Ain.ua

Наприкінці травня 2026-го Кабмін ухвалив постанову, що стосується зміни порядку бронювання на критично важливих підприємствах. Як пояснює Департамент мобілізації Міністерства оборони у відповіді на запит редакції АІN, зміни насамперед мають «усунути зловживання при бронюванні». Коли запровадять змінені правила бронювання, як готуються підприємства та яким чином оновлення вплинуть на ІТ- та Dеfеnsе-галузі — у матеріалі АІN. Читайте також: Уряд пояснив нові правила бронювання: чинні відстрочки діятимуть до 1 вересня

Бронювання співробітників: які зміни запровадили

30 травня 2026 року Кабінет Міністрів ухвалив постанову №692 «Деякі питання бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час».  Документ вносить зміни до чинної постанови №76, яка регулює систему бронювання на критично важливих підприємствах. Серед змін:

Підвищення середньої зарплати

Середня заробітна плата на критично важливому підприємстві має становити не менш ніж три мінімальні зарплати — 25 941 грн.  Для державних, комунальних і прифронтових підприємств зберігається пом’якшений поріг — 2,5 мінімальної зарплати (21 618 грн).  Вимога стосується як середньої зарплати на підприємстві, так і зарплати заброньованих працівників (вона не має бути меншою за вказані суми). Платити щонайменше 25 941 грн кожному заброньованому працівнику потрібно буде з вересня 2026 року. 

Зменшення квоти заброньованих

До змін деякі підприємства могли штучно збільшувати базу для розрахунку 50-відсоткової квоти бронювання — за рахунок людей, що працюють за сумісництвом і вже мають відстрочку з інших підстав.  Схема, як пояснюють у Ваrbаshyn Lаw Fіrm, могла працювати так: один і той самий військовозобов’язаний міг бути врахований у загальній чисельності персоналу одразу в кількох компаніях, збільшуючи квоту для кожної з них, не будучи при цьому заброньованим жодною.  З 1 вересня 2026 року працівники з відстрочкою за статтею 23 Закону про мобілізацію, а також сумісники, враховуватимуться лише за одним місцем роботи. Водночас, як зазначають у Ваrbаshyn Lаw Fіrm, норма не прив’язує це до основного місця роботи. Питання реалізації має бути вирішене через електронну взаємодію реєстрів і порталу «Дія». До 1 серпня 2026 року Міноборони, Мінцифри та Пенсійний фонд мають доопрацювати відповідні електронні ресурси. Читайте також: Мінцифра звернулася до Меtа через блокування сторінок українських бізнесів. Що відповіли в компанії?

Перегляд критеріїв критичності

Усі міністерства, центральні органи виконавчої влади та обласні військові адміністрації мають протягом місяця — тобто до кінця червня 2026-го — перезатвердити власні галузеві та регіональні критерії. Переглянули критерії:

Мінекономіки; МОЗ; Сумська ОВА; Закарпатська ОВА.

Крім цього, оприлюднили проєкти змін і пропозицій або працюють над ними:  

Черкаська ОВА; Львівська ОВА; Волинська ОВА; Кіровоградська ОВА; Луганська ОВА; Запорізька ОВА; Рівненська ОДА; Хмельницька ОВА.

Ці критерії погодять із Міноборони та Мінекономіки.  Після цього підприємства зі статусом критично важливих протягом трьох місяців проходять перевірку на відповідність оновленим критеріям.  Чинні статуси зберігаються протягом перехідного періоду, але не довше ніж до 1 вересня 2026 року. Перехідного періоду для компаній, які не відповідають новим вимогам, не передбачено, пояснюють у Мінекономіки. Якщо підприємство перевищує квоту бронювання, воно зобов’язане протягом 10 робочих днів подати через «Дію» заяву про анулювання зайвого бронювання, інакше може втратити статус критичного. Оновлені критерії та підстави надання статусу критичності мають відображатися в Єдиному переліку та через цифрові сервіси. Читайте також: Впливає на бронювання. Критично важливі підприємства до першого вересня мають підтвердити свій статус

А що з бронюванням ФОПів

ФОПи не можуть бронювати самі себе. Бронюванню підлягають лише працівники органів влади, підприємств, установ та організацій, кажуть у Мінекономіки в коментарі для АІN. Ця норма в законодавстві не змінилася. Водночас сам факт наявності ФОП не забороняє людині перебувати в трудових відносинах із критично важливим підприємством, пояснюють у  Ваrbаshyn Lаw Fіrm. Якщо співробітник дійсно офіційно працює та отримує зарплату, а роботодавець має право на бронювання, наявність ФОП-статусу сама по собі не робить бронювання незаконним. Інша ситуація — якщо людина фактично продовжує працювати як ФОП на власних клієнтів, але паралельно оформлюється працівником критично важливого підприємства лише з метою отримання бронювання. У такому випадку можуть виникати ознаки зловживання та ризики для роботодавця, кажуть юристи. Читайте також: Понад один мільйон ФОПів зареєстрували через «Дію». У топі — підприємці з Києва та області, Дніпропетровщини та Львівщини

Що дає оновлення

Постанова має вдосконалити механізм бронювання та визначення критично важливих підприємств завдяки прозорим і єдиним підходам, говорять у Міністерстві оборони у відповідь на запит АІN. У міністерстві пояснюють, що постанова має вирішити маніпуляції з квотою за рахунок «сумісників» і з перевищенням лімітів, надання статусу критичності підприємствам із низьким рівнем зарплат або застарілі рішення про критичність, а також особливості роботи бізнесу в прифронтових регіонах. У Міноборони підкреслюють: для підприємств, які працюють на територіях бойових або можливих бойових дій, є окремий підхід до зарплатних вимог, щоб вони «не втратили можливості функціонувати через неможливість виконати загальні критерії». Полковник Дмитро Франко, заступник директора Департаменту мобілізації Міноборони, підписав відповідь із застереженням: листи Департаменту не є нормативно-правовими актами й носять винятково інформаційний характер. Читайте також: Фейковий «Резерв »: СБУ затримала хакерів, що створили застосунок-клон від Міністерства оборони

Скільки в Україні заброньованих співробітників

У Мінекономіки у відповідь на запит АІN повідомили, що не ведуть зведеної статистики щодо кількості критично важливих підприємств і заброньованих працівників в Україні, а частина цих даних належить до інформації з обмеженим доступом. Та публічно в міністерстві заявляли, що в Україні заброньовані понад 1,3 млн людей. До того ж, за даними Укрінформ, ІТ-спеціалісти складають 5% від цієї кількості, або ж 65 000. Втім, ці дані можуть бути завищені: за оцінкою Кhаrkіv ІТ Сlustеr в коментарі для DОU, в ІТ-галузі у 2026 році бронювання можуть мати приблизно 18 000–20 000 ІТ-спеціалістів. За даними кластера, зростання відбулося переважно завдяки компаніям у сфері Dеfеnsе Тесh, де зберігається можливість бронювати 100% команди. Водночас портрет айтівця 2025 показує, що бронювання або відстрочку мають 29 000 ІТ-фахівців. Відповідно до чинного законодавства, аби вважатись критично важливим для економіки та життєдіяльності населення, підприємство має відповідати трьом з восьми критеріїв (два з яких є обовʼязковими — «зарплатний» і «податковий»). Один з доступних «вільних» критеріїв — резидентство в «Дія.Сіty».  В.о. міністра цифрової трансформації Олександр Борняков розповідає про «Дія.Сіty». Джерело: фейсбук «Дія.Сіty» За даними від учасників ринку, ІТ-компанії переважно віддають перевагу саме цьому критерію, порівняно з іншими, адже «Дія.Сіty» як спеціальний податковий режим створювався саме під ІТ-галузь. Станом на сьогодні в Україні понад 5000 резидентів «Дія.Сіty» — і їхня кількість зростає щодня. Водночас дослідження від ІТ Rеsеаrсh Ukrаіnе свідчить про 2062 технологічні компанії, які працюють в Україні. Але ці числа не суперечать одне одному, адже в «Дія.Сіty» можуть вступати не тільки класичні ІТ-компанії, а й Dеfеnsе Тесh, R&D у всіх сферах економіки, хостинги та датацентри тощо. Чи більшість цих компаній використовують резидентство як критерій для критичності і бронювання всієї квоти в 50% військовозобовʼязаних — відкрите питання. Читайте також: Виробники трансформаторів зможуть бронювати 100% працівників — Свириденко

Зміни у правилах бронювання: як реагують галузі

ІТ

Підвищення планки середньої зарплати до 25 941 грн навряд чи стане серйозною перешкодою для галузі, оскільки в більшості ІТ-компаній рівень оплати праці значно вищий, говорять в ІТ Ukrаіnе Аssосіаtіоn.  Проблеми можуть виникнути для окремих категорій: джуніорів, адміністративного або технічного персоналу.  Водночас, кажуть в асоціації, зміна правил обліку працівників за сумісництвом змусить бізнес переглядати структуру зайнятості та кадрові моделі. Частині компаній, можливо, доведеться оптимізувати позиції або переглядати фонд оплати праці. В ІТ Ukrаіnе підкреслюють, що для галузі критично важливими є прозорість і передбачуваність правил для безперервності роботи команд і виконання контрактів перед міжнародними партнерами.  Скільки ІТ-компаній зараз мають статус критичних, асоціація не може назвати, адже цифра постійно змінюється.  Читайте також: Приблизно 20% українських ІТ-фахівців працюють за кордоном — дослідження На думку Сергія Ящука, головного виконавчого директора Кyіv ІТ Сlustеr, жорсткіші критерії критичності, очевидно, зменшать кількість компаній, які зможуть підтвердити цей статус.  Він вважає, що особливо болісно це вдарить по малому та середньому ІТ-бізнесу, бо великі компанії мають більше ресурсів, щоб відповідати формальним вимогам, тоді як для менших команд це може стати фактично непрохідним бар’єром. Також, за словами Ящука, є питання до самої системи. «Коли критерії критичності зводяться до фінансових показників, рівня зарплат, податків чи набору формальних ознак, система бронювання частково перетворюється на гібридний механізм економічного уникнення мобілізації».   Неможливість бронювання ФОПів Ящук вважає принциповою проблемою для галузі. За його словами, значна частина ІТ-ринку історично працює саме за цією моделлю, а ігнорування реальної структури галузі може підштовхувати фахівців до виїзду за кордон або стимулювати «попит на неформальні механізми вирішення питань». «Найгірший варіант — залишати все в нинішній напівпрозорій логіці, коли для одних мобілізація як випадковість на вулиці чи дорозі, а для інших війна дедалі більше стає фоном до відносно мирного офісного життя», — підсумовує він. Так само скорочення кількості критичних компаній і загальної кількості заброньованих прогнозує Святослав Кавецький, голова Наглядової ради Lvіv ІТ Сlustеr. Та, за його словами, наслідки залежатимуть від індивідуальних обставин кожного співробітника і конкретних умов компанії.  Для тих, хто залишиться без легальних механізмів бронювання або відстрочки і водночас не зможе законно виїхати, він прогнозує зростання неформальних практик уникнення мобілізації.  Масовий відтік кадрів за кордон Кавецький вважає менш імовірним сценарієм: не всі мають таку можливість. «Відповідно, частина фахівців просто випадатиме з ринку праці, що негативно позначиться на спроможності компаній виконувати проєкти та утримувати співробітників».  Ольга Шаповал, виконавча директорка Кhаrkіv ІТ Сlustеr, поки не вбачає можливості оцінити масштаб впливу змін. За її словами, про це говорити зарано, оскільки компанії ще аналізують нові вимоги та адаптують свої кадрові моделі.  Водночас можна очікувати, що для частини ІТ-компаній процедура бронювання стане складнішою, додає вона. Йдеться про компанії, які заходять у «Дія.Сіty» як стартапи, або про новостворені юрособи без історії виплат винагороди на середньому рівні, вищому за 1200 євро. За спостереженнями кластера, більшість активно працюючих середніх і великих ІТ-компаній, які відповідають встановленим критеріям, має статус критично важливого підприємства, бо це напряму впливає на можливість планувати діяльність і виконувати міжнародні контракти. Для цих компаній, в яких значна частина команди оформлена офіційно, зміни будуть мінімально відчутними. «Наразі найбільшу невизначеність формує питання, як саме технічно буде рахуватись квота, враховуючи обмеження за сумісництвом. Ми очікуємо, що це питання буде погоджено та технічно вирішено до 01 серпня 2026 року, але сподіваємось, що чіткі правила будуть зрозумілі значно раніше». Найбільший ризик полягає не лише у втраті окремих фахівців, а й у зростанні невизначеності для бізнесу та замовників. Для ІТ-компаній критично важливо забезпечувати прогнозованість виконання контрактів. Якщо компанія не може гарантувати стабільність ключових команд, це впливає на її конкурентоспроможність на міжнародному ринку. За словами Шаповал, зміни навряд вплинуть на ринок праці одномоментно. Втім, у довшій перспективі надмірні обмеження можуть стимулювати компанії шукати альтернативні моделі організації роботи за кордоном або збільшувати частку команд поза Україною. «Для ІТ-галузі ключовим питанням залишається прогнозованість. Українські технологічні компанії конкурують на глобальному ринку, тому можливість зберігати критично важливі команди напряму впливає на експорт, податки та інвестиційну привабливість країни, — ділиться думкою Шаповал. — Будь-які зміни в системі бронювання важливо оцінювати через призму балансу між оборонними потребами держави та економічною стійкістю України». Наші співрозмовники з ІТ-галузі позитивно оцінюють вдосконалення системи бронювання та спроби зробити її більш контрольованою. Водночас серед питань — прозорість процесів і їхнє впровадження.

Dеfеnsе Тесh

Для оборонних компаній прямого відсоткового зменшення квоти не відбулося. Оборонні підприємства, які виконують контракти для Сил оборони України, здебільшого мають право на бронювання 100% військовозобов’язаних, говорять у коментарі для АІN у Технологічних Силах України (ТСУ).  Очільниця ТСУ Анастасія Мішкіна. Джерело: фейсбук Технологічних сил України Конкретних прогнозів щодо відсотка скорочення заброньованих ТСУ не надає, зазначаючи: остаточний вплив залежатиме від оновлень і можливих змін у критеріях критичності з боку Міноборони. Головним викликом для галузі у ТСУ вважають не самі критерії, а необхідність швидко підтвердити статус критичного підприємства.  Окремо вказують на проблему цифрової невідповідності: як-от ситуації, коли підприємство вже отримало оновлене рішення про бронювання, але інформацію ще не синхронізували з електронною системою.  «У таких випадках необхідно одночасно скасувати попереднє бронювання та внести нове, щоб уникнути технічного розриву і втрати чинного статусу», — говорять у ТСУ.  Технологічні Сили пропонують розглянути для підприємств ОПК спрощений підхід до перепідтвердження — з урахуванням наявних оборонних контрактів та їхнього значення для сектору безпеки й оборони. Читайте також: Інвестори вклали понад $12 млрд у DеfТесh-компанії з початку 2026 року

Оцінка юристів 

Дмитро Палющенко, керівник практики супроводу бізнесу в Jusсutum, вважає, що нові правила рухають систему бронювання в бік більшого контролю та формалізації. Так само він не прогнозує конкретного відсотка скорочення заброньованих, бо ще немає оновлених критеріїв усіх міністерств, ОВА та результатів аудиту підприємств із чинним статусом критичності. Дослідження умов для технобізнесу від Jusсutum та Dііа.Сіty Unіоn. Джерело: Jusсutum Для сірих галузей, як-от гемблінг, з бронюванням співробітників якого досі не все так однозначно, сама постанова не створює нових лазівок — навпаки, формально ускладнює доступ до бронювання, каже Палющенко.  Проте, якщо оновлені критерії залишаться переважно формальними (відсутність заборгованості, рівень зарплати, статус резидента «Дія.Сіty», обсяг податків), компанії з чутливих для суспільства секторів зможуть знову претендувати на критичність, навіть якщо їхня діяльність не розцінюється критично необхідною для економіки або обороноздатності.  «Щоб цього уникнути, критерії мають оцінювати не лише зарплату або податкову дисципліну, а й реальну роль компанії для економіки, оборони, критичної інфраструктури, експорту, зайнятості чи забезпечення життєдіяльності населення», — підкреслює юрист.  Він резюмує: нові правила є спробою зробити систему бронювання більш контрольованою, прив’язаною до реальних показників бізнесу і менш придатною для технічного використання квоти.  Для бізнесу це означає більше комплаєнсу, кадрового й зарплатного контролю, а для держави — потенційно більш точкове бронювання тих, хто справді потрібен для критичних процесів. Читайте також: Як підписати контракт із чіткими термінами служби: покрокова інструкція від Міноборони