Еспресо

Про це повідомляє Rеutеrs із посиланням на представника Білого дому та двох осіб, знайомих із планами, які говорили на умовах анонімності.Мита, візи й гранти: що Білий дім розглядає без згоди КонгресуЗ квітня заступник керівника апарату Білого дому Стівен Міллер і директор бюджетного управління Рассел Воут разом із юридичною службою Білого дому шукають, які рішення щодо імміграції, мит, вартості житла й федеральних витрат Трамп міг би ухвалити без Конгресу. Федеральні відомства вже подали свої пропозиції та юридичні висновки.Серед варіантів:нові мита на імпорт критичних мінералів і вітрових турбін;жорсткіші візові правила для іноземних студентів і тимчасових працівників;заходи, щоб здешевити житло й будівництво.Окремо Воут з'ясовує, які пріоритети можна фінансувати з коштів, які Конгрес уже виділив, і хоче змінити правила федеральних грантів, щоб політпризначенці більше впливали на розподіл грошей між програмами.Трампа про підготовку поінформували, і він бере участь в обговореннях. Одна з обізнаних осіб розповіла, що Трамп спокійно ставиться до такої перспективи, бо вже звик діяти без Конгресу.Містер Вето: що Трамп сказав про блокування законів демократівТрамп заявив, що, якщо республіканці втратять контроль над Конгресом, він очікує "місяць-два" накладати вето на закони демократів, а потім дійти з ними до компромісів. Про це він сказав в інтерв'ю подкасту Роd Fоrсе Оnе видання Nеw Yоrk Роst."Гадаю, я стану містером Вето. А потім, певно, у якийсь момент ми укладемо угоди", – сказав Трамп.Демократам потрібен чистий приріст у чотири місця і в Палаті представників, і в Сенаті. За опитуваннями, Палату вигравають демократи, а Сенат поки надто щільний для прогнозів.Розслідування, яких не обійти указамиЄдине, чого Трамп не може уникнути виконавчою владою, це розслідування Конгресу. Раніше Rеutеrs повідомляло, що демократи обговорювали слухання, повістки й запити документів, щоб перевірити, чи не використовував Трамп владу на користь себе, союзників або донорів. Помічники президента готуються до цього кілька місяців: юристи радять посадовцям обережніше ставитися до того, що вони фіксують письмово, і просили Міністерство юстиції про висновок, який дозволив би захистити листування з приватними радниками привілеєм виконавчої влади."За останні два роки Трамп по суті ігнорував Конгрес і намагався зробити якомога більше через укази та виконавчу владу. Гадаю, він лише продовжить так діяти, якщо в демократів буде більшість", – сказав аналітик видання Іnsіdе Еlесtіоns Нейтан Гонсалес.Що змінить демократична більшість у Конгресі для ТрампаПісля виборів Конгрес зможе ретельніше контролювати діяльність адміністрації й блокувати окремі її рішення, вважає заступник головного редактора Тhе Wаshіngtоn Роst Девід Ігнатіус.Демократична Палата представників може гальмувати рішення Трампа, але не зупинить його владу, наголосив журналіст Віталій Портников, нагадавши, що Трамп уже працював із такою Палатою в першу каденцію.Демократи в Конгресі готують розслідування його угоди з Путіним щодо російського дизелю й вимагають від банків і портів зберегти документи про можливі постачання.22 жовтня за опитуванням Тhе РОLІТІСО 54% американців вважали, що Трамп вчинив правопорушення, які можуть бути підставою для імпічменту.

Мовляв, не у всьому ви таки нас випередили! Тепер будете мати свій Майдан, свого Януковича. А ми ще подивимося як ваша демократія пройде це випробовування.Політична криза, яка охопила сусідню країну, справді має коріння ще у 2015—у році. Тоді праві консерватори з "Право і Справедливість" підпорядкували собі Конституційний суд. Нині, опинившись в опозиції, за допомогою президента Кароля Навроцького намагаються цей контроль зберегти.Хоча, якщо поглянути глибше, сам Навроцький невдовзі після перемоги на виборах, гранично чітко позначив справжню причину конфлікту з прем'єром Дональдом Туском — двовладдя.Польська політична система, хоч і меншою мірою, ніж українська, містить так званий "дуалізм виконавчої влади" — коли повноваження президента і прем'єра можуть перетинатися, що породжує неминучий конфлікт — якщо вони з різних політичних таборів.Навроцький навесні цього року навіть запропонував провести конституційну реформу, яка б зробила Польщу або чисто парламентською, або суто президентською республікою.У цьому, напевно, був сенс, але як знайти консенсусну більшість для фундаментальних змін в державі, коли країна вже розколота?Словом, польська демократія справді складає іспит. І мені згадався в цьому сенсі анекдот, популярний наприкінці Пєрєстройки: про умовного "нового русского", який поїхав до Англії, щоб дізнатися секрет справжнього англійського газону. І от англієць пояснює цьому постсовєтському нуворишу, що, мовляв, жодного секрету немає. Треба просто регулярно поливати та підстригати. "Що й то все?", — недовірливо перепитує "новий русскій". "Так", — відповідає, англієць. "Підстригати, поливати. І так — 200 років поспіль".Ця нехитра історійка чудово пасує для ілюстрації того, наскільки важливою для демократій є тяглість політичної культури. Читайте також: Чому не потрібно радіти протистоянню у ПольщіПарадоксальним чином більшість найкращих демократій сучасного світу — це конституційні монархії. Де монарх виконує роль президента — має цілком церемоніальні повноваження, які, однак, є достатніми для захисту демократії й балансу влади.Тільки не подумайте, що я натякаю на те, що нам в Україні теж потрібний монарх. Це працює тільки там, де вже є інституція, довіра громадян до якої вимірюється не так соціологією, як генеалогією — сягає в часі глибин, що вимірюються багатьма поколіннями. Не наша історія. Хоча, Скоропадський пробував. Водночас і нам, і полякам конституційна реформа справді доконечно необхідна.Щодо чисто президентських демократій — я не раз казав, що їх у світі одиниці. І вони працюють погано і чим далі то гірше.Тому, на мою думку, нам разом з поляками радше слід взоруватися на успішні парламентські республіки.Передусім на німців, де президента обирають спеціальні Федеральні збори, що окрім політиків складаються з відомих і шанованих в суспільстві людей. Або взяти приклад тої ж Фінляндії, де президента обирають на загальних виборах, але він не має ні права вето, ні законодавчої ініціативи. Я вже не кажу про вплив на "силовий блок" і генпрокурора.Бо, зрештою, все, що в парламентській республіці потрібно від президента, — щоб він був уособленням здорового глузду і нормальності.Хоча за мірками нашого дивного нового часу це вже доволі таки немало.Спеціально для ЕспресоПро автора. Андрій Сайчук, журналіст, телеведучийРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів

Про це повідомили у Генеральному штабі ЗСУ.Евакуація на правобережжі Херсонщини: Сили оборони вивезли 167 цивільнихРежим тиші на визначених ділянках Херсонської області запровадили для гуманітарної місії в Олешках, а Сили оборони використали безпекову ситуацію, щоб евакуювати мешканців правобережжя. Йдеться про населені пункти на підконтрольній Україні території вздовж Дніпра, які щодня обстрілює армія РФ. Виїхати змогли ті, хто раніше не мав такої можливості.Підрозділи цивільно-військового співробітництва Угруповання військ "Південь" разом із представниками місцевої влади евакуювали 167 цивільних до безпечніших пунктів Херсонської області. Серед них 22 дитини й 21 маломобільна людина, яким була потрібна особлива допомога.Заміновані дороги й спалена техніка: у яких умовах вивозили людейЕвакуація відбувалася в надзвичайно складних і небезпечних умовах. Маршрути пролягали замінованими й зруйнованими дорогами та ділянками зі спаленою військовою технікою та цивільними авто, що суттєво ускладнювало пересування й вимагало особливої обережності."Кожна врятована людина – це результат спільної роботи та злагодженої взаємодії всіх залучених до гуманітарної місії", – наголосили в Генштабі.Підрозділи Угруповання військ "Південь", за їхніми словами, чітко й неухильно дотримуються режиму припинення вогню в районі місії.Гуманітарна місія в Олешках: що відомоПро гуманітарну кризу в Олешках Україна нагадувала світу з кінця лютого 2026 року. Омбудсман Дмитро Лубінець розповів, що писав десятки листів і зустрічався з міжнародними делегаціями, але без результату. Прорив, за його словами, стався після того, як лідерство виявила Меланія Трамп: у вересні 2026 року запустили тристоронній формат переговорів України, США та РФ. Підсумковий документ про гуманітарну місію підписали Лубінець і Лантратова.24 жовтня Лубінець описав етапи домовленості. Спершу режим тиші, щоб розмінувати дорогу до Олешків, потім доставка їжі, води, ліків та обладнання для лікарні, а далі вільний виїзд, коли кожен сам обирає Україну або РФ. За виконанням домовленостей має стежити новий механізм контролю за участі США.27 жовтня о 03:00 в районі окупованих Олешків почав діяти режим тиші. Про це повідомив Лубінець, режим підтвердили в Міноборони РФ, а Генштаб ЗСУ заявив, що Сили оборони виконуватимуть рішення Верховного головнокомандувача щодо місії. Давид Арахамія наголошував, що мета – створити постійні гуманітарні коридори для безпечної евакуації та доставки допомоги.29 жовтня Лубінець повідомив, що режим тиші триває 54 години без порушень, розмінування визначених маршрутів завершено, а гуманітарний конвой сформований. Доставку допомоги в Олешки планували на 30 жовтня, а виїхати охочі могли до 14:00.30 жовтня Лубінець розповів, що режим тиші триває вже 87 годин і жодних порушень не зафіксовано. Для евакуації підготували 25 автобусів на 750 місць та машини швидкої допомоги для маломобільних людей. Українська делегація з евакуйованими виїхала до російської Анапи, звідки їх мали літаками доправити до Білорусі, а далі автобусами в Україну.31 жовтня евакуйовані жителі Олешок прибули на вільну територію України. Найстаршій людині серед них 94 роки, наймолодшій – рік.

Таку думку висловив дипломат, уповноважений директора Європейського центру солідарності до справ польсько-української солідарності Лев Захарчишин у проєкті "Тепер головне" на Еспресо.Політична криза в Польщі вигідна РосіїЛев Захарчишин вважає, що виходом із політичної кризи в Польщі має стати політичний компроміс. Водночас, за його словами, знайти посередника між двома політичними таборами буде складно."Безумовно, це має бути рішення політичне, а з арбітром складніше, тому що є протистояння двох реально діючих політичних таборів. Тут немає третьої сили, яка могла би виступити посередником", - сказав дипломат.Він звернув увагу на заяви одного з лідерів польської опозиції Ярослава Качинського, який закликав не брати до уваги рішення європейських структур і переглянути можливість членства Польщі в Європейському Союзі."Це вперше від моменту, коли Польща вступила в Євросоюз, політик такого рівня, такого рівня представництва у парламенті публічно закликав переглянути можливість членства Польщі в Євросоюзі. Тобто оцей привид полекзиту, на жаль, прозвучав перед вчора вночі, вчора. І це є дуже насправді загрозливе", - наголосив Лев Захарчишин.Дипломат зауважив, що наслідки польської політичної кризи можуть бути вигідними Москві."Найсумніше в цій історії те, що шампанське відкривають в Кремлі. І я не знаю, наскільки польські політики усвідомлюють рівень загрози від такої політичної кризи. Тому що це те, над чим багато років працює Москва у Європі", - сказав він.За словами Лева Захарчишина, подібні політичні кризи спостерігаються і в інших європейських країнах."Це ми бачимо кризи в Німеччині, у Франції, в Італії, в Угорщині, в Румунії, в Словаччині. От тепер бачимо результати такої роботи в Польщі", - зазначив дипломат.Польським політикам потрібно знайти компромісНа думку Лева Захарчишина, для виходу з кризи польським політикам необхідно проявити відповідальність і готовність до компромісу. Водночас він зауважив, що наразі сторони не демонструють такої готовності."Наскільки оцей інстинкт самозбереження в польських політиків буде присутній і дасть їм можливість знайти компроміс, тому що компроміс завжди можна знайти. Хоча боротьба йде за можливість контролювати одну з найважливіших судових гілок влади", - пояснив він.Дипломат також нагадав, що за рік у Польщі відбудуться парламентські вибори, які можуть вплинути на подальший розвиток ситуації."І через рік будуть парламентські вибори, які можуть або змінити ситуацію, або її ще ускладнити більше. Тому компроміс політичний, зважений, з почуттям відповідальності за державу — це те, що могло б розв'язати цю кризу. Чи політики готові? Не знаю. Не можу на це відповісти. Поки що наразі панують емоції", - сказав Лев Захарчишин.Він також звернув увагу на заплановану на 3 листопада спробу скликати загальні збори Конституційного суду. За словами дипломата, цей орган може розглянути питання про зняття імунітету з членів суду, оскільки йдеться про притягнення до відповідальності чинного голови Конституційного суду."Можливо, тут десь навколо того якісь будуть компроміси. Не знаю, я не володію такою інформацією, щоб зараз це коментувати", - додав він.Що відбувається у ПольщіПодії розгорнулися 30 жовтня, коли поліція прибула до Конституційного трибуналу у Варшаві. Згодом президент Польщі Кароль Навроцький достроково перервав візит до Сенегалу та повернувся до країни.У ніч проти 31 жовтня він прибув до будівлі трибуналу, де виникло фізичне протистояння між президентом та суддями. Відеозаписи інциденту згодом оприлюднили в мережі. Навроцький звинуватив уряд Дональда Туска у силовому захопленні конституційного органу держави та закликав до термінових політичних консультацій. Натомість прем'єр-міністр захистив дії уряду, назвавши їх необхідними для відновлення верховенства права.

Наскільки критична ситуація в енергетиціУ ніч на 1 листопада Росія завдала чергового масованого удару по енергетичній інфраструктурі України. Унаслідок атак знеструмлення зафіксували у восьми областях. Найскладніша ситуація склалася на Київщині та Дніпропетровщині. На Житомирщині без електроенергії залишилися понад 650 населених пунктів, а на Дніпропетровщині — майже 100 тисяч споживачів.У Києві запровадили екстрені відключення. Водночас ще до останньої атаки Укренерго повідомляло про необхідність погодинних обмежень електропостачання в окремих областях.Проблема полягає не лише в дефіциті електроенергії. Росія намагається одночасно пошкоджувати генерацію, підстанції та мережі передачі. Через це навіть наявність виробленої електроенергії не гарантує можливості доставити її споживачам.Додаткову складність створюють повторні удари по об'єктах, де вже тривають ремонтні роботи. Це затримує відновлення електропостачання та збільшує навантаження на енергетиків.Чи загрожує Україні загальнонаціональний блекаутДиректор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко вважає, що попри російські атаки українська енергосистема поки проходить опалювальний сезон за базовим сценарієм.За його словами, останні удари не стали чимось екстраординарним для енергетики. Водночас експерт звертає увагу на складну ситуацію в окремих прифронтових громадах, таких як Конотоп на Сумщині, де російські війська повторно атакують розподільчі мережі, а ремонтні бригади не мають можливості повноцінно працювати."Стосовно того, щоб ізолювати якесь велике місто від електроенергії чи навіть усю Україну, чесно, я такої перспективи сьогодні розгледіти не можу", — зазначив Харченко.Він пояснює, що великі міста мають більше можливостей для резервування електропостачання. Натомість невеликі населені пункти, особливо поблизу лінії фронту, можуть опинитися у значно складнішому становищі. Водночас відсутність загрози загальнонаціонального блекауту не означає, що українці не зіткнуться з тривалими відключеннями.Керівник енергетичних програм Українського інституту майбутнього Андріан Прокіп також не виключає, що в окремих регіонах України відключення електроенергії можуть тривати кілька днів або навіть до тижня.Наслідки російських атак можуть суттєво відрізнятися залежно від регіону. Прифронтові території перебувають під постійною загрозою повторних ударів, а ремонтні роботи там ускладнюються безпековою ситуацією. Невеликі громади мають менше резервних каналів електропостачання, тому пошкодження окремих об'єктів може призвести до тривалих знеструмлень.Водночас великі міста мають більше можливостей для резервування, хоча це не гарантує відсутності відключень.За оцінкою Андріана Прокіпа, правобережжя та західні області мають певні переваги завдяки близькості до атомної генерації та можливостей імпорту електроенергії. Натомість лівобережжя і Київський енерговузол можуть стикатися з тривалішими обмеженнями.Проте навіть західні області не захищені від відключень, адже пошкодження мереж передачі може впливати на електропостачання незалежно від розташування генерації.Чи буде ця зима складнішою за попереднюДиректор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко вважає, що ця зима не повинна бути гіршою для споживачів, ніж попередня. Водночас він очікує, що максимальний дефіцит потужності може сягнути 5 ГВт, тоді як минулого року цей показник становив 7 ГВт.Серед чинників, які можуть полегшити ситуацію, експерт називає розвиток розподіленої генерації, використання систем накопичення електроенергії та доступність атомної й гідрогенерації."Українці і українські енергетики змогли збудувати близько 2 ГВт розподільної газової генерації, збільшити потужності вітрової генерації, сонячної генерації, збудували до 700 МВт систем накопичення електричної енергії. І це говорить про те, що, в принципі, є у нас шанси пройти зиму нормально", - резюмував експерт. Заступник директора Асоціації енергетичних та природних ресурсів України Андрій Закревський звертає увагу на зміну характеру російських атак. За його словами, Росія намагається одночасно використовувати різні засоби ураження, проводить розвідку та шукає слабкі місця енергосистеми."Сезон комплексних атак з боку Російської Федерації на нашу енергетичну інфраструктуру відкритий. Останній раз такі атаки з такою цілеспрямованістю на енергетику, одночасною розвідкою, хвилями, використанням різних засобів ураження були більше ніж пів року тому", — зазначив Закревський.Однак після перших серйозних ударів не довелося запроваджувати системні графіки відключень по всій країні. Переважно йшлося про аварійні знеструмлення в районах уражених об'єктів.Експерт Прокіп зазначає, що ситуація залежатиме від інтенсивності російських атак, ефективності української ППО, кількості ракет і дронів, які застосовуватиме Росія, а також температури повітря."Я припускаю, що такий ранній початок стався саме тому, що вони хотіли скористатися цим періодом, коли немає у нас ефективного інструменту протидії цим реактивним шахедам", – пояснив Прокіп.Особливу увагу він звертає на дефіцит ракет для систем Раtrіоt, оскільки протиповітряна оборона залишається одним із найефективніших способів захисту енергетичних об'єктів.Прокіп також попереджає про можливе розширення переліку російських цілей. Під загрозою можуть опинитися не лише великі теплоелектроцентралі, а й невеликі районні котельні.

Про це повідомляє Rарроrtеur.Під час виступу в болгарській Варні польський депутат Європарламенту від правоцентристської партії Яцек Протас заявив, що дев’ять країн — від Болгарії до Фінляндії — можуть отримати на 10% більше коштів у межах бюджету ЄС на 2028–2034 роки.Протас, який є доповідачем з питань звіту Європарламенту про створення фонду для східних прикордонних регіонів, пояснив, що додаткове фінансування має допомогти державам, які стикаються з безпековими загрозами, зокрема в Чорноморському регіоні.Болгарський депутат Європарламенту Андрей Новаков повідомив, що його країна прагне отримати додаткові 2 млрд євро до вже запланованих 22,3 млрд євро. Причиною він назвав збільшення кількості ворожих атак на судна в Чорному морі.Раніше Європарламент закликав розглянути можливість проведення військово-морської операції ЄС у Чорному морі та збільшити фінансування Болгарії й Румунії. Водночас депутати критикували Софію за недостатню реакцію на російську загрозу.

Таку думку висловив професор Мангеттенського університету Ігор Айзенберг у проєкті "Тепер головне" на Еспресо.Трамп може повторити сценарій після виборів 2020 рокуІгор Айзенберг вважає, що в разі поразки республіканців на проміжних виборах Дональд Трамп може вдатися до оскарження результатів голосування. За словами професора, американський президент діятиме так само, як після президентських виборів 2020 року, коли відмовився визнавати свою поразку."Я думаю, що саме так і буде, тому що, якщо республіканці зазнають поразки на виборах, Трамп не буде визнавати результати, він буде боротися з цими результатами. Він буде робити рівно те саме, що він робив у 2020 році, коли він програв президентські вибори", - сказав Ігор Айзенберг.Водночас, зауважив професор, масштаб можливого оскарження залежатиме від результатів голосування та кількості округів, у яких демократи зможуть перемогти республіканців."Якщо таких округів буде багато в Палаті представників, то боротися Трампу буде значно важче. Справа в тому, що вибори проводять штати. І, власне, вибори до Палати представників проводять виборчі комісії в кожному окрузі окремо. Тому це доведеться подавати дуже багато судових позовів, доведеться пробувати впливати на діяльність дуже багатьох виборчих комісій. Чим більше таких округів буде, тим важче це буде Трампу робити", - пояснив він.Федеральна влада не контролює проведення виборів у штатахІгор Айзенберг наголосив, що відповідно до Конституції та законів США федеральна виконавча влада не має повноважень безпосередньо проводити федеральні вибори. Цей процес організовують штати, а голосування до Палати представників відбувається в окремих округах.На підтвердження своєї думки професор навів приклад судового позову Міністерства юстиції США щодо голосів виборців у Каліфорнії. За його словами, відомство намагалося домогтися, щоб не враховували голоси 20 тисяч людей, громадянство яких поставило під сумнів. Однак суд відхилив позов."Суд відхилив цей позов просто на тій підставі, що федеральне Міністерство не може грати жодної ролі у проведенні виборів у Каліфорнії", - зазначив Ігор Айзенберг.Чого Трамп може побоюватися в разі перемоги демократівНа думку професора, одна з причин, чому Трамп може боротися проти результатів виборів, - ризик того, що демократи отримають більшість у новому складі Конгресу та ініціюють розслідування щодо діяльності президента."Трамп дуже боїться, що новообраний Конгрес, якщо в ньому буде демократична більшість, перш за все буде займатися розслідуванням його корупційних оборудок. У тому числі його оборудок з Росією", - сказав Ігор Айзенберг.Він також звернув увагу на результати опитувань, згідно з якими, за його словами, корупція у федеральній владі є одним із найбільших приводів для занепокоєння американців."Від 80 до 85% - корупція у федеральній владі. Тобто це те, що найбільше людей турбує, навіть більше, ніж високі ціни. І це те, чим повинен займатися новообраний Конгрес. Звичайно, що для Трампа це небезпечно", - наголосив професор.Ігор Айзенберг додав, що боротьба навколо результатів голосування може тривати й після дня виборів. За його словами, важливою датою стане 3 січня 2027 року, коли має зібратися новообраний Конгрес.

Таку думку висловив кандидат історичних наук, американіст, співробітник ООН (1987-2019) Дмитро Довгополий у проєкті "Світогляд" на Еспресо та Skаwа.ТV.Чому самої згадки про статтю 5 недостатньоКоментуючи можливі гарантії безпеки для України, Дмитро Довгополий зазначив, що серед варіантів обговорюють механізми, пов'язані зі статтею 5 НАТО, а також її полегшену версію. Водночас він наголосив, що вирішальне значення матиме готовність держав виконувати взяті на себе зобов'язання."Для статті п'ятої потрібна політична воля кожного, хто бере участь у таких операціях. Тобто проголосували - стаття п'ята діє, а потім каже одна з країн: "А я не хочу". А інша країна каже: "А я можу надати лише, скажімо, медичні якісь послуги", - пояснив американіст.За його словами, під час обговорення гарантій потрібно враховувати, чи буде між державами-партнерами згода щодо конкретних дій у разі загрози."І нема консенсусу. Це абсолютно не зобов'язуюча така стаття. Вона звучить дуже добре, але вона не зобов'язує. Потрібна політична воля. Щоб ми не прописали, потрібна політична воля", - сказав Дмитро Довгополий.Він також згадав про обговорення так званої "статті 5 lіght" - полегшеного варіанта гарантій, який, за його оцінкою, може бути ближчим до консультацій, а не до негайної військової допомоги.Водночас конкретної моделі майбутніх гарантій безпеки, за словами експерта, на момент розмови ще не було визначено. Тому залишається відкритим питання, які саме держави братимуть участь у забезпеченні безпеки України та як буде організована їхня присутність.

Про це заявив президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр, повідомляє АRD.За словами Штайнмаєра, він обговорював із Сі Цзіньпіном можливість проведення тристороннього саміту під час нещодавнього візиту до Пекіна. Однак китайський лідер не виявив зацікавленості в такій ініціативі.Штайнмаєр зазначив, що Сі, Трамп і путін можуть зустрітися під час майбутнього саміту АТЕС у Шеньчжені, проте переговори не стосуватимуться війни проти України."Наразі немає жодних ознак підготовки саміту щодо України за участю США, Росії та Китаю. Він чітко наголосив, що це європейський конфлікт, за столом переговорів щодо якого мають бути присутні й європейці", — переказав президент Німеччини позицію китайського лідера.За словами Штайнмаєра, пропозиція обговорити можливий саміт щодо України навіть викликала у Сі помітне здивування.Зустріч президентів Німеччини та Китаю відбулася в п'ятницю в Пекіні. Після переговорів Штайнмаєр повернувся до Берліна.

Про це розповів офіцер 3-го батальйону «Свобода» Національної гвардії України Андрій Іллєнко у проєкті "Тепер головне" на Еспресо. Тактика росіян на різних напрямках має спільні рисиЗа словами Андрія Іллєнка, кожна ділянка фронту має свої особливості, які залежать від зосереджених там сил і засобів противника, його тактичних та оперативних завдань, а також рельєфу й ландшафту.Водночас загальні підходи російської армії до ведення бойових дій на різних напрямках суттєво не відрізняються."Якщо ми говоримо в цілому, то війна зараз відбувається за приблизно тими ж самими алгоритмами, тими ж самими тактичними прийомами, із застосуванням тих самих плюс-мінус технічних засобів. Тобто в цьому плані якоїсь кардинальної різниці немає", - пояснив військовий.Він додав, що відмінності помітні передусім у масштабах та інтенсивності застосування певних засобів, а також у характері бойових дій на конкретних ділянках."Є різниця в інтенсивності в тих чи інших питаннях, є різниця в масовості застосування тих чи інших засобів, де ворог здійснює ключові наступальні операції, де, відповідно, навпаки українські сили здійснюють контрудари. Тобто це вже динаміка конкретної ділянки, вона, звичайно, відрізняється", - зазначив  Андрій Іллєнко.За його словами, на характер бойових дій також безпосередньо впливають природні умови та особливості місцевості на кожному напрямку.

США розглядають можливість відновлення масштабної військової операції проти Ірану після проміжних виборів до Конгресу США, які відбудуться 3 листопада. Про підготовку до нової військової кампанії повідомляли Тhе Wаll Strееt Jоurnаl та Ахіоs. За інформацією Ахіоs, Вашингтон і Тель-Авів розглядають можливість атак на іранську військову, енергетичну та ядерну інфраструктуру, щоб посилити тиск на Тегеран і змусити його піти на поступки.Підготовка США до нової операціїРаніше США попередили кілька арабських країн Перської затоки про можливість короткої, але інтенсивної військової кампанії проти Ірану після американських проміжних виборів. Тривожним сигналом стало повідомлення про скорочення дипломатичної присутності американських посадовців у кількох країнах Близького Сходу.Про можливу підготовку до спільних ударів США та Ізраїлю повідомляло АВС Nеws. За даними двох ізраїльських джерел телеканалу, сторони розробили плани нової операції, яка може відбутися найближчими тижнями — після виборів у США. Речниця Білого дому Анна Келлі заявила АВС Nеws, що Сполучені Штати не атакуватимуть Іран до 3 листопада.За даними відстеження польотів і двох американських посадовців, обізнаних із переміщенням військової техніки, США перекидають із Техасу до Ізраїлю додаткову систему протиповітряної оборони Раtrіоt, щоб посилити захист країни від ймовірних ракетних атак. Крім того американські військові залишають бази на Близькому Сході, де вони могли бути вразливими до іранських ударів, готуючись до можливої ескалації.Водночас війська США в регіоні поповнюють запаси боєприпасів, а бомбардувальники та винищувачі готують до можливого завдання ударів, повідомили співрозмовники видання.Також, за інформацією Тhе Wаll Strееt Jоurnаl, командувач Центрального командування США адмірал Бред Купер доповідав президенту про можливі сценарії подальших дій щодо Ірану. На зустрічі також були присутні міністр оборони Піт Гегсет і голова Об'єднаного комітету начальників штабів генерал Ден Кейн. Ці дані свідчать, що військові сценарії обговорюються на найвищому рівні.Водночас дипломатичні контакти не припинилися. За даними Ахіоs, регіональні посередники на чолі з Катаром за участю Пакистану, Саудівської Аравії, Єгипту та Туреччини намагаються відновити переговори між Вашингтоном і Тегераном. Серед можливих умов обговорюють допуск інспекторів ООН до пошкоджених ядерних об'єктів Ірану в обмін на певне послаблення американських санкцій.Трамп у інтерв’ю виданню також підтверджував наявність дипломатичного врегулювання. "Нам потрібно завершити роботу — або через угоду, або іншим способом — ми дізнаємося, чи можуть переговори бути успішними", – казав президент США.Чому можливі удари пов'язують із проміжними виборами у СШАПроміжні вибори до Конгресу США відбудуться 3 листопада. На них переобиратимуть усю Палату представників і частину Сенату. Результати голосування визначатимуть, чи збережуть республіканці контроль над обома палатами Конгресу.Війна з Іраном стала політично чутливою темою для Білого дому через її непопулярність серед американців і зростання цін на пальне. Дані опитування Реw Rеsеаrсh Сеntеr показують, що 65% респондентів не схвалюють те, як Трамп веде військову операцію проти Ірану, і лише 33% підтримують його дії. Крім того, 52% опитаних не надто або зовсім не впевнені, що адміністрація зможе досягти поставлених цілей.Читайте також: Ризики для Трампа у разі перемоги демократів: що змінить "синій" Конгрес, чи загрожує президенту імпічмент і що буде з підтримкою УкраїниОдним із головних чинників невдоволення американців стали ціни на пальне. За даними того ж центру, 73% американців дуже або надзвичайно стурбовані можливим зростанням цін на бензин через війну. Ще 71% хвилюються через можливе поранення або загибель американських військових. Водночас 38% респондентів непокояться через нестачу озброєнь для американської армії.Тому перенесення можливих ударів на період після виборів має політичне підґрунтя, адже нова операція напередодні голосування могла б посилити невдоволення виборців.Війна проти Ірану безпосередньо впливає на УкраїнуОдин із найважливіших для України наслідків попередніх бойових дій на Близькому Сході — скорочення американських запасів ракет-перехоплювачів Раtrіоt.За оцінкою Центру стратегічних і міжнародних досліджень, американські запаси ракет Раtrіоt скоротилися з приблизно 2330 одиниць до початку війни до 759–827 наприкінці липня цього року. Раtrіоt, фото: GеttyІmаgеsВодночас Державний департамент США 31 жовтня погодив продаж Україні 500 ракет-перехоплювачів для Раtrіоt на суму 2,1 млрд доларів. Водночас пакет військової допомоги фінансують Канада, Німеччина та Норвегія в рамках програми JUМРSТАRТ, а також за рахунок позики Європейського Союзу на підтримку України.Але Зеленський попередив, що ракети можуть почати надходити лише через роки. Тому він попросив Вашингтон надати Україні зимовий пакет із розрахунку 100 ракет на місяць. "П’ятсот перехоплювачів РАС-3 – це суттєво, і вже скоро – цією зимою – це МІГ БИ бути дуже ефективний оборонний пакет. Проте визначено, що постачання може початись ТІЛЬКИ ЗА КІЛЬКА РОКІВ. Просимо Американських партнерів знайти рішення саме тоді, коли є реальна небезпека і реальна потреба у застосуванні РАС-3", – заявив президент України.Таким чином, навіть погоджений продаж 500 ракет не розв'язує проблему негайно. Якщо США відновлять масштабну операцію проти Ірану, потреба американських військових у перехоплювачах може знову зрости. Це створюватиме додаткову конкуренцію за обмежені запаси та ризик затримок із постачанням Україні.Чи здатні нові удари змусити Іран поступитисяСтратегічний провал Сполучених ШтатівПопередні військові операції США та Ізраїлю завдали шкоди іранській військовій інфраструктурі, однак не забезпечили досягнення всіх заявлених стратегічних цілей. Зокрема, Іран зберіг можливість завдавати ракетних і дронових ударів, а його політична система не зазнала краху.Експертка Сhаthаm Ноusе Анісе Басірі Табрізі зазначала, що військовий тиск не призвів ані до розпаду іранського режиму, ані до його капітуляції. За її оцінкою, очікування, що удари змусять Тегеран поступитися або послаблять його стратегічні можливості, поки не справдилися.Схожу оцінку наводить Fіnаnсіаl Тіmеs, яке зазначає, що після тривалої війни іранський уряд залишається при владі, питання ядерної програми не вирішене, а ракети й безпілотники Тегерана продовжують становити загрозу для американських військових і регіональних союзників. Колишні військові керівники, з якими спілкувалося видання, застерігають, що нова кампанія потребуватиме чітко визначених цілей, а самі авіаудари навряд чи зможуть повалити іранський режим.Війна зачіпає не лише світові ціни на пальнеВійну навколо Ірану не можна зводити лише до впливу на світові ціни на нафту та безпеку Ормузької протоки. Вона вже безпосередньо зачепила військову й іншу інфраструктуру країн Перської затоки, зокрема об’єкти, де дислокуються американські війська. Зокрема, 3 червня Іран випустив ракети та безпілотники в бік американських баз у Бахрейні та Кувейті. За аналізом Аssосіаtеd Рrеss супутникових знімків і свідчень регіональних посадовців, до серпня понад 115 іранських або пов’язаних з Іраном ракетних і дронових атак пошкодили чи зруйнували споруди на 26 американських військових базах та інших об’єктах на Близькому Сході. Під ударами опинялися радари, системи ППО, літаки, ангари, склади, засоби зв’язку та паливна інфраструктура. Але іранські удари зачіпають не лише американські військові об'єкти, а й цивільну та комерційну інфраструктуру країн Перської затоки. Іранський безпілотник 28 лютого пошкодив зал очікування міжнародного аеропорту Кувейту, а в Дубаї сталася пожежа в готелі, внаслідок якої постраждали четверо людей. У травні іранський дрон спричинив пожежу на нафтопереробному заводі у Фуджейрі в ОАЕ. Також під ударами опинилися електростанції та опріснювальні установки Кувейту, які забезпечують країну питною водоюТегеран водночас не демонструє готовності відмовлятися від такої тактики. Наприкінці жовтня, на тлі повідомлень про можливе поновлення американських ударів, верховний лідер Ірану Моджтаба Хаменеї наказав військовому командуванню підготувати "негайну й ефективну відповідь без географічних обмежень" у разі нової атаки. Верховний лідер Ірану Моджтаба Хаменеї, фото: gеttyіmаgеsЧи можливе дипломатичне врегулювання конфліктуПопри військову підготовку, переговорний сценарій залишається можливим. Серед можливих компромісів — повернення міжнародних інспекторів до ядерних об'єктів, обмеження іранської ядерної програми та часткове послаблення санкцій.Однак позиції сторін залишаються далекими одна від одної. Вашингтон вимагає від Тегерана відмовитися від запасів збагаченого урану, а Іран наполягає на знятті морської блокади та розмороженні активів. За даними Ахіоs, посередники намагаються переконати Тегеран, що прийняття запропонованих умов може бути способом уникнути нової масштабної операції.Отже, після проміжних виборів США можуть опинитися перед вибором між новою військовою операцією та спробою домовитися з Тегераном. Для України принципове значення матиме не лише те, чи відновляться удари, а й те, наскільки довго триватиме можлива ескалація та скільки американських ракет-перехоплювачів і інших боєприпасів вона потребуватиме.

Про це повідомляє Радіо Свобода.Що Рубіо відповів про шанси на переговорний мир в УкраїніНа запитання, чи вважає він можливим досягнення домовленості з огляду на незмінну позицію Москви, Рубіо відповів, що Вашингтон намагається з'ясувати, чи можна укласти угоду."Я не знаю, чи можливий переговорний мир в Україні. Саме це ми й намагаємося з'ясувати. Не думаю, що хтось тут стверджує, ніби ми перебуваємо на порозі переговорного врегулювання", – сказав він.За словами Рубіо, посланці президента Дональда Трампа, зокрема Джаред Кушнер і Стів Віткофф, приділяють "значну частину часу" питанням України та Ірану. Водночас він не може сказати, що сторони близькі до угоди, хоча сподівається, що її вдасться досягти. Переговори щодо України безпосередньо не обговорювали на зустрічі міністрів закордонних справ G20 в Атланті.Саміт G20 у Маямі: запрошення Путіна та зустріч міністрів в Атланті24 вересня Рубіо заявив, що Вашингтон запросив Путіна на саміт G20 у Маямі, який відбудеться 14–15 грудня. За його словами, там Путін зможе поспілкуватися не лише з Трампом, а й з іншими світовими лідерами.25 жовтня помічник Путіна Юрій Ушаков заявив, що рішення про поїздку залежатиме від результатів саміту АТЕС у Шеньчжені 18–19 листопада. Запрошення на G20 у Кремлі вже отримали.30 жовтня на зустріч міністрів закордонних справ G20 в Атланті, яку організував Рубіо, приїхав Лавров. Україну не запросили, як і Південну Африку, бо до участі допустили лише офіційних членів G20.Того ж дня міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський передав Лаврову послання для Путіна: п'ять років кривавої війни досить, її треба закінчувати.31 жовтня США скасували "сімейне фото" міністрів G20 після відмови Британії, Австралії та інших стати поруч із Лавровим.Верховна представниця ЄС із закордонних справ Кая Каллас звинуватила главу МЗС РФ Сергія Лаврова в брехні на зустрічі міністрів G20 в Атланті, зокрема щодо війни в Україні.

Лінкор "Новоросійськ" пішов на дно у здавалося б цілком мирному 1955 році. Фатальним для нього став вибух під його днищем з правого борту. Потужність вибуху перевищила тонну тротилу – тож корпус корабля був пробитий наскрізь, а в підводній його частині утворилася величезна вирва. Затонулий "Новоросійськ" намагаються підняти на поверхнюМиттєво загинули більше, ніж півтори сотні людей. Через пів години пролунав другий вибух. Проте він мав меншу силу і залишив лише масштабну вм’ятину у корпусі. Евакуювати моряків з корабля дозволили не одразу – і це зрештою збільшило втрати. Бо за кілька годин "Новоросійські" перекинувся через лівий борт, поховавши під собою у підсумку понад шістсот моряків, зокрема й тих, що вишикувалися на палубі та перебували в трюмах. Чимало людей залишалося в повітряних подушках внутрішніх відсіків, проте з них змогли врятувати лише дев’ятьох – з-під борту та через нашвидкуруч прорізаний отвір. Стукіт тих, хто все ще сподівався на порятунок, припинився через три дні.Загибель "Новоросійська" вважали ганьбою усього радянського флоту й намагалися приховати. Жодної інформації про неї в медіа СРСР так і не з’явилося. Хоча, звісно, від мешканців міста втаємничити катастрофу такого великого корабля з настільки великою кількістю жертв було неможливо. Та найприкріше для військового та державного керівництва Радянського Союзу було те, що реальну причину загибелі "Новоросійська" так і не встановили. Читайте також: "Повернення шерифа". Навіщо США знадобилася інтервенція до ГренадиЗвісно, "крайніх" призначили швидко. Сім адміралів, зокрема командувачі військово-морських сил та Чорноморського флоту, позбулися своїх звань. В закритому листі ЦК КПРС винним взагалі зробили екіпаж корабля – його оголосили недисциплінованим і нестійким до паніки. От тільки відсутність дисципліни сама по собі спричинити вибух не могла.Пам’ятник над братською могилою загиблих на борту "Новоросійська"Спочатку припускали, що могли здетонувати боєприпаси, що знаходилися на його борту. Але обстеження корпусу засвідчило, що вибухи сталися ззовні. Потім зупинилися на версії, що під днищем корабля вибухнули донні магнітні міни, встановлені ще під час Другої світової німцями (звісно, мінували акваторію і радянські війська, але ця версія була неприпустимою щонайменше ідеологічно).Втім, і ця версія викликала, та й досі викликає сумніви. Хоча б тому, що всі німецькі міни, виловлені в той час у Чорному морі, мали непрацездатні підривачі та розряджені батареї. Що й не дивно — термін їхньої технічної придатності мав сплисти принаймні за два роки до вибухів. Та й характер ушкоджень лінкора насправді мало нагадував дію міни, подібні сліди могла залишити радше торпеда чи вибухівка, прикріплена до днища.Цікаво, що "Новоросійськ" був не єдиним лінкором, що став жертвою вибуху поблизу Севастополя. Також у жовтні, але 1916 року в півмилі від берега затонув флагман чорноморського флоту ще Російської імперії – "Імператриця Марія". Читайте також: Республіка, проголошена телеграфомТоді вибухом знесло бойову рубку й одну з труб корабля, а величезна вирва утворилася просто в палубі. Певний час корабель ще тримався на воді, його навіть відвідав командувач Олександр Колчак. Але пожежа продовжувала в цей час вирувати і вже невдовзі пролунав новий, ще потужніший вибух. Його сила була такою, що вибухова хвиля зірвала із кріплень корабельні башти, які злетіли в повітря і шубовснули у воду поруч із лінкором. А сам він перекинувся та затонув догори кілем. За офіційними даними загинули 225 матросів, два кондуктори й інженер механік. Цікаво, що тоді одразу ж з’явилася версія про диверсію, влаштовану німцями ("османська" версія не розглядалася, мабуть, тому, що до держави султанів ставилися зі зверхністю) або ж революціонерами-підпільниками – з підваріантом "революціонерами за німецькі гроші". Проте комісія з розслідування жодних доказів на користь цієї версії не знайшла. Втім, вона взагалі жодних висновків не зробила. Хоча б тому, що варіант, який визнав би причиною загибелі флагмана помилки при конструюванні, побудові й тим більше експлуатації корабля, тягнув на куди масштабнішу зраду – в умовах війни говорити про це навіть не наважувалися.Але, видається, "Імператриця Марія" стала саме жертвою поспіху, з яким її проєктували та будували. Вага лінкора виявилася вищою за проєктну на 860 тонн, нижчим було й осідання. Палубу просто заливало хвилями. Корабель погано слухався керма.Корпус лінкора "Імператриця Марія" після його підняття на поверхню у 1919 роціТа головне — вентиляція не могла впоратися з охолодженням порохових складів – які в майбутньому і стали епіцентром вибуху. От тільки вже почалася Перша світова, і лінкор допустили до експлуатації з умовою, що недоліки усунуть вже "по ходу". Виявилося, що не усунули, або усунули не повністю.Читайте також: Коли клинопис заговорив. Дивовижне відкриття шкільного вчителяЗ "Новоросійськом", однак, подібний сценарій був неможливий в принципі. Бо він… був не "Новоросійськом". А "Юлієм Цезарем". Точніше – "Джуліо Чезаре", лінкором італійського флоту, збудованим в Італії. І спустили його на воду за сорок чотири роки до катастрофи. Щобільше — за два роки до "Імператриці Марії"! І будь-які конструктивні недоліки за цей час вже точно мали б себе проявити...З іншого боку, "довга біографія" лінкора була підказкою до ще однієї версії його загибелі. Бо в Криму він опинився після Другої світової — частину італійського флоту "затрофеїв" сталінський СРСР. Можливо для перших господарів "Джуліо Чезаре" був уже застарілим (що не заважало йому здаватися модерним на тлі інших радянських суден), але це не скасовувало самого факту зміни прапору. Чутки про те, що один з колишніх італійських командувачів – князь Юніо Боргезе пообіцяв помститися за втрату, ширилися не одне десятиріччя. А в 2013 році один з ветеранів загону бойових плавців "Гамма" Уго Д'Еспозіто прямо заявив, що до вибуху доклали руку його колеги.Юніо БоргезеЯкщо подібна операція справді мала місце – її зухвалість була й справді неймовірною. Як і те, що вхопити за руку виконавців не вдалося. З іншого боку — Москва й не могла б собі дозволити визнати настільки "епічний провал". Вже простіше було списати його на німецьку міну і недисциплінованість екіпажу.Спеціально для ЕспресоПро автора. Олексій Мустафін, український журналіст, телевізійний менеджер, політик, автор книжок науково-популярного спрямуванняРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

Про це заявив військовий аналітик та офіцер резерву ЗСУ Андрій Крамаров для проєкту "Східний щит" на Еспресо та Slаwа.ТV .За його словами, нова ракета має низку конструктивних відмінностей від попередніх російських реактивних безпілотників. " "Бандероль" і "Філін" є еволюцією "Герані-4" і "Герані-5". Чому? Бо і "Бандероль", і "Філін" – це ракети, в яких реактивний двигун уже розміщений у внутрішньому фюзеляжі. Відповідно, можуть бути застосовані певні засоби теплового маскування, щоб його не так явно було видно", – пояснив Крамаров.Ще однією особливістю ракети аналітик назвав її швидкість. Якщо попередні російські реактивні безпілотники розвивали максимальну швидкість близько 550–600 км/год, то у випадку "Філіна" цей показник може сягати 800 км/год.Крім того, за попередніми даними, росіяни використовують у конструкції ракети сучасніші матеріали. Вони можуть забезпечувати більшу міцність фюзеляжу, покращувати маневреність і зменшувати радіолокаційну помітність.Водночас Крамаров зауважив, що остаточні характеристики нового озброєння ще потребують перевірки."Подивимося, коли ми її десь трохи засобами радіоелектронної боротьби придавимо і вона в нас у гарному стані сяде. Тоді розберемо", – зазначив він.На думку аналітика, наступним етапом розвитку російських ракет цього типу може стати вдосконалення систем навігації та управління. Зокрема, він припускає появу нового покоління навігаційного блока, який дозволить ракетам летіти нижче, краще маневрувати та точніше вражати цілі."Наступним етапом їхнього розвитку, найімовірніше, буде якийсь умовний блок навігації та управління "Комета-2", який вони теж допрацюють. А це означає, що ракета почне летіти нижче, складніше маневрувати і точніше заходити на ціль", – пояснив Крамаров.Водночас він наголосив, що поява "Філіна" не створює для України принципово нової проблеми, подібної до тієї, з якою українська ППО зіткнулася під час початку масованого застосування реактивних “Гераней-5”."Продовжувати покращувати координацію цієї системи ППО, перерозподіл цілей і швидшу, кращу та точнішу передачу даних про ціль. Тоді ми зможемо підтримувати цю ефективність", – підсумував військовий аналітик.Про ракету "Філін"ГУР 22 жовтня повідомило, що осіяни почали застосовувати нову ракету "Філін" для обстрілів України з кінця літа. Зброя може летіти на наднизьких висотах із максимальною швидкістю 800 км/год. Водночас її дальність сягає до 1,2 км. "Філін" має фюзеляж із композитних матеріалів – вугле- та склопластику. Її довжина становить 3,5 метра, а розмах крил – 3 метри. Для виготовлення окремих компонентів використовують технологію 3D-друку. 

Про це в соцмережі Х повідомила міністерка закордонних справ Латвії Байба Браже.Собчак і Богомолову закрили в'їзд до ЛатвіїМіністерка закордонних справ Латвії Байба Браже повідомила, що внесла Собчак і Богомолова до списку небажаних осіб і заборонила їм в'їзд на невизначений термін."Відповідно до пункту 3 статті 104 Закону про імміграцію я включила громадян Російської Федерації Ксенію Собчак і Костянтина Богомолова до списку осіб, небажаних для Латвії, і заборонила їм в'їзд до Латвії на невизначений термін", – написала Браже.Хто такі Ксенія Собчак і Костянтин БогомоловКсенія Собчак російська телеведуча й журналістка, дочка колишнього мера Санкт-Петербурга Анатолія Собчака. У 2014 році вона нелегально в'їхала до окупованого Криму, через що потрапила до бази "Миротворець". У 2015 році заявила, що на місці президента Росії теж анексувала б Крим, але "цивілізованим способом". У 2017 році, оголошуючи про участь у виборах, сказала, що з погляду міжнародного права Крим український. Після початку повномасштабного вторгнення в Україні її критикують за те, що вона чітко не засудила дії Кремля. У жовтні 2022 року виїхала з Росії після обшуку у справі про вимагання, але вже за два тижні російські державні агентства повідомили про її повернення.Костянтин Богомолов російський театральний і кінорежисер, художній керівник театру "На Малій Бронній", із Собчак одружений з 2019 року. У 2021 році в маніфесті "Викрадення Європи 2.0" назвав сучасний Захід "новим етичним рейхом". Після початку повномасштабного вторгнення лишився в Росії, а в липні 2025 року назвав події останніх трьох років "удачею нашого покоління", після чого, за даними українських видань, його внесли до бази "Миротворець". У січні 2026 року в інтерв'ю російським "Известиям" висловив упевненість у перемозі Росії у війні.Заборони для росіян у Латвії: що ухвалили ранішеУ квітні 2025 року Латвія внесла до "чорного списку" співачку Крістіну Орбакайте та музиканта Горана Бреговича за рішенням міністра внутрішніх справ на прохання Служби державної безпеки.Сейм Латвії заборонив видавати дозволи на зброю особам з подвійним громадянством Росії чи Білорусі.9 жовтня в Латвії заборонили місцевим депутатам їздити до РФ та Білорусі.

Про це Юлії Оліяр розповіла у програмі "По живому".Оліяр розповіла, що на початку обрала два напрямки роботи: проводити акції в різних куточках міста, щоб люди бачили ритуал повсюди, і вести інформаційну роботу. Активісти закликали писати відповідні гасла й робити хвилину мовчання персоналізованою."Дуже важливо розуміти, для чого ми стоїмо, для кого ми стоїмо, чому ми стоїмо", – наголосила вона.За її словами, на початку виникало багато незручностей, бо люди були необізнані й могли почуватися некомфортно. Тепер ситуація інша. "Мені зараз дуже приємно, коли я їду десь у маршрутці й чую, як одні перепитують, чи це вже дев'ята. Я розумію, що це вже інакший стан, люди вже десь знайшли для себе цю відповідь і вже немає тією початкової незручності. Всі стають і цією спільною хвилиною єднаються", – розповіла Оліяр.Закон про щоденну хвилину мовчання, ухвалений 2026 року, дозволив оголошувати її через засоби масового оповіщення. Для Оліяр це важливий показник, адже коли є оповіщення, люди одразу розуміють, що відбувається. У Львові оповіщення в центрі міста працювало ще з перших акцій, а місцева влада йшла назустріч активістам.Ідею загальнонаціональної хвилини мовчання адвокувала парамедикиня Ірина Цибух з позивним "Чека". Тепер її справу продовжує ГО "Вшануй".Читайте також: Хвилина мовчання є, а культури пам'яті ще немає: як Україна вчиться вшановувати своїх героїв

Про це повідомляє шведський телеканал ТV4 Nyhеtеrnа.Нічний рейд на вантажне судно біля ГотландуСудно завдовжки понад 80 метрів належить компанії, яку раніше розслідували через можливу причетність до російських гібридних і розвідувальних операцій. Назви компанії та судна в матеріалі не наводять."Ми на борту вночі й перевіряємо екіпаж та їхні проїзні документи", – сказала речниця поліції Стокгольмського регіону Каріна Скагерлінд.За даними джерел ТV4, в операції брав участь національний поліцейський спецпідрозділ, але поліція цього не підтверджує."Я не коментую, які ресурси ми використовуємо. Ми використали ті, які були потрібні", – додала Скагерлінд.Екіпаж із Росії та офіс у Калінінграді: що відомо про власника суднаКомпанія має представництво в російському анклаві Калінінград, де, за її словами, набирає екіпажі. За даними джерел ТV4, на цьому судні працюють громадяни Росії, проте Скагерлінд національність моряків не коментує.Кораблі компанії підозрюють у ролі бази для дронів російської розвідкиСудна цієї компанії вже розслідували через тривоги з дронами в європейських країнах: за даними руху суден, вони незрозуміло чому перебували поруч із місцями тривог у кількох країнах. Підозрюють, що кораблі могли бути депо для дронів російської розвідки.Останнім часом органи влади інших країн неодноразово піднімалися на борт цих суден та обшукували їх. Джерела європейської розвідки вважають, що кораблі найімовірніше діють в інтересах російської держави.Російські гібридні атаки в Європі: дрони й диверсії останніх місяців4 серпня в аеропорту Лейпциг/Галле біля українського вантажного літака Ан-124 виявили безпілотник з детонатором. Уряд Німеччини офіційно звинуватив у цьому Росію, а Wеlt аm Sоnntаg розкрило зв'язок підозрюваних з ГРУ.Естонія заявила про російський слід у підпалі будівлі оборонної компанії Міlrеm Rоbоtісs у Таллінні в ніч на 15 серпня: у поліції безпеки визнали це диверсією, яку замовили російські спецслужби.Верховний головнокомандувач об'єднаних сил НАТО в Європі Алексус Гринкевич 28 вересня закликав європейські країни публічно називати Росію винною в диверсіях, бо так вона платить вищу ціну.

Про це повідомляють дані українського ОSІNТ-каналу Dnірrо Оsіnt.Під удари потрапили Кстовський і Новокуйбишевський НПЗ, а також підприємство «Башнефть-Новойл». Їхня сукупна річна потужність становить близько 33 млн тонн нафти.За оцінками аналітиків, атаки можуть виводити з ладу одразу кілька технологічних установок на підприємствах. Ідеться як про обладнання первинної переробки нафти, так і про установки вторинного циклу.У Dnірrо Оsіnt пов’язують ці удари із завершенням так званого «енергетичного перемир’я». За інформацією каналу, протягом двох тижнів Україна утримувалася від атак на російські НПЗ на прохання адміністрації президента США.Водночас, як зазначають аналітики, Росія не припиняла обстрілів української території. Російські дрони та ракети продовжували атакувати міста й інфраструктуру, спричиняючи загибель людей і перебої з електроенергією, водою та теплом.Нагадаємо, у ніч проти 1 листопада безпілотники вразили НПЗ у Кстово, Нижньгородської області, після вибухів на підприємстві спалахнула масштабна пожежа.

Про це заявили білоруські "Кіберпартизани" та хакерська група Sіlеnt Сrоw, передає Rеfоrm.nеws.Хакери заявили про контроль над 25 тис. комп'ютерів РосстатуЗа словами Sіlеnt Сrоw, вони проникли у внутрішню ІТ-інфраструктуру Федеральної служби державної статистики Росії (Росстат). Хакери стверджують, що отримали доступ до центрального апарату відомства, регіональних підрозділів і Головного міжрегіонального центру обробки та розповсюдження статистичної інформації. Під їхнім контролем, як заявляє група, опинилося близько 25 тисяч комп'ютерів.Хакери кажуть, що вивантажили близько 23 терабайтів даних, зокрема внутрішні документи, бази даних і службову інформацію. За їхніми словами, серед отриманих матеріалів є відомості про військові втрати Росії у війні проти України."Основний обсяг складають бази даних, внутрішні документи, службова інформація та дані з робочих комп'ютерів співробітників. Масштаб події виходить далеко за межі компрометації окремих серверів чи облікових записів користувачів. Адже йдеться про проникнення в інфраструктуру федерального відомства з доступом до центральних і регіональних систем, внутрішніх контурів і масивів даних, що мають державну та службову цінність", – йдеться в заяві Sіlеnt Сrоw.Рекордні втрати РФ у жовтні: що відомоОператори Центру спецоперацій "Альфа" СБУ знешкодили за тиждень 3 198 російських військових, 2 146 з яких убито, що є рекордом для підрозділу за такий короткий період.За жовтень РФ втратила 54 400 військових убитими та пораненими, це найбільші місячні втрати з початку повномасштабного вторгнення, повідомив Генштаб ЗСУ.Сили безпілотних систем у жовтні уразили 64 807 цілей, зокрема 16 796 військових, повідомив командувач Роберт "Мадяр" Бровді.Росія в жовтні втратила 11 бойових літаків і один вертоліт за підрахунками ОSІNТ-проєкту Оkо Gоrа, половина втрат літаків припала на технічні несправності.

Про це повідомили в Українському гідрометцентрі.Невеликий дощ уночі можливий місцями на північному сході країни, а вдень — на півдні Одещини. У Карпатах, східних і північно-східних областях уночі та вранці подекуди очікується туман.Вітер буде північно-західним, а в південних областях — північно-східним, зі швидкістю 5–10 м/с.Температура повітря вночі становитиме 2… 7°, удень — 7… 12°. На південному сході країни повітря прогріється до 15°.У Києві та області також буде хмарно, без істотних опадів. У столиці вночі очікується 4… 6°, удень — 7… 9°. На Київщині температура вночі становитиме 2… 7°, а вдень — 7… 12°.