Суспільне

Раніше сітки проти російських безпілотників ставили на кільцевій дорозі Харкова, тепер військові зробили перший антидроновий коридор у самому місті. Про завершення робіт Суспільному повідомили у вінницькій 70-й окремій бригаді ЗСУ. За два роки їхні бійці зробили на Донеччині й Харківщині понад 200 кілометрів антидронового захисту. У Харкові вони працювали на дорозі, яка в місті лежить найближче до лінії фронту. Повний матеріал читайте тут.

У Лізі Європи відбулися 18 матчів третього туру. Чотири українські футболісти зіграли у третьому раунді основного етапу Ліги Європи.До третього туру Ліги Європи зі 100-відсотковим показником перемог підходили 10 команд. Серед них і три команди українців: «Бенфіка» Анатолія Трубіна і Георгія Судакова, «Олімпіакос» Романа Яремчука та «Сандерленд» Тимура Тутєрова. Як минув третій тур Ліги Європи 2026/27? Дебютним голом у складі «Сандерленда» відзначився українець Тимур Тутєров. Попри це англійській команді не вдалося здобути третю поспіль перемогу в ЛЄ — зіграли 1:1 з польським «Лехом». У стартовому складі на матч проти «Спарти» вийшов Роман Яремчук. Відзначитися результативною дією українцеві не вдалося, його замінили на 63-й хвилині — поєдинок для «Олімпіакоса» закінчився перемогою 1:0. Два українці взяли участь у матчі «Бенфіки» проти «Омонії»: Анатолій Трубін вийшов у старті, а Георгій Судаков з'явився на заміну. Португальська команда перемогла з рахунком 4:1, без результативних дій від українців. «Андерлехт» Данила Сікана здобув свою першу перемогу у сезоні Ліги Європи — здолав «Ягеллонію». Однак сам українець на поле не вийшов — провів весь матч на лаві запасних. Найбільш розгромну перемогу у третьому турі здобув «Реал Сосьєдад» — здолав «Ліллестрем» з рахунком 6:0. Результати третього туру Ліги Європи 2026/27 «Арарат» (Вірменія) — АЗ «Алкмар» (Нідерланди) 0:4 «Динамо» Загреб (Хорватія) — «Неймеген» (Нідерланди) 2:4 «Лех» Познань (Польща) — «Сандерленд» (Англія) 1:1 ОФІ «Крит» (Греція) — «Баєр 04» (Німеччина) 0:2 «Рояль Уніон» (Бельгія) — «Хапоель» Беер-Шева (Ізраїль) 4:0 «Ференцварош» (Угорщина) — «Торреенсе» (Португалія) 4:1 «Штурм» Грац (Австрія) — «Марсель» (Франція) 1:0 «Ювентус» (Італія) — «Ренн» (Франція) 2:2 «Бешикташ» (Туреччина) — «Крістал Пелас» (Англія) 2:2 «Борнмут» (Англія) — «Мілан» (Італія) 3:0 «Вікторія» Пльзень (Чехія) — «Левскі» (Болгарія) 1:2 «Гоффенгайм» (Німеччина) — «Ліон» (Франція) 3:0 «Ліллестрьом» (Норвегія) — «Реал Сосьєдад» (Іспанія) 0:6 «Олімпіакос» (Греція) — «Спарта» Прага (Чехія) 1:0 «Омонія» (Кіпр) — «Бенфіка» (Португалія) 1:4 «Селтік» (Шотландія) — «Сельта» (Іспанія) 1:2 «Цельє» (Словенія) — РБ «Зальцбург» (Австрія) 2:2 «Ягеллонія» (Польща) — «Андерлехт» (Бельгія) 0:3Третій тур зі 100-відсотковим показником перемог у сезоні Ліги Європи завершили п'ять команд — серед них і «Бенфіка» Трубіна і Судакова. Зокрема завдяки розгрому 4:1 лісабонці вийшли у лідери турнірної таблиці єврокубка. Турнірна таблиця Ліги Європи. Третій тур Зона прямого виходу до 1/8 фіналу (1-8 позиції) 1. «Бенфіка» (Португалія) — 9 очок (3 матчі), 10:2 (різниця м'ячів) 2. «Баєр 04» (Німеччина) — 9 очок (3), 8:0 3. «Борнмут» (Англія) — 9 очок (3), 8:1 4. «Ференцварош» (Угорщина) — 9 очок (3), 9:3 5. «Олімпіакос» (Греція) — 9 очок (3), 4:1 6. «Рояль Уніон» (Бельгія) — 7 очок (3), 8:1 7. «Ювентус» (Італія) — 7 очок (3), 9:3 8. «Бешикташ» (Туреччина) — 7 очок (3), 9:5 Зона матчів раунду плейоф (9-22 позиції) 9. «Сандерленд» (Англія) — 7 очок (3), 4:2 10. АЗ Алмар (Нідерланди) — 6 очок (3), 6:2 11. «Омонія» (Кіпр) — 6 очок (3), 5:4 12. «Ліон» (Франція) — 6 очок (3), 5:6 13. «Ренн» (Франція) — 5 очок (3), 4:3 14. «Реал Сосьєдад» (Іспанія) — 4 очки (3), 8:3 15. «Крістал Пелас» (Англія) — 4 очки (3), 8:5 16. «Спарта» Прага (Чехія) — 4 очки (3), 5:3 17. «Левскі» (Болгарія) — 4 очки (3), 3:3 18. «Динамо» Загреб (Хорватія) — 4 очки (3), 3:4 19. «Штурм Грац» (Австрія) — 4 очки (3), 1:3 20. «Неймеген» (Нідерланди) — 4 очки (3), 5:8 21. РБ «Зальцбург» (Австрія) — 4 очки (3), 3:6 22. «Андерлехт» (Бельгія) — 3 очки (3), 4:3 23. «Гоффенгайм» (Німеччина) — 3 очки (3), 5:5 24. «Мілан» (Італія) — 3 очки (3), 4:5 Зона вибування (25-36 позиції) 25. «Сельта Віго» (Іспанія) — 3 очки (3), 3:4 26. ОФІ Крит (Греція) — 3 очки (3, 3:4 27. «Ягеллонія» (Польща) — 3 очки (3), 4:6 28. «Торреенсе» (Португалія) — 3 очки (3), 4:7 29. «Цельє» (Словенія) — 1 очко (3), 2:7 30. «Хапоель» (Ізраїль) — 1 очко (3), 1:6 31. «Ліллестрьом» (Норвегія) — 1 очко (3), 2:9 32. «Лех Познань» (Польща) — 1 очко (3), 1:9 33. «Вікторія Пльзень» (Чехія) — 0 очок (3), 2:7 34. «Марсель» (Франція) — 0 очок (3), 1:6 35. Селтік» (Шотландія) — 0 очок (3), 3:9 36. «Арарат» (Вірменія) — 0 очок (3), 2:11

Українські футболісти Анатолій Трубін та Георгій Судаков допомогли «Бенфіці» здобути третю поспіль перемогу в розіграші Ліги Європи. У матчі третього туру «орли» здолали кіпрську «Омонію». Як зіграв Анатолій Трубін та Георгій Судаков в матчі «Бенфіка» — «Омонія»? Єдиний гол у матчі Трубін пропустив на 42-й хвилині. Нападник «Омонії» Джейден Монтнор віддав пас на Андронікоса Какуліса, а той головою вразив ворота українського голкіпера. За 90 хвилин на полі українець виконав чотири сейви. Георгій Судаков розпочинав матч проти «Омонії» на лаві для запасних, а на поле вийшов на 69-й хвилині матчу. За 24 хвилини на полі українець здійснив 18 дотиків до м'яча та виграв два єдиноборства. Для Трубіна матч проти «Омонії» став лише третім у сезоні 2026/27. Усі поєдинки український голкіпер проводив у Лізі Європи. Тоді як Судаков провів 17 матчів у всіх турнірах, відзначившись одним голом та асистом. Матч між командами завершився з рахунком 4:1 на користь «Бенфіки». Для португальців це третя перемога в трьох матчах Ліги Європи.Зокрема завдяки розгрому 4:1 лісабонці вийшли у лідери турнірної таблиці Ліги Європи — за рівності очок випереджають найближчих переслідувачів за додатковими показинками. Турнірна таблиця Ліги Європи. Третій тур, топ-8 «Бенфіка» (Португалія) — 9 очок (3 матчі), 10:2 (різниця м'ячів) «Баєр 04» (Німеччина) — 9 очок (3), 8:0 «Борнмут» (Англія) — 9 очок (3), 8:1 «Ференцварош» (Угорщина) — 9 очок (3), 9:3 «Олімпіакос» (Греція) — 9 очок (3), 4:1 «Рояль Уніон» (Бельгія) — 7 очок (3), 8:1 «Ювентус» (Італія) — 7 очок (3), 9:3 «Бешикташ» (Туреччина) — 7 очок (3), 9:5 Що далі для Судакова, Трубіна та «Бенфіки»? Свій наступний матч «Бенфіка» проведе проти «Санта-Клари» в чемпіонаті Португалії, а гра відбудеться в понеділок, 26 жовтня, о 20:45 за київським часом. У Лізі Європи в четвертому турі «орли» протистоятимуть польському «Леху» — 5 листопада, о 22:00 за Києвом.

Знищене авіабомбами та оплутане російським оптоволокном. Таке зараз спорожніле Білозерське під Добропіллям , в якому до пономасштабного вторгнення жили п'ятнадцять тисяч людей. Пересуватися містом сьогодні можна лише від укриття до укриття, перебіжками між розбитими будинками та постійно слухаючи небо. Російська авіація щодня скидає на Білозерське КАБи, а FРV-дрони полюють на будь-який рух.Під час пересування містом бійці мають дотримуватися спеціальних заходів безпеки. Про них розповідає військовослужбовець на псевдо «Бройлер».«Дотримуватись дистанції між собою 5–7 метрів. Контролюємо свої сектори, рухаємось біля укриття. Намагаємось рухатись від будівлі до будівлі. Слухаємо небо», — говорить боєць.Військовослужбовець на псевдо «Девіл» розповідає, що відбувається в Білозерському нині. «На даний час обстановка напружена. Всюди прильоти, ідуть руйнування. Але на даний час місцеві ще є, в малій кількості, але є, ще зустрічаємо. Заїхати в місто дуже важко. Ці дороги постійно під обстрілами та наглядом противника», — говорить військовий.Яка ситуація в Білозерському — читайте в матеріалі. Читайте всі новини Донбасу в Теlеgrаm , WhаtsАрр , Fасеbооk , YоuТubе , ТіkТоk , Іnstаgrаm

Російські безпілотники ввечері 22 жовтня атакували Полтаву . БпЛА пошкодили обʼєкт залізничної інфраструктури. Попередньо, травмованих немає.Про це повідомив начальник Полтавської ОВА Віталій Дяківнич.Згідно з інформацією, у Полтаві російські БпЛА ввечері 22 жовтня атакували обʼєкт залізничної інфраструктури. Попередньо – без травмованих людей. Інформація нині уточнюється.Повітряну тривогу в Полтавському районі оголосили близько 21:32. Близько 21:55 Повітряні Сили ЗС України повідомили про реактивний БпЛА, який рухався в напрямку Полтави з півдня. Близько 22:10 у місті чули звуки вибуху, повідомляв кореспондент Суспільного. Близько 22:19 Повітряні Сили ЗС України знову повідомляли про БпЛА в напрямку Полтави. Близько 22:24 у громаді знову чули звуки вибуху, передавав кореспондент Суспільного. Відбій повітряної тривоги у Полтавському районі дали близько 22:27.У разі виявлення уламків чи підозрілих предметів – одразу повідомляйте ДСНС або поліцію. Не наближайтеся і не беріть до рук. Якщо ваш будинок чи майно зазнали пошкоджень – обов'язково повідомте міську оперативну службу за телефонами: 15-80; 067 158 15 80; 066 286 58 87. Читайте і дивіться Суспільне Полтава на платформах: Теlеgrаm | Vіbеr | Іnstаgrаm | Тwіttеr | YоuТubе | Fасеbооk | Тік Ток | Тhrеаds | Whаtsарр

Президент США Дональд Трамп звинуватив баскетболіста «Філадельфії 76ерс» Леброна Джеймса у неповазі до США через поведінку під час виконання національного гімну. Відповідне повідомлення Трамп опублікував у своїй соціальній мережі «Тruth Sосіаl».У ніч проти середи, 21 жовтня, Леброн Джеймс вперше вийшов у складі «Філадельфії 76ерс» на матч НБА. У грі-відкритті його команда перемогла чинних чемпіонів «Нью-Йорк Нікс», а 41-річний баскетболіст завершив матч з 14 очками в активі.На матч проти «Нью-Йорк Нікс» Джеймс вийшов у стартовій п'ятірці «Філадельфії 76ерс». Традиційно перед початком поєдинку відбулася церемонія відкриття, під час якої лунав гімн США.В момент коли інші гравці стояли, слухаючи гімн, Леброн Джеймс широко розмахував руками, розминаючись перед стартом зустрічі. Саме цей епізод й викликав обурення в Дональда Трампа.За словами очільника США Джеймс виявив неповагу до своєї країни, ігноруючи один з символів держави. Трамп закликав баскетболіста вибачитися перед людьми, які віддавали життя за США. «Під час прослуховування нашого національного гімну Леброн Джеймс проявляє неповагу до нашої країни. Леброн Джеймс повинен вибачитися перед усіма тими великими американськими воїнами та героями, які загинули за американський прапор, і за все, що символізує наша країна!», — зазначив Дональд Трамп.Наступний матч «Філадельфія 76ерс» проведе проти «Клівленд Кавальєрс», а гра відбудеться в ніч проти п'ятниці, 23 жовтня, о 02:00 за київським часом.

Пересувались містом на кріслі колісному, заміряли ухили пандусів та тестували маршрут безбар'єрності. Три дні поспіль учасники громадської організації «Зруш Скелю» перевіряли у Чернігові магазини, аптеки, громадський транспорт, державні установи та лікарні на доступність для маломобільних груп населення. Як розповів Суспільному голова цієї ГО Євген Сивопляс, Чернігів став сьомим містом в Україні, яке він та його команда дослідили на рівень фізичної доступності. Як проходила перевірка та яке місце зайняв Чернігів у рейтингу безбар'єрності — про це далі у матеріалі. Пандуси задля того, «аби були»Ветеран російсько-української війни та амбасадор безбар'єрності Нацполіції Євген Сивопляс проводить у Чернігові соціальний експеримент — намагається потрапити до однієї з аптек. Євген служив у 3-й окремій штурмовій бригаді. Під час боїв біля Авдіївки у лютому 2024 року він втратив частину ноги. Зараз чоловік користується протезом. Пересуваючись на кріслі колісному, разом з іншим ветераном Вадимом Медведем, вони перевіряють, наскільки магазини, медичні заклади та громадський транспорт доступні для маломобільних груп населення.Вадим Медвідь у 2022 році під час виконання бойового завдання зазнав поранень та втратив дві ноги. Наразі чоловік пересувається на протезах. Розповідає: у місті є чимало проблем із доступністю, на які слід активно звертати увагу влади. «Пандуси поставлені чисто для того, "щоб він був". Візуально він є — і все. Заїхати на нього навіть мені, людині, яка трішки займається спортом, було тяжко — запхати ці колеса і спуститись вниз. Ще боїшся, щоб не перевернутись, не покотитись з цього крісла і не травмувати себе ще більше, ніж я вже травмований. Я вважаю, що треба висвітлювати — чим більше, тим краще. І власники повинні реагувати на наші звернення», — каже Вадим Медвідь.Голова ГО «Зруш Скелю» Євген Сивопляс заміряє ухил пандусу і констатує: «21,5, а максимум — 8. Це перевищення втричі. Взагалі таким пандусом не можна користуватись, він є небезпечним через ухил. Через це зміщується центр маси тіла і є ризик перекидання». Мета — визначити «столицю безбар'єрності»Наразі Євген Сивопляс зі своєю командою їздить містами України та перевіряє, наскільки вони доступні для маломобільних груп населення. «Нам цікаво було поїхати в інші обласні центри, аби подивитись, чи можуть там органи місцевого самоврядування долати ці виклики. І почали їздити, і побачили, що долають».За словами Євгена, Чернігів став сьомим містом, яке вони відвідали. До цього були, зокрема, у Луцьку, Івано-Франківську та Полтаві. Своєю метою чоловік називає об'їздити всі обласні центри України та визначити «столицю безбар'єрності» — місто, яке має найвищий рівень дотримання державних будівельних норм. «Безбар'єрність є нашою пристрастю. Ми постійно з командою вчимось і вчимо державні будівельні норми, проходимо різноманітні навчання, щоб постійно працювати над своїм рівнем обізнаності. І наразі розвиток нашої компетенції такий, що ми, якщо взяти місто Луцьк, то включені у взаємодію з проєктними організаціями. Ми вичитуємо проєкти, які вони створюють, і формуємо зауваження, рекомендації, обґрунтовуємо чітко». Друга міська та обласна лікарніЄвген Сивопляс перевірив на безбар'єрність і чернігівські лікарні: обласну та другу міську. Розповідає: в обох закладах зафіксував певні порушення. «У Чернігова великий виклик — це медзаклади. Обласна лікарня: пандуси вхідні, відділення. Друга міська лікарня — відсутність зон для душу. Важко усвідомити, що цього досі немає. І те, що цього немає, штовхає в дію. Треба зустрічатись з уповноваженими, щоб це не залишалось обіцянкою, а вони дійсно це почали робити».У цих медзакладах зауваження прокоментували.Заступниця гендиректора міської лікарні №2 Олена Левчук каже: «Є деякі моменти, наприклад, душові. На жаль, вони є у нас лише у відділенні реабілітації на проспекті Миру, 44. Це все за собою тягне роботи з капремонту, а це і перенос стін, проєктна документація. Виконати ці роботи власними силами немає можливості. У цьому році розробляється проєкт капремонту інфекційного відділення за підтримки МОЗ, і в цих проєктах ці питання враховані».Водночас гендиректор обласної лікарні Андрій Жиденко говорить: «Ми максимально звертаємо увагу на проблематику доступності й інклюзивності. Кожен корпус у нас оснащений пандусами і поручнями відповідно до вимог інклюзивності, також вказівниками. Максимально робимо все, щоб були доступні і санвузли та інші кімнати, якими користуються наші ветерани. щоб були доступні та відповідали сучасним вимогам доступності й інклюзивності». ОВА та міськрадаПроінспектував Євген і адмінбудівлі — обласну військову адміністрацію та міську раду. Всередину адміністрації журналістів Суспільного не пропустили, посилаючись на те, що це режимний об'єкт. Після перевірки ветеран розповів, що тут немає безбар'єрних входів. «Наразі вхід у будівлю є недоступним. Проте в комунікації ми дізнались, що є проєктна документація на створення безбар'єрного входу ліворуч від головного. Побачили проєкт, побачили пандус, роздивились ухили та поручні. Бачимо, що робота проводиться».Радник начальника Чернігівської ОВА Андрій Подорван у коментарі Суспільному підтвердив цю інформацію. Зазначив, що наразі науково-проєктна документація пройшла експертизу та отримала необхідні погодження.У будівлі міської ради Євгену продемонстрували спеціальний пристрій для підйому вгору. «Міська рада є бар'єрною. Немає доступних вбиралень. Міська рада не демонструє і не є прикладом».Заступник міського голови Олександр Атрощенко сказав Суспільному, що до зауважень дослухались і надалі працюватимуть над покращенням цієї ситуації. Міський ЦНАПУ центрі надання адміністративних послуг Євген Сивопляс теж зафіксував певні недоліки. Хоча, каже він, є й переваги: «Великою перевагою цієї будівлі є те, що вона розташована в цоколь.Тут немає ґанків, маршів зі сходинками, де складно облаштувати вхід. Цоколь є великою перевагою. Зал є достатньо просторий для пересування на кріслі колісному, досить легко зорієнтуватись. Ідентифікувати рецепцію та вбиральню. Відсутня послуга перекладача жестової мови по відеозв'язку. Шлях руху до вбиральні розташований на підвищенні. І є пандус з нормативним ухилом, проте до нього треба додавати поручні».Всі зауваження та пропозиції вислухав начальник відділу адміністративно-консультативних послуг ЦНАП Ігор Власенко. Та зазначив: «Дуже добре, що пан Євген дав коментарі. Він показав, що ми можемо покращити. Головна проблема — це фінансування. Якщо в нас буде фінансування, ми будемо усувати всі недоліки в тому об'ємі, у якому нас профінансують». Громадський транспортНа кріслі колісному Євген проїхав і громадським транспортом міста. Каже: був приємно вражений його доступністю. «По-перше, їде досить часто, не треба довго очікувати. Низькопідлоговий, водії мають гачки для відкидання апарелей. Апарелі справні, немає високих перепадів між посадковим майданчиком і підлогою транспорту, що можна потрапити самостійно», — Євген Сивопляс. Чернігів посідає четверте місцеПідсумувавши, Євген Сивопляс сказав, що наразі Чернігів посідає четверте місце із семи у рейтингу безбар'єрності міст, який веде його організація. Лідирує Луцьк, далі йдуть Рівне та Житомир. Підписуйтесь на Суспільне Чернігів і на інших платформах: Теlеgrаm , Fасеbооk , Vіbеr , YоuТubе , WhаtsАрр , ТіkТоk .

Селище Просяна, що в Синельниківському районі Дніпропетровщини — розташоване за 30 кілометрів від лінії фронту. Нині населений пункт зруйнований наполовину: десятки побитих будинків, порожні вулиці та покинуті тварини. Востаннє журналісти Суспільного працювали тут в лютому 2026 року, після того — не могли заїхати через погіршення безпекової ситуації.У супроводі пресофіцера 148 ОАБр Сергія Колесниченка знімальна група Суспільного побувала у Просяній в жовтні 2026-го. На одній з центральних вулиць побачили розбиті перше відділення «Нової пошти», один із магазинів, понівечені п'ятиповерхівки.Місцеві жителі розповіли: немає ні газу, ні електроенергії. Намагаються допомагати один одному, підгодовують покинутих тварин. А одну з поранених собак кореспонденти допомогли вивезти та передати зооволонтерці.Крім спецекіпажів поліції «Білий Янгол», до селища не приїздять жодні гуманітарні місії. Матеріал підготовлено за підтримки проєкту Міжнародний Фонд Страхування Журналістів, що реалізується Асоціацією «Незалежні регіональні видавці України», є частиною програми Vоісеs оf Ukrаіnе / SАFЕ, що координується Європейським центром свободи преси та медіа. Vоісеs оf Ukrаіnе / SАFЕ реалізується в рамках Наnnаh Аrеndt Іnіtіаtіvе за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини. Читайте нас у Теlеgrаm: Суспільне Дніпро

Український вінгер «Сандерленда» Тимур Тутєров відзначився дебютним у складі команди. У матчі третього туру основного раунду Ліги Європи футболіст вразив ворота польського «Леха». Як зіграв Тимур Тутєров в матчі «Сандерленд» — «Лех»? Відзначитись Тутєрову вдалося вже на другій хвилині матчу, коли голкіпер «Леха» невдало віддав передачу на партнера по команді. М'яч перехопив Нільсон Ангуло та віддав навіс на українця, який головою вразив ворота суперників. Для 21-річного вінгера «Сандерледа» момент з голом став єдиним у матчі, коли він завдав удару в бік воріт «Леха». Загалом Тутєров провів на полі 85 хвилин, за які здійснив 20 дотиків до м'яча — чотири у карному майданчику «Леха». Також в активі футболіста 12 виграних єдиноборств з суперниками, що є другим найкращим результатом в команді. Тимур Тутєров вийшов на поле у стартовому складі «Сандерленда» в третьому матчі поспіль. Відзначитися першим голом за команду він міг у грі другого туру ЛЄ проти «Торреенсе», але тоді гол скасували через офсайд. Матч між «Сандерлендом» та «Лехом» завершився унічию 1:1. В активі команди українця сім очок в трьох поєдинках Ліги Європи. Що далі для Тутєрова та «Сандерленда»? Наступний матч «Сандерленд» проведе в АПЛ, де суперником команди українця стане «Лідс», а гра відбудеться у неділю, 25 жовтня, о 18:30 за київським часом. У Лізі Європи свій наступний поєдинок «Сандерленд» зіграє проти хорватського «Динамо» Загреба, а зустріч пройде 5 листопада, о 22:00 за Києвом.

Президент Володимир Зеленський заявив, що очікує на доповідь спецпредставника президента США Дональда Трампа Стіва Віткоффа після відвідин РФ, а потім очікується спільна доповідь переговорних команд.Про це він сказав під час спільної пресконференції із прем'єр-міністром Фінляндії Петтері Орпо у Києві 22 жовтня, передала кореспондентка Суспільного.За словами президента, розмова із Віткоффом має відбутися у п'ятницю, 23 жовтня. «Передусім, завтра у мене буде бриф від Віткоффа, час узгодять наші команди. Я отримую його, а потім буде спільний бриф, я думаю, наші команди з американцями, з європейцями», — розповів Зеленський.20 жовтня український лідер зустрівся в Норвегії із Віткоффом та повідомив, що той під час переговорів із росіянами у Санкт-Петербурзі передасть напрацьовані пропозиції щодо безпекових гарантій, які вже зафіксовані у відповідному документі.Наступного дня спецпосланець Трампа зустрівся з очільником Кремля Володимиром Путіним у Костянтинівському палаці під Петербургом. Зокрема під час перемовин Віткофф заявив про наявність передумов для припинення вогню.

Водій одного з тролейбусів Дніпра під час масованої атаки на місто зупинився перед епіцентром вибухів тільки після криків пасажирів. Одна з них написала скаргу в офіційному чаті департаменту транспорту. За словами жінки, під ударом була критична інфраструктура, поблизу якої пролягає маршрут тролейбуса.Як пояснили свої дії працівники електротранспорту та чи існує чіткий алгоритм дій при подібних атаках — у матеріалі Суспільного.Про поїздку в тролейбусі під час обстрілу 21 жовтня написала місцева жителька Вікторія в офіційному чаті департаменту транспорту. Жінка зазначила: проїжджала поруч з обʼєктом критичної інфраструктури, коли по ньому били війська РФ. Водій не одразу зупинився, аби висадити тих, хто хотів пройти в укриття.«Кричали вже кондуктору, щоб вона йому сказала перечекати. На що водій сказав: "Виходьте, якщо хочете, я поїхав, у мене графік і зміна". Ви там в своєму розумі? Ви уявляєте скільки могло бути жертв? А водію себе не шкода? Просто ганьба!», — написала вона.У тому ж тролейбусі їхав і Сергій. Він розповів: поспішав на роботу, тож перечікувати повітряну загрозу в укритті не схотів.«Ні, не боюся. Все одно треба їхати, треба на роботу, треба гроші заробляти», — говорить чоловік.«А це ж гарантії нема ніякої. Вийду я з тролейбуса, він зупиниться. Чи буду сидіти, коли воно там. Зупинився тролейбус, вийшли люди і куди? Стояти ось так купою під кущем?», — висловила свою думку місцева жителька Наталія.«Стресуємо, п'ємо валерьяночку. А що робити, якщо треба їхати? Я за малим їду, забираю його зі школи. Я така, що якщо буду зараз їхати ось через міст, і воно буде летіти, я вийду», — сказала ще одна дніпрянка Олена.«Водій сам повинен зупинитися і пасажирів висадити. Так само, як і маршрутка. Тут їдеш і ти не знаєш, де воно впаде», — зазначив місцевий житель Іван.Водій тролейбуса, на якого поскаржились в чаті, коментувати ситуацію Суспільному відмовився. Водночас кондукторка Ірина, яка також була у цьому рейсі в момент атаки, пояснила: не завжди вдається відслідковувати прямі повітряні загрози для міста, якщо ж бачить — повідомляє про це водію і той зупиняється.«Вчора коли ми їхали, так люди кричали. Кричали, щоб зупинили тролейбус. Ну що, ми зупинилися. Хто хотів – вийшов, ми поїхали далі. Нас зупинила поліція, ми розвернулися, спочатку задом і поїхали назад», — сказала вона.22 жовтня, за її словами, знову підʼїжджали до обʼєкту критичної інфраструктури, коли почали лунати вибухи.«Ми підʼїхали і почало бахкати. Водій навіть боявся їхати. Це було дуже страшно... У нас кожного дня ці вибухи. Ну а що робити? Ми маємо їхати, маємо людей везти», — додала кондукторка.На цьому ж маршруті водієм працює Олексій. Він зазначив: в його телефоні постійно відкриті моніторингові чати. Коли пишуть, що на Дніпро заходять цілі — зупиняє тролейбус поблизу мобільного укриття та перечікує небезпеку.«На кожній зупинці зупиняємось, майже на кожній з них є модульні укриття, кому лячно, то виходять і там ховаються. Коли вранці прилітало 10 штук, ми не чекали вказівок, ми ж бачили, що там небезпечно», — сказав він.«По обстановці все дивимось. Тривога зараз доволі часто, постійно ж стояти не будеш. Якщо є явні вибухи, то звісно чекаємо. Ми повинні пасажирів попрохати пройти в укриття, а там вже за бажанням», — додав водій тролейбуса Даниїл.У чаті на скаргу пасажирки Вікторії відповів спеціаліст департаменту транспорту міськради. Пояснив: реагування на повітряні тривоги регулює Постанова Кабміну, у якій немає конкретної інструкції чи правил поведінки водія, не прописані вимоги чи навіть можливість зупиняти тролейбус, якщо водій побачив загрозу.Водночас у профільному департаменті зазначили: при оголошенні повітряної тривоги як пасажири, так і водії можуть залишити транспортний засіб та перейти до найближчого укриття. А от примусити людей покинути салон — водій не може.Суспільне звернулося до пресслужби міськради, аби дізнатися, чи планують розробити чіткий алгоритм дій для працівників комунального транспорту при виявленні загрози російського обстрілу. На момент виходу матеріалу відповіді не надали. Читайте нас у Теlеgrаm: Суспільне Дніпро

22 жовтня у Знам'янському міськрайонному суді Кіровоградської області дослідили докази у справі про вбивство собаки: показали відео з поясненнями обвинуваченого — 19-річного місцевого жителя, який з 13 січня перебуває під вартою.Про це Суспільному розповіла прокурорка Лілія Джулай.Перед початком засідання до будівлі суду прийшли п'ятеро учасниць акції, які стежать за перебігом справи. Вони тримали плакати з написами «Беззахисних є кому захистити» та «Ми за справедливий вирок». «Випадки жорстокого поводження з тваринами в Україні трапляються часто, але дуже мало з них розкривають, дуже мало доходять до кінця. Тобто є законодавство, є відповідальність за такі вчинки, але до відповідальності притягують мало людей. Тому ми хочемо, щоб цю справу довели до кінця», — сказала учасниця акції, голова громадської організації «Дай лапу» Богдана Стоян.За даними прокурорки Олесі Лещинської, підозрюваний — 19-річний житель Знам'янки. 1 січня цьогоріч він позував на камеру з відрізаною головою сусідської собаки. Показувати своє обличчя та називати прізвище він заборонив.Під час судового засідання прокурорка Лілія Джулай зачитала докази з матеріалів слідства, зокрема заяву до поліції місцевої жительки. «8 січня 2026 року повідомила, що в соціальній мережі ТіkТоk побачила хлопця, який тримає в руках голову собаки. Перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, він 1 січня 2026 року о 22:40 опублікував зазначену фотографію в історіях (сторіз) соціальної мережі Іnstаgrаm».У суді переглянули відеозапис січневого огляду місця події. На ньому обвинувачений відповідав на запитання слідчої. — (Обвинувачений) 1 січня 2026 року я пішов до собаки і почав з нею битися руками. — Чому? — (Обвинувачений) Вона на мене кидалася. Потім я пішов, взяв сокиру, почав від неї відбиватися. І випадково встромив. — Куди встромили? — (Обвинувачений) Зарубав. Я її взяв, підняв, кинув, взяв сокиру і зарубав.На відео видно, як поліція вилучає у дворі сокиру та телефон. Фото з телефону обвинуваченого є одним із доказів у справі, сказала прокурорка Лілія Джулай. «А саме у вкладці "Нещодавно видалені" знайшли фотозображення, де на задньому плані виявили тіло собаки без голови».За її словами, за жорстоке поводження з твариною (це частина 3 статті 299 Кримінального кодексу України — ред.) загрожує покарання — позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.Обвинувачений перебуває під вартою з 13 січня з правом внесення застави 200 тисяч гривень. На камеру спілкуватися він не захотів.Дослідження доказів, сказала прокурорка, планують продовжити на наступному засіданні 16 листопада. Що відомо про вбивство собакиЯк розповіла Суспільному прокурорка Олеся Лещинська, 1 січня обвинувачений позував на камеру з відрізаною головою тварини. Він опублікував світлину в соціальній мережі Іnstаgrаm, а після цього скриншот світлини опублікували інші люди в мережі ТіkТоk з підписом: «Нехай всі люди знають, які в Знам'янці є "герої"».Поліція встановила особу чоловіка. Його взяли під варту 13 січня. Про це Суспільному 14 січня розповіла речниця поліції області Оксана Ковтуненко. Чоловікові оголосили про підозру за частиною третьою статті 299 Кримінального кодексу України «Жорстоке поводження з тваринами, вчинене з особливою жорстокістю». Санкція цієї статті передбачає від п'яти до восьми років ув'язнення. Підписуйтесь на Суспільне Кропивницький у Fасеbооk , YоuТubе , Теlеgrаm , Іnstаgrаm , WhаtsАрр , Vіbеr та ТіkТоk .

Україна за допомогою берегових ракетних комплексів і морських безпілотників суттєво обмежила можливості російського флоту в Чорному морі. Однак для Одеси та портів області зберігаються інші загрози — ракетні удари, атаки повітряних дронів, а для судноплавства — морські міни. Про те, як змінилася війна на морі та який український досвід можуть використовувати європейські країни, говорили учасники міжнародного форуму «Відбудова України: безпека, можливості, інвестиції» у Бухаресті 22 жовтня. Як змінилися загрози для Одеси та портівУкраїна змогла суттєво обмежити можливості російського Чорноморського флоту навіть без великого традиційного військового флоту, розповів капітан першого рангу у відставці, експерт із морської безпеки Андрій Риженко. Важливу роль у цьому, за його оцінкою, відіграли та .За словами Риженка, Росія перемістила найбільш боєздатні кораблі з окупованого Севастополя до Новоросійська, а загроза українських атак змусила російські кораблі рідше виходити в море. Водночас це не усунуло небезпеку для українських портів. «Ви можете бути більш-менш успішними на морі, але отримаєте удар із повітря», — зазначив Риженко.Одним із головних викликів для портової інфраструктури та прибережних міст, за його оцінкою, залишаються ракетні удари та атаки повітряних безпілотників. Риженко також говорив про можливість перехоплювати ударні дрони ще над морем, зокрема за допомогою морських безпілотних платформ. Це може зменшити ризики для населених пунктів як від самих дронів, так і від уламків після їхнього збиття.Серед напрямів посилення морської оборони Риженко назвав невеликі бойові кораблі, безпілотні системи, протиповітряний захист і . На його думку, ці компоненти потрібно розвивати разом, враховуючи досвід їхнього застосування під час війни. Міни та безпілотники: як захищати судноплавствоЩе однією загрозою в Чорному морі залишаються морські міни. Президент із глобальних операцій американської компанії Осеаn Аеrо Оскар Рохас звернув увагу на міни, які відриваються від місць встановлення та дрейфують. Вони становлять небезпеку для торговельних суден і роботи портів.Небезпеку у Чорному морі також описує Центр морських досліджень і експериментів НАТО. У публікації від 31 січня 2025 року центр пояснює, що такі боєприпаси переміщуються течіями, тому їх складно відстежувати та знешкоджувати. Загроза стосується як військових, так і торговельних суден.За даними Міністерства оборони Румунії, від 17 жовтня 2026 року, від початку повномасштабної війни у Чорному морі нейтралізували 161 морську міну. З них 133 — у водах України, 11 — Туреччини, дев'ять — Румунії, шість — Болгарії та по одній — Грузії й Росії. Ця статистика стосується вже нейтралізованих боєприпасів і не визначає, скільки мін залишається в морі.Під час розмінування, наголосив Рохас, потрібно враховувати й ризики для підводної інфраструктури — кабелів зв'язку та енергетичних об'єктів. Спосіб знешкодження вибухонебезпечних предметів, за його словами, потрібно обирати з огляду на можливе пошкодження цих комунікацій.Одним із напрямів роботи Рохас назвав застосування . Такі системи можуть обстежувати акваторію, виявляти небезпечні предмети та зменшувати ризики для фахівців, які проводять розмінування.Рохас також повідомив, що Осеаn Аеrо протягом останніх двох років використовує безпілотні системи в Чорному морі. Розвиток цих технологій він пов'язав із потребою захищати морські транспортні маршрути та інфраструктуру. Яким досвідом Україна може ділитися з ЄвропоюУкраїна готова ділитися з європейськими партнерами досвідом виробництва та бойового застосування безпілотників, заявив член правління UАRМ Нub Мустафа Найєм. За його словами, українські розробники мають практичні знання, здобуті під час війни, які можуть допомогти модернізувати оборону інших країн.Про масштаби українського виробництва раніше говорив президент Володимир Зеленський. У виступі 15 липня 2026 року він заявив, що Україна виробляє 10 мільйонів дронів на рік.Найєм також навів оцінку, за якою на безпілотні системи припадає близько 85% уражень на фронті. Подібний показник раніше озвучували в Міністерстві оборони: 10 лютого 2026 року заступник міністра Сергій Боєв заявив, що українські безпілотні системи забезпечують понад 85% уражень на полі бою.Водночас Найєм розкритикував підхід частини європейських країн до впровадження українських оборонних технологій. За його словами, виробникам доводиться проходити сертифікацію та додатково демонструвати ефективність своїх розробок на полігонах, хоча ці системи вже застосовують у реальних бойових умовах. «Ми можемо продати багато дронів, але це не допоможе вам створити безпілотні системи, безпілотні сили, тому що для цього потрібна значно більш інтегрована екосистема», — зазначив Найєм.Ефективне застосування безпілотників, пояснив він, потребує підготовлених людей, технічного обслуговування, управління та взаємодії з іншими військовими підрозділами. Саме досвідом створення такої системи, за словами Найєма, Україна може ділитися з європейськими партнерами. «Навчатися в України абсолютно необхідно»На необхідності поєднувати нові технології з підготовкою військових наголосив колишній прем'єр-міністр Румунії Ніколає Чуке. За його словами, автономні системи мають доповнювати традиційне озброєння, а їхнє впровадження потребує змін у плануванні та управлінні військовими операціями.Безпілотники, сенсори та засоби зв'язку, за словами Чуке, потрібно інтегрувати в єдину систему управління. Водночас армії поки не можуть повністю відмовитися від традиційної техніки та військових структур.Чуке також застеріг від ситуації, коли інвестиції в нове обладнання відсувають на другий план підготовку людей, які ним користуватимуться. Ефективність технологій, за його словами, потрібно оцінювати з урахуванням реального бойового застосування: навіть сучасне обладнання може не виправдати очікувань на фронті.На думку колишнього очільника румунського уряду, європейським країнам потрібно вивчати український досвід і пристосовувати його до власних умов. «Навчатися в України абсолютно необхідно», — підсумував Чуке. Довідково. Міжнародний форум «Відбудова України: безпека, можливості, інвестиції» проходить у Бухаресті 22–23 жовтня 2026 року. Його організовує румунський аналітичний центр Nеw Strаtеgy Сеntеr у партнерстві з Торгово-промисловою палатою Румунії. Академічний партнер форуму — Бухарестський університет агрономічних наук і ветеринарної медицини (USАМV). Читайте нас у Теlеgrаm , WhаtsАрр , Vіbеr , Fасеbооk , Іnstаgrаm та ТіkТоk : головні новини Одеси та області.Стежте за головними новинами Одещини в Gооglе Новинах — збережіть тему Суспільне Одеса в обране, щоб не пропустити важливі події у вашому регіоні.

На Театральній площі у Полтаві відкрили виставку цивільної пошкодженої техніки, по якій російська армія завдавала ударів. На виставці представлене обладнання, фотографії, інформаційні матеріали, зібрані командою Гуманітарної місії «Проліска» під час евакуаційних виїздів і реагування на наслідки російських обстрілів. Інсталяції присвячені Всесвітньому дню гуманітарної допомоги.Про це Суспільному розповів представник місії Владислав Крят.«А перед нами навантажувач, який був знищений внаслідок влучання БпЛА. Це відбулося зовсім нещодавно, 31 липня 2026 року. І ця техніка використовувалася для завантаження будівельних матеріалів, які ми надаємо людям після обстрілу, яким можна забити вікна, двері та інші будівлі», — розповіла психологиня гуманітарного центру «Проліска» Ірина Курасова.Більшість техніки була пошкоджена під час евакуації цивільного населення. Протягом повномасштабної війни армія РФ 120 разів атакувала гуманітарну місію.«Якщо брати до уваги автомобіль Нyundаі, який стоїть за моєю спиною, під час евакуації з Олексієво-Дружківки в машині перебував наш співробітник і чотири жінки. Внаслідок влучання FРV -дрона в дах даного авто, одна жінка загинула одразу, інша жінка загинула померла вже безпосередньо у лікарні. А інші ще дві жіночки отримали поранення різного ступеня тяжкості і контузію», — розповів представник гуманітарної місії «Проліска» Владислав Крят. Як довго триватиме виставкаВиставка на Театральній площі у місті триватиме до 25 жовтня, щодня з 9:00 до 21:00. Також у театрі ляльок «Проліска» з 23 до 25 жовтня триватиме показ документального фільму гуманітарної місії «Костянтинівка. У напівоточенні та на межі».«Я вдячна людям, які виїжджають і знають, що, не дивлячись, на те, що люди будуть їхати в швидкій, все одно за ними буде летіти FРV-дрон, все одно їх будуть атакувати і люди вибирають їхати і допомагати. Я дуже вдячна цим людям. Враження за виставку я вдячна, але, звичайно, мені просто шкода, мені шкода. У мене просто немає інших слів», — розповіла відвідувачка виставки Софія Дедюхіна. Читайте і дивіться Суспільне Полтава на платформах: Теlеgrаm | Vіbеr | Іnstаgrаm | Тwіttеr | YоuТubе | Fасеbооk | Тік Ток | Тhrеаds | Whаtsарр

На Чернігівщині росіяни навмисно атакували службову собаку прикордонника FРV-дроном. Це сталося 18 жовтня на позиціях бійців поблизу кордону з Росією. Собака на прізвисько Арабелла несла службу разом зі своїм власником на позивний «Лєший». З його слів, росіяни хотіли вбити собаку навмисне, бо в момент удару на позиціях не було інших цілей для ураження дроном. Поранену Арабеллу евакуювали до Новгорода-Сіверського, а згодом доправили до Чернігова. За словами ветеринара Дмитра Милого, саме вчасно надана допомога допомогла зберегти життя собаці. Детальніше читайте у матеріалі. «Дрон йшов прямою траєкторією на вольєри»Арабелла або просто Белла — особиста собака прикордонника з позивним «Лєший». Чоловіку її подарувала дружина у лютому 2023 року. Наступного року він підписав контракт із прикордонною службою, і Белла стала служити разом із ним. «У неї не було вибору. Тоді, коли ми домовилися служити зі своєю собакою, тоді була вирішена її доля — вона поїде навчатися разом зі мною».Наразі собаці майже чотири роки. Вона, переважно, спеціалізується на слідовій роботі та шукає людей. Увечері 18 жовтня, після чергування та прогулянки, вони пішли відпочивати: собака — до вольєра, а її господар — до бліндажа. Приблизно через 30 хвилин чоловік почув вибух.«Я вискочив на двір туди, до вольєрів. Зайшов уже у сам вольєр, побачив кров. Одразу собаку забрав у бліндаж. І вже там, коли я оглянув, виявив на ній два поранення. Відповідно, одразу почали надавати їй першу допомогу. А товариші і керівництво організували евакуацію».«Лєший» каже, що першою його реакцією був шок, жодних думок — лише дії. «Просто перше, що кинулося в очі, — це дуже багато крові. По собаці не було помітно, що вона поранена. Те, що все було залито кров'ю, шокувало». За його словами, того дня кілька FРV-дронів на оптоволокні атакували позиції, через це РЕБи не реагували на них. Один із дронів залетів до розташування військових. Арабелла зазвичай агресивно реагує на дрони, тому, на думку прикордонника, російський оператор FРV побачив рух за сіткою і вирішив атакувати. «Йшов прямою траєкторією туди, на ці вольєри. Але трішки була, скажімо так, погана відпрацьовка цього оператора, або нам пощастило, що там росли кущі, дрон зачепився за них і ударив не в саме розташування, а перед ним. Відповідно, у її сторону тільки уламки направилися. Справа в тому, що вони не знайшли ніякої цілі більш достойної, техніки, нічого, і вже цілеспрямовано цілили в собаку».Чоловік каже: спеціальних навичок надання першої допомоги собакам у нього немає. Робив усе, як має бути під час евакуації людини. «В принципі, всі дії були такі самі: визначив, де масивна кровотеча, затиснув тампоном, і всю дорогу до лікаря цей тампон був, моя рука була притиснута до її рани для того, щоб якомога менше втрачати крові». Евакуація та допомогаАрабеллу евакуювали до Новгорода-Сіверського, де в міській лікарні на них уже чекали медики, щоб зробити рентген та перевірити, чи є в тілі собаки осколки та як вони розташовані. «Одразу після зроблених знімків ми направилися далі — нас уже очікувала місцева ветеринарна лікарка. Вона надала першу допомогу, зашила цю рану для того, щоб і мені руки звільнити, і щоб собака так само вже не втрачала кров. Далі вже було транспортування до Чернігова», — каже «Лєший».Дмитро Милий — ветеринар, який у Чернігові оглянув собаку. «До мене вони приїхали вже о 24-й годині, я їх зачекав. Тварина приїхала, її стан був стабільний, рана була хірургічно оброблена, накладені шви були. Новгород-Сіверський лікар зробив усе, що потрібно. Я тільки оцінив стан, і було ухвалено рішення зробити контрольний знімок уже зранку. Була призначена та проведена терапія». Чоловік каже, що завдяки допомозі, наданій кінологом та ветеринаркою з Новгорода-Сіверського, Арабеллу вдалося врятувати. «Якби там не вжили заходів, щоб зупинити кровотечу, тварина могла б загинути». Прогнози щодо здоров'я собаки дає такі. «Я думаю, з тваринкою все буде добре, нічого не буде заважати виконувати бойові завдання, як вона і виконувала. Ці осколки, які є, капсулюються, і вони не будуть заважати».За словами прикордонника, собаку вдалося врятувати, оскільки всі були готові допомогти та зробили це оперативно. «Ми дуже вдячні. Дуже багато людей цим переймалися. Особливо зважаючи на те, що це вже була неділя і вечір, коли всі люди розслаблені, відпочивають, але всі одразу намагалися всілякими способами, як тільки можна, допомагати нам». Чи продовжить Белла службуЧи продовжить Арабелла службу, чоловік поки що не знає. «Це буде видно вже, коли закінчиться лікування, який буде стан, і тоді вже вирішуватиметься, що буде далі: піде на заслужену пенсію чи буде служити далі».Це був перший випадок, коли на прикордонні Чернігівщини службову собаку росіяни навмисно атакували FРV-дроном. Про це Суспільному розповіла речниця 105-го прикордонного загону Галина Шехавцова. Підписуйтесь на Суспільне Чернігів і на інших платформах: Теlеgrаm , Fасеbооk , Vіbеr , YоuТubе , WhаtsАрр , ТіkТоk .

Президент Володимир Зеленський заявив, що російські війська посилять обстріли України балістичними ракетами на тлі дефіциту перехоплювачів до американських систем протиповтярної оборони Раtrіоt.Про це він сказав під час спільної пресконференції із прем'єр-міністром Фінляндії Петтері Орпо у Києві 22 жовтня, передала кореспондентка Суспільного. «Вони (росіяни — ред.) будуть посилювати атаки, вони розуміють, що американці послабили поставки (для України — ред.) ракет до Раtrіоt. Вони будуть посилювати (удари — ред.) балістикою», — заявив Зеленський.16 жовтня він вкотре казав, що в Україні зберігається дефіцит ракет-перехоплювачів для систем ППО Раtrіоt. Водночас, за його словами, європейські партнери мають достатньо ракет РАС-2 і РАС-3, аби Україна змогла захистити небо від російських атак та пройти зиму.22 вересня після зустрічі з очільником Білого дому Дональдом Трампом на полях 81-ї сесії Генасамблеї ООН у Нью-Йорку Зеленський розповідав, що просив в американців про надання Україні «зимового пакета» ракет для Раtrіоt.

Депутат з Дворічної від партії «Блок Кернеса — Успішний Харків» Олександр Кресало, за даними слідства, під час окупації добровільно очолив місцеве комунальне підприємство. За колабораціонізм його засудили до семи років тюрми.Про це йдеться у вироку Індустріального райсуду Харкова, опублікованого 1 жовтня 2026 року. Олександр Кресало став начальником КП окупантівСлідчі з'ясували, що у липні 2022 року, перебуваючи в окупованому Куп'янську, Кресало погодився на пропозицію окупаційної адміністрації РФ та став «виконувачем обов'язків начальника комунального підприємства "Дворічна"».«На займаній посаді здійснював організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції: віддавав накази та вказівки підлеглим працівникам, контролював їх виконання, керував підлеглими, проводив наради, приймав на посади та звільняв з посад співробітників комунального підприємства, затверджував звіти про використання палива та дорожні листи на автомобілі, а також координував та налагоджував діяльність підприємства», — йдеться у документі.Після деокупації Дворічної правоохоронці виявили в будівлі підприємства документи з підписами Кресала. Що у суді розповіли свідкиПрацівниця комунального підприємства на суді розповіла, що в період окупації Дворічної Кресало обійняв посаду керівника КП замість попереднього директора, який не підтримав окупаційний режим і пішов з посади.«Всі працівники КП «Дворічна» підпорядковувалися обвинуваченому , який їздив на наради, куди саме, вона не знає, вирішував питання з забезпечення транспорту КП паливно мастильними матеріалами. Будь-які звіти з роботи в період окупації не подавалися, податки не сплачувалися. Заробітну плату вона не отримувала», — цитують у вироку слова посадовиці.Троє інших свідків під час допиту в суді додали, що запропоновану окупантами посаду Кресало обійняв добровільно. Рішення судуОскільки Олександр Кресало переховується від слідства, справу розглядали заочно. Суд визнав посадовця винним у та призначив сім років позбавлення волі з конфіскацією майна та позбавлення права обіймати посади в органах влади чи місцевого самоврядування строком на 10 років. Триває термін оскарження вироку в апеляції. Про підозру у колабораціонізмі Олександру Кресалу повідомили 12 червня 2025 року у Харкові. Згідно з документом, який опублікували на сайті Офісу генпрокурора, він погодився стати «виконувачем обов'язків начальника КП "Дворічна"» 6 липня 2022 року. Підписуйтесь на новини Харкова та області в Теlеgrаm , ТіkТоk , WhаtsАрр , Fасеbооk , Vіbеr , Іnstаgrаm , Yоutubе , Gооglе

Селище Просяна, що в Синельниківському районі Дніпропетровщини — розташоване за 30 кілометрів від лінії фронту. Нині населений пункт зруйнований наполовину: десятки побитих будинків, порожні вулиці та покинуті тварини. Востаннє журналісти Суспільного працювали тут в лютому 2026 року, після того — не могли заїхати через погіршення безпекової ситуації.Як живе прифронтове селище у жовтні 2026 року — в репортажі проєкту Суспільне Дніпро «Червона зона».Їздити автівкою у Просяній занадто небезпечно, тож знімальна група у супроводі пресофіцера 148 ОАБр Сергія Колесниченка пересувалася по селищу пішки. На одній з центральних вулиць перше відділення «Нової пошти», один із магазинів. У середині 2024-го року тут мешкало близько 4000 мирних мешканців, нині ж можна бачити розбиті п'ятиповерхівки.«Зараз від центру Просяної до лінії бойового зіткнення — близько 30 км, сюди можуть діставати FРV-дрони противника, можуть діставати "Молнії", але на такій дистанції — відносно безпечно. Бо коли Просяна була до ЛБЗ 20 км — активність FРV у самому селищі була в рази більшою», — зазначив Сергій Колесниченко.Світлана мешкає у Просяній більш ніж 15 років. За її словами, нині в селищі нема ні газу. ні електроенергії. Війська РФ атакують керованими авіабомбами і дронами.«Постійного тут немає нічого. Ніхто не знає, коли буде і скільки, і які (дрони — ред.) Коли нічого, так якби трішки затишшя, а коли кожної ночі — КАБи, КАБи, КАБи», — розповіла вона.Жінка говорить: підгодовує місцевих собак. Знайомі й сусіди допомагають з харчами, дають крупи з гуманітарної допомоги, тож вона варить каші тваринам.«Якби мені було дуже тяжко — я б вже, мабуть, кудись би виїхала. Але мені звично, що я сама... Нічого я не чекаю, я живу собі просто — та і все. Що я можу чекати? Я хочу миру, звісно. Але ж від мого хотіння — що залежить? Нічого. Людей десь до сотні лишилося. У нас же ще і в Маломихайлівці — це ж наша громада, село. Люди звідти теж сюди приїздять, ми їх багатьох знаємо. Я одну жіночку — в неї там хату розбило, і вона ще ніяк не може вибратися, бо в неї то коза, то господарство, то кури, і все хоче кудись прилаштувати їх. Я пускаю, кажу: приходьте до мене ночувати... Всі майже всіх знають і допомагають, стараємось», — розказала Світлана.Залізнична станція у Просяній не працює, у будівлі вибиті вікна та двері. Олександр розповів: працював монтером колії.«Я народився тут, з роботи мене списали... Нікуди не виїжджав. В центри для переселенців не хочу. Верталися звідти люди, казали, що не дуже добре там», — зазначив чоловік.За даними поліції області, станом на липень 2026-го року Просяна знищена майже наполовину. Сюди, окрім поліцейського екіпажу «Білий Янгол», із евакуаційних місій не ніхто зараз не заїжджає.Свою поїздку кореспонденти закінчили тим, що допомогли забрати у місцевої мешканки пораненого собаку, яку погодилися прихистити зооволонтери. Після вибуху тварину привалила брила, поранило лапи. Собаку передали зооволонтерці Олені Барбіяновій. Матеріал підготовлено за підтримки проєкту Міжнародний Фонд Страхування Журналістів, що реалізується Асоціацією «Незалежні регіональні видавці України», є частиною програми Vоісеs оf Ukrаіnе / SАFЕ, що координується Європейським центром свободи преси та медіа. Vоісеs оf Ukrаіnе / SАFЕ реалізується в рамках Наnnаh Аrеndt Іnіtіаtіvе за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини. Читайте нас у Теlеgrаm: Суспільне Дніпро

Президент України Володимир Зеленський вважає, що якби у 2014 році українські військові отримали наказ захищати державу та відбивати окупований Крим , повномасштабна війна могла б розвиватися інакше. За його словами, саме захоплення півострова стало початком російської війни проти України.Про це глава держави заявив у подкасті Тhе Dіаry оf а СЕО, який веде підприємець та інвестор Стівен Бартлетт. «Наша помилка була не відбити їх. Якщо би був наказ захищати державу, я впевнений, що повномасштабної війни у тому форматі, в якому вона сьогодні є, не було б. Принаймні мені так здається», — сказав Зеленський.Президент зазначив, що російська окупація Криму в лютому-березні 2014 року відбувалася поступово й тоді не сприймалася як відкрита війна. За його словами, російська сторона тривалий час не визнавала присутності своїх військових на півострові, яких називали «зеленими чоловічками». «Це правда. Просто вона, ця окупація, була повільною. Це було не дуже схоже на війну. Чому? Тому що Україна не воювала в цей момент. Коли вони окупували Крим, були там постріли, безумовно, але дуже довго Росія не визнавала, що це її люди, їх навіть називали "зелені чоловічки", тому що ти не розумів, що це за уніформа», — розповів Зеленський.На думку президента, однією з проблем того часу була відсутність чітких наказів української влади щодо захисту території країни від озброєних людей, які порушили її кордони. «Тобто це люди з якоюсь зброєю на півострові, і проблема була, що не було чітких команд від української влади, що треба захищати свою землю, що хтось порушив твої кордони зі зброєю», — сказав глава держави. Підписуйтеся на новини Суспільне Крим у Теlеgrаm , WhаtsАрр , Fасеbооk , ТіkТоk та YоuТubе Оберіть Суспільне Крим в обрані теми, щоб читати нас у Gооglе Новинах.

Ірина Рабчук з Рівненщини почала займатися вишивкою після початку повномасштабного вторгнення РФ, аби, з її слів, чимось зайняти голову та руки. Відтоді створила приблизно сотню робіт. Першою з них стала вишиванка для доньки. Також майстриня приєдналася до ініціативи «Сорочка для захисника» та вишила чотири сорочки для військових. Зі слів Ірини, на полотні їй подобається відтворювати старовинні українські орнаменти, які прийшли від предків, і які, за словами майстрині, вона намагається зберегти для нащадків.«Я почала займатись вишиванням через декілька місяців після початку повномасштабного вторгнення. Я в дитинстві пробувала зробити там пару хрестиків. Не могла зрозуміти, як їх зробити в одну сторону, щоб гарно було. Закинула і все, до цієї теми більше не поверталася. А після початку повномасштабного вторгнення якось, коли перша паніка вляглася, треба було чимось зайняти голову, руки. Я вирішила дати ще один шанс вишивці», — розповіла майстриня.Ірина зазначила, що зацікавилася українською традиційною вишивкою. «Мені дуже захотілось вишити першу сорочку для своєї дитини. Вона тоді якраз хворіла, і я з таким натхненням приступила. Вона в мене дуже швидко вишилася, повністю зібрала руками, все як треба, по традиції, в традиційному крої», — пояснила майстриня.Вишивальниця також пояснила, чому їй подобається відтворювати саме давні орнаменти:«Це в першу чергу про тяглість поколінь, про тяглість нашої історії, про те, щоб щось з тих часів дійшло до нас і я допомагаю цьому залишитись далі для наступних поколінь. Для мене це важливо, тому що в мене, від моїх предків, наприклад, не залишилось жодної вишиванки. Є там декілька рушників хрестикових, але це знову ж таки уже новіші орнаменти — це не традиційні техніки, які були притаманні саме там, наприклад, регіону Волині, звідки я».Зі слів Ірини Рабчук, вона долучилися до проєкту «Сорочка для захисника». Наразі у рамках ініціативи створила чотири сорочки. «Для мене це в першу чергу свій внесок, певним чином, можна сказати, в перемогу. В будь-якому випадку це допомога військовим, коли вони її потребують. Тому що це сорочки оберегові. Вони їх одягають прямо на бойові виходи під камуфляж. Особисто для мене це просто свій внесок. Мені хотілось бути корисною», — зазначила майстриня. Більше про Ірину Рабчук дивіться в сюжеті. Суспільне Рівне в Теlеgrаm | Vіbеr | Іnstаgrаm | WhаtsАрр | YоuТubе | Fасеbооk | ТіkТоk