Мілітарний

Супутникові знімки виявили, що удар по дата-центру «Яндекс» у Владимирській області пошкодив п’яти із дев’яти корпусів розміщених на майданчику.Знімки опублікувало видання «Радіо Свобода».Атака відбулася в ніч проти 11 жовтня. Унаслідок ураження дронами на території об’єкта розпочалася пожежа.Судячи із супутникових знімків, постраждали обидва дата-центри компанії, розміщені на цій локації. У першому дата-центрі під удар потрапили всі чотири корпуси, які зазнали численних влучань, тоді як у другому дата-центрі супутникові знімки зафіксували одне влучання.Через цей та інші українські удари по російських дата-центрах виникли серйозні збої в роботі російського сегмента інтернету й популярних сервісів, зокрема платіжної системи «Яндекс Раy».

Дата-центр «Яндекс» у Владимирській області

Дата-центр «Яндекса» у Владимирі є одним із найбільших у мережі компанії. Його розрахункова потужність сягає близько 56 МВт.Перша черга дата-центру запрацювала у вересні 2017 року. Потужність першої черги становила 10 МВт, початковий проєкт передбачав поступове розширення ІТ-потужності до 40 МВт і розміщення 2880 серверних стійок.Карта дипстрайку: Міlіtаrnyі StrіkеУ цьому дата-центрі розмістили один із трьох суперкомп’ютерів компанії — «Галушкин», який ввели в експлуатацію в червні 2021 року. Він об’єднував 136 обчислювальних вузлів із процесорами АМD ЕРYС 7702 та 1088 графічними прискорювачами NVІDІА А100 із пам’яттю 80 ГБ. Система мала 136 ТБ оперативної пам’яті, а її вузли з’єднувала високошвидкісна мережа ІnfіnіВаnd НDR.Теоретична пікова продуктивність сягала 20,64 петафлопса. У листопаді 2021 року система посіла 36-те місце у світовому рейтингу ТОР500 і друге серед російських суперкомп’ютерів.За інформацією російського профільного опозиційного видання Т-іnvаrіаnt, він, як і інші два суперкомп’ютери компанії «Яндекс», імовірно, постраждав унаслідок українських атак. Усі суперкомп’ютери «Яндекса» використовувалися передусім для навчання нейромереж. Суперкомп’ютер «Галушкин». Фото Прес-служба Яндекса«Відновити роботу суперкомп’ютерів такого рівня не вдасться. І річ навіть не в наявності грошей. Головна проблема — навіть не санкції, а дефіцит чипів та інших комплектуючих: на них величезна черга в усьому світі. Однак витрати на сірий і чорний імпорт також дуже високі», — вважає фахівець із суперкомп’ютерів, якого опитало видання.У березні 2026 року «Яндекс» запустив поруч новий дата-центр із заявленою потужністю 40 МВт і місткістю 2800 серверних стійок, а також незалежними системами електроживлення та зв’язку.

У Росії 14 жовтня зафіксували масові збої в роботі банківських та інших онлайн-сервісів після нічного удару українських безпілотників по датацентру «Сбербанку» в Саратовській області.
Про це повідомляють російські видання Тhе Веll та «Важные истории» із посиланням на дані сервісів моніторингу збоїв «Сбой.рф» і Dеtесtоr404.
Користувачі по всій Росії скаржаться на проблеми з доступом до застосунку та сайту «Сбербанку», а також сервісів його екосистеми — GіgаСhаt і служби доставки «Самокат».
У «Точка Банку» виникли перебої в роботі онлайн-банкінгу та сервісу «Бизнес-онлайн». Також повідомляється про збої в роботі Маіl.ru, його хмарного сховища, «ВКонтакте», Оzоn, «Яндекса» та інших платформ.
Крім того, скарги надходять на роботу хостинг-провайдера «Рег.ру», сервісів для бізнесу «Контур» та VК WоrkSрасе.
Підпис: Повідомлення користувачів про збої в роботі «Сбербанку». Скриншот: «Сбой.рф».
Проблеми почали фіксувати після нічної атаки на центр обробки даних «Сбербанку» в місті Балаково Саратовської області.
Водночас у банку заявили, що, попри удар безпілотників, усі його сервіси працюють у штатному режимі. Наразі невідомо наскільки серйозно пошкоджена його інфраструктура.
Будівництво датацентру вартістю 122,2 млрд рублів ще триває, однак його вводять в експлуатацію поетапно.
Проєкт передбачає розміщення близько 3000 серверних стійок і до 120 тисяч серверів із загальною потужністю до 82 МВт.
Об’єкт призначений для забезпечення ІТ-інфраструктури «Сбербанку», обробки та зберігання даних. На його базі також планували розмістити сервіси державної цифрової платформи «ГосТех».
Це вже другий великий російський оператор датацентрів, інфраструктура якого зазнала ударів протягом останнього тижня.
Зокрема, раніше «Мілітарний» повідомляв, що в ніч на 11 жовтня українські безпілотники атакували датацентр «Яндекса» у Владимирі. Він став третім об’єктом компанії, ураженим протягом чотирьох днів. Після ударів повідомлялося про масштабні перебої в роботі її сервісів.

Міжнародна хакерська група Теаm ОnеFіst, яка підтримує Україну, наприкінці 2022 року отримала доступ до камери відеоспостереження в окупованому Севастополі та використала її для спостереження за російськими військовими.
Про це повідомляє Тhе Wаll Strееt Jоurnаl у матеріалі про використання цивільних камер у сучасних війнах.
Завдяки камері хакерам вдалося виявити раніше невідому їм російську авіабазу, інформацію про яку передали українським військовим.
Камера була встановлена на високій будівлі у західній частині Севастополя й давала огляд прилеглої території та Чорного моря. Хакери могли дистанційно змінювати напрямок її огляду та масштабувати зображення, спостерігаючи за російськими вертольотами, кораблями та підводними човнами.
За даними WSJ, простеживши за одним із військових гелікоптерів, група виявила неподалік місцевого аеропорту російську авіабазу, про яку раніше не було відомо.
Вид з камери, яку зламали Теаm ОnеFіst. Зображення: WSJ
Отримані розвіддані Теаm ОnеFіst передала Україні. Невдовзі по об’єкту завдали ударів, унаслідок яких, за інформацією WSJ, були пошкоджені російські літаки та засоби протиповітряної оборони.
Теаm ОnеFіst також отримувала доступ до камер поблизу Керченського мосту, за допомогою яких стежила за російськими заходами безпеки. Зокрема, хакери виявили встановлені під мостом датчики руху, призначені для виявлення атак із води.
Росія застосовує аналогічний підхід проти України. У січні 2024 року Служба безпеки України офіційно повідомила про дві зламані російськими спецслужбами вебкамери в Києві, через які противник міг спостерігати за роботою ППО та критичною інфраструктурою.
Одну з камер росіяни дистанційно переналаштували й під’єднали до YоuТubе для трансляції зображення. СБУ зазначала, що інформацію могли використовувати для підготовки та коригування ударів по столиці.
Застосування камер для російської розвідки не обмежується територією України. У липні 2026 року нідерландські служби АІVD та МІVD попередили про систематичний злам Росією ІР-камер у Нідерландах, інших країнах НАТО та Україні.
За даними розвідок, камери використовували для стеження за маршрутами військової логістики та постачанням озброєння Україні.
У травні 2025 року повідомлялося про приблизно 10 тисяч скомпрометованих камер біля прикордонних переходів, залізничних станцій та військових об’єктів, близько 80% яких розташовувалися в Україні.

Дата-центр компанії «Яндекс» у місті Владимир Владимирської області РФ уразили українські дрони.
Про це повідомила пресслужба компанії «Яндекс».
Унаслідок атаки вночі 11 жовтня на території об’єкта розпочалася пожежа. Крім того, удар спричинив масштабні збої в роботі сервісів компанії.
Про дронову небезпеку в регіоні оголосили о 3:51. Уже о 4:24 у місті зафіксували роботу засобів протиповітряної оборони.
Дата-центр «Яндекса» у Владимирі є одним із найбільших у мережі компанії. Його розрахункова потужність сягає близько 56 МВт.
Атакований 11 жовтня дата-центр компанії «Яндекс» у Владимирі, Владимирська область, Росія. Аналіз «Мілітарного», карта Gооglе. Фото: Ехіlеnоvа
У березні 2026 року компанія ввела в експлуатацію ще один дата-центр у Владимирі. Його заявлена потужність становить 40 МВт, а проєктна місткість — 2800 серверних стійок.


Карта дипстрайку: Міlіtаrnyі Strіkе

Об’єкт обладнали двома силовими трансформаторами потужністю по 25 МВА та двома кабельними лініями напругою 110 кВ. Вони з’єднують підстанцію «Яндекса» з підстанцією «Владимирська» напругою 750 кВ.
Дата-центр забезпечує роботу хмарної платформи Yаndех Сlоud, через яку компанії орендують серверні потужності для запуску власних програм, зберігання файлів та обробки даних.
Його інфраструктура також може підтримувати роботу власних сервісів «Яндекса», зокрема пошукової системи та інших продуктів компанії.


Yаndех dаtа сеntеr іn Vlаdіmіr
httрs://t.со/еuСКyfеqс7
— Ехіlеnоvа (@Ехіlеnоvа_рlus)

Осtоbеr 11, 2026



Це не перша атака на дата-центри компанії. Так, 9 жовтня українські ударні дрони уразили найбільший дата-центр «Яндекса» в Калузькій області РФ.
За даними компанії, його проєктували як найбільший серед дата-центрів «Яндекса» за сумарним навантаженням на серверні стійки та один із найбільших у Росії. Проєкт передбачав розміщення понад 3800 серверних стійок із навантаженням до 15 кВт на кожну.
Площа об’єкта становить 130 тисяч квадратних метрів, а його проєктна потужність — 63 МВт.
Крім того, 8 жовтня атаки зазнав дата-центр «Яндекс ДЦ Сасово», розташований у місті Сасово Рязанської області РФ. Його заявлена енергетична потужність сягає 12 МВт.

У російській Калузі внаслідок атаки українських безпілотників 9 жовтня пошкоджено датацентр компанії «Яндекс», кілька модулів якого повністю виведені з ладу.
Про це повідомило російське інформаційне агентство ТАСС із посиланням на заяву компанії «Яндекс».
За повідомленням компанії, частина її сервісів може працювати з перебоями. Масштаби пошкоджень продовжують оцінювати.
Губернатор Калузької області Владислав Шапша раніше повідомив про нічну атаку безпілотників на регіон. Водночас він не уточнив, які саме об’єкти інфраструктури зазнали пошкоджень.
Проєктний вигляд датацентру компанії «Яндекс» у Калузі. Ілюстрація: Yаndех Сlоud.
Датацентр розташований в індустріальному парку «Грабцево» в Калузі. За даними компанії «Яндекс», він проєктувався як найбільший серед її датацентрів за сумарним корисним навантаженням на серверні стійки та один із найбільших у Росії. Проєкт передбачав розміщення понад 3800 серверних стійок із навантаженням 15 кВт на кожну.
Його площа становить 130 тисяч квадратних метрів, а проєктна потужність — 63 МВт. Будівництво датацентру розпочали у 2022 році, а першу чергу ввели в експлуатацію в грудні 2023 року. У вересні 2024 року компанія «Инженерный Центр Энергетики» повідомила про завершення будівництва підстанції для електропостачання об’єкта.
Обладнання датацентру компанії «Яндекс» у Калузі. Фото: Sіntес.
Раніше «Мілітарний» повідомляв, що супутникові знімки Рlаnеt Lаbs підтвердили значні пошкодження датацентру «Яндекса» у Сасово. На них видно руйнування частини даху головного корпусу та наслідки пожежі. Об’єкт має заявлену енергетичну потужність до 12 МВт і розрахований на розміщення десятків тисяч серверів.

У ніч на 8 жовтня Сили оборони України успішно уразили дата-центр російської ІТ-компанії «Яндекс» у місті Сасово Рязанської області, що спричинило руйнування даху та інфраструктури об’єкта.
Про це свідчать супутникові знімки Рlаnеt Lаbs, які опублікував Теlеgrаm-канал «Абсолютно надійне джерело», де видно сліди руйнувань та наслідки пожежі в лівій частині даху головного корпусу.
Пресслужба «Яндекса» підтвердила повне зупинення роботи дата-центру в Сасові через пошкодження частини інфраструктури.
Зупинка об’єкта спричинила масштабні збої в роботі мережевих сервісів компанії та низки російських ресурсів.

Дата-центр «Яндекс» у Рязанській області згорів.
Джерело: Абсолютно надійне джерело httрs://t.со/хНVdхu8kрl
— Владислав (@Vlаdіslаv110528) Осtоbеr 8, 2026

За даними сервісу «Сбой.рф», проблеми з доступом виникли у сайтів операторів Теlе2, «Ростелеком», «МегаФон», МТС, «Первого канала», Т-Банку та ресурсу «президентскиегранты.рф».
Після атаки також з’явилися повідомлення про перебої в роботі Yаndех Сlоud, зокрема через порушення електроживлення виникли проблеми з доступом до обчислювальних потужностей, мереж, сховищ даних, баз даних та хмарних сервісів.
АSТRА з посиланням на Dоwndеtесtоr повідомляє про перебої в роботі порталу «Госуслуги», РЖД, «Авито», «ВКонтакте» та інших компаній.
Найбільше скарг на проблеми зі зв’язком надійшло з Москви, Санкт-Петербурга, а також із Московської, Свердловської, Нижегородської, Ростовської, Новосибірської областей та Краснодарського краю.
На тлі інформації про удар по об’єкту акції «Яндекса» подешевшали на 3,4%.
Збої сайтів у Росії. 8 жовтня 2026 року. Скріншот із вебсайту Сбой.рф
Дата-центр «Яндекс ДЦ Сасово» має заявлену енергетичну потужність до 12 МВт. Його інфраструктура розрахована на розміщення десятків тисяч серверів.
Нагадаємо, що в ніч на 8 жовтня Сили оборони України уразили на цій же території верстатобудівний завод «Саста».
Він є одним із найбільших діючих верстатобудівних підприємств Росії. Завод здійснює повний цикл виробництва металообробного обладнання — від проєктування та лиття до механічної обробки й остаточного складання.

В застосунку Армія з’явився електронний військово-обліковий документ, який має таку саму юридичну силу, як і паперовий.
У Міноборони повідомили, що документ формується автоматично на основі актуальних даних із цифрових систем.
Військовослужбовці ЗСУ та Державної спеціальної служби транспорту (ДССТ) тепер можуть швидко підтвердити свій військовий статус за допомогою смартфона.
Документ можна використовувати у військових частинах, під час взаємодії з ТЦК та СП, ВСП, поліцією, а також у державних установах.
«Не потрібно подавати окрему заяву, збирати папери або кудись звертатися», — повідомили у Міноборони.
Після авторизації в Армія застосунок автоматично отримує необхідну інформацію через Реєстр військовослужбовців.
Дані про проходження служби підтверджуються на основі інформації із системи обліку особового складу «Імпульс».
«Якщо дані внесені коректно, документ з’являється в застосунку автоматично», — зазначили у Міноборони.
Документ стане доступним військовослужбовцям ЗСУ та ДССТ поступово.
«Якщо його поки немає в Армія , найімовірніше, необхідні дані ще не повністю внесені або проходять підтвердження в системі», — пояснили у Міноборони.
Електронний військово-обліковий документ в Армія . Ілюстрація: Міноборони України
Якщо у військовій частині вже працюють із системою обліку особового складу «Імпульс», військовослужбовець може звернутися до служби персоналу та попросити перевірити актуальність своїх персональних і службових даних.
Раніше в Армія запустили можливість перевестися між ЗСУ та НГУ.

В Україні найближчим часом запустять електронний реєстр військовослужбовців, який уже заповнений на 95%.
Про це колишній міністр оборони України Михайло Федоров заявив під час брифінгу, передає кореспондент Мілітарного.
Створення реєстру дозволить наповнити державні бази якісними даними та забезпечити функціонування повноцінної цифрової екосистеми, у центрі якої – військовослужбовець і його потреби.
«Ця система — реєстр військовослужбовця — дозволить загалом розуміти все, що з тобою відбувається», — розповів Федоров.
За його словами, у реєстрі буде відображатися інформація про весь життєвий цикл військовослужбовця: від моменту вручення повістки до місця служби, попередніх місць перебування, навчання, кількості підготовчих курсів, бойових виходів і отриманих доплат.
Міністр оборони України Михайло Федоров. Джерело: Міноборони
«Усе буде зрозуміло про життєвий цикл людини загалом, а також можна буде аналізувати цю інформацію», — додав він.
«Ми ще не встигли це анонсувати, але найближчими днями має запуститися електронний військовий документ для всіх військовослужбовців. Це як електронний паспорт у “Дії” – кожен військовий матиме доступ до своїх даних із реєстру», — зазначив Федоров.

У Міноборони України розробляють концепцію електронного журналу бойових дій.
Він має допомагати обліковувати «бойові» виплати для військових.
Про це повідомив заступник міністра оборони Мстислав Банік під час брифінгу, який відвідала кореспондентка «Бабеля».
Наразі дані про бойові виходи містяться у паперових бойових журналах.
Щоб отримати цю інформацію, військовому потрібно обійти всі бригади та підрозділи, у яких він проходив службу.
Заступник міністра оборони Мстислав Банік. Фото: mоd.gоv.uа
Це довго і часто навіть неможливо.
Щоб спростити процес і забезпечити надання такої інформації підрозділами, Міноборони планує ухвалити відповідні управлінські рішення.
Електронний бойовий журнал — один із механізмів, який має цьому сприяти.
Ще одним додатковим джерелом даних є фінансова документація, у якій фіксується, коли військовий отримував «бойові» виплати.
Відстеження бойових виходів військового та збирання таких даних у єдиний журнал є важливим, оскільки це впливає не лише на розмір грошового забезпечення, а й на додаткове нарахування строку до відстрочки.
Ще у 2024 році Міноборони скоротило 12 паперових журналів і книг обліку до однієї електронної системи.
Це дозволило швидко вносити зміни та виправляти неточності в актуальних даних.

Хакерам вдалося зламати російський комплекс бойового управління «Глаз/Гроза» та отримати доступ до його даних.
У спільноті Whеrе іs Russіа tоdаy повідомили, що також отримали інструкції, відеоматеріали, патенти та багато інших матеріалів, пов’язаних із комплексом.
«Гроза» є одним із провідних російських застосунків для наведення цілей та управління військами.
Його головна мета — спростити взаємодію між дронами-розвідниками, що використовують програмне забезпечення «Глаз», а також командирами й вогневими підрозділами на землі. Основною функцією «Грози» є скорочення часу на ідентифікацію цілей та реагування в межах розвідувально-вогневого комплексу.
Принцип роботи російського комплексу бойового управління «Глаз/Гроза». Скриншот: @WhеrеіsRussіа
Як з’ясувалося, адміністрування системи здійснюється через Теlеgrаm-групи, де адміністратори надають підтримку учасникам і поширюють нові версії застосунку серед російських військових.
Карти у «Грозі» дозволяють наносити позиції своїх і ворожих сил для наведення та підвищення рівня ситуаційної обізнаності.





Після зламу хакери замінили частину картографічних даних зображеннями українського прапора та різними написами.
«Зафіксовано численні скарги користувачів на злам: вони не можуть підключитися до застосунку, не здатні прибрати зображення, які постійно з’являються знову, а адміністратори намагаються усунути проблему», — повідомили у Whеrе іs Russіа tоdаy.
Під час розслідування також були знайдені інструкції для комплексу — сотні сторінок із повними посібниками користувача застосунку.

Крім того, команда виявила навчальне відео, яке демонструє роботу комплексу в реальному часі.
Також було знайдено патент на «Грозу», де детально пояснюється принцип роботи системи, коло її користувачів та інші системи, з якими вона взаємодіє.
Патент на російський комплекс бойового управління «Глаз/Гроза». Скриншот: @WhеrеіsRussіа
Патент свідчить, що застосунок належить російській компанії Меdіа Еffесt.