
Перенаселення Землі: міф чи реальність?
Текст підготував «Економічний Вісник». Підписуйтеся й читайте більше аналітики
Сьогодні на планеті живе близько 8,2 млрд людей. Згідно з прогнозами ООН, до 2058 року населення сягне 10 млрд, а до 2080-го — близько 10,3 млрд, після чого розпочнеться поступове скорочення.
Уже кілька десятиліть звучить тривожне питання: чи не виявиться людство надто численним для планети?
Звідки береться страх перенаселення
Головний аргумент прихильників «демографічного алармізму» — можливий дефіцит ресурсів, передусім продовольства. Однак сучасні прогнози показують: зростання населення сповільнюється.
• З 2024 по 2058 роки приріст складе близько 2 млрд осіб, тобто в середньому 58 млн на рік.
• З 2058 по 2080 приріст знизиться до 13 млн щорічно.
Таким чином, людство входить в епоху демографічного уповільнення, а не вибухового зростання.
Скільки людей може прогодувати Земля?
Оцінки різняться залежно від технологій і структури харчування:
• за «західного раціону» з великою кількістю м’яса й молочних продуктів — близько 10–12 млрд;
• за переважно рослинної дієти — до 20 млрд;
• із застосуванням перспективних технологій (альтернативні білки, вертикальні ферми, біореактори) — теоретично й більше.
Таким чином, навіть консервативні оцінки показують: планета здатна прогодувати більше людей, ніж прогнозується у найближчому столітті.
Справжня демографічна проблема
Головна загроза — не перенаселення, а старіння населення й навантаження на працездатних.
• У США приріст робочої сили в 1955–2005 роках становив 1,5% на рік, а до 2015-го впав до 0,5%.
• Середній вік зріс із 29 років у 1955 році до 38 у 2015-му.
• Індекс утриманців (непрацюючі на 100 працюючих) зріс із 49 у 2010 році до майже 54 у 2019-му, передусім за рахунок пенсіонерів.
Така динаміка означає зростання «податку на старість»: усе менше працівників утримують усе більше літніх. Для розвинених країн це виклик набагато серйозніший, ніж гіпотетичний дефіцит хліба.
Що з Мальтусом?
Томас Мальтус у XVIII столітті застерігав: населення зростає у геометричній прогресії, а виробництво їжі — лише в арифметичній. Історія пішла інакше. З середини XIX по середину XX століття виробництво продовольства зросло у 2,5 раза, тоді як населення лише у 2.
Теорія про подвоєння населення кожні 25 років також спростована. Використовувати її навіть як умовну цифру некоректно, адже вона не має підстав: перше подвоєння населення відбулося взагалі в період 7000–4500 рр. до н. е.
Підсумок
Перенаселення як загроза — міф. Продовольчої кризи глобального масштабу не передбачається. Реальні виклики XXI століття лежать в іншій площині:
• старіння населення й навантаження на соціальні системи,
• нерівномірний розподіл ресурсів,
• екологічні обмеження землеробства.
Інакше кажучи, проблема майбутнього не в тому, що «завтра хліба не буде», а в тому, як організувати суспільство, аби старіюче й численне людство могло жити гідно.
@costukraine
