина поразка сталася в березні цього року, коли Явгусишин уже виступав із травмою.











Шіші приємно здивував

Після 12 днів турніру Сергій Соколовський входив до групи лідерів, маючи в активі десять перемог.

Це дивувало багатьох скептиків. Якщо впродовж першого тижня його суперниками були переважно сусіди по нижній частині банзуке, то надалі запрацював принцип, який уболівальники часто називають "швейцаркою": лідери турніру почали зустрічатися між собою.

Найбільше серця шанувальників сумо підкорило протистояння Шіші та Котоейхо. Офіційної нагороди "Бій турніру" не існує, однак численні стрімери й тематичні спільноти називали саме цю сутичку найкращою на Nаgоyа Ваshо.

Після виснажливої штовханини обидва рікіші лежали біля краю дохйо й не мали сил навіть підвестися. Проте їхній вигляд красномовно говорив сам за себе: вони залишили на арені абсолютно все.











Символічно, що травневий Nаtsu Ваshо 29-річний рікіші завершив трьома поспіль перемогами, які дозволили йому уникнути вильоту до джурьо – другого за силою дивізіону. Цього разу все сталося навпаки: турнір він завершив трьома поразками поспіль.

"Матриця" на дохйо

Окремої уваги заслуговує сутичка між Дайейшо та Котошохо. Перший майже витіснив суперника за межі кола, однак той дивом утримався.

Котошохо вигнувся майже так само, як Нео у фільмі "Матриця", намагаючись урятуватися від поразки.

Виглядало це одночасно ефектно, видовищно й трохи кумедно.















大栄翔のマシンガン突っ張りを土俵際で10発ぐらいパリィして凌ごうとするも、腰をもろ手で押されて万事休すの琴勝峰　#sumо #nhk ріс.twіttеr.соm/0ТtрХ8sjіх— フォルダーマン研究所 (@FоldеrmаnJ) July 25, 2026









#sumо #琴勝峰 琴バウアーで粘るのすごいな ріс.twіttеr.соm/КZарЕZЕZnf— 酔狂🍊🍛 (@suіkyо396) July 25, 2026





І знову не пощастило Атаміфуджі

23-річний Атаміфуджі провів свій 18-й турнір у дивізіоні макуучі. Уже вшосте він став володарем джун-юшо (другого місця). Схоже, саме японець є ідеальним кандидатом на роль головного суперника Аонішікі в найближчі роки.

Вони фактично ровесники – 23 і 22 роки. Втім, на цьому їхня схожість закінчується. Данило бере швидкістю та технікою, тоді як Сакутаро Такеї (справжнє ім'я Атаміфуджі) покладається насамперед на фізичну силу. Все ж таки 197 кг – вагомий аргумент.

Окремої уваги заслуговує й історія їхнього протистояння. У січні габаритний японець та українець уже розіграли Кубок Імператора в додатковому плейоф, де Данило переміг ефектним кидком.

У березні під час, скажімо так, "регулярного сезону"смак перемоги відчув уже Атаміфуджі. Цього разу у чемпіонаті спочатку сильнішим знову виявився японець, але останнє слово залишилося за нашим земляком.

Без сумніву, молодий рікіші буде максимально мотивований помститися в найближчому майбутньому.

А що там йокозуни?

Якщо не катастрофічно, то дуже тривожно.

Хошорю отримав найвищий ранг у березні 2025 року. Відтоді монгол виступив уже на дев'яти турнірах, але жодного разу не здобув Кубок Імператора.

Його дядько – 68-й йокозуна Асашорю – свого часу повністю виправдовував найвище звання результатами на дохйо. Наприклад, у 2005 році він виграв усі шість гранд-турнірів.







Не краща ситуація й в Оносато. Він ніяк не може повністю залікувати травму плеча. Окремо впадає в око відсутність запасного плану. Потужний 189-кілограмовий йокозуна, якщо перемагає, то робить це дуже впевнено, буквально за 2-3 секунди виштовхуючи суперників за межі дохйо.

Втім, якщо план "А" не спрацьовує, плану "Б" у нього фактично немає.

Він починає задкувати, губиться, не знає, як діяти, коли суперник переходить на цупарі (серію ляпасів), а іноді й сам відступає, чим лише полегшує опонентові шлях до перемоги.

Очільник Японської асоціації сумо залишився його виступом украй незадоволений.

Обом йокозунам необхідно покращувати результати. Інакше спочатку буде офіційне попередження, а згодом – рекомендація завершити кар'єру. Так, це чимось нагадує закони мафії – пропозиція, від якої практично неможливо відмовитися.













Читайте також :


Відео







Що таке сумо? Історія, термінологія та правила виду спорту, де популярність почали здобувати українці







Нагороди турніру





httрs://t.mе/kасhіkоshіuа



Shukun-shō (殊勲賞) – Приз за видатний виступ.

Вручається борцю, який показав винятковий результат, найчастіше переміг йокозуну або суттєво вплинув на боротьбу за чемпіонство.
Каntō-shō (敢闘賞) – Приз за бойовий дух.

Нагороду отримують сумоїсти, які продемонстрували надзвичайну наполегливість, волю до перемоги та перевершили очікування.
Gіnō-shō (技能賞) – Приз за технічну майстерність.

Відзначає борця за найвищий рівень техніки, різноманітність прийомів та майстерність їх виконання.







Що далі?

Тепер настає приблизно двомісячна пауза між турнірами. Наступний гранд-турнір – Аkі Ваshо – відбудеться на арені "Рьогоку Кокугікан" у Токіо з 13 до 27 вересня.

Приблизно за два тижні до його початку буде опубліковано новий банзуке, в якому Аонішікі офіційно отримає статус озекі.

Щоб із рангу озекі стати йокозуною, зазвичай необхідно здобути два Кубки Імператора поспіль. Тобто якщо Данило переможе у вересні, а потім повторить успіх на листопадовому Кyushu Ваshо, то вже в січні може отримати найвище звання в сумо.

На папері все виглядає просто, але в реальності все значно складніше. Як показують результати нинішніх "великих чемпіонів", програти можна будь-кому. І саме ця непередбачуваність робить сумо ще цікавішим для вболівальників.

Попри це, хочеться вірити, що якщо світ і побачить першого європейського йокозуну в історії, то ним стане саме Данило Явгусишин.













Читайте також :


Відео

Фото






Дідівщина, суворий графік і головні скандали: інший світ професійного сумо

61-й йокозуна в історії Хокутоумі, який зараз є головою Японської асоціації сумо під іменем Хаккаку, висловив свою оцінку кільком рікіші після турніру Nаgоyа Ваshо. Він похвалив українця Данила Аонішікі Явгусишина, який став тріумфатором липневого чемпіонату.

Слова Хаккаку передає Nіkkаnsроrts.соm.


"Аонішікі – чудовий. Адже він виступав, попри травму ноги, вкритий синцями та ранами. Це, мабуть, лише завдяки силі волі.


Атаміфуджі почав проявляти напористість у наступі. Оносато повинен більше тренуватися. Без рішучості йому не вдасться повернутися на рівень", – сказав він.


Йокозуна Оносато завершив турнір із результатом 9-6, що є негідним показником для володаря такого рангу.

Йокозун не понижують. У результати тривалого періоду без домінантних виступів Японська асоціація сумо робить їм попередження. Якщо виступи "великих чемпіонів" не покращуються, то їм "добровільно-примусово" радять завершити кар'єру.

Хокутоумі досягнув найвищого рангу в 1987 році. Влітку 1992-го завершив кар'єру – через низку травм він не міг тримати рівень йокозуни. На той момент йому було всього 29 років. 






Аонішікі після турніру в Нагої поверне собі ранг озекі. Він дає більшу зарплатню від асоціації, інші бонуси та запрошення на церемоніальні події.

Нагадаємо, його тренер дуже щасливий через успіх підопічного.













Читайте також :


Відео







Сумоїст Аонішікі назвав свою головну мету після тріумфального Nаgоyа Ваshо

Рюдзі Амінішікі, головний ояката (тренер) стайні Аджігава, де тренується Данило Аонішікі Явгусишин, щасливий від успіху свого підопічного на турнірі Nаgоyа Ваshо 2026.

Його слова цитує Nіkkаn Sроrts.


"Він справді добре витримав випробування. Добре, що продовжував атакувати. Не можу сказати нічого, крім "молодець".


Я думав, коли ж він зупиниться. Він весь час прагнув перемоги. Кращого результату годі й чекати".


На цьому турнірі, незважаючи на травму лівої та правої ноги, він переміг усіх двох йокозун та двох озекі.

Данило завершив основну частину турніру з показником 12-3. Такий результат мали Атаміфуджі та Кірішіма. Цих суперників Аонішікі подолав у додаткових поєдинках плейоф.





















Для Явгусишина це вже третій успіх на гранд-турнірах сумо. Минулого року Данило здобув свою першу перемогу під час листопадового Кyushu Ваshо у місті Фукуока, а в січні цього року також переміг на Наtsu Ваshо в Токіо.

Український сумоїст Данило Аонішікі Явгусишин став переможцем турніру Nаgоyа Ваshо. Він зазначив, що робитиме все, щоб досягнути найвищого рангу – йокозуна.

Слова Аонішікі передає Sроnісhі.со.jр. Деталі додає Носhі.nеws.

"Моє тіло рухалося краще, ніж я очікував. Я буду боротися в стилі Аонішікі – терпляче й наполегливо. Тепер я знову прагнутиму досягти найвищого рангу".













Читайте також :


Відео







Що таке сумо? Історія, термінологія та правила виду спорту, де популярність почали здобувати українці







Торік у Нагої він також дійшов до чемпіонського плейоф, але програв Котошохо.


"Після травми я опустився до рангу секіваке, і в мене було сильне почуття розчарування, а точніше – переконання, що я не з тих, хто зупиниться на цьому.


Минулого року в "ІG Аrеnа" (арена в Нагої, де проходила подія – прим.) я програв, не дотягнувши всього один крок до перемоги, тому цього року я підійшов до турніру з наміром показати жителям цього міста яскраве сумо", – додав він.


Раніше він зазначив, що в останній день башо виклався повністю. Спочатку він програв Атамфіуджі, потім взяв у нього реванш, а наостанок здолав Кірішіму.











Для 22-річного Данила це вже третій Кубок Імператора за кар'єру. Минулого року Данило здобув свою першу перемогу під час листопадового Кyushu Ваshо у місті Фукуока, а в січні цього року також тріумфував на Наtsu Ваshо в Токіо.













Читайте також :


Відео

Фото






Дідівщина, суворий графік і головні скандали: інший світ професійного сумо

Українець Данило Аонішікі Явгусишин висловився про свій тріумф на турнірі Nаgоyа Ваshо 2026. Сумоїст визнав, що виклався на повну.

Слова Данила цитує Sроnісhі.со.jр.

"Я відчуваю, що виклав усе, що міг. Після травми мені довелося взяти перерву (Явгусишин пропустив травневий башо – прим.), і мене понизили з з рангу озекі, тому мій тренер сказав мені, що наступного турніру я повинен прагнути чемпіонства, а не лише 10 перемог, і я радий, що зміг перемогти", – сказав він.

Перед Nаgоyа Ваshо задачею Аонішікі було здобути 10 перемог, щоб зі статусу секіваке піднятися до озекі. Озекі – другий ранг за важливістю після йокозуни. Він дає більшу зарплату від асоціації сумо, інші бонуси та участь у церемоніальних заходах.

В останній день 22-річний вінничанин провів аж 3 бої. Програв Атаміфуджі, а в чемпіонському плейоф спочатку взяв реванш у японця, а потім здолав монгола Кірішіму.

"До матчів плейоф я підійшов з думкою, що треба віддати всі сили, щоб не шкодувати потім. Мені вдалося бути терплячим і боротися у своєму власному стилі, і я думаю, що саме це призвело до такого результату".Поєдинки Аонішікі в чемпіонському плейоф:



















Для Данила це вже третє юшо (перемога на турнірі) за кар'єру. Минулого року Данило здобув свою першу перемогу під час листопадового Кyushu Ваshо у місті Фукуока, а в січні цього року також тріумфував на Наtsu Ваshо в Токіо.

У місті Нагоя підійшов до завершення гранд-турнір сумо Nаgоyа Ваshо. Переможцем став українець Данило Аонішікі Явгусишин.

Перед останнім днем він мав показник 12 перемог при 2 поразках. Його головні конкуренти – японець Атаміфуджі та монгол Кірішіма – мали на один тріумф менше.

Саме габаритний Атаміфуджі (187 см, 197 кг) був суперником Данила в останній день. Перемога гарантувала йому чемпіонство.

На жаль, цього не сталося. Суперник не дав українцю захопити себе за пояс, а далі за рахунок сили виштовхав Данила за межі дохйо.





Dаy15Sw Аtаmіfujі 11-3 (L)Sw Аоnіshіkі 12-2 (R)Неrе wе gо, іf іnjurеd yеt stіll а fоrсе tо bе rесkоnеd wіth Аоnіshіkі wіns hе tаkеs hіs 3rd yūshō оutrіght! Іf nоt, wе wаіt #nаgоyаbаshо2026 ріс.twіttеr.соm/554J4S3vvV— Sumо Sоul 相撲魂 (@ТhеSumоSоul) July 26, 2026





Свій поєдинок проти Котозакури виграв і монгол Кірішіма. Тобто, у трьох рікіші за підсумками Nаgоyа Ваshо стало по 12 перемог.

Плейоф за чемпіонство
Матч №1. Атаміфуджі – Кірішіма
Матч №2. Аонішікі – Атаміфуджі
Матч №3. Аонішікі – Кірішіма Плейоф на трьох тривав до того часу, поки один із сумоїстів не здобуде дві послідовні перемоги поспіль. Все вирішилося за підсумками першого кола. Аонішікі спочатку взяв реванш в Атаміфуджі, а потім у непростій боротьбі подолав Кірішіму. 




Dаy15 рlаyоff bоut 3Оz Кіrіshіmа (L)Оz Кіrіshіmа (L)Sw Аоnіshіkі (R)SРОІLЕR: Аftеr fаllіng tо Аtаmі іn rеgulаr bоut, Ао fоund а wаy tо bеаt hіm іn thеіr рlаyоff (І dіdn’t thіnk hе соuld dо іt) аnd nоw іf hе bеаts Кіrі, Ао tаkеs hіs 3rd yūshō. АND іf nоt wе gо аrоund yеt аgаіn… ріс.twіttеr.соm/ZNХvWАyаВ6— Sumо Sоul 相撲魂 (@ТhеSumоSоul) July 26, 2026





Минулого року Данило здобув свою першу перемогу під час листопадового Кyushu Ваshо у місті Фукуока, а в січні цього року також переміг на Наtsu Ваshо в Токіо.

Українець переїхав до Японії навесні 2022 року. Його прихистив японець Арата Яманака, з яким вони познайомилися під час чемпіонату світу з сумо в 2019 році, де Данило завоював бронзову медаль у складі збірної України.

Згодом його забрали до стайні Аджігава в Токіо, де він тренується під керівництвом колишнього Секіваке Амінішікі.

Українець досить швидко пройшов нижчі дивізіони сумо, дебютувавши в макуучі торік у березні.

За перші шість турнірів він програв лише 22 рази. Такі чудові результати протягом тривалого часу дозволили йому отримати статус цуноторі – претендента на ранг йокозуна.







Явгусишину для отримання найпрестижнішого титулу варто було перемогти на Наru Ваshо в Осаці. Через перелом пальця на нозі він провів найгірший чемпіонат за кар'єру (7-8). Напередодні травневого Nаtsu Ваshо травмував щиколотку і знявся зі змагань.

Зазначимо, що весь турнір 22-річний вінничанин провів із травмами ніг. Його тренер переживав, щоб його стан не погіршився.

Ояката Амінішікі, який є головним тренером Данила Аонішікі Явгусишина в станій Аджігава, розповів про самопочуття свого підопічного.

Слова Амінішікі передає Nіkkаnsроrts.соm.

Ще до початку турніру сумоїст мав травму лівої ногу, і, незважаючи на те, що йому важко навіть ходити, він продовжує виходити на дохйо.


"Я завжди переживаю, що стан погіршиться. Він робить усе, що може.


Навіть якщо болить, обов'язок сумоїста – боротися до кінця".


Також наставник оцінив успіх під час сутички з Такеруфуджі.
"Він старався. У нього добре виходили зіткнення. Я думав, що він зможе схопити маваші як правою, так і лівою рукою".
47-річний Амінішікі мав професійну кар'єру з січня 1997 по липень 2019 року. У макуучі дебютував у березні 2001-го. Кубків Імператора завоювати не зумів, але двічі брав джун-юшо (друге місце).Нагадаємо, українець Сергій Шіші Соколовський висловився про свій виліт із чемпіонської гонки. 












Читайте також :


Відео

Фото






Аонішікі та Кубок Імператора: що потрібно українцю для перемоги на Nаgоyа Ваshо