Суспільне

У Луцьку завершився польовий етап досліджень нововідкритої Вежі Свинюських — другої з чотирьох веж Окольного замку. Під час археологічних робіт, науковці знайшли галерею, що ймовірно веде до підземного простору, з'єднаного з монастирем бригідок. Однак самого входу до підземного переходу знайти не вдалося, розповів Суспільному керівник Волинської археологічної експедиції Віктор Баюк. Зараз науковці роблять останні розчищення, заміри та графічну фіксацію перед консервацією об'єкта. Точну локацію вежі було виявлено у травні. Зі слів Віктора Баюка, подальші дослідження ініціювала Луцька міська рада, на це виділили 150 тисяч гривень. Роботи тривали впродовж чотирьох місяців, на розкопках працювали археологи Волинської археологічної експедиції, Державного історико-культурного заповідника у Луцьку.Після археологічних досліджень стає зрозуміло, що ця башта тотожна Башті Чорторийських, додав керівник Волинської археологічної експедиції. «Тут збереглася нижня частина — підземелля башти, вхідна група й опорні мури. На жаль, в радянський час, коли робили гідромережі, розвалили це склепіння, але в нас є мури, підлога, галерея-перехід», — каже Віктор Баюк. Перша писемна згадка про Вежу Свинюських зустрічається у 1510 році, каже археолог Данило Кононець. Споруда зазнала ремонту або ж перебудову у пізніші часи, про що свідчить різноформатна цегла, яку датують ХV-ХVІІ століттями.Первісна цегла має 30 сантиметрів довжини на 7 сантиметрів ширини. Докладена має 23 сантиметри довжини. «Скоріше за все, це були відходи виробництва. От тут потемнілі цеглинки по 23 сантиметри. Але це не ціла цеглина, а розділена наполовину. Відповідно до того, які в них розміри, можемо визначати коли що було добудовано», — додає Данило Кононець.Башту побудував писар Михайло Васильович по прізвиську Свинюський. «Він взяв своє прізвище топонімічне зі своєї маєтності — це село Свинюхи. Тепер Привітне називається. Так він і залишився в історії. Його родина опікувалась цією вежею, підтримувала, відповідно мала права назвати її своїм іменем», — розповідає Віктор Баюк. Ширина споруди 9 метрів, товщина стін — два з половиною, це свідчення того, що башта слугувала як вузол оборони та вогнева точка. Зі слів кандидата історичних наук Віктора Баюка, у віднайдених підземеллях зберігали порох, ядра та інші засоби для військової справи. Аби розчистити знахідку, археологи вивезли тонни землі, комунальники демонтували електричний стовп, обрізали стічну трубу. Студентка Дарина Нарбут, одна з тих, хто допомагали науковцям чистити цеглу. «Кожному цікаво знаходитися в історичному об'єкті. Адже ти маєш розуміння того, що багато століть тому тут були люди такі самі як ми. І ти знімаєш шар за шаром той ґрунт. Цегли можуть багато чого розказати про історію», — розповідає студентка.Археолог Богдан Омельчук додає: у ґрунті знайшли тисячі предметів — уламки кераміки різного датування, кахлі та інші речі. Зокрема, керамічний фрагмент пляшечки з горлечком, частинка клейма, розписаного латиницею, люлька з білої глини з візерунками. «Це частина чи бутля, чи графина. Переливається різними кольорами, оскільки в середньовіччі при виготовленні скла додавали свинець, який давав цей ефект. У 19-20 столітті скло виготовляли за іншою технологією, і ця особлива риса втрачається», — пояснює Богдан Омельчук. Зі слів Віктора Баюка, на роботу археологів щодня приходять дивитися лучани та гості міста. Студентка Ілларія Кидайчук каже: приїхала з Закарпаття. «Луцький замок дуже відомий. От таких розкопок я ніколи не бачила. Це дуже цікаво, незвично для мене», — каже Ілларія Кидайчук.Археолог Віктор Баюк говорить: на зимовий період відкритий простір законсервують та накриють від опадів. Далі науковці вивчатимуть причини руйнації вежі, адже на початку ХVІІ століття в історичних джерелах вона вже не згадується.Спробують розгадати цю таємницю шляхом наукового дослідження — зіставлення знайдених на території вежі предметів, порівнянням міських пожеж та інших подій, які можуть слугувати поясненням руйнації споруди. Термінові новини читайте в Теlеgrаm та Vіbеr Суспільне Луцьк. Також ми є у WhаtsАрр .