Суспільне

Має боязкий характер, любить мишей та митися під дощем. У подружжя Бакурових із Батурина, що на Чернігівщині , 15 років живе лелека на прізвисько Бузька. Як розповів Суспільному Юрій Бакуров, травмований птах самостійно прийшов до їхнього двору. Чоловік припускає: поранився лелека, коли вчився літати і заплутався в електричних дротах. «Онук кричить: «Діду, діду, он дивись — хто до нас іде». Я хвіртку відкриваю, йде звідти. Підійшов, став, подививсь сюди-туди — і в двір. І оце як зайшов, оце до цих пір. Бачите, немає закрилка. І отут рана була така велика. Купили в аптеці тюбік мазі від опіків. Мазали йому. Усе загоїлося, немає ніде нічого».Юрій Бакуров каже: годує птаха рибою. Щодня Бузька з'їдає її 300 грамів. «Спершу салака була по чотири гривні, тоді по шість, по вісім. І пішло, пішло, пішло. І останній раз брали по 95».Дружина Юрія Віра Бакурова ділиться: щомісяця на рибу для лелеки із сімейного бюджету витрачають 800 гривень. «У мене стосунки з ним нехороші. Тому що він у мене забирає фінанси. Я б на 200 гривень цукерок собі купила, а то купила йому на 200 гривень риби на тиждень. На другий тиждень йду, знову на 200 гривень. І так 800 гривень він у мене в місяць забере. Це ого!»Крім риби, любить лелека черв'яків і мишей. Пані Віра говорить: Бузька не літає і далеко від будинку не ходить. «Колись я його вигнала, а самі поїхали до Бахмачу по зерно. Ну, думаю, все, пішов, немає. Довольна. Їду, думаю: "Це кудись пішов". Приходжу — під хвірткою стоїть. Оце так. І нікуди, оце куди не вижени, нікуди він не піде. Ні на десять кроків нікуди не відійде. Жалко ж тепер його вже випустить. Та й куди випустити, нікуди він не піде».Живе лелека у сараї, там Юрій Бакуров облаштував птахові місце. «Сружки накладу, постелю йому. Він так і живе тут».Взимку лелека, зі слів Віри Бакурової, переважно намагається бути у теплі. «Оце відкриємо, він виходить по снігу, стежки були, то пройде, подивиться, поклацає і в сарай. Кажуть, що вони 25 градусів морозу витримують. Оце по телевізору я чула, що вони живуть по 25 років. Він мене переживе. Якщо я вмру, щоб ви узнали тоді якось».Водночас Бузька полюбляє дощову погоду. «Як оце дощ іде, то його нікуди не сховаєш. Не заженеш нікуди, він стоїть і все. На дощі миється». Підписуйтесь на Суспільне Чернігів і на інших платформах: Теlеgrаm , Fасеbооk , Vіbеr , YоuТubе , WhаtsАрр , ТіkТоk .