Мілітарний

Данські Збройні сили розпочали розширений призов молоді на тлі дій Сполучених Штатів та Росії.
Про це повідомляє Міністерство оборони країни.
Повідомляється, що 1600 данців призвалися в межах нової програми терміном на 11 місяців.
Данія раніше заявляла, що з 2026 року поширить призов на жінок та збільшить стандартний термін служби з чотирьох до 11 місяців. До 2033 року кількість призовників має зрости з 5000 до 7500 осіб щорічно.
Новий набір відбувається на тлі підготовки Данії до першого відправлення призовників до Гренландії наприкінці серпня. Рота чисельністю понад 100 солдатів служитиме там протягом одного місяця, перейнявши оперативні завдання від професійних військовослужбовців.
Данські призовники. Серпень 2026 року. Джерело: Міноборони Данії.
Це розгортання має додаткове політичне значення, оскільки президент США Дональд Трамп неодноразово висловлював намір анексувати острів, посилаючись на міркування національної безпеки.
На новобранців чекають п’ять місяців базової підготовки, після чого вони проходитимуть шість місяців бойової служби.
Збройні сили Данії також запроваджують нові напрямки призову, зокрема взвод безпілотників у Командуванні спеціальних операцій.
Програма призову в цій країні діє за принципом жеребкування серед усіх здорових молодих людей, які досягли 18 років.
Водночас уже багато років призов майже повністю складається з добровольців, а жеребкування використовують лише для заповнення залишкових місць.
Раніше, наприкінці липня, стало відомо, що Данія готується до потенційної мобілізації 180 000 військовослужбовців на випадок великої війни.
Військові планують щороку залучати до лав збройних сил до 13 000 осіб, а до мобілізаційного ресурсу включатимуть чоловіків і жінок віком до 65 років.

Уряд Данії заявляє, що цього року виконає вимогу НАТО, згідно з якою всі держави-члени мають інвестувати п’ять відсотків свого валового внутрішнього продукту в оборону та безпеку до 2035 року.
Про це зазначає міністр оборони Єппе Брус.
«Ситуація з політикою безпеки вимагає, щоб ми як континент і альянс увійшли в роль. Європа має переозброїтися, щоб ми могли піклуватися про наш народ і суспільство. З данського боку ми виконуємо результати», — зазначає прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен.
Під тиском президента США Дональда Трампа 32 держави-члени НАТО у червні 2025 року вирішили підвищити вимогу щодо внесків у національну оборону до 5% ВВП, з яких щонайменше 3,5% мають спрямовуватися на основні військові інвестиції, а 1,5% — на ширші витрати, пов’язані з обороною та безпекою, такі як інфраструктура, промисловість та інновації.
Згідно з данським виданням Нydеgеr, на сьогоднішній день Данія витрачає 3,49% ВВП на оборону.
Прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен. 08 липня 2026 року. Фото: Gеіr Оlsеn/Rіtzаu Sсаnріх
Прем’єр-міністр Данії називає «помилкою» роззброєння європейських країн НАТО після Холодної війни.
30 червня Данія виділить в рамках 30-го пакета військової допомоги Україні на суму 590 млн євро.

Данія готується до потенційної мобілізації 180 000 військовослужбовців на випадок великої війни.
Про це повідомляє данське видання DR, яке проаналізувало документи щодо нової оборонної політики країни.
Згідно з цими документами, мобілізаційний резерв формуватимуть із повністю підготовлених призовників після завершення ними 11-місячної служби у Збройних силах Данії.
Військові планують щороку залучати до лав збройних сил до 13 000 осіб, а до мобілізаційного ресурсу включатимуть чоловіків і жінок віком до 65 років.
Для підтримання цього потенціалу Збройні сили Данії проводитимуть десятиденні навчальні збори для колишніх військовослужбовців протягом десяти років після завершення ними служби.
Військові зі складу 1-ї данської бригади. Фото: Міністерство оборони Данії
Данія вже застосовувала подібну модель під час Холодної війни, коли готувалася до можливого масштабного конфлікту між НАТО та Радянським Союзом.
У 2030 році обороні Данії знадобиться близько 6500 призовників щорічно. Потенційна база комплектування охопить 64 518 громадян віком від 18 років, серед яких 31 634 жінки та 32 884 чоловіки.
За цих параметрів країна залучатиме приблизно кожного десятого представника відповідної вікової когорти, що сформує основу для стабільного поповнення підготовленого резерву.
До 2033 року потреба зросте до 10 000 призовників на рік. Розрахункова чисельність 18-річних становитиме 61 573 особи, з яких 29 956 жінок і 31 617 чоловіків.
У Британії українські новобранці отримують вишкіл від інструкторів Данії. Липень 2023. Фото: АрміяІнформ
У цьому сценарії армія залучатиме кожного шостого представника покоління, що означає істотне розширення мобілізаційного навантаження на молодь та посилення ролі строкової служби.
У 2035 році військові рекомендують довести щорічний призов до 13 000 осіб. За такого сценарію служба охопить майже кожного п’ятого з 65 483 громадян віком від 18 років (31 763 жінки та 33 720 чоловіків), що перетворить строкову службу на масовий елемент підготовки населення до потенційних кризових сценаріїв.
Таким чином, до 2040 року Данія матиме 40 000 солдатів на активній службі, яких за потреби доповнюватиме мобілізаційним ресурсом.
Раніше «Мілітарний» повідомляв, що з 2026 року Данія почне призивати жінок на обов’язкову військову службу. Водночас держава продовжує призивати чоловіків за системою лотереї, розробленою для компенсації потенційної нестачі добровольців.

У Данії спалахнув скандал через брак доказів щодо прольоту невідомих дронів восени 2025 року.
Провідні данські фахівці висловлюють скепсис щодо того, чи взагалі безпілотники перетинали повітряний простір країни. Зокрема, експерт із безпілотних технологій та власник профільного магазину drоnеr.dk Токе Сур зауважив, що немає точних даних для ідентифікації об’єктів у небі. За його словами, розвідка не надала матеріалів, котрі б беззаперечно доводили присутність БпЛА, передає DR.
Аналогічну позицію займає і доцент кафедри громадської безпеки Роскілльського університету Расмус Дальберг. Науковець наголосив, що за відсутності доказів не можна виключати сценарій, за якого жодних ворожих дронів над Данією взагалі не було.
«Якщо цей сценарій правдивий, то використана риторика — коли говорили про напади і порівнювали з 11 вересня — означає, що ми фактично вели гібридну війну проти самих себе. Бо тоді ми залякали населення, посіяли тривогу і потенційно підірвали довіру до влади», — заявив Расмус Дальберг.
Сумніви експертів підкріплюються інцидентом на військовому полігоні в Боррісі, де данські військові відкрили вогонь по об’єкту, який вважали безпілотником. Як з’ясували журналісти DR, у той самий час і в тому ж районі на висоті близько двох кілометрів пролітав пасажирський літак норвезької компанії Wіdеrøе. Його характеристики, вогні та звук пропелерів повністю збігалися з описами військових.
Аеропорт Ольборг, Данія. Джерело: Shuttеrstосk
Керівник Центру повітряних і космічних операцій Військової академії Карстен Марруп також підтвердив, що значна частина повідомлень стосувалася звичайних літаків. Марруп констатував, що Данії критично бракує сучасного обладнання для своєчасного виявлення, точної ідентифікації та ефективної протидії повітряним цілям.
Попри критику та відтермінування урядового звіту про дронову активність, чинна влада продовжує стояти на своєму. У Державному міністерстві та Міністерстві оборони Данії запевняють, що підстав сумніватися у висновках силовиків немає, проте визнають потребу терміново покращити можливості виявлення та перехоплення таких об’єктів.