Суспільне

Пересувались містом на кріслі колісному, заміряли ухили пандусів та тестували маршрут безбар'єрності. Три дні поспіль учасники громадської організації «Зруш Скелю» перевіряли у Чернігові магазини, аптеки, громадський транспорт, державні установи та лікарні на доступність для маломобільних груп населення. Як розповів Суспільному голова цієї ГО Євген Сивопляс, Чернігів став сьомим містом в Україні, яке він та його команда дослідили на рівень фізичної доступності. Як проходила перевірка та яке місце зайняв Чернігів у рейтингу безбар'єрності — про це далі у матеріалі. Пандуси задля того, «аби були»Ветеран російсько-української війни та амбасадор безбар'єрності Нацполіції Євген Сивопляс проводить у Чернігові соціальний експеримент — намагається потрапити до однієї з аптек. Євген служив у 3-й окремій штурмовій бригаді. Під час боїв біля Авдіївки у лютому 2024 року він втратив частину ноги. Зараз чоловік користується протезом. Пересуваючись на кріслі колісному, разом з іншим ветераном Вадимом Медведем, вони перевіряють, наскільки магазини, медичні заклади та громадський транспорт доступні для маломобільних груп населення.Вадим Медвідь у 2022 році під час виконання бойового завдання зазнав поранень та втратив дві ноги. Наразі чоловік пересувається на протезах. Розповідає: у місті є чимало проблем із доступністю, на які слід активно звертати увагу влади. «Пандуси поставлені чисто для того, "щоб він був". Візуально він є — і все. Заїхати на нього навіть мені, людині, яка трішки займається спортом, було тяжко — запхати ці колеса і спуститись вниз. Ще боїшся, щоб не перевернутись, не покотитись з цього крісла і не травмувати себе ще більше, ніж я вже травмований. Я вважаю, що треба висвітлювати — чим більше, тим краще. І власники повинні реагувати на наші звернення», — каже Вадим Медвідь.Голова ГО «Зруш Скелю» Євген Сивопляс заміряє ухил пандусу і констатує: «21,5, а максимум — 8. Це перевищення втричі. Взагалі таким пандусом не можна користуватись, він є небезпечним через ухил. Через це зміщується центр маси тіла і є ризик перекидання». Мета — визначити «столицю безбар'єрності»Наразі Євген Сивопляс зі своєю командою їздить містами України та перевіряє, наскільки вони доступні для маломобільних груп населення. «Нам цікаво було поїхати в інші обласні центри, аби подивитись, чи можуть там органи місцевого самоврядування долати ці виклики. І почали їздити, і побачили, що долають».За словами Євгена, Чернігів став сьомим містом, яке вони відвідали. До цього були, зокрема, у Луцьку, Івано-Франківську та Полтаві. Своєю метою чоловік називає об'їздити всі обласні центри України та визначити «столицю безбар'єрності» — місто, яке має найвищий рівень дотримання державних будівельних норм. «Безбар'єрність є нашою пристрастю. Ми постійно з командою вчимось і вчимо державні будівельні норми, проходимо різноманітні навчання, щоб постійно працювати над своїм рівнем обізнаності. І наразі розвиток нашої компетенції такий, що ми, якщо взяти місто Луцьк, то включені у взаємодію з проєктними організаціями. Ми вичитуємо проєкти, які вони створюють, і формуємо зауваження, рекомендації, обґрунтовуємо чітко». Друга міська та обласна лікарніЄвген Сивопляс перевірив на безбар'єрність і чернігівські лікарні: обласну та другу міську. Розповідає: в обох закладах зафіксував певні порушення. «У Чернігова великий виклик — це медзаклади. Обласна лікарня: пандуси вхідні, відділення. Друга міська лікарня — відсутність зон для душу. Важко усвідомити, що цього досі немає. І те, що цього немає, штовхає в дію. Треба зустрічатись з уповноваженими, щоб це не залишалось обіцянкою, а вони дійсно це почали робити».У цих медзакладах зауваження прокоментували.Заступниця гендиректора міської лікарні №2 Олена Левчук каже: «Є деякі моменти, наприклад, душові. На жаль, вони є у нас лише у відділенні реабілітації на проспекті Миру, 44. Це все за собою тягне роботи з капремонту, а це і перенос стін, проєктна документація. Виконати ці роботи власними силами немає можливості. У цьому році розробляється проєкт капремонту інфекційного відділення за підтримки МОЗ, і в цих проєктах ці питання враховані».Водночас гендиректор обласної лікарні Андрій Жиденко говорить: «Ми максимально звертаємо увагу на проблематику доступності й інклюзивності. Кожен корпус у нас оснащений пандусами і поручнями відповідно до вимог інклюзивності, також вказівниками. Максимально робимо все, щоб були доступні і санвузли та інші кімнати, якими користуються наші ветерани. щоб були доступні та відповідали сучасним вимогам доступності й інклюзивності». ОВА та міськрадаПроінспектував Євген і адмінбудівлі — обласну військову адміністрацію та міську раду. Всередину адміністрації журналістів Суспільного не пропустили, посилаючись на те, що це режимний об'єкт. Після перевірки ветеран розповів, що тут немає безбар'єрних входів. «Наразі вхід у будівлю є недоступним. Проте в комунікації ми дізнались, що є проєктна документація на створення безбар'єрного входу ліворуч від головного. Побачили проєкт, побачили пандус, роздивились ухили та поручні. Бачимо, що робота проводиться».Радник начальника Чернігівської ОВА Андрій Подорван у коментарі Суспільному підтвердив цю інформацію. Зазначив, що наразі науково-проєктна документація пройшла експертизу та отримала необхідні погодження.У будівлі міської ради Євгену продемонстрували спеціальний пристрій для підйому вгору. «Міська рада є бар'єрною. Немає доступних вбиралень. Міська рада не демонструє і не є прикладом».Заступник міського голови Олександр Атрощенко сказав Суспільному, що до зауважень дослухались і надалі працюватимуть над покращенням цієї ситуації. Міський ЦНАПУ центрі надання адміністративних послуг Євген Сивопляс теж зафіксував певні недоліки. Хоча, каже він, є й переваги: «Великою перевагою цієї будівлі є те, що вона розташована в цоколь.Тут немає ґанків, маршів зі сходинками, де складно облаштувати вхід. Цоколь є великою перевагою. Зал є достатньо просторий для пересування на кріслі колісному, досить легко зорієнтуватись. Ідентифікувати рецепцію та вбиральню. Відсутня послуга перекладача жестової мови по відеозв'язку. Шлях руху до вбиральні розташований на підвищенні. І є пандус з нормативним ухилом, проте до нього треба додавати поручні».Всі зауваження та пропозиції вислухав начальник відділу адміністративно-консультативних послуг ЦНАП Ігор Власенко. Та зазначив: «Дуже добре, що пан Євген дав коментарі. Він показав, що ми можемо покращити. Головна проблема — це фінансування. Якщо в нас буде фінансування, ми будемо усувати всі недоліки в тому об'ємі, у якому нас профінансують». Громадський транспортНа кріслі колісному Євген проїхав і громадським транспортом міста. Каже: був приємно вражений його доступністю. «По-перше, їде досить часто, не треба довго очікувати. Низькопідлоговий, водії мають гачки для відкидання апарелей. Апарелі справні, немає високих перепадів між посадковим майданчиком і підлогою транспорту, що можна потрапити самостійно», — Євген Сивопляс. Чернігів посідає четверте місцеПідсумувавши, Євген Сивопляс сказав, що наразі Чернігів посідає четверте місце із семи у рейтингу безбар'єрності міст, який веде його організація. Лідирує Луцьк, далі йдуть Рівне та Житомир. Підписуйтесь на Суспільне Чернігів і на інших платформах: Теlеgrаm , Fасеbооk , Vіbеr , YоuТubе , WhаtsАрр , ТіkТоk .