В передостанньому числі журналу The Economist була стаття про майбутні вибори в Бразилії і про те, як зобов’язання, що їх на себе приймає держава в рамках передвиборчих обіцянок, мають довгострокові наслідки для її економіки. Одним з довгострокових ризиків для економіки названо постійне збільшення долі ВВП країни, яка йде на підтримання виплат пенсійної системи в країні. Графік нижче взято з цієї статті, але я його доповнив дуже грубим розрахунком того, як ця ситуація впливає на економіку України зараз та в майбутньому.Графік показує частку бюджетних витрат на пенсійні виплати порівняно з розміром валового внутрішнього продукту кожної з країн на графіку. Тобто це витрати всієї економіки. У Франції зараз приблизно кожен сьомий євро всіх витрат в економіці взагалі – це пенсійні виплати та пов’язані з ними, а в Чілі – це тільки кожен тридцятий песо. Зрозуміло, що чим більша доля таких витрат в економіці, тим менш вона буде продуктивною, бо більші витрати на пенсійне забезпечення порівняно з ВВП потрібно якось фінансувати. Фінансувати це можна або підвищенням податків, або додатковими запозиченнями (при умові, що дадуть в борг, бо після якогось порогу вартість таких запозичень стає занадто дорогою). Додаткове оподаткування задля виплати пенсій - це довгостроково контрпродуктивно для багатьох галузей економіки. Це ті гроші, які держава не інвестувала в розвиток нових технологій, а виплатила пенсіонерам. Від цього виграють роздрібна торгівля (пенсіонер пішов в Carrefour або Auchan і купив собі поїсти) та турбюро (пенсіонер поїхав нарешті подивитися на піраміди Гізи або на якийсь курорт Club Med), але програють будівельний сектор (пенсіонер вже якось вирішив свої житлові проблеми), як і загалом виробники товарів довгострокового попиту (пенсіонер просто не купує товари, які мають слугувати 10+ років - це або за межами його горизонта планування, або той автомобіль, будинок чи холодильник в нього вже є), а також програє оборонна промисловість, бо ці кошти витрачені на пенсію сьогодні, а не на багаторічне фінансування якогось нового проекту.Загальні витрати бюджета у Франції складають приблизно 57% ВВП, тобто чверть всіх бюджетних витрат країни йде на виплату пенсій. І з точки зору макрокартинки Франція фактично функціонує як великий пансіонат для людей похилого віку, бо виглядає так, що виплата пенсій є тим, заради чого формується бюджет. Бо інші статті витрат набагато менші за розміром – на виплату відсотків по боргах витрачається в шість разів менше, ніж на пенсії, а на оборону – майже в сім разів менше, ніж на пенсії.Україна на цьому тлі з точки зору бюджетних витрат виглядає трохи краще за Францію зараз, в нас тільки кожна восьма гривня з валового внутрішнього продукту йде на пенсійні виплати. Проте порівнювати себе з Францією в цьому аспекті контроверсійно, бо пенсійні проблеми Франції – це те, про що пишуть в усіх газетах і країна пробує їх вирішувати (попри всю непопулярність будь-яких кроків в цьому напрямку). Тим більше, що у багатьох французів державна пенсія – далеко не єдине джерело доходів (є ще накопичення та вкладення в недержавні пенсійні фонди). Плюс у Франції – одна з відносно кращих демографічних картин в Західній Європі, як за рахунок відносно більш високої народжуваності, так і за рахунок міграційного приросту населення. Тобто довгостроково у Франції є шанс на підтримання більш-менш таких пенсійних виплат, хоча етнічно країна буде все більше і більше змінюватися. Саме тому The Economist і прогнозує, що в 2050 році ситуація у Франції з часткою пенсійних витрат в економіці трохи покращиться.В Україні ж на дуже високий рівень пенсійних витрат накладається й погіршення демографічної ситуації в країні. Я спробував прорахувати ілюстративний приклад того, скільки ж Україна буде витрачати на пенсійне забезпечення в 2050 році на основі демографічних прогнозів, які робилися перед повномасштабною війною, та при умові того, що пенсійна система буде незмінною і збільшення витрат буде пропорційним до збільшення людей пенсійного віку.
https://www.economist.com/the-americas/2026/02/11/brazils-economy-is-being-throttled-by-entrenched-interests