Суспільне

Від початку повномасштабної війни на території Херсонщини російські військові викрали 2053 цивільних. Серед них — представники місцевої влади, громадські діячі, журналісти, волонтери. За даними обласної прокуратури, на сьогодні звільнити вдалось 1052 бранців. Не всі родини мають змогу підтримувати зв'язок із рідними, яких незаконно ув'язнили. Ми поспілкувалися з сім'ями цивільних полонених і спитали, як вони ведуть боротьбу за їх повернення і куди звертаються по допомогу. «Тримається і нас підтримує»Щомісяця батьки Ірини Горобцової пишуть листи до Офісу уповноваженого Верховної Ради з прав людини — нагадують про доньку, яка понад чотири роки перебуває у російській неволі. Відповіді отримують однотипні, говорить мати Тетяна.« «Ми працюємо». Але ж нічого ніде не зроблено. Звичайно, той бік не дуже зацікавлений, щоб повертати людей. У них там багато цивільних. А наші мовчать. Ви десь чули за цивільних? Ні, мовчать. Хоча їх там не сотні, їх там тисячі сидять, і багато тих, хто вже засуджений, багато тих, хто не мають ніякого статусу», — каже жінка.13 травня 2022 року в їхню квартиру увірвались озброєні військові РФ, провели обшук і забрали доньку Ірину, розповідає батько Володимир Горобцов. Чоловік сповістив про це через соцмережі. Наступного дня батьки пішли в комендатуру, потім у СІЗО. Отримали відповідь, що Ірину вивезли до Криму. Тоді Володимир відправив листа до управління ФСБ у Криму.« Додав світлину, написав, яка була ситуація, і відправив електронною поштою. А потім весь червень не було зв'язку та інтернету. З'явився вже на початку липня і — є відповідь. В листі написали, що, мовляв, шукати не потрібно, вона перебуває під вартою. «Ця особа», — ні прізвища, ні імені, — «протидіяла СВО і до її завершення перебуватиме під вартою. Все решта – державна таємниця». І скільки разів потім не писали, у відповідь було одне й те ж формулювання, і все», — говорить чоловік.Наприкінці липня 2022 року батьки Ірини їздили у Сімферополь, звертались до ФСБ, але з ними ніхто не захотів розмовляти.« З черговим по телефону говорили, він сказав: «Їдьте додому, вам надішлють відповідь». Потім ми пішли в СІЗО-1, недалеко від залізничного вокзалу. Дочекались черги, зайшли туди, говоримо: «У нас донька тут». А нам: «У нас тут такої немає». Показали паспорти: «З цими паспортами можете сюди не приходити». Ми розвернулись і пішли. А вона була там в цей час», — розповів Володимир.Два роки Ірину утримували в СІЗО. 25 серпня 2024 року суд РФ виніс їй вирок. Жінку засудили до 10,5 років ув'язнення за статтею «шпигунство». Вона перебуває у виправній колонії у Мордовії, каже мати.« Стан не дуже гарний, але вона така молодець, тримається, патріотка, нас підтримує. Ірішка не скаржиться. Каже, що до неї відношення негарне, але не чіпають. Хоча там є таке, що б'ють ув'язнених. Там її можуть не пускати до душу, не дозволяють заходити в барак. Там більш ніж 40 людей і якщо не виконав норму, то все — до бараку не зайдете, сидіть де хочете. А там ні лавочок, ні помитись десь, нічого. Ставлення як до сміття якогось, дуже негарне. Годують теж не дуже, але ми раз на два тижні посилаємо передачі: молочку, овочі, фрукти, печиво — що можемо. Вона знайшла там волонтерів і через адвоката передала їх телефони», — сказала Тетяна. «Йому сказали, що він "злісний порушник"»Батько волонтера Миколи Петровського теж на постійному зв'язку з координаційним штабом з питань поводження з військовополоненими та Офісом омбудсмана. Каже, син тримається і знає, що його підтримують.« Ми звертались до наших органів, які причетні до всіх процесів. Вся інформація у них є. І все це з розумінням відбувається, у нас постійне спілкування з координаційним штабом. Робота ведеться, просто на сьогодні результати такі. Але ж не стільки від нас це залежить, скільки від тієї сторони. Він все це знає, тому і тримається», — сказав чоловік.За його словами, Микола Петровський перебуває у колонії суворого режиму в Саратовській області РФ. За вироком російського суду, його на 16 років позбавили волі за «шпигунство». До сина застосовують загальні правила ув'язнення, стан його здоров'я погіршився, говорить Микола Петровський старший.« В кінці 2025 року йому пару доган записали, суто побутових. Через те, що в нього зламаний протез і є фурункули, йому важко стояти, сидіти важко. І при перевірках його застали на ліжку. Це у них нібито порушення. І не звернули увагу, що він інвалід, дали пару доган, після чого його на 20 днів після нового року закрили в СІЗО. Потім він був на комісії, де йому сказали, що він «злісний порушник» і перевели в спеціальне місце, де ще більше обмежень та ізоляції», — розповів батько.Щороку Микола проходив курс лікування. Йому необхідна спеціалізована медична допомога. Однак медичний пункт, який є на території колонії, не може її забезпечити.« Що йому якась пігулка чи мазь? Він після двох ДТП. А за 4,5 роки все погіршилось. Є травми голови, вони дають про себе знати. Він кожні пів року проходив реабілітацію, лікувався, а зараз нічого такого немає, тому й здоров'я погіршується. І фурункули нікуди не поділись, тіло як гнило, так і гниє», — каже Микола. «Хочу почути чітку публічну позицію»За більш ніж чотири роки — жодного дзвінка, листа чи повідомлення. Син Херсонського міського голови Ігоря Колихаєва Святослав розповів, що зв'язку з батьком немає. Російські військові затримали його 28 червня 2022 року. Офіційних звинувачень не висували, судових рішень немає, тому адвокатів не допускають, говорить Святослав.« Інформацію отримую лише від людей, яких звільняють з полону. Оскільки обмінів не було вже близько двох-трьох місяців, то жодної нової інформації у мене немає. Стан у всіх дуже тяжкий. Режим там дуже суворий. Коли все це триває роками, то про фізичний стан вже ніхто так не каже, тому що він у всіх критичний. Був випадок, коли батько не підіймався, просто не міг стояти. Його потім перевели до лазарету. Про це годі й казати, це жах», — каже син міського голови.За його словами, батькові тяжко не лише фізично, але й морально.« Він тримається, але зневірюється, що потрапить на обмін. Тому що вони там знають про обміни. Він також не розуміє, чому не виходить. Це він розповідає військовим, це не я так вирішив. Не розуміє, що робиться для того, щоб він потрапив додому», — сказав Святослав.Він знає, що батька утримують у колонії в Пермському краї РФ. У травні 2026 року в Офісі омбудсмана під час особистої розмови сину повідомили, що Ігоря Колихаєва внесли до списків обміну «Тисяча на тисячу».« Це говорить про те, що Україна його внесла в списки, а російська сторона має їх підтвердити або ні. Але через декілька тижнів у нас була вже інша особиста зустріч з Дмитром Лубінцем, де нам чітко дали зрозуміти, що включення до цих списків немає. Тобто спочатку нам передали інформацію, яка на сьогодні вже спростована. Все, що ми сьогодні робимо, що я намагаюсь робити — все, насамперед, для звільнення мого батька, щоб він повернувся додому, до своєї родини, тому що він, як людина насамперед, на це заслуговує. А друга причина — це те, щоб люди побачили своїми очима, як це відбувається, як нам відповідають, як спілкуються, як реагують. Я вважаю, що ми заслуговуємо, я заслуговую за 4,5 роки почути чітку публічну позицію по меру Херсона. Ми маємо про це знати та якось зафіксувати», — сказав Святослав Колихаєв. Робота над поверненням цивільних полонених і притягненням до відповідальності винних у їхньому викраденніПри підготовці матеріалу редакція Суспільного звернулась за коментарем до Офісу уповноваженого Верховної Ради з прав людини за роз'ясненнями з приводу місця перебування та стану справ по цивільних полонених з Херсонщини. Секретаріат повідомив, що Офісу омбудсмана відомі факти незаконного позбавлення волі Ігоря Колихаєва, Ірини Горобцової, Миколи Петровського та інших цивільних. Для визначення місця їхнього перебування та стану здоров'я, обміну інформацією, відновлення зв'язку з родинами та передачі посилок співпрацюють з Уповноваженим з прав людини РФ. Також триває переговорний процес щодо їхнього звільнення та повернення в Україну. Деталі не розголошуються.Загалом, за інформацією Херсонської обласної прокуратури, від початку повномасштабного вторгнення на території регіону російські військові викрали 2053 цивільних. Серед них — представники місцевої влади, громадські діячі, журналісти, волонтери, розповів начальник відділу управління процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення Управління протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, Дмитро Капітан.« Наразі слідству відомо про звільнення 1052 цивільних. На жаль, 49 людей, які були викрадені росіянами, померли від тортур або через брак медичної допомоги. Четверо померли вже після звільнення. За результатами розслідування фактів викрадення цивільних, було повідомлено про підозри 159 особам у 86 провадженнях. До суду направлено 80 обвинувальних актів щодо 153 осіб. Наразі засуджено 27 осіб», — сказав співробітник Херсонської обласної прокуратури. Підписуйтеся на новини Суспільне Херсон у Теlеgrаm , ТіkТоk, WhаtsАрр, Fасеbооk , Vіbеr , Іnstаgrаm та YоuТubе .