Суспільне

Кабани Боря і Джордан, собака Лола з Антонівки, кошенята з позицій на Херсонському напрямку — у кожної тварини своя історія порятунку. Ірина Гордієнко з Херсона щотижня повертається до передмістя, годує тих, кого поки не може забрати, і опікується тими, кого вже вдалося евакуювати на Миколаївщину. І для цього заснувала громадську організацію «Шосте чуття». «Рвали собаки — привезли позавчора»На подвір'ї — кабани, кури, кози, собаки. У будинку коти і кошенята. Ірина розповідає про кожного. «Собака Лола. Одного разу жіночка знайшла її вже на вулиці і залишила собі. І через неї не хотіла виїжджати, не хотіла лишати своєї домівки. Трапилось так, що прилетіло — жіночка загинула. І вона знову залишається сама. Вона була контужена і вона погано бачить на одне око. Але зараз із нею все добре», — каже Ірина.Маленький кабанчик Джордан — зовсім свіжий випадок. «Молода пара на вулиці побачила, як ось такого маленького рвали собаки, і він був дуже травмований. Це сталося десь місяць тому. Вони бачили про нашого кабанчика Борю — що ми його також врятували з вулиці, де його гнали мотоциклісти», — розповідає Ірина. Від безпритульних котів до евакуації з «нулів»Опікуватися тваринами Ірина почала ще до повномасштабного вторгнення, коли переїхала з Херсона у передмістя. «Я почала їх стерилізувати, бо там цуценя, там кошеня. І так воно пішло», — каже вона.З початком повномасштабної війни почала витягувати тварин із зони бойових дій. «Ми стерилізували, рятували, витягували з найгарячіших точок, буквально з нулів, з зачинених будинків. Люди до нас зверталися, якщо бачили, що якась тварина зачинена десь і господарі не збираються відчиняти ворота. Зверталися — ми допомагали завжди», — розповідає вона. Окупація, три місяці без світла і рішення виїхатиІрина пережила окупацію разом із тваринами. «Я знаю, що таке проживати з тваринами, коли нема світла три місяці, коли нема води. Я це пам'ятаю дуже добре», — каже вона.Через безпекову ситуацію евакуювала тварин на Миколаївщину. Але щотижня повертається: там залишилися інші, яких поки нікуди забрати. «Кожен тиждень ми повертаємося, бо там залишилося багато тварин, яких я зараз забрати сюди не можу: нема для них місця. Тому ми будуємося. Але ми їм привозимо кожного тижня корм, залишаємо, і дівчата їх годують», — каже вона. Кошенята з позиційНещодавно бійці з Херсонського напрямку передали Ірині кошенят. Кішка народила прямо на позиції у спальному мішку. Підрозділ змінив дислокацію і тварин передали «Шостому чуттю». Восьмеро сіреньких і одне чорне кошеня — двоє вже знайшли нових господарів. «Кого врятували — не залишаємо, адже несемо за них відповідальність», — каже Ірина Гордієнко.Громадську організацію «Шосте чуття» вона разом із другом заснувала на початку жовтня 2026 року. Кількість підопічних постійно зростає: з проханнями про допомогу звертаються і цивільні, і військові. Підписуйтеся на новини Суспільне Херсон у Теlеgrаm , ТіkТоk, WhаtsАрр, Fасеbооk , Vіbеr , Іnstаgrаm та YоuТubе .