Ціна Держави

📈💰Друга спроба: Мінфін показав, як планує підвищити податки з наступного року
Гарний розбір нового законопроекту від Економічної правди.

Що у документі
Законопроєкт Мінфіну містить чотири ключові податкові вимоги, які увійшли до меморандуму з МВФ:

🔹запровадження оподаткування цифрових платформ (так званий, податок на OLX);
🔹скасування пільги на безмитне ввезення посилок вартістю до 150 євро;
🔹закріплення ставки військового збору для фізичних осіб на рівні 5%, та його обов'язкової сплати спрощенцями навіть після завершення воєнного стану;
🔹запровадження обов'язкової сплати податку на додану вартість (ПДВ) суб'єктами спрощеної системи оподаткування з доходами у понад 4 млн грн на рік.

Пара моментів:
Скасування податкових пільг на посилки, оподаткування доходів з цифрових платформ та запровадження "вбивчого" для чверті мільйона ФОПів ПДВ, за розрахунками Мінфіну, принесе бюджету додаткові 60 млрд грн на рік. Чи багато це?

Наприклад, за ці кошти можна було б тричі профінансувати виплату зимової "єПідтримки" (цьогоріч вона коштувала бюджету близько 17,8 млрд грн). Або ж цих надходжень вистачило б на фінансування кешбеку за пальне на наступні 15 місяців (за розрахунками Мінфіну 1 місяць цього кешбеку коштуватиме 4 млрд грн).
Тобто, можна було б обійтися без шкідливих податків як військовий збір у 5% назавжди та ПДВ для ФОПів, якби не було популізму Зеленського з бездумною роздачею грошей усім!

Ключове питання: коли запрацюють ці зміни? У домовленостях з МВФ фігурувала дата 1 січня 2027 року. Напередодні видання Forbes писало, що українській стороні вдалося домовитися з фондом про те, аби відтермінувати запровадження ПДВ для ФОПів або на 2028 рік, або на рік наступний після завершення воєнного стану, або ж на момент вступу України до ЄС.

Водночас опублікований Мінфіном законопроєкт цих домовленостей не відображає. Дата набуття змін – 1 січня 2027 року.
Мінфін вражає своєю недоговороспроможністю і твердолобістю. Нам потрібне нове керівництво цього міністерства. Поверніть Данилюка або Маркарову!

📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1

❗️Податки, корупція, ФОП і держбанки: що насправді прописано в новому меморандумі з МВФ

Колонка Олега Гетмана, координатора Економічної експертної платформи, асоційованого експерта CASE Україна про нові вимоги МВФ, за які мають проголосувати депутати.

Ключові тези:

🔹Держбанки. МВФ вимагає, щоб у разі переходу несистемного банку у державну власність його не докапіталізували коштом бюджету. Такі банки мають передаватися до Фонду гарантування вкладів для врегулювання або ліквідації. Ідея зрозуміла: держава не повинна знову витрачати мільярди на порятунок проблемних банків.

🔹Посилення відбору наглядових рад держбанків. До кінця лютого 2026 мають посилити процедуру добору: відкриті конкурси, міжнародні рекрутингові компанії, чіткі критерії незалежності, відсутність конфлікту інтересів, досвід у фінансах і корпоративному управлінні, а також регулярна оцінка роботи наглядових рад. Це частина реформи корпоративного управління і підготовки держбанків до майбутньої приватизації.

🔹Наймасштабніший блок - податковий пакет на 2026-2027 роки, який уряд має ухвалити до кінця березня 2026. Саме тут зосереджені найчутливіші для бізнесу й громадян зміни.

🔹Податок на доходи з цифрових платформ. Йдеться про Uber, Bolt, Glovo, Uklon, Кабанчик та подібні сервіси. Це не стосується дошок оголошень на кшталт OLX чи Авізо, які не беруть комісію з факту продажу. Ідея в тому, щоб офіційно вивести з тіні понад 400 тис. людей. При цьому саме платформи стануть податковими агентами, тож фізособам не доведеться окремо реєструватися чи подавати декларації.

🔹Зміна спрощеної системи. Меморандум передбачає поступову трансформацію спрощенки, щоб великий бізнес менше використовував її як інструмент мінімізації податків. Планується виключення так званих ризикових видів діяльності. Але тут є серйозний ризик: під це формулювання можуть потрапити й ті види діяльності, які критично важливі для нормальної роботи малого бізнесу. Тому цей пункт потребує доопрацювання разом із бізнес-асоціаціями та аналітичними центрами.

🔹Окрема тема - ПДВ для ФОП. Найбільш скандальна ідея в новій версії меморандуму пом’якшена: тепер перехід на ПДВ передбачено не з 1 млн грн обороту, а орієнтовно з 4 млн грн, і лише з 1 січня 2027. Це краще, ніж попередній варіант, але все одно занизький поріг для перехідного періоду до вступу в ЄС. Якщо такий рівень затвердять, це може стимулювати ще більше дроблення малого бізнесу та приховування оборотів.

Саме тому ще один важливий блок - боротьба зі штучним дробленням бізнесу, коли великий бізнес ділиться на десятки або навіть сотні псевдо-ФОПів, щоб платити менше податків. Ідея правильна, але ключове питання - критерії. Вони мають бути чіткими, зрозумілими, заснованими на світовому досвіді й адаптованими до українських реалій, аби не вдарити по справжньому малому бізнесу.

🔹Ще одна важлива зміна - скасування пільги на міжнародні посилки до 150 євро і перехід на систему IOSS. Це означає, що ПДВ сплачуватиметься відразу під час купівлі на маркетплейсі. Для держави й українського бізнесу це ще важливіше: така система вирівнює конкуренцію з дешевим імпортом, зокрема з Китаю, і наближає Україну до правил ЄС, де таку пільгу скасували ще у 2021.

🔹Окремий структурний маяк - митниця. До кінця березня 2026 уряд має призначити постійного керівника Державної митної служби. І це критично, бо втрати бюджету від "сірого імпорту" оцінюються у 105-120 млрд грн на рік. Перезавантаження митниці передбачене ще законом №3977-IX, ухваленим восени 2024, але досі не реалізоване повною мірою.

🔹До червня 2026 Україна має подати зміни до Податкового кодексу щодо трансфертного ціноутворення та імплементації директиви ЄС ATAD, спрямованої проти агресивного податкового планування міжнародних компаній. Але тут теж є ризики: нинішні напрацювання Мінфіну містять чимало норм, що розширюють дискрецію податкових органів і можуть створити додатковий тиск на бізнес та інвесторів.

🔹У фінансовому секторі до червня 2026-го мають запровадити і контроль ризиків третіх сторін - насамперед аутсорсингу, ІТ-провайдерів та інших зовнішніх партнерів фінансових установ.https://case-ukraine.com.ua/publications/porivnyalnyj-analiz-fiskalnogo-efektu-vid-zastosuvannya-instrumentiv-uhylyannya-unykannya-opodatkuvannya-v-ukrayini/

🇺🇦 Друзі, сьогодні представляємо Вашій увазі канали, які дійсно на це заслуговують. Саме їх читають та цитують. Підписуйтесь на наших друзів:

▪️FINSTOP - Автор — практик із 25 роками реального досвіду у казначействах банків та фінансах.
Тут: про валюти, золото, крипту, фондові ринки;
міжбанк України, кеш. Тренди, причини;
Що на ринках? Чому? Що може бути? Авторські нотатки простою мовою.

▪️Мінфін — офіційний канал відомого сайту про фінанси та інвестиції. Тут публікують аналітичні статті про те, куди вкласти гроші, що буде з курсом долара, стежать за цінами на нерухомість та депозитними ставками.

▪️LIGA.net — ключові новини та аналітика через призму бізнесу, економіки та грошей в одному місці — для тих, хто цінує час.

▪️dev.ua — канал з новинами IT сфери. Тут історії айтішників, правда про те, як IT-бізнес переживає війну та новини про українські розробки.

▪️Міністерство Бізнесу — медіа про бізнес та інвестиції №1 в Україні: розповідають, як «влаштувати на роботу» свої заощадження та убезпечити себе від криз на 10-15 років.

▪️Бізнес-Patriot — захист підприємців, моніторинг законодавства, інсайди від кращих економістів. Розповідаємо, чому ПДВ для ФОП - це шкідливо і де держава втрачає гроші.

▪️FinHub — аналітика, знання, інвестиції та головні події зі світу фінансів від трейдерів та фін. аналітиків Cryptology Key

▪️Гроші працюють — безкоштовно розказую про гроші, інвестиції більше, ніж інші дають на платних курсах. Підписуйся, щоб досягти фінансової свободи та уникнути помилок

🇹🇼 Сучасне економічне диво Тайваню
Бум штучного інтелекту приніс Тайваню друге економічне диво, забезпечивши найшвидше зростання економіки за останні пів століття.

У четвертому кварталі 2025 ВВП Тайваню зріс на 23,6% у річному перерахунку — це найшвидші темпи з часів відновлення після фінансової кризи 2008. Основною причиною став вибуховий попит на чипи для штучного інтелекту, які виробляє компанія TSMC.

📈 Економіка зростає найшвидшими темпами за 50 років
Загалом за останній рік економіка Тайваню зросла більш ніж на 12% — це найвищий річний показник майже за пів століття.

З моменту появи ChatGPT наприкінці 2022 ВВП країни збільшився майже на 23%.

Інші ключові показники також демонструють рекордну динаміку:
- промислове виробництво досягло історичних максимумів
- обсяг замовлень на експорт встановив нові рекорди
- щомісячний експорт перевищує $63 млрд, що більш ніж удвічі більше за середній рівень до пандемії.

Частка виробництва в економіці зросла майже до 40% ВВП, що є найвищим показником із кінця 1980-х років.

Світовий ажіотаж навколо штучного інтелекту фактично повернув Тайвань до темпів зростання, характерних для його післявоєнного економічного дива.

🌏 Між США та Китаєм

Однак успіх Тайваню пов’язаний із серйозними геополітичними ризиками. Країна опинилася в центрі технологічного протистояння між США та Китаєм.

Тайвань є:
- найбільшим у світі виробником передових мікрочипів
- ключовим виробничим партнером компанії NVIDIA, головного розробника AI-чипів.

Китай, головний геополітичний суперник Тайваню та один із найбільших споживачів обчислювальних потужностей.

У результаті експорт Тайваню як до США, так і до Китаю за рік зріс більш ніж на 70%, оскільки обидві країни інвестують сотні мільярдів доларів у розвиток штучного інтелекту.

⚙️ Попри прагнення зменшити залежність, і США, і Китай поки що критично потребують тайванських напівпровідників.

Вашингтон обмежив експорт до Китаю найпотужніших AI-чипів NVIDIA B300, а також спеціальної спрощеної версії B30A.

Натомість дозволено постачати до Китаю менш потужні NVIDIA H200, але за умовою, що 25% доходів від цих продажів повертаються до бюджету США.

Спочатку Китай заборонив імпорт таких чипів, намагаючись стимулювати розвиток власної індустрії. Однак тепер, за неофіційними даними, китайським технологічним гігантам — ByteDance, Alibaba і Tencent — дозволено закупити до 400 тис/ таких чипів для навчання AI-моделей.

📊 Що чекає на економіку Тайваню
Економічне зростання Тайваню, ймовірно, продовжиться. За прогнозами статистичного агентства країни, у 2026 році ВВП може зрости майже на 8% — це буде третій найвищий показник у XXI столітті.

Замовлення на експорт уже досягли рекордних $76 млрд, що на 44% більше, ніж рік тому.

США стали головним торговельним партнером Тайваню, значно випередивши Китай. Замовлення американських компаній на тайванські електронні компоненти перевищують 20 млрд доларів на місяць.

Вперше з 1992 року США імпортують безпосередньо більше товарів із Тайваню, ніж із Китаю.

У нас є відео Чому Тайвань успішніший за Китай? яке набрало вже понад 1,1 млн переглядів.

📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1

У нас гарна пам'ять і ми нагадаємо до чого призвела різниця між ринковими цінами, за якими Нафтогаз купував газ і цінами, за якими продавав для населення.

Компанія роками накопичувала борги, які фінансувалися з бюджету. Наприклад, протягом 2014 року НБУ надрукував 171.1 млрд грн для фінансування бюджетних потреб. Вони переважно використовувалися для фінансування квазіфіскальних потреб. Зокрема, для «Нафтогаз України» - 96.6 млрд грн, та на субвенції місцевим бюджетам для компенсації різниці в тарифах - 11.1 млрд грн.

Такий обсяг й став одним із ключових джерел стрімкої девальвації гривні наприкінці року. Нічого безкоштовного не буває. Все безкоштовне кимось оплачено.

📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1

🇺🇦 Друзі, сьогодні представляємо Вашій увазі канали, які дійсно на це заслуговують. Саме їх читають та цитують. Підписуйтесь на наших друзів:

▪️Finteco — це новинний канал про економіку, фінанси та бізнес. Пояснюємо складні фінансові процеси просто, показуємо зв’язки між подіями та допомагаємо бачити ширшу картину бізнесу в Україні та світі.

▪️Finance.ua — все про гроші та навіть більше: бізнес, фінтех, інвестиції, економіка України та світу. Розповідаємо про банківські продукти та допомагаємо приймати вигідні фінансові рішення.

▪️Територія права — мобілізація, зміни у законодавстві, поради від юристів, знай свої права!

▪️Акції | Stocks | Канал про інвестиції — в фондовий ринок — автор веде публічний портфель, регулярно розбирає компанії та ділиться аналітикою. Підписуйся

▪️Business Diary | Бізнес Щоденник — місце, де діляться досвідом ті, хто реально робить гроші.
Нестандартні бізнес-ходи, закулісні рішення і чесно про прибутки — без прикрас і мотиваційних казок.
Тут показують те, що зазвичай залишають “за кадром”.

▪️Бухгалтерія для ФОП — твій персональний податковий консультант. Все про ФОП та податки, розбір ситуацій, актуальні зміни та поради лише в одному місці. Зрозуміло і без води.

▪️Hayat Estate — блог про нерухомість у 10 країнах: як обрати житло для себе та інвестування з дохідністю 5-14% річних. Огляди ЖК, дольовi iнвестицiї вiд $28k та стратегії.

Підготували для вас добірку якісних Telegram-каналів про економіку, бізнес, технології та фінанси. Підписуйтесь!

⭕️Землехаб — Розглядали землю як інвестиційний інструмент? На цьому каналі ви дізнаєтесь як працює ринок землі. Ми розповідаємо про тенденції, ділимося досвідом та даємо поради. Підписуйтесь на канал та інвестуйте в землю розумно разом з нами!

⭕️Акції | Stocks | Канал про інвестиції в фондовий ринок — автор веде публічний портфель, регулярно розбирає компанії та ділиться аналітикою.

⭕️FinHub — аналітика, знання, інвестиції та головні події зі світу фінансів від трейдерів та фін. аналітиків Cryptology Key

⭕️Hugs.fund - Telegram-канал про економіку та бізнес.
Нас читають підприємці, банкіри та новатори.

⭕️Мінфін — твій гід у світі валюти та інвестицій. На каналі щодня розкладають фінансові новини по поличках та доступно пояснюють складні процеси: від інфляції до IPO та від банків до інвестицій.

⭕️ДохідUA — один з кращих українських каналів про криптовалюту та заробіток. Акцент на базові активності які дозволять кожному заробляти 500 — 1000$ в місяць.

⭕️Business Diary| Бізнес Щоденник — кращий канал для заробітку у 2026 році! Щодня: гарячі бізнес-ідеї, перевірені способи заробітку і ефективні поради від топових підприємців та інвесторів.

⭕️dev.ua — канал з новинами IT сфери. Тут історії айтішників, правда про те, як IT-бізнес переживає війну та новини про українські розробки.

⭕️iPlan.ua - про інвестиції та шлях до фінансової свободи. Ми допомагаємо розібратися з інструментами, податками та активами, щоб ваш шлях був зрозумілим та безпечним. Підписуйтесь і ставайте частиною найбільшої спільноти свідомих інвесторів України!

⭕️ITC.UA — коли технології говорять простою мовою. Тут про ігри, ґаджети, "залізо" і науку без зайвого шуму. Те, що завтра буде в тренді, вже сьогодні обговорюють на каналі.

⭕️LIGA.net — ключові новини та аналітика через призму
бізнесу, економіки та грошей в одному місці — для тих, хто цінує час.

Організатор добірки @danil_2508

🇺🇦 Друзі, сьогодні представляємо Вашій увазі канали, які дійсно на це заслуговують. Саме їх читають та цитують. Підписуйтесь на наших друзів:

🌍🔑 Hayat Estate — блог про нерухомість у 10 країнах: як обрати житло для себе та інвестування з дохідністю 5-14% річних. Огляди ЖК, дольовi iнвестицiї вiд $28k та стратегії.

💸ДохідUA — один з кращих українських каналів про криптовалюту та заробіток. Акцент на базові активності які дозволять кожному заробляти 500 — 1000$ в місяць.

👋 Фінансист — канал про гроші без шуму та пустих обіцянок. Тут не продають «успішний успіх», а аналізують реальні інвестиції, фінансові рішення та мислення людей, які звикли рахувати на кілька кроків наперед.

💵 Міністерство Бізнесу — медіа про бізнес та інвестиції №1 в Україні: розповідають, як «влаштувати на роботу» свої заощадження та убезпечити себе від криз на 10-15 років.

🫣 FinHub — аналітика, знання, інвестиції та головні події зі світу фінансів від трейдерів та фін. аналітиків Cryptology Key.

📈Акції | Stocks | Канал про інвестиції в фондовий ринок — автор веде публічний портфель, регулярно розбирає компанії та ділиться аналітикою. Підписуйся

Дивовижно, як часто ми втрачаємо неймовірні можливості прямо з-під носа.
💰Фінансовий захист — канал про захист від несподіванок та шлях до стабільної старості.
Актуально, як ніколи!😉

🇺🇦 Друзі, сьогодні представляємо Вашій увазі канали, які дійсно на це заслуговують. Саме їх читають та цитують. Підписуйтесь на наших друзів:

▪️Finteco — це новинний канал про економіку, фінанси та бізнес. Пояснюємо складні фінансові процеси просто, показуємо зв’язки між подіями та допомагаємо бачити ширшу картину бізнесу в Україні та світі.

▪️LIGA.net — ключові новини та аналітика через призму бізнесу, економіки та грошей в одному місці — для тих, хто цінує час.

▪️Фінансист — канал про гроші без шуму. Інвестиції, фінансові рішення та мислення людей, які рахують наперед.

▪️Hugs.fund — тelegram-канал про економіку та бізнес.
Нас читають підприємці, банкіри та новатори.

▪️Міністерство Бізнесу — медіа про бізнес та інвестиції №1 в Україні: розповідають, як «влаштувати на роботу» свої заощадження та убезпечити себе від криз на 10-15 років.

▪️Бізнес-Patriot - захист підприємців, моніторинг законодавства, інсайди від кращих економістів. Розповідаємо, чому ПДВ для ФОП - це шкідливо і де держава втрачає гроші.

▪️ДохідUA - один з кращих українських каналів про криптовалюту та заробіток. Акцент на базові активності які дозволять кожному заробляти 500 — 1000$ в місяць.

▪️iPlan.ua - про інвестиції та шлях до фінансової свободи. Ми допомагаємо розібратися з інструментами, податками та активами, щоб ваш шлях був зрозумілим та безпечним. Підписуйтесь і ставайте частиною найбільшої спільноти свідомих інвесторів України!

Як Україні забезпечити економічне відновлення та зростання
Вийшла важлива стаття українського економіста з Берклі Юрія Городніченка та його колеги Моріса Обстфельда.

Згідно з їхніми попередніми розрахунками, Україна потребує щонайменше $40 млрд на рік нових інвестицій із зовнішніх джерел та внутрішніх заощаджень: 20 млрд доларів — на відновлення капітального фонду, $10 млрд — щоб не допустити подальшого відставання України за рівнем капіталоозброєності, і ще $10 млрд — для запуску помірної конвергенції з сусідніми країнами ЄС.

У статті згадується "домашня робота", яку має зробити Україна - верховенство права, подолання корупції тощо. Але основний акцент зроблений на чиннику вступ до НАТО/ЄС, що суттєво сприятиме напливу інвестицій.

Для цього вони аналізують досвіди країн екс-соціалістичного блоку, акцентуючи, що в 1991 реальний ВВП України на особу був на одному рівні.

І тут важливо дати контекст:
1) коли ми сухо порівнюємо розмір навіть реального ВВП навіть на душу населення України з країнами Центральної-Східної Європи, пост-СРСР, то опускаємо, що в це ВВП входило виробництво ВПК, яке потім нікуди не продавалося, а роздавалося по соціалістичним диктатурам світу - від Куби і Нікарагуа до Сирії з КНДР.

У той час, як в згаданих країнах не ВПК грали першу скрипку, а т.зв. "товари народного споживання": Словенські Gorenje і KRKA випускали побутову техніку і фарму відповідно (які успішно експортувалися у капіталістичні країни), у Чехії була згадана у статті SKODA тощо.

Тому і було легко приватизувати (читай - залучити іноземних інвесторів). А навіщо було приватизовувати українські підприємства, які виробляли якісь вузькі комплектуючі для зброї, яка збиралась десь в РФ?

2) Коли ми говоримо про "треба залучати інвестиції", то завжди має бути конкретика. Бо просто фраза "залучення інвестицій" це як "за мир у всьому світі" - абстракція.

Затягуючи з приватизацією, у т.ч. стратегічних підприємств, ми зрештою левову частину з них сьогодні зробили непривабливими (ОПЗ, ОГТС).

Тому, якщо ми хочемо інвестиції на такому шаленому рівні як $40 млрд (нагадаємо: усі прямі іноземні інвестиції в Україну за 1995-2021 склали $95 млрд) нам потрібна максимальна лібералізація.

Що маємо на увазі:
1) у нас є банківська система, де понад 60% держави, де треба продати усі держбанки, крім можливо експортно-імпортного;
2) ринок землі:
а) скасувати мораторій на продаж землі іноземцям;
б) приватизувати усю державну землю с/г призначення - це 806 тис. га
3) продати поки що привабливі активи, які влада любить використовувати для своїх електоральних цілей - енергетика. Від Нафтогазу до Енергоатому

Повірте, іноземним інвесторам не цікавий умовний Заробинський спиртовий завод, який вже 14 чи 15 раз не можуть продати (чисто для спортивного інтересу слідкуємо за ним).

І це дійсно привабить інвесторів та дасть поштовх для економіки. Інакше повільне відновлення = стагнації, занепаду і фактичному зникненню України в історичній перспективі.

Саме тому будь-яка розмова, стаття, дослідження тощо про "залучення іноземних інвестицій" (тобто сказати А) має завершуватися конкретними кроками, як приклад, що ми описали вище (кажи і Б).

Бо у суспільстві діалектичне мислення: по всім соцопитуванням вони хочуть припливу іноземних інвестицій, а по іншим або збереження держпідприємств і мораторію, або поширення націоналізації.

📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1

До 1970-х Люксембург був металургійним центром Європи і давав основу ВВП країни. Але галузь стала занепадати.

Що зробила влада країни: запустили програму "купуй люксембурзьке" і національний кешбек, надали металургам субсидії і податкові пільги аби врятувати галузь?

Ні, вони лібералізували податкове законодавство, посилили банківську таємницю (наш Мінфін пропонує зробити навпаки).

Країна перетворилась на головний офшор ЄС, а з цим стала лідером континенту за стартапами (зокрема, фінтех). Інвестиції до Люксембургу перевищують капіталовкладення в економіку Німеччини.

Що з цього вийшло і які уроки для України - дивіться у нашому свіжому відео https://youtu.be/RgkbVGWDUM0

📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1

🇱🇺Люксембург: як крихітна країна стала фінансовою імперією світу
У Люксембурзі живе лише 680 тис. осіб - менше, ніж населення Львова. Площа країни менше, ніж один спальний район Берліна, але саме сюди іноземні корпорації вклали більше капіталу, ніж у всю економіку Німеччини. Країна не має родовищ нафти газу чи алмазів, не має виходу до моря і не контролює стратегічних маршрутів.

Сьогодні Люксембург є однією з найбагатших країн світу.
ВВП на душу населення у півтора рази більший, ніж у США і понад в два рази більше, ніж у сусідньої Франції.

Значною мірою такими показниками Люксембург зобов’язаний своєму становищу загальноєвропейського офшору. 96% прямих іноземних інвестицій у Люксембурзі спрямовані в спеціальні юридичні структури, які використовуються для транснаціонального податкового планування.

Саме ця модель зробила Люксембург одним із найбільших центрів концентрації корпоративних прибутків у світі.

Сьогодні ми розберемо, як маленька держава без нафти, без гігантських заводів і без масового виробництва стала другим за величиною інвестиційним центром планети, поступаючись лише США.

Дивиться

🤝Підтримати нашу роботу:
💰Ставайте патронами https://www.patreon.com/costua
💰Станьте спонсором цього каналу, щоб підтримати створення нових відео: https://www.youtube.com/channel/UC0AAh4OM7Ihs8hwk4vcJjtg/join
💰Переказ карткою або оформити регулярні платежі https://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
💰 PayPal: jesfor.malukha@gmail.com (вказати "на відео")

📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1

📦 Навколо нового лого і броендбуку Укрпошти багато сварок. Насправді ціна дуже низька. Але цікаво інше. В контексті дискусії натрапили на пост підприємця Олексія Давиденка:

В 2025 році наша компанія сплатила за доставки по Україні - 7 мільйонів 100 тисяч гривень.
З них.
Нова Пошта отримала 7 мільйона гривень, а Укрпошта 100 тисяч гривень.
Тобто.
98% грошей ми сплачуємо Новій Пошті і 2% Укрпошті.
Це не штучний перекос і не корупція - це така наша реальність.
Перший раз я звернув увагу на цей шалений перекос ще 6 років назад. Запросив зустріч з топ-менеджерами Укрпошти.
Кажу:
- Хлопці і дівчата, я хочу віддати вам 20ʼ000 щорічних адресних доставок засобів реабілітації для людей з інвалідністю.
- Ми поки не можемо.
- Ну добре. Тоді давайте я вам віддам 10ʼ000 доставок з нашого складу в Києві по мережі наших магазинів по Україні?
- Ми поки не можемо
- Ну добре - давайте я вам віддам 100ʼ000 інтернет замовлень які йдуть в поштомати.
- А давайте. Тільки в нас поки немає поштоматів.
Пройшло шість років.
Я щиро радію новині що Укрпошта отримала аптечну ліцензію.
Я щиро радію новині що Укрпошта хоче бути банком.
Але в першу чергу мені як корпоративному клієнту, потрібно щоб Укрпошта забезпечила весь спектр логістичних послуг які з легкістю закриває їх головний конкурент.
Я був би щасливий якби замість нової айдентики Укрпошта нарешті зробила якісну автомобільну доставку останної милі. Почала доставляти адресно крупно габаритні вантажі, і розставила свої поштомати в підʼїздах житлових будинків.
Як це давним давно зробила Нова Пошта.
Я був би щасливий якби Укрпошта склала реальну конкуренцію гегемонії Нової Пошти , бо справжня конкуренція народжує не тільки кращу якість, але й кращі ціни для нас - клієнтів.
Але замість обговорення ривка Укрпошти і драматичного збільшення долі ринку, ми маємо срач щодо нового лого.
Вже котрий рік поспіль, я прикладаю не аби яких зусиль всередині своєї компанії щоб віддати частину логістичних витрат від Нової Пошти на Укрпошту - але все що на зараз я зміг зробити це 100ʼ000 грн на рік з 7 мільйонів гривен.
Блін, вдумайтеся.
140 таких як я - це плюс 1 мільярд в дохід Укрпошти. В дохід держави.
А нас таких тисячі.
Я розумію - з цим лого, ви хотіли хайпанути! Ви справедливо вважаєте що мінімальними витратами отримали шалену пресу і бурхливе обговорення.
Але для мене як для підприємця питання до вас залишилися ті ж самі що і шість років тому.
Чи зможу я віддати вам в 2026 році ті 100ʼ000 інтернет замовлень які Нова Пошта доставляє в поштомати житлових будинків?
Чи зможу я віддати вам в 2026 році збірні адресні вантажі з товаром, які ми тричі на тиждень висилаємо в наші магазини по Україні?
Чи зможу я віддати вам в 2026 році 20ʼ000 адресних доставок велико габаритних товарів клієнтам додому ?
Чи допоможе нове лого вирішити хоч одне з цих питань ?
Бо я дуже хочу підтримати державного поштового оператора і віддати вам в 2026 році свій бюджет на логістичні послуги по території України.
Тому
Замість нової айдентики знайдіть краще механізм як покращити сервіси і забрати у конкурентів долю ринку.
Бо з цим логотипом чи з попереднім доля логістичних послуг для моєї компанії від Укрпошти залишається в межах похибки.

📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1

🤔Після прочитання статті Forbes (подяка, що у матеріалі згадали експертну колонку виконавчого директора CASE Україна Дмитра Боярчука) виникає питання (і не лише у нас):

коли уряд вів перемовини з МВФ щодо кредиту та умов, то він проводив якісь консультації, радився з депутатами, що вони підтримають, а що ні? бо як можна обіцяти те, за що не проголосує парламент?

Ще одне питання:
якщо у вас брак грошей для соціальних витрат і невідомо, чи отримає казначейство кошти від МВФ, то навіщо робити щедрі витрати - на кешбек, на марафон тощо - і ще запроваджувати нові (виплати 7,5-15 тис. грн для ФОП на енергетичне обладнання)?
І як побічне питання: а де голос Мінфіну щодо ось цих неефективних трат коштів платників податків та кредитів?

📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1

📈🔬Як змінилася динаміка світових витрат на R&D з 2000 року
За останні два десятиліття світ став значно більш наукоємним. Глобальні витрати на дослідження і розробки (R&D) зросли з менше ніж $1 трлн у 2000 році до майже $3 трлн у 2024-му. Це відображає зсув у бік економік, де інновації стають ключовим джерелом зростання.

Дані ґрунтуються на статистиці Всесвітньої організації інтелектуальної власності (WIPO) і відображають середньорічні темпи зростання (CAGR) валових витрат на R&D у 2000–2024 роках. Усі суми наведено в постійних доларах США з поправкою на паритет купівельної спроможності (PPP, ціни 2015 року).

🇨🇳Китай — глобальний центр інновацій
За цей період Китай наростив фінансування досліджень із $40,8 млрд у 2000 році до майже $786 млрд у 2024-му, що відповідає 27% світових витрат на R&D. Така динаміка закріпила його статус одного з головних інноваційних центрів планети. З 2000 року на Китай припадає понад 36% усіх патентних заявок у світі, а також перше місце за кількістю патентів у сфері штучного інтелекту.

Інші тенденції
🔹 Саудівська Аравія демонструє другий найвищий темп зростання у світі та є лідером серед країн з високими доходами.
🔹Єгипет майже наздогнав її за темпами, з річним приростом близько 12%.
🔹Країни Південно-Східної Азії — Індонезія, Таїланд, Вʼєтнам — швидко нарощують R&D, хоча їхні абсолютні витрати залишаються відносно невеликими.
🔹США, попри друге місце у світі за обсягами витрат на R&D, зростали значно повільніше — лише 3,3% на рік у 2000–2024 роках, що відповідає 69-му місцю у глобальному рейтингу темпів зростання.

📈Чому зростання R&D має значення
Системні інвестиції в цивільні дослідження та розробки тісно пов’язані з підвищенням загальної факторної продуктивності в довгостроковій перспективі. Вони створюють ефект поширення знань, підвищують ефективність виробництва та зміцнюють технологічне лідерство.

Країни, які послідовно інвестують у науку, мають кращі шанси розвивати передові галузі й залучати висококваліфіковані кадри — особливо в умовах, коли глобальна конкуренція дедалі більше базується на інноваціях, а не лише на дешевій робочій силі.

🇺🇦Як справи в Україні
Згідно із даними, у 2000 році витрачалося $3.0735 млрд, а 2024 році - $1.2124 млрд. Тобто зменшення фінансування щороку на 3.8%. Відповідно ми на 110-му місці у світі. Це наслідок відсутності верховенства права, несприятливе податкове адміністрування та інші проблеми (звісно, не забуваємо про війну), що відлякують бізнес до інвестицій в R&D. Те про що ми говоримо має безпосередній вплив на всі сфери.

📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1

🇺🇦 Друзі, сьогодні представляємо Вашій увазі канали, які дійсно на це заслуговують. Саме їх читають та цитують. Підписуйтесь на наших друзів:

▪️FINSTOP — автор — практик із 25 роками реального досвіду у казначействах банків та фінансах.
-про валюти, золото, крипту, фондові ринки;
-міжбанк України, кеш. Тренди, причини;
-що на ринках? чому? що може бути? Авторські нотатки простою мовою.

▪️LIGA.net — ключові новини та аналітика через призму бізнесу, економіки та грошей в одному місці — для тих, хто цінує час.

▪️Мінфін — офіційний канал відомого сайту про фінанси та інвестиції. Тут публікують аналітичні статті про те, куди вкласти гроші, що буде з курсом долара, стежать за цінами на нерухомість та депозитними ставками.

▪️Фінансист — канал про гроші без шуму. Інвестиції, фінансові рішення та мислення людей, які рахують наперед.

▪️Hugs.fund — Telegram-канал про економіку та бізнес.
Нас читають підприємці, банкіри та новатори.

▪️iPlan.ua — про інвестиції та заощадження від фінансових планерів: як не втратити кошти через інфляцію, куди вкладати кошти, щоб змусити працювати на вас - підписуйтесь!

▪️Бухгалтерія для ФОП — твій персональний податковий консультант. Все про ФОП та податки, розбір ситуацій, актуальні зміни та поради лише в одному місці. Зрозуміло і без води.

📉Мінфін знизив ставки гривневих ОВДП. Уперше з квітня минулого року

Ставки знизили завдяки значному перевищенню попиту над пропозицією та готовності відмовитися від розміщення частини облігацій, наголосили у відомстві.

Ставка відсікання півторарічних ОВДП становила 17,05% річних проти 17,10% раніше, трирічних – 17,49% проти 17,7%, середньозважені – відповідно 17,04% проти 17,1% та 17,48% проти 17,59%.

За пропозиції у 5 млрд грн (тут і далі за номіналом) кожного випуску попит на півторарічні папери становив 10,94 млрд грн, на трирічні – 13,09 млрд грн, тоді як Мінфін погодився продати облігації, відповідно, на 3 млрд грн та 2 млрд грн.
Ставка найкоротших річних паперів залишилася на рівні 16,35%, і всі заявки на 2,06 млрд грн були задоволені.
Загалом Мінфін заради зниження ставок пішов на зменшення обсягу розміщення на цих аукціонах до 7,45 млрд грн з 13 млрд грн тиждень тому.
Контекст

Міністерство фінансів 6 січня провело перші в 2026 році аукціони з розміщення гривневих облігацій внутрішньої держпозики. Найбільшу дохідність показали трирічні папери – 17,8% річних. Держоблігації зі строком погашення через 1,7 року мали 17,1% річних, а з погашенням за 1,1 року – 16,35%. Найнижче значення мали папери довжиною 3,7 року – 14,6% річних. Загалом Мінфін залучив до держбюджету 6,2 млрд грн.

Нинішні ставки – це пік дохідності, вважають опитані Forbes Ukraine аналітики фінансового ринку.

Торік інвестиції українців в ОВДП-інструмент зросли майже на 43%, до 111,9 млрд грн. Частка громадян у загальному портфелі ОВДП залишається невеликою – 5,7%

📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1

🇬🇱Хвилинка історії. 1916 року Данія продала США декілька островів в Карибському морі, які після цього стали називатися US Virgin Islands.

Ці острови були спочатку власністю Данської Ост-Індської Компанії (в Данії, як у будь-якої країни вісімнадцятого сторіччя, що себе поважає, була своя компанія для освоєння всіляких різних Індій), потім вона збанкрутувала. Власне, тезу про те, що колонії загалом – це, як правило, економічно збиткова інвестиція, якщо тільки не переходити на торгівлю опіумом, ніхто не відміняв
І в результаті острови перейшли у власність Данської корони.

Але де Данія, а де острови в Карибському морі, які виробляли не опіум, а сировину того часу – цукор, який вони продавали майже виключно в США. Тому і під прямою власністю корони острови потребували постійного бюджетного фінансування. В результаті, після багатьох зусиль, Данія продала острови США за 25 мільйонів доларів золотом, фото акту про продаж територій, який було підписано між двома державами, - нижче. Ті 25 мільйонів – це приблизно 720 мільйонів доларів в цінах 2025 року (якщо рахувати за індексом цін) або приблизно 2.2 млрд доларів (якщо рахувати за золотим стандартом, тобто 1.50463 грам золота за 1 долар, як це було в 1916 році).

Окремою умовою купівлі-продажу було те, що США зробили формальну заяву про те, що вони безапеляційно визнають суверенітет Данії над Гренландією (якщо почитати історичні книги ще 2016 року, то історики дивувалися тому, навіщо це взагалі було стверджувати, бо воно ж і без того зрозуміло, але ніхто не розраховував на Дональда Фредовича).

Тобто якщо США все ж таки будуть наполягати на тому, аби Данія продала Гренландію за 800 мільярдів доларів, як про це пише Fox News, то в Данії є нефігова опція – беремо 800 мільярдів і анулюємо угоду про продаж Віргінських островів (бо ж суверенітет над Гренландією втрачається), повертаємо назад 720 мільйонів доларів, переселяємо всіх жителів Гренландії в Карибське море (навіть по мільйону доларів на одного жителя це буде 56 мільярдів доларів), і лишаємося в профіті і з тропічними островами поруч з Панамським каналом, які, якщо що, можна ще комусь продати.

От написав і подумав, що воно, може, і смішно, але зовсім не смішно, якщо чесно…

via Сергій Будкін, патрон "Ціни держави" та партнер-засновник Finpoint

📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1

📈У 2025 році ВВП України зріс на 2,2% - Мінекономіки
За попередніми оцінками Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України, у 2025 році реальний ВВП України зріс на 2,2%.

Економіка України у 2025 році продовжувала працювати в умовах атак на енергетичну інфраструктуру, складної логістики та високих безпекових ризиків.

Тим не менш, економіка України показала зростання близьке до прогнозованого, яке підтримувалось позитивною динамікою, зокрема, у таких ключових секторах: внутрішня (передусім роздрібна) торгівля; будівництво; переробна промисловість, зокрема, нарощування виробництва продукції оборонного спрямування,фармацевтичної продукції, продукції металургії, будматеріалів та іншої продукції.

Серед чинників, що підтримували економічну активність у 2025 році:

реалізація програм відновлення та розвитку бізнесу, які фінансуються за рахунок міжнародної фінансової допомоги. За даними Мінфіну, у 2025 році в межах програми «Доступні кредити 5-7-9%» підприємці отримали нових кредитів на суму близько 93,7 млрд грн (у 2024 році — 93,1 млрд грн).
зростання споживання домогосподарств в умовах підвищення заробітних плат, що триває.

За розрахунками work.ua, середня номінальна зарплата за вакансіями станом на 06.01.2026 зросла на 30,8% (до 27 530 грн) порівняно з 07.01.2025, а середня зарплата за резюме — на 39,9% (до 30 216 грн).
значні капітальні видатки бюджету на відновлення критичної інфраструктури, житлові програми (єВідновлення, єОселя) та закупівлю вітчизняної продукції сектору ОПК. За даними Держказначейства, станом на 01.12.2025 капітальні видатки зведеного бюджету зросли на 17,3% порівняно з 01.12.2024; за даними Укрфінжитла у 2025 році за програмою єОселя надано пільгові іпотечні кредити на суму понад 14,8 млрд грн.

Також у 2025 році продовжилися структурні зміни у виробництві зі зростанням ролі видів діяльності з вищою доданою вартістю. За даними Держстату, за 11 місяців 2025 року у структурі реалізації промисловості частка машинобудування зросла до 9,1% (5,7% у 2021 році).

Спостерігалось і зростання завантаженості виробничих потужностей у промисловості. За даними Держстату станом на 01.10.2025 найвищий рівень завантаженості фіксувався у фармацевтичному виробництві, виробництві меблів, обробленні деревини, харчовій та текстильній промисловості.

В свою чергу, в бік уповільнення динаміки тиснули такі фактори, як:
- масовані ракетні атаки рф по об’єктах електрогенерації та, вперше за роки повномасштабної війни, по інфраструктурі добування газу;
- нижчий урожай окремих культур через несприятливі погодні умови (зокрема, за даними Мінекономіки найбільше зменшення — в олійних культурах: соя -26,9%, соняшник -15,8%, ріпак -7,6%; цукровий буряк -13,9%; водночас урожай зернових зібрано більше на 3%);
- логістичні складнощи, припинення транзиту природного газу трубопровідним транспортом, а також звуження попиту, зокрема з боку сільського господарства.

Зауважемо, що варто все-таки почекати розрахунки від НБУ, бо вони завжди точніші, а розрахунки Мінекономіки зазвичай завищені. Тому якщо зростання ВВП буде хоча б на рівні 2%, то це вже добре. За консервативними прогнозами, ВВП у 2024 році зріс на 1,6%

📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1

🚜 Втрати с/г України від війни: $72,7 млрд - обсяг непрямих втрат; $55,5 млрд - потреби у відновленні; $11,2 млрд - обсяг збитків

Непрямі втрати — це різниця між фактичними доходами та доходами, які сільгоспвиробники отримали б, якби не вторгнення росії в Україну. Непрямі втрати відчувають фермери по всій країні, а не лише в районах, постраждалих від бойових дій. Найбільші втрати зафіксовані у Херсонській, Запорізькій, Харківській та Донецькій областях.

Відновлення галузі вже триває: у 2022–2024 роках державний бюджет і донори спрямували 873 млн дол. США, переважно на компенсацію відсоткових ставок (49%) і гранти для малих виробників (22%). Проте ця сума не враховує приватні інвестиції, які мають значний потенціал стати рушієм відбудови.

Докладніше у довіднику Агробізнес 2025

📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1