
♿️Як оцінювати доступність міського простору: на YouTube доступний курс із 16 лекцій про безбар’єрність
Як перевіряти доступність будівель та інших об’єктів, залучати до моніторингу жителів громади та застосовувати міжнародний досвід? Відповіді на ці запитання можна знайти в навчальному курсі "Рух без бар’єрів".
✅На YouTube-каналі флагманського проєкту Міністерства у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб України опублікували 16 лекцій від фахівців із доступності та інклюзивності.
У них розглядають:
🔹нормативні вимоги та міжнародні практики у сфері безбар’єрності;
🔹рекомендації зі створення доступного середовища;
🔹методи оцінювання та моніторингу доступності різних типів об’єктів.
Курс буде корисним уповноваженим із безбар’єрності, управителям об’єктів, представникам бізнесу, фахівцям у сферах будівництва й архітектури та всім, хто долучається до оцінювання доступності в громадах.
Навчальні матеріали допоможуть поглибити знання та набути практичних навичок для проведення моніторингу доступності.
Курс створили в межах інформаційно-просвітницької кампанії "Держава без бар’єрів" за підтримки Програми "Партнерство за сильну Україну".
▶️Переглянути лекції можна на YouTube-каналі проєкту "Рух без бар’єрів" за посиланням: https://www.youtube.com/playlist?list=PLOJITnJcY_0c

💡Безбар’єрність: Київ дослідив, наскільки зручно мешканцям отримувати інформацію та послуги міської влади
Безбар’єрність – це коли кожен може знайти, зрозуміти й скористатися потрібною інформацією.
Щоб зробити комунікацію з містом зручнішою, в місті провели дослідження, яке охопило понад 4 500 мешканців столиці.
🔹Половина опитаних (51%) – представники груп, які часто стикаються з бар’єрами: люди з інвалідністю, люди старшого віку, батьки маленьких дітей, ВПО.
🔹70% респондентів отримують необхідну інформацію від міської влади, однак майже половина з них зізнаються – не завжди розуміють, як скористатися послугами.
🔹Найпопулярніші джерела – мобільний застосунок Київ Цифровий (60,7%) та Telegram (49,1%).
🔹Найвищу оцінку (3,39 із 5) отримала доступність для сприйняття – тобто читабельність, наявність озвучення чи перекладу жестовою мовою.
За словами заступниці голови КМДА Марини Хонди, результати опитування стануть основою для оновлення міської комунікаційної політики.
💬"Дослідження допомагають побачити, що за кожним бар’єром стоїть людська потреба – зрозуміти, почути, отримати підтримку. Саме тому важливо не просто збирати дані, а застосовувати їх для реальних змін: робити міські сервіси більш людиноцентричними, навчати, розширювати формати комунікації", – підкреслила вона.
На основі висновків дослідження КМДА планує:
✔️вдосконалити стандарти інклюзивної комунікації;
✔️збільшити кількість відео з субтитрами та перекладом жестовою мовою;
✔️навчати працівників структурних підрозділів ефективній комунікації;
✔️розширити програми навчання цифровим навичкам для людей старшого віку.
🤝Дослідження реалізовано спільно з БФ "Рокада" за підтримки УВКБ ООН у межах Плану заходів із створення безбар’єрного простору в місті Києві, затвердженого мером Віталієм Кличком.
📊Із повними результатами можна ознайомитись на Офіційному порталі Києва у розділі "Безбар’єрність" та на сайті БФ "Рокада".https://rokada.org.ua/efektyvnist-komunikatsiinykh-kanaliv-kyivskoi-miskoi-derzhavnoi-administratsii-analiz-bar-ieriv/