Українська правда

Російський дрон 12 листопада атакував рейсовий пасажирський автобус у Запорізькому районі: троє людей дістали поранення.


Джерело: очільник Запорізької обладміністрації Михайло Семікін у соцмережах


Пряма мова: "Поранено трьох жінок, одна з них – у тяжкому стані. У момент удару в автобусі перебували приблизно 12–15 людей".



Деталі: Очільник області додав, що постраждалим надають необхідну допомогу.

У Молдові в четвер, у Штефан-Водському районі, виявили уламки безпілотного літального апарату серед виноградників. Джерело: поліція Молдови у соцмережах, передає "Європейська правда" Деталі: На місце події направили експертів із Центру технічної криміналістики та судово-медичної експертизи для огляду об'єкта та встановлення його природи й походження. Поліція закликала громадян не наближатися та не торкатися жодних уламків чи підозрілих предметів, а також триматися подалі від цієї території до завершення розслідування. Що було раніше:

11 листопада у контексті масштабних атак Російської Федерації на Україну національна інтегрована система моніторингу Молдови повідомила про вторгнення у повітряний простір країни двох крилатих ракет "Бандероль" (S8000). Після того як у селі Кіштельниця виявили навантажений вибухівкою дрон, що впав за 100 метрів від житлового будинку, у МЗС Молдови заявили, що оголосять співробітника посольства РФ у Кишиневі персоною нон грата. Президентка Мая Санду наголосила, що війна, яку "веде Росія, продовжує ставити під загрозу молдован". У вівторок, 10 листопада, до МЗС Росії викликали посла Молдови Ліліана Дарія, якому висловили рішучий протест у зв'язку з оголошенням молдовською владою 23 жовтня співробітника посольства Росії в Кишиневі персоною нон грата.

Європейський парламент ухвалив резолюцію із закликом визнати геноцидом дії Росії щодо українських дітей та наголосив, що повернення неповнолітніх не може ставати предметом політичного торгу на мирних переговорах. Джерело: кореспондентка "Європейської правди" з Брюсселя Деталі: Європарламент назвав викрадення чи незаконне переміщення Росією українських дітей геноцидом. Резолюцію підтримали 536 євродепутатів, лише 8 проголосували проти, 37 – утрималися. "Європейський парламент заявляє, що дії Росії щодо українських дітей відповідають юридичному визначенню геноциду, і закликає держави-члени ЄС офіційно визнати їх такими", – йдеться у резолюції. У документі наголошується, що Конвенція ООН про запобігання злочину геноциду визначає насильницьку передачу дітей з однієї національної, етнічної, расової чи релігійної групи до іншої як одну з дій, що становлять геноцид, якщо вони вчинені з наміром знищити відповідну групу повністю або частково. Європарламент вимагає від Росії негайно, безпечно та безумовно повернути всіх депортованих і примусово переміщених українських дітей на неокуповану територію України. "Повернення дітей є зобов'язанням відповідно до міжнародного права і ніколи не повинно використовуватися як інструмент торгу або ставитися в залежність від територіальних поступок, обміну полоненими чи інших політичних домовленостей", – наголошується в документі. "Жоден тривалий мир не може ігнорувати права цих дітей або відповідальність тих, хто винен у порушенні їхніх прав", – переконані євродепутати. За наведеними в резолюції даними, станом на вересень 2026 року підтверджено понад 20 600 випадків депортації та примусового переміщення українських дітей. Станом на 28 жовтня вдалося повернути 2752 дитини. Водночас, за оцінками Євродепутатів, приблизно 1,6 млн українських дітей залишаються на окупованих Росією територіях, де вони зазнають систематичної русифікації, ідеологічної обробки та мілітаризації. Що передувало:

У вересні 2023 року Європарламент закликав Міжнародний кримінальний суд (МКС) видати ордер на арешт самопроголошеного президента Білорусі Александра Лукашенка за депортації українських дітей. У травні 2025 року Європарламент вже ухвалював резолюцію, в якій назвав дії Росії за підтримки Білорусі щодо викрадених українських дітей з метою знищення їхньої української ідентичності "геноцидною стратегією". Рада ЄС 28 вересня 2026 року ухвалила рішення про запровадження санкцій щодо ще 10 осіб та 17 організацій, причетних до депортації українських дітей до Росії.

Кабінет міністрів Молдови у четвер схвалив угоду з Україною про військово-технічне співробітництво.

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц наголосив, що фінансова допомога Україні у 2027-му й наступних роках є спільним обов'язком усіх держав-членів Європейського Союзу, і це питання потрібно вирішувати під час узгодження довгострокового бюджету блоку Джерело: "Європейська правда" Деталі: Відповідну заяву глава уряду Німеччини зробив у четвер, 12 листопада, під час прибуття на саміт Європейської політичної спільноти у Дубліні. Мерц укотре підтвердив свою позицію, що фінансова підтримка України – "це спільне європейське завдання". Пряма мова: "Спочатку ми маємо усунути дефіцит фінансування на 2027 рік. Потім нам доведеться обговорити спільну рамку фінансування, починаючи з 2028 року. Це будуть складні переговори, але я вважаю, що у нас є хороші шанси завершити їх до кінця року". Деталі: Він додав, що для нього на першому плані стоїть надійний бюджет ЄС і подальша спільна допомога Україні з боку Європейського Союзу. Пряма мова: "Допомога цій країні є спільним завданням усіх держав-членів Європейського Союзу, адже це відповідає нашим власним інтересам. І саме зараз настають вирішальні місяці. Для країни це буде дуже-дуже важка зима, і надзвичайно важливо, щоб ми, європейці, трималися разом". Що передувало:

Прем'єр-міністр Латвії Андріс Кулбергс підтримав позицію канцлера Німеччини Фрідріха Мерца стосовно того, що всі країни-члени ЄС повинні надавати фінансову допомогу Україні. Як повідомляла "Європейська правда", у листі до президента Європейської ради Антоніу Кошти німецький канцлер Фрідріх Мерц поставив підтримку Німеччиною бюджету ЄС на 2028-2034 роки в залежність від згоди всіх країн Євросоюзу фінансувати Україну, яка зіткнулася з дефіцитом у 70 млрд євро 2027 року. У відповідь на це, прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо назвав лист Мерца "шантажем". Угорський прем'єр-міністр Петер Мадяр також розкритикував ідею канцлера Мерца.

Під час дводенних перемовин в Абу-Дабі російська сторона заявила, що не уповноважена обговорювати деескалацію в Чорному морі та припинення ударів по енергетиці, а російський лідер хоче продовжувати бити по Україні. Джерело: президент України Володимир Зеленський під час виступу, звертаючись до учасників ІХ саміту Європейської політичної спільноти 12 листопада Пряма мова: "На жаль, вчора росіяни заявили, що не мають дозволу обговорювати кроки, які могли б зменшити жахи цієї війни, і це сталося попри чергову спробу з нашого боку домогтися деескалації в Чорному морі та припинення атак на енергетичну інфраструктуру в Україні. Але у відповідь наша делегація почула, що російський керівник розлючений і хоче продовжувати завдавати ударів". httрs://www.yоutubе.соm/еmbеd/tSх9wfН4е9о?fеаturе=оеmbеdПередісторія:

10 та 11 листопада в Абу-Дабі відбулися переговори в тристоронньому форматі Україна-США-Росія а також зустрічі з європейськими партнерами.За даними "Української правди", під час першого раунду переговорів сторони обговорили гарантії безпеки, вимоги Росії та торкнулися питання післявоєнного майбутнього.За підсумками тристоронніх перемовин було досягнуто угоди про масштабний обмін військовополоненими "найближчим часом".Державний секретар США Марко Рубіо заявив, що тристоронні переговори Україна-США-Росія були "дуже продуктивними", однак для досягнення миру належить виконати ще "багато роботи".Президент України Володимир Зеленський заявив, що наразі існує "вікно можливостей" для результатів у переговорному процесі до 2027-го року.

У Кремлі розпочалася зустріч правителя РФ Володимира Путіна зі спеціальними посланцями президента США Стівом Віткоффом та Джаредом Кушнером.


Джерело: пресслужба Кремля, російський "Интерфакс"


Деталі: У зустрічі беруть участь помічники правителя РФ Юрій Ушаков і Володимир Мединський, а також спеціальний представник Путіна з питань інвестиційно-економічного співробітництва з іноземними державами, голова РФПІ Кирило Дмитрієв.


До Москви американські переговірники прибули з Абу-Дабі, де відбулася тристороння зустріч щодо закінчення війни в Україні за участю РФ, України та США . Там вони представляли американську делегацію.


Переговори тривали два дні й були закритими для преси.


Під час зустрічі Путін заявив, що радий бачити Кушнера та Віткоффа в Москві. Правитель РФ також попросив передати подяку президенту США Дональду Трампу за організацію контактів між Росією та Україною і відзначив успіхи на гуманітарному напрямку


Окрему подяка Путін висловив першій леді Сполучених Штатів Меланії Трамп за вирішення гуманітарного питання щодо Олешків.


Прессекретар лідера Кремля Дмитро Пєсков сказав, що зустріч Путіна з американськими переговірниками не обмежена за часом.




"Президент (правитель РФ – ред.) ніколи в інтересах справи нічого не обмежує за часом", — сказав Пєсков.



Що було раніше: Перед цим президент Володимир Зеленський заявив, що після переговорів в Абу-Дабі спецпредставники президента США вирушили до Володимиоа Путіна з конкретикою, і він розраховує, що після перемовин із ним вони прибудуть на зустріч до Дубліна у четвер також з конкретикою.

Голова КНР Сі Цзіньпін заявив про неминучість "возз'єднання" Тайваню з материковим Китаєм, а також назвав цей процес "непохитною історичною місією" Комуністичної партії Китаю. Джерело: Rеutеrs Деталі: Виступаючи в Будинку народних зібрань у Пекіні з нагоди 160-річчя від дня народження революціонера Сунь Ятсена, китайський лідер запевнив, що Пекін орієнтується на "мирне возз'єднання" за моделлю "одна країна, дві системи". "Хід історії неможливо зупинити. Повне возз'єднання батьківщини має відбутися, і воно неодмінно відбудеться", – наголосив Сі Він також закликав громадян по обидва боки Тайванської протоки об'єднати зусилля, щоб спільно протистояти "сепаратистським" силам, які виступають за незалежність Тайваню. За словами глави КНР, сам Сунь Ятсен "послідовно відстоював єдність країни та згуртованість нації і рішуче виступав проти будь-яких слів та дій, що розколюють країну чи націю". Влада Тайваню категорично відкинула заяви Сі Цзіньпіна. У Раді у справах материкового Китаю підкреслили, що ані уряд, ані суспільство острова не погодяться на концепцію "одна країна, дві системи", оскільки вона передбачає підпорядкування авторитарному правлінню Комуністичної партії. Попри запевнення в мирних намірах, військові КНР лише посилюють активність навколо острова. Міністерство оборони Тайваню повідомило про виявлення 29 китайських літаків, зокрема винищувачів J-16 та дронів, які спільно з військовими кораблями проводили патрулювання бойової готовності у четвер, 12 листопада. Тайбей також закликав жителів триматися осторонь будь-яких організованих Китаєм заходів з нагоди річниці Сунь Ятсена, звинувативши керівництво КНР у перекручуванні історичної спадщини Сунь Ятсена. Що передувало:

У травні 2024 року, за кілька днів після інавгурації нового президента Тайваню Лая Цінде, армія Китаю провела масштабні дводенні навчання Jоіnt Swоrd-2024А довкола острова, назвавши їх "покаранням" за "сепаратистські дії" Тайбея. Президент Тайваню Лай Цінде неодноразово наголошував, що лише народ острова має право визначати своє майбутнє. Пекін вважає його лідером сепаратистів та відмовляється вести будь-які переговори з чинною владою Тайбея.

Лідерка білоруської демократичної опозиції Світлана Тихановська сподівається, що європейці якнайшвидше вирішать питання свого представництва на переговорах про мир в Україні, хоча й відзначає, що Росії це не вигідно.

Прем'єр-міністр Ірландії Міхол Мартін перед початком саміту Європейської політичної спільноти у Дубліні заявив, що Європі необов'язково мати одного представника на потенційних переговорах з Росією. Джерело: "Європейська правда" Деталі: Наразі Ірландія головує в ЄС на ротаційній основі та є господарем саміту. Пряма мова: "Питання про те, хто має представляти Європу, буде обговорено сьогодні в кулуарах засідання Європейської політичної спільноти, а завтра – у більш офіційному форматі під час обіду". Деталі: Однак Мартін не вважає, що Європі обов'язково потрібен єдиний представник. "Це не обов'язково має бути лише одна людина, але з боку ЄС має бути чітке лідерство. Є очевидні кандидати, але я не буду спекулювати щодо них", – додав він. Що було раніше:

Естонія вважає, що президент Європейської ради Антоніу Кошта та глава дипломатії ЄС Кая Каллас можуть представляти Європу на переговорах щодо врегулювання війни в Україні у той час, як лідери ЄС не можуть дійти згоди щодо того, хто саме повинен зайняти місце за переговорним столом. Прем'єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні висунула вимогу, щоб Європейський Союз обговорив, хто саме та з яким мандатом має представляти ЄС на переговорах щодо війни Росії в Україні.

Прем'єр-міністр Латвії Андріс Кулбергс назвав "ідеальною стратегією" вимогу канцлера Німеччини Фрідріха Мерца пов'язати ухвалення семирічного бюджету ЄС із фінансовою підтримкою України всіма державами-членами. Джерело: "Європейська правда" з посиланням на заяву Кулбергса перед самітом Європейської політичної спільноти в Дубліні 12 листопада Деталі: У латвійського прем'єра запитали, чи здатен ультиматум Фрідріха Мерца щодо семирічного бюджету ЄС переконати Угорщину, Словаччину, Чехію та Болгарію погодитись на фінансову підтримку України. "Я вважаю, що це ідеальна стратегія. Ми вже так робимо. Країни Балтії виділяють 0,25% ВВП від нашого бюджету (на допомогу Україні. – Ред.). Ми робимо це щороку і робили б більше, якби могли. Але кожна країна має надавати підтримку, адже йдеться про безпеку Європи. Безпека Європи – це те, що відбувається в Україні", – сказав Кулбергс. Він додав, що позиція окремих країн щодо утримання від підтримки України не відповідає загальноприйнятому підходу щодо європейської безпеки. "Якщо хтось хоче отримати бюджет, але не хоче брати участь у справах України, і таких країн лише кілька, то це не є загальноприйнятим підходом до європейської безпеки", – сказав латвійський прем'єр. Що передувало:

Як повідомляла "Європейська правда", у листі до президента Європейської ради Антоніу Кошти німецький канцлер Фрідріх Мерц поставив підтримку Німеччиною бюджету ЄС на 2028-2034 роки в залежність від згоди всіх країн Євросоюзу фінансувати Україну, яка зіткнулася з дефіцитом у 70 млрд євро 2027 року. У відповідь на це, прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо назвав лист Мерца "шантажем". Угорський прем'єр-міністр Петер Мадяр також розкритикував ідею канцлера Мерца пов'язати ухвалення семирічного бюджету Європейського Союзу з підтримкою України, заявивши, що це не є правильним підходом. Прем'єр-міністр Чехії Андрій Бабіш заявив, що угода щодо майбутнього фінансування України не може стати попередньою умовою для ухвалення наступного семирічного бюджету ЄС.

У четвер вдень росіяни атакували Київ безпілониками, під час роботи ППО дрон впав на проїжджу частину дороги, одна людина постраждала.

Джерело: мер Києва Віталій Кличко, ДСНС Києва

Пряма мова Кличка: "У Шевченківському районі, внаслідок падіння БпЛА на проїжджу частину дороги, сталося загоряння легкового авто. Та, за попередньою інформацією, автобуса".

Деталі: За його словами, постраждала одна людина, медики надають допомогу.





Палала легкова автівка. Частково пошкоджений автобус. Екстрені служби працюють на місці.





Оновлено. В ДСНС Києва пізніше розповіли, що внаслідок падіння уламків БпЛА окупантів виникла пожежу на загальній площі 20 квадратних метрів, яку вогнеборці оперативно ліквідували.






Пошкоджено пасажирський автобус, відомо про одного постраждалого.


Рятувальники закликають киян та мешканців міста реагувати на оголошення сигналу "Повітряна тривога" та до відбою перебувати у безпечних місцях.


Що було раніше: Вранці 12 листопада в Солом'янському районі Києва російський безпілотник влучив у житлову дев'ятиповерхівку. Загинула 44-річна жінка, ще семеро людей постраждали.

В Естонії суд засудив 64-річного мешканця повіту Іда-Вірумаа до трьох місяців позбавлення волі умовно з випробувальним терміном в один рік, оскільки він перевозив із Росії до Естонії шість шматків дитячого мила, а в іншому випадку намагався пронести до Росії тактичні черевики.

Генеральний штаб ЗСУ підтвердив, що від 30 жовтня Сили оборони України уразили Омський, Кірішський, Рязанський, Нижньогородський та Ярославський НПЗ, які входять до п'ятірки найпотужніших у Росії. Джерело: Генштаб ЗСУ Деталі: Під ударами опинилися й менші, але не менш важливі для противника Новокуйбишевський та Саратовський заводи. Сили оборони системно виводять з ладу російську нафтопереробку, зазначається в повідомленні. 11 листопада спалахнула пожежа на гіганті російської нафтопереробки, який щодня живить пальним війну проти України. Також підтверджено результати уражень Кірішського та Саратовського НПЗ. У ніч на 9 листопада уражено ТОВ "Кінеф" ("Кірішинефтеоргсинтез") у Ленінградській області. Цей завод має встановлену потужність близько 20 млн тонн нафти на рік і забезпечує понад 6% усієї нафтопереробки Росії. Він виробляє широкий перелік нафтопродуктів, зокрема пальне для потреб армії держави агресора. Внаслідок удару пошкоджено установку атмосферної трубчастої переробки нафти (АТ), установку первинної переробки нафти ЕЛОУ та дві установки охолодження. Ще раніше, 7 листопада, уражено ПАТ "Саратовський НПЗ". Підприємство потужністю близько 7 млн тонн нафти на рік працює на потреби військово‑промислового комплексу та збройних сил рф. Пошкоджено єдину на заводі установку первинної переробки нафти АВТ‑6, дві установки гідроочищення пального, трубопроводи та резервуар об'ємом 10 тисяч кубометрів, де виникло займання. Роботу підприємства зупинено. Дослівно: "Удари по установках первинної переробки скорочують виробництво пального для російської армії та зменшують доходи, з яких Росія фінансує війну. Відстань більше не рятує: чи то Сибір, чи ближчі регіони РФ — українські воїни дістають противника там, де він кує свою війну. Сили оборони, реалізуючи право на самооборону, гарантоване статтею 51 Статуту ООН, і надалі системно вживатимуть заходів, щоб примусити РФ припинити збройну агресію проти України". Передісторія:

За даними опитування Київського міжнародного інституту соціології, проведеного в жовтні абсолютна більшість українців, або 80% з числа опитаних, вважають, що Україна має завдавати удари по російських нафтопереробних заводах, навіть якщо Сполучені Штати припинять чи обмежать допомогу Україні.

11 листопада підрозділи Dеер Strіkе Сил спеціальних операцій втретє уразили Омський нафтопереробний завод у Росії: безпілотники ССО подолали майже 3000 км і досягли цілі.


Джерело: пресслужба Сил спецоперацій


Деталі: Омський НПЗ – найбільший нафтопереробний завод Росії. Він входить до структури "Газпромнефти" і переробляє понад 21 млн тонн нафти на рік. Підприємство виробляє бензин, дизельне та авіаційне пальне, а також продукцію нафтохімії.


Зазначається, що завод розташований майже за 2500 км від кордону України. Це найвіддаленіший НПЗ Росії, який уражали українські дрони.


Уперше ССО уразили Омський НПЗ 6 липня. Після того удару завод повністю зупинив переробку нафти і був виведений у ремонт. Вдруге завод уразили 8 жовтня.



Дослівно: "ССО повернуть Росії розпочату нею війну – хоч би як далеко ворог ховав свої об'єкти".

Естонія вважає, що президент Європейської ради Антоніу Кошта та глава дипломатії ЄС Кая Каллас можуть представляти Європу на переговорах щодо врегулювання війни в Україні у той час, як лідери ЄС не можуть дійти згоди щодо того, хто саме повинен зайняти місце за переговорним столом.

У найближчі дні синоптики прогнозують вологу погоду з дощами, на заході – з мокрим снігом, п'ятниця буде доволі теплою, на вихідних температура впаде.


Джерело: Укргідрометцентр


Деталі: 13 листопада в Україні очікуються невеликі та помірні дощі; на Прикарпатті значні, в Карпатах та на Закарпатті сильні дощі, вдень з переходом в сніг, ожеледь, налипання мокрого снігу.


На дорогах буде ожеледиця, очікуються пориви вітру 15-20 м/с, на високогір'ї Карпат 25-30 м/с, хуртовини.


Температура вночі 3-10° тепла, вдень 9-14°, у південній частині та більшості центральних областей 15-20°; на заході країни вночі та вдень 3-8° тепла, в Карпатах зниження до 0-3° морозу.



14 листопада в більшості областей дощі, 15 листопада переважно без опадів; синоптики прогнозують зниження температури вночі до 0-7° морозу, вдень до 3-8° тепла.

Національна прокуратура Польщі подала до Окружного суду у Варшаві обвинувальний акт проти підозрюваного у диверсійних діях на залізниці українця Володимира Б. Слідчі вважають, що роль підозрюваного полягала в логістичній підтримці підготовки до дій, спрямованих проти залізничної лінії № 7. Джерело: "Європейська правда" з посиланням на RМF24 Деталі: Зазначається, що громадянину України висунули звинувачення в участі в діяльності російської розвідки проти Польщі, а також у сприянні підготовці та здійсненні атак на залізничну інфраструктуру. Як повідомила прокуратура, прокурор Мазовецького відділення Національної прокуратури висунув обвинувальний акт 28 жовтня. Розслідування стосується диверсії на залізничній лінії № 7. Вона відбулася восени 2025 року в населених пунктах Міка в Гарволінському повіті та Голомб у Пулавському повіті. За даними слідчих, Володимир Б. надавав підтримку двом іншим громадянам України – Олександру К. та Євгенію І. Як випливає з доказів, Володимир Б. у вересні 2025 року відвіз Євгенія І. в околиці населених пунктів Міка та Голомб. На думку прокуратури, це дало змогу провести розвідку місцевості, вибрати місце для закладання вибухових пристроїв, а також визначити місця для встановлення пристрою для запису відео та металевого елемента на коліях. За інкриміновані обвинуваченому діяння йому загрожує довічне ув'язнення. Згідно з висновками слідства, 15 листопада 2025 року Олександр К. та Євгеній І. розмістили вибуховий матеріал на коліях у селищі Міка, а потім підірвали його під проїжджаючим вантажним поїздом. Своєю чергою в період з 1 жовтня по 16 листопада 2025 року в Голомбі підозрювані мали встановити на коліях два спеціально підготовлені металеві елементи. На думку слідчих, вони могли призвести до сходження поїздів з рейок. Прокуратура вказує, що ці дії створили безпосередню загрозу катастрофи в наземному транспорті, яка могла поставити під загрозу життя та здоров'я багатьох людей, а також майно значної вартості. Метою було серйозно залякати суспільство та вплинути на громадську думку. Олександр К. та Євгеній І., яких підозрюють у безпосередньому здійсненні диверсійних актів, покинули Польщу 16 листопада 2025 року, виїхавши до Білорусі.Що було раніше:

Ще торік Польща подала запити на "червоні" ордери на арешт Інтерполу щодо українських громадян. Перед цим у Польщі ухвалили рішення про заочний арешт обох підозрюваних та видали європейський ордер на арешт одного з українців.