«Кожному треба вклонитися»: у селі на Вінниччині відкрили Алею Героїв із портретами загиблих й безвісти зниклих бійців20 листопада у селі Жабокрич Крижопільської громади на Вінниччині відкрили Алею Героїв. На центральній площі розмістили портрети восьми полеглих військовослужбовців та шістьох безвісти зниклих.Про це Суспільному розповіла староста Жабокрицького старостинського округу Галина Швець.За її словами, алею облаштували, щоб вшанувати пам'ять загиблих захисників та нагадувати про їхній подвиг. «У нашому селі загинуло вісім хлопців, дорогих хлопців. Також є безвісти зниклих шестеро і, на жаль, ще є сьомий, але його статус поки не підтверджено. Алея повинна була бути в цьому селі, тому що загинули дуже дорогі люди. Ми повинні пам'ятати їхній подвиг, бо вони наші захисники. Відкриваємо її напередодні Дня Гідності та Свободи. Хлопці були гідні, боролися за нашу свободу», — сказала Галина Швець.До облаштування алеї долучилися Крижопільська селищна рада, комунальне підприємство «Крижопільський благоустрій», місцеві жителі, соціальні працівники та вчителі. Селищна рада виділила кошти на рамки та банери, комунальники допомогли з установкою, а жителі села — з розміткою та монтажем.На Алеї Героїв розмістили портрети полеглих військовослужбовців: Мельниченка Дмитра Вікторовича Очеретнюка Олега Миколайовича Княжчука Анатолія Олександровича Карбивничого Михайла Васильовича Давискиби Віталія Григоровича Кучмаренка Василя Миколайовича Сухорученкова Дмитра Вікторовича Юшка Дмитра Сергійовича.Також на алеї встановили портрети шістьох безвісти зниклих військових: Литвиненка Анатолія Миколайовича Смішного Віктора Анатолійовича Дудка Олександра Володимировича Щатка Євгена Олеговича Кравця Віктора Олександровича Дедескула Олександра Анатолійовича.Жителька Жабокрича Мотрук Тетяна розповіла нам, що прийшла на відкриття, щоб підтримати родини військових. За словами жінки, усіх захисників вважає рідними. «Вони нам всі рідні, чужих воїнів не буває. Всі вони для нас болячі, дорогі, всі діти — це наші захисники, титани. Завдяки цим хлопцям ми можемо вільно жити, співати, просто спокійно спати. Це правильно, що відкривають алеї і в селах», — сказала Тетяна Матрук.На відкриття Алеї Героїв приїхав житель села Соколівка Олександр Тимошенко. На алеї розмістили портрет його зятя — Дмитра Юшка із позивним «Контра», який загинув 4 травня 2024 року.За словами Олександра Тимошенка, Дмитро був спокійним, ніколи не підвищував голосу на дружину чи дітей. До війська долучився ще під час АТО, а після початку повномасштабного вторгнення знову став на захист України. «Я прийшов сюди на цю Алею Слави, щоб пом'янути свого зятя, Юшка Дмитра Сергійовича, який загинув 4 травня 2024 року. Хочу підтримати всіх батьків, братів, сестер, чиї діти, чоловіки загинули... Він в той останній день виходив на зв'язок... Він одразу воював ще в АТО, а потім у перші дні війни його призвали, і він пішов воювати, доки не загинув», — розповів Олександр Тимошенко.Дмитро Юшко народився 11 травня 1982 року в селі Ставкове Березівського району Одеської області. Після строкової служби навчався в школі Міністерства внутрішніх справ в Одесі, працював охоронцем банку. Згодом переїхав до Жабокрича.У 2015 році долучився до захисту України в зоні АТО та ООС, де служив два роки. 24 лютого 2022 року знову став на захист Батьківщини. Служив у військовій частині А4640, 25 окремому штурмовому батальйоні — на посаді стрільця-помічника гранатометника.4 травня 2024 року Дмитро Юшко загинув під час бойових дій поблизу Бердичів Покровського району Донецької області, розповів тесть.Мати Дмитра, Людмила, розповіла, що востаннє говорила із сином 27 квітня, перед його виходом на бойове завдання. За словами жінки, той запевняв, що все добре, і не скаржився на труднощі. «27 квітня перед останнім виходом він ще говорив зі мною. Казав, що все добре. Я останній раз чула його голосок. Ніколи не жалівся, що йому було погано: "Мамо, все добре, все добре". Я тільки казала: "Синочок, бережи себе". Скільки він хлопців спас, скільки допомагав, виводив своїх хлопців, жалів їх. Один вихід — і все обірвалося», — розповіла Людмила.За її словами, син два з половиною роки він вважався безвісти зниклим. «Я не вірю, що його немає, і вірити не буду. Завжди буде для мене живий синочок мій дорогий, моя пташечка, моє сонечко», — сказала мати полеглого Дмитра Юшка.Також на відкриття прийшла мати загиблого військовослужбовця Дмитра Сухорученкова із позивним «Сухарь» — Галина. Її син народився 6 листопада 1989 року в Ризі, а у 1993 році родина переїхала до Жабокрича.За словами Галини, востаннє вона спілкувалася із сином 14 вересня 2025 року. Тоді він повідомив, що перебуває на Донбасі. Після цього зв'язок із ним зник, сказала жінка. «Останній зв'язок із ним був 14 вересня. "Мамо, я на Донбасі" — це останні слова, які я від нього чула. Після того більше ніякого зв'язку не було. Шукали ми з дочкою пів року, він був безвісти зниклий. Потім мені подзвонили і сказали, що зійшлися ДНК — моє і дочки. До останнього не вірила, думала, що все-таки він знайдеться. 6 березня мені привезли сина додому в цинковому гробі. 8 березня весь Жабокрич хоронив його», — розповіла Галина.Дмитро Сухорученков навчався у Жабокрицькій школі, яку закінчив у 2007 році. Після цього переїхав до Києва, де працював.23 травня 2025 року його призвали до лав Збройних сил України. Після навчання служив у 92 окремій штурмовій бригаді імені кошового отамана Івана Сірка, на посаді навідника штурмового відділення.19 вересня 2025 року Дмитро Сухорученков загинув поблизу населеного пункту Новий Донбас Покровського району Донецької області під час виконання бойового завдання. 8 березня 2026 року його поховали у Жабокричі.Жителька села Галина Добровольська також прийшла на відкриття Алеї Героїв. Вона розповіла, що знала усіх військових, портрети яких розмістили на алеї, адже працювала техпрацівницею у місцевій школі. «Усі рідні, всі дорогі, всіх жалко, всіх їх знаєш, на кого не подивишся. Слава Богу, що Бог поміг і маємо теж цю Алею Слави, що ми прийшли і можемо подивитися та кожному вклонитися. Бо кожному треба вклонитися, кожному, бо всі нам дорогі. Дуже всі вони нас захищали і поклали своє життя за нас», — сказала Галина Добровольська. Підписуйтеся на новини Суспільне Вінниця у Fасеbооk , Теlеgrаm , Vіbеr , Іnstаgrаm , YоuТubе , WhаtsАрр та ТіkТоk
Go to suspilne.media