🇪🇺🚜Поточна аграрна політика ЄСНа сьогодні в рамках Спільної аграрної політики існує низка різних видів підтримки сільськогосподарських виробників. З 2003 найбільшою програмою виплат фермерам у ЄС залишається Схема базових платежів (Basic Payment Scheme (BPS). Це фіксовані виплати на гектар сільськогосподарських земель - ріллі, пасовищ чи багаторічних насаджень.На Схему базових платежів в ЄС щорічно виділяється близько 18 млрд євро зі спільного бюджету. При цьому розмір і порядок виплат встановлюється урядом кожної країни самостійно, виходячи з місцевих традицій і природних умов. Наприклад, в Іспанії сільськогосподарські землі розбиті на 50 категорій за їхніми агрономічними властивостями. І на кожну з них встановлені різні розміри дотацій. Натомість в Греції діє набагато простіша система - земельні ділянки за розмірами виплат діляться всього на три групи. Гроші виплачуються фермеру щорічно з розрахунку на кожний гектар землі, незалежно від того, в який спосіб ця земля обробляється, які культури на ній вирощуються чи яка худоба випасається. Дотацію можна отримати навіть в тому випадку, якщо якась ділянка взагалі не використовується у виробництві. Проте в цьому випадку фермер зобов’язаний піклуватися про неї і підтримувати землю в такому стані, щоб вона була придатна для обробітку.Друга велика програма підтримки сільського господарства в Євросоюзі пов’язана з тим, що протягом останніх десятиліть в Європі все більшого значення набуває піклування про збереження довкілля і біологічного різноманіття. Єврокомісія розробила і проводить політику \"Зеленого курсу\" (EU Green Deal), головною метою якого є перетворення континенту на кліматично нейтральний до 2050. Ключову роль в цих планах відіграють сільські місцевості, оскільки саме від них залежить збереження біологічного різноманіття. Відтак Спільна аграрна політика пристосовується до поточного політичного курсу, стимулюючи фермерів знижувати навантаження на свої землі і більш дбайливо ставитися до дикої природи.Звичайно, зниження інтенсивності землеробства призводить до зменшення його продуктивності. І це часто не влаштовує аграріїв, які через екологічні вимоги втрачають частину своїх доходів. Найбільш активними противниками \"Зеленого курсу\" є також польські аграрії. Другою вимогою на їхніх акціях протесту, окрім заборони ввезення українського збіжжя, є скасування вимог з охорони довкілля.Тож для того. щоб заохотити фермерів дбати про екологію і компенсувати їхні втрати, Єврокомісія в рамках Спільної аграрної політики запровадила фінансові стимули - так звані виплати на \"озеленення\" (Greening). Отримати їх можуть ті фермери, які виконують певні стандарти, пов’язані з дбайливим ставленням до природи. Ці стандарти досить різноманітні і можуть значно відрізнятися в різних країнах залежно від місцевого клімату, умов землеробства, традицій тощо. Зокрема вони включають: обмеження на використання мінеральних добрив, зобов’язання вирощувати на фермі не одну, а декілька різних культур, що сприяє збереженню якості грунтів, відведення принаймні 5% землі під постійні пасовища, забезпечення певних стандартів добробуту тварин тощо.На фермах площею понад 15 га потрібно виділяти не менше 5% землі під екологічні території, які не використовуються для вирощування продукції і призначені для збереження дикої природи та біорізноманіття. Ця площа може бути збільшена до 7%, за що фермер отримає додаткові виплати. Особливу увагу програма \"озеленення\" приділяє збереженню водойм, боліт і торфовищ, з якими межують ферми, та підтриманню встановленого рівня якості води.Країни запроваджують власні екологічні програми з захисту місцевого біорізноманіття. Німеччина зберігає дикі орхідеї і деяких видів метеликів, Угорщина - середовища проживання дрохв, а Кіпр - місцевих кущів і дерев. Велика Британія, яка до 2020 була членом ЄС, змогла зберегти 12 видів джмелів, яким загрожувало повне вимирання.В більшості країн ЄС виплати на \"озеленення\" складають 30% від всіх витрат на підтримку сільського господарства. Докладніше у відео 🚜Як Україні стати агроімперією Європи@costukraine
https://youtu.be/i3bmCNAvwkc