Урок від Боснії та Хорватії: як повертати біженців після війниУкраїна – не перша країна, яка зіткнулась із масовим переміщенням населення внаслідок війни. Боснія і Герцеговина та Хорватія вже пройшли цей шлях у 1990-х, і їхній досвід дає конкретні відповіді на питання: що реально працює, коли потрібно повернути мільйони людей додому.Після війни в Боснії 1992-1995 понад 2 млн людей були змушені залишити свої домівки. Попри це, до кінця липня 2004 більше мільйона біженців та внутрішньо переміщених осіб повернулися додому. Ключову роль тут відіграли два конкретні інструменти. Перший – закони про майно, які дозволяли довоєнним власникам повертати житло, навіть якщо воно було зайняте іншими людьми під час війни. Другий – цілеспрямована реконструкція зруйнованого житла, яка фінансувалась державою та міжнародними донорами. Без вирішення житлового питання жодна інша політика повернення просто не запрацювала б.Хорватія пішла ще далі і показала, що масштабна відбудова реально можлива навіть за обмежених ресурсів. До кінця 2007 в країні відбудовано понад 70% із 195 тисяч будинків, зруйнованих під час війни. Паралельно уряд запустив Housing Care Programme – спеціальну програму для тих, хто втратив не лише будинок, а й самі житлові права. Залежно від ситуації затверджені заявники могли отримати державну оренду квартири, компенсацію на ремонт пошкодженого будинку або землю разом із будівельними матеріалами для зведення нового житла. З 2007 по вересень 2011 завдяки цій програмі додому повернулися майже 5 тис. сімей. Адресна, прозора програма з чіткими критеріями відбору працює навіть тоді, коли ресурси держави обмежені.Для України ці уроки мають пряме практичне значення. На кінець 2025, 13% українського житла пошкоджено або зруйновано, постраждало понад 2,5 млн домогосподарств, а для повного відновлення потрібно $84 млрд. При цьому масштаб житлової проблеми є критичним саме для тих, хто найбільше хоче повернутися: близько 60% мігрантів походять із південних та східних регіонів. Близько 30% мігрантів повідомляють, що їхнє помешкання зруйноване або доля його їм невідома — і без вирішення цього питання жодна інша політика повернення для них просто не спрацює.Водночас самої лише відбудови житла недостатньо — і це підтверджують самі українці. Згідно з дослідженням InfoSapiens \"Українські біженці після чотирьох років за кордоном\" (лютий 2026 року), завершення війни є необхідною, але не достатньою умовою повернення. Серед факторів, які реально мотивували б людей повернутися, на першому місці – вищий рівень життя в Україні (38% респондентів), на другому – покращення правовладдя та відсутність корупції (32%), на третьому – гідна оплачувана робота (30%). Це означає, що українці за кордоном порівнюють не лише рівень безпеки, а й якість інституцій та економічні перспективи з тим, що вони вже мають у країнах перебування. Чотири роки життя в ЄС сформували нову планку очікувань — і політика повернення має відповідати саме цій планці, а не тій, що існувала до 2022 року.Докладніше у відео Українці вимирають: що робити з демографією? ❗️Відео створено Центром соціально-економічних досліджень CASE Україна за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України — рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст відео є відповідальністю CASE Україна та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання. 📩 Підписуйся на \"Ціну держави\" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
https://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1