***
Безмежне море болю,
Безжально так сльозами серце залива,
Яка трагічна і нечесна доля
мого народу, споконвіків спітка.
За що? За що? Скажи нам, боже!
Перетворив ти нас у мучеників цвіт,
Радієш дуже? Глумишся може?
Нащо створив цей здичавілий світ?
Такий народ… такі особи…
Безцеремонно стерті із її лиця,
Така страшна ціна за спроби,
Лише здобуть собі життя.
Життя не в гніті, не під надзором ока,
Без імперсько-братського ярма,
Життя, свободу й права трохи,
Вершить щасливу долю, якої в нас нема.
Владислав Скуратівський©️
... More