«Можуть дати жару так, що мало не покажеться»: як подружжя з Харківщини розвиває пасіку, яку врятували з прикордонняАльона та Олексій Синьови з передмістя Харкова розвивають власну бджолоферму, яку в 2022 році врятували з прикордонного Богодухівського району . Вулики з 15 бджолосімʼями подружжю дісталися від знайомих, які виїхали за кордон з початком повномасштабного вторгнення.Як вдалося відновити покинуту пасіку та розвинути власне виробництво меду подружжю, що раніше не мало власного бджільництва — читайте у матеріалі Суспільне Харків.Пасіку з більш ніж 30 вуликами подружжя Синьових тримає у селі Пономаренки під Харковом. Бджолами, розповідає Альона Синьова, займалися їхні друзі, які у 2022 році, тікаючи від війни, виїхали за кордон, лишивши пасіку у прикордонній Богодухівській громаді. Синьови перевезли вулики до себе.«Бджіл взагалі перевозять уночі. Але оскільки у нас комендантська година, нам доводилося їх забирати ввечері і переносити вранці, бо ми їх уже привезли і вже не могли дістати. Адже бджоли звикають до свого місця, і вони могли повернутися назад», — говорить Альона.«Коли ми прийшли о шостій ранку, вони всі вже прокинулися і хотіли вилітати. Ми ото з поспіхом розвантажували, і один вулик впустили, він у нас розкрився. І вони як вилетіли звідти — 40 влучань дістав. Два дні з температурою 39 полежав. Ось так у 2022 році збулася наша мрія: ми давно потрошку мріяли завести бджіл, і тепер у нас своя пасіка», — додає чоловік Альони Олексій.Він говорить: хоч і мав досвід догляду за бджолами, але утримувати цілу пасіку вчилися з дружиною самостійно.«Це тварини, вони ще й кусючі. Якщо до них неправильно підходити, вони можуть дати жару так, що мало не здасться. Трішечки страшно було. Потім до цього звикаєш, плюс інтернет на допомогу», — каже чоловік.Починати довелося за допомогою застарілого знаряддя, згадує Альона.«Це було дуже старе обладнання, медогонка була ручна, вулики дерев'яні, багато чого не знали. Було дуже складно. У нас перше викачування меду — було все в меді, вся кухня в меді», — говорить вона.Після трьох років бджільництва виробництво вирішили розширювати — запустили виготовлення крем-меду, розповідає Альона. Торік отримали грант від Держслужби зайнятості та закупили близько 20 сучасних вуликів й обладнання.«Ми закупили легкі вулики з ППУ, кремувалку, почали крем-мед робити та інше обладнання, яке допомогло зробити рамки легшими. Котушки, для рамок дерев'яні деталі закупили, віск — тобто все, що необхідно для пасіки, нам вдалося придбати», — ділиться власниця пасіки.За словами Альони, після модернізації за сезон отримали близько 300 літрів меду — утричі більше, ніж роком раніше.Нині на фермі утримують 35 бджолосімей, додав Олексій.«Що приємно — це не обтяжує, це в задоволення. Догляд за бджолами — це як догляд за державою. Тобто хто доглядає за бджолами, той на практиці вивчає управління державою», — підсумовує власник пасіки. Підписуйтесь на новини Харкова та області в Теlеgrаm , ТіkТоk , WhаtsАрр , Fасеbооk , Vіbеr , Іnstаgrаm , Yоutubе , Gооglе
Go to suspilne.media