◾️Російське енергетичне вугілля дорожчає в Азії, але заробити на цьому повною мірою Москва не зможеЗагострення конфлікту на Близькому Сході вдарило не лише по нафті й газу, а й підштовхнуло вгору ціни на енергетичне вугілля. На азійських ринках подорожчало і російське висококалорійне вугілля, однак цей ціновий сплеск не означає автоматичного поліпшення становища для всіх російських експортерів.За даними NEFT Research, вугілля калорійністю 6000 ккал/кг на умовах FOB Восточний за тиждень, що завершився 8 березня, подорожчало на 13,6% - до $96,7 за тонну. Це найвищий рівень із грудня 2024 року. Від початку року ціна зросла на 14,4%, а у річному вимірі - на 16,8%. Нетбек із відвантаження зі східних портів за той самий період підскочив одразу на 47% - до 2 974 рублів за тонну.Позитивну динаміку показало і вугілля калорійністю 5500 ккал/кг. За підсумками тижня 2-8 березня його ціна на умовах FOB Восточний сягнула $81,7 за тонну. Це на 6,7% більше, ніж тижнем раніше, і на 16,4% більше, ніж рік тому. Нетбек зріс на 31,9% - до 1 801 рубля за тонну.Головний фактор цього руху - зростання цін на газ. Після ескалації на Близькому Сході газові котирування на світових ринках у моменті піднімалися до максимумів із початку 2023 року. А оскільки ціни на енергетичне вугілля традиційно тісно корелюють із газом, ринок вугілля також пішов угору. Додатково на настрої тиснуть ризики тривалого перекриття Ормузької протоки та можливих пошкоджень інфраструктури СПГ.Особливо активно на це відреагувала Південна Корея. Ціни на російське енергетичне вугілля 6000 ккал/кг у Кореї піднялися вище $116-117 за тонну CFR Korea. Саме преміальні ринки зараз дозволяють частково компенсувати різке зростання транспортних витрат.Натомість Китай поводиться значно стриманіше. Там ціна зросла лише до $102 за тонну CFR China. Причина проста: китайська енергетика значною мірою спирається на вугілля та власний видобуток, тому гострої потреби в додатковому імпорті немає. Через це китайські покупці не готові закладати у контрактну ціну зростання вартості фрахту.І саме тут для Росії починається головна проблема. Попри зростання біржових цін, компанії, які не мають доступу до преміальних ринків на кшталт Південної Кореї, опиняються під тиском витрат: дорожчий фрахт у Китаї просто не компенсується ціною продажу. Тобто ринок ніби й росте, але заробити на цьому можуть далеко не всі.Висхідний тренд на ринку енергетичного вугілля може зберігатися до кінця березня, але потенціал цього ралі обмежений. Після піку зимового попиту ринок зазвичай входить у фазу корекції. Отже, короткостроково це навряд чи призведе до суттєвого збільшення фізичних продажів російських вугільних компаній. Основний ефект буде радше фінансовим - у вигляді певного покращення рентабельності експорту. Але навіть зараз нетбеки для більшості виробників усе ще не перекривають витрат на видобуток.Є й інші чинники зростання. Рнок підтримує одразу кілька процесів. По-перше, Індонезія, найбільший у світі експортер вугілля, цього року планує скоротити видобуток до 600 млн тонн проти 800 млн тонн торік. По-друге, в Австралії спостерігаються перебої з постачанням через повені та погодні ризики. По-третє, у Китаї видобуток зростає повільно - прогнозований приріст становить лише 30-35 млн тонн, що підвищує потребу в імпорті. І нарешті, через дорожчання СПГ в Азії вугілля знову стає більш привабливою альтернативою.Є і ще один нюанс: побоювання щодо стабільності поставок із самої Росії. Їх підсилюють логістичні збої та атаки безпілотників на російські порти.Отже, ситуація для Росії виглядає суперечливо. З одного боку, ціни на азійському ринку зростають, і це частково поліпшує фінансову картину. З іншого - вигода концентрується лише на окремих напрямках, тоді як для багатьох експортерів зростання фрахту й далі \"з’їдає\" потенційний прибуток. Тож навіть на тлі нового енергетичного шоку Москва не отримує безумовного виграшу.📩 Підписуйся на \"Ціну держави\" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
https://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1