Мілітарний

Швеція, Норвегія, Фінляндія, Данія та Ісландія домовилися розпочати розробку спільної оборонної угоди, яка має посилити військову співпрацю та обороноздатність НАТО в регіоні.
Про це йдеться у спільній заяві міністрів оборони країн Північної Європи за результатами зустрічі NОRDЕFСО.
Майбутня угода має створити правову основу для поглиблення військової співпраці, зокрема проведення спільних операцій, розвитку оборонних спроможностей, закупівель озброєння та забезпечення діяльності збройних сил.
Окрему увагу приділили розвитку оборонної промисловості. Країни підтвердили намір потроїти виробничі потужності з випуску боєприпасів до 2030 року.
Військовослужбовці Сухопутних військ Фінляндії на обладнаних оборонних позиціях під час навчань. Фото: Вlооmbеrg.
Також міністри наголосили на необхідності продовження військової, фінансової та гуманітарної підтримки України.
«Угода про оборонне співробітництво країн Північної Європи забезпечить необхідну правову основу для подальшого поглиблення нашої співпраці та сприятиме діяльності наших збройних сил… угода продемонструє нашу спільну відданість НАТО та сприятиме стримуванню й обороні союзників», — йдеться у спільній заяві міністрів оборони.

У Данії запустили пілотний проєкт із випробування mеsh-мережі Меshсоrе для забезпечення зв’язку в кризових ситуаціях.Про це повідомила данська суспільна телерадіокомпанія Dаnmаrks Rаdіо.За задумом, система має забезпечити зв’язок навіть у разі масштабного й тривалого знеструмлення, коли базові станції мобільного зв’язку припинять працювати.Меshсоrе — це мережа невеликих приватних радіопристроїв і передавачів, які працюють від акумуляторів і сонячних панелей та забезпечують спілкування незалежно від мобільного зв’язку. Користувачі підключають їх до смартфонів через Вluеtооth і спілкуються через застосунок, а автономні ретранслятори розширюють покриття мережі. Застосунок для спілкування через Меsh-мережу. Стоп-кадр з відео Dаnmаrks RаdіоПілотний проєкт запустив муніципалітет Орхус на сході Данії, центром якого є місто Орхус — друге за величиною місто країни.Як розповів виданню Крістіан Рісагер Ларсен, керівник ІТ-команди підрозділу ІТК муніципалітету Орхуса, проєкт має з’ясувати, чи можна використовувати Меshсоrе для кризової комунікації.«Пілотний проєкт має з’ясувати, чи можемо ми надсилати повідомлення місцевим школам під час надзвичайної ситуації: повідомляти, як довго вона триватиме, де отримати питну воду тощо, якщо всі інші засоби зв’язку відмовлять», — каже він.Хоча муніципалітет Орхуса прагне випробувати Меshсоrе, досі мережа розвивалася лише завдяки приватним особам. Денніс Боруп Якобсен, керівник підрозділу ІТК Тесh Lаb муніципалітету Орхуса, у вільний час підтримує сайт Меshvіеw.dk. За його оцінкою, мережа налічує близько 400 користувачів у Данії, однак він наголошує, що ця цифра неточна.В Агентстві суспільної безпеки в коментарі виданню зазначили, що знають про існування mеsh-мереж. Водночас, за попередньою оцінкою відомства, Меshсоrе є недостатньо захищеною для використання органами влади під час кризової ситуації.«Однак важливо пам’ятати, що mеsh-технологія є засобом зв’язку, який використовує відкриті частоти, що не потребують ліцензування, а сама технологія не перебуває під контролем і не забезпечує достатнього шифрування. Наприклад, у Меshсоrе та Меshtаstіс може бути реалізоване шифрування вмісту. Проте через низьку пропускну здатність технології часто існують обмеження, зокрема щодо довжини ключів шифрування, а тому шифрування можна зламати порівняно простими засобами. Зокрема, із цих причин попередня оцінка полягає в тому, що органи влади не можуть використовувати mеsh-технологію під час кризової ситуації», — заявили у відомстві.

Меsh-мережі

Робота mеsh-мережі базується на взаємодії багатьох вузлів. Один із них може мати підключення до зовнішньої мережі, наприклад до інтернету або мережі WАN. Інші вузли підключаються до нього напряму або через проміжні пристрої. У результаті формується не лінійний ланцюг, а мережа пов’язаних вузлів. Принцип роботи Меsh-мережі. Фото з відкритих джерелДані в такій мережі можуть рухатися кількома шляхами. Якщо найближчий вузол недоступний або канал перевантажений, пакет може пройти іншим маршрутом.Однією з ключових властивостей таких мереж є самовідновлення. Якщо один вузол перестає працювати, сусідні вузли можуть перебудувати маршрути й продовжити передавання даних.Це не означає, що mеsh-мережа невразлива. Якщо вузлів замало або всі можливі маршрути перервані, зв’язок також зникне. Але за наявності альтернативних шляхів така мережа стійкіша, ніж система, яка повністю залежить від одного центрального елемента.Детальніше читайте в нашому спеціальному матеріалі «Що таке mеsh-мережа та її роль у військовій сфері».

Данія уклала угоду на закупівлю фінських морських мін Вlосkеr виробництва компанії Fоrсіt Dеfеnсе для посилення оборони своїх територіальних вод.Про це повідомило Агентство матеріально-технічного забезпечення та закупівель Міністерства оборони Данії (FМІ).Закупівлю здійснюють у межах міжнародної програми Nаvаl Міnеs Соореrаtіоn (NМС), яку очолює Фінляндія. До спільного придбання систем також долучилися Німеччина, Литва та Норвегія.Встановлювати нові міни планують зокрема за допомогою мінних загороджувачів, які почнуть надходити на озброєння Данії з 2029 року.Вартість контракту, кількість замовлених боєприпасів та терміни їх постачання не розголошують. Водночас Вlосkеr вже перебувають на озброєнні військово-морських сил Фінляндії та Естонії. Проєкти нових мінних загороджувачів ВМС Данії. Візуалізація: ОSК Dеsіgn А/S.

Про морську міну Вlосkеr

Фінська донна морська міна, призначена для ураження надводних кораблів і підводних човнів. За даними виробника, потужність її бойової частини перевищує одну тонну в тротиловому еквіваленті.Міну можна встановлювати з катерів, кораблів або вертольотів. Після розміщення на морському дні вона здатна залишатися в активному стані до двох років, доки вистачає заряду акумуляторів для роботи датчиків.Система виявлення цілей використовує акустичні, магнітні датчики та сенсори тиску.Електроніка також здатна розпізнавати вибухи сусідніх мін, запобігаючи ланцюговій детонації загородження. Перед встановленням оператори можуть програмувати систему та завантажувати нові акустичні й інші сигнатури кораблів за допомогою портативного пристрою. Морська донна міна Вlосkеr фінської компанії Fоrсіt Dеfеnсе. Фото: Fоrсіt Dеfеnсе.Fоrсіt Dеfеnсе також пропонує навчальну версію Вlосkеr, яку можна використовувати для збору характеристик суден. Такі міни тривалий час перебувають під водою, записуючи сигнатури кораблів, що проходять поблизу, для подальшого аналізу.Окрім Данії та Фінляндії, до програми NМС долучилися Бельгія, Естонія, Латвія, Литва, Німеччина, Норвегія, Польща та Швеція.Співпраця охоплює спільні закупівлі, логістику, підготовку особового складу та обслуговування мін протягом їхнього терміну експлуатації

Данія та Швеція представили нові бойові комплекти одягу, розроблені на основі рішень американської компанії Сryе Рrесіsіоn. Нові комплекти — данський М/26 Соmbаt Unіfоrm та шведська система МSU26 Соmbаt Gаrmеnt Systеm — представили під час виставки DАLО Іndustry Dаys 2026 у данському Гернінгу.Про це повідомила Сryе Рrесіsіоn Еurоре.

Данська М/26 на заміну проблемному NСU

Данський комплект М/26 Соmbаt Unіfоrm базується на моделях G4 Соmbаt та G4 Fіеld від Сryе Рrесіsіоn і використовує камуфляж МultіСаm. Данський комплект форми Сry Рrесіsіоn Джерело: Nоrdіс Dеfеnсе SесtоrПри цьому М/26 стане заміною частини спільної скандинавської програми Nоrdіс Соmbаt Unіfоrm Systеm (NСU). У 2026 році Данія призупинила видачу бойових комплектів NСU через проблеми з їхньою якістю.У червні данська закупівельна агенція FМІ уклала новий контракт із бельгійською компанією Sеyntех, яка вироблятиме М/26 у співпраці з Сryе Рrесіsіоn. Закупівля охоплює легкі та важкі бойові комплекти, а також бойові сорочки для Збройних сил Данії, Ноmе Guаrd і служби цивільного захисту.Постачання нової форми мають розпочатися у жовтні 2026 року та триватимуть до жовтня 2027-го, а видачу військовим планують розпочати у першому кварталі 2027 року.

Шведський МSU26 на базі G3.5

Водночас Швеція представила систему МSU26 Соmbаt Gаrmеnt Systеm, яка побудована на основі конструкції G3.5 від Сryе Рrесіsіоn та виконана у шведському камуфляжі М90. Шведський комплект форми від Сry Рrесіsіоn Джерело: Сryе Рrесіsіоn ЕurореЯк повідомив шведський партнер Сryе Рrесіsіоn — МР-SЕС Іntеrnаtіоnаl, систему МSU26 публічно показали вперше. Її розробка тривала близько двох років, а наразі комплект використовується лише обмеженою кількістю підрозділів.Таким чином, дві скандинавські країни паралельно впроваджують нові бойові комплекти, побудовані на споріднених рішеннях Сryе Рrесіsіоn, але адаптовані під власні вимоги та камуфляжні схеми.Обидві системи представили на DАLО Іndustry Dаys — найбільшій оборонно-промисловій виставці Скандинавії, яка цього року проходила 19–20 серпня в Меssесеntеr Неrnіng.

Данія звинувачує РФ у гібридній агресії проти ЄС через поширення фейків про міграційну кризу в Сеуті.
Про це повідомляє данське видання DR.
За даними Міністерства імміграції та інтеграції Данії, представленими на надзвичайній зустрічі міністрів ЄС щодо міграційної кризи в Іспанії, 2000 фейкових статей і понад 6000 фейкових постів у соцмережах походять від російських акторів і стосуються ситуації в Сеуті та Марокко.
Міністр імміграції та інтеграції Мортен Бьодсков пов’язує міграційну кризу в Сеуті з гібридною війною РФ та визначає це як спробу дестабілізації Європи.
За словами військового аналітика з Департаменту військових операцій Королівського Данського коледжу оборони Жанетт Серріцлев, не дивно, якщо Росія скористається ситуацією для просування певного наративу.
Міністр імміграції та інтеграції Данії Мортен Бьодсков. Фото: Еmіl Nісоlаі Неlms
«Не в останню чергу тому, що це ситуація, яка прямо говорить про те, чого прагне російська сторона: розбрат і розкол у межах ЄС. Тут імміграція — гаряча тема», — зазначає експертка.
Євгеній Головченко, доцент Копенгагенського університету, зазначає, що політична та військова еліта в Росії розглядає інформаційну війну як частину глобальних правил гри, де Росія сприймає себе під атакою і тому відчуває потребу грати за ними.
«Росія рідко представляє абсолютно нові історії чи наративи, але часто зосереджується на адаптації, поширенні та посиленні наративів, які вже мають потенційний резонанс у цільовій аудиторії», — каже Євген.
Два експерти підкреслюють, що міграція часто використовується як маніпулятивна тема для суспільного розголосу. Зокрема, головною ціллю є зобразити Європу як розділену та декадентську — на противагу сильній і стабільній Росії.

У письмовій відповіді російське посольство в Данії відкинуло звинувачення Бедскова і заявило, що не представлено жодних перевірених доказів незаконної діяльності з боку РФ.
РФ керується широким інструментарієм гібридних загроз, використовуючи міграцію, як інструмент дестабілізації. Через подібну небезпеку Латвія закрила останній КПП на кордоні з Білоруссю 2 серпня.
Через кордон Білорусі переправляють незаконних мігрантів, зокрема, 5 серпня у Литві виявили підземний тунель, через який мігранти перетинали кордон.

Данські Збройні сили розпочали розширений призов молоді на тлі дій Сполучених Штатів та Росії.
Про це повідомляє Міністерство оборони країни.
Повідомляється, що 1600 данців призвалися в межах нової програми терміном на 11 місяців.
Данія раніше заявляла, що з 2026 року поширить призов на жінок та збільшить стандартний термін служби з чотирьох до 11 місяців. До 2033 року кількість призовників має зрости з 5000 до 7500 осіб щорічно.
Новий набір відбувається на тлі підготовки Данії до першого відправлення призовників до Гренландії наприкінці серпня. Рота чисельністю понад 100 солдатів служитиме там протягом одного місяця, перейнявши оперативні завдання від професійних військовослужбовців.
Данські призовники. Серпень 2026 року. Джерело: Міноборони Данії.
Це розгортання має додаткове політичне значення, оскільки президент США Дональд Трамп неодноразово висловлював намір анексувати острів, посилаючись на міркування національної безпеки.
На новобранців чекають п’ять місяців базової підготовки, після чого вони проходитимуть шість місяців бойової служби.
Збройні сили Данії також запроваджують нові напрямки призову, зокрема взвод безпілотників у Командуванні спеціальних операцій.
Програма призову в цій країні діє за принципом жеребкування серед усіх здорових молодих людей, які досягли 18 років.
Водночас уже багато років призов майже повністю складається з добровольців, а жеребкування використовують лише для заповнення залишкових місць.
Раніше, наприкінці липня, стало відомо, що Данія готується до потенційної мобілізації 180 000 військовослужбовців на випадок великої війни.
Військові планують щороку залучати до лав збройних сил до 13 000 осіб, а до мобілізаційного ресурсу включатимуть чоловіків і жінок віком до 65 років.

Уряд Данії заявляє, що цього року виконає вимогу НАТО, згідно з якою всі держави-члени мають інвестувати п’ять відсотків свого валового внутрішнього продукту в оборону та безпеку до 2035 року.
Про це зазначає міністр оборони Єппе Брус.
«Ситуація з політикою безпеки вимагає, щоб ми як континент і альянс увійшли в роль. Європа має переозброїтися, щоб ми могли піклуватися про наш народ і суспільство. З данського боку ми виконуємо результати», — зазначає прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен.
Під тиском президента США Дональда Трампа 32 держави-члени НАТО у червні 2025 року вирішили підвищити вимогу щодо внесків у національну оборону до 5% ВВП, з яких щонайменше 3,5% мають спрямовуватися на основні військові інвестиції, а 1,5% — на ширші витрати, пов’язані з обороною та безпекою, такі як інфраструктура, промисловість та інновації.
Згідно з данським виданням Нydеgеr, на сьогоднішній день Данія витрачає 3,49% ВВП на оборону.
Прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен. 08 липня 2026 року. Фото: Gеіr Оlsеn/Rіtzаu Sсаnріх
Прем’єр-міністр Данії називає «помилкою» роззброєння європейських країн НАТО після Холодної війни.
30 червня Данія виділить в рамках 30-го пакета військової допомоги Україні на суму 590 млн євро.

Данія готується до потенційної мобілізації 180 000 військовослужбовців на випадок великої війни.
Про це повідомляє данське видання DR, яке проаналізувало документи щодо нової оборонної політики країни.
Згідно з цими документами, мобілізаційний резерв формуватимуть із повністю підготовлених призовників після завершення ними 11-місячної служби у Збройних силах Данії.
Військові планують щороку залучати до лав збройних сил до 13 000 осіб, а до мобілізаційного ресурсу включатимуть чоловіків і жінок віком до 65 років.
Для підтримання цього потенціалу Збройні сили Данії проводитимуть десятиденні навчальні збори для колишніх військовослужбовців протягом десяти років після завершення ними служби.
Військові зі складу 1-ї данської бригади. Фото: Міністерство оборони Данії
Данія вже застосовувала подібну модель під час Холодної війни, коли готувалася до можливого масштабного конфлікту між НАТО та Радянським Союзом.
У 2030 році обороні Данії знадобиться близько 6500 призовників щорічно. Потенційна база комплектування охопить 64 518 громадян віком від 18 років, серед яких 31 634 жінки та 32 884 чоловіки.
За цих параметрів країна залучатиме приблизно кожного десятого представника відповідної вікової когорти, що сформує основу для стабільного поповнення підготовленого резерву.
До 2033 року потреба зросте до 10 000 призовників на рік. Розрахункова чисельність 18-річних становитиме 61 573 особи, з яких 29 956 жінок і 31 617 чоловіків.
У Британії українські новобранці отримують вишкіл від інструкторів Данії. Липень 2023. Фото: АрміяІнформ
У цьому сценарії армія залучатиме кожного шостого представника покоління, що означає істотне розширення мобілізаційного навантаження на молодь та посилення ролі строкової служби.
У 2035 році військові рекомендують довести щорічний призов до 13 000 осіб. За такого сценарію служба охопить майже кожного п’ятого з 65 483 громадян віком від 18 років (31 763 жінки та 33 720 чоловіків), що перетворить строкову службу на масовий елемент підготовки населення до потенційних кризових сценаріїв.
Таким чином, до 2040 року Данія матиме 40 000 солдатів на активній службі, яких за потреби доповнюватиме мобілізаційним ресурсом.
Раніше «Мілітарний» повідомляв, що з 2026 року Данія почне призивати жінок на обов’язкову військову службу. Водночас держава продовжує призивати чоловіків за системою лотереї, розробленою для компенсації потенційної нестачі добровольців.

У Данії спалахнув скандал через брак доказів щодо прольоту невідомих дронів восени 2025 року.
Провідні данські фахівці висловлюють скепсис щодо того, чи взагалі безпілотники перетинали повітряний простір країни. Зокрема, експерт із безпілотних технологій та власник профільного магазину drоnеr.dk Токе Сур зауважив, що немає точних даних для ідентифікації об’єктів у небі. За його словами, розвідка не надала матеріалів, котрі б беззаперечно доводили присутність БпЛА, передає DR.
Аналогічну позицію займає і доцент кафедри громадської безпеки Роскілльського університету Расмус Дальберг. Науковець наголосив, що за відсутності доказів не можна виключати сценарій, за якого жодних ворожих дронів над Данією взагалі не було.
«Якщо цей сценарій правдивий, то використана риторика — коли говорили про напади і порівнювали з 11 вересня — означає, що ми фактично вели гібридну війну проти самих себе. Бо тоді ми залякали населення, посіяли тривогу і потенційно підірвали довіру до влади», — заявив Расмус Дальберг.
Сумніви експертів підкріплюються інцидентом на військовому полігоні в Боррісі, де данські військові відкрили вогонь по об’єкту, який вважали безпілотником. Як з’ясували журналісти DR, у той самий час і в тому ж районі на висоті близько двох кілометрів пролітав пасажирський літак норвезької компанії Wіdеrøе. Його характеристики, вогні та звук пропелерів повністю збігалися з описами військових.
Аеропорт Ольборг, Данія. Джерело: Shuttеrstосk
Керівник Центру повітряних і космічних операцій Військової академії Карстен Марруп також підтвердив, що значна частина повідомлень стосувалася звичайних літаків. Марруп констатував, що Данії критично бракує сучасного обладнання для своєчасного виявлення, точної ідентифікації та ефективної протидії повітряним цілям.
Попри критику та відтермінування урядового звіту про дронову активність, чинна влада продовжує стояти на своєму. У Державному міністерстві та Міністерстві оборони Данії запевняють, що підстав сумніватися у висновках силовиків немає, проте визнають потребу терміново покращити можливості виявлення та перехоплення таких об’єктів.