Чемпіон

Жіноча збірна України з рапіри вперше в історії виборола командну медаль чемпіонату Європи, здобувши бронзу. Одна з героїнь цього успіху, Дарія Миронюк, в ексклюзивному інтерв'ю "Чемпіону" розповіла про емоції від історичної нагороди, роботу зі спортивним психологом, командну атмосферу, амбіції перед чемпіонатом світу та головну мету на шляху до Олімпійських ігор 2028.

– Перша в історії медаль чемпіонату Європи в жіночій командній рапірі. Чи відчуваєте, що ввійшли в історію, і що ця нагорода означає особисто для вас?

– Так, це справді особливий момент для всієї української жіночої рапіри. Ми розуміємо, що ця медаль увійшла в історію, і це додає їй ще більшої цінності. Для мене особисто це результат багатьох років роботи, складних моментів і віри в те, що ми можемо досягати великих результатів навіть у непростих умовах. Ми тренуємося в різних країнах, у різних тренерів, але під час командних змагань стаємо одним цілим.

– Перед командними змаганнями в особистих ви зустрілися з партнеркою по команді Ольгою Сопіт. Як вдається поєднувати суперництво та командну роботу?

– У спорті це абсолютно нормальна ситуація. Я постійно зустрічаюся зі своїми партнерками по команді на міжнародних змаганнях, зокрема й на чемпіонатах Європи. На доріжці ми суперниці, але після завершення поєдинку знову стаємо партнерами по команді. Ми всі працюємо заради спільної мети, тому особисті бої, на мою думку, не повинні впливати на взаємопідтримку та атмосферу в команді. Для мене це один із найважливіших елементів побудови сильної команди.

– У боротьбі за вихід до фіналу ви поступилися Італії. Чи є такі поєдинки хорошим досвідом для команди?

– Безумовно. Італія вже багато років залишається однією з найсильніших команд світу. Водночас нам уже вдавалося перемагати їх у боротьбі за вихід до медалей на етапах Кубка світу, тому сподіваюся, що такі перемоги будуть і надалі. Саме такі зустрічі показують, над чим нам потрібно працювати, і водночас дають розуміння, що ми вже можемо конкурувати з найсильнішими командами світу.

– Як оціните поєдинок за бронзу? Чи задоволені своїм виступом на 100%?

– Поєдинок за бронзу був дуже емоційним і напруженим. Ми всі розуміли, яка історична нагорода стоїть на кону. Чи задоволена я на 100%? Напевно, спортсмен ніколи не буває повністю задоволеним своїм виступом. Завжди є моменти, які хочеться покращити. Наприклад, у моєму останньому бою проти Іспанії було непросто впоратися з їхнім натиском. Але я дуже рада, що зрештою ми змогли проявити характер і здобути цю медаль.

– Як загалом оціните виступ команди на цьому чемпіонаті Європи? Чи можна сказати, що ми серед найкращих у Європі?

– Я думаю, результат каже сам за себе. Практично щодня українська команда здобувала медалі в різних видах програми, а Україна завершила чемпіонат на четвертому місці в загальному медальному заліку. Це підтверджує, що ми рухаємося в правильному напрямку навіть попри всі труднощі, пов'язані з війною.

Щодо жіночої рапіри, то ми розуміємо, що попереду ще багато роботи, якщо хочемо стабільно залишатися серед найкращих команд світу. Водночас не варто забувати, що інші збірні також прогресують і складають серйозну конкуренцію. Думаю, наша мета — не просто увійти до трійки найкращих команд Європи, а закріпитися там на постійній основі та вибороти для України командну ліцензію на Олімпійські ігри 2028 року.



Аліна Полозюк, Крістіна Петрова, Ольга Сопіт та Дарія Миронюк


Національна федерація фехтування України




– Попереду чемпіонат світу. Чи додасть бронза впевненості та натхнення перед ЧС?

– Так, безумовно. Будь-який успішний результат додає впевненості. Але найважливіше навіть не сама медаль, а усвідомлення того, що ми можемо боротися з найсильнішими командами світу та показувати високий рівень фехтування.

Особисто для мене одним із найцінніших моментів цього чемпіонату став поєдинок проти титулованої французької спортсменки Паулін Ранв'єр. У якийсь момент я програвала 7:3, але змогла повністю змінити хід бою та завдати 12 уколів поспіль. Найцікавіше навіть не сама перемога, а те відчуття, коли в певний момент зникають страх, сумніви та зайві думки, і ти просто фехтуєш на максимум своїх можливостей.

Зараз ми багато працюємо над цим аспектом разом із моїм спортивним психологом. Ціль— краще розуміти цей стан, вміти свідомо в нього входити та зберігати його якомога довше під час змагань. Думаю, саме в цьому і полягає різниця між хорошим виступом та боротьбою за найвищі нагороди.

Сподіваюся, що як в індивідуальних, так і в командних змаганнях на чемпіонаті світу я зможу показати своє найкраще фехтування.

– Які ваші амбіції та цілі на решту сезону?

– Головна мета зараз — добре відновитися після чемпіонату Європи, внести необхідні корективи у фізичну та ментальну підготовку й правильно підійти до чемпіонату світу.

Перед стартом на нас чекає тижневий збір у Гонконзі, який буде дуже важливим етапом підготовки. Там буде можливість адаптуватися до специфіки азійського фехтування, адже спортсменки з цього регіону часто мають дещо інший стиль, техніку та тактику ведення бою. Тому цей період буде важливим для того, щоб перебудуватися та максимально комфортно почуватися на доріжці вже під час чемпіонату світу.

Також хочу продовжити працювати над психологічною складовою свого виступу, адже саме на цьому чемпіонаті я ще раз переконалася, наскільки важливу роль відіграє ментальна підготовка на найвищому рівні.

Хочу використати цей позитивний імпульс, щоб показати свій максимум на чемпіонаті світу та продовжувати прогресувати як в особистих, так і в командних змаганнях.













Читайте також :


Ексклюзив


Сопіт: Олімпіада – це моя мрія, але попереду чемпіонат світу

Федерація фехтування Росії та Білоруська республіканська федерація фехтування були відновлені у складі Європейської конфедерації фехтування.

Про це заявив міністр спорту Росії Михайло Дегтярьов у своїх соцмережах.

За його словами, відповідне рішення 24 червня ухвалив Виконавчий комітет Європейської конфедерації фехтування.

Дегтярьов назвав це рішення "важливим" для російського спорту та заявив, що воно нібито підтверджує курс на повне відновлення прав російських спортсменів.

Раніше Міжнародна федерація фехтування (FІЕ) відновила у правах російських і білоруських фехтувальників. Починаючи з чемпіонату світу 2026, вони зможуть виступати у міжнародних турнірах під національними прапорами, з гімнами та у формі своїх країн. Допуск поширюється як на особисті, так і на командні змагання.













Читайте також :


Міжнародна федерація фехтування скасувала відсторонення Росії та Білорусі







Чемпіонат світу з фехтування відбудеться у Гонконзі з 22 до 30 липня 2026 року.

Нагадаємо, після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну російські та білоруські спортсмени в багатьох видах спорту були відсторонені від міжнародних змагань або допускалися лише у нейтральному статусі.

Українська рапіристка Дарія Миронюк вважає, що головною метою після завершення чемпіонату Європи з фехтування є відновлення та правильна підготовка до прийдешнього чемпіонату світу, що відбудеться в Гонконзі з 21 по 30 липня.Про це 24-річна киянка розповіла в ексклюзивному коментарі Чемпіону.
"Головна мета зараз – добре відновитися після чемпіонату Європи, внести необхідні корективи у фізичну та ментальну підготовку й правильно підійти до чемпіонату світу.

Перед стартом на нас чекає тижневий збір у Гонконзі, який буде дуже важливим етапом підготовки. Там буде можливість адаптуватися до специфіки азійського фехтування, адже спортсменки з цього регіону часто мають дещо інший стиль, техніку та тактику ведення бою. Тому цей період буде важливим для того, щоб перебудуватися та максимально комфортно почуватися на доріжці вже під час чемпіонату світу", – сказала Миронюк.
Окрім того, українська рапіристка заявила, що продовжить працювати над ментальною підготовкою до змагань."Також хочу продовжити працювати над психологічною складовою свого виступу, адже саме на цьому чемпіонаті я ще раз переконалася, наскільки важливу роль відіграє ментальна підготовка на найвищому рівні.Хочу використати цей позитивний імпульс, щоб показати свій максимум на чемпіонаті світу та продовжувати прогресувати як в особистих, так і в командних змаганнях".Напередодні українські рапіристки в складі Дарії Миронюк, Аліни Полозюк, Ольгаи Сопіт та Христини Петрової здобули першу в історії "бронзу" в командних змаганнях чемпіонату Європи.Загалом Україна посіла 5-те місце у медальному заліку на чемпіонаті Європи-2026 з фехтування, який завершився у Франції.

21 червня у французькому Антоні завершився чемпіонат Європи з фехтування. Українські спортсмени здобули одразу 5 нагород та увійшли до чільної п'ятірки в медальному заліку першості.

В останній змагальний день українські шпажистки вибороли бронзову медаль, перемігши у матчі за третє місце грізних італійок. "Золотий укол" у додатковий час нанесла 18-річна львів'янка Анна Максименко.













Читайте також :


Відео

Фото






17-річна Максименко переписує історію: побила рекорд Харлан, перемогла олімпійську чемпіонку і мріє про Олімпіаду







Власне про емоції від "бронзи" Євро, незвичний склад та очікування від чемпіонату світу, який прийматиме Гонконг з 22 по 30 липня, одна з українских героїнь європейської першості і поділилася ексклюзивно з Чемпіоном.

– "Бронза" чемпіонату Європи – це успіх, закономірність чи легкий присмак незавершеної справи?

– Вважаю це великим успіхом нашої команди, адже, фехтуючи вперше саме в такому складі (я, Яна Шемякіна, Олена Кривицька та Інна Бровко), та ще й одразу на чемпіонаті Європи, дуже круто, що нам вдалося так законектитися й завоювати цю медаль.

Протягом останніх Кубків світу наша команда виглядала зовсім по-іншому: фехтували я, Інна Бровко, Аліна Дмитрук та Емілі Конрад. Проте дівчатам не вийшло поїхати на Європу, тому що на дати проведення змагань у них випали випускні екзамени. Вважаю, що якби доля склалася інакше і в команді на Європі були Аліна та Емілі, у нас також був би шанс завоювати медаль, яким ми б неодмінно скористалися!



Зліва – напрво: Інна Бровко, Олена Кривицька, Анна Максименко та Яна Шемякіна з бронзовими медалями чемпіонату Європи в командній шпазі


FІЕ




– Саме ви завдали вирішального уколу та принесли перемогу нашій команді, які були відчуття після перемоги?

– Відчуття після нанесення вирішального уколу були неймовірними. Мені здається, це було одне з найемоційніших святкувань перемоги в моєму житті. Навіть коли ми виграли минулий (ЧЄ 2025 року. – ред.) чемпіонат Європи, емоції не були такими сильними, як зараз. Я не применшую емоцій від тогорічної перемоги, ні. Просто на цих змаганнях саме мені випала відповідальність фехтувати вирішальний бій за медаль.

Рахунок, на який я виходила, був рівним, що додавало тиску, який і так був присутній, адже я розуміла, що програш дорівнює втраті бронзової медалі для моєї команди. І в цьому якраз різниця, бо в Ґенуї, коли ми фехтували фінальну зустріч, у нас гарантовано була медаль, гатунок якої мав вирішитися під час бою, а тут – пан або пропав.










– Як вдається зібратись у такі важливі моменти, чи є свій секрет? Наприклад, Роман Свічкар розповідає про медитацію, Влада Харькова – про дихання.

– Якогось конкретного секрету не маю. Усе залежить від мого стану й того, що мені потрібно в конкретний момент. Іноді я відволікаюся, слухаючи музику, іноді мені потрібно побути біля свого тренера, щоб він дав настанови або заспокоїв правильно підібраними словами. Також, як і Влада, стараюся контролювати дихання.

– Перемогти олімпійських чемпіонок, що це означає для вас і який урок винесли для себе з цього протистояння?

– На торішньому чемпіонаті Європи ми також фехтували з командою Італії за вихід у півфінал і виграли з доволі великим відривом. Це зіграло нам на руку, адже, наприклад, у мене вже не було бодай якогось мандражу й відчуття, що ця команда є непереможною.

Урок, який я винесла, чи, радше, просто підмітила, – наскільки іноді важко втримати перевагу, і що над цим потрібно попрацювати, аби наступного разу не втрачати наявну перевагу, а навпаки – примножувати її.
– Якщо говорити загалом про шлях нашої команди, як можете його оцінити, та яка сутичка запамʼяталася найбільше?
– У нас була далеко не легка сітка. За вхід у четвірку ми фехтували з естонками, які є дуже досвідченими та сильними суперницями. Пізніше фехтували з француженками, яких не вийшло переломити, можливо, через тиск від уболівальників, які прийшли підтримати свою команду. Їх було дуже багато.

Ну й остання зустріч – з Італією. Важливо було переключитися після програної зустрічі, що успішно вийшло у моєї команди. У нас було вдосталь часу, яким ми з дівчатами скористалися й переналаштувалися на подальшу перемогу.



Легендарна Яна Шемякіна (зліва) передає естафету Анні Максименко, і в прямому сенсі, і в переносному


FІЕ




– Попереду чемпіонат світу – бронза чемпіонату Європи надає настрою й мотивує до ще більших перемог?

– Звичайно, це мотивує. Так само мотивує і моя поразка в особистих змаганнях: я програла бій за вхід у четвірку на пріоритеті. Тож не перестаємо працювати. Далі буде!

Жіноча збірна України з фехтування у шпазі могла здобути більше медалей на чемпіонаті Європи-2026, однак турнір змушені були пропустити Емілі Конрад та Аліна Дмитрук.
У коментарі "Чемпіону" одна з лідерок збірної Анна Максименко розповіла про причину, через яку обидві не змогли приїхати на турнір у Францію.


"Протягом останніх Кубків світу наша команда виглядала зовсім по-іншому: фехтували я, Інна Бровко, Аліна Дмитрук та Емілі Конрад. Проте дівчатам не вийшло поїхати на Європу, тому що на дати проведення змагань у них випали випускні екзамени.


Вважаю, що якби доля склалася інакше і в команді на Європі були Аліна та Емілі, у нас також був би шанс завоювати медаль, яким ми б неодмінно скористалися", – зазначила Анна.



Зазначимо, що Емілі Конрад – дворазова чемпіонка (Євро-2024 та Євро-2025 U-23), чемпіонка світу серед юніорів (2025). Також володарка "бронзи" молодіжного чемпіонату Європи (2026).


Водночас Дмитрук здобула бронзову медаль в особистій першості серед кадеток у 2026 році. Вона також виборола "срібло" в особистому заліку кадеток та стала співавторкою історичного золота в командній юніорській шпазі на ЧС-2025 серед кадетів та юніорів, також здобула "золото" в особистих змаганнях на ЧЄ-2025 серед кадетів на юніорів. 

Як відомо, Україна посіла 5-те місце у медальному заліку на чемпіонаті Європи-2026 з фехтування, який завершився у Франції.


Нагадаємо, європейська першість розпочалася для України з "бронзи" Аліни Комащук. Вже наступного дня Ольга Сопіт здобула перше в історії України "золото" Євро з фехтування на рапірі.


19 червня чоловіча збірна України у складі Романа Свічкаря, Євгена Макієнка, Нікіти Кошмана та Михайла Краснюка виборола бронзову нагороду в командній шпазі.


А згодом українські рапіристки Аліна Полозюк, Дарія Миронюк, Ольга Сопіт та Христина Петрова здобули першу в історії "бронзу" в командних змаганнях, а в останній день турніру українки здобули ще й "бронзу" в командній шпазі.

Збірна України з фехтування чудово провела чемпіонат Європи 2026. "Синьо-жовті" опинилися у п'ятірці лідерів медального заліку, і до цього результату долучився Роман Свічкар.

Він, а також Євген Макієнко, Нікіта Кошман та Михайло Краснюк, вибороли бронзову нагороду в командній шпазі. У розмові з Чемпіоном фехтувальник розповів, чого не вистачило у півфіналі та індивідуальних змаганнях, чи відчуває він, що переписує історію українського фехтування та з яким настроєм підходить до чемпіонату світу.
– Бронза ЧЄ – це успіх чи все ж розраховували на більше?

– Для мене це точно радісна перемога. В команді є медаль, про яку ми довго мріяли. Я весь рік на всіх інтерв'ю казав, що я хочу саме командну медаль на чемпіонаті світу. Взяли її на чемпіонаті Європи. Це точно перемога і кайф.

– Україна вперше за 9 років виграла медаль чемпіонату Європи у командній шпазі серед чоловіків. Чи відчуваєте що пишете історію українського фехтування?

– Так, ви знаєте, відчувається. Також я бачу, як рапіристки взяли бронзову медаль та "золото" в особистих змаганнях. І в нас також з командою такі думки, тому дуже приємно вписувати себе в історію фехтування.

Якось після змагань мені хотілося набрати дорослих хлопців, які у 2001 році виграли чемпіонат Європи вперше і далі брали медалі. Захотілося поспілкуватися з першопрохідцями медальних заліків, але поки не набрав їх.



Роман Свічкар – чемпіон етапу Кубку світу в Астані, березень 2026 року


Роман Свічкар




– На чемпіонаті Європи ви поступились господарям турніру збірній Франції з рахунком 33:45. Як оціниш цей бій і чого не вистачило?

– Було цікаво побачити, наскільки сильно вболівали французи за своїх. Прийшла велика кількість глядачів з барабанами, з кричалками. Як для фехтування – було багато людей. І дуже приємно було це бачити. Але були моменти технічні, і я не супер відфехтував цю зустріч, тому тут вони нас перефехтували.

– Такі поєдинки – це досвід, який допоможе стати кращим чи стрес, який виснажує і не дає проявити себе на всі 100%?

– Якщо так поміркувати, то кожен поєдинок – це досвід. І круто, коли ми його можемо перетравити у своїй голові з тренерами та скористатися ним. Виснажує також навантаження психологічне, фізичне на змаганнях.

Але все круто, працюємо далі. Ми готові приймати труднощі та переварювати їх в результат. Я зараз такий впевнений після медалі, і це дуже радує.

– На жаль, цього сезону не вдалось здобути медаль ще й в індивідуалі. Чи аналізував, що і в який момент пішло не за планом?

– Налаштовувався на гарний результат, ми працювали. Важкий був сезон, особливо травень був виснажливий. Після цього ми приїхали й допрацювали ще на зборі перед чемпіоном Європи.

Не було часу відпочивати, але ця велика праця дала результат в команді гарно фехтувати. А в особистих я вважаю, що не встиг розкритись. І, можливо, треба було більш серйозно підійти до цього суперника, більше сил віддати на розминці саме перед боєм.

Тому що я трохи не розрахував. Важаю, не так підійшов до цього суперника. Не зміг включити максимальний свій стан. Це такий великий фокус. Але будемо все виправляти до чемпіонату світу.













Читайте також :


Ексклюзив


Помилкою було віддавати ініціативу: Комащук – про виступ на Євро-2026 та здобуту бронзу







– Чи можна сказати, що наша команда зараз знаходиться серед найкращих у Європі?

– Українська чоловіча команда шпаги не вважається фаворитами. У нас давно не було медалі – з 2022 року. Але зараз ми тільки починаємо нарощувати свою впевненість. У нас було два четвертих місця на Кубку світу і тепер довгоочікувана медаль чемпіонату Європи.

Ми тільки так пристрілюємось. Два роки у нас йде велика праця з тренерським штабом. Ігор Рейзлін, Богдан Нікішин, Наталія Конрад, Олексій Колом, Максим Хворост і ще кілька тренерів. Тому сподіваюся, що ми тільки набираємо обертів.

– Попереду чемпіонат світу. З яким настроєм будеш підходити до нього, і що потрібно змінити, аби тут ми побачили тебе на пʼєдесталі?

– Всі секретики я вам не буду казати, але працюємо над цим. Зараз закінчимо чемпіонат Європи і я ще фехтую на турнірі Мастерс, де збирається 4 спортсмени зі всього світу. За новими правилами будемо фехтувати.

Потім приїжджаю в Україну, треба зробити невеличке перезавантаження, встигнути відпустити все моральне навантаження, перезарядитись, відпочити й починати готуватися. У нас не так багато часу до виїзду на чемпіонат світу, тому будемо допрацьовувати.

В цілому, все добре. Майже на кожному турнірі у нас є гарний результат, особисто чи в команді. Тому хочеться триматися позитиву і набиратися впевненості. Цей заряд медальний буде давати нам силу тренуватись більше, думати.

І точно мені треба буде поспілкуватися з найкращими фехтувальниками України, відчути від них енергію та підказки. Тому дякую кожному тренеру, кожному спортсмену, хто з нами тренується, та всьому спортивному світу.

Ну, і також в планах обʼїдатись фруктами та зробити декілька цікавих івентів! Плануємо в Харкові бранч – привіз каву з Колумбії будемо пити її в кавʼярні Сніп в Харкові та розповідатиму історії про змагання.

Україна посіла 4-те місце у медальному заліку на чемпіонаті Європи-2026 з фехтування, який триває у французькому Антоні.


В активі "синьо-жовтих" 1 золота медаль та 4 бронзових нагороди.


Завершиться чемпіонат змаганнями рапіристів, але це вже ніяк не вплине на підсумкове місце нашої команди. Змінитися можуть лише 1 та 2-ге місця, які наразі посідають Італія та Франція відповідно. 

Нагадаємо, чемпіонат Європи 2026 з фехтування розпочався для України з "бронзи" Аліни Комащук. Вже наступного дня Ольга Сопіт здобула перше в історії України "золото" Євро з фехтування на рапірі.


19 червня чоловіча збірна України у складі Романа Свічкаря, Євгена Макієнка, Нікіти Кошмана та Михайла Краснюка виборола бронзову нагороду в командній шпазі.


А згодом українські рапіристки Аліна Полозюк, Дарія Миронюк, Ольга Сопіт та Христина Петрова здобули першу в історії "бронзу" в командних змаганнях, а в останній день турніру українки здобули ще й "бронзу" в командній шпазі. 

Жіноча збірна України з фехтування на шпазі перемогла Італію та виграла бронзову медаль чемпіонату Європи 2026-го року, який триває у французькому Антоні.


Українську команду представляли Яна Шемякіна, Інна Бровко, Анна Максименко та Олена Кривицька. У складі італійок боролися Джулія Ріцці, Альберта Сантуччо та Гая Кафоріо.


У стартовій дуелі Максименко перемогла Джулію Ріцці з рахунком 4:0. Згодом Шемякіна звела внічию бій з Альбертою Сантуччо (5:5). Бровко збільшила перевагу нашої команди, здолавши Гаю Кафоріо (4:3).


У четвертій дуелі Шемякіна виявилася сильнішою за Ріцці (6:5). У п'ятому протистоянні Максименко мінімально поступилася Кафоріо (1:3), проте загальна перевага у 4 уколи залишилася за українками.


Альберта Сантуччо скористалася своїм другим шансом на турнірі та перемогла Шемякіну (5:2), загальний рахунок зрівнявся – 23:23. У восьмому поєдинку Бровко та Ріцці розписали мирову та втримали паритет матчу (25:25), лишивши всю інтригу на фінальний поєдинок між Сантуччо та Максименко.


Проте українка витримала тиск та зуміла в додатковий час "золотим" уколом переграти опонентку. 29:28 – в України бронзова медаль!


До цього, у 1/8 фіналу українки здолали збірну Швеції, після чого перемогли збірну Естонії. У півфіналі "синьо-жовтих" зупинила Франція.


Зазначимо, що українські шпажистки є чемпіонками Європи 2025-го року у командних змаганнях на шпазі.


Нагадаємо, чемпіонат Європи 2026 з фехтування розпочався з "бронзи" Аліни Комащук. Вже наступного дня Ольга Сопіт здобула перше в історії України "золото" Євро з фехтування на рапірі.


19 червня чоловіча збірна України у складі Романа Свічкаря, Євгена Макієнка, Нікіти Кошмана та Михайла Краснюка виборола бронзову нагороду в командній шпазі.


А згодом українські рапіристки Аліна Полозюк, Дарія Миронюк, Ольга Сопіт та Христина Петрова здобули першу в історії "бронзу" в командних змаганнях.

Збірна України з фехтування чудово проводить чемпіонат Європи 2026. "Синьо-жовті" перебувають у п'ятірці лідерів медального заліку – а старт таким результатам дала олімпійська чемпіонка Аліна Комащук.

Вже на старті змагань українка зуміла здобути бронзову нагороду в особистих змаганнях. У розмові з Чемпіоном фехтувальниця розповіла, чого не вистачило у півфіналі та поділилася емоціями від "бронзи".

– Ви здобули першу медаль чемпіонату Європи для нашої збірної. Що це означає для Вас?

– Я була щаслива, що здобула медаль та відкрила відлік для нашої фехтувальної команди.

– У чвертьфіналі ви взяли реванш за минулий фінал Євро та здолали француженку Сару Нутчу. Розкажіть про цей поєдинок.

– Я вже фехтувала з Сарою в цьому сезоні, вона сильна суперниця і я знала що бій не буде легким. Я довго перед боєм візуалізувала, як я буду фехтувати та підбирала на яких прийомах буде будуватися бій. І звісно налаштовувала себе на боротьбу.



Аліна Комащук


НОК Одеса




– Що пішло не так у півфіналі, і чи можна сказати, що іспанка здобула перемогу, через те, що так активно розпочала бій?

– Так, вона дуже активно розпочала бій, я ж своєю чергою була не така заряджена та сконцентрована. Помилкою було віддавати ініціативу їй на лінії початку.

– Це друга особиста нагорода для Вас на ЧЄ, торік було "срібло". Як оцінюєте свій виступ тут та чому ця бронза особлива для вас?

– Оцінюю себе добре. Я радію "бронзі", тому що гарно фехтувала та отримала гарні емоції від змагань.

Нагадаємо, чемпіонат Європи 2026 з фехтування розпочався з "бронзи" Аліни Комащук. Вже наступного дня Ольга Сопіт здобула перше в історії України "золото" Євро з фехтування на рапірі.

19 червня чоловіча збірна України у складі Романа Свічкаря, Євгена Макієнка, Нікіти Кошмана та Михайла Краснюка виборола бронзову нагороду в командній шпазі.

А згодом українські рапіристки Аліна Полозюк, Дарія Миронюк, Ольга Сопіт та Христина Петрова здобули першу в історії "бронзу" в командних змаганнях.

Українські шпажистки змагатимуться за бронзові медалі командних змагань чемпіонату Європи-2026 з фехтування, який триває у французькому Антоні.


Команду представляють Олена Кривицька, Яна Шемякіна, Інна Бровко та Анна Максименко. В 1/8 фіналу українки здолали збірну Швеції, після чого перемогли збірну Естонії. У півфіналі на "синьо-жовтих" зупинила Франція.


Перший відрізок починала наша юна зірка Максименко, і він виявився обережним – 1:1. Наступні 3 хвилини від Кривицької були більш яскравими. Так, українки були попереду, однак віддали два останні уколи (4:5).


Третьою на доріжку вийшла Бровко, зберігши мінімальне відставання (7:8), після чого Кривицька провалила свої 3 хвилини (8:13). Максименко почала відігруватися, однак останню хвилину також віддала суперниці (14:19).


Бровко свій другий період провалила, відпустивши француженок на 8 (16:24). Поєдинок вийшла рятувати Шемякіна, змінивши Кривицьку, однак відставання лише продовжило стрімко зростати (20:32). У підсумку Бровко та Максименко врятувати поєдинок вже не могли (33:45).


Таким чином українки боротимуться за бронзову медаль проти Італії, що програла Угорщині (30:38). Зазначимо, що українські шпажистки є чинними чемпіонками Європи у командних змаганнях на шпазі.

Нагадаємо, чемпіонат Європи 2026 з фехтування розпочався з "бронзи" Аліни Комащук. Вже наступного дня Ольга Сопіт здобула перше в історії України "золото" Євро з фехтування на рапірі.


19 червня чоловіча збірна України у складі Романа Свічкаря, Євгена Макієнка, Нікіти Кошмана та Михайла Краснюка виборола бронзову нагороду в командній шпазі.


А згодом українські рапіристки Аліна Полозюк, Дарія Миронюк, Ольга Сопіт та Христина Петрова здобули першу в історії "бронзу" в командних змаганнях.

Українські рапіристи не змогли пробитися до чвертьфіналу командних змагань чемпіонату Європи-2026 з фехтування, який триває у французькому Антоні.

Українську команду представляли Андрій Погребняк, Дмитро Чучукало, Єлізар Дирда та Максим Гаравський.В 1/8 фіналу "синьо-жовті" поступилися збірній Іспанії. Зустріч завершилася з рахунком 23:45.Нагадаємо, що жіноча збірна України з фехтування здобула першу бронзову нагороду в командній рапірі на чемпіонаті Європи-2026.

Українські шпажистки пробилися до чвертьфіналу командних змагань чемпіонату Європи-2026 з фехтування, який триває у французькому Антоні.

Українську команду представляли Олена Кривицька, Яна Шемякіна, Інна Бровко та Анна Максименко. В 1/8 фіналу "синьо-жовті" перемогли збірну Швеції. Зустріч завершилася з рахунком 45:27.

У чвертьфіналі українки зустрінуться із командою Естонії, яка в 1/8 фіналу здолала Румунію (45:28). Поєдинок відбудеться о 13:00 за київським часом.Зазначимо, що українські шпажистки наразі є чинними чемпіонками Європи у командних змаганнях на шпазі.
Нагадаємо, що 18-річна Анна Максименко не змогла вийти у півфінал чемпіонату Європи з фехтування, поступившись представниці Німеччини Александрі Елер.













Читайте також :


Відео

Фото






17-річна Максименко переписує історію: побила рекорд Харлан, перемогла олімпійську чемпіонку і мріє про Олімпіаду

Жіноча збірна України з фехтування здобула бронзову нагороду в командній рапірі на чемпіонаті Європи 2026, що проходить у французькому Антоні.


Команда у складі Аліни Полозюк, Дарії Миронюк та Ольги Сопіт у матчі за третє місце з рахунком 37:36 перемогла Іспанію.


Українки впевнено вели по ходу зустрічі, однак наприкінці Миронюк розгромно програла Марії-Терезі Діаз, підпустивши суперниць на відстань до 3 очок. На щастя, Ольга Сопіт змогла втримати мінімальну перевагу, поступившись 3:5 у фінальній дуелі з Марією Маріно.


Для України це перша медаль в історії у цій дисципліні, водночас іспанки є бронзовими призерами минулорічного Євро. Якщо ж брати до уваги ще й особисті медалі рапіристок, то для нашої країни це четверта в історії нагорода на ЧЄ. Першу бронзову медаль виборола Ольга Лелейко у 2007 році, другу — Дар'я Миронюк у 2024-му, здобувши "срібло". А перше в історії "золото" цього тижня виграла Ольга Сопіт.


Нагадаємо, на шляху до півфіналу українки спершу перемогли Молдову 45:31, а потім виявилися сильнішими за Угорщину – 45:39, однак у півфіналі зазнали поразки від італійок.


Також сьогодні збірна України виступала у чоловічій командній шаблі. Олексій Стеценко, Богдан Боговін і Дмитро Колобаєв у підсумку посіли 10 місце. Напередодні у командній шпазі українці завоювали бронзові медалі.

Крім того, Аліна Комащук стала бронзовою призеркою в особистих змаганнях серед шпажисток.

Жіноча збірна України з фехтування не зуміла вийти у фінал командної рапіри на чемпіонаті Європи 2026 року у Франції. Команда у складі Аліни Полозюк, Дарії Миронюк, Ольги Сопіт і Христина Петрової у півфіналі з рахунком 22:45  поступилася італійкам Анні Крістіно, Мартіні Фаваретто, Аріанні Ерріго та Мартіні Батіні.


Тепер на Україну чекатиме поєдинок за третє місце. Суперником українок стане збірна, яка програє в іншому півфінальному протистоянні між Іспанією та Францією.


Нагадаємо, на шляху до півфіналу українки спершу перемогли Молдову 45:31, а потім виявилися сильнішими за Угорщину – 45:39.


Також сьогодні збірна України виступала у чоловічій командній шаблі. Олексій Стеценко, Богдан Боговін і Дмитро Колобаєв у підсумку посіли 10 місце. Напередодні у командній шпазі українці завоювали бронзові медалі.

Українські рапіристки пробилися до півфіналу командних змагань чемпіонату Європи-2026 з фехтування, який триває у французькому Антоні.


Українську команду представляли Аліна Полозюк, Дарія Миронюк, Ольга Сопіт та Христина Петрова. У напруженому чвертьфіналі "синьо-жовті" перемогли збірну Угорщини. Зустріч завершилася з рахунком 45:39.


На старті змагань, в 1/8 фіналу, українські рапіристки перемогли Молдову (45:31).


У півфіналі українські рапіристки зустрінуться із командою Італії, яка у чвертьфіналі здолала Польщу (45:27).


Нагадаємо, напередодні українська фехтувальниця на рапірі Ольга Сопіт здобула "золото" у фіналі особистих змагань на чемпіонаті Європи-2026 року.

Чоловіча збірна України з фехтування здобула бронзову нагороду в командній шпазі на чемпіонаті Європи 2026, що проходить у французькому Антоні.

"Синьо-жовті" у складі Романа Свічкара, Євгена Макієнка, Нікіти Кошмана та Михайла Краснюка перемогли збірну Швейцарії з рахунком 44:31.

Нагадаємо, на шляху до півфіналу чемпіонату Європи українці перемогли збірні Чехії (45:39) та Угорщини (45:37).

Для чоловічої збірної України ця нагорода стала восьмою в командній скарбничці. Українці вже здобули чотири бронзові медалі (2010, 2012, 2013, 2016), три "срібла" (2003, 2005, 2017), а також єдине "золото" в 2001 році.

Нагадаємо, що фехтувальниця на рапірі Ольга Сопіт здобула першу в історії України золоту медаль у фіналі особистих змагань на Євро-2026.

Чоловіча збірна України з фехтування зазнала поразки від Франції у півфіналі чемпіонату Європи-2026 у командній шпазі. Команда Ігоря Рейзліна у складі Романа Свічкара, Євгена Макієнка, Нікіти Кошмана та Михайла Краснюка програла господарям турніру та чинним чемпіонам Європи з рахунком 33:45.


У іншому півфіналі Італія з аналогічним рахунком перемогла Швейцарію. Таким чином, у матчі за бронзу Україна протистоятиме Швейцарії, початок поєдинку – у п'ятницю, 19 червня, о 18:40 за київським часом. У фіналі ж зустрінуться Італія та Франція, це протистояння також відбудеться 19 червня.


Нагадаємо, на шляху до півфіналу чемпіонату Європи українці перемогли збірні Чехії (45:39) та Угорщини 45:37).

Українські шпажисти вийшли до півфіналу командних змагань чемпіонату Європи з фехтування, який триває у французькому Антоні.

У чвертьфіналі українська команда у складі Романа Свічкара, Євгена Макієнка, Нікіти Кошмана та Михайла Краснюка впевнено переграла Угорщину. Зустріч завершилась з рахунком 45:37.











Зазначимо, що на старті турніру "синьо-жовті" в 1/8 фіналу переграли Чехію (45:39).

У півфіналі на підопічних старшого тренера Ігоря Рейзліна чекають чинні чемпіони Європи та господарі доріжки – збірна Франції. Зустріч розпочнеться о 15:40 за київським часом.
Нагадаємо, напередодні українська фехтувальниця на рапірі Ольга Сопіт здобула "золото" у фіналі особистих змагань на чемпіонаті Європи-2026 року.

18-річна українська шпажистка Анна Максименко не змогла вийти у півфінал чемпіонату Європи з фехтування, який триває у французькому Антоні.


У напруженому чвертьфінальному поєдинку Максименко поступилася представниці Німеччини Александрі Елер з рахунком 9:10.


Зазначимо, що на шляху до чвертьфіналу Анна впевнено здолала другу номерку світового рейтингу та бронзову призерку попереднього чемпіонату Європи Альберту Сантуччо з Італії (15:11), а в 1/16 фіналу перемогла польку Кінгу Згрижняк (15:8).


Водночас для інших українок турнір завершився раніше. Інна Бровко у 1/16 фіналу поступилася віцечемпіонці Європи у складі збірної Угорщини Бланці іраг Надь. Олена Кривицька у напруженому поєдинку програла господарці змагань та дворазовій віцечемпіонці Олімпійських ігор-2024 Оріан Малло‑Бретон. Водночас Яна Шемякіна вибула зі змагань на стадії 1/32 фіналу.


Нагадаємо, у лютому цього року жіноча збірна України у складі Емілі Конрад, Анни Максименко, Аліни Дмитрук та Марії Середи здобула золоті медалі у командних змаганнях на юніорському чемпіонаті Європи у Тбілісі.


На тому ж турнірі Максименко здобула срібну нагороду в особистих змаганнях, поступившись у фіналі представниці Латвії.

Фехтувальниця Ольга Сопіт стала першою представницею України, яка виграла золоту медаль чемпіонату Європи в індивідуальній жіночі рапірі.

Напередодні 23-річна киянка переможним поступом пройшла турнір в особистих змагання рапіристок, у чвертьфіналі здолала землячку Дарію Миронюк, у у вирішальному двобої перемогла олімпійську чемпіонку, 10-разову чемпіонку світу та 15-разову чемпіонку Європи італійку Аріанну Ерріґо з рахунком 15:8. Це лише третя медаль українок на чемпіонатах Європи з фехтування на рапірі. У 2007 році Ольга Лелейко виборола "бронзу", а два роки тому – на Євро-2024 Дарія Миронюк стала володаркою срібної медалі.



Киянка Ольга Сопіт принесла перше "золото" Україні на чемпіонатах Європи в індивідуальній жіночій рапірі


FІЕ




Новоспечена чемпіонка Європи в ексклюзивному інтерв'ю Чемпіону поділилася емоціями від історичної медалі, розповіла про перебіг турніру, плани на сезон і омріяні Олімпійські ігри.

– Олю, вітаємо! Які перші емоції від перемоги на чемпіонаті Європи, вже усвідомили, що сталось?

– Емоції неймовірні. Чесно кажучи, досі повного усвідомлення немає. Під час змагань ти настільки зосереджений на кожному поєдинку, що не дозволяєш собі думати про результат. Лише після фінального уколу прийшло розуміння, що я стала чемпіонкою Європи. Зараз поступово усвідомлюю масштаб цієї перемоги, і це дуже особливе відчуття.

– Це перше золото в українській рапірі на чемпіонаті Європи, чи відчуваєте, що переписали історію?

– Звісно, приємно розуміти, що вдалося досягти результату, якого раніше не було в українській рапірі. Але для мене це не лише особистий успіх. За кожною перемогою стоїть велика робота тренерів, команди, федерації та всіх людей, які підтримували мене на цьому шляху. Ця перемога стане частиною історії українського спорту, тому я дуже пишаюсь.



Фінальний двобій Ольги Сопіт (справа) проти легендарної італійки Аріанни Ерріґо


FІЕ




– Це лише третя медаль на чемпіонаті Європи для української жіночої рапіри, справи у шпазі та шаблі йдуть значно краще. Чи маєте розуміння, чому так і, можливо, ваш успіх – це сигнал українським уболівальникам?

– Кожен вид зброї має свою історію розвитку. Я вважаю, що українська жіноча рапіра останніми роками дуже прогресує: зростає конкуренція, з'являються сильні молоді спортсменки, а результати стають стабільнішими.

Не думаю, що одна медаль може все змінити, але хочеться вірити, що вона стане хорошим сигналом того, що ми рухаємося в правильному напрямку. У нашої рапіри є потенціал, і я впевнена, що попереду багато яскравих результатів.

– У вирішальній сутичці ви здолали олімпійську чемпіонку, що це для вас означає, та загалом розкажіть про поєдинок?

– У фіналі статус суперниці вже не має значення. На доріжці всі починають з однакового рахунку. Звичайно, перемога над олімпійською чемпіонкою додає цінності цьому результату, але передусім я думала про свою тактику, свої дії та про те, як реалізувати все, до чого готувалася.

– Чи можна сказати, що протистояння з подругою по команді Дарією Миронюк було найскладнішим на турнірі?

– Кожен бій на такому рівні має свої труднощі. З Дашою справді було дуже непросто, ми добре знаємо одна одну, розуміємо сильні сторони кожної. Поєдинки проти партнерок по збірній – завжди особливі та психологічно важчі за інші. Тим паче я вже неодноразово поступалась Даші цього сезону та 2 роки тому на Чемпінаті Європи в Базелі, тому дуже хотілось не повторювати помилок.

– Можливо, бачили якісь сни, чи мали передчуття, що цей чемпіонат стане особливим для вас?

– Насправді жодних передчуттів не було. Зараз я ще проходжу відновлення після травми, тому підготовка проходила не зовсім так, як мені хотілося б. Довелося бути дуже обережною та адаптовуватися до обставин, але спорт часто вчить саме цьому знаходити можливості, навіть тоді, коли все йде не за ідеальним планом. Тому вранці перед стартом я точно не думала про медаль. Мені хотілося насамперед якісно відпрацювати змагання, показати свій рівень і отримати задоволення від фехтування. Можливо, саме такий підхід і допоміг мені пройти цей шлях.

– Попереду командні змагання, ця перемога додає впевненості та натхнення перед турніром збірних?

– Безумовно, такі перемоги додають впевненості. Але командні змагання – це вже зовсім інша історія. Тут важливий результат усієї команди, інша тактика, взаємна підтримка та спільна робота. Ми налаштовані максимально серйозно і хочемо показати свій найкращий рівень.

– Не так багато часу залишається до Олімпійських ігор (літні Олімпійські ігри 2028 року відбудуться в Лос-Анджелесі. – ред.), у вас вже зʼявляються думки про Олімпіаду та чи відчуваєте в собі сили переписати українську історію на Олімпійських іграх?

– Олімпіада – це моя мрія. Звичайно, такі думки є, але зараз я намагаюся концентруватися на найближчих стартах і щоденній роботі. Ця перемога показала, що ми рухаємося у правильному напрямку. Я вірю у свої сили та можливості, але попереду ще багато роботи, щоб бути готовою до найголовнішого старту.

– Які плани на цей сезон?

– Попереду ще дуже важлива частина сезону, наприкінці липня на нас чекає чемпіонат світу в Гонконгу. Звичайно, після перемоги на чемпіонаті Європи мотивації тільки додалося, але зараз важливо не зупинятися на досягнутому, продовжувати працювати й рухатися вперед. Хочеться показати свій максимум і на чемпіонаті світу, як в особистих, так і в командних змаганнях.***Чемпіонат Європи у французькому Антоні триватиме до 21 червня. У скарбничці збірної України на цей момент 2 медалі. Раніше шаблістка Аліна Комащук виграла бронзову нагороду.