Ain.ua

США можуть виявляти запуски балістичних ракет із космосу ще на початку їхнього польоту. Європа поки не має повноцінної альтернативи цій системі, втім, це не означає, що їх немає зовсім. Франція розробляє радар, здатний бачити за горизонтом, Німеччина тестує інфрачервоні датчики в космосі, а Нідерланди відстежують балістичні цілі з військових кораблів.  АІN розібрався, що з цього вже працює та чи зможе Європа замінити США у передачі інформації про пуски російських балістичних ракет. 

Що Європа має для раннього виявлення балістичних ракет

Жодна європейська країна не має чогось подібного до американської супутникової системи  SВІRS. Лише Франція випробовувала такі технології у 2009 році: тоді країна запустила експериментальні супутники SРІRАLЕ. Та після завершення програми постійної системи не створили. Тому єдиним засобом залишається радіолокаційне виявлення, яке має ряд суттєвих обмежень через їхню віддаленість від України. Зокрема, у вже згаданій Франції у дослідницькому центрі ОNЕRА реалізовано проєкт NОSТRАDАМUS. Це загоризонтний радар потенційно не обмежуватиметься кривизною землі та може бачити обʼєкти на відстані кількох тисяч кілометрів. Це можливо завдяки використанню радіохвиль, які відбиваються від іоносфери й повертаються до поверхні Землі.  Радар складається з 288 антен на площі близько 12 гектарів. В ОNЕRА стверджують, що він здатний виявляти повітряні цілі на висотах до 250 км. Але реальні можливості таких радарів щодо виявлення цілей сильно залежать від стану іоносфери та не відрізняються за точністю.  У вересні 2025 року Франція розпочала оновлення цього радара і планує до 2030 року перетворити NОSТRАDАМUS на повноцінний елемент французької системи раннього попередження. І лише до 2035 року цю систему планують доповнити супутниками з інфрачервоними датчиками, а також мобільними радарами. Зокрема, Франція та Німеччина планують об'єднати свої напрацювання у створенні супутникового угруповання. У 2025-му, коли Німеччина випробовувала наносупутник ЕRNSТ 12U з інфрачервоною камерою, країни оголосили про створення спільної системи раннього попередження про балістичні та гіперзвукові загрози JЕWЕL. Основою JЕWЕL стануть супутники з інфрачервоними датчиками.  Обидві країни планують запустити по одному-два апарати на геостаціонарну орбіту. Вони спостерігатимуть за ракетними пусками, а відстежувати подальшу траєкторію балістики зможуть наземні радари. Потенційно перша версія JЕWЕL може запрацювати на початку 2030-х.  Також у Великій Британії на базі RАF Fylіngdаlеs діє радіолокаційна станція АN/FРS-132 американського виробництва, яка цілодобово відстежує балістичні ракети та космічні об'єкти й передає попередження британським та американським військовим, входячи до складу американської системи протиракетної оборони.  На відміну від NОSТRАDАМUS, радар АN/FРS-132 є надгоризонтним. І попри те, що може бачити загрози на відстані до 5,6 тисяч кілометрів, а дальність до пускових районів російських балістичних ракет навколо України та на її окупованій території складає близько 2,5 тисячі кілометрів, побачити «Искандери» він не зможе.  Через радіогоризонт прямої видимості мінімальна висота цілі має становити понад 300 км. Водночас балістичні ракети ОТРК «Искандер» підіймаються лише до 100 км. Тобто, вони навіть у найвищій точці польоту будуть для АN/FРS-132 на базі RАF Fylіngdаlеs нижче горизонту.  Читайте також: Війна проти росії у 2027 році може коштувати Україні €155 млрд — Зеленський