Український інститут національної пам'яті

🇺🇦 Президент підписав Закон України «Про засади державної політики національної пам’яті Українського народу»!

Після ухвалення Верховною Радою (273 депутати підтримали) закон підписано Президентом та передано на оприлюдення на сайті.

Мета закону: подолати російську імперсько-тоталітарну спадщину, зменшити розбіжності у сприйнятті минулого в суспільстві, усунути вплив держави-агресора в інформаційній, освітній і культурній сферах та сприяти зміцненню єдності України.

Український інститут національної пам’яті був одним з розробників законопроєкту, а Голова Інституту Олександр Алфьоров активно супроводжував його на завершальних етапах шляху аж до прийняття.

У серпні минає 108 років від Першого з’їзду українців Таврійської губернії — події, що стала першим масштабним кроком до політичної самоорганізації українців у Криму та Північній Таврії. Вона прозвучала у відповідь на десятиліття русифікації та приглушення української ідентичності, але водночас — як частина загальноукраїнського визвольного руху.

Разом із Представництвом Президента України в Автономній Республіці Крим згадуємо з’їзд, що став символом організованості та прагнення до національної ідентичності. Гортайте далі, щоб дізнатися більше.

У 1994 році Генасамблея ООН встановила 9 серпня Міжнародний день корінних народів світу задля щорічної солідарності з тими народами, що становлять меншість на своїй історичній батьківщині.

Корінний народ – це не те саме, що національна меншина. В Україні проживає доволі багато національних меншин і лише декілька корінних народів. Щоб бути корінним народом, етнічна спільнота мала сформуватися як така саме на території України, бути носієм самобутньої мови та культури й не мати власної держави за межами України.

Поряд з українцями корінними народами в Україні є кримські татари, караїми та кримчаки – їхньою історичною батьківщиною є Крим. Міжнародне право та українське законодавство захищає корінні народи. Йдеться насамперед про збереження та розвиток власних мови, культури й традицій. А також про захист від утисків, примусової асиміляції чи геноциду.

Але на своїй історичній батьківщині, уже 11 років поспіль окупованому Криму, представники корінних народів, насамперед кримські татари, мають справу з протилежною реальністю. 

Асиміляція корінних народів – це давня тактика Російської імперії, яку продовжує сучасний російський режим, як у самій РФ (подивіться на становище так званих автономних республік та їхніх народів), так і на окупованих територіях. Тих, хто протидіє асиміляції чи уникає співпраці з окупаційною владою, – переслідують.

За даними Представництва Президента в Автономній Республіки Крим, станом на лютий 2025 року, відомо про 221 кримського політв’язня, 134 з них – кримські татари.

Захист прав корінних народів – це ознака сталої демократії та розвиненої державності. Україна, яка захищає права своїх корінних народів, принципово відрізняється від Росії, що, маючи в своєму складі десятки корінних народів, спрямовує зусилля на їхню асиміляцію, планомірно знищуючи їхні ідентичності, мови та культури. Та навіть фізично знищує, використовуючи їхнє чоловіче населення як людський матеріал у власних воєнних авантюрах.

50 років тому, 1 серпня 1975 року, в Гельсінкі 32 європейські країни, СРСР, США та Канада підписали Заключний акт Наради з безпеки та співробітництва в Європі (НБСЄ), який став відомим як Гельсінський заключний акт чи Гельсинські угоди.

Цей документ зафіксував принципи непорушності кордонів, невтручання у внутрішні справи держав, мирного вирішення міжнародних конфліктів і, що найважливіше, поваги до прав людини та основних свобод.

Для України Гельсінські угоди стали каталізатором нового етапу опору тоталітарному совєтському режиму. Саме підписанням СРСР цього документа скористалися правозахисники, що прагнули публічно вимагати виконання задекларованих зобов’язань.

9 листопада 1976 року в Києві була створена Українська громадська група сприяння виконанню Гельсінських угод (УГГ), ініційована письменником Миколою Руденком. УГГ стала першою легальною правозахисною організацією в УРСР, згодом її наступницею стала Українська Гельсінська спілка, очолена Левком Лук’яненком.

На основі Гельсінського заключного акту в 1990 році було прийнято Паризьку хартію для нової Європи, яка підтверджувала відданість демократії і правам людини. 1995 року на базі НБСЄ було створено Організацію з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ).

Однак повномасштабна агресія Росії проти України в 2022 році поставила під сумнів ефективність цієї структури. Попри своє призначення як майданчика для запобігання конфліктам, ОБСЄ виявилася неспроможною стримати чи адекватно реагувати на порушення основоположних принципів, зафіксованих у Гельсінських угодах.

ВИГРАЙ КНИГУ ПРО АНДРЕЯ ШЕПТИЦЬКОГО 29 липня виповнюється 160 років років від дня народження одного з духовних лідерів українців у ХХ столітті – митрополита Андрея Шептицького. Крім служіння Богу і церкві він був справжнім реформатором і гуманістом, і, здається, не було такої сфери українського життя, яка не відчула б на собі мудрого впливу митрополита Андрея. А ви багато знаєте про життя і діяння владики Андрея? Пропонуємо перевірити свої знання за допомогою нашого тесту. А заодно – взяти участь у розіграші книги отця Андрія Михалейка «Андрей Шептицький і нацистський режим 1841 - 1944. Між християнськими ідеалами і політичними реаліями». Ця книга є партнерським проєктом Інституту історії церкви УКУ та Українського інституту національної пам'яті. Щоб взяти участь у розіграші книги, пройдіть тест і розмістіть скрін результату в коментарі під дописом на сторінці Інституту у Facebook. 29 липня за допомогою рандомайзера ми розіграємо три примірника книжки. Удачі!
https://www.facebook.com/uinp.gov.ua/posts/pfbid024RGpCwxq5nEAbR8oioBn8Lc1s6Mck1CqWwzJYiLGMFvpdfPvWWAuicinNZGhVbdul

За останніми повідомленнями, депутати Дальницької сільської ради (Одеська обл.) ухвалили рішення про перейменування вулиць, які носять імена загиблих захисників України та борців за незалежність. Вулиці на честь героїв отримали «нейтральні» назви.Український інститут національної пам’яті вважає такі рішення категорично неприпустимими. Імена тих, хто віддав життя за свободу, суверенітет і територіальну цілісність України, мають залишатися на мапі нашої країни. Закон України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» чітко визначає строки і процедури для перейменування топонімів із символікою імперської політики — але жодних законних підстав для скасування імен героїв, які боролися за нашу незалежність, немає.Ми закликаємо органи місцевого самоврядування утриматися від таких кроків, а Одеську обласну адміністрацію — відновити справедливість і законність у цьому питанні.Позиція Інституту з цього питання.
https://uinp.gov.ua/pres-centr/novyny/skasuvannya-rishen-pro-pereymenuvannya-vulyc-na-chest-zahysnykiv-ukrayiny-neprypustyme-pozyciya-uinp