Мілітарний

Європейський авіабудівний концерн Аіrbus розглядає можливість поглиблення співпраці зі шведською компанією Sааb для створення нового літака шостого покоління.
Про це повідомляє Rеutеrs.
Аіrbus активізував контакти зі Sааb після того, як проєкт FСАS (Futurе Соmbаt Аіr Systеm), який Франція, Німеччина та Іспанія розвивали як основу майбутнього європейського бойового авіакомплексу, остаточно зіткнувся з критичними розбіжностями та офіційно припинений у червні 2026 року.
Паралельно тривають консультації щодо можливих альтернативних форматів співпраці в Європі, включно з іншими міжнародними програмами, проте саме шведський напрямок нині розглядають як один із найбільш реалістичних.
Покращення оборонних відносин між Німеччиною та Швецією створило сприятливе підґрунтя для промислової кооперації, а Sааb, як виробник винищувачів Grіреn, володіє необхідною експертизою в розробці бойової авіації.
Рендер європейського винищувача 6-го покоління FСАS. Зображення Аіrbus
Проблеми FСАS виникли через затяжні суперечки між Аіrbus і французькою Dаssаult Аvіаtіоn щодо контролю над проєктом, розподілу робіт і прав на інтелектуальну власність.
Ці розбіжності неодноразово блокували прогрес програми, попри її стратегічне значення для європейської оборони.
На тлі цих подій Аіrbus також оголосив про створення альянсу «Теаm Gеn 6» з групою німецьких та іспанських компаній для розробки європейської альтернативи винищувачу.

Проблеми програми FСАS значною мірою випливають із різних стратегічних амбіцій учасників.
Модель європейського винищувача нового покоління FСАS ​​на Паризькому авіасалоні, 2019 рік.
Франція традиційно орієнтується на створення суверенних збройних систем і прагне зберегти провідну роль у проєкті, що забезпечило б їй контроль над ключовими рішеннями, зокрема щодо експортної політики та розробки спеціалізованих варіантів літака, включно з носієм ядерного озброєння та палубною версією.
Німеччина натомість не висуває настільки масштабних вимог і розглядає FСАS як спосіб отримати сучасний винищувач нового покоління за відносно помірної фінансової участі. Водночас Берлін прагне посилити свій вплив у програмі й не готовий віддавати Парижу ключові управлінські позиції.
Через це уряди та промислові гравці тривалий час не можуть узгодити баланс відповідальності та контролю. Напруженість у проєкті посилилася після 2022 року, коли переговори щодо розподілу ролей у розробці дедалі частіше заходили в глухий кут, що спричинило затримки в ключових етапах програми.
Співпраця зі Sааb і Швецією виглядає значно прагматичнішою альтернативою, ніж франко-німецькі оборонні програми. Стокгольм зазвичай не просуває масштабні геополітичні проєкти й не наполягає на жорсткій автономній моделі розвитку озброєнь.
Рендер на тему програми Flygsystеm 2020. Фото: Sааb
Це створює гнучкішу основу для спільної роботи, де сторони концентруються на вартості, ефективності та практичних характеристиках систем, а не на політичному контролі над програмою.
Такий підхід потенційно спрощує ухвалення рішень, оскільки і Швеція, і її партнери зазвичай орієнтуються на раціональне фінансування оборонних проєктів і прагнуть уникати надмірного ускладнення управлінських структур. У цьому контексті співпраця зі Sааb виглядає передбачуванішою та менш конфліктною порівняно з проєктами на кшталт FСАS.
Водночас досвід франко-німецьких програм показує, що навіть за наявності спільних стратегічних інтересів сторони часто стикаються з труднощами. Різні уявлення про бойові вимоги, рівень витрат і розподіл ролей у проєкті неодноразово призводили до затримок або перегляду початкових домовленостей.
Франція, зі свого боку, послідовно наполягає на провідній ролі в оборонних програмах, щоб зберегти контроль над ключовими технологіями та експортною політикою. Саме цей фактор регулярно ставав джерелом напруження в кооперації з іншими європейськими партнерами, які прагнуть збалансованішого розподілу впливу.