
34 РОКИ ТОМУ В УКРАЇНІ «ПОМЕР» РАДЯНСЬКИЙ РУБЛЬ
12 листопада 1992 року о 23:00 радянський рубль, який на той момент лишався обіговою валютою України, офіційно припинив своє функціонування як платіжний засіб на території країни. Молода держава лише починала створення власної національної грошової системи, а обіг успадкованого від СРСР радянського рубля продовжував утримувати Україну в залежності від Росії, де здійснювався їх друк.
Указ «Про реформу грошової системи України», який остаточно вивів нас з «рублевої зони», підписав тодішній президент Леонід Кравчук. З тих пір єдиною законною грошовою одиницею став український карбованець, представлений купонами Національного банку України. Було встановлено офіційний обмінний курс карбованця відносно рубля: 1,45 карбованця за 1 рубль. Міняти рублі на карбованці можна було протягом року. Згодом, у 1996 році, його замінила українська гривня.
У перші роки незалежності НБУ доводилося працювати у надскладному середовищі. Попереду Україну чекали шалена інфляція, мільйонні купюри та грошова реформа у 1996 році. Та попри це, купоно-карбованець став одним із найяскравіших символів 1990-х років в Україні, уособлюючи одночасно здобуття незалежності та економічні труднощі перехідного періоду. А 12 листопада увійшло в історію як день, коли Україна поставила остаточну крапку в історії радянського рубля на своїй території.


108 РОКІВ ВІД ЗАКОНУ ПРО СКАРБНИЦЮ
22 грудня 1917 року Центральна Рада прийняла закон про утворення Головної скарбниці УНР та Українського державного банку.
Згідно з цим законом, усі податки і надходження, зібрані в Україні, визнаються прибутком Державного скарбу Української Республіки: «Для прийняття і переховування прибутків державного скарбу і видавання сум на державні видатки закладається Головна скарбниця УНР. Всі наявні на території України губерніальні і повітові казначейства стають скарбницями УНР».
У березні 1917 року на одному з перших засідань Центральної Ради було постановлено створити посаду скарбника, який очолив щойно створену Фінансову комісію і мав «виробити якнайшвидше фінансову програму». 17 грудня 1917 року Совнарком РСФСР припиняє асигнації українському урядові рубльової готівки. (Більшовицький уряд активно продовжував фінансувати робітників і свої організації, які мали виступити проти української влади під час наступу їхніх військ на Київ, зокрема робітникам заводу «Арсенал» було передано 3 млн. 200 тис. рублів готівкою).
Дизайн першої банкноти УНР номіналом 100 карбованців розробив у 1917 році відомий графік Георгій Нарбут. В обіг ця купюра була випущена 5 січня 1918 року як перший державний кредитовий білет УНР. Друкували купюри у друкарні Кульженка в Києві. За жовтогарячий колір в народі ці банкноти одразу отримали назву «яєчня». На купюрі Нарбут розмістив зображення тризуба як символ спадкоємності від часів Київської Русі. Пізніше це стало одним з аргументів на користь затвердження в лютому 1918 року Тризуба як державного Герба УНР.
Ці процеси були перервані більшовицькою інтервенцією на початку 1918 року. Після звільнення Києва і повернення Центральної Ради в столицю уже 1 березня було ухвалено закон про грошову одиницю, який затвердив грошовою одиницею УНР гривню, яка поділялася на 100 шагів. Ці марки-шаги ходили в обігу до 1919 року. Дизайн нових купюр так само створив Георгій Нарбут.
Нині ми відновлюємо історичну справедливість. 18 грудня 2025 року Верховна Рада прийняла за основу законопроєкт №14093 щодо дерадянізації назви української розмінної монети. За це рішення проголосували 264 народні депутати. 27 грудня має відбутися засідання, на якому очікуємо ухвалення історичного рішення і повернення шага в наше життя і нашу історію.
#ЦейДеньвІсторіїУкраїни
