Суспільне

У Харківській школі архітектури заснували щорічну меморіальну стипендію на честь полеглого військовослужбовця, Героя України Сергія «Глиби» Либенського . Вона покриває частину вартості навчання для студентів — близько 150 тисяч гривень. Першою переможницею стала донька пораненого військового Анна Климчук, яка навчається на архітекторку-урбаністку.Хто був ініціатором заснування стипендії, як на це реагує донька загиблого Сергія Либенського Юлія та чому переможницею обрали саме Анну Климчук — читайте у матеріалі Суспільне Харків. «Домовилися, що будемо разом будувати»Ініціатором заснування щорічної премії імені Сергія Либенського для студентів Харківської архітектурної школи став побратим загиблого військового, офіцер служби безпілотних систем 2-го корпусу Нацгвардії «Хартія» на позивний «Еней». Він розповів, що навчання у закладі — приватне і дороге, тому школа шукає меценатів, готових покрити частину або повну вартість навчання комусь зі студентів.«Під час чергової зустрічі з я запитав, які є варіанти. Він каже: ″Ти можеш не просто взяти участь, ти можеш заснувати іменну стипендію. Вона може бути твого імені або кого хочеш″. Я запитав, чи може це бути стипендія на честь полеглого товариша, і Харківська школа архітектури це підтвердила. Таким чином ми й закрутили цю історію», — пригадав «Еней».У рамках цієї стипендії Київська школа девелопменту, співзасновником якої є «Еней», сплатить 50% вартості навчання стипендіата — близько 150 000 гривень. Ми якось із «Глибою» домовилися, що будемо разом будувати. Я побудую багатоквартирний будинок, а він виконає монтаж інженерних систем всередині. На жаль, він загинув. Обіцянку виконати неможливо. Я зрозумів, що можливість реалізувати це через стипендійний фонд — це хоч і викривлене, але виконання цієї домовленості. Коли діти, які вивчаться за рахунок цієї стипендії, запроєктують свої будинки й вони будуть побудовані, ідея про спільнотворення разом із «Глибою» житиме в цих будинках.За словами «Енея», меморіальна стипендія є щорічною, тому відбір нових кандидатів відбуватиметься і надалі.«Завдяки такому способу меморіалізації є можливість дійсно запам'ятати й більше дізнатися про цю людину: чому саме на честь цього побратима засновано стипендію, що він зробив і який його внесок у незалежність нашої держави», — додав військовий. «Професійне майбутнє і життя бачу тільки в Україні»Цьогоріч стипендію імені Сергія Либенського отримала Анна Климчук — у 15 років вона переїхала до Львова з Херсона вчитися реставрації. Згодом дічина натрапила на воркшоп від Харківської школи архітектури, за два місяці підготувала портфоліо й вступила до закладу. Нині вона — студентка третього курсу, вчиться на архітекторку-урбаністку.Анна каже, що у своєму мотиваційному листі для отримання стипендії описувала життєвий досвід релокації та поранення батька-військовослужбовця.«Мотивація отримати стипендію — це ще додатково допомогти татові, щоб він не так сильно переймався оплатою мого навчання. І щоб я цим не так сильно переймалася — не відволікатися на різні чинники, а суто здобувати освіту в тому, чим я горю, незважаючи на своє соціальне становище наразі», — розповіла Анна.У майбутньому дівчина сподівається займатися громадською роботою. Каже, що в Україні є велика потреба у відбудові та певних місць.«Одна з частин професії архітектора, якою я можу займатися, — це допомагати відбудовувати та керувати процесами відбудови. Власне, професійне майбутнє і життя я бачу суто в Україні: по можливості у вільній країні, і по можливості у своєму рідному місті», — каже Анна Климчук. «Вчився і вчив інших все життя»Донька загиблого Героя України Юлія Либенська про заснування стипендії на честь її батька дізналася від його побратима, який брав участь у розгляді кандидатів. Вона каже, що батько протягом життя постійно навчався сам та заохочував інших до здобуття знань.«Він нас з братом теж до цього підштовхував, заохочував. І це була його така місія — він вчився і вчив інших все життя. Побратимів весь час змушував вчитись чомусь новому і сам себе вдосконалював. Тому це таке продовження його життя і його поглядів. Я дуже щаслива, що є така можливість продовжити його життя таким чином», — сказала Юлія.Донька «Глиби» каже, що особисто не знайома з цьогорічною переможницею, яка отримала стипендію, але читала її мотиваційний лист. Мені відгукнулося її прагнення до навчання. Тому дуже рада, що вона перемогла. У неї тато теж військовий, і вона таким чином хотіла отримати можливість навчатися. Хотіла б якось бути корисною цій державі, і ця стипендія може дати їй можливість вчитися і розвиватися. І знизити з тата, можливо, якісь фінансові навантаження, які є в них в родині зараз. «Конвертувати памʼять у дію»Керівниця фундації Харківської школи архітектури Анастасія Попілевіч каже, що заклад завжди шукає можливості отримати знижки та стипендії на навчання студентів — особливо дітей військовослужбовців.За її словами, у школі вже заснували стипендію пам'яті студента, який долучився до війська та загинув.«Це була дуже складна історія, зараз Захарій міг би вчитися на магістратурі. Саме його однокурсники, студенти ініціювали створення подібної стипендії. Для нас важливо пам'ять конвертувати у цю дію, щоб були можливості для студентів на підтримку їхнього навчання. Якщо ми говоримо про наших стипендіатів-архітекторів — то ми точно розуміємо, що ця пам'ять буде далі продовжуватися в тих просторах, які вони будуть проєктувати», — розповіла Попілевич. Це про певних молодих людей, таких талановитих, як Анна, які потім будуть нести це, і вони пам'ятають, вони про це говорять. Коли ми говорили з одним стипендіатом, який мав стипендію Захарія, він сказав, що для нього це величезна відповідальність. І це мене теж дуже зворушило. Бо це певний такий тягар відповідальності, бо ти мусиш тепер відтворити. На тебе покладають дуже багато надії. Герой України Сергій «Глиба» Либенський: що про нього відомо Сергій Либенський до початку повномасштабного вторгнення не мав стосунку до військової служби — робив воду та опалення в приватних будинках і квартирах, вчив англійську та хотів подорожувати, розповідала донька полеглого захисника Юлія.До Сил оборони він долучився на другий день повномасштабного вторгнення — спочатку служив у бригаді тероборони Києва, а потім перевівся до Нацгвардії, де сформував і командував ротою протитанкових ракетних комплексів у 13-й бригаді Нацгвардії «Хартія».Загинув «Глиба» на Харківщині, коли їхав забирати побратимів з позиції.Посмертно Сергій Либенський отримав звання Героя України із нагородженням орденом «Золота зірка». Підписуйтесь на новини Харкова та області в Теlеgrаm , ТіkТоk , WhаtsАрр , Fасеbооk , Vіbеr , Іnstаgrаm , Yоutubе , Gооglе