Еспресо

Про це в етері програми "Що далі?" заявила юристка та політична експертка Оксана Ставру.За її словами, країна приваблює заможних людей високим рівнем життя, безпекою та дотриманням прав людини. Водночас непрозорість окремих механізмів створює можливості для приховування походження статків."Давно існують цілі мережі фірм, які спеціалізуються на купівлі нерухомості в Австрії, зокрема для російських олігархів. Українські корупціонери й олігархи приєднуються до них. Тут уже створена, я б сказала, певна власна інфраструктура з адвокатських фірм, які надають відповідні послуги людям, що мають статки і хочуть їх приховати", – каже Оксана Ставру. Вона зазначає, що в судовій системі та правоохоронних органах Австрії практично розмите враження про те, як функціонують такі держави як Росія, Україна, Молдова тощо. Тому українським корупціонерам у суді вдається пояснювати, що його переслідують з політичною метою."Можна підкинути неправдиву інформацію, дуже легко навести правоохоронні органи на неправильний слід і направити групу захоплення, яка накидається на невинних людей", – каже юристка.Вона називає Автрію столицею російських шпигунів та пояснює: яскравим прикладом цього твердження є історія відомого журналіста-розслідувача Христо Грозєва, який прожив у Відні майже 20 років, але у 2023 році був змушений залишити місто після того, як стало відомо про стеження за ним з боку російських шпигунів. Серед них, за його словами, були австрійські громадяни. Сам Грозєв тоді зазначав, що в Австрії, зокрема у Відні, російських шпигунів, інформаторів і публічних осіб більше, ніж поліції."Вони є і в поліції, і в інших державних органах. За записаними нормами, журналістська діяльність обмежується виключно правовим порядком, і для журналістів-розслідувачів є можливість працювати. З іншого боку, ця особлива поблажливість, цей легкий проросійський сантимент призводить до подвійних стандартів у поводженні саме з росіянами та, можливо, з представниками інших країн", – каже Оксана Ставру.Коментуючи затримання українських журналістів Михайла Ткача та Ярослава Бондаренка у Відні, Оксана Ставру також звернула увагу на суспільний резонанс цієї справи. За її словами, про інцидент писали австрійські медіа, зокрема Dеr Stаndаrd, а журналісти висловлювали протести. Експертка додала, що біля Міністерства внутрішніх справ Австрії відбулася спонтанна демонстрація за участю українців та австрійців, зокрема представників громадської ініціативи "Австрійці для українців".За словами Оксани Ставру, ситуація викликала обурення в австрійському суспільстві через контраст між труднощами в протидії російському шпигунству та жорсткими діями правоохоронців щодо журналістів-розслідувачів.

Заяву Зеленський зробив у коментарі журналістам. Зеленський розкритикував рішення СШАПрезидент України розкритикував рішення США дозволити Росії експортувати дизельне пальне. Він заявив, що це принесе Москві додаткові гроші на продовження війни проти України.За словами президента, українська переговорна команда перебуває у Флориді, де протягом двох днів проводить переговори з американською стороною щодо завершення війни або принаймні припинення вогню. Одним із можливих перших кроків він назвав енергетичне перемир'я.Водночас, як зазначив Зеленський, саме під час цих переговорів президент США Дональд Трамп розмовляв із Володимиром Путіним і домовився про можливість експорту російського дизельного пального."Це додаткові гроші на цю війну. Це додаткові гроші на ці страждання проти нас, безумовно. Це підживлює тільки Путіна і дає йому можливість воювати тільки більше", – заявив Зеленський.Він додав, що гроші від експорту російського пального, незалежно від їхнього обсягу, зрештою спрямовуватимуться на війну проти України."Я вважаю, що нашу команду використовують просто як ширму. І це точно не чесно. Це точно не по-партнерськи. І це, на мій погляд, слабке рішення", – наголосив президент.Перед цим Зеленський також прокоментував домовленість президентів у соцмережах. "Подарунки Путіну не спрацюють на мир і будь-яку користь для цивілізованого світу. Росія "віддячить" за дизель подальшим терором та підлостями", – написав він.Та додав, що дозвіл Росії продавати нафтопродукти – це інвестиція у війну, яку треба закінчити, а не продовжити. Потрібна реальна деескалація з Росією і в дзеркальному форматі.Зеленський наголосив, що Україна розраховує на справедливу підтримку Америкою українців і сильну розмову Сполучених Штатів з Росією. Що відомо про домовленість Трампа і ПутінаПрезидент США Дональд Трамп 9 жовтня заявив про "надзвичайно успішну" телефонну розмову з Володимиром Путіним. Він повідомив про домовленість, за якою Росія постачатиме дизельне пальне на світові ринки. Після цього Мінфін США оголосив про тимчасовий дозвіл на експорт російського дизелю.

Наземні дрони "Артану" за літо врятували 45 бійців і проїхали понад 4 тис. кілометрівПро це командир спецпідрозділу ГУР "Артан" полковник Віктор Торкотюк розповів Мілітарному.За словами Торкотюка, наземні роботизовані комплекси (НРК) спецпідрозділу за літо врятували з переднього краю 45 бійців і доставили 41 тонну вантажів. Розрахунки працювали на передовій у режимі нон-стоп.Загалом за літній сезон роботи подолали близько 4258 км. Вони забезпечували логістику, евакуацію поранених і транспортування окупантів, яких взяли в полон розвідники.Основним напрямком роботи спецпідрозділу наразі залишається Запорізький. Навесні та влітку 2026 року спецпризначенці "Артану" також брали участь в одному з етапів операції "Вівальді" на Лиманському напрямку.Від початку доби на фронті відбулося 195 бойових зіткненьПро це повідомляє Генштаб ЗСУ станом на 22:00 9 жовтня.Ворожі обстрілиВід початку доби ворог завдав 61 авіаційного удару, скинув 197 керованих авіабомб, залучив для ураження 3902 дрони-камікадзе та здійснив 1138 обстрілів населених пунктів і позицій.Удари Сил оборониЗа попередніми підрахунками, ліквідовано 37 окупантів, ще восьмеро поранені. Знищено одну одиницю автомобільної й три одиниці спеціальної техніки, станцію радіоелектронної боротьби, склад боєприпасів і два укриття. Пошкоджено чотири одиниці автомобільної техніки, три одиниці спеціальної техніки, чотири пункти управління безпілотниками та 38 укриттів. Знищено або подавлено 196 безпілотників різних типів.Ситуація на основних напрямкахНа Північно-Слобожанському напрямку було вісім боїв у районах Товстодубового, Малої Слобідки, Бачівська, Дорошівки, Бунячиного та Малої Рибиці. Українські воїни зупинили чотири атаки, ще чотири бої тривають.На Південно-Слобожанському напрямку ворог 13 разів штурмував позиції біля Бугаївки, Ізбицького, Графського, Вовчанська, Варварівки та Водяного.На Куп'янському напрямку було два боєзіткнення в районах Новоплатонівки та Колісниківки, один бій триває.На Лиманському напрямку відбулося чотири боєзіткнення біля Новоселівки. Оборонці знешкодили три спроби просунутися, ще один бій триває.На Слов'янському напрямку Сили оборони відкинули ворога біля Озерного.На Костянтинівському напрямку зафіксовано 15 боїв у районах Костянтинівки, Дружківки, Новоселівки, Іллінівки та Миколайпілля. Три атаки не завершилися.На Покровському напрямку було 19 атак у районах Вільного, Добропілля, Родинського, Білицького, Нового Донбасу, Красноподілля, Дорожнього, Мирного, Василівки, Сергіївки, Молодецького та Новопавлівки. Два боєзіткнення тривають. На Гуляйпільському напрямку зафіксовано дев'ять атак у районах Різдвянки, Долинки та Широкого.На Оріхівському напрямку підрозділи завадили просуванню ворога біля Приморського.На Краматорському, Олександрівському та Придніпровському напрямках наступальних дій ворог не проводив. На інших напрямках суттєвих змін немає.Нагадаємо, щонайменше 20 російських офіцерів загинули після ракетного удару ЗСУ по Донецьку 26 серпня. Це найбільша відома втрата офіцерів російської армії від однієї атаки за час війни.

 Так, в етері програми "Що далі?" на Еспресо, заявила медіаюристка Людмила Панкратова.За словами експертки, обставини затримання Ткача та Бондаренка потребують ретельного розслідування. Зокрема, необхідно з’ясувати, чому правоохоронці застосували силу та утримували журналістів понад 12 годин."Мене цікавить не лише розслідування цього інциденту, а й обґрунтування того, чому до людей, які перебували в автомобілі в центрі міста, застосували такі жорсткі заходи. Наскільки я розумію, була ще ніч. Людей затримують на відкритому перехресті. А спосіб, який описав Михайло, міг становити небезпеку для людей поблизу", – каже Людмила Панкратова. Вона також підкреслила, що термін затримання за звинувачення такого типу має тривати не більше трьох годин. Цей інцидент, за словами гості етеру, може бути порушенням прав журналістів і права на свободу вираження поглядів – саме через таке жорстке затримання і утримання. "Треба чітко розібратися, чому затримання було таким силовим. Мені здається, що за надмірне застосування сили має бути покарання. Є й інше питання: хто заявив і за чиєю заявою це відбулося, причому за такими складними статтями, про які говорить Михайло? Зрозуміло, що це явне введення в оману правоохоронних органів. Тепер справа честі австрійської поліції належно розслідувати її і не попастися на гачок", – зазначила медіаюристка та наголосила, що журналісти виконували редакційне завдання, не порушуючи законодавства. Михайло Ткач та Ярослав Бондаренко здійснювали спостереження лише у публічних місцях та за публічними людьми. Експертка додала, що журналісти не переслідували людину, не примушували її до спілкування та не використовували приховану камеру. Тому, за її оцінкою, саме журналістське спостереження не виходило за межі професійних стандартів."Є три підстави, які мають бути наявні разом. Перша: існує переважний суспільний інтерес. Друга: немає менш втручального способу зібрати інформацію. Третя: це відбувається під редакційним контролем. Усі три підстави тут є. Михайло чітко пояснив суспільний інтерес: кого саме приймає Австрія, які люди, можливо, будуть обвинувачені у злочинах", – каже Людмила Панкратова. Важливим елементом цієї справи Панкратова називає редакційний контроль. За словами головної редакторки видання Севгіль Мусаєвої, журналісти виконували редакційне завдання. Тож втручання не переходило межі, було правомірним і обґрунтованим.  

Про це повідомляє російське видання Медиазона, яке встановило прізвища загиблих.Найбільша відома втрата"Це найбільш масовий випадок загибелі офіцерів російської армії під час російсько-української війни, про який нам відомо на сьогодні", — йдеться в матеріалі.Із 20 офіцерів 18 загинули в день удару, ще двоє померли пізніше від поранень. Сімнадцятеро з них служили в штабах угруповання військ "Центр": вісім у штабі Центрального військового округу (ЦВО), дев'ять у штабі 41-ї загальновійськової армії. У трьох інші місця служби або немає точних даних. Серед загиблих семеро полковників.Прізвища видання встановило, звіривши списки особового складу двох штабів із реєстром спадкових справ та іншими державними реєстрами, а також із некрологами високопосадовців за останній місяць. Списки штабу округу (856 осіб) і штабу 41-ї армії (206 осіб) актуальні на липень 2025 року.Хто загинув: прізвища, звання й посадиШтаб Центрального військового округу:полковник Артем Бердюгін, 38 років, начальник відділу планування й координації розвідки розвідувального управління;полковник Олександр Калянов, 50 років, начальник відділу спеціальної розвідки розвідувального управління;полковник Сергій Легкий, 47 років, заступник начальника військ радіоелектронної боротьби;підполковник Юрій Жигалов, 39 років, начальник відділення спільної підготовки та взаємодії з родами військ;майор Сергій Ликов, 37 років, офіцер оперативного відділу штабу управління ракетних військ і артилерії;майор В'ячеслав Латишев, 41 рік, офіцер відділення взаємодії та напрямків оперативного відділу управління інженерних військ;майор Дмитро Овчаренко, 34 роки, начальник відділення інженерної підготовки управління інженерних військ;майор Антон Щербанєв, 36 років, офіцер відділу планування й координації розвідки розвідувального управління.фото: МедиазонаШтаб 41-ї загальновійськової армії:полковник Сергій Лаптєв, 48 років, начальник відділу, заступник начальника штабу оперативного відділу;полковник Василь Латишев, 55 років, начальник штабу, заступник начальника ракетних військ і артилерії;полковник Євген Тимкін, 39 років, начальник відділу інженерних військ;підполковник Артем Акімов, 42 роки, заступник начальника відділу протиповітряної оборони;підполковник Андрій Моїсеєнко, 42 роки, старший офіцер відділення організації управління оперативного відділу штабу;підполковник Рустам Фахрутдінов, 43 роки, начальник розвідки, заступник начальника штабу з розвідки;майор Олег Березовський, 34 роки, офіцер із забезпечення безпеки інформації;капітан Кирило Полозков, 28 років, офіцер розвідувального відділу;старший лейтенант Олег Голубенко, 26 років, офіцер відділення розвідки й автоматизованої системи управління військами штабу відділу ракетних військ і артилерії.фото: МедиазонаІнші місця служби або немає точних даних:полковник Андрій Крестьянський, 51 рік, старший викладач, інспектор Центру підготовки керівного складу з'єднань Міноборони;підполковник Денис Павлов, 35 років, останнє відоме місце служби 15-й мотострілецький полк;підполковник Віктор Басенко, 46 років, останнє відоме місце служби начальник штабу матеріально-технічного забезпечення 25-ї загальновійськової армії.фото: МедиазонаУдар по командних пунктах у Донецьку 26 серпня: що відомоНагадаємо, 26 серпня в окупованому Донецьку пролунала серія вибухів. За даними керівника Центру вивчення окупації Петра Андрющенка, було зафіксовано щонайменше 13 прильотів, а по підвалах трьох багатоповерхівок біля "Донбас-Арени" влучили шість ракет Stоrm Shаdоw. Окремо було уражено будівлю на проспекті Ілліча, 97.27 серпня Генштаб ЗСУ підтвердив ураження ракетами повітряного базування основного та запасного командних пунктів російських окупантів у районі Донецька.28 серпня Dеfеnсе Ехрrеss припустив, що під час удару ЗСУ могли вперше використати крилату ракету JDАМ-LR з дальністю 550 км, але підкреслив, що твердих підтверджень цьому немає.28 серпня ОSІNТ-проєкт КІU назвав серед загиблих підполковника штабу 41-ї армії Андрія Моїсеєнка.

Про це Дональд Трамп повідомив у Тruth Sосіаl.Трамп розповів про розмову з ПутінимДональд Трамп і Володимир Путін 9 жовтня провели телефонну розмову. Американський лідер назвав її "надзвичайно успішною".За словами президента США, Росія негайно поставить у Штати та на світовий ринок понад 300 тис. тонн дизельного палива. Ще 500 тис. тонн, як він заявив, мають надійти протягом листопада, а згодом – ще 1 млн тонн.Крім того, американський президент повідомив, що з огляду на стан російських нафтопереробних заводів Росія протягом короткого періоду часу поставить ще 3 млн тонн дизельного палива. "Завдяки нашому повному контролю над Ормузькою протокою та цій чудовій новині щодо російських енергоресурсів ціни на дизельне паливо для американців і, власне, у всьому світі, знизяться, до рекордно низьких рівнів, і це відбудеться швидко", – написав Трамп.Після розмови політиків мінфін США заявив, що за вказівкою Трампа негайно видає тимчасову ліцензію, яка дозволяє постачати російський дизельний паливо на світові ринки.Як українські удари по НПЗ вплинули на експорт дизелю з РосіїНа тлі українських атак на російські нафтопереробні заводи влада РФ неодноразово продовжувала обмеження на експорт дизельного пального. Водночас у Кремлі допускали часткове відновлення поставок за кордон, якщо обсяги виробництва перевищуватимуть потреби внутрішнього ринку.Президент США Дональд Трамп раніше закликав Україну припинити удари по російській енергетичній інфраструктурі. Він пов’язував їх із дефіцитом дизельного пального та зростанням цін у США. Міністр фінансів США Скотт Бессент також звинувачував Україну в поглибленні енергетичної кризи, водночас називаючи ще однією її причиною війну з Іраном. 

Про це повідомляє Тhе Теlеgrарh.Чому Грецію та Іспанію просять передати ракети РаtrіоtГреція та Іспанія відмовилися передати Україні ракети для зенітно-ракетних комплексів Раtrіоt попри те, що у частини з них уже закінчується термін придатності.За даними видання, ці дві країни мають одні з найбільших у Європі запасів ракет-перехоплювачів Раtrіоt. Водночас Україна потребує додаткових боєприпасів, щоб протидіяти російським повітряним атакам, які посилюються.Раніше українські посадовці попереджали, що Росія може спробувати вивести з ладу енергетичну інфраструктуру України, залишити міста без електроенергії та випробувати стійкість населення протягом зими. Президент Володимир Зеленський заявляв, що для протидії зимовим російським ударам Україні потрібно від 300 до 360 ракет-перехоплювачів Раtrіоt.З огляду на ці потреби представники НАТО та Європейського Союзу намагалися переконати Афіни й Мадрид передати Україні ракети РАС-2, термін придатності яких добігає кінця.За інформацією Тhе Теlеgrарh, Греція має щонайменше 200 таких ракет, розрахунковий термін придатності яких становить 23 роки. Скільки аналогічних боєприпасів зберігається в Іспанії, невідомо. Водночас минулого місяця міністр закордонних справ Іспанії оголосив, що країна передасть Україні 5 ракет-перехоплювачів.Як союзники намагаються переконати Афіни та МадридГоловна дипломатка ЄС Кая Каллас порушувала питання передавання ракет під час переговорів в Ірландії у вересні. Вона звернула увагу, що деякі країни мають боєприпаси, термін придатності яких незабаром закінчиться, і закликала розглянути можливість їхнього передавання Україні.Одне з дипломатичних джерел Тhе Теlеgrарh пояснило, що партнери намагаються допомогти Греції та Іспанії ухвалити відповідне рішення. На думку співрозмовника видання, було б логічно передати Україні принаймні ті ракети, термін придатності яких наближається до завершення.Що відбувається з ракетами після завершення терміну придатностіРакети-перехоплювачі Раtrіоt, як і інші боєприпаси, мають визначений термін придатності. Упродовж цього періоду виробник гарантує їхню належну роботу.Після завершення встановленого строку ракети можуть пройти повторну сертифікацію. Під час цієї процедури фахівці перевіряють їхній стан і за потреби замінюють компоненти, зокрема батареї або ракетні двигуни, термін придатності яких минув.Експерт із ракетних технологій Університету Осло Фабіан Гофман пояснив Тhе Теlеgrарh, що ракети можуть залишатися працездатними й після завершення визначеного строку. Однак у такому разі виробник уже не гарантує, що боєприпас спрацює належним чином. 

Про це йдеться в указі №1034/2026 від 9 жовтня 2026 року."Призначити Качку Тараса Андрійовича Представником України при Європейському Союзі та Європейському Співтоваристві з атомної енергії", — йдеться в указі.З 17 липня 2025 року до 14 липня 2026 року Качка був віцепрем'єр-міністром з питань європейської та євроатлантичної інтеграції. Раніше, у 2019-2025 роках, він працював заступником міністра економіки, торговим представником України.Раніше цю посаду обіймав Всеволод Ченцов. 16 липня Верховна Рада призначила його віцепрем'єр-міністром з питань європейської та євроатлантичної інтеграції замість Качки.Качка назвав першочергове завдання на новій посадіСам Качка у Fасеbооk написав, що вдячний за довіру та можливість і надалі займатися тим, чому присвятив останні роки життя, тобто наближати інтеграцію України в ЄС."Відтепер офіційно: маю честь очолити Представництво України при Європейському Союзі", — написав Качка.Він наголосив, що Україна інтегрується в ЄС під час війни, і це накладає свої вимоги."Ми інтегруємося в ЄС під час війни: економіці для цього потрібна фінансова підтримка, а державі — сильна армія та оборонна промисловість. Інтеграція, фінанси й безпека — всі ці рівні залежать один від одного, і просування в кожному напрямі підсилює інші", — зазначив він.Першочерговим завданням Качка назвав забезпечення того, щоб європейська фінансова допомога, особливо оборонні кошти, вчасно доходила до України, а українська оборонна промисловість стала частиною європейського ринку вже зараз."Після приїзду в Брюссель одразу зосереджуся на стабільній фінансовій підтримці України у 2026-2027 роках і макрофінансовій допомозі на подальші періоди", — додав він.Наступним кроком Качка назвав успішне завершення інтеграції ринків України та ЄС: оборонного, металургійного, аграрного й електроенергетичного, а також формування спільних логістичних зв'язків і ланцюгів постачання.Щодо переговорів про вступ Качка нагадав, що рішення про відкриття кластерів потребують згоди всіх 27 держав-членів, а темп задає Президент. За його словами, разом з урядом і Верховною Радою треба відкрити решту кластерів і зробити все, щоб Єврокомісія позитивно оцінила виконання умов першого кластера "Основи".Нагадаємо, 17 липня Зеленський повідомив, що колишній віцепрем'єр Качка стане постпредом при ЄС і поєднуватиме цю роботу з посадою торговельного представника в межах двосторонніх угод із партнерами. За словами президента, Київ очікує на рішення щодо ще чотирьох кластерів для вступу в ЄС.

Про це повідомили в ОВА.Робота ППО У ніч проти 9 жовтня російська армія атакувала Україну 138 ударними БПЛА, пишуть Повітряні сили.Станом на 08:00, протиповітряною обороною ліквідовано 114 ворожих дронів типу "шахед" (77 із них - реактивні), "гербера" та інші.Водночас зафіксовано влучання на 8 локаціях, а також падіння уламків на 7 місцях.Київщина: під завалами виявили тіло жінкиПро це повідомив голова Київської ОВА Тимур Ткаченко."На жаль, маємо трагічну звістку з Бучанського району. Під час розбору завалів та гасіння пожежі на складських приміщеннях, пошкоджених унаслідок вчорашньої атаки ворожих БпЛА, рятувальники виявили тіло жінки. Щирі співчуття рідним і близьким загиблої", - написав він.Миколаїв: загинув чоловікЯк повідомив в.о. голови Миколаївської ОВА Георгій Решетілов, сьогодні вдень ворог атакував ударними безпілотниками об’єкти енергетичної та промислової інфраструктури Миколаєва.Унаслідок атаки загинув 64-річний чоловік."Епіцентр" у Чернігові"9 жовтня після 3:00 ворог завдав удару, звук якого могли чути й жителі Чернігова. За попередньою інформацією, ціллю став об’єкт, розташований за межами Чернігівської міської територіальної громади, на прилеглій до неї території", – написали в міській раді.Водночас Суспільне повідомляє: йдеться про будівлю торгового центру "Епіцентр". Загоряння фіксують в центральній частині будівлі.Івано-ФранківськОчільниця ОВА Світлана Онищук повідомила про загибель чоловіка 1959 року народження через російську атаку.Докладніше про наслідки атаки на Прикарпаття читайте за цим посиланням.ОдещинаЯк повідомив голова Одеської ОВА Олег Кіпер, ворог атакував цивільну інфраструктуру Одещини. Унаслідок масованого удару було пошкоджено склад зі зберігання продуктів, кафе, адміністративну та господарчі будівлі на території баз відпочинку.Усі пожежі ліквідували. Постраждалих, на щастя, немає.ДніпровщинаВвечері 9 жовтня голова Дніпровської ОВА Олександр Ганжа повідомив, що росіяни атакували у Дніпровському районі склади логістичної компанії. Згодом ворог обстріляв їх вдруге. На щастя, постраждалих вдалося уникнути.ЗапоріжжяЗа даними ДСНС на 13-ту годину, кількість постраждалих внаслідок російського удару по Запоріжжю зросла до 14 людей. серед них - дитина та поліцейський. Одна людина загинула. Психологи ДСНС надали підтримку 23 людям.Аварійно-рятувальні роботи завершені. Комунальні служби міста проводять відновлювальні роботи.Раніше т.в.о начальника Запорізької ОВА Михайло Семікін повідомив, що вночі ворог вдарив поблизу багатоповерхівки. Вранці росіяни завдали по місту ще 6 ударів. Загинув чоловік, серед 5 поранених дитина."Ворог атакував житлову забудову. Один з ударів прийшовся поблизу закладу позашкільної освіти. На місцях ударів працюють усі необхідні служби. Постраждалим надається медична допомога", – додав Семікін.  Речник Запорізької обласної військової адміністрації Олександр Коваленко розповів в етері Еспресо, що місто четверту добу перебуває під постійними атаками окупантів. Зазвичай росіяни бʼють зранку – КАБами."Сьогодні з 05:00 до 06:00 в кілька хвиль було атаковано Запоріжжя. Під ворожим вогнем перебував Дніпровський район обласного центра. Завдано значної шкоди саме житловій забудові, одному дошкільних закладів, закладу позашкільної освіти - Центр дитячої та юнацької творчості, понівечено десяток автівок. Відбулася серйозна руйнація одного з п'ятиповерхових будинків - КАБ влучив в дах цього будинку. Звідти деблокували жінку, яка перебуває у тяжкому стані", – розповів він.  

Про це заявив голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев у проєкті "Євроінтеграція" з Юрієм Фізером на Еспресо та Slаwа.ТV.За його словами, майже половина необхідного Україні фінансування на 2027 рік уже тією чи іншою мірою гарантована. Водночас уряд та міжнародні партнери продовжують працювати над забезпеченням решти коштів."Ми все ж таки переконані в тому, що вони не зменшаться, бо у нас є майже половина від необхідності на 27-й рік вже є гарантованою в тій чи іншій мірі. Працюємо над тим, щоб була гарантована і друга частина", - сказав Данило Гетманцев.Він зазначив, що подібна ситуація виникає перед кожним новим бюджетним періодом, оскільки міжнародне фінансування не завжди гарантоване заздалегідь на весь наступний рік."Така ситуація щороку. І оці питання, які ви мені ставите зараз, вони також з'являються щороку, бо ніколи нема такого, щоб там десь за півроку до початку наступного періоду все вже було забезпечено, все було гарантовано", - пояснив голова комітету.За словами Данила Гетманцева, над залученням необхідного фінансування працюють Міністерство фінансів, президент і прем'єр-міністр."На жаль, з цим треба працювати постійно і Мінфін, наш президент, прем'єр, вони над цим працюють, тому я думаю, що з приводу фінансування буде добре", - заявив він.Водночас на запитання про план Б, якщо міжнародна допомога після завершення 2026 року почне суттєво скорочуватися, Данило Гетманцев відповів категорично."А ваше питання, який є план Б, якщо не буде фінансування міжнародного, ніякого нема, його не може бути просто", - сказав він.Голова парламентського комітету наголосив, що Україна фізично не має внутрішніх джерел, співставних із масштабом потенційної фінансової потреби."Відсутні такі джерела, внутрішні джерела, які можуть бути співставними з діркою у 50 плюс мільярдів євро. Їх нема просто, фізично немає", - наголосив Данило Гетманцев.За його словами, жодні альтернативні внутрішні рішення не дозволять перекрити такий масштаб дефіциту."Що б ми з вами не говорили, як би ми з вами не фантазували, але їх немає просто фізично де взяти. Тому працюємо по плану А", - підсумував він.

Про це заявив речник Міністерства закордонних справ Білорусі Руслан Варанков, повідомляє "Белта".Що відомо про атаку на вантажівкуЗа версією білоруської сторони, інцидент стався 8 жовтня у Брянській області РФ. Там безпілотник атакував вантажний автомобіль, зареєстрований у Білорусі.Унаслідок вибуху тяжких поранень зазнала громадянка Білорусі. Її доправили до лікарні, де провели хірургічну операцію, під час якої довелося ампутувати кінцівки. Постраждалій надали необхідну медичну допомогу.У Мінську заявили, що білоруські номери вантажівки давали змогу чітко визначити її належність. Через це білоруська сторона розцінила інцидент як навмисну дію зі сторони України.Після інциденту до міністерства закордонних справ Білорусі викликали тимчасового повіреного у справах України та вручили йому ноту протесту.Речник білоруського МЗС Руслан Варанков заявив, що Мінськ вважає Україну відповідальною за інцидент і попередив про неприпустимість подібних випадків у майбутньому. Він також повідомив, що білоруська сторона начебто залишає за собою право на відповідні заходи.Що відповіла Україна У МЗС України відповіли, що Київ висловив протест через виклик тимчасового повіреного у справах України в Білорусі до МЗС у Мінську та заяву білоруської сторони щодо інциденту з вантажівкою в Брянській області Росії. У Києві вважають безпідставним покладання на Україну відповідальності за цей інцидент без оприлюднення переконливих доказів причетності.Українська сторона відкинула звинувачення Мінська в нібито навмисному втягуванні Білорусі в конфлікт, а також засудила погрози "адекватних заходів реагування". У МЗС наголосили, що Білорусь є співучасницею російської агресії проти України та надає Росії широку підтримку у війні.Київ також засудив спроби перекласти відповідальність за наслідки російської агресії на Україну, представити її як джерело загроз для Білорусі та свідомо нагнітати напруженість у регіоні. Українська сторона закликала Мінськ утримуватися від бездоказових звинувачень, погроз та інформаційних маніпуляцій.Білорусь допомагає Росії використовувати дрони для атак по Україні14 вересня Державна прикордонна служба України повідомила, що російські безпілотники атакували західні області України з використанням ретрансляторів на території Білорусі. Про це заявив речник ДПСУ Андрій Демченко.Політолог Андрій Смолій також заявляв, що рішення самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка щодо роботи ретрансляторів для російських дронів узгоджуються з політикою Кремля. За його словами, дії білоруської влади сприяють російським атакам по Україні. 

Про це в проєкті "Український фокус. Вечір" на Slаwа.ТV та "Еспресо" сказав політолог Сергій Таран."Путін буде воювати проти НАТО по-іншому, ніж він зараз воює проти України. Це справді може бути, як іноді лякають російські пропагандисти, ядерна війна, але я не думаю, що до цього дійде.Якщо говорити про реалістичні плани Путіна щодо НАТО, то це може бути щось на зразок війни проти України у 2014 році. Наприклад, "зелені чоловічки" зайдуть у якесь європейське місто — скажімо, в Естонії, де є російськомовні громадяни, — і оголосять про створення місцевої республіки, ради чи чогось подібного.Але це матиме свої наслідки. Якщо НАТО не відповість належним чином, з усією силою, як передбачає статут Альянсу, це призведе до його політичного знищення. Тому, коли "зелені чоловічки" невідомого походження з'являться на території Європи, дуже важливо, щоб НАТО правильно відреагувало", — зазначив Таран.Політолог вважає, що Москва може вдаватися й до інших способів тиску на Альянс, зокрема провокацій із використанням безпілотників. Такий сценарій давав би Росії змогу залякувати європейські країни, не переходячи одразу до повномасштабного військового протистояння."Якщо НАТО правильно відреагує, то ці "зелені чоловічки" розчиняться, і про них забудуть. А потім у Росії скажуть, що це взагалі не ми і нас там не було. Але якщо Альянс не відреагує належним чином, це фактично буде війна проти НАТО, хоча й без залучення військової техніки, авіації та всього того, що Росія демонструє зараз.Можливо, Путін захоче залякувати іншими видами війни, наприклад дроновою. Він уже, до речі, залітав своїми дронами на територію Польщі. Такими речами він може лякати", — пояснив Таран.Чому відкрита агресія проти НАТО може змінити політику ЗаходуЗа словами політолога, відкрите протистояння з НАТО створило б для Росії значно серйозніші проблеми, зокрема через посилення санкцій. На його думку, удари по європейській території могли б змінити ставлення західних політиків і суспільств до російської агресії."Якщо Путін відкрито воюватиме проти НАТО, він ризикує тим, що Захід ставитиметься до Росії набагато серйозніше, ніж зараз. Ідеться навіть не про війну, а про санкції.Подивіться на російські ракети, які влучають по території України. Як ми знаємо і про що відверто говорять, у них є багато компонентів західного виробництва — мікросхем та інших деталей, які в обхід санкцій потрапляють до Росії. Багато з цих компонентів виготовляють на західних підприємствах, зокрема європейських та американських.Уявіть, що ці ракети потраплять на територію Європи й ударять по тих самих містах, де виробляють відповідні компоненти. Тоді європейські політики та виборці ставитимуться до війни зовсім інакше. Вони вимагатимуть жорстких санкцій проти Росії, щоб гарантувати власну безпеку", — наголосив Таран.Політолог переконаний, що за такого розвитку подій війна Росії проти України перестала б сприйматися європейцями як віддалений конфлікт. Безпосередня загроза їхнім містам могла б вплинути як на суспільні настрої, так і на позиції політичних сил, які виступають за домовленості з Кремлем."Тоді війна проти України, яку веде Росія, буде не десь далеко — вона буде в Європі. І ставлення європейців до війни з Росією буде іншим.Я думаю, що всі ті проросійські партії, які зараз у Німеччині, Франції та інших країнах закликають домовлятися з Путіним, одразу замовкнуть. Адже дрони й ракети, які падатимуть на європейські міста, стануть найяскравішою ілюстрацією того, як можна домовитися з Путіним", — підсумував Сергій Таран.Москва вимагає від США послаблення санкцій за згоду на енергетичне перемир'я з Україною та прив'язує його до припинення вогню в Чорному морі.

Про це він написав у Fасеbооk.Макеєв розповів, що було схвалено одразу два подання на цю тему, від коаліції та опозиції."Ситуація унікальна: схвалено одразу два подання на цю тему. Від коаліції та опозиції. За звичною парламентською логікою такого не мало б статися. Але сталося", — написав посол.За даними Бундестагу, одне подання внесла коаліція ХДС/ХСС і СДПН, друге опозиційна фракція "Зелених". У поданні коаліції Бундестаг, зокрема, підтверджує особливу історичну відповідальність Німеччини за пам'ять про жертв Бабиного Яру та закликає уряд і далі підтримувати Україну політично, економічно, фінансово, гуманітарно й військово."Замість того, щоб робити політику, фракції Німецького Бундестагу — всі, окрім однієї — вирішили писати історію. І дали хід обом поданням: не було жодного голосу проти", — зазначив Макеєв.Він наголосив, що головне те, що було зафіксовано остаточну й докорінну зміну свідомості."Ще чотири роки тому в дискусіях про передачу нам "Леопардів" ми чули, що "ніколи німецький танк знову не піде в бій проти російського". Сьогодні логіка докорінно інша: історична відповідальність Німеччини перед Україною означає моральний обов'язок підтримувати нас у захисті від російської агресії", — написав посол."Нічого собі ривок у світоглядних категоріях, правда?" — додав він.Макеєв радий, що депутатам вдалося знайти "елегантне рішення замість політичної чвари" і не перетворити вшанування пам'яті на арену політичних боїв. За його словами, сперечатися, чия резолюція краща, було б недоречно, коли йдеться про Бабин Яр.Дебати й голосування він спостерігав із гостьової трибуни. Макеєв нагадав, що так само було восени 2022 року, коли Бундестаг визнав Голодомор 1932-1933 років геноцидом, і назвав це особливою щирістю та єдністю."Основний закон Німеччини каже, що депутати Бундестагу підпорядковуються виключно власній совісті. І саме так вони сьогодні й вчинили. По совісті. Бо інакше було б безвідповідально", — підсумував посол.Нагадаємо, 29 вересня в Бабиному Яру відбулася міжрелігійна молитва до 85-х роковин початку масових розстрілів, здійснених нацистами 29-30 вересня 1941 року.

Про це в проєкті "Український фокус. Вечір" на Slаwа.ТV та "Еспресо" розповіла синоптикиня Наталка Діденко.Одразу хочу сказати, що погода завтра в Україні буде досить різноманітною. Наприклад, на заході вдень дощів уже не буде. Температура повітря досить сприятлива: 15… 18°, до 20° на Закарпатті.Також завтра без дощів буде північна частина України: на Київщині, Житомирщині, у Сумській і Чернігівській областях опадів не очікується, температура повітря буде приємною. Чому б не погуляти, тим більше що й пронизливий вітер завтра в другій половині дня на півночі вляжеться?На сході України триватиме тепла, приємна, красива, суха погода: 18… 22°. Насичуйте себе вітаміном D.У центральній частині України завтра вдень також опадів уже не передбачається. Максимальна температура повітря становитиме 17… 19°, місцями сонце пригріє сильніше — до 20°.У південній частині завтра очікується суха, сонячна й дуже тепла погода: 20… 24°.У Києві сьогодні був дощ, така красива, елегійна осіння погода. Завтра опадів не буде. Думаю, гриби просто підуть як скажені. У Києві завтра очікується 17° і без опадів.11 жовтня в Україні з'явиться черговий атмосферний фронт, який принесе дощі на захід, а впродовж дня вони дійдуть і до північних областей. На заході в неділю буде дуже холодно, а на решті території України, включно з Києвом, — дуже тепло.Погода стрибає ледь не щодня, тому уважно стежимо за розвитком нової синоптичної ситуації.

Про це на брифінгу в Києві сказав конгресмен-республіканець Ден Креншоу, передає Укрінформ."Скажу від власного імені, але, гадаю, інші присутні зі мною погодяться: я цілковито підтримую ідею спробувати переконати Ілона Маска активувати Stаrlіnk", — заявив Креншоу.Три інші члени делегації, республіканці й демократ, підтримали його вигуками "Амінь", "Підтримую" та "Однозначно за".Креншоу назвав Stаrlіnk і санкційний закон Лінді Грема інструментами, що посилюють важелі впливу на Росію."Я б чітко сказав Ілону, що іноді доводиться йти на ескалацію. Він побоюється її, але бувають моменти, коли потрібно або посилювати напругу, щоб її знизити", — сказав конгресмен.Голова Комітету Сенату з питань збройних сил Роджер Вікер висловив сподівання, що з Маском вдасться дійти певної домовленості.Нагадаємо, Зеленський просив Трампа домогтися від Маска дозволу використовувати Stаrlіnk для далекобійних дронів проти пускових установок балістичних ракет на території РФ, але, за даними FТ, Трамп відмовився підтримати це прохання.Згодом FТ писало, що Маск казав ексміністру оборони Михайлу Федорову про готовність дозволити використання терміналів Stаrlіnk за межами України, але це політичне рішення, яке спершу має схвалити Білий дім.

Про це пише австрійське видання Dеr Stаndаrd із посиланням на речницю суду Крістіну Зальцборн.У чому підозрюють українцівЗа даними видання, двох громадян України затримали у Відні 5 жовтня. Розслідування щодо них проводить Управління державної безпеки та розвідки Австрії.Правоохоронці підозрюють чоловіків у діяльності на користь іноземної розвідувальної служби, яка нібито могла завдати шкоди Австрії. Водночас обидва затримані заперечують звинувачення.7 жовтня земельний суд ухвалив рішення взяти їх під варту на час розслідування. За словами речниці суду Крістіни Зальцборн, підставами для такого рішення стали ризики скоєння нових злочинів, знищення або приховування доказів, а також можливої втечі.Видання Dеr Stаndаrd зазначає, що наразі невідомо, скільки часу чоловіки перебували в Австрії та як саме вони привернули увагу правоохоронців.Затримання Ткача та Бондаренка: що відомо8 жовтня у Відні затримали журналіста "Української правди" Михайла Ткача, який виконував редакційне завдання – шукав колишнього генерального прокурора-втікача Руслана Кравченка. Разом із журналістом перебував оператор видання Ярослав Бондаренко. Після затримання посольство України в Австрії звернулося до австрійської сторони, щоб з'ясувати обставини інциденту. Згодом український консул зміг зустрітися з Ткачем і поспілкуватися з ним.9 жовтня головна редакторка "Української правди" Севгіль Мусаєва повідомила, що журналіста відпустили. Водночас на той момент редакція ще не мала змоги зв'язатися з ним. Також Мусаєва розповіла, що оператор Ярослав Бондаренко дістав поранення під час затримання.Міністр внутрішніх справ Австрії Герхард Карнер підтвердив звільнення Ткача. За його словами, Бондаренко залишався під вартою, а обох українців затримали за підозрою у шпигунстві.Згодом сам Михайло Ткач розповів, що у Відні його та оператора Ярослава Бондаренка затримали семеро озброєних людей у масках, які розбили вікна їхнього автомобіля та силоміць витягли чоловіків на дорогу. За словами журналіста, коли він повідомив, що є представником медіа, один із затримувачів притиснув його коліном до шиї та наказав мовчати. Спочатку Ткач подумав, що їх викрали, оскільки чоловіки не представлялися й не пояснювали своїх дій. 

Ця практика дискретного життя може допомогти після війни, а може когось знесилити. Хтось впадає в паніку, а хтось навпаки навчається дисципліни й екстремальному тайм-менеджменту. Насправді ми проходимо найдорожчий і найінтенсивніший тренінг із тайм-менеджменту у світі. Курс екстремальної ефективності, на який ніхто з нас не записувався, але який ми всі маємо здати на "відмінно".Які навички ми здобуваємо на цьому вимушеному курсі?Гіперфокусованість (навичка "встигнути за 180 хвилин")Раніше ми могли розтягувати одну задачу на весь день, відволікаючись на каву та соцмережі. Тепер, коли вмикається світло, вмикається і режим супергероя. Прокрастинація (постійне відкладання важливих справ на потім, яке супроводжується заміною цих справ чимось приємнішим, легшим або менш значущим) зникає як явище. Мозок чітко знає: є три години, за які треба зробити пріоритет №1, пріоритет N2, пріоритет N3… Крапка.Екстремальна логістикаМи навчилися прораховувати траєкторії руху та таймінги з точністю до хвилини. Зайти в магазин, забрати посилку, набрати воду і встигнути до ліфта, поки не клацнув рубильник. А якщо не встиг – активується модуль "кардіотренування з двома шестилітровими бутлями на 7-й, а то й на 14-й поверх". Це планування рівня топ-менеджерів міжнародних корпорацій.Управління енергією, а не лише часомМи вчимося жити як сучасні смартфони. Коли є "зовнішнє живлення" – миттєво оновлюємо всі системи, працюємо та бігаємо. Коли настає темрява – переходимо в режим збереження енергії: фокусуємося на внутрішньому, спілкуємося, читаємо, відпочиваємо або просто акумулюємо сили для наступного спринту.Читайте також: "... Щоб у страху перед "відповіддю" жили вони, а не ми"Цей тайм-менеджмент – рваний, важкий і дискретний. Він не про красиві планери та кольорові стікери. Він про виживання в умовах обмежених ресурсів.Але головний результат цього тренінгу – ми розуміємо, що наша ефективність не залежить від ідеальних умов. Ми вчимося керувати хаосом. Коли система знову стане неперервною, ця звичка витискати максимум із кожної доступної хвилини зробить нас просто непереможними.Нехай таке переривчасте буття сьогодні дійсно виснажливе, але наш внутрішній стрижень залишається міцним. Поки обставини нас випробують і ми не панікуємо – все можна перетерпіти. Головне, щоби ми знали скільки, заради кого і заради чого. А ми знаємо.ДжерелоПро автора. Валерій Чалий, український дипломат, колишній надзвичайний і повноважний посол України у СШАРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

Про це в ефірі "Еспресо" та Slаwа.ТV в інтерв'ю ведучому програми "Студія Захід" Антону Борковському сказав польський експерт з питань міжнародної політики, надзвичайний і повноважний посол Республіки Польща в Україні у 2019–2023 роках Бартош Ціхоцький."Ми бачимо, що Росія йде на інтенсифікацію обстрілів Києва. Вони намагаються якимось чином компенсувати свої поразки й відсутність успіхів на фронті. Росія втрачає території й зосереджується на обстрілах Києва, думаючи, що ставлення суспільства в Україні зміниться. Я не зовсім розумію, яка мета нищити Київ. Я не думаю, що від ситуації в Києві залежить подальша оборона українців", – зазначив Ціхоцький.Він також звернув увагу на посилення гібридних атак на території країн НАТО. За словами дипломата, йдеться про терористичні дії проти інфраструктури, які можуть бути пов'язані з підтримкою України та виробництвом озброєння для ЗСУ."Водночас це не зовсім нове явище, але масштаб і якість інші. На територіях держав НАТО відбуваються терористичні, гібридні атаки на інфраструктуру. Міністр Лавров відкрито сказав, що всі, хто виробляє щось для ЗСУ, мають розуміти, що вони можуть стати ціллю атак", – наголосив Ціхоцький.Він навів приклади інцидентів у Латвії, де виробляли компоненти для дронів, у Польщі, де спалили об'єкт WВ Еlесtrоnісs, а також у Словаччині, де стався інцидент із хабом Stаrlіnk. Крім того, у Польщі відбувалися підриви на залізниці."Тобто конфлікт поширюється. Але чи це результат відчуття переваги, чи слабкості, ось це питання", – зауважив дипломат.На його думку, дії Росії можуть бути пов'язані й із дипломатичними маневрами навколо Білорусі. Зокрема, Ціхоцький згадав зустріч міністра закордонних справ Польщі Радослава Сікорського з главою МЗС Білорусі на полях Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку, а також дипломатичні кроки США та Польщі щодо Мінська."Мені здається, що росіян турбує, наприклад, чому міністр Сікорський зустрічався з міністром закордонних справ Білорусі в Нью-Йорку, на полях Генасамблеї ООН. Є якісь дипломатичні маневри США щодо Білорусі, Польщі щодо Білорусі. Мені здається, що для деяких структур у Росії це дуже невигідно. Можливо, те, що в Латвії було вторгнення, це реакція, такий меседж у бік Лукашенка", – припустив Ціхоцький.Він наголосив, що ситуація є серйозною, а наближення холодів може ще більше ускладнити перспективи переговорів."Але так чи інакше це серйозна справа. І чим ближче зима, тим менше в росіян приводів сісти за столом переговорів. Це зрозуміло всім", – підсумував дипломат.7 жовтня невідомі озброєні люди в масках проникли з Білорусі до Латвії, погрожували солдатам національних збройних сил країни й пошкодили прикордонну інфраструктуру. 

Про це в проєкті "Український фокус. Вечір" на Slаwа.ТV та "Еспресо" сказав військовий експерт, директор Dеfеnsе Ехрrеss Сергій Згурець."У ніч на 9 жовтня відбулася низка ударів углиб російської території по різних об'єктах економічного й оборонного значення. Зокрема, було уражено Ухтинський нафтопереробний завод, розташований за 1600 км від державного кордону України. Для атаки застосували дрони Ан-196 з індексом РС. Це оновлена версія відомого безпілотника Ан-196 "Лютий", який виробляє ДП "Антонов". Модернізація дозволяє цьому дрону долати відстань до 2500 км.Також було уражено нафтопереробний завод в Омську — один із найбільших об'єктів російської енергетичної галузі. До речі, по ньому вже завдавали ударів українськими безпілотниками в червні або липні цього року. Відстань до цього підприємства становить близько 2500 км", — зазначив Згурець.За словами військового експерта, цього разу президент України повідомив про застосування дрона FР-6 — модифікованої версії FР-1, призначеної для ударів на великі відстані."Виходить, що FР-6 — це модернізована версія FР-1, дальність якої сягає 3400 км. Поки що немає подробиць про цей безпілотник: ми не знаємо ваги його бойової частини та інших характеристик.Можливо, FіrеРоіnt нарешті встановила реактивні двигуни на свої дрони. Адже індекс FР-6 з'явився після позначення ракети "Фламінго" — FР-5, яка має реактивний двигун. Але поки що це лише припущення", — наголосив Згурець.Він висловив сподівання, що подробиці модернізації стануть відомі згодом, а її ефективність підтверджуватиметься новими ураженнями російських цілей."Сподіваюся побачити цю модернізацію в деталях і побачити збільшення кількості уражених ворожих цілей. Це нафтопереробні заводи, дата-центри й оборонні підприємства, по яких, можливо, завдаватимуть ударів і цими модернізованими дронами", — підсумував військовий експерт.У Росії заявили про масовану атаку безпілотників і малих повітряних куль на Москву та Московську область. Через повітряну загрозу в столичному регіоні затримали понад 200 авіарейсів, ще близько сотні скасували.

Про це в етері "Еспресо" та Slаwа.ТV розповів Андрій Корецький, доцент кафедри мостів, тунелів та гідротехнічних споруд Національного транспортного університету.За словами фахівця, тунелі під водними перешкодами давно використовують у світі. Серед прикладів він навів сполучення між Францією та Великою Британією через Ла-Манш, а також транспортний перехід між Данією та Швецією. Однак реалізація подібного проєкту в Києві потребувала б урахування безпекових ризиків, пов'язаних із російською агресією."Там, де будували тунелі під водними перешкодами, не було ані засобів ураження ворога, ані повномасштабного вторгнення. Тобто зовсім інша безпекова ситуація", — пояснив Корецький.Він також зауважив, що для спорудження тунелю необхідно провести значний обсяг досліджень, зокрема геологічних, гідрологічних і геодезичних, визначити місце прокладання, глибину, конструкцію та допустимі навантаження. Тому називати конкретні строки будівництва без готового проєкту передчасно."Тунель Києву загалом потрібен, але, на мій погляд, це не швидке рішення, яке можна реалізувати протягом пів року, року або, мабуть, навіть кількох років", — наголосив фахівець.Як приклад складних інфраструктурних проєктів у столиці Корецький згадав Подільсько-Воскресенський мостовий перехід, будівництво якого тривало багато років. Водночас відкриття руху ним покращило транспортне сполучення між берегами Дніпра.За словами експерта, ідея тунелю могла б бути реалістичнішою, якби підготовчі роботи вже були виконані, а проєкт перебував на завершальній стадії. Наразі ж, коли транспортна інфраструктура столиці потребує рішень в умовах війни, тунель не може стати швидким способом розв'язання проблеми сполучення між лівим і правим берегами. Раніше в етері Еспресо експерт із транспортного планування Дмитро Беспалов сказав, що понтонні чи насипні переправи не зможуть забезпечити повноцінне функціонування Києва як столиці у разі пошкодження основних мостів, тоді як будівництво тунелю через Дніпро є надто довгостроковим і дорогим рішенням.