Новини.Live

Українців попередили про нову шахрайську схему з електронними листами нібито від імені судових органів. У таких повідомленнях йдеться про виклик на судове засідання у кримінальному провадженні, а сам лист має офіційний вигляд й може викликати тривогу.Про те, як діють шахраї та що не можна робити після отримання такого листа, пише редакція Новини.LІVЕ з посиланням на Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України.

Який вигляд має шахрайський лист

Зловмисники розсилають електронні листи нібито від імені судових органів. У повідомленні користувача можуть інформувати про виклик на судове засідання у кримінальному провадженні.Такі листи оформлюють так, щоб вони здавалися офіційними. Саме на тривогу та страх отримувача і розраховують шахраї.У листі можуть пропонувати перейти за посиланням, яке веде на фішинговий сайт. Також шахраї можуть просити завантажити файл або встановити спеціальне програмне забезпечення.Мета таких повідомлень — отримати доступ до персональних даних користувача та викрасти гроші з рахунків, а також встановити шкідливе програмне забезпечення на пристрій.

Що не можна робити після отримання листа

У разі отримання такого повідомлення не можна переходити за посиланнями, які є в листі. Також не варто завантажувати файли, встановлювати будь-які програми, відповідати на лист або контактувати з відправником.Такі повідомлення потрібно ігнорувати та видаляти одразу після отримання. Перевіряти інформацію варто лише через офіційні джерела і слід пам'ятати, що справжній виклик до суду надходить у формі судової повістки через офіційні канали комунікацій.Раніше Новини.LІVЕ писали, що телефонні шахраї дедалі частіше маскуються під банки, операторів, служби доставки або знайомі компанії. Один із найпростіших способів захиститися — уважно перевіряти номер, з якого надходить дзвінок, особливо якщо код країни чи формат виклику здається незвичним.Також Новини.LІVЕ розповідали, що в Україні почастішали випадки шахрайства, коли зловмисники видають себе за працівників державних установ, судів, поліції чи інших офіційних органів. Такі схеми розраховані на довіру до державних структур і страх перед можливими наслідками.