Якою має бути економічна політика України?Чудова стаття українського економіста у Берклі Юрія Городниченка та його колег на тему \"що робити?\"Викладаємо ключову останню частину:Якщо коротко, слід зосередитися на корені проблеми – пропозиції товарів та послуг.Розглянемо енергопостачання. Необхідно збільшувати генерацію та підвищувати ефективність використання наявних потужностей. Уряд прагне, щоб бізнес і громади розвивали децентралізоване виробництво електроенергії, тепла тощо. Для цього варто використовувати цільові програми. Це можуть бути пільгові кредити, гранти зі співфінансуванням або інші інструменти, коли держава покриває частину вартості інвестиційного проєкту в цій конкретній сфері.Важливо, щоб бізнес і громади вкладали в проєкт і власні кошти (тобто покривали частину витрат), аби забезпечити ефективне використання ресурсів. Завдяки чіткому таргетуванню програм (тобто кошти мають іти на створення нових енергетичних потужностей або модернізацію/ремонт існуючих, а не на поповнення обігового капіталу чи будівництво доріг) можна суттєво зменшити фіскальні витрати.Як підвищити ефективність? Економічна логіка проста: якщо попит перевищує пропозицію, ціна занизька. Наразі тариф для домогосподарств 4,32 грн за кВт·год покриває собівартість виробництва для державних компаній (\"Енергоатом\" та \"Укргідроенерго\"), а також передачу і розподіл електроенергії. Водночас ринкова ціна електроенергії становить понад 7,5 грн за кВт·год. Тобто промислові споживачі фактично субсидують домогосподарства.Підвищення ціни дозволить досягнути кількох цілей: використовувати енергію більш продуктивно, створити сильніші стимули для енергозбереження, сприяти збільшенню пропозиції та знизити фіскальний тиск. Натомість планові відключення не розрізняють діяльність із високою та низькою доданою вартістю й не стимулюють зростання пропозиції.Підвищення ціни можна поєднати з іншими програмами, спрямованими на підвищення гнучкості та стійкості пропозиції. Наприклад, довгострокова стратегія має передбачати інвестиції у встановлення \"розумних\" лічильників – спочатку для промислових споживачів, а згодом і для домогосподарств, – щоби згодом забезпечити більшу гнучкість і диференціацію споживання.Звісно, тут важливий компроміс між ефективністю та справедливістю. Якщо деякі бізнеси чи домогосподарства мають ресурси, щоб платити вищу ціну й тому ніколи не стикаються з відключеннями, а інші – ні, це може посилити розшарування в суспільстві, що особливо небезпечно під час війни, коли соціальна згуртованість є критично важливою. Тому \"золота середина\" – це поєднання планових відключень і вищих цін з адресним захистом вразливих груп.В умовах скорочення економіки може виникати спокуса запустити програму \"кешбеку\", надати податкові канікули або звернутися до центрального банку по \"дешеві гроші\". Проте таке \"заливання проблеми грошима\" неефективне.За наявності численних обмежень і обмеженого простору для маневру політика має бути спрямована на вирішення конкретних проблем виробництва. Це буде дешевше, не підважить макроекономічну стабільність і забезпечить стійкі результати.📩 Підписуйся на \"Ціну держави\" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
https://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1