Ain.ua

Український бізнес дедалі частіше постає перед викликами адаптації та найму ветеранів. Попри прагнення компаній бути інклюзивними, на практиці роботодавці досі орієнтуються на стереотипи, а не на реальний досвід. Так, 43% називають психоемоційний стан ветеранів барʼєром для працевлаштування, хоча мали справу з колишніми військовими лише третина з опитаних. Дослідження УКУ також показує, що 54% роботодавців остерігаються конфліктів у команді, а 18% мають застереження щодо поранень чи фізичних обмежень. Щоб розібратися, де проходить межа між вигаданими страхами та реальними викликами, платформа Lоbby Х провела у київському просторі Коореrаtіv нетворк-подію «Ветеран у команді: виклики найму та співпраці». Олег Крикун з Fоzzy Grоuр, Марина Олениченко з ТАF Іndustrіеs та Анна Манухіна з МасРаw розібрали три головні стереотипи роботодавців і поділилися практичними рішеннями.

Міф №1. Усі ветерани мають ПТСР

Травма війни сьогодні є не лише у військових, а й у цивільних та їхніх родин, тому її не варто протиставляти чи знецінювати. Водночас ані НR, ані менеджери не мають кваліфікації ставити діагнози, а сам ветеран не зобовʼязаний розкривати свій бойовий досвід. Крім того, важливо розрізняти здорову турботу та токсичну стигматизацію.  Здорова підтримка полягає у пропозиції опцій, від яких людина може легко відмовитися, а створення пільг виключно для ветеранів без аналогів для цивільних викликає відчуття несправедливості. Саме тому в ТАF Іndustrіеs будь-які програми підтримки доступні абсолютно всім працівникам, які відчувають у них потребу.

Міф №2. Інклюзія й адаптація офісу — це складно й дорого

Створення доступного середовища часом потребує мінімальних витрат. У МасРаw після тестового аудиту офісу за участі людей з інвалідністю виявилося, що більшість рішень зводяться до простих дій, як-от перенесення речей із верхніх полиць або зміна входу на терасу.  У Fоzzy Grоuр під час адаптації робочого місця під працівника з ампутацією витрати взагалі звелися до нуля, оскільки людина сама підтвердила комфортність більшості стандартних умов. Водночас, ключовими виявилися саме комунікаційні, а не фізичні барʼєри, тому найпростіший перший крок для бізнесу — навчити команду правил комунікації за готовими матеріалами ветеранських організацій.

Міф №3. Ветеран у команді — гарантія конфліктів

Суперечки виникають у будь-яких колективах незалежно від наявності ветеранів, причому військові часто краще абстрагуються від побутового шуму й фокусуються на результаті. Тема конфліктів — це передусім питання лідерства та здатності керівника управляти різнорідною командою. Для уникнення непорозумінь МасРаw проводила навчання для менеджерів за участю ветеранських організацій, а для ветеранів реалізує програму «Вuddy», де закріплений колега допомагає адаптуватися до цивільних процесів.

Звільнення та «вроджене лідерство»

Одне з найчутливіших питань для роботодавців — що робити, якщо співпраця з ветераном не виправдовує очікувань. Головна помилка тут — створювати подвійні стандарти й замовчувати проблеми через острах конфлікту, що зрештою призводить до судових позовів. Алгоритм дій єдиний для всіх: прозорі завдання, відкритий зворотний зв’язок і чітка оцінка результатів. Протилежний стереотип — очікувати, що кожен ветеран автоматично є готовим керівником. Узагальнення про «вроджене лідерство» ветеранів є таким же хибним, як і стереотипи про їхню конфліктність: важливо оцінювати фахові навички та прагнення самої людини. Конвертація військового досвіду в цивільний вимагає зусиль з обох боків, тому на співбесідах варто оцінювати готовність людини навчатися нового. Усі кошти від продажу квитків на подію, а це 30 776 гривень, команда Lоbby Х передала на проведення мультиспортивних змагань для ветеранів і ветеранок «ГАРТ» від ГО «Центр ініціатив "Повернись живим"».