Суспільне

Після літнього сплеску потік евакуйованих, які проходять через Харківський транзитний центр , зменшився удвічі — до 150-160 людей на день. Однак із настанням холодів кількість охочих виїхати знову зростатиме, прогнозує координатор центру Сергій Мусієнко.Звідки і як нині евакуюються люди — читайте у матеріалі Суспільне Харків. «Якби не було таких "прильотів", люди б не їхали»Любов Сінна евакуювалася з прифронтового Ізюма до Харкова. Жінка каже, що не хотіла виїжджати з початку повномасштабного вторгнення та пережила піврічну окупацію вдома. Але останніми місяцями російські атаки на місто посилилися: авіабомби та дрони б'ють вдень і вночі.«Багато почало виїжджати. Якби не було таких прильотів, звичайно, люди б не їхали, тому що, вдома є вдома. Найгарячіша пора почалася у 2024 році, і далі — 2025-й, 2026-й. Тут у нас уже було дуже гаряче. Тому що раніше в основному були артилерія, «Гради». А тепер це КАБи, «Шахеди», «Герані» — усе, що падає з неба. Це дуже важко», — розповідає Любов. Я особисто збираюся, як тільки перестануть бомбити, хоч буде холодно, хоч буде там важко, хоч будуть блекаути — я все одно буду повертатися. Це моя земля. «Хата потріскалася, бо і КАБи прилітають, і "Молнії"»Людмила Артьомова евакуювалася з прикордонного селища Слатиного разом із дочкою та сином. Каже, вирішила виїхати заради дітей — через засилля російських безпілотників.«Неможливо було терпіти. Бо день і ніч — то дрони над хатою, все в оптоволокні було заплутане: всі дерева, весь сад. Хата потріскалася, бо і КАБи прилітають, і "Молнії". Кожну ніч лягаєш і не знаєш, що буде. Лягаємо всі вдягнуті. Тоді й думаєш:"Толку, чи вдягнутий, чи не вдягнутий — як шарахне"», — згадує Людмила. Прийде сусідка і смикається, а я вже звикла, а тепер у мене тільки щось (станенься — ред.) труситься. Два інсульти перенесла, а ще думаю, не дай боже, третій інсульт буде. Дочка, діти біля мене, думаю, що ж вони мучаться і через мене сидять. Кажу: «Давайте поїхали, як не важко, давайте поїхали». «Наймали таксі, бо чекати сил не було»Ніна евакуювалася з Великобурлуцької громади Куп'янського району. Жінка не планувала залишати будинок, де прожила 70 років, але після влучання по двору найняла таксі й виїхала, розповіла жінка Суспільному.«Я казала: "Не поїду". Як прилетіло, є фотографії, у дворі і за двором лежало. Літак чорний, здоровий. Добре, що не вибухнув. Тоді день за днем все йшло. В нічний час і вдень не було ніякої перерви. Дрони, ракети. Покинули все і поїхали. Що могли, те і взяли..Наймали таксі і їхали, тому що все було зайнято, треба було чекати, а чекати [сил] далі не було», — ділиться Ніна. Транзитний центр у Харкові готується до зимового збільшення потокуЗараз у Харківському транзитному центрі найбільше людей з Великобурлуцької, Краматорської та Слов'янської громад. За словами координатора центру Сергія Мусієнка, порівняно з початком літа потік людей зменшився удвічі, оскільки на частині територій поменшало російських ударів. Однак із настанням холодів ситуація зміниться.«Ми готові до збільшення. Я вважаю, що воно можливе, звичайно, бо зима, холод. Я думаю, що люди будуть виїжджати. Але станом на зараз вже два місяці евакуація триває середня — 150-160 людей. Але якщо вона збільшиться, ми будемо до цього готові, і все буде добре», — говорить Мусієнко.За словами Мусієнка, після отримання гуманітарної допомоги в центрі близько 95% людей залишаються у Харкові та області. Інші виїжджають до центральних і західних регіонів України, зокрема до Львова та Хмельницького. Підписуйтесь на новини Харкова та області в Теlеgrаm , ТіkТоk , WhаtsАрр , Fасеbооk , Vіbеr , Іnstаgrаm , Yоutubе , Gооglе