КОРОЛЬ ФУТУРОПРЕРІЙ: 123 РОКИ З ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ҐЕО ШКУРУПІЯ
Сьогодні минає 123 роки з дня народження відомого українського поета-футуриста, кіносценариста та яскравого представника покоління “Розстріляного Відродження” Ґео Шкурупія.
Георгій Шкурупій народився 1903 року в місті Бендери (нині Молдова) в родині залізничника та вчительки. Дитинство майбутнього поета пройшло на Поділлі, однак згодом родина перебралася до Києва, де Жора (як його називали батьки) пішов навчатися до Другої київської гімназії.
Період Української революції припав на підліткові роки літератора, і саме тоді сформувалося його бажання бути представником саме української культури. У 1920 році Шкурупій повчився певний час на медичному факультеті, а згодом у Київському інституті зовнішніх зносин, однак вищої освіти не здобув.
Спершу батько влаштував його на залізницю, згодом Шкурупій працював на митниці, проте тяга до роботи зі словом взяла своє, і Шкурупій стає редактором газети “Більшовик”. Саме тоді відбувається знайомство з Валер’яном Поліщуком, який запрошує молодого поета до літературного угруповання “Гроно”. Представники “Грона” виступали проти “пролетарізму” та “масовізму” в літературі. “Гронівці” розглядали літературу як форму духовного спілкування між людьми, а не чинник ідеологічної роботи. Метою цього об’єднання було випрацювати новий літературний стиль, де швидкість та динаміка домінували б над інертністю та статичністю.
Пізніше Шкурупій знайомиться з батьком українського футуризму Михайлем Семенком, який запрошує його до першого об’єднання футуристів “Флямінго”. Саме тоді Георгій Шкурупій бере псевдонім Ґео. З цим іменем він видає більшість своїх футуристичних збірок, зокрема свій magnum opus - “Король футуропрерій” та створює поняття “панфутуризму”, який протиставляє українську футуристичну школу російській як всеохоплюючій та міжнаціональній. Шкурупія вважали “вундеркіндом української літератури”, який, орієнтуючись на європейські літературні традиції, створював композиційно складну та гостросюжетну літературу. Також Ґео Шкурупій був кіносценаристом. На жаль, не збереглися до сьогодні створені за його сценаріями фільми “Спартак” та “Синій пакет”.
З 1930 року почалася травля футуристів, яких звинувачували в симпатіях до фашизму. Ґео Шкурупій потрапив також під шквал такої критики. Літератора припинили друкувати та звільнили з кіностудії. Шкурупій перебивався певний час минулими гонорарами та тимчасовими роботами, як редактор у НДІ махорки та тютюну чи інструктор у Київському облвиконкомі. Проте 1934 року Ґео Шкурупія арештовують під час першої хвилі так званих “кіровських арештів” - хвилі репресій, пов’язаних із вбивством радянського керманича Сергія Кірова. За рік вирок - 10 років таборів. У 1937 році Ґео Шкурупій, як більшість українських літераторів того покоління, був страчений за рішенням “трійки”. Місце поховання поета невідоме донині.
Сьогодні минає 123 роки з дня народження відомого українського поета-футуриста, кіносценариста та яскравого представника покоління “Розстріляного Відродження” Ґео Шкурупія.
Георгій Шкурупій народився 1903 року в місті Бендери (нині Молдова) в родині залізничника та вчительки. Дитинство майбутнього поета пройшло на Поділлі, однак згодом родина перебралася до Києва, де Жора (як його називали батьки) пішов навчатися до Другої київської гімназії.
Період Української революції припав на підліткові роки літератора, і саме тоді сформувалося його бажання бути представником саме української культури. У 1920 році Шкурупій повчився певний час на медичному факультеті, а згодом у Київському інституті зовнішніх зносин, однак вищої освіти не здобув.
Спершу батько влаштував його на залізницю, згодом Шкурупій працював на митниці, проте тяга до роботи зі словом взяла своє, і Шкурупій стає редактором газети “Більшовик”. Саме тоді відбувається знайомство з Валер’яном Поліщуком, який запрошує молодого поета до літературного угруповання “Гроно”. Представники “Грона” виступали проти “пролетарізму” та “масовізму” в літературі. “Гронівці” розглядали літературу як форму духовного спілкування між людьми, а не чинник ідеологічної роботи. Метою цього об’єднання було випрацювати новий літературний стиль, де швидкість та динаміка домінували б над інертністю та статичністю.
Пізніше Шкурупій знайомиться з батьком українського футуризму Михайлем Семенком, який запрошує його до першого об’єднання футуристів “Флямінго”. Саме тоді Георгій Шкурупій бере псевдонім Ґео. З цим іменем він видає більшість своїх футуристичних збірок, зокрема свій magnum opus - “Король футуропрерій” та створює поняття “панфутуризму”, який протиставляє українську футуристичну школу російській як всеохоплюючій та міжнаціональній. Шкурупія вважали “вундеркіндом української літератури”, який, орієнтуючись на європейські літературні традиції, створював композиційно складну та гостросюжетну літературу. Також Ґео Шкурупій був кіносценаристом. На жаль, не збереглися до сьогодні створені за його сценаріями фільми “Спартак” та “Синій пакет”.
З 1930 року почалася травля футуристів, яких звинувачували в симпатіях до фашизму. Ґео Шкурупій потрапив також під шквал такої критики. Літератора припинили друкувати та звільнили з кіностудії. Шкурупій перебивався певний час минулими гонорарами та тимчасовими роботами, як редактор у НДІ махорки та тютюну чи інструктор у Київському облвиконкомі. Проте 1934 року Ґео Шкурупія арештовують під час першої хвилі так званих “кіровських арештів” - хвилі репресій, пов’язаних із вбивством радянського керманича Сергія Кірова. За рік вирок - 10 років таборів. У 1937 році Ґео Шкурупій, як більшість українських літераторів того покоління, був страчений за рішенням “трійки”. Місце поховання поета невідоме донині.
Офіційний канал Українського інституту національної пам'яті
Створено: 22 травня 2025
Відповідальні: Miro Baida