Мілітарний

У Силах оборони України нині служать понад 12 тисяч військовослужбовців, які долучилися до війська за процедурою умовно-дострокового звільнення (УДЗ) від відбування покарання.
Попри виконання бойових завдань нарівні з іншими військовослужбовцями, ця категорія захисників і захисниць досі стикається з низкою обмежень у базових правах та соціальних гарантіях.
Про необхідність усунення таких норм заявив Правозахисний центр для військовослужбовців «Принцип».
Організація закликала народних депутатів підтримати законопроєкт №15225, який спрямований на вирівнювання правового статусу військовослужбовців, звільнених за процедурою УДЗ.
Зокрема, військові цієї категорії не мають права на щорічну основну відпустку та відпустку після звільнення з полону. Також для них діють обмеження щодо вибору місця лікування за висновком військово-лікарської комісії.
Крім того, такі військовослужбовці не можуть переводитися до інших підрозділів навіть у випадках, коли за станом здоров’я придатні лише до служби поза бойовими посадами.
Ще одна проблема стосується звільнення зі служби. Для військових, звільнених за процедурою УДЗ, не передбачено частину підстав для звільнення, зокрема після досягнення граничного віку, встановлення інвалідності або повернення з полону.
Окремі обмеження поширюються і на жінок-військовослужбовиць. Вони не мають права на відпустку або звільнення зі служби у зв’язку з вагітністю, пологами та доглядом за дитиною.
Ці проблеми правозахисники описали у дослідженні «Служба у “Шквалі”: нормативно-правове регулювання і повсякденні досвіди». За результатами аналізу фахівці підготували рекомендації щодо усунення правової нерівності.
Бійці батальйону «Шквал» повертаються на базу після відпрацювання підготовки до штурму, Донецька область, Україна, 11 листопада 2025 року. Надія Карпова Frоntlіnеr
Частину цих рекомендацій врахували під час підготовки законопроєкту №15225, який уже зареєстрували у Верховній Раді України. Документ передбачає низку змін для розширення прав військовослужбовців цієї категорії.
Законопроєкт пропонує запровадити щорічну основну відпустку та додаткову відпустку після звільнення з полону, розширити перелік місць лікування і проходження відпустки за висновком ВЛК, а також створити механізм переведення до інших підрозділів Збройних сил України.
Також документ містить додаткові підстави для звільнення зі служби та надає військовослужбовицям право на відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами.
У «Принципі» наголошують, що йдеться не про надання привілеїв, а про усунення правової нерівності.

Верховна Рада ухвалила зміни до Державного бюджету на 2026 рік, які передбачають суттєве збільшення фінансування сектору безпеки й оборони.У Міноборони України повідомили, що законопроєкт №15224 передбачає збільшення видатків державного бюджету на 1 560,1 млрд гривень.Таким чином, видатки на безпеку й оборону у 2026 році зростуть до рекордних 4,4 трлн гривень.Із цієї суми 2,3 трлн гривень спрямують на закупівлю озброєння та військової техніки, а ще понад 1,45 трлн гривень — на грошове забезпечення військовослужбовців.На що спрямують додаткові кошти оборонного бюджету:

1 519,7 млрд гривень — для Міністерства оборони (разом із Державною спеціальною службою транспорту);16,7 млрд гривень — для органів системи МВС (Держприкордонслужби та Нацгвардії);4,8 млрд гривень — для Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України;2,5 млрд гривень — для Служби безпеки України;1,8 млрд гривень — для Головного управління розвідки Міністерства оборони;14,6 млрд гривень — на збільшення резерву коштів для сектору безпеки й оборони.

Рада прийняла законопроєкт №15224 зміни до Держбюджету 2026-го року. Фото: t.mе/yzhеlеznyаkЗбільшення видатків стало можливим після погодження пакета рішень Європейського Союзу, спрямованих на фінансову підтримку України шляхом надання кредиту обсягом 90 млрд євро на 2026–2027 роки.Із цієї суми 60 млрд євро планують спрямувати на оборонні потреби України.

Верховна Рада підтримала закон, який скасовує податок на додану вартість на операції з постачання наземних дронів.
За документ у першому читанні та в цілому проголосували 294 народні депутати, повідомляє Верховна Рада.
Рішення має пришвидшити закупівлю та впровадження таких систем для потреб фронту.
«Ухвалені зміни дозволять задовольнити потреби бойових підрозділів у забезпеченні наземними роботизованими комплексами, а також підвищити ефективність використання бюджетних коштів під час їх постачання для сил оборони», — йдеться у заяві Верховної Ради.
Ухвалений закон направлять на підпис президентові України. Він набере чинності після офіційного опублікування, що відкриє можливість для масштабних закупівель наземних роботизованих комплексів.
НРК «Легіт L1» із кулеметом ПКМ. Квітень 2026 року. Фото: Мілітарний
Наземні дрони на передовій дозволяють проводити розвідку, доставляти боєприпаси та евакуйовувати поранених без ризику для життя військових.
В Україні також уже освоїли виробництво гумових гусениць для наземних дронів.

Верховна Рада України у першому читанні підтримала законопроєкт, який запроваджує проходження військово-лікарських комісій для іноземців та осіб без громадянства, які хочуть проходити або вже проходять військову службу в Україні.
Законопроєкт №15015 про врегулювання проходження військово-лікарської експертизи для іноземців та осіб без громадянства доступний на сайті Верховної Ради.
Документ має врегулювати порядок визначення придатності іноземців до військової служби, а також встановлення причинного зв’язку між пораненнями, травмами або захворюваннями та проходженням служби.
Окремо законопроєкт передбачає визначення потреби таких військовослужбовців у медичній чи медико-психологічній реабілітації, а також умов її проходження.
Згідно із запропонованими змінами, іноземці проходитимуть ВЛК у медичних закладах Міністерства оборони, Міністерства внутрішніх справ, інших складових сектору безпеки та оборони, а також у державних і комунальних медзакладах.
Проходження військово-лікарської комісії військовослужбовцями. Ілюстративне фото: МОУ
Наразі законодавство не містить чітко врегульованого механізму проходження військово-лікарської експертизи для іноземців, які служать у Силах оборони України.
Практично це рішення створює єдину правову основу для медичного супроводу іноземних добровольців — від визначення придатності до оформлення поранень і подальшої реабілітації.
Після ухвалення в першому читанні законопроєкт ще має пройти підготовку до другого читання, де його положення можуть бути уточнені або змінені.
Іноземці та особи без громадянства з початку повномасштабної війни беруть участь у захисті України у складі різних підрозділів Сил оборони, однак частина процедур їхнього медичного забезпечення досі залишалася юридично неврегульованою.
Білоруські добровольці в Україні у складі полку імені К.Калиновського. Травень 2022. Фото: Соцмережі формування
Також нещодавно Уряд спростив процедуру оформлення посвідок на тимчасове проживання для іноземних добровольців.

У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, який передбачає звільнення від сплати податку на додану вартість операцій із постачання наземних роботизованих комплексів для потреб Сил оборони.
Про це свідчить оприлюднений на сайті Верховної Ради законопроєкт №15259, ініційований групою народних депутатів на чолі з головою парламентського комітету з питань фінансів Данилом Гетманцевим.
Серед співавторів документа також народні депутати Ніна Южаніна, Олег Бондаренко, Галина Янченко та секретар комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Роман Костенко.
Документ пропонує встановити податкову пільгу до моменту припинення або скасування воєнного стану в Україні.
За словами Южаніної, проблема виникла після завершення 1 січня 2026 року дії пільги на постачання електромобілів, під яку також підпадали наземні роботизовані комплекси.
Будівля Верховної Ради України. Фото: Верховна Рада України
Через це, за її оцінкою, вартість НРК під час закупівель за бюджетні кошти зросла на 20%, що суттєво вдарило по можливостях закупівлі таких систем для армії.
Нардепка заявила, що через зростання вартості постачання комплексів для фронту майже зупинилося.
У пояснювальній записці до законопроєкту зазначено, що ухвалення документа має допомогти забезпечити бойові підрозділи необхідними наземними роботизованими платформами.
Також автори ініціативи вважають, що повернення пільги дозволить ефективніше використовувати бюджетні кошти при закупівлях техніки для сил оборони.
Українські наземні роботизовані комплекси для логістичних завдань. Фото: Вrаvе1
Южаніна закликала розглянути законопроєкт уже під час наступного пленарного тижня та ухвалити його одразу за основу і в цілому.
Нагадаємо, минулоріч Верховна Рада проголосувала за збільшення видатків на оборону у цьому році на 412 млрд грн.