Суспільне

Чому в Києві зникають історичні будівлі — навіть тоді, коли їх намагаються захистити? Хто відповідає за збереження памʼяток, чому пам'яткоохоронне законодавство не завжди добре працює і як виходить, що на місці цінної будівлі може з'явитися новий висотний комплекс? У цьому випуску «Культуримо» Валерія Павленко розповідає, як влаштована система охорони культурної спадщини на прикладі Києва, де вона дає збій і як зробити так, щоб для власників було вигідніше зберегти памʼятку, ніж зруйнувати її. Говоримо про конкретні київські кейси — зокрема колишнє Училище зв'язку на вулиці Князів Острозьких та павільйон «Квіти України» . З'ясовуємо, що відбувається, коли будівля ще не має статусу пам'ятки, хто має реагувати на незаконне руйнування, чому штрафи не завжди зупиняють забудовників і яку роль у збереженні історичного Києва відіграють активісти та громада.Гості випуску: Анна Сухецька — редакторка проєкту Nоstоs; Ксенія Пальцун — дослідниця пам'яткоохоронної сфери й урбаністка Сеdоs; Тарас Грицюк — історик, активіст ГО «Зберегти Квіти України»; Віталія Баркар — архітекторка, співзасновниця ГО «Зберегти Квіти України», членкиня ГО «Мапа Реновації»; Іван Вербицький — заступник міністра культури та стратегічних комунікацій, урбаніст; Марина Соловйова — очільниця Департаменту охорони культурної спадщини КМДА. Читайте нас у Fасеbооk , Іnstаgrаm і Теlеgrаm , дивіться наш YоuТubе і ТіkТоk Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: сulturе@susріlnе.mеdіа