На фоні всіх переможних текстів «як ми пройшли зиму» дуже хочеться поговорити про те, як підготуватися до зими наступної. Ризики наступного опалювального сезону ті самі, що і минулого року. Розвиток децентралізованої (вона ж «розподілена») генерації навколо громад. Нові електричні та теплові потужності, побудовані під реальні потреби міста й громади. Газ, біомаса, вітер, сонце, батареї, вода — все, що може дати місту електрику і тепло, якщо це правильно пораховано і правильно зібрано в один мікс.Вона багатьом не подобається. Комусь усвідомлено і чітко — бо хочеться потоки допомоги (тільки минулого тижня ЄС оголосив пакет на 920 мільйонів євро) скерувати в єдине вікно і єдину трубу. Не тільки державні, які досі легко контролювати, але й приватні — недарма ми вже чуємо натяки, що треба відновлювати приватні ТЕС та ТЕЦ. Але з цими все зрозуміло (на жаль).Хтось же виступає проти децентралізованої генерації, бо вірить у міфи, які розповсюджують перші. Тому давайте коротко розберемо кілька міфів, які досі крутяться в цій сфері.🤬 Міф №1. Децентралізована генерація — це заміна централізованого опалення, яке треба відключити.Децентралізована генерація — це, зокрема, установки, які якраз максимально використовують централізоване опалення, бо саме туди можна скидати тепло, яке виробляється разом з електрикою. Тобто це не знищення системи теплопостачання, а її розумне підсилення. Децентралізована генерація не вбиває центральне опалення. Вона його рятує — тому що дає йому джерело тепла, яке реально працює, замість зруйнованих ТЕЦ, відновлення яких коштуватиме мільярди і займе роки.🤬 Міф №2. Це якісь «острови», не підключені до мережі.Ідея якраз у тому, щоб усе було під\'єднано до електричної мережі. Бо кожна технологія корисна у свій момент: газова когенерація — в одні години, вітер — коли є вітер, сонце в Україні без батарей часто взагалі мало що дає. Саме тому мікс навколо громади треба будувати, виходячи з реального профілю споживання — і по електриці, і по теплу. Під кожну громаду будується специфічний мікс — виходячи з того, що ця громада споживає.🤬 Міф №3. Децентралізована генерація — це дорого.Ні. Дорого — це робити без обрахунків і для «галочки». Дорого — це роздати когенераційні установки від донорів, забути про них, а потім звинуватити громаду, що вона не знає, що з цим робити. Правильно спроєктована децентралізована генерація — це вигідно. Такі проєкти повинні мати економіку. Гранти потрібні лише для запуску в роботу та аналізу громад. Самі ж проєкти повинні заробляти на себе.🤬 Міф №4. Громади можуть самі це побудувати.Напівправда — і тому найнебезпечніший міф.Самі — не зможуть. Вони не вміють будувати електростанції. Але без них — нічого не буде. Тому що саме в громад є потенціал підключення, який вони не використовують. Саме вони можуть забезпечити купівлю тепла й електрики для бюджетних установ і теплокомуненерго. Саме вони знають, де може з\'явитися економічний кластер, якому потрібне підключення, тепло, електрика. Роль міста — не будувати. Роль міста — створити умови, щоб прийшов бізнес і побудував.🤬 Міф №5. Усе це добре, але це історія на кілька років.І так, і ні — знову спрощення, і саме цей міф найбільше бісить.Минулого тижня ми обговорювали з колегами — людьми, які знають, як будувати, і вже бачили, як працює децентралізована енергетика — конкретну логіку. Як використовувати потужності приєднання громад. Як задіяти можливості водоканалів і теплокомуненерго. Як запустити генерацію вже до наступної зими.Уже зараз у деяких містах можна побудувати нові потужності. Побудувати новий бекап. Не через три роки. Зараз.Не існує єдиного рецепта. Кожне місто потребує аналізу: що споживає, які технології доступні, які фінансові можливості. Потім — чіткий концепт: як це технічно, юридично, організаційно працюватиме.via Роман Вибрановський, Ukraine Facility Platform📩 Підписуйся на \"Ціну держави\" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
https://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1