Суспільне

«Кажуть, незамінних людей не буває. Але в кожному підрозділі є ті, про кого після цих слів лише посміхаються. Бо знають: спробуйте знайти ще одну таку Тетяну Вікторівну», — так у 42 окремій бригаді морської піхоти розповідають про свою посестру, старшого сержанта родом із Вінниччини .Після початку повномасштабного вторгнення жінка добровільно прийшла до військкомату, однак тоді їй відмовили. Через рік вона все ж долучилася до війська. Згодом до тієї ж бригади вступив її син Володимир. Історію військовослужбовиці розповіли у 42-й окремій бригаді морської піхоти.До повномасштабного вторгнення Тетяна Вікторівна працювала в державних структурах. У перші місяці великої війни вирішила добровільно долучитися до Сил оборони. Однак тоді найбільше потребували кухарів і людей із медичною освітою, тому жінці відмовили.За рік, коли формувалася 42 окрема бригада морської піхоти, вона звернулася повторно. Цього разу її прийняли на службу. Починала солдатом, займалася діловодством та оформленням документів. Згодом обійняла посаду сержанта-менеджера бригади.За словами побратимів, Тетяна Вікторівна відповідає за роботу з документацією, своєчасне оформлення та передачу документів. До неї звертаються не лише з робочих питань, а й за порадою та допомогою. «Наполеглива. Вимоглива. Відповідальна. Із тих людей, які можуть сказати: «У мене зараз зовсім немає часу», – а потім усе одно вислухають, знайдуть потрібний документ, підкажуть, кому звернутися, пояснять, допоможуть і доведуть справу до кінця«, — розповіли у бригаді.Згодом до підрозділу долучився син військовослужбовиці — Володимир. Нині мати й син служать на різних напрямках, виконують різні завдання, проте обоє — у складі 42 окремої бригади морської піхоти.У бригаді розповіли, що робота фахівців із діловодства часто залишається поза кадром, однак саме від них залежить своєчасне оформлення наказів, документів та організація багатьох процесів у війську. Підписуйтеся на новини Суспільне Вінниця у Fасеbооk , Теlеgrаm , Vіbеr , Іnstаgrаm , YоuТubе , Whаtsарр та ТіkТоk