🔹Антикорупція. НАЗК має перейти до ризик-орієнтованої перевірки декларацій: автоматичний аналіз, звірка з реєстрами, рейтинг ризику, окремий фокус на високопосадовцях. Декларації з низьким ризиком перевірятимуться автоматично, а повні перевірки концентруватимуться там, де ризик найбільший.
🔹До липня 2026 уряд також має провести комплексний аналіз енергетичних субсидій - у сфері газу, електроенергії та тепла. Треба оцінити їхню повну вартість для бюджету, масштаби перехресного субсидування та адресність допомоги. Після цього мають з’явитися сценарії реформи - з поступовим наближенням тарифів для населення до економічно обґрунтованого рівня та концентрацією допомоги на найбільш вразливих домогосподарствах.
Читати всю статтю
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
🔹До липня 2026 уряд також має провести комплексний аналіз енергетичних субсидій - у сфері газу, електроенергії та тепла. Треба оцінити їхню повну вартість для бюджету, масштаби перехресного субсидування та адресність допомоги. Після цього мають з’явитися сценарії реформи - з поступовим наближенням тарифів для населення до економічно обґрунтованого рівня та концентрацією допомоги на найбільш вразливих домогосподарствах.
Читати всю статтю
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
❗️Цій новини важливо додати / нагадати контекст. Президент (мабуть з суто електоральних причин) не те, що не скоротив неефективні програми державних видатків як зимова тисяча чи національний кешбек, так й ще їх збільшив на 2026 рік. Зараз до них додалися ще 1500 грн пенсіонерам і отримувачам соцдопомоги кешбек на пальне. Це ще додатково витрат від 25 до 40 млрд грн.
Міністерство фінансів, яке повинно виступати "голосом розуму" і казати, що це витрати є шкідливими, бо в бюджеті брак коштів набрало у рота води і все мовчазно погоджує. МВФ, яке раніше било по руках за подібні популістичні речі (або, принаймні публічно казало, що це погані рішення), теж не надає оцінок. Проте у відповідь вимагає підвищення податків.
Якщо оподаткування посилок та податок на електронні платформи цілком адекватні і навіть (у випадку китайських маркетплейсів) корисні (див. останнє відео 🛍Як TEMU робить людей біднішими і використовує рабську працю), то ПДВ для ФОПів (навіть із 4 млн оборотом) та запровадження назавжди військового збору у 5% - це є вкрай шкідливі речі.
і тепер хочуть зробити депутатів крайніми в цій пастці, куди загнали країну рішення Президента та його слухняного Кабміну.
Іще одне важливе нагадування: ці $8,1 млрд ми отримуємо під завищений відсоток - 6,1%; в якому штрафна надбавка 2,75% за війну (тобто на нас напали, але ми за логікою МВФ винні в цьому). І ці гроші йдуть фактично на покриття попередніх боргів перед фондом.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Міністерство фінансів, яке повинно виступати "голосом розуму" і казати, що це витрати є шкідливими, бо в бюджеті брак коштів набрало у рота води і все мовчазно погоджує. МВФ, яке раніше било по руках за подібні популістичні речі (або, принаймні публічно казало, що це погані рішення), теж не надає оцінок. Проте у відповідь вимагає підвищення податків.
Якщо оподаткування посилок та податок на електронні платформи цілком адекватні і навіть (у випадку китайських маркетплейсів) корисні (див. останнє відео 🛍Як TEMU робить людей біднішими і використовує рабську працю), то ПДВ для ФОПів (навіть із 4 млн оборотом) та запровадження назавжди військового збору у 5% - це є вкрай шкідливі речі.
і тепер хочуть зробити депутатів крайніми в цій пастці, куди загнали країну рішення Президента та його слухняного Кабміну.
Іще одне важливе нагадування: ці $8,1 млрд ми отримуємо під завищений відсоток - 6,1%; в якому штрафна надбавка 2,75% за війну (тобто на нас напали, але ми за логікою МВФ винні в цьому). І ці гроші йдуть фактично на покриття попередніх боргів перед фондом.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Якщо ми хочемо кращої України, то треба готуватися до виборів. Не в сенсі бігти і зараз розпочинати політичну агітацію.
Треба писати програми з докладним розписом покрокових дій з досягнення результатів.
Треба формувати базу виборців, що за вас проголосують, тобто вже розповідати про положення цієї програми і формувати попит на неї.
Треба будувати інфраструктуру зі збору пожертв - патреон, спонсорство на Ютуб, інші інструменти. Нехай люди зараз дають гроші на щось інше, але в них сформується звичка, або навіть біблійний принцип "де скарби ваші, там і серце ваше". А потім в момент Х мобілізувати на підтримку передвиборчої кампанії.
Людям доброї волі треба про себе голосно говорити. Говорити про свої досягнення. У нашому світі скромність - це не чеснота, а вада.
Ми усі маємо бути готовими до оголошення виборів, бо нинішня влада зробить усе, щоб були стислі терміни (як вони це зробили з парламентськими виборами у 2019), аби ні в кого не було часу на підготовку.
Але ми будемо готові, щоб замінити цих керманичів на достойних людей, що нестимуть полум'я економічної свободи.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Треба писати програми з докладним розписом покрокових дій з досягнення результатів.
Треба формувати базу виборців, що за вас проголосують, тобто вже розповідати про положення цієї програми і формувати попит на неї.
Треба будувати інфраструктуру зі збору пожертв - патреон, спонсорство на Ютуб, інші інструменти. Нехай люди зараз дають гроші на щось інше, але в них сформується звичка, або навіть біблійний принцип "де скарби ваші, там і серце ваше". А потім в момент Х мобілізувати на підтримку передвиборчої кампанії.
Людям доброї волі треба про себе голосно говорити. Говорити про свої досягнення. У нашому світі скромність - це не чеснота, а вада.
Ми усі маємо бути готовими до оголошення виборів, бо нинішня влада зробить усе, щоб були стислі терміни (як вони це зробили з парламентськими виборами у 2019), аби ні в кого не було часу на підготовку.
Але ми будемо готові, щоб замінити цих керманичів на достойних людей, що нестимуть полум'я економічної свободи.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
💰📈Долар перетнув історичну позначку у 44 грн! Який жах! Спойлер - не жах
НБУ опублікував курс на завтра - 44,16 грн/$. Зараз почнеться масова паніка та істерія у телеграмах, ЗМІ. Якійсь "експерти" почнують видавати свої пророцтва про дев'ятий вал економічної катастрофи тощо.
Ми вже писали у пості "Рекорд торговельного дефіциту та що робити з курсом гривні", що є кілька важливих нюансів, які прихильники стабільності національної валюти часто не враховують - зростання споживчого імпорту.
Окрім імпорту, спричиненого війною, активно зростає різноманітний споживчий імпорт. Найяскравіше це видно у динаміці імпорту продуктів харчування (згадайте польські сири, молоко, масло тощо на прилавках магазинів) — тут немає жодного «подвійного призначення»: просто продукти в Україні стали дорожчими, ніж у сусідніх країнах. На цьому тлі показовим є стрімке зростання після 2022 імпорту за статтею «Різне», що, за даними НБУ, також відображає оцінку неформального імпорту.
І як приклад наводили продаж польського хлібу у закарпатському місті Воловець
Девальвація гривні не вирішить проблему торговельного дефіциту, оскільки левова частка його зумовлена війною. Проте чинна валютна політика фактично субсидує зростання споживчого імпорту, тоді як великі обсяги валютних надходжень мають тимчасовий характер і з часом скоротяться.
Шокова девальвація не є прийнятною в нинішніх умовах (та й не є необхідною з огляду на обсяг валютних резервів).
Однак повернення до політики поступового, контрольованого коригування курсу, яку НБУ практикував наприкінці 2023 та в І півріччі 2024, є виправданим у межах збереження привабливості гривневих активів. Гнучке курсоутворення мінімізує ризики різкого переходу до ринкових реалій у майбутньому.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
НБУ опублікував курс на завтра - 44,16 грн/$. Зараз почнеться масова паніка та істерія у телеграмах, ЗМІ. Якійсь "експерти" почнують видавати свої пророцтва про дев'ятий вал економічної катастрофи тощо.
Ми вже писали у пості "Рекорд торговельного дефіциту та що робити з курсом гривні", що є кілька важливих нюансів, які прихильники стабільності національної валюти часто не враховують - зростання споживчого імпорту.
Окрім імпорту, спричиненого війною, активно зростає різноманітний споживчий імпорт. Найяскравіше це видно у динаміці імпорту продуктів харчування (згадайте польські сири, молоко, масло тощо на прилавках магазинів) — тут немає жодного «подвійного призначення»: просто продукти в Україні стали дорожчими, ніж у сусідніх країнах. На цьому тлі показовим є стрімке зростання після 2022 імпорту за статтею «Різне», що, за даними НБУ, також відображає оцінку неформального імпорту.
І як приклад наводили продаж польського хлібу у закарпатському місті Воловець
Девальвація гривні не вирішить проблему торговельного дефіциту, оскільки левова частка його зумовлена війною. Проте чинна валютна політика фактично субсидує зростання споживчого імпорту, тоді як великі обсяги валютних надходжень мають тимчасовий характер і з часом скоротяться.
Шокова девальвація не є прийнятною в нинішніх умовах (та й не є необхідною з огляду на обсяг валютних резервів).
Однак повернення до політики поступового, контрольованого коригування курсу, яку НБУ практикував наприкінці 2023 та в І півріччі 2024, є виправданим у межах збереження привабливості гривневих активів. Гнучке курсоутворення мінімізує ризики різкого переходу до ринкових реалій у майбутньому.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
👨🦳Солідарна пенсійна система померла. Як Україні подолати прокляття країни пенсіонерів
На честь чергових індексацій пенсій з 01.03.26 згадали нашу стару статтю у Forbes (за посиланням повний текст з купою графіків). Господи, їй вже 5 років, але, на жаль, її актуальність не те, що не зменшилась, а й ще більше зросла. Керівники держави на майбутнє готують атомну бомбу, вибух від якої може знищити державність України. А серед економістів лише одиниці готові (і ми серед них) говорити про катастрофу, що наближається.
🔹Шанс на економічний прорив з’явиться тільки тоді, коли знайдеться цивілізоване розв’язання дилеми: «знизити податки в умовах роздутих соціальних зобов’язань». І важливо пам’ятати, що політик, коли потрібно обирати між «економічним розвитком» і «збільшенням коштів до бюджету», завжди обере «збільшення коштів до бюджету».
🔹Найбільші витрати бюджету, які створюють левову частку податкового тиску, це видатки на пенсійне забезпечення. На пенсії витрачається 24% розширеного бюджету (2020 рік), або 11,4% ВВП. Можна скільки завгодно оптимізувати державний апарат чи шукати інші ресурси для зменшення податкового навантаження. Але чергові вибори, новий популіст – і зусилля знизити податки та дати дорогу економічному зростанню йдуть на смітник під тиском солодких обіцянок вищих пенсій.
🔹Солідарна пенсійна система де-факто банкрут. Фінансовий стан Пенсійного фонду України залишається стабільно важким. Близько 40% видатків Пенсійного фонду покриваються за рахунок трансферу з державного бюджету.
🔹Один зі сценаріїв передбачає, що через 30 років дві третини українців віком старше 65 років не матиме право на державну пенсію.
🔹 Це найскладніша, найдорожча і найтриваліша реформа, про яку коли-небудь говорили в Україні. Але саме в неї варто вкладати найбільші інвестиції, якщо ми бажаємо вийти на інший рівень розвитку. Ця реформа вирве з рук популістів основний інструмент руйнування країни.
🔹Модель стійкої пенсійної системи повинна включати п’ять базових елементів.
1️⃣ Усвідомлення персональної відповідальності за своє пенсійне майбутнє (нема на кого перекласти цей тягар, держава не зможе забезпечити заможну старість).
2️⃣ Податкове навантаження на працю потрібно радикально знизити.
3️⃣ Вибір способу заощаджень має бути добровільним, без примусу.
4️⃣ Держава гарантує лише мінімальну виплату з втрати працездатності за віком.
5️⃣ Держава відповідальна за стабільні макроумови для збереження пенсійних накопичень та несе відповідальність за спонукання громадян змолоду турбуватись про власну старість.
🔹Має бути широка дискусія, результатом якої стане суспільне прийняття необхідності змін та усвідомлення правильності обраного шляху. Проте щоб ця дискусія не стала черговим бігом по колу, повернення до солідарної системи потрібно виключити на державному рівні.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
На честь чергових індексацій пенсій з 01.03.26 згадали нашу стару статтю у Forbes (за посиланням повний текст з купою графіків). Господи, їй вже 5 років, але, на жаль, її актуальність не те, що не зменшилась, а й ще більше зросла. Керівники держави на майбутнє готують атомну бомбу, вибух від якої може знищити державність України. А серед економістів лише одиниці готові (і ми серед них) говорити про катастрофу, що наближається.
🔹Шанс на економічний прорив з’явиться тільки тоді, коли знайдеться цивілізоване розв’язання дилеми: «знизити податки в умовах роздутих соціальних зобов’язань». І важливо пам’ятати, що політик, коли потрібно обирати між «економічним розвитком» і «збільшенням коштів до бюджету», завжди обере «збільшення коштів до бюджету».
🔹Найбільші витрати бюджету, які створюють левову частку податкового тиску, це видатки на пенсійне забезпечення. На пенсії витрачається 24% розширеного бюджету (2020 рік), або 11,4% ВВП. Можна скільки завгодно оптимізувати державний апарат чи шукати інші ресурси для зменшення податкового навантаження. Але чергові вибори, новий популіст – і зусилля знизити податки та дати дорогу економічному зростанню йдуть на смітник під тиском солодких обіцянок вищих пенсій.
🔹Солідарна пенсійна система де-факто банкрут. Фінансовий стан Пенсійного фонду України залишається стабільно важким. Близько 40% видатків Пенсійного фонду покриваються за рахунок трансферу з державного бюджету.
🔹Один зі сценаріїв передбачає, що через 30 років дві третини українців віком старше 65 років не матиме право на державну пенсію.
🔹 Це найскладніша, найдорожча і найтриваліша реформа, про яку коли-небудь говорили в Україні. Але саме в неї варто вкладати найбільші інвестиції, якщо ми бажаємо вийти на інший рівень розвитку. Ця реформа вирве з рук популістів основний інструмент руйнування країни.
🔹Модель стійкої пенсійної системи повинна включати п’ять базових елементів.
1️⃣ Усвідомлення персональної відповідальності за своє пенсійне майбутнє (нема на кого перекласти цей тягар, держава не зможе забезпечити заможну старість).
2️⃣ Податкове навантаження на працю потрібно радикально знизити.
3️⃣ Вибір способу заощаджень має бути добровільним, без примусу.
4️⃣ Держава гарантує лише мінімальну виплату з втрати працездатності за віком.
5️⃣ Держава відповідальна за стабільні макроумови для збереження пенсійних накопичень та несе відповідальність за спонукання громадян змолоду турбуватись про власну старість.
🔹Має бути широка дискусія, результатом якої стане суспільне прийняття необхідності змін та усвідомлення правильності обраного шляху. Проте щоб ця дискусія не стала черговим бігом по колу, повернення до солідарної системи потрібно виключити на державному рівні.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
🍞 Де продовольча інфляція вдарить найболючіше у 2026: Україна у групі ризику
Зростання цін на продукти залишається одним із найстійкіших фінансових викликів для домогосподарств у всьому світі. У 2026 році в одних країнах рахунки за харчі можуть різко зрости, тоді як в інших подорожчання буде помірним або майже непомітним.
За новими прогнозами Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO), динаміка цін на їжу у 160 країнах суттєво різнитиметься: від двозначних темпів зростання в окремих економіках до навіть зниження вартості продуктів в інших.
🔥 Країни з найвищим очікуваним зростанням цін
Найбільший тиск інфляції нині відчувають економіки, що розвиваються, та держави, залежні від імпорту. На продовольчу інфляцію впливають коливання валютних курсів, світові ціни на сировину, перебої в торгівлі та внутрішні проблеми з постачанням. Ослаблення національної валюти чи тривала економічна нестабільність зазвичай означають швидше зростання цін у магазинах.
🇮🇷 Лідером рейтингу є Іран: там у 2026 році очікується підвищення цін на продукти на 55,9% у річному вимірі. Девальвація валюти та тривалий інфляційний тиск уже довели продовольчу інфляцію до критичних рівнів, і прогноз свідчить, що ситуація навряд чи швидко зміниться.
📈 До групи країн із найвищими показниками також входять:
🇦🇷 Аргентина — 33,2%
🇹🇷 Туреччина — 25,1%
🇭🇹 Гаїті — 24,1%
🇲🇼 Малаві — 21,2%
🇳🇬 Нігерія — 17,1%
🇱🇧 Ліван — 14,9%
🇦🇴 Ангола — 14,8%
🇰🇿 Казахстан — 12,7%
🇿🇲 Замбія — 10,8%
🇪🇹 Ефіопія — 10,1%
🇯🇲 Ямайка — 9,7%
🇲🇳 Монголія — 9,7%
🇰🇬 Киргизстан — 9,4%
🇺🇦 Україна — 9,2%
🌍 Особливо помітна присутність країн Африки на південь від Сахари — Нігерії, Анголи, Замбії, Ефіопії. У цих державах зростання цін тісно пов’язане з валютною нестабільністю, залежністю від імпорту та проблемами з внутрішнім виробництвом і логістикою.
📉 У середньому по світу продовольча інфляція у 2026 році прогнозується на рівні 3,2%. Однак регіональні відмінності суттєві:
🌍 Близький Схід і Північна Африка — 8,9%
🌎 Латинська Америка — 4,8%
🇺🇸 Північна Америка — 4,3%
🇪🇺 Європа та Центральна Азія — 4,2%
🌍 Африка на південь від Сахари — 3,8%
🌏 Південна Азія — 2,7%
🌊 Азійсько-Тихоокеанський регіон — 1,0%
Найбільш напружена ситуація очікується в регіоні Близького Сходу та Північної Африки, де темпи майже втричі перевищують глобальний середній показник.
У Північній Америці зростання цін прогнозується на рівні 4,3%. У США — близько 2,7%, тоді як у Канаді темпи можуть бути більш ніж удвічі вищими. Натомість у більшості країн Азійсько-Тихоокеанського регіону очікується відносно помірне подорожчання.
Попри те що у глобальному вимірі продовольча інфляція залишиться в однозначних цифрах, для мільйонів сімей у країнах із високими темпами зростання цін витрати на харчі й надалі залишатимуться одним із найболючіших економічних факторів у 2026 році.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Зростання цін на продукти залишається одним із найстійкіших фінансових викликів для домогосподарств у всьому світі. У 2026 році в одних країнах рахунки за харчі можуть різко зрости, тоді як в інших подорожчання буде помірним або майже непомітним.
За новими прогнозами Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO), динаміка цін на їжу у 160 країнах суттєво різнитиметься: від двозначних темпів зростання в окремих економіках до навіть зниження вартості продуктів в інших.
🔥 Країни з найвищим очікуваним зростанням цін
Найбільший тиск інфляції нині відчувають економіки, що розвиваються, та держави, залежні від імпорту. На продовольчу інфляцію впливають коливання валютних курсів, світові ціни на сировину, перебої в торгівлі та внутрішні проблеми з постачанням. Ослаблення національної валюти чи тривала економічна нестабільність зазвичай означають швидше зростання цін у магазинах.
🇮🇷 Лідером рейтингу є Іран: там у 2026 році очікується підвищення цін на продукти на 55,9% у річному вимірі. Девальвація валюти та тривалий інфляційний тиск уже довели продовольчу інфляцію до критичних рівнів, і прогноз свідчить, що ситуація навряд чи швидко зміниться.
📈 До групи країн із найвищими показниками також входять:
🇦🇷 Аргентина — 33,2%
🇹🇷 Туреччина — 25,1%
🇭🇹 Гаїті — 24,1%
🇲🇼 Малаві — 21,2%
🇳🇬 Нігерія — 17,1%
🇱🇧 Ліван — 14,9%
🇦🇴 Ангола — 14,8%
🇰🇿 Казахстан — 12,7%
🇿🇲 Замбія — 10,8%
🇪🇹 Ефіопія — 10,1%
🇯🇲 Ямайка — 9,7%
🇲🇳 Монголія — 9,7%
🇰🇬 Киргизстан — 9,4%
🇺🇦 Україна — 9,2%
🌍 Особливо помітна присутність країн Африки на південь від Сахари — Нігерії, Анголи, Замбії, Ефіопії. У цих державах зростання цін тісно пов’язане з валютною нестабільністю, залежністю від імпорту та проблемами з внутрішнім виробництвом і логістикою.
📉 У середньому по світу продовольча інфляція у 2026 році прогнозується на рівні 3,2%. Однак регіональні відмінності суттєві:
🌍 Близький Схід і Північна Африка — 8,9%
🌎 Латинська Америка — 4,8%
🇺🇸 Північна Америка — 4,3%
🇪🇺 Європа та Центральна Азія — 4,2%
🌍 Африка на південь від Сахари — 3,8%
🌏 Південна Азія — 2,7%
🌊 Азійсько-Тихоокеанський регіон — 1,0%
Найбільш напружена ситуація очікується в регіоні Близького Сходу та Північної Африки, де темпи майже втричі перевищують глобальний середній показник.
У Північній Америці зростання цін прогнозується на рівні 4,3%. У США — близько 2,7%, тоді як у Канаді темпи можуть бути більш ніж удвічі вищими. Натомість у більшості країн Азійсько-Тихоокеанського регіону очікується відносно помірне подорожчання.
Попри те що у глобальному вимірі продовольча інфляція залишиться в однозначних цифрах, для мільйонів сімей у країнах із високими темпами зростання цін витрати на харчі й надалі залишатимуться одним із найболючіших економічних факторів у 2026 році.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Торгівля ЄС та РФ: за роки війни ЄС заплатив Москві більше, ніж надав допомоги Україні
До завершення четвертого року повномасштабної війни країни Євросоюзу скоротили імпорт із Росії у 7,5 раза. Проте повністю відмовитися від російських товарів так і не змогли: закупівлі досі обчислюються десятками мільярдів євро. Ба більше — за 2022–2025 роки ЄС заплатив Москві за імпорт більше, ніж виділив фінансової допомоги Україні.
📉 Масштаб залежності на старті війни
У 2021 році Росія входила до трійки найбільших експортерів у ЄС. Обсяг імпорту становив €163,6 млрд — менше лише ніж із Китаю (€472,5 млрд) та США (€232,6 млрд).
64% цього імпорту припадало на енергоносії.
Після вторгнення у лютому 2022 року ЄС почав поступово запроваджувати обмеження, але ключове рішення — ембарго на російську нафту — набуло чинності лише в грудні 2022-го. При цьому були зроблені винятки для країн, що отримують нафту трубопроводом «Дружба» — Угорщини, Чехії та Словаччини.
🚫 Що вже під санкціями
Станом на початок п’ятого року війни в ЄС заборонено:
- морські поставки російської нафти
- нафтопродукти (з 2026 року — також вироблені з російської нафти у третіх країнах)
- вугілля
- сталь
- золото
- деревина
У результаті до IV кварталу 2025 року імпорт із РФ скоротився на 90% порівняно з початком 2022-го. Торговельний баланс ЄС із Росією вперше з 2002 року став позитивним.
💶 Але суми залишаються вражаючими
За період із січня 2022 по грудень 2025 року:
💩 ЄС імпортував із Росії товарів на €317 млрд
🇺🇦 Фінансова допомога Україні від європейських країн склала €201 млрд (включно із запланованою)
Різниця — майже €116 млрд на користь Москви.
Головна причина — 2022 рік. Перед повноцінним нафтовим ембарго Європа активно закуповувала російські енергоносії. За той рік імпорт сягнув €202,5 млрд — максимум із 2012 року. Водночас допомога Україні становила лише €38 млрд.
У перший рік вторгнення Росія отримала рекордні нафтогазові доходи бюджету — 11,6 трлн рублів (7,6% ВВП). Європа тоді купувала понад 18% російської нафти та 24% газу.
З 2023 року закупівлі стабільно скорочувалися, тоді як підтримка Києва — зростала (за винятком невеликого зниження у 2024-му).
⛽️ Що ЄС купує зараз
У 2025 році 63% усього імпорту з Росії припало на мінеральне паливо — нафту, газ, вугілля та нафтопродукти. Витрати — понад €17 млрд за рік.
Попри курс на відмову від російської енергетики, Угорщина і Словаччина зберегли залежність від трубопроводу «Дружба».
У 2025 році:
- частка російської нафти в імпорті Угорщини — 92%
- у Словаччині — понад 80%
Після тимчасового припинення транзиту через Україну (через ремонт пошкодженої ділянки) це спричинило дипломатичний конфлікт: Будапешт заблокував 20-й пакет санкцій ЄС та кредит Україні на €90 млрд.
🔥 Газове питання
ЄС залишається найбільшим покупцем російського:
- СПГ — 49% російського експорту
- трубопровідного газу — 35%
Газ поки не під санкціями, але Євросоюз планує повністю відмовитися від нього до 2027 року.
Найбільші покупці СПГ у 2025 році — Франція, Бельгія та Іспанія.
Трубопровідного газу — знову Угорщина та Словаччина.
🌾 Не лише енергоресурси
У 2025 році імпорт деяких російських товарів навіть перевищив довоєнний рівень у грошовому вимірі. Серед них:
- добрива — €1,7 млрд ( 14,2% до 2021 року)
- риба та морепродукти — €739 млн ( 25,5%)
Росія залишається найбільшим експортером добрив у світі. Спроби Брюсселя обмежити їхній імпорт наштовхуються на побоювання щодо зростання цін на продовольство в бідних країнах. Крім того, продаж азотних добрив частково компенсував Росії втрати від скорочення газового експорту.
📊 ЄС суттєво скоротив економічну залежність від РФ, однак повний розрив досі не відбувся. Енергетика, географія та політичні компроміси продовжують впливати на рішення.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
До завершення четвертого року повномасштабної війни країни Євросоюзу скоротили імпорт із Росії у 7,5 раза. Проте повністю відмовитися від російських товарів так і не змогли: закупівлі досі обчислюються десятками мільярдів євро. Ба більше — за 2022–2025 роки ЄС заплатив Москві за імпорт більше, ніж виділив фінансової допомоги Україні.
📉 Масштаб залежності на старті війни
У 2021 році Росія входила до трійки найбільших експортерів у ЄС. Обсяг імпорту становив €163,6 млрд — менше лише ніж із Китаю (€472,5 млрд) та США (€232,6 млрд).
64% цього імпорту припадало на енергоносії.
Після вторгнення у лютому 2022 року ЄС почав поступово запроваджувати обмеження, але ключове рішення — ембарго на російську нафту — набуло чинності лише в грудні 2022-го. При цьому були зроблені винятки для країн, що отримують нафту трубопроводом «Дружба» — Угорщини, Чехії та Словаччини.
🚫 Що вже під санкціями
Станом на початок п’ятого року війни в ЄС заборонено:
- морські поставки російської нафти
- нафтопродукти (з 2026 року — також вироблені з російської нафти у третіх країнах)
- вугілля
- сталь
- золото
- деревина
У результаті до IV кварталу 2025 року імпорт із РФ скоротився на 90% порівняно з початком 2022-го. Торговельний баланс ЄС із Росією вперше з 2002 року став позитивним.
💶 Але суми залишаються вражаючими
За період із січня 2022 по грудень 2025 року:
💩 ЄС імпортував із Росії товарів на €317 млрд
🇺🇦 Фінансова допомога Україні від європейських країн склала €201 млрд (включно із запланованою)
Різниця — майже €116 млрд на користь Москви.
Головна причина — 2022 рік. Перед повноцінним нафтовим ембарго Європа активно закуповувала російські енергоносії. За той рік імпорт сягнув €202,5 млрд — максимум із 2012 року. Водночас допомога Україні становила лише €38 млрд.
У перший рік вторгнення Росія отримала рекордні нафтогазові доходи бюджету — 11,6 трлн рублів (7,6% ВВП). Європа тоді купувала понад 18% російської нафти та 24% газу.
З 2023 року закупівлі стабільно скорочувалися, тоді як підтримка Києва — зростала (за винятком невеликого зниження у 2024-му).
⛽️ Що ЄС купує зараз
У 2025 році 63% усього імпорту з Росії припало на мінеральне паливо — нафту, газ, вугілля та нафтопродукти. Витрати — понад €17 млрд за рік.
Попри курс на відмову від російської енергетики, Угорщина і Словаччина зберегли залежність від трубопроводу «Дружба».
У 2025 році:
- частка російської нафти в імпорті Угорщини — 92%
- у Словаччині — понад 80%
Після тимчасового припинення транзиту через Україну (через ремонт пошкодженої ділянки) це спричинило дипломатичний конфлікт: Будапешт заблокував 20-й пакет санкцій ЄС та кредит Україні на €90 млрд.
🔥 Газове питання
ЄС залишається найбільшим покупцем російського:
- СПГ — 49% російського експорту
- трубопровідного газу — 35%
Газ поки не під санкціями, але Євросоюз планує повністю відмовитися від нього до 2027 року.
Найбільші покупці СПГ у 2025 році — Франція, Бельгія та Іспанія.
Трубопровідного газу — знову Угорщина та Словаччина.
🌾 Не лише енергоресурси
У 2025 році імпорт деяких російських товарів навіть перевищив довоєнний рівень у грошовому вимірі. Серед них:
- добрива — €1,7 млрд ( 14,2% до 2021 року)
- риба та морепродукти — €739 млн ( 25,5%)
Росія залишається найбільшим експортером добрив у світі. Спроби Брюсселя обмежити їхній імпорт наштовхуються на побоювання щодо зростання цін на продовольство в бідних країнах. Крім того, продаж азотних добрив частково компенсував Росії втрати від скорочення газового експорту.
📊 ЄС суттєво скоротив економічну залежність від РФ, однак повний розрив досі не відбувся. Енергетика, географія та політичні компроміси продовжують впливати на рішення.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Суворий оскал соціалізму: Франція 🥖🇫🇷
Якщо ви думали, що посада топменеджера в Парижі — це суцільні круасани та розкіш, то ось вам холодна злива французької математики.
Рахунок за «успішний успіх» виглядає так:
• Компанія витрачає: 530 000 € (повний бюджет на працівника).
• Держава забирає: 340 000 € (податки та збори).
• Працівник отримує: 190 000 € «на руки».
Коротке резюме робочого тижня:
• Понеділок – середа: Ви працюєте на безкоштовну медицину, пенсії та нескінченні страйки залізничників.
• Четвер: Ви оплачуєте відпустку сусіду, який не працює вже третій рік.
• П'ятниця (після обіду): Нарешті починаєте заробляти собі на багет і келих вина.
Мораль: У Франції ти не «великий бос», ти — головний спонсор П'ятої республіки. Держава обіймає тебе так сильно, що твій гаманець просто перестає дихати.
Liberté, Égalité, Fraternité... і мінус 65% від чека. Ласкаво просимо в соціалізм з людським (і дуже голодним) обличчям! 😂
via Peter Chernyshov
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Якщо ви думали, що посада топменеджера в Парижі — це суцільні круасани та розкіш, то ось вам холодна злива французької математики.
Рахунок за «успішний успіх» виглядає так:
• Компанія витрачає: 530 000 € (повний бюджет на працівника).
• Держава забирає: 340 000 € (податки та збори).
• Працівник отримує: 190 000 € «на руки».
Коротке резюме робочого тижня:
• Понеділок – середа: Ви працюєте на безкоштовну медицину, пенсії та нескінченні страйки залізничників.
• Четвер: Ви оплачуєте відпустку сусіду, який не працює вже третій рік.
• П'ятниця (після обіду): Нарешті починаєте заробляти собі на багет і келих вина.
Мораль: У Франції ти не «великий бос», ти — головний спонсор П'ятої республіки. Держава обіймає тебе так сильно, що твій гаманець просто перестає дихати.
Liberté, Égalité, Fraternité... і мінус 65% від чека. Ласкаво просимо в соціалізм з людським (і дуже голодним) обличчям! 😂
via Peter Chernyshov
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
😕З 01 березня буде індексація пенсій на 12%, повідомив міністр соцполітики
Немає сенсу вчергове писати, що пенсійній системі України потрібна реформа (перехід від збанкрутілої солідарки до накопичувальної), а не чергова роздача грошей.
Навіть і якщо робити індексацію, то треба було диференційовано: найбільший відсоток людям з найменшими пенсіями і далі по спадаючої до певної суми, коли вже індексації немає (наприклад, 10-15 тис. грн).
Але цього разу звернемо увагу на інше. На жаль, керівництво країни не веде з громадянами чесного діалогу - з їхніх слів у нас все добре працює, механізми функціонують, кошти виплачуються.
1️⃣ Чого лише варта заява на сайті КМУ "Уряд затвердив бездефіцитний бюджет Пенсійного фонду України на 2026 рік".
З загальних витрат у розмірі 1,263 трлн грн доплатами з бюджету є:
- 197, 573 млрд - на забезпечення деяких соціальних виплат (переважно субсидії);
- 251,311 млрд грн на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, пенсійне забезпечення та на фінансування адміністративних витрат (загалом ця стаття складає 1,002 трлн грн)
Тобто 35,5% витрат ПФУ покривають з Держбюджету, а не з власних "доходів" (тобто зібраних ЄСВ спеціально вигаданих податків аби покривати дефіцити ПФУ, як перша реєстрація авто та з мобільний зв'язок).
Геніальне розуміння "бездефіцитності".
2️⃣ Назвати суму цієї 12% щедрості і хто саме оплатив.
А сума наступна:
- у 2025 витрати на "загальнообов'язкове пенсійне страхування..." витратили 860,5 млрд грн;
- у 2026 - 1,002 трлн.
Тобто офіційний прес-реліз мав би звучати так: "У березні українцям проіндексують пенсії на 12%. Це обійдеться у 141,5 млрд грн додаткових витрат, завдяки сплаті ЄСВ українськими працівниками та ФОПами".
Через такі системні маніпуляції у людей уява, що гроші беруться чарівним способом десь з повітря, а погана держава просто недостатньо ділиться ними. І завдяки цій брехливій маніпуляції і досі тримається солідарна пенсійна система.
До речі, нинішній міністр соціальної політики проти накопичувальної пенсійної системи. В його ідеальному світі все добре з солідаркою, там треба лише деякі косметичні ремонти зробити.
А тим часом збанкрутіла солідарна пенсійна система висмокчує ресурси з освіти, науки, медицини, перетворюючи Україну на місце, де залишаться такі чиновники і пенсіонери.
Наші відео по темі:
- Чому бідують українські пенсіонери.
- Через 30 років 60% літніх українців не матимуть пенсій.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Немає сенсу вчергове писати, що пенсійній системі України потрібна реформа (перехід від збанкрутілої солідарки до накопичувальної), а не чергова роздача грошей.
Навіть і якщо робити індексацію, то треба було диференційовано: найбільший відсоток людям з найменшими пенсіями і далі по спадаючої до певної суми, коли вже індексації немає (наприклад, 10-15 тис. грн).
Але цього разу звернемо увагу на інше. На жаль, керівництво країни не веде з громадянами чесного діалогу - з їхніх слів у нас все добре працює, механізми функціонують, кошти виплачуються.
1️⃣ Чого лише варта заява на сайті КМУ "Уряд затвердив бездефіцитний бюджет Пенсійного фонду України на 2026 рік".
З загальних витрат у розмірі 1,263 трлн грн доплатами з бюджету є:
- 197, 573 млрд - на забезпечення деяких соціальних виплат (переважно субсидії);
- 251,311 млрд грн на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, пенсійне забезпечення та на фінансування адміністративних витрат (загалом ця стаття складає 1,002 трлн грн)
Тобто 35,5% витрат ПФУ покривають з Держбюджету, а не з власних "доходів" (тобто зібраних ЄСВ спеціально вигаданих податків аби покривати дефіцити ПФУ, як перша реєстрація авто та з мобільний зв'язок).
Геніальне розуміння "бездефіцитності".
2️⃣ Назвати суму цієї 12% щедрості і хто саме оплатив.
А сума наступна:
- у 2025 витрати на "загальнообов'язкове пенсійне страхування..." витратили 860,5 млрд грн;
- у 2026 - 1,002 трлн.
Тобто офіційний прес-реліз мав би звучати так: "У березні українцям проіндексують пенсії на 12%. Це обійдеться у 141,5 млрд грн додаткових витрат, завдяки сплаті ЄСВ українськими працівниками та ФОПами".
Через такі системні маніпуляції у людей уява, що гроші беруться чарівним способом десь з повітря, а погана держава просто недостатньо ділиться ними. І завдяки цій брехливій маніпуляції і досі тримається солідарна пенсійна система.
До речі, нинішній міністр соціальної політики проти накопичувальної пенсійної системи. В його ідеальному світі все добре з солідаркою, там треба лише деякі косметичні ремонти зробити.
А тим часом збанкрутіла солідарна пенсійна система висмокчує ресурси з освіти, науки, медицини, перетворюючи Україну на місце, де залишаться такі чиновники і пенсіонери.
Наші відео по темі:
- Чому бідують українські пенсіонери.
- Через 30 років 60% літніх українців не матимуть пенсій.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
🇪🇺 Європарламент схвалив пакет кредитної підтримки України на €90 млрд
💶 €60 млрд — на зміцнення оборони України, €30 млрд — на макрофінансову допомогу та підтримку бюджету
⚖️ Україна має підтвердити готовність і надалі проводити демократичні реформи та боротися з корупцією
💰 Кредит фінансуватиметься спільними запозиченнями ЄС; Україна поверне кошти після отримання репарацій від Росії
У середу Європейський парламент підтримав три законодавчі акти, які відкривають можливість надати Україні кредит ЄС на €90 млрд у 2026–2027 роках. Ідеться про так званий Ukraine support loan — інструмент, покликаний закрити нагальні потреби України у фінансуванні на тлі триваючої російської агресії, що входить у п’ятий рік.
📊 Як розподілять кошти
💵 €30 млрд спрямують на макрофінансову допомогу або підтримку державного бюджету через Ukraine Facility (Механізм підтримки України в ЄС).
🛡 €60 млрд передбачено на посилення обороноздатності України та закупівлю військового обладнання — щоб забезпечити швидкий доступ до критично важливої продукції оборонного призначення від української, європейської та, в принципі, промисловості країн ЄЕЗ/ЄАВТ. Якщо окремі позиції неможливо оперативно отримати з цих джерел для термінового постачання Україні, діятимуть цільові винятки, які дозволять закупівлю в інших країнах.
📋 Умови надання допомоги
Фінансування надаватимуть відповідно до фінансових потреб України, визначених у фінансовій стратегії, яку готує Україна та оцінює Єврокомісія. Стратегію має схвалити Рада ЄС.
Усі кошти будуть прив’язані до жорстких умов, зокрема незмінної відданості демократичному врядуванню, верховенству права, захисту прав людини (включно з правами меншин), а також продовження зусиль із протидії корупції та посилення демократичних інституцій.
🏦 Як фінансуватиметься кредит
Кредит забезпечать за рахунок спільних запозичень ЄС на ринках капіталу та гарантуватимуть «резервом» (headroom) довгострокового бюджету ЄС. Витрати на обслуговування боргу покриватимуться річними бюджетами ЄС.
📆 Єврокомісія оцінила витрати на обслуговування так:
— близько €1 млрд у 2027 році;
— приблизно €3 млрд щороку з 2028 року.
💳 Україна має повернути основну суму кредиту після отримання репарацій за війну від Росії.
🗳 Як голосував Європарламент
⚡️ Пакет ухвалили за терміновою процедурою, щоб допомога надійшла якнайшвидше:
— за рішення щодо Ukraine support loan: 458 “за”, 140 “проти”, 44 утрималися;
— за зміни до Ukraine Facility: 473 “за”, 140 “проти”, 32 утрималися;
— за зміни до довгострокового бюджету ЄС на 2021–2027 (MFF): 490 “за”, 130 “проти”, 32 утрималися.
⏭️ Наступні кроки
Тепер пакет має формально затвердити Рада ЄС. Після цього Єврокомісія зможе здійснити перший платіж на початку другого кварталу 2026 року.
🤝 Оскільки Чехія, Угорщина та Словаччина вирішили не підтримувати позику, рішення ухвалювали в режимі посиленої співпраці — механізму, який дозволяє групі держав-членів ЄС рухатися вперед без одностайності всіх 27 країн.
❗️Це для нас ключова новина, бо постійно лунала теза, що без кредиту МВФ не дадуть гроші європейці, а щоб отримати кредит МВФ, то треба прийняти низку непопулярних і деяких шкідливих ініціатив як ПДВ для ФОП з оборотом у понад 1 млн грн. А тепер виявляється, що потяг рухається. Залишилось погодження Ради ЄС (часто це вже формальність).
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
💶 €60 млрд — на зміцнення оборони України, €30 млрд — на макрофінансову допомогу та підтримку бюджету
⚖️ Україна має підтвердити готовність і надалі проводити демократичні реформи та боротися з корупцією
💰 Кредит фінансуватиметься спільними запозиченнями ЄС; Україна поверне кошти після отримання репарацій від Росії
У середу Європейський парламент підтримав три законодавчі акти, які відкривають можливість надати Україні кредит ЄС на €90 млрд у 2026–2027 роках. Ідеться про так званий Ukraine support loan — інструмент, покликаний закрити нагальні потреби України у фінансуванні на тлі триваючої російської агресії, що входить у п’ятий рік.
📊 Як розподілять кошти
💵 €30 млрд спрямують на макрофінансову допомогу або підтримку державного бюджету через Ukraine Facility (Механізм підтримки України в ЄС).
🛡 €60 млрд передбачено на посилення обороноздатності України та закупівлю військового обладнання — щоб забезпечити швидкий доступ до критично важливої продукції оборонного призначення від української, європейської та, в принципі, промисловості країн ЄЕЗ/ЄАВТ. Якщо окремі позиції неможливо оперативно отримати з цих джерел для термінового постачання Україні, діятимуть цільові винятки, які дозволять закупівлю в інших країнах.
📋 Умови надання допомоги
Фінансування надаватимуть відповідно до фінансових потреб України, визначених у фінансовій стратегії, яку готує Україна та оцінює Єврокомісія. Стратегію має схвалити Рада ЄС.
Усі кошти будуть прив’язані до жорстких умов, зокрема незмінної відданості демократичному врядуванню, верховенству права, захисту прав людини (включно з правами меншин), а також продовження зусиль із протидії корупції та посилення демократичних інституцій.
🏦 Як фінансуватиметься кредит
Кредит забезпечать за рахунок спільних запозичень ЄС на ринках капіталу та гарантуватимуть «резервом» (headroom) довгострокового бюджету ЄС. Витрати на обслуговування боргу покриватимуться річними бюджетами ЄС.
📆 Єврокомісія оцінила витрати на обслуговування так:
— близько €1 млрд у 2027 році;
— приблизно €3 млрд щороку з 2028 року.
💳 Україна має повернути основну суму кредиту після отримання репарацій за війну від Росії.
🗳 Як голосував Європарламент
⚡️ Пакет ухвалили за терміновою процедурою, щоб допомога надійшла якнайшвидше:
— за рішення щодо Ukraine support loan: 458 “за”, 140 “проти”, 44 утрималися;
— за зміни до Ukraine Facility: 473 “за”, 140 “проти”, 32 утрималися;
— за зміни до довгострокового бюджету ЄС на 2021–2027 (MFF): 490 “за”, 130 “проти”, 32 утрималися.
⏭️ Наступні кроки
Тепер пакет має формально затвердити Рада ЄС. Після цього Єврокомісія зможе здійснити перший платіж на початку другого кварталу 2026 року.
🤝 Оскільки Чехія, Угорщина та Словаччина вирішили не підтримувати позику, рішення ухвалювали в режимі посиленої співпраці — механізму, який дозволяє групі держав-членів ЄС рухатися вперед без одностайності всіх 27 країн.
❗️Це для нас ключова новина, бо постійно лунала теза, що без кредиту МВФ не дадуть гроші європейці, а щоб отримати кредит МВФ, то треба прийняти низку непопулярних і деяких шкідливих ініціатив як ПДВ для ФОП з оборотом у понад 1 млн грн. А тепер виявляється, що потяг рухається. Залишилось погодження Ради ЄС (часто це вже формальність).
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
💰🤝Друзі, допоможіть нам отримати $10 000 на розвиток просвітницького проекту аналітичного центру CASE Україна "Ціна держави" та YouTube-каналу
У нас є гарні друзі Atlas Network - це мережа організацій по всьому світу, які поширюють ідеї економічної свободи та вільноринкової економіки. Вони багато років підтримують як нашу просвітницьку діяльність (YouTube-канал), так й впровадження реформ, що роблять Україну економічно вільною (скасування обов'язковості актів виконаних робіт, перегляд Національної стратегії доходів тощо).
Це неурядова мережа. Вони фінансуються приватними меценатами та підприємцями. Тому в них ринкові методи і підходи до підтримки дружніх їм ініціатив.
Одним із індикаторів потреби існування (а, відповідно і підтримки з їхнього боку) нашого YouTube-каналу є готовність українців жертвувати гроші на випуск нових просвітницьких відео.
Якщо ми зберемо пожертв на $10 000, то вони докладуть таку саму суму.
Це може бути Patreon https://www.patreon.com/costua
Спонсорства на YouTube https://www.youtube.com/channel/UC0AAh4OM7Ihs8hwk4vcJjtg/join
Разові пожертви або оформлення підписки на сервісі WayForPay (краща альтернатива монобазі): https://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Наразі ми зібрали $9 000. Ще потрібна $1000 і тоді до нас приїдуть у гості американські президенти 🇺🇸
👍Дякуємо тим, хто нас вже підтримує і завдяки вам ми зібрали $9000 пожертв
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
У нас є гарні друзі Atlas Network - це мережа організацій по всьому світу, які поширюють ідеї економічної свободи та вільноринкової економіки. Вони багато років підтримують як нашу просвітницьку діяльність (YouTube-канал), так й впровадження реформ, що роблять Україну економічно вільною (скасування обов'язковості актів виконаних робіт, перегляд Національної стратегії доходів тощо).
Це неурядова мережа. Вони фінансуються приватними меценатами та підприємцями. Тому в них ринкові методи і підходи до підтримки дружніх їм ініціатив.
Одним із індикаторів потреби існування (а, відповідно і підтримки з їхнього боку) нашого YouTube-каналу є готовність українців жертвувати гроші на випуск нових просвітницьких відео.
Якщо ми зберемо пожертв на $10 000, то вони докладуть таку саму суму.
Це може бути Patreon https://www.patreon.com/costua
Спонсорства на YouTube https://www.youtube.com/channel/UC0AAh4OM7Ihs8hwk4vcJjtg/join
Разові пожертви або оформлення підписки на сервісі WayForPay (краща альтернатива монобазі): https://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Наразі ми зібрали $9 000. Ще потрібна $1000 і тоді до нас приїдуть у гості американські президенти 🇺🇸
👍Дякуємо тим, хто нас вже підтримує і завдяки вам ми зібрали $9000 пожертв
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
🇪🇺🇺🇦ЄС затвердив механізм фінансової підтримки України на €90 млрд
Після тривалих і складних переговорів Європейський Союз погодив правову модель надання Україні кредитної підтримки обсягом €90 млрд на період 2026–2027 років. Відповідне рішення ухвалене Радою ЄС і оприлюднене на її офіційному сайті.
Згідно з узгодженими параметрами, €60 млрд планується спрямувати на потреби оборони та зміцнення військових спроможностей України, ще €30 млрд — на фінансування загальних видатків державного бюджету.
Важливо, що витрати на обслуговування кредиту бере на себе Євросоюз, що суттєво знижує боргове навантаження для України. Погашення основної суми боргу передбачене лише після того, як Росія виплатить Україні воєнні репарації.
Участь у механізмі фінансування беруть 24 держави-члени ЄС. Угорщина, Словаччина та Чехія вирішили не долучатися до цієї ініціативи. Очікується, що перший транш фінансової допомоги Україна отримає на початку другого кварталу 2026 року.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Після тривалих і складних переговорів Європейський Союз погодив правову модель надання Україні кредитної підтримки обсягом €90 млрд на період 2026–2027 років. Відповідне рішення ухвалене Радою ЄС і оприлюднене на її офіційному сайті.
Згідно з узгодженими параметрами, €60 млрд планується спрямувати на потреби оборони та зміцнення військових спроможностей України, ще €30 млрд — на фінансування загальних видатків державного бюджету.
Важливо, що витрати на обслуговування кредиту бере на себе Євросоюз, що суттєво знижує боргове навантаження для України. Погашення основної суми боргу передбачене лише після того, як Росія виплатить Україні воєнні репарації.
Участь у механізмі фінансування беруть 24 держави-члени ЄС. Угорщина, Словаччина та Чехія вирішили не долучатися до цієї ініціативи. Очікується, що перший транш фінансової допомоги Україна отримає на початку другого кварталу 2026 року.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
💰Уряд залучив 64 млрд грн у січні від продажу / обміну ОВДП на аукціонах, а загалом упродовж воєнного стану – майже 2 091 млрд грн
За даними депозитарію НБУ, упродовж січня 2026 року Уряд України залучив від розміщення ОВДП на аукціонах 64 005,2 млн грн. На погашення за внутрішніми борговими державними цінними паперами за цей період спрямовано 40 869,4 млн грн.
Загалом із початку повномасштабного вторгнення до 31 січня 2026 року Уряд України на первинних аукціонах залучив 1 546 120,9 млн грн, 10 791,3 млн дол. США та 3 247,2 млн євро, а на погашення за ОВДП спрямував 1 036 023,6 млн грн, 11 495,3 млн дол. США та 2 921,4 млн євро.
Максимальна дохідність ОВДП, що розміщувалися на аукціонах у січні, становила 17,80% річних у гривні. ОВДП, номіновані в доларах США та в євро, у січні не розміщувалися.
Найбільший обсяг цих цінних паперів, як і раніше, сконцентрований банками – первинними дилерами.
Другим за обсягом є портфель військових облігацій у власності громадян та бізнесу України. Станом на 01 лютого 2026 року він становив:
113 898,8 млн грн, або 39,4% від загального обсягу придбаних гривневих військових ОВДП (станом на 01 січня 2026 року – 110 839,2 млн грн, або 37,4%);
1 409,1 млн дол. США, або 64,9% від загального обсягу військових ОВДП, номінованих у дол. США (станом на 01 січня 2026 року – 1 375,0 млн дол. США, або 63,3%);
256,2 млн євро, або 37,3% від загального обсягу військових ОВДП, номінованих у євро (станом на 01 січня 2026 року – 250,9 млн євро, або 36,6%).
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
За даними депозитарію НБУ, упродовж січня 2026 року Уряд України залучив від розміщення ОВДП на аукціонах 64 005,2 млн грн. На погашення за внутрішніми борговими державними цінними паперами за цей період спрямовано 40 869,4 млн грн.
Загалом із початку повномасштабного вторгнення до 31 січня 2026 року Уряд України на первинних аукціонах залучив 1 546 120,9 млн грн, 10 791,3 млн дол. США та 3 247,2 млн євро, а на погашення за ОВДП спрямував 1 036 023,6 млн грн, 11 495,3 млн дол. США та 2 921,4 млн євро.
Максимальна дохідність ОВДП, що розміщувалися на аукціонах у січні, становила 17,80% річних у гривні. ОВДП, номіновані в доларах США та в євро, у січні не розміщувалися.
Найбільший обсяг цих цінних паперів, як і раніше, сконцентрований банками – первинними дилерами.
Другим за обсягом є портфель військових облігацій у власності громадян та бізнесу України. Станом на 01 лютого 2026 року він становив:
113 898,8 млн грн, або 39,4% від загального обсягу придбаних гривневих військових ОВДП (станом на 01 січня 2026 року – 110 839,2 млн грн, або 37,4%);
1 409,1 млн дол. США, або 64,9% від загального обсягу військових ОВДП, номінованих у дол. США (станом на 01 січня 2026 року – 1 375,0 млн дол. США, або 63,3%);
256,2 млн євро, або 37,3% від загального обсягу військових ОВДП, номінованих у євро (станом на 01 січня 2026 року – 250,9 млн євро, або 36,6%).
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
📉Fitch знизило рейтинг єврооблігацій «Укрзалізниці» з погашенням у 2028 до рівня ‘D’ через несплату купона
Міжнародне рейтингове агентство Fitch Ratings знизило довгостроковий рейтинг старших незабезпечених облігацій участі в кредиті (LPN) АТ «Укрзалізниця» на суму $351,9 млн зі ставкою 7,875% та погашенням у липні 2028 року до рівня ‘D’ з ‘C’.
Причиною зниження рейтингу стала несплата купонного доходу, яка не була усунена протягом передбаченого договором п’ятиденного пільгового періоду після дати платежу 15 січня 2026 року.
Fitch вважає фактичну несплату відсотків або основної суми боргу у встановлений термін, включно з будь-яким пільговим періодом, дефолтом. Саме тому рейтинг паперів 2028 року було знижено до категорії ‘D’, що означає дефолт.
Це рішення стало продовженням попередніх дій агентства:
22 січня 2026 року Fitch знизило довгостроковий рейтинг емітента «Укрзалізниці» до ‘RD’ (обмежений дефолт) з ‘C’, а також рейтинг LPN на $703,2 млн зі ставкою 8,250% і погашенням у 2026 році — також до ‘D’ через аналогічну несплату купонів.
Попри те що термін погашення облігацій 2028 року настає лише за понад два роки, у липні 2028-го, Fitch очікує, що будь-яка реструктуризація боргу за паперами 2026 року охопить і випуск 2028 року. Обидва транші мають взаємопов’язані умови, закладені ще під час реструктуризації у грудні 2022 року та невдалої спроби погодження змін у грудні 2024-го.
❗️Тобто топ-менеджмент компанії, розуміючи, що є ризики і несплати по євробондам промовчав щодо ідеї Президента (чи ще когось) про 3000 "безкоштовних" кілометрів. У керівництва будь-якої компанії (приватної чи державної) має бути єдиний головний КРІ і одна головна мета - принесення прибутку акціонеру. Ну ось ми бачимо які плоди невиконання цієї мети.
Нагадаємо, у нас є відео 🚂Іржава Укрзалізниця: як створити топ-компанію Європи
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Міжнародне рейтингове агентство Fitch Ratings знизило довгостроковий рейтинг старших незабезпечених облігацій участі в кредиті (LPN) АТ «Укрзалізниця» на суму $351,9 млн зі ставкою 7,875% та погашенням у липні 2028 року до рівня ‘D’ з ‘C’.
Причиною зниження рейтингу стала несплата купонного доходу, яка не була усунена протягом передбаченого договором п’ятиденного пільгового періоду після дати платежу 15 січня 2026 року.
Fitch вважає фактичну несплату відсотків або основної суми боргу у встановлений термін, включно з будь-яким пільговим періодом, дефолтом. Саме тому рейтинг паперів 2028 року було знижено до категорії ‘D’, що означає дефолт.
Це рішення стало продовженням попередніх дій агентства:
22 січня 2026 року Fitch знизило довгостроковий рейтинг емітента «Укрзалізниці» до ‘RD’ (обмежений дефолт) з ‘C’, а також рейтинг LPN на $703,2 млн зі ставкою 8,250% і погашенням у 2026 році — також до ‘D’ через аналогічну несплату купонів.
Попри те що термін погашення облігацій 2028 року настає лише за понад два роки, у липні 2028-го, Fitch очікує, що будь-яка реструктуризація боргу за паперами 2026 року охопить і випуск 2028 року. Обидва транші мають взаємопов’язані умови, закладені ще під час реструктуризації у грудні 2022 року та невдалої спроби погодження змін у грудні 2024-го.
❗️Тобто топ-менеджмент компанії, розуміючи, що є ризики і несплати по євробондам промовчав щодо ідеї Президента (чи ще когось) про 3000 "безкоштовних" кілометрів. У керівництва будь-якої компанії (приватної чи державної) має бути єдиний головний КРІ і одна головна мета - принесення прибутку акціонеру. Ну ось ми бачимо які плоди невиконання цієї мети.
Нагадаємо, у нас є відео 🚂Іржава Укрзалізниця: як створити топ-компанію Європи
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
❗️Економіка вичерпала можливості збільшувати податкові надходження – Гетманцев
"Чи має економіка резерв з щодо збільшення оподаткування? Немає такого резерву. Всі ті розмови, які у нас тривали ще минулого року, про збільшення ставки ПДВ – я не бачу в економіці будь-якого подібного потенціалу", – заявив депутат.
За його словами, економіка суттєво потерпає від обстрілів енергетики, яке для окремих галузей економіки стало трагедією, а також падіння попиту. Останній фактор – ключова проблема для роздрібної торгівлі та ресторанного бізнесу.
Разом з цим, Гетманцев заявив, що в українській економіці присутня значна тіньова складова, а будь-яке підвищення ставок податків, в першу чергу, відображається на "білому бізнесу", який не ухиляється від їхньої сплати.
👏 Без всяких іроній і сарказмів, дякуємо за позицію. Мінфіну варто було б дослухатися. І зайнятися детінізацією найбільших схем ухилення, зокрема, сірий імпорт і контрабанда, де бюджет втрачає до 120 млрд грн.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
"Чи має економіка резерв з щодо збільшення оподаткування? Немає такого резерву. Всі ті розмови, які у нас тривали ще минулого року, про збільшення ставки ПДВ – я не бачу в економіці будь-якого подібного потенціалу", – заявив депутат.
За його словами, економіка суттєво потерпає від обстрілів енергетики, яке для окремих галузей економіки стало трагедією, а також падіння попиту. Останній фактор – ключова проблема для роздрібної торгівлі та ресторанного бізнесу.
Разом з цим, Гетманцев заявив, що в українській економіці присутня значна тіньова складова, а будь-яке підвищення ставок податків, в першу чергу, відображається на "білому бізнесу", який не ухиляється від їхньої сплати.
👏 Без всяких іроній і сарказмів, дякуємо за позицію. Мінфіну варто було б дослухатися. І зайнятися детінізацією найбільших схем ухилення, зокрема, сірий імпорт і контрабанда, де бюджет втрачає до 120 млрд грн.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
❗️ПДВ для спрощенців може стати критичним тягарем для малого та мікробізнесу - позиція Ради бізнес-омбудсмена
Аналіз Ради бізнес-омбудсмена показує, що ініціатива в поточному вигляді може стати критичним тягарем для малого та мікробізнесу. Про це йдеться у нашій офіційній позиції щодо законопроєкту про обов’язкову реєстрацію спрощенців платниками ПДВ після досягнення ліміту в 1 мільйон гривень, яку Рада уже направила до Мінфіну та Державної регуляторної служби.
🔍 Чому це ризиковано?
1️⃣ Проєкт автоматично припускає, що спрощенці схильні до схем і зловживань, без жодних статистичних підтверджень. Це суперечить принципу презумпції добросовісності та підриває довіру між державою та бізнесом. Рада переконана: боротьба з порушниками має вестися точковими таргетованими інструментами, а не ставати проблемою для цілого прошарку платників (37,5% усіх спрощенців).
2️⃣ Держава уже не вперше серйозно недооцінює витрати підприємців. Згідно з аналізом, річні витрати підприємця на ПДВ-комплаєнс складуть 2 751 грн на рік. Проте реальні дослідження показують, що ПДВ-комплаєнс для таких підприємців може вартувати більш ніж у 40 разів більше - близько 120 000 грн на рік. Це витрати на бухгалтерів, заповнення нових форм звітності, час на вивчення законодавства, врегулювання нових проблемних питань тощо. Раніше, коли була проблема з розширенням критеріїв ризиковості господарських операцій у жовтні 2022 року, коли Рада зіткнулась з великою кількістю скарг через це, держава так само недооцінила потенційні витрати підприємців, що створило велике суспільне невдоволення на тривалий час.
3️⃣ Через обов'язок реєстрації накладних нові платники потраплять під дію моніторингової системи ПДВ, яка може стати суттєвою перешкодою для повсякденної діяльності. Для малого бізнесу статус ризикового — це фактична зупинка діяльності, а відсутність реєстрації "вхідної" податкової накладної позбавить оборотних коштів на тривалий час. Відповідно, потенційні витрати малого підприємця на супровід СМКОР-питань може виявитись надто великим адміністративним обтяженням та не дати очікуваних надходжень до бюджету.
📉 Цифри, про які мовчать:
▪️Поріг у 1 мільйон гривень не змінювався з 2015 року
▪️Рішення не враховує інфляцію за 11 років. Найпростіше порівняння - за курсом валют 1 січня 2015 року, коли і був введений цей поріг, 1 млн грн = $63,4 тис., а за курсом на 1 січня 2026 року = $23,6 тис. — тобто за цей час гривня знецінилась майже втричі.
▪️Сьогодні еквівалентний поріг, з урахуванням інфляції, має становити близько 4 мільйонів гривень
💡 Пропозиції Ради:
▪️Провести аудит СМКОР та проаналізувати, як блокування накладних вплине на нових платників, перш ніж впроваджувати зміни
▪️Підняти поріг реєстрації до економічно обґрунтованого рівня, врахувавши інфляцію за 11 років
▪️Впроваджувати зміни поступово, щоб уникнути шокового навантаження на економіку
І головне: при формуванні державної політики держава має бачити в бізнесі партнера, а не потенційного порушника.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Аналіз Ради бізнес-омбудсмена показує, що ініціатива в поточному вигляді може стати критичним тягарем для малого та мікробізнесу. Про це йдеться у нашій офіційній позиції щодо законопроєкту про обов’язкову реєстрацію спрощенців платниками ПДВ після досягнення ліміту в 1 мільйон гривень, яку Рада уже направила до Мінфіну та Державної регуляторної служби.
🔍 Чому це ризиковано?
1️⃣ Проєкт автоматично припускає, що спрощенці схильні до схем і зловживань, без жодних статистичних підтверджень. Це суперечить принципу презумпції добросовісності та підриває довіру між державою та бізнесом. Рада переконана: боротьба з порушниками має вестися точковими таргетованими інструментами, а не ставати проблемою для цілого прошарку платників (37,5% усіх спрощенців).
2️⃣ Держава уже не вперше серйозно недооцінює витрати підприємців. Згідно з аналізом, річні витрати підприємця на ПДВ-комплаєнс складуть 2 751 грн на рік. Проте реальні дослідження показують, що ПДВ-комплаєнс для таких підприємців може вартувати більш ніж у 40 разів більше - близько 120 000 грн на рік. Це витрати на бухгалтерів, заповнення нових форм звітності, час на вивчення законодавства, врегулювання нових проблемних питань тощо. Раніше, коли була проблема з розширенням критеріїв ризиковості господарських операцій у жовтні 2022 року, коли Рада зіткнулась з великою кількістю скарг через це, держава так само недооцінила потенційні витрати підприємців, що створило велике суспільне невдоволення на тривалий час.
3️⃣ Через обов'язок реєстрації накладних нові платники потраплять під дію моніторингової системи ПДВ, яка може стати суттєвою перешкодою для повсякденної діяльності. Для малого бізнесу статус ризикового — це фактична зупинка діяльності, а відсутність реєстрації "вхідної" податкової накладної позбавить оборотних коштів на тривалий час. Відповідно, потенційні витрати малого підприємця на супровід СМКОР-питань може виявитись надто великим адміністративним обтяженням та не дати очікуваних надходжень до бюджету.
📉 Цифри, про які мовчать:
▪️Поріг у 1 мільйон гривень не змінювався з 2015 року
▪️Рішення не враховує інфляцію за 11 років. Найпростіше порівняння - за курсом валют 1 січня 2015 року, коли і був введений цей поріг, 1 млн грн = $63,4 тис., а за курсом на 1 січня 2026 року = $23,6 тис. — тобто за цей час гривня знецінилась майже втричі.
▪️Сьогодні еквівалентний поріг, з урахуванням інфляції, має становити близько 4 мільйонів гривень
💡 Пропозиції Ради:
▪️Провести аудит СМКОР та проаналізувати, як блокування накладних вплине на нових платників, перш ніж впроваджувати зміни
▪️Підняти поріг реєстрації до економічно обґрунтованого рівня, врахувавши інфляцію за 11 років
▪️Впроваджувати зміни поступово, щоб уникнути шокового навантаження на економіку
І головне: при формуванні державної політики держава має бачити в бізнесі партнера, а не потенційного порушника.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
💶Перший транш з позики на €90 млрд для України на 2026–2027 роки може надійти вже у квітні. Про це написав Валдіс Домбровскіс, Європейський комісар з економіки та продуктивності.
Як писали, позику на €90 млрд для України на 2026–2027 роки планують залучити через запозичення ЄС на ринках капіталу. Ці кошти мають стати основним стабілізатором фінансування у дворічному горизонті та забезпечити прогнозованість бюджетної підтримки. Планувалося, що фінансування має стартувати з другого кварталу 2026 року та покривати, зокрема, оборонні потреби.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Як писали, позику на €90 млрд для України на 2026–2027 роки планують залучити через запозичення ЄС на ринках капіталу. Ці кошти мають стати основним стабілізатором фінансування у дворічному горизонті та забезпечити прогнозованість бюджетної підтримки. Планувалося, що фінансування має стартувати з другого кварталу 2026 року та покривати, зокрема, оборонні потреби.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
😱Криві Лаффера виявилися «пласкими»: виграш від підвищення ставок - ще менший
Розрахунки Об’єднаного комітету з питань оподаткування Конгресу США показують: якщо коректно моделювати податок на доходи фізичних осіб, так звані криві Лаффера є значною мірою пласкими на широкому діапазоні ставок. Іншими словами, підвищення найвищої граничної ставки не дає суттєвого приросту бюджетних надходжень.
Дослідники врахували перетікання доходів між різними формами бізнесу, а також взаємодію між різними податками в межах законодавства 2022 року. Результат: податкові надходження залишаються приблизно незмінними за верхніх ставок у діапазоні від 37% до 52%.
Ключовий висновок полягає в тому, що моделі з більш реалістичною податковою системою дають набагато більш пласкі криві Лаффера, ніж класичні спрощені підходи.
Це означає обмежений потенціал зростання доходів бюджету за рахунок підвищення податків для найвищих доходів і нижчу ставку, яка максимізує надходження, ніж часто припускається в публічних дебатах.
Стандартні моделі зазвичай ігнорують важливі поведінкові реакції платників податків - зокрема переміщення доходів між податковими базами та секторами економіки. Коли ж додатково враховувати взаємодію федерального податку на доходи фізичних осіб з іншими податками, крива Лаффера стає ще пласкішою, а очікувані виграші від підвищення ставок - ще меншими.
У дослідженні показано, як змінюються надходження від федерального податку на прибуток залежно від рівня найвищої ставки. За широкої податкової бази весь дохід умовно обкладається за верхньою ставкою, навіть якщо значна його частина фактично підпадає під пільгове оподаткування. За вузької бази до розрахунку беруть лише заробітну плату, і тоді найвища ставка взагалі не застосовується до капітальних доходів.
Реальна податкова база лежить між цими двома крайнощами. Саме для неї крива Лаффера досягає свого максимуму при ставці близько 47%, але приріст надходжень є доволі скромним — лише близько 1,3% додаткового доходу від прибуткового податку. У масштабах економіки це становить приблизно 0,1% ВВП.
Таким чином, порівняно і з «вузькою», і з «широкою» моделями, реалістичний підхід показує: потенціал фіскального ефекту від підвищення верхніх ставок значно менший, а ставка, що максимізує доходи бюджету, - нижча, ніж часто вважають.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Розрахунки Об’єднаного комітету з питань оподаткування Конгресу США показують: якщо коректно моделювати податок на доходи фізичних осіб, так звані криві Лаффера є значною мірою пласкими на широкому діапазоні ставок. Іншими словами, підвищення найвищої граничної ставки не дає суттєвого приросту бюджетних надходжень.
Дослідники врахували перетікання доходів між різними формами бізнесу, а також взаємодію між різними податками в межах законодавства 2022 року. Результат: податкові надходження залишаються приблизно незмінними за верхніх ставок у діапазоні від 37% до 52%.
Ключовий висновок полягає в тому, що моделі з більш реалістичною податковою системою дають набагато більш пласкі криві Лаффера, ніж класичні спрощені підходи.
Це означає обмежений потенціал зростання доходів бюджету за рахунок підвищення податків для найвищих доходів і нижчу ставку, яка максимізує надходження, ніж часто припускається в публічних дебатах.
Стандартні моделі зазвичай ігнорують важливі поведінкові реакції платників податків - зокрема переміщення доходів між податковими базами та секторами економіки. Коли ж додатково враховувати взаємодію федерального податку на доходи фізичних осіб з іншими податками, крива Лаффера стає ще пласкішою, а очікувані виграші від підвищення ставок - ще меншими.
У дослідженні показано, як змінюються надходження від федерального податку на прибуток залежно від рівня найвищої ставки. За широкої податкової бази весь дохід умовно обкладається за верхньою ставкою, навіть якщо значна його частина фактично підпадає під пільгове оподаткування. За вузької бази до розрахунку беруть лише заробітну плату, і тоді найвища ставка взагалі не застосовується до капітальних доходів.
Реальна податкова база лежить між цими двома крайнощами. Саме для неї крива Лаффера досягає свого максимуму при ставці близько 47%, але приріст надходжень є доволі скромним — лише близько 1,3% додаткового доходу від прибуткового податку. У масштабах економіки це становить приблизно 0,1% ВВП.
Таким чином, порівняно і з «вузькою», і з «широкою» моделями, реалістичний підхід показує: потенціал фіскального ефекту від підвищення верхніх ставок значно менший, а ставка, що максимізує доходи бюджету, - нижча, ніж часто вважають.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Ситуація з демографією демонструє застарілий підхід урядової політики.
Під "створенням умов" очільники країни та ті, хто реалізовує політику (Міністерства) розуміють як роздачу грошей у вигляді виплат, пільгових кредитів, соціального житла тощо. Але це самогубство і абсурд. В України немає і не буде грошей на щедру соціальну політику. А якби й були, то це вкрай шкідливе використання коштів. Подивіться на багаті Німеччину чи Швецію - в них економічне зростання не перевищує 1% на рік.
Чому так? Бо щоб роздати гроші українцям, їх треба спочатку забрати в українців. Урядовці всіх часів, що мислять "дирижистські" (тобто вагома роль держави в економіці) і вступним чином: держава ефективніше розпоряджається грошима за громадян ".
Яскраво це проявилося із ФОПами: спочатку Кабмін (ідеолог - Мінфін) пропонує знизити поріг для обкладання ФОПів ПДВ (бо потрібні гроші на лікарів, вчителів і ЗСУ); потім той самий Кабмін обіцяє ФОПам по 7.5-15 тис. грн допомоги на енергообладнання.
Це ніякі не сприятливі умови.
Які сприятливі умови може зробити держава (з нинішніми ресурсами) для залучення населення: як етнічних українців з діаспори і громадян України, так й іммігрантів?
Це простота ведення бізнесу і привабливіші податкові ставки.
Наприклад, податок на виведений капітал (проти якого теж МВФ) - це коли кошти від прибутку не оподатковуються, якщо вони реіевестуються в країні (так в Естонії і тому це країна #1 на пострадянському просторі за доходами населення і ВВП на душу.
Або нижчі податки на працю. Але тут у нас їх торік підняли - ефективна ставка податку зросла з 34% до 37%.
А ще МВФ вимагає, щоб підвищений військовий збір до 5% залишився назавжди. А нам, навпаки, треба було б її знищити до 28% (до речі, цю ідею озвучував Данило Гетманцев).
Тут варто розуміти контекст: МВФ не хвилюють проблеми української демографії; їх хвилює виключно повернення кредитів у найближчі роки.
До речі, цікавий момент: МВФ завжди вимагало скорочення видатків, але в поточній ситуації Фонд не вимагав від Уряду України відмову від популістичних та неефективних програм.
Ми неодноразово казали, що демографія - це складна тема, розв'язання її проблем лежить в різних сферах, які на перший погляд не пов'язані з народженням та міграцією.
Податкова політика та економіка загалом - ось першочергове, що треба зробити. Це базис, фундамент. Без нього інші інструменти не запрацюють.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Під "створенням умов" очільники країни та ті, хто реалізовує політику (Міністерства) розуміють як роздачу грошей у вигляді виплат, пільгових кредитів, соціального житла тощо. Але це самогубство і абсурд. В України немає і не буде грошей на щедру соціальну політику. А якби й були, то це вкрай шкідливе використання коштів. Подивіться на багаті Німеччину чи Швецію - в них економічне зростання не перевищує 1% на рік.
Чому так? Бо щоб роздати гроші українцям, їх треба спочатку забрати в українців. Урядовці всіх часів, що мислять "дирижистські" (тобто вагома роль держави в економіці) і вступним чином: держава ефективніше розпоряджається грошима за громадян ".
Яскраво це проявилося із ФОПами: спочатку Кабмін (ідеолог - Мінфін) пропонує знизити поріг для обкладання ФОПів ПДВ (бо потрібні гроші на лікарів, вчителів і ЗСУ); потім той самий Кабмін обіцяє ФОПам по 7.5-15 тис. грн допомоги на енергообладнання.
Це ніякі не сприятливі умови.
Які сприятливі умови може зробити держава (з нинішніми ресурсами) для залучення населення: як етнічних українців з діаспори і громадян України, так й іммігрантів?
Це простота ведення бізнесу і привабливіші податкові ставки.
Наприклад, податок на виведений капітал (проти якого теж МВФ) - це коли кошти від прибутку не оподатковуються, якщо вони реіевестуються в країні (так в Естонії і тому це країна #1 на пострадянському просторі за доходами населення і ВВП на душу.
Або нижчі податки на працю. Але тут у нас їх торік підняли - ефективна ставка податку зросла з 34% до 37%.
А ще МВФ вимагає, щоб підвищений військовий збір до 5% залишився назавжди. А нам, навпаки, треба було б її знищити до 28% (до речі, цю ідею озвучував Данило Гетманцев).
Тут варто розуміти контекст: МВФ не хвилюють проблеми української демографії; їх хвилює виключно повернення кредитів у найближчі роки.
До речі, цікавий момент: МВФ завжди вимагало скорочення видатків, але в поточній ситуації Фонд не вимагав від Уряду України відмову від популістичних та неефективних програм.
Ми неодноразово казали, що демографія - це складна тема, розв'язання її проблем лежить в різних сферах, які на перший погляд не пов'язані з народженням та міграцією.
Податкова політика та економіка загалом - ось першочергове, що треба зробити. Це базис, фундамент. Без нього інші інструменти не запрацюють.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
👨👩👦👦Як покращити демографію
Репостимо старий допис про те, якою б мала бути демографічна стратегія України. І це конкретні, чесні і реалістичні кроки.
У попередньому пості покритикували документ міністерства, тому треба запропонувати альтернативу.
Що з себе представляє стратегія наразі? Нинішній документ визначає напрямки вирішення демографічної кризи що є і що буде ще більшою у майбутньому. А далі типу набір кроків, які насправді є просто абстрактними формулюваннями.
Щоб мало бути? До цих напрямків повинен був бути перелік задач, які треба здійснити та інструментарій, що необхідний для цього.
Наприклад, в документі є напрямок про залучення мігрантів. Щоб мало бути в демографічній стратегії:
1) Задача: визначити кількість мігрантів, яка потрібна країні, за який часовий проміжок (наприклад, 4 млн осіб за 6 років), профіль мігранта (вікова категорія, ну щоб пенсів не релокейтити, освіта, знання мов, професія тощо).
Інструментарій: Мінекономіки повинен розрахувати, на основі прогнозів, потребу кількості і якості.
2) Задача: визначити перелік країн у порівнянні з якими Україна більш респектабельна, звідки можна залучати мігрантів. Наприклад, по рівню життя (Шрі-Ланка, Лаос, Камбоджа, Пакистан), по рівню свобод і відсутності репресії (християни Ірану, курди Туреччини чи уйгури КНР), по рівню безпеці та відсутності конфліктів (Афганістан, Сирія, Ліван) тощо.
Інструментарій: МЗС повинен провести відповідний аудит та надати розрахунки скільки з кожної країни чи регіону можна залучити мігрантів, а також порахувати обсяг ресурсів потрібних на реалізацію (десь треба диппредставництво відкрити, десь штат консульства/посольства збільшити, десь гроші на рекламу закласти тощо). Фактично в цій стратегії має бути прописано, що дипустанови України перетворюються на рекрутингові центри, які мають свої конкретні KPI від виконання яких залежать їхні зарплати, підвищення тощо.
3) Задача: розробити систему і програму інтеграції мігрантів в українське суспільство і запобігти утворенню етнічних гетто.
Інструментарій: доручити МОНу розробити освітні програми для мігрантів на основі дипредставництв та вже в Україні для їх інтеграції.
4) Задача: спростити міграційне законодавство та практику, щоб процес отримання посвідки на проживання та громадянства був прозорий, простий, автоматичний та швидкий.
Інструментарій: доручити ДМС розробити правки до існуючого законодавства, підзаконних актів, роботи міграційних центрів тощо; так само запровадити KPI для міграційної служби щодо кількості видачі посвідок та паспортів. Наприклад, є план на рік 1 млн паспортів і 2 млн посвідок видавати. Не виконали - зменшення зарплат, звільнення/пониження керівників. Тобто перетворення ДМС з каральної служби на сервісну, завдання якої залучати громадян в Україну.
Так само ретельно має бути прописано (з визначення що і кому треба робити, хто і за що відповідальний) по інших пунктах.
Про повернення діаспорян в Україну: для кожної країни та регіону окремо прописати задачі та інструментарій. Наприклад, вже почати проводити публічну інформаційну кампанію серед українців Росії, яким публічно розповісти про можливості репатріації в Україну після завершення війни та отримання громадянства за спрощеною процедурою за певних умов (знання мови, історії, засудження дій окупантів тощо).
Якщо йдеться про демографію, то не писати абстрактні "надання житла". А прописати з яких коштів ви це житло надасте. Спойлер: не надасте, бо грошей немає. Тому не треба обіцяти того, що нереально виконати (ще одна суттєва вада нинішньої стратегії Мінсоца). А цілком реально запропонувати податкові пільги. Як вже писали про зменшення ефективної ставки податку для самотньої особи без дітей і сім'ї з 2-ма дітьми та незайнятим чоловіком/дружиною: у сусідній Польщі ставка податку на працю падає з 34% (як у нас) до 11%, а в Ірландії з 35% до 20,8%. І так у всіх країнах ОЕСР.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Репостимо старий допис про те, якою б мала бути демографічна стратегія України. І це конкретні, чесні і реалістичні кроки.
У попередньому пості покритикували документ міністерства, тому треба запропонувати альтернативу.
Що з себе представляє стратегія наразі? Нинішній документ визначає напрямки вирішення демографічної кризи що є і що буде ще більшою у майбутньому. А далі типу набір кроків, які насправді є просто абстрактними формулюваннями.
Щоб мало бути? До цих напрямків повинен був бути перелік задач, які треба здійснити та інструментарій, що необхідний для цього.
Наприклад, в документі є напрямок про залучення мігрантів. Щоб мало бути в демографічній стратегії:
1) Задача: визначити кількість мігрантів, яка потрібна країні, за який часовий проміжок (наприклад, 4 млн осіб за 6 років), профіль мігранта (вікова категорія, ну щоб пенсів не релокейтити, освіта, знання мов, професія тощо).
Інструментарій: Мінекономіки повинен розрахувати, на основі прогнозів, потребу кількості і якості.
2) Задача: визначити перелік країн у порівнянні з якими Україна більш респектабельна, звідки можна залучати мігрантів. Наприклад, по рівню життя (Шрі-Ланка, Лаос, Камбоджа, Пакистан), по рівню свобод і відсутності репресії (християни Ірану, курди Туреччини чи уйгури КНР), по рівню безпеці та відсутності конфліктів (Афганістан, Сирія, Ліван) тощо.
Інструментарій: МЗС повинен провести відповідний аудит та надати розрахунки скільки з кожної країни чи регіону можна залучити мігрантів, а також порахувати обсяг ресурсів потрібних на реалізацію (десь треба диппредставництво відкрити, десь штат консульства/посольства збільшити, десь гроші на рекламу закласти тощо). Фактично в цій стратегії має бути прописано, що дипустанови України перетворюються на рекрутингові центри, які мають свої конкретні KPI від виконання яких залежать їхні зарплати, підвищення тощо.
3) Задача: розробити систему і програму інтеграції мігрантів в українське суспільство і запобігти утворенню етнічних гетто.
Інструментарій: доручити МОНу розробити освітні програми для мігрантів на основі дипредставництв та вже в Україні для їх інтеграції.
4) Задача: спростити міграційне законодавство та практику, щоб процес отримання посвідки на проживання та громадянства був прозорий, простий, автоматичний та швидкий.
Інструментарій: доручити ДМС розробити правки до існуючого законодавства, підзаконних актів, роботи міграційних центрів тощо; так само запровадити KPI для міграційної служби щодо кількості видачі посвідок та паспортів. Наприклад, є план на рік 1 млн паспортів і 2 млн посвідок видавати. Не виконали - зменшення зарплат, звільнення/пониження керівників. Тобто перетворення ДМС з каральної служби на сервісну, завдання якої залучати громадян в Україну.
Так само ретельно має бути прописано (з визначення що і кому треба робити, хто і за що відповідальний) по інших пунктах.
Про повернення діаспорян в Україну: для кожної країни та регіону окремо прописати задачі та інструментарій. Наприклад, вже почати проводити публічну інформаційну кампанію серед українців Росії, яким публічно розповісти про можливості репатріації в Україну після завершення війни та отримання громадянства за спрощеною процедурою за певних умов (знання мови, історії, засудження дій окупантів тощо).
Якщо йдеться про демографію, то не писати абстрактні "надання житла". А прописати з яких коштів ви це житло надасте. Спойлер: не надасте, бо грошей немає. Тому не треба обіцяти того, що нереально виконати (ще одна суттєва вада нинішньої стратегії Мінсоца). А цілком реально запропонувати податкові пільги. Як вже писали про зменшення ефективної ставки податку для самотньої особи без дітей і сім'ї з 2-ма дітьми та незайнятим чоловіком/дружиною: у сусідній Польщі ставка податку на працю падає з 34% (як у нас) до 11%, а в Ірландії з 35% до 20,8%. І так у всіх країнах ОЕСР.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Просвітницький проект аналітичного центру CASE Україна http://case-ukraine.com.ua, який роз'яснює українцям скільки коштує їм держава і на що йдуть їхні податки
Created: 22 May 2025
Responsible:
This channel relays data from the next publicly available source: https://t.me/costukraine, for the purpose of popularizing it and increasing the audience of its subscribers.
Follow the links in the posts to get complete information about the Author or the subject of the post.